Попри карантин Україна нарощує обсяги експорту морозива в ЄС
AgroNews.ua. -14.05.2020
Експорт морозива з України в ЄС- єдина група молочних товарів, яка в першому кварталі 2020 року демонструвала зростання. Усього було експортовано 1,9 тис. тонн. Про це повідомляє пресслужба Асоціації виробників молока, пише agronews.ua.
В той же час імпорт морозива зріс майже у 2 рази – до 159 тонн. Тим не менше, експорт морозива з України значно перевищує імпорт. В асоціації наголошують, що позитивними передумовами для збільшення експорту молочної продукції з України в наступні місяці можуть стати традиційний сезонний фактор посилення зовнішньоторговельної активності, ослаблення карантину у світі та відновлення попиту.
Названо найпопулярніші сорти українських яблук для екпорту в Азію
AgroNews.ua. -14.05.2020
На ринок Малайзії вже 2 роки успішно експортуються українські яблука, розповів керівник компанії «АУСП Фрут» Володимир Гуржій. Про це повідомляє УкрАгроКонсалт, пише agronews.ua.
Він зазначив, що компанія відійшла від конкурування у продажу в країни Південно-Східної Азії найбільш простого з маркетингової точки зору сорти яблука «Роял Гала» і протестувала продажу інших сортів. «Деякі з них доводилося продавати вперше на ці ринки. Наприклад, такий сорт як «Ред Джонарінц» ми продавали в Малайзію і це було дуже не просто на рівні маркетингу. Проте, ми реалізували певний обсяг яблука даного сорту на ринку цієї країни », – зазначив Володимир Гуржій. Він також повідомив, що найбільш популярним сортом яблука на ринках країн Південно-Східної Азії є «Фуджі» з забарвленням більше 60% червоним кольором. Також, за словами Володимира Гуржія, на якомусь етапі стало зрозуміло, що на цьому ринку неможливо не продавати сорт «Роял Гала», адже інші сорти тут продаються в значно менших обсягах. «І тому, якщо ти не продаєш сорт«Роял Гала», то ти не можеш бути успішним на ринках країн регіону. Втім протягом останніх років ми збудували таку серйозну маркетингову політику, що ми змогли задовольнити вимоги наших покупців. Все це було не про точках зростання для компанії, а стосувалося утримання лояльності наших клієнтів на цьому ринку», – зазначив Володимир Гуржій.
Вісім місяців роботи аграрного заступника Тараса Висоцького — основні досягнення та провали
AГРОПОЛІТ. -14.05.2020
За майже вісім місяців з моменту призначення аграрним замом Тараса Висоцького на обличчя провал за ключовими позиціями з підтримки та розвитку агросектору.
Про це йдеться у аналітичному матеріалі AgroPolit.com. «Майже вісім місяців минуло з моменту призначення на посаду аграрного заступника Тараса Висоцького. Після ліквідації Мінагрополітики саме він отримав де-факто «булаву» першості в агросекторові, а де-юре вона у міністра економіки. Треба сказати, що заступник міністра розвитку економіки та сільського господарства Тарас Висоцький пережив кадрові перетасовки в КМУ, коли хвилею змін знесло Тимофія Милованова та майже весь склад КМУ Олексія Гончарука. Втім, останнім часом крісло під ним захиталося. Причин кілька: від виконання обіцянки старших людей з Офісу розплатитися з депутатською групою імені Верьовки за голоси під час голосувань у парламенті, до банального «бо нічого за 8 місяців не зроблено в агросекторі», — пише видання. Нещодавно навіть з’явився колективний лист низки аграрних асоціацій на підтримку Висоцького на посаді. AgroPolit.com проаналізував у своєму тексті, що (не) зробив Тарас Висоцький для агросектору та аграріїв із 29 вересня 2019 року і досі. З’ясувалося, що за вісьмома ключовими позиціями (реанімація Мінагрополітики, ринок землі, державна підтримка, дешеві кредити, детінізація с/г земель, інвестиції, експортна політика, сільгоспмашинобудування) — провал, — йдеться у матеріалі. Аналізуючи державну підтримку агросектору, AgroPolit.com підкреслює, що за цим показником спостерігається затримка з виплатами у 2020 році та борги за 2019 рік. По-перше, уже травень місяць 2020 року, а коштів з бюджету за 5-тьма державними програмами агросектор не побачив. Тільки обіцянки, що «покращать», «розширять», «поглиблять» і так далі. Знову будемо наздоганяти в останні місяці року і рятувати ситуацію з нерозподіленим залишком держпідтримки з допомогою парламенту, як це було у попередників за часів Максима Мартинюка? По-друге, замість обіцяних на вході 4,5 млрд грн на 2020 рік, агросектор по дорозі до фінальної версії бюджету втратив на всі програми держпідтримки 0,5 млрд грн. Звісно, тут треба сказати «Дякуємо, що хоч ці копійки лишили». Але ці 4 млрд грн — це не тяжкою працею Висоцького, а завдяки наполегливій позиції уповноваженого президента з земельних питань Романа Лещенка, який постійно підіймав це питання перед гарантом Володимиром Зеленським. А мав би цим займатися аграрний зам, в першу чергу. По-третє, як так сталося, що дуже тихо і спокійно з Бюджетного Кодексу прибрали пункт про 1% ВВП на підтримку АПК? Де було МЕРТ? Чому аграрний зам мовчав, коли у агросектору забирали гарантовану законом держпідтримку на 5 років, яку раніше пролобіював Тарас Кутовий? З якої причини цю підтримку профукали? По-четверте, заборгованість за попередній рік за держпрограмами існує. Пройшло півроку, а віз і нині там. «Перші виплати будуть у травні, це 163 млн грн компенсації вітчизняної сільськогосподарської техніки... Далі все залежатиме від програм: по садівництву та тваринництву у четвертому кварталі, по компенсації відсоткової ставки — починаючи з січня і далі щомісячно, — розповідав нещодавно Тарас Висоцький.
Україна активно імпортує картоплю з Росії та Білорусі
AГРОПОЛІТ. -14.05.2020
За перших 4 місяці 2020 року Україна імпортувала 169,17 тис. т картоплі на суму $32,83 млн.
Про це, з посиланям на дані Державної митної служби України, пише seeds.org.ua. Водночас експорт картоплі за чотири місяці 2020 року склав тільки 374 тонн на суму $178 тис, повідомляє на своїй сторінці українська Асоціація виробників картоплі. Основні країни, з яких Україна імпортувала картоплю в січні 2020 року: Білорусь – 95,23 тис. тонн на $18,48 млн (59,26%); Росія – 33,89 тис. тонн на $6,57 млн (20,03%); Нідерланди – 20,1 тис. тонн на $3,9 тис. (11,88%); інші –20 тис. тонн на $3,87 тис. (11,8%). За даними УАВК, ця статистика є серйозно заниженою, бо митниця не веде обрахунок картоплі, котра ввозиться автомобілями та мікроавтобусами вантажністю у 5 і 10 т, які на кордоні проходять під грифом «для власних споживчих потреб» і митники не піддають їхні експортні пакети документів ретельній перевірці. Тим паче Україна не здійснює фітосанітарний контроль на кордоні, згідно з нормами ВТО, членом якої є наша держава, перевіряючи столову картоплю. Насіннєву картоплю зазвичай просто тримають на кордоні 7 діб, не перевіряючи її в лабораторіях. Усе це неабияк загрожує фітосанітарній безпеці України та продовольчій безпеці кожного українця, котрий є німим свідком знищення картопляної галузі і за рік-два може залишитися без другого хліба вітчизняного виробництва», – ідеться в повідомленні.
Україна може забезпечити потреби Катару в агропродукції, – Кулеба
AГРОПОЛІТ. -13.05.2020
Україна може забезпечити потреби Катару в агропродукції.
Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, повідомляє BIZAGRO. Повідомляється, що про це він сказав під час розмови із заступником прем'єр-міністра, міністром закордонних справ Держави Катар Шейхом Мухаммадом бін Абдулрахманом бін Джассіма Аль Тані. Співрозмовники домовилися, що Катар розгляне низку інвестиційних проектів, які можуть бути реалізовані в Україні. Передусім йдеться про інвестиції в українську інфраструктуру: мости, дороги, залізниці, аеропорти тощо. Кулеба заявив, що Україна готова до співпраці у сферах інвестицій, торгівлі, економіки, енергетики і продовольчої безпеки. Голови зовнішньополітичних відомств обговорили експорт української сільськогосподарської продукції до Катару. Україна готова бути стратегічним партнером Катару в своєму регіоні. Зокрема, попри свій транзитний потенціал і роль гаранта світової продовольчої безпеки. Ми готові працювати разом, щоби від цієї співпраці вигравали наші країни, – сказав Кулеба.
Думка: Україна може увійти до трійки найбільших світових експортерів меду
AgroPortal.ua.-14.05.2020
Україна в 2019 році показала значне зростання експорту меду — майже на 13%, експортувавши його понад 55 тис. т. За підсумками Україна увійшла до п’ятірки найбільших країн-експортерів меду. Завдання на найближчі роки — увійти до трійки лідерів.
Таку думку висловив президент ТПП України Геннадій Чижиков під час Медового марафону 2020: «Додана вартість у медовому бізнесі та криза, як час можливостей».«З 2011 року експорт українського меду зріс майже у 8 разів. В 2012 році український мед експортували до 11 країн, а зараз вже більше ніж до 40 країн. Наша медова галузь має дуже оптимістичний тренд. Але потрібно разом подумати, що потрібно зробити, та яка підтримка з боку держави та бізнес-асоціацій має бути, щоб українського меду було ще більше на зовнішніх ринках», — зазначив Геннадій Чижиков.За його словами, також варто на внутрішньому ринку змінити підхід до меду: почати сприймати його не лише як продукт для здоров'я, але й для щоденного раціону. «В період пандемії коронавірусу якраз бджолярі демонструють підприємницький дух — як розвиватися та продовжувати вести бізнес. Ми повинні всі разом розвивати цей медовий бренд України, допомагати та підтримувати виробників, щоб у всіх країнах світу розуміли — якщо йдеться про мед, то насамперед про український», — зазначив Геннадій Чижиков.
Думка: Для стабілізації експорту Україна має налагодити поставки на азійський та європейський ринки
AgroPortal.ua.-12.05.2020
Щоб і надалі займати чільні місця у світовому рейтингу експортерів окремих агропродовольчих товарів та стабілізувати власний експорт, Україна у 2020 році має якомога швидше налагодити поставки на азійський та європейський ринки.
Таку думку висловив старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції ННЦ «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Богдан Духницький. «Згідно з оперативними даними Державної служби статистики України та Міжнародного торгового центру (ITC), Україна традиційно зберегла за собою перше місце за обсягами експорту соняшникової олії. З 2006 року, коли наша держава вперше очолила рейтинг експортерів цього виду продукції, продавши на ринки країн світу 1629 тис. т олії, обсяги експорту зросли у 3,7 рази. Минулого року зарубіжні поставки соняшникової олії вітчизняного виробництва становили 6107 тис. т» — зазначає Богдан Духницький. За його словами, Україна стала другою серед країн-експортерів ячменю, ріпаку, свіжого гороху, проса, макухи та шроту, посиливши свої позиції з більшості цих видів продукції. «Якщо у 2018 році з обсягами поставок у 4471 тис. т Україна посіла третє (після Індонезії та Канади) місце серед експортерів макухи й шроту (переважно з соняшнику), то торік збільшила обсяги поставок майже на 11% — до 4957 тис. т, забезпечивши собі другу позицію у рейтингу і поступившись лише Індонезії. Збільшивши експорт ячменю до 4143 тис. т (+15%), Україна перемістилася з четвертого на друге місце, обігнавши Австралію та Росію. Лідирує в рейтингу Франція з показником у 7171 тис. т», — зазначає Богдан Духницький. Експерт відмічає, що треті позиції Україна посіла в рейтингах постачальників лущених волоських горіхів (41 тис. т; +32%), сушеного гороху (461 тис. т; -26%) та концентрату яблучного соку. При цьому обсяги експорту концентрату яблучного соку збільшилися торік майже в 1,6 рази — до 102 тис. т, дозволивши нашій державі переміститися з п’ятого місця на третє. Також Україна утримує четверте місце на ринку кукурудзи з 2016 року. Торік вітчизняні сільгосптоваровиробники експортували 32346 тис. т цієї культури, у 1,5 рази перевищивши показник 2018 року. «У межах топ-10 Україна посідає місця на світовому ринку багатьох інших продуктів, а саме: сушених яєчних білків, коріандру, сої, кукурудзяного крохмалю, соєвої олії, м’яса птиці, ріпакової олії з низьким вмістом ерукової кислоти (канола), консервованих томатів, кукурудзяної олії», — говорить Богдан Духницький. За його словами, характерною рисою 2019 року стало збереження або навіть посилення позицій з більшості видів вітчизняного експорту агропродовольчої продукції. Експерт зазначає, що Україна почала 2020 рік краще, ніж попередній, активно нарощуючи аграрний експорт. Однак він вважає, що запровадження у березні карантинних заходів, пов’язаних із коронавірусом COVID-19, здатне серйозно загальмувати імпортно-експортні операції, у тому числі й агропродовольчі.
Сушіть весла
Бизнес.-13.05.2020
Як виклики цього сезону — посуха та дефіцит вологи — вплинуть на обсяги врожаю, а разом з ними на експорт та внутрішню забезпеченість продуктами харчування
Цьогорічна весна надовго запам’ятається українським аграріям як багата на різні події: від довгоочікуваного і нарешті ухваленого Верховною Радою Закону про відкритий обіг сільгоспземель до зовсім неочікуваного коронавірусу та карантину з його несприятливими для економіки наслідками. А також не просто аномальними, а критичними умовами для вегетації агрокультур. Такої погоди українська агросфера не бачила, мабуть, за весь час свого існування — буревії, вітрова ерозія ґрунтів, відсутність дощів, дефіцит вологи в ґрунті. Як жартують самі аграрії, за останні шість місяців в Україні було два листопади і три березні. Це, безумовно, не могло не вплинути на підготовчий період та посприяло ранньому початку посівної кампанії, подекуди аж на три-чотири тижні раніше звичного. “Зима була без снігу, весна без дощу і без запасів води. Впродовж перших весняних місяців утримувалася нехарактерна, надзвичайно низька вологість повітря, яка тільки знижувалася, місцями до 16-30%. При цьому спостерігалося посилення вітру до 5 м/с. Вітрова ерозія подекуди досягає 3-5 см поверхневого шару ґрунту. Тобто я хочу сказати, що цьогорічні погодні умови призвели до інтенсивної втрати того мізеру вологи, який де-не-де ще був”, — ділиться спостереженнями Сергій Чубовський, директор СТОВ “Козацьке”. Площі, де шар ґрунту вже майже зовсім сухий, значно збільшилися. В окремих районах західних областей на піщаних та супіщаних ґрунтах навіть спостерігалося пересихання 5-сантиметрового верхнього шару ґрунту, що затримувало та ускладнювало проростання насіння й утворення сходів ранніх ярих зернових та зернобобових культур. Внаслідок аномально теплої та безсніжної зими вітчизняні аграрії очікують на втрату майже до 30% урожаю. Вже зараз фермери скаржаться, що гинуть озимі пшениця та ячмінь. За найоптимістичнішими прогнозами, ми можемо недорахуватися третини врожаю. З голоду не помремо, однак на ціни ситуація вплине суттєво. Крім того, це може позначитися й на експортних можливостях аграріїв. Бо навіть за високої ціни на українське збіжжя там наш уряд матиме всі підстави суттєво обмежити експорт. Крім посухи в Україні були ще й істотні приморозки. Принаймні, це позначилось на садах з кісточковими культурами. А отже, не варто чекати на хороший врожай ані черешні, ані абрикосів, ані персиків. Зокрема, на півдні України після останніх заморозків залишилося всього лише 6% черешень, 40% слив та 30% яблунь. Постраждали від холоду і столові сорти винограду. Втім, ці культури не є критичними для споживання. “Карантинне” зменшення доходів споживачів у перспективі призведе до зниження попиту на фрукти. А обмеження роботи пунктів роздрібної торгівлі ускладнять їхню реалізацію. Тож, прогнозується, що 2020/21 маркетингового року в Україні не буде ягід і плодів достатньої якості для експорту, і більшість продукції залишиться на внутрішньому ринку. Отже, садоводи наступного сезону можуть зазнати суттєвих втрат. В цілому ж, попри все вищесказане, загроз продовольчій безпеці України наступного маркетингового року, за оцінками експертів, не очікується. А от над експортним потенціалом варто поміркувати.
Кабмін раніше часу дозволив експорт етилового спирту
УНІАН: Новини України.-13.05.2020
Уряд дозволив експорт етилового спирту з 15 травня замість 1 червня.
Кабінет міністрів раніше часу зняв заборону на експорт з України етилового спирту для медичних цілей, дозволивши постачання з 15 травня 2020 року замість раніше встановленого терміну 1 червня. Таке рішення уряд прийняв на засіданні 13 травня. Згідно з пояснювальною запискою до відповідної постанови, виробничі потужності українських спиртових заводів становлять близько 600 мільйонів літрів спирту в рік, в тому числі потужності держпідприємства "Укрспирт" – 300 мільйонів літрів на рік. При цьому попит на етиловий спирт на внутрішньому ринку за останні роки не перевищує 70-80 мільйонів літрів на рік, а завантаженість державних спиртових заводів становить не більше 13%. Також наводяться дані Держстату, згідно з якими експорт спирту у 2019 році становив 9,3 мільйона літрів, в тому числі "Укрспирт" експортував 5,9 мільйона літрів. За два місяці 2020 року закордонні постачання етилового спирту становили 1,1 мільйона літрів, що фактично у повному обсязі є експортом "Укрспирту". "Пропонується змінити термін дії ліцензування експорту спирту етилового... необхідного для медичних цілей та фармацевтичної промисловості, на строк до 15.05.2020, тобто фактично скасувати тимчасову заборону експорту спирту раніше встановленого урядом строку", - йдеться в пояснювальній записці до постанови.
Прем'єр розповів, на скільки Україні вистачить запасів пшениці
УНІАН: Новини України.-13.05.2020
Шмигаль заявив, що обмеження на експорт пшениці загрожують втратою валютної виручки для українських агрокомпаній.
Запасів пшениці в Україні до наступного врожаю вистачить на шість місяців, а обмеження експорту загрожує втратою валютної виручки для українських агрокомпаній. Про це заявив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль під час Години запитань до уряду в парламенті. За його словами, уряд щодня тримає руку на пульсі щодо запасів продовольства в Україні, квот на експорт або ввезення товарів у країну. "Щодо пшениці – у нас є шестимісячний запас для споживання в Україні до нового врожаю. Ми працюємо з фермерами та агрокомпаніями, і щотижня проводимо аналіз того, як вести політику щодо експорту зерна. І якщо ми не здійснимо експорт в тому обсязі, в якому повинні, при шестимісячному запасі, якого точно вистачить, залишиться зерно, яке потрібно буде викинути, а агрокомпанії втратять валютну виручку, і бюджет", – сказав він. Шмигаль додав, що уряд очікує поліпшення прогнозу майбутнього врожаю у зв'язку дощами, які прийшли до України.
На помощь аграриям дополнительно направят 1,2 млрд грн
UBR.-13.05.2020
Государство частично компенсирует процентную ставку по кредитам
Сегодня, 13 мая, Кабмин принял постановление, которым расширил круг предприятий агропромышленного комплекса, которые смогут получать частичную компенсацию процентной ставки по полученным кредитам. Для реализации этих целей правительство направит 1,2 млрд грн бюджетных средств, сообщил премьер-министр Денис Шмыгаль в Telegram. "Кабмин понимает, что в условиях коронакризиса украинские аграрии нуждаются в дополнительной финансовой помощи... Это решение позволит уменьшить финансовую нагрузку на агропромышленные предприятия. Как следствие, аграрии смогут за счет уменьшения затрат на производство снизить стоимость реализованной продукции", – отметил он. В частности, участниками программы станут субъекты хозяйствования АПК, которые занимаются всеми видами с/х деятельности (сейчас такой доступ имеют только субъекты, которые занимаются животноводством и использовали кредитные средства на цели животноводства или которые имеют чистый доход от реализации продукции за последний год до 20 млн грн). Как уточнили в пресс-службе Кабмина, будут действовать ограничения для таких субъектов и связанных с ними лиц – не более 5 млн грн на субъект (кроме заемщиков, осуществляющих деятельность в области животноводства, для которых ограничение – не более 15 млн грн).
Украина стала вторым по объемам импортером грузинских вин
УНН.-14.05.2020
Украина занимает второе место в списке стран-импортеров вина из Грузии. Об этом сообщает bpn.ge, передает УНН.
Так, на первом месте среди стран-импортеров грузинского вина находится Россия, куда за 3 месяца этого года было завезено напитка на 26,3 млн долл. На втором — Украина, которая за три месяца этого года импортировала вина на 5,09 млн долл.Третье место занимает Польша с показателем в 2,9 млн долл. В общем, за три месяца этого года Грузия поставила на экспорт вина на 44,2 млн долл. Как писал УНН в условиях карантинных мероприятий, Украина уменьшила импорт вина в 2 раза. Таким образом, сбываются прогнозы экспертов, которые накануне анонсировали возможные проблемы с импортом иностранного алкоголя, а также утверждали, что “украинцы будут переходить на отечественный и доступный алкоголь”.
На производстве "Гавриловских цыплят" подозревают распространение коронавируса
УНН.-13.05.2020
Птицефабрика "Курганский бройлер" под Харьковом закрылась на карантин. Местные жители подозревают, что приостановка производства связана с распространением на птицефабрике коронавируса, сообщает УНН.
В комментарии УНН жители Балаклейского района, где находится "Курганский бройлер", отметили, что с начала пандемии птицефабрика работала и закрываться на карантин не собиралась - производство продуктов питания официально разрешено правительством. Поэтому, среди основных причин закрытия птицефабрики люди называют выявление инфицированных работников. Тот факт, что птицефабрика на карантине - подтвердили и в Министерстве юстиции. Там отмечают, что птицефабрика должна была быть закрыта еще два месяца назад. Но не из-за карантина, а потому, что она несет угрозу жизни людей своей пожароопасностью. Еще в марте судом было решено обесточить и опечатать птицефабрику и прекратить любую деятельность там. Но несмотря на решение суда, птицефабрика продолжала работать. И только сейчас закрылась. В то же время, по данным харьковского лабцентра, в Балаклейском районе сейчас уже 8 человек инфицированы коронавирусом. "Курганский бройлер" входит в группу "Агромарс" - производителя курятины "Гавриловские цыплята".
Только один вид мяса в Украине остается наиболее употребляемым долгие годы - эксперт
УНН.-12.05.2020
В Украине самым популярным среди потребителей видом мяса остается курятина. Потребление продукта растет рекордными темпами. Об этом рассказал консультант Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (ФАО), эксперт сельскохозяйственных рынков Андрей Панкратов, передает УНН со ссылкой на meat-inform.com
Он уточнил, что каждый украинец в среднем употребляет более 45 килограммов мяса в год.
"Потребление свинины на душу населения с 2008 года колеблется около отметки 15 килограммов в год (это без субпродуктов и сала). Говядины и телятины - около 8 килограммов. В то же время, потребление курятины с 2008 года выросло с 23 до 25 килограммов. Это не такой уж радикальный рост, но все больше, чем потребление свинины", - рассказал эксперт. В Украине курятина является наиболее употребляемым мясом уже не один десяток лет, говорит эксперт. Из-за ценовой доступности продукта, и не только, добавил он."Действительно, цена - это очень важный фактор, для Украины это один из самых важных факторов. Но нельзя не упомянуть и, например, об удобстве курятины, небольшой порционности (крылышки, бедра и т. д.), Легкость в приготовлении блюд - это касается только птицы, в частности, курятины", - рассказал Панкратов. Напомним, Украина полностью обеспечивает себя отечественной курятиной, а также большой объем экспортирует за границу, являясь одним из крупнейших мировых трейдеров