Казахстан тимчасово заборонив імпорт української курятини
AgroNews.ua. -17.02.2020
Опубліковано повідомлення Комітету ветеринарного контролю та нагляду Міністерства сільського господарства Казахстану. Міністерством щодо введення тимчасової заборони на ввезення продукції птахівництва з Вінницької області. Про це повідомляє пресслужба міністерства.
Також вводяться тимчасові обмеження на транзит через Вінницьку область України живої птиці, м’яса птиці і всіх видів птахівничої продукції, а також інкубаційних яєць, пуху і пера, які не пройшли теплову обробку (не менше 70 ° С), – пише джерело. Обмежено транзит регіоном кормів і кормових добавок для птахів ( за винятком кормових добавок хімічного і мікробіологічного синтезу), мисливських трофеїв, які не пройшли Таксидермічеськую обробку (перната дичина), обладнання для утримання, забою і розбирання птахів, яке було у використанні, – вказується в повідомленні.
Канада оновити угоду про вільну торгівлю з Україною
AgroNews.ua. -16.02.2020
Канадський уряд ініціював громадське обговорення варіантів удосконалення угоди про вільну торгівлю з Україною. Про це в Оттаві оголосила міністр міжнародної торгівлі Канади Мері Енджі, передає кореспондент Укрінформу.
“Канада рішуче налаштована забезпечити своїм громадянам та підприємствам доступ до можливостей і споживачів на світовому ринку. Більш сполучений світ надає усім відчутні переваги, створюючи більше гідних робочих місць для середнього класу та зміцнюючи нашу економіку. Шляхом громадських обговорень я закликаю усіх канадців висловити свої думки стосовно майбутнього оновлення наріжної угоди про вільну торгівлю з Україною”, – сказав Енджі. У міністерстві міжнародної торгівлі додали, що консультації стосовно модернізації угоди “дадуть підприємцям, промисловості та всім громадянам можливість допомогти Канаді визначити її інтереси у перемовинах з Україною”.
ЄС наростить обсяги торгівлі з Україною
AgroNews.ua. -16.02.2020
Європейський Союз приділятиме прискіпливу увагу питанням, пов’язаним з нарощування обсягів торгівлі з Україною. Про це комісар Євросоюзу Олівер Варгеї, повідомляє Укрінформ.
«Я можу сказати, що ми приділятимемо прискіпливу увагу питанням, пов’язаним з нарощування обсягів торгівлі між Україною та ЄС. Зокрема, що стосується технічних стандартів. Для технічних стандартів же дуже багато абревіатур різноманітних, але все ґрунтується навколо того, аби синхронізувати ті, які існують в Україні, до тих, які існують в ЄС. І наші спеціалісти вже розпочинають працювати над тим, аби забезпечити синхронізацію та гармонізацію стандартів якомога швидше», – сказав Варгеї. Він також запевнив у тому, що ЄС намагатиметься надавати підтримку Україні у прискоренні розвитку економіки, а також сприятиме розвитку усіх напрямків, які забезпечать зростання нових робочих місць. Зі свого боку Гончарук зазначив, що уряд разом із європейськими партнерами створює сприятливі умови для українських експортерів. «Наш пріоритет — «промисловий безвіз» із Євросоюзом. Тобто підписання Угоди про відповідність та прийнятність промислової продукції. Ми очікуємо приїзду попередньої оціночної місії для старту перемовин», – сказав він.
Уряд не достатньо захищає інтереси вітчизняних експортерів,- експерт
AgroNews.ua. -15.02.2020
До кінця 2019-2020 маркетингового сезону Україна зможе експортувати 56 млн т зернових та зернобобових культур, досягнувши чергового рекорду. Проте український уряд поки що не достатньо сильно захищає інтереси вітчизняних експортерів. Про це мова йшла на Legal Agri Forum.
Щоб зміцнити свої позиції, потрібна розробка експортної стратегії і орієнтир на запити покупців – розширення асортименту, підвищення якості. При цьому торгівельні війни можуть дати додатковий шанс на завоювання нових ринків.Експерти впевнені, що вітчизняний АПК буде нарощувати експортні поставки і надалі, продаючи 80 млн т зерна і більше. На думку Ольги Трофімцевої, в.о. Міністра АПК та продовольства у 2019, таких показників реально досягнути вже за 5-7 років, але за умови розвитку логістики. «Я не хочу бачити Україну як суцільні поля кукурудзи, а хочу бачити, як таку, що виробляє продукцію з доданою вартістю, і сильною з точки зору аграрних технологій. Це все стає мати флагманським напрямком вітчизняного експорту», — наголосила Ольга Трофімцева. Крім збільшення відсотку переробленої продукції, на її думку варто розширювати коло експортерів. «В експорті АПК зараз переважають великі компанії і, в кращому випадку, середні», — переконана вона. Владислав Седик, президент Фітосанітарної асоціації України, додав, що український уряд не достатньо захищає інтереси експортерів. «Виробництвом займаються виробники, а торгівлею – трейдери, і вони, як правило, не дружать один з одним». Багато країн висувають більш жорсткі умови до українських поставників, як, наприклад, Індія, уряд якої вимагає обробку зерна бромистим метилом, знаючи, що наша країна підписала зобов’язання не використовувати речовини шкодочинні для озоновому шару. «Тобто – це фактично спроба прибрати нас з ринку. Але, як правило, українським експортерам «по барабану», і вони все одно везуть свою продукцію до Індії, нехтуючи великою кількістю нотифікацій. Ця ситуація показова – як Україна «лобіює» свої інтереси. Наприклад, Міністр Канади приїхав в Індію через два дні, «випадково», коли проти їхньої країни ввели певні обмеження. Таких кейсів по Індії, Індонезії дуже багато. Минулого року в Індонезії заявили, що у нашому зерні багато сажки, вони вимагали високотемпературної обробки, що не можливо технічно – це також певний торгівельний бар’єр», – розказав він.
Названо основного торгового партнера України
AgroNews.ua. -14.02.2020
Стало відомо, хто був головним торговим партнером України в минулому 2019 році. Про це розповів віце-прем’єр з питань європейської та евроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба.
Вперше найбільшим торговим партнером нашої країни став Кітай. Також 43% зовнішньої торгівлі України припадає на країни ЄС.«Діалектично у нас розвиваються відносини з Китаєм. Немає ні політичного діалогу з КНР, ні короваю з хлібом. Але при цьому бізнес цвіте яскравим кольором. І за останній рік вперше в історії Китай став торговим партнером України №1 як окрема країна», – додав віце-прем’єр. У минулому році експорт України виріс до 46 мільярдів доларів (на 6,4%). Імпорт нашої країни збільшився до 60 мільярдів доларів (на 7,1%).
В Україні на акцизних марках з’явиться QR-код
AgroNews.ua. -13.02.2020
Кабінет Міністрів затвердив зміни до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, розроблені Міністерством фінансів спільно з Мінцифрою, ДПС, командою «ДІЯ» та ДУ ВПФ. Повідомляє Agronews.
Нова система передбачає низку особливостей, які запроваджуватимуться поетапно. Для одержання акцизних марок, перевірки сплати акцизу та звітування виробник використовуватиме Електронний кабінет платника податків. Таким чином паперових заявок на отримання марок з часом не буде. Система «Електронна акцизна марка» будуватиметься за компонентним (модульним) принципом, що передбачає певний початковий функціонал, який далі може бути розширений, наприклад, для погашення акцизної марки під час її продажу з використанням РРО. «Дискусія про необхідність переходу до електронної акцизної марки точиться вже давно, і цю зміну вимагає від нас весь сумлінний бізнес. Мета проста і зрозуміла — боротьба з тіньовим ринком та мінімізація впливу людського фактору на адміністрування, що збільшить надходження до бюджету та покращить справедливу конкуренцію, – сказала Міністерка фінансів Оксана Маркарова. – Паралельно із запровадженням електронної акцизної марки для алкогольних виробів та можливістю для населення перевіряти акцизну марку на легальність за допомогою відкритої бази даних, ми разом із профільним комітетом ВР якнайшвидше опрацюємо законодавчі ініціативи щодо повноцінного запровадження трек-енд-трейс та продовжимо скоординовану з Податковою службою, Податковою міліцією, Митною службою, СБУ і НПУ боротьбу з ухиляннями від сплати податку». Використання системи «Електронна акцизна марка» дасть змогу посилити боротьбу із незаконним обігом підакцизних товарів шляхом відстеження руху алкогольних напоїв за допомогою співставлення інформації із бази даних ДПС про видані марки та зчитані реєстраторами розрахункових операцій.
Мінекономіки оприлюднило перелік не вичерпаних Україною аграрних євроквот
AgroNews.ua. -13.02.2020
Заступник мінстра економіки Тарас Качка в ході слухань аграрного парламентського комітету оприлюднив інформацію про використання Україною квот для експорту до ЄС у 2019 році, повідомляє Agronews.
За його словами, Україна не змогла вичерпати квоти по поставкам в ЄС висівок, відходів та залишків – лише 72,3% (14,5 тис.т), часнику – 78,6% (393,1 т), ячменю – 80,4% (249 тис.т), яйцям та альбумінам – 84,5% (2027 т), солоду та пшеничній клейковині – 90,3% (6319 т), обробленій продукції із зернових – 99,5% (1989 т), продуктам переробки солоду та крохмалю – 99,9% (1998 т). По решті експортних позицій квоти вичерпано повністю, зокрема: пшениця м’яка, пшеничне борошно та гранули; кукурудза, кукурудзяне борошно та гранули; цукор; м’ясо птиці та полуфабрикати з м’яса птиці; виноградний та яблучний соки; оброблені томати; крохмаль, ячмінна крупа та борошно; мед; вершкове масло та молочні пасти; оброблений крохмаль.
Переорієнтація експортних напрямів як виклик для українського уряду
AГРОПОЛІТ. -18.02.2020
Ключове завдання нової експортної політики України для уряду — це швидка переорієнтація українського експорту з одного на інший ринок та єдиний алгоритм державної підтримки бізнесу у випадку форс-мажору на торговельних ринках.
Слабкість цього алгоритму показали події в Ірані та Китаї, адже загроза можливих змін у торговельних відносинах з цими та іншими країнами вже позначилася на прогнозах і майбутніх торгових планах. Тож, у разі затримок із поставками товарів (через військовий конфлікт чи карантин) більше втратить українська сторона. Особливо, коли мова заходить про Китай, який у 2019 році випередив Росію за обсягами українського експорту. За даними НБУ, загальна частка Китаю у зовнішній торгівлі України за 10 місяців 2019 року сягнула 7% ($2,34 млрд), а експорт (січень–жовтень 2019 року) до Ірану приніс Україні $157 650,9 тис. (+37,3% у порівняні з аналогічним періодом 2018 року), імпорт — $35 128,7 тис. Тож два форс-мажорні випадки (збитий літак в Ірані та коронавірус і карантин у Китаї) вивели з гри частину експортних потоків українського бізнесу, а іншу поставили під питання. AgroPolit.com розбирався, чи існує в уряду сигнальна система перемикання експорту з одного на інший ринок, а також зібрав поради експертів, яких кроків потрібно вжити, аби вона була дієвою.
Від української курятини може відмовитися ще одна країна
AГРОПОЛІТ. -17.02.2020
У зв’язку з ризиком поширення пташиного грипу Молдова може заборонити експорт м’яса птиці та яєць з України.
Документ щодо цього підготовано Міністерством сільського господарства, регіонального розвитку та охорони навколишнього середовища винесено на розгляд уряду, пише tripoli.land. Згідно з проектом, до того часу, поки Всесвітня організація охорони здоров’я не оголосить про ліквідацію пташиного грипу в Україні, у Молдові діятиме ембарго на птахів, м’ясо птиці, яйця, а також корми з України. Обсяг цієї продукції, яка потрібна Молдові, забезпечуватимуть місцеві фермери. Торік місцеві фермери забезпечили 70% м’яса птиці та яєць. Натомість торік із загальної кількості ввезеного м’яса птиці (18407 тонн) понад 14 тисяч тонн було імпортовано саме з України.
Качка: Заборона ЄС на ввезення курятини з усієї території України знята
AgroPortal.ua.-15.02.2020
Європейський союз підтримав рішення про зонування випадку пташиного грипу в Україні. Таким чином заборона ЄС на ввезення м'яса птиці з усієї території України, накладена кілька тижнів тому, знята.
Про це повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства — торговий представник Тарас Качка на своїй сторінці у Facebook. Він зазначив, що зараз очікується оприлюднення відповідного рішення. «Справді рішення було прийнято не одностайно, бо кілька держав-членів незадоволені прогресом у співпраці з Україною по інших питаннях. Це цілком нормальна реакція, оскільки у сфері санітарії і фітосанітарії між Україною і ЄС є низка питань де потрібен прогрес. Наш пріоритет на цей рік — максимально зняти усі проблемні питання у цій сфері», — пояснив Тарас Качка. Він висловив сподівання, що рівень довіри між Україною і ЄС у питаннях санітарії і фітосанітарії лише зростатиме. Також він відзначив професійність роботи фахівців Держпродспрживслужби.
ЄБА: Нові вимоги до маркування продукції погіршать умови для бізнесу
AgroPortal.ua.-14.02.2020
Україна, обравши курс на європейську інтеграцію, взяла на себе зобов'язання гармонізувати національне законодавство відповідно до вимог ЄС.
Як говориться у повідомленні Європейської Бізнес Асоціації, це зобов'язання поширюється й на необхідність наносити латиницею одиниці вимірювання на продукцію та, наприклад, замість скорочень «Кг», «С», «В» використовувати «Kg», «S», «V» для зазначення кілограмів, секунд або вольт. «Це здійснюється з метою усунення технічних бар'єрів в торгівлі, аби товари, які виробляються в Україні, могли вільно потрапляти на ринок ЄС і навпаки. Ще в 2015 році Міністерством економіки було прийнято відповідний наказ №914, і деякі компанії та індустрії не мали проблем з його виконанням — наприклад, виробники техніки та електроніки. Інші — були вимушені звертатись за додатковими роз'ясненнями та пропонувати зміни до профільного законодавства», — пояснили в асоціації. Наразі наказ передбачає можливість добровільно поруч із одиницями вимірювання (нанесеними латиницею) наводити їх переклад українською мовою. У той же час, ряд індустрій наразі не можуть виконувати вимоги цього наказу, оскільки в їхньому спеціальному законодавстві передбачено, що все маркування має здійснюватися виключно українською мовою. Відтак колізія продовжує існувати. Наприклад, виробники ветеринарних препаратів, агрохімічних засобів та інші мають складнощі із застосуванням відповідних правил, підкреслюють в ЄБА. На сьогодні, згідно з чинною редакцією, уся продукція, яка буде розміщена на ринку України після 1 січня 2021 року, має обов'язково бути маркована латиницею та може додатково мати маркування, нанесене кирилицею. Однак таке рішення вдовольняє не всі індустрії, додають в ЄБА. Водночас, нещодавно Міністерством економіки було опубліковано проєкт змін до наказу №914, які у разі їх прийняття ще більше погіршать ситуацію. Зокрема, нова запропонована редакція передбачає, що абсолютно вся продукція повинна мати маркування одиниць вимірювання — і латиницею, і кирилицею.«Запропонована редакція не лише не вирішує існуючі законодавчі неузгодженості для ряду індустрій (до прикладу, сфери агрохімії, ветеринарних препаратів тощо), але й суттєво погіршує умови ведення бізнесу для тих індустрій і компаній, які вже змогли виконати вимоги, передбачені чинною редакцією наказу №914, та наносять маркування виключно латиницею», — вважають в ЄБА.
Український національний павільйон всьоме представлений на виставці органічних продуктів BioFach
AgroTimes.-14.02.2020
Український національний павільйон цього року всьоме бере участь у Міжнародній виставці органічної продукції BioFach, що проходить 12-15 лютого у Нюрнберзі (Німеччина). Всього у BioFach2020 представлено понад 3700 експонатів у дев’яти павільйонах, а Україну представляє 37 компаній.
Учасники з України репрезентують свою продукцію на національному стенді, галузевих та індивідуальних стендах. Найбільша кількість компаній (19 учасників) представлена на Національному павільйоні, який організовано у форматі Organic Ukraine Business Hub громадською спілкою «Органічна Україна». Як зазначають учасники Національного павільйону, участь у виставці під спільним гаслом «Відкрий для себе органічну Україну» було їх свідомим вибором і має кілька переваг. А саме: Organic Ukraine Business Hub є бізнес-майданчиком, що репрезентує світові органічну Україну та найкращі органічні продукти вітчизняних виробників; сприяє підтримці ділової репутації держави і має консолідований вплив на світовий бізнес. Різнопрофільним компаніям спільно вдається продемонструвати автентичність та інноваційність України. Як зазначив Юрій Шевченко, директор з розвитку бізнесу та співвласник компанії «Укролія», сусідство на павільйоні виробників органічної продукції, переробників і трейдерів демонструє відвідувачам наявність в Україні усього виробничого ланцюжка: від лану до столу і, відповідно підсилює довіру до представлених компаній та сприяє підвищенню репутації країни загалом. Важливо відзначити, що Organic Ukraine Business HUb організований на запит і за підтримки бізнесу в першу чергу. Але необхідною і дуже важливою була підтримка міжнародних партнерів.
Уряд затвердив порядок ведення «органічних» реєстрів
AgroTimes.-13.02.2020
Кабінет Міністрів України затвердив порядок ведення Державного реєстру операторів, що здійснюють виробництво продукції, Державного реєстру органів сертифікації у сфері органічного виробництва та обігу органічної продукції та Державного реєстру органічного насіння і садивного матеріалу.
Про це повідомляє прес-служба Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. «Сьогодні, на жаль, виробництво всієї органічної продукції перебуває поза межами правового поля. Будь-хто може підробляти таку продукцію і маркувати знаком «органічний продукт», а споживачі – купувати під цим знаком продукцію, яка не є такою. Ми виправляємо це і захищаємо виробників дійсно органічної продукції», – зазначив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов. Ведення реєстрів відбуватиметься у вільному доступі, що надасть можливість громадянам, суб’єктам ринку органічної продукції та іншим зацікавленим особам отримувати актуальну та достовірну інформацію стосовно: виробників органічної продукції; органів сертифікації, що мають право на проведення сертифікації органічного виробництва; наявності органічного насіння і садивного матеріалу.
У 2019 році вітчизняний експорт круп скоротився на 10%
AgroTimes.-13.02.2020
Протягом 2019 року Україна експортувала 23,541 тис. тонн круп із зерна зернових культур на суму $8,1 млн. За обсягом це на 9,8% менше, ніж у 2018 році (26,098 тис. тонн), а за сумою виручкою – на 8% менше ($8,8 млн).
Про це свідчать дані Державної митної служби. Найбільшим імпортером українських круп минулого року стала Молдова, яка закупила цієї продукції на суму понад $1,27 млн. Питома частка цієї країни в загальному обсязі експорту круп становить 15,7%. На другому місці – Єгипет із питомою часткою 15,3% та сумою закупівель $1,24 млн. Третю позицію займає Білорусь, питома частка якої становить трохи більше 14%, а сума закупівель – $1,14 млн. Крім того, Україна імпортувала 3,4 тис. тонн круп на суму $1,6 млн. Найбільше – з Угорщини (35,9%) на суму $574 тис., з Туреччини (34,9%) – на $558 тис., та з Італії (15,7%) – на $251 тис.
Експорт товарів і послуг до ЄС: Україна отримала торік $25 млрд
Газета по-українські.-15.02.2020
Експорт українських товарів в країни ЄС торік зріс на 3%, а послуг - на 7,7%.
Загалом за експорт товарів і послуг в країни ЄС Україна отримала понад $25 млрд: $20, 752 млрд - за товари і $4, 288 млрд - за послуги. Про це повідомляє пресслужба уряду. "Постійне зростання експорту українських товарів на ринки ЄС - це знак якості. Україна входить в трійку найпотужніших експортерів сільськогосподарської продукції для країн Євросоюзу. Наша мета - суттєво збільшити експорт до ЄС і промислових товарів. Промисловий безвіз, над яким ми зараз працюємо з Євросоюзом, значно зміцнить українські позиції", - заявив віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба. Зростання експорту до ЄС уповільнилося до 3,9% з 14,3% роком раніше, тоді як імпорт - до 7,5% з 12,7%, унаслідок чого дефіцит у торгівлі з ЄС зріс одразу на 31,5% - до $4,56 млрд, пише "Інтерфакс-Україна". Загалом Україна експортувала в інші різні країни світу товарів та послуг на $63,7 млрд - на 11% більше ніж 2018 року. Зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами із 235 країн світу. Серед країн, з якими торгувала Україна, найбільше українських товарів купили у Китаї.
Назвали дату запуску електронної акцизної марки
Газета по-українські.-12.02.2020
Кабінет міністрів України розпочав підготовку до запуску електронної акцизної марки.
Система повинна дати змогу відстежувати кожен підакцизний продукт в Україні, повідомив під час брифінгу прем'єр-міністр Олексій Гончарук."Ми створюємо систему електронних акцизних марок. Очікуємо, що вже навесні електронна акцизна марка запрацює. Не пізніше ніж 1 травня вона має запрацювати", - каже Гончарук. Наприкінці січня Державна податкова служба спільно з Міністерством фінансів розробили та запустили електронний сервіс, який дасть змогу перевірити справжність акцизних марок.
У украинских экспортеров грецкого ореха появился амбициозный конкурент
Дело.-12.02.2020
Грузия нарастила поставки грецких орехов на внешние рынки в 10 раз
Грузия, которая долгое время была крупным нетто-импортёром грецкого ореха, начала резко наращивать экспорт этого продукта. В частности, по итогам 2019 года экспорт ядра грецкого ореха из Грузии вырос сразу в 10 раз и достиг 321 тонны. Об этом сообщает EastFruit. Выручка грузинских компаний от экспорта грецкого ореха в скорлупе и ядра грецкого ореха впервые превысила в 2019 году 1 млн долларов и достигла 1,4 млн долларов. При этом импорт ядра грецкого ореха в Грузию снизился за год на 11% и составил 1,1 тысячи тонн. Главным поставщиком данной продукции на рынок Грузии оставалась Украина, которая сократила поставки на 15% с 1,2 тысячи тонн до 1 тысячи тонн.
Каждая 10-я бутылка сока в мире сделана из фруктов и ягод украинской компании T.B. Fruit
Дело.-12.02.2020
В 2019 году из фруктов и ягод, переработанных на заводах компании T.B. Fruit, была сделана каждая 10-я бутылка сока в мире
Уже который год подряд компания из Украины занимает третью лидерскую позицию в рейтинге крупнейших производителей концентрированных соков в Европе. Речь идет о группе компаний T.B. Fruit, в состав которой входят семь заводов по переработке фруктов и овощей, четыре из которых находятся в Украине (другие — в Польше и Молдове). Украинскому потребителю компания известна по сокам прямого отжима ТМ "Galicia", а мир знает T.B. Fruit как мощного производителя концентрированных натуральных соков. Общая мощность перерабатывающих заводов T.B. Fruit составляет 1 млн тонн фруктов, овощей и ягод. А это, соответственно, почти 150 тысяч тонн концентрированного сока ежегодно. Как стало известно, в прошлом году из фруктов и ягод, переработанных на заводах компании, была сделана каждая 10-я бутылка сока в мире и каждая 4-я бутылка яблочного сока в США (в 2014 году T.B. Fruit был крупнейшим экспортером яблочного концентрированного сока в США). Из украинского сырья изготавливаются сотни торговых марок в мире. Концентрированные соки производства T.B. Fruit поставляются глобальным лидерам, таким как Nestle, PepsiCo, Coca-Cola, Refresco, Eckes-Granini. В Украине из концентрированного сока T.B. Fruit изготавливают соки для таких известных украинских брендов как: Sandora, "Садочок", "Сандорик", Rich, "Живчик" и др.
Правительство собирается продать все заводы «Укрспирта» за 2,5 миллиарда гривен
Капитал.-17.02.2020
Ожидаемые поступления в государственный бюджет от приватизации всех спиртовых заводов «Укрспирта» составят около 2,5 миллиарда гривен.
Об этом говорится в отчете по выполнению Программы деятельности Кабинета министров за год. «Правительством предприняты первые шаги к приватизации государственных спиртовых заводов, в частности отменено решение о реорганизации 35 спиртовых заводов, которые должны быть присоединены к ГП «Укрспирт», — сообщается в отчете. Также сообщается, что сейчас проводится технический и финансовый аудит заводов, после которого предприятия передадут на приватизацию. Напомним, президент Владимир Зеленский ожидает, что Кабинет министров в течение двух месяцев примет все необходимые подзаконные акты и начнет подготовку «Укрспирта» к приватизации.
Україна та Нідерланди домовилися про співпрацю з питань кадастру
УНІАН: Новини України.-14.02.2020
Співробітництво з Нідерландами допоможе прискорити інтеграцію України в європейську систему геопросторової інформації.
Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру та Нідерландське агентство з питань кадастру, земельного реєстру та картографії підписали план спільних дій. Як повідомляє прес-служба Держгеокадастру, встановлення двостороннього співробітництва покращить можливості українських фахівців по роботі з геопросторовою інформацією, а також забезпечить ефективність інтеграції різних кадастрів і реєстрів. Пропустить через 6 "Враховуючи те, що голландська система кадастру вважається однією з найкращих та найефективніших у світі, а їх досвід в області геопросторових даних є провідним, встановлення двостороннього співробітництва - це реальний шанс для України наблизитися до європейських стандартів у сфері земельних відносин, а також прискорити інтеграцію України в європейську систему геопросторової інформації", - сказано в повідомленні. www.unian.ua
"Нездорова" конкуренція здоровому м'ясу: кому заважає "Епікур"?
UBR.-13.02.2020
Бренд натуральної курятини «Епікур», яку виробляє ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» вибирають сотні тисяч сімей по всій Україні. За майже 2 роки існування бренду на ринку нашої країни куряче м'ясо, вирощене без антибіотиків, з'явилося на полицях більшості національних торговельних мереж. Епікур кинув виклик ринку і довів, що виробництво без антибіотиків можливе і в Україні.
Як з'ясувалося, успіхи компанії подобаються далеко не всім, і ймовірно ті, хто не дотягує до стандартів Епікур, намагаються будь-якими способами дискредитувати його черговою порцією фейків в ЗМІ. «Епікур», на жаль, неодноразово стикався з справжніми, системними інформаційними атаками за абсурдними інфоприводами. Цього разу недруги бренду заявили, що Володимир-Волинська птахофабрика закуповує антибіотики, і нібито вони також використовуються для виробництва «Епікур». ВАЖЛИВО! Слід роз'яснити: на потужностях «Володимир-Волинської» птахофабрики виробляється не тільки продукція без антибіотиків під ТМ «Епікур», а й інша курятина за технологією, де антибіотики можуть застосовуватися виключно для лікування. На підприємстві, по суті, ніколи не приховували, що готові повністю відмовитися від антибіотиків у міру зростання популярності на ринку бренду Епікур. У виробництві «Епікур» відсутні антибіотики на всіх етапах, від курчати до готової продукції. І навіть для лікування їх не застосовують. Це підтверджується регулярними висновками державних сертифікованих лабораторій кожні 10 днів виробничого циклу і на виході готової продукції. Якщо ж все-таки курчат довелося лікувати, то таке м'ясо продають вже під іншими торговими марками.