На Прикарпатті незаконно приватизованний солекомбінат повернули у державну власність
Agravery.-24.07.2020
На виконання рішення суду за позовом Калуської місцевої прокуратури у власність Міністерства аграрної політики та продовольства України повернуто майновий комплекс колишнього «Долинського солевиварювального комбінату».
Про це повідомляє прес-служба прокуратури Івано-Франківської області. «Встановлено, що у 2007 році без достатніх правових підстав відбулася зміна форми власності на вказане майно. Так, майновий комплекс колишнього солекомбінату вартістю понад 400 тис. грн із розташованими на його території будівлями, нафто- та солезбірниками й свердловиною незаконно вибув із власності держави», — йдеться в повідомленні. Таким чином, з метою відновлення порушених інтересів, прокуратура звернулася до суду із позовом про визнання незаконною передачі майнового комплексу «Долинського солевиварювального комбінату», який задоволено в повному обсязі. «Наразі вказане рішення виконано — відповідний запис унесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», — підкреслили у прокуратурі.
України експортовано перший мільйон тонн зерна нового врожаю
Станом на 24 липня з початку 2020/21 маркетингового року з України експортовано 1,1 млн тонн зернових культур, що на 1,3 млн тонн менше, ніж за аналогічний період минулого маркетингового року.
Про це повідомляє Інформаційно-аналітичний портал АПК-України. Зокрема, на зовнішні ринки поставлено: пшениці — 412 тис. тонн; ячменю — 301 тис. тонн; жита — 0,2 тис. тонн; кукурудзи — 396 тис. тонн. З України також було експортовано борошна пшеничного та інших культур — 12,3 тис. тонн, що на 9 тис. тонн менше, ніж за відповідний період минулого МР.
Україна споживає лише чверть всіх зернових, які виробляє
AgroNews.ua. -26.07.2020
Україна споживає чверть всіх зернових, які виробила. Про це повідомляєть ся на порталі АПК-Інформ, пише agronews.ua.
За їхніми даними, основними сегментами, що формують внутрішній попит, залишаються борошномельна і комбікормова галузі.«У борошномельному сегменті сформувалася тенденція зниження виробництва під впливом як скорочення чисельності населення, так і зміни споживчих переваг. Так, в 2019/20 МР, згідно з оцінками ІА «АПК-Інформ», було вироблено 1,6 млн тонн борошна, що поступається 3% рівня попереднього сезону і аж на 15% нижче середнього показника за попередні 5 сезонів», – зазначила аналітик Вікторія Рожко. Вона додала, що в 2019/20 МР експорт борошна значно збільшився щодо попереднього сезону, що зробило основну підтримку борошномельного виробництва. За підсумками сезону на зовнішній ринок було поставлено близько 324,8 тис. т пшеничного борошна, що на 9% перевищує показник 2018/19 МР (297,9 тис. т).
Україна розпочала експорт органічного амаранту
AgroNews.ua. -24.07.2020
Днями компанія УкрБіоЛенд із Дніпропетровщини відправила в Європу партію українського органічного амаранту, розповів голова Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції Олександр Дуда. Про це повідомляє Куркуль, пише agronews.ua.
«Вартість амаранту на експорт складає від 1 300 до 2 000 євро за тонну. Експорт є стимулом його вирощування в Україні. І для вітчизняного ринку теж є вдосталь», — написав у коментарі експерт. На думку Олександра Дуди, із часом амарант стане такою ж відомою та поширеною культурою, як, наприклад, гречка або просо.
Пандемія COVID-19 несуттєво вплинула на аграрні ринки – думка
AГРОПОЛІТ. -26.07.2020
Пандемія COVID-19 не мала суттєвого впливу на зовнішні ринки для аграрів. Про це у блозі для AgroPolit.com повідомив директор комерційного департаменту АТ «ДПЗКУ» Олександр Кучеренко.
«Ринок показав помірні цінові коливання, а загалом підтримував рівні ціни. Попри те, що друга половина МР минула під впливом непередбачуваної обставини у вигляді пандемії COVID-19, переконаний, це не мало значних негативних наслідків для ринку», – сказав Кучеренко. Нагадаємо, ухвалений парламентом закон №0856 «Про сільськогосподарську кооперацію» допоможе аграріям експортувати продукцію за кордон. Про це розповів депутат Верховної Ради України, член групи «Довіра» Микола Кучер.
Уряд призначив нових заступників міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
AГРОПОЛІТ. -24.07.2020
22 липня на черговому засіданні Уряд ухвалив кадрові рішення в Мінекономіки, призначивши: Юлію Свириденко – першим заступником міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України; Ірину Новікову – заступником міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Відповідні рішення вже опубліковані на КМУ . До нового призначення Юлія Свириденко обіймала посаду заступниці Міністра в Мінекономіки. В її обов'язки входило формування та реалізація державної політики у сфері праці та зайнятості населення, а також в сфері промислової та цінової політики. Має вищу економічну освіту та великий управлінський досвід. До міністерства займала керівні посади в Чернігівській обласній адміністрації. Ірина Новікова до призначення очолювала Департамент інвестицій у міністерстві. Діяльність департаменту спрямована на формування та реалізацію державної інвестиційної політики, розвиток державно-приватного партнерства та індустріальних парків. Ірина Новікова має вищу юридичну освіту, є досвідченим фахівцем у сфері інвестиційної діяльності. Останні 9 років працювала в Мінекономіки у цій галузі.
Пасічники: Виробництво меду буде рентабельним за рахунок вищих цін
AgroPortal.ua.-24.07.2020
Цьогоріч з медом напружена ситуація як на Київщині, так і на території всієї України, оскільки 2020 рік видався непростим для медозбору. Цього року мед буде лише в добре підготовлених та збалансованих бджолиних сім’ях.
Про це повідомив пасічник з Кагарлицького району Київської області Юрій Широкоступ, повідомляє paseka.in.ua. «Пасіка, яка була вивезена на ріпак прогодувала себе, тим бджолам які працювали на акації довелося згодовувати запаси минулорічного меду. Кожна бджолосімя принесла по 12-13 кг меду акація+липа. Наразі бджоли працюють вже на соняшнику», — розповідає Юрій Широкоступ. За його словами, багато пасічників вивозили бджолосім»ї на акацію, витратили на перевезення вуликів кошти, але меду не отримали. «В нинішній ситуації раджу пасічникам робити точки щоб якось себе перестрахувати, кочові пасіки і стаціонарні. До речі, власникам стаціонарних пасік раджу щороку сіяти хоч декілька соток фацелії», — зазначає Юрій Широкоступ. Він прогнозує, що цього року рентабельність пасіки буде кращою, адже меду менше і роботи теж не багато. «Я відкачаю мед і його відразу в мене заберуть за гарною ціною. Але пасічникам потрібно орієнтуватися не лише на виробництво меду, а наприклад, збирати маточне молоко, прополіс, робити і продавати медівку, старатися продавати більше меду в роздріб, а не здавати оптом», — радить Юрій Широкоступ.
Укрсадпром: Виконання програми держпідтримки садівництва — під загрозою
AgroPortal.ua.-24.07.2020
Закладання товарних садів й оновлення амортизованих плодових і ягідних багаторічних насаджень в Україні може бути скорочено через зволікання Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства з виданням відповідного наказу.
Про це заявляють в Асоціації «Укрсадпром», пише AgroTimes. Голова асоціації Олександр Матвієць повідомив, що на виконання Постанови Кабінету Міністрів №279, яку було прийнято 18 березня 2020 року, і якою було затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті 2020 року для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства, ще й досі (до 21 липня 2020 року — Ред.) бракує відповідного наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Відсутність наказу блокує дорожню карту для використання коштів, передбачених у державному бюджеті 2020 року для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства. «Ще на початку травня 2020 р. галузеві асоціації, що входять до робочої групи, створеної при Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства під керівництвом заступниці директора департаменту аграрної політики Олени Ольшанової, погодили проєкт наказу «Про затвердження нормативів, форм звітності, переліку техніки та обладнання, передбачених для надання підтримки розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства». Однак цього наказу немає серед затверджених міністерством станом на 21 липня 2020 р. Також його не розміщено на сайті Міністерства у розділі для обговорення», — пояснює Олександр Матвієць. Разом з тим, згідно з постановою, документи для отримання відшкодування господарствам необхідно подати до 1 жовтня 2020 року. Щоб це здійснити, необхідно створити відповідні обласні комісії та комісію у міністерстві. Та оскільки немає наказу — ці комісії не створені, супутня їхньому створенню робота також не ведеться. «Сьогодні виконання в Україні державної програми з розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства викликає величезні сумніви. Адже на всі організаційні заходи нам лишилося лише два місяці, а дорожньої карти немає, і коли буде довгоочікуваний наказ — відповіді ніхто не може дати. Натомість у попередні роки такий наказ відповідне міністерство зазвичай видавало у першому кварталі, до 1 квітня», — зауважує Матвієць.
Україна готова задовольнити попит Китаю на продукти харчування - віце-прем'єр
УНІАН: Новини України.-24.07.2020
Віце-прем'єр Стефанишина зазначила зростаючий обсяг двосторонньої торгівлі між Україною і Китаєм.
Україна готова задовольнити зростаючий попит Китаю на українські продукти харчування та сільгосппродукцію. Про це повідомила прес-служба Кабінету міністрів за підсумками зустрічі віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанишиної з надзвичайним і повноважним послом Китаю в Україні Фань Сяньжунем. "Україна має потужний експортний потенціал, і ми готові задовольнити зростаючий попит Китаю у високоякісних продуктах харчування та української сільгосппродукції, зокрема борошні, яблуках, свіжої черешні, курятини, риби та бобових", - наводяться слова Стефанишиної. Вона також зазначила зростаючий обсяг двосторонньої торгівлі між Україною і Китаєм, що є важливим сигналом про загальний інтерес бізнесу та нові перспективи для розвитку торговельно-економічних відносин. Віце-прем'єр додала, що важливим для посилення культурно-гуманітарного та бізнес-взаємодії є відновлення прямого регулярного авіасполучення між Києвом і Пекіном, яке припинено через карантин.
Украина смогла нарастить экспорт аграрки лишь в страны Азии
UBR.-26.07.2020
В январе-июне экспорт продукции АПК остался практически тем же
В условиях коронакризиса Украина смогла нарастить поставки агропродукции лишь в Азию, сообщил заместитель директора Национального научного центра "Институт аграрной экономики", член-корреспондент НААН Николай Пугачев. Да и то, благодаря тому, что с начала года порты Китая – основного для Украины рынка сбыта – работали с перебоями, а после прохождения критического периода пандемии определенное время еще были перезагруженными. Вместе с тем, по данным Госстата, экспорт агропродовольственной продукции в I полугодии 2020-го остался почти на уровне прошлогодних показателей за соответствующий период ($0,1 млрд) и составил $10,4 млрд. Такая ситуация стала следствием негативного влияния карантинных ограничений, связанных с пандемией коронавируса COVID-19, который, хоть и не сразу, отразился на отечественном аграрном экспорте. Например, если в I квартале 2020-го стоимость аграрного экспорта на 6-8% превышала показатель января-марта 2019 года, то по итогам 6 месяцев этого года рост составляет всего 1%. Итоговые же показатели внешней торговли в 2020-м будут зависеть от того, насколько быстро восстановится деловая активность в Украине и наших основных странах-партнерах. По расчетам ученых Института аграрной экономики, доля экспорта агропродовольственной продукции в общем экспорте Украины по результатам шести месяцев 2020-го превышает 45%. Основными рынками сбыта агропродукции остаются четыре региона – страны Азии, Африки, ЕС и СНГ. В I полугодии 2020-го их суммарная доля составила более 97% стоимости украинского экспорта сельхозпродукции.
Давление на международных инвесторов. ЕБА обеспокоена действиями антимонопольщиков на табачном рынке
UBR.-24.07.2020
Европейская бизнес ассоциация обеспокоена ситуацией, с которой столкнулись международные производители табачных изделий в Украине. По мнению бизнеса, эта ситуация стала следствием структурных изменений рынка дистрибуции табачной продукции в 2011—2012 годах, говорится в открытом письме Ассоциации.
В ЕБА напомнили, что такие изменения произошли с согласия Антимонопольного комитета, который в свое время предоставил соответствующие разрешения на концентрацию на рынке табачных изделий. А в 2019 году АМКУ принял решение о нарушении законодательства о защите экономической конкуренции (№ 697-р от 10 октября 2019 года), в результате чего на четырех производителей табачной продукции был наложен штраф в размере 3,1 млрд грн за антиконкурентные согласованные действия. "Сейчас компании-члены Ассоциации оспаривают это решение в судебном порядке. Обеспокоенность вызвана возможным нарушением прав и законных интересов международных инвесторов в Украине во время этого процесса. Так, по информации членов Ассоциации — производителей табачных изделий — 30 июня этого года АМКУ были поданы процессуальные документы о взыскании штрафа и обеспечения иска в виде наложения ареста на банковские счета и имущество участников дела", — говорится в обращении Ассоциации.
Купуємо в Італії, а продаємо Німеччині – Держстат оприлюднив структуру експорту вина
УНН.- 27.07.2020
За 5 місяців цього року Україна експортувала ігристих вин на 2,1 млн дол. Про це свідчать дані Держстатистики, передає УНН.
Найбільше українських ігристих вин придбала Німеччина - на 737 тис. доларів.Чимало ігристих вин Україна поставила Казахстану (на 133 тис. доларів) та Нігерії (на 111 тис. доларів). Також, цьогоріч українські ігристі вина купували словаки (37 тис. доларів), поляки (19,4 тис. доларів), китайці (19,5 тис. доларів), австралійці (1,5 тис. доларів). Водночас, імпорт ігристих вин Україною за 5 місяців цього року становив 9,3 млн дол.
Україна імпортувала напій із Італії (4,7 млн дол.), Франції (1,5 млн дол.), Іспанії (1,4 млн дол.), Бельгії (148 тис. дол.), Грузії (405 тис. дол). Як писав УНН, українці обирають вино вітчизняного виробництва і купують його частіше за іноземне. Серед найбільш популярних вин в Україні: ТМ "Коблево" (71,8%), ТМ "Koktebel" (62,6%), ТМ "Шабо" (62,1%), ТМ "Inkerman" (61,2%) та "Micado" (57,2%).
МХП наростив продажі продукції у ЄС на 143%
УНН.- 27.07.2020
Агрохолдинг МХП Юрія Косюка у цьому році збільшив обсяг виробництва продукції з курятини та індички для Європейського ринку на 143%. Про це повідомляє пресслужба МХП, передає УНН.
Зокрема свої потужності збільшили підприємства МХП у Сербії та Хорватії. Продажі курятини та індички МХП європейського сегменту склали 49 959 т. "Не зважаючи на пандемію COVID-19 у всьому світі, тимчасове призупинення діяльності HoReCa, компанія МХП нарощує показники продажів у Європі", - зазначили в компанії. Нагадаємо, купівля компанії Perutnina Ptuj - одна з найбільших інвестицій МХП у минулому році. Perutnina Ptuj є провідним виробником курятини і м'ясопереробки на Балканах, має виробничі активи в чотирьох балканських країнах: Словенії, Хорватії, Сербії, Боснії і Герцеговині; володіє дистриб'юторськими компаніями в Австрії, Македонії та Румунії і поставляє продукцію в 15 країн Європи. Perutnina Ptuj є вертикально інтегрованою компанією на всіх етапах виробництва курятини - від виробництва кормів, інкубаційних яєць, розведення, забою до виробництва ковбасних виробів і подальшої переробки курятини.
Українську рибу та ракоподібних найбільше купують Німеччина і Данія
УНН.- 24.07.2020
За п’ять місяців Україна експортувала риби та ракоподібних на 10,6 млн доларів, найбільше такої продукції у грошовому вираженні купила Німеччина. Про це повідомляє УНН із посиланням на пресслужбу Держрибагентства.
“За даними Державної служби статистики України, протягом січня-травня 2020 року нашою державою поставлено на зовнішні ринки риби та ракоподібних на понад 10,6 млн дол. США”, — сказано у повідомленні. Зазначається, що це на 8,3% більше, ніж за аналогічний період минулого року. “Так, 31% всього експорту української риби та ракоподібних у грошовому вимірі припадає на Німеччину (3 358,4 тис. дол. США). До Данії поставлено 20% продукції на 2 097,3 тис. дол. США”, — додається у повідомленні.
Повідомляється, що також значні поставки здійснено до Литви (на 958,6 тис. дол. США), Молдови (на 703,1 тис. дол. США), Ізраїлю (на 659,5 тис. дол. США), Нідерландів (на 551,5 тис. дол. США) та Франції (на 551,3 тис. дол. США).