Українські виробники сиру змушені скорочувати виробництво. Це місце займає імпорт
Agravery.-05.07.2022
Попит на сир падає, деякі виробники навіть скоротили виробництво. Це не зменшило пропозицію, тому що імпорт сиру швидко відновлюється. Про це повідомляє ІНФАГРО.
Не останньою причиною зниження продажів є досить висока ціна на сир. Виробники в крупному опті не готові віддавати традиційні сорти дешевше, а з націнкою мереж сир стає продуктом недоступним для багатьох споживачів. Схоже і виробникам, і мережам уже варто повертатися до довоєнних інструментів акційних розпродажів товару. А можливо варто й просто знизити ціни. Окремих виробників сиру у цій ситуації рятує експорт, але і там немає особливого заробітку через дорогу логістику. Окремі компанії змогли налагодити експорт сиру в країни ЄС, але там за нього дають ще менше, ніж при експорті у Казахстан. Виникає запитання: якщо є можливість віддавати за такою низькою ціною товар на експорт, то чи не зависокі виставляються ціни для внутрішнього ринку? Напевно ж навіть ціна в 160 грн/кг може бути в межах собівартості… Гірша економіка зараз у виробництві сирних продуктів. При однаково дорогій (з сирами) логістиці до основного ринку збуту, Казахстану, ціни залишаються практично на довоєнному рівні. Але при таких цінах сподіватися на значні продажі не варто, імпортери будуть поступово переключатися на альтернативну продукцію з інших країн, в першу чергу росії. Випуск сиру зростав кілька місяців поспіль, а в червні, скоріш за все, це зростання припиниться з урахуванням слабкого споживчого попиту і проблем з експортною логістикою. За приблизними оцінками, в червні зварили лише на 5% менше сичужних сирів, ніж в червні минулого року. Сирних продуктів виробляють значно менше ніж торік, бо експорт суттєво впав і споживання також. У червні сирного продукту вироблено приблизно на 35% відсотків менше, ніж в аналогічний період минулого року. Причин розраховувати на збільшення виробництва сиру і сирних продуктів поки що немає. Ринок якщо і буде зростати, то за рахунок імпорту.
В Україні планують побудувати 7,1 ГВт нових потужностей зеленої енергетики
Agravery.-05.07.2022
Міністр енергетики України Герман Галущенко взяв участь в режимі онлайн у експертній дискусії високого рівня «Зелена енергетика для відновлення післявоєнної України», що відбулася в Брюсселі. Участь у заході також взяли Єврокомісар з питань енергетики Кадрі Сімсон, заступник директора Секретаріату енергетичного співтовариства Дірк Бушле, міжнародні та українські галузеві експерти.
Герман Галущенко наголосив, що зелена трансформація буде в центрі післявоєнного відновлення України. Декарбонізацію енергетичного сектору України планується проводити, зокрема, завдяки розвитку безпечної та вуглецево-нейтральної ядерної енергетики. Також передбачається поетапна відмова від вугільних електростанцій, розвиток відновлюваних джерел енергії, розгортання акумулюючих потужностей. «Наша мета – побудувати 7,1 ГВт нових потужностей відновлюваних джерел енергії, переходячи на ринкові моделі стимулювання зеленої енергетики, зокрема, «зелені» аукціони. Ми також плануємо на першому етапі встановити 750 МВт акумулюючих потужностей. Це підвищить стабільність енергетичної системи», - заявив Герман Галущенко. Вагомий внесок в зелену трансформацію може зробити розвиток водневої енергетики. «Ми розглядаємо 10 ГВт експорту водню з України до ЄС, який окреслила Єврокомісія як наш стартовий показник», - зауважив міністр. «Отримавши статус кандидата на вступ до Європейського Союзу, ми маємо думати про досягнення цілей Європейської зеленої угоди одночасно з іншими державами ЄС. Ми розроблятимемо нашу політику з повною повагою до європейського законодавства, наших майбутніх зобов’язань щодо членства в ЄС і в повній координації з нашими європейськими партнерами», - підсумував Герман Галущенко.
Мінагрополітика активно працює над збільшенням логістики через західні кордони
AgroNews.ua. – 03.07.2022
Міністерство аграрної політики та продовольства України активно працює над вирішенням питання розблокування експорту зернових культур. Уже понад 20 компаній планують або розпочали будувати перевалки в зонах, де пролягають нові логістичні маршрути. Про це розповів Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський під час телеефіру Всеукраїнського марафону в програмі «Подробиці», пише agronews.ua.
«Ми активно працюємо над збільшенням логістики через західні кордони. За цей місяць очікуємо близько двох мільйонів тонн експорту зерна, яке вже перейшло за новими логістичними маршрутами: це Польща, Румунія, Угорщина, Словаччина. І маємо потенціал до збільшення. Понад 20 компаній планують або розпочали будувати перевалки в цих зонах. Ми проводимо переговори з ЄС і в кінці липня буде окрема зустріч із широким колом учасників на рівні міністрів – аграрних, транспортних відповідних країн, щоб збільшувати європейську інфраструктуру в першу чергу за вагонами і траками, бо їх катастрофічно не вистачає», – наголосив Міністр. Як зазначив Микола Сольський, основні точки, над якими потрібно працювати з європейцями за цим питанням, уже визначені. Це будуть конкретні кроки, і робота вже триває. Міністр підкреслив, що робота міністерства також сконцентрована над вирішенням питань зі зберігання та вивезення врожаю. «Аграрії, які збирають і збиратимуть урожай ближче до лінії фронту, намагатимуться вивезти його на зберігання ближче до центру та заходу країни. Тому особливо в цих місцях буде потреба в додатковому зберіганні. Над цим активно працював бізнес, щоб завезти на ці території мобільне одноразове зберігання. Також міністерству у цьому дуже допомогли Англія та Канада. І вже з наступного місяця ми розкажемо аграріям про додаткові можливості зберігання зерна», – сказав Микола Сольський.
Україна увійде в новий сезон із 3 млн тонн соняшнику
AgroNews.ua. – 03.07.2022
Виробництво соняшникової олії в Україні у поточному сезоні планується на рівні 5-5,2 млн т. Про це під час пресконференції заявив генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук, повідомляє кореспондент AgroPortal.ua, пише agronews.ua.
За його прогнозами, експорт соняшникової олії цього року становитиме 4,2-4,3 млн т. «Очікується, що перехідні залишки по соняшнику становитимуть 2,5-3 млн т, а соняшникової олії — близько 600 тис. т», – уточнив Степан Капшук. Він додав, що внутрішнє споживання соняшникової олії в Україні становить близько 400 тис. т, але попит з боку населення на олію падає.
Названо країни, які покриють нестачу українського зерна на світових ринках
AgroNews.ua. – 02.07.2022
Експортний потенціал України у 2022/23 МР значно скоротиться у порівнянні з попередніми періодами. У зв’язку з цим основні покупці українського зерна переключаться на інші ринки. Про це розповіла аналітик зернового ринку «УкрАгроКонсалт» Марина Маринич, пише agronews.ua.
За її словами, Індонезія, яка була основним імпортером пшениці з України, прогнозує, що у 2022/23 МР очікується зростання споживання і, як наслідок, імпорту. Блокада українських портів у Чорному морі робить торгівлю на такій великій відстані майже неможливою. Скоріше за все, Індонезія замінить українське походження у своєму «портфелі» на більш доступне з погляду логістики. «Єгипет виробляє пшеницю самостійно, але обсягів урожаю недостатньо для задоволення власних потреб, тому доводиться імпортувати. Чорноморське походження є найбільш вигідним за співвідношенням «ціна-якість», причому приваблива ціна досягається за рахунок географічної близькості. За рахунок збільшення посівних площ урожай пшениці в Єгипті у 2022/23 МР має збільшитись, що вплине на зменшення обсягів імпорту», — додає експерт. Туреччині теж власного виробництва пшениці не вистачає для забезпечення внутрішніх потреб. Крім того, Туреччина є найбільшим виробником борошна в світі. Щоб задовольнити попит на борошно, їм також потрібно імпортувати значні обсяги пшениці. В 2022/23 МР очікується збільшення виробництва після торішнього неврожаю. Незважаючи на це, імпорт також має збільшитись через зростання споживання та попиту на борошно на світовому ринку. Водночас Марина Маринич зазначає, що споживання ячменю в Китаї у 2022/23 МР має зрости в порівнянні з минулим роком. Враховуючи стабільно невисоке виробництво, імпорт очікується на рівні 10 млн т, що на 18% більше, ніж у 2021/22 МР. Майже третину китайського імпорту складав ячмінь з України. В умовах блокади портів обсяги експорту з України в Китай будуть незначними. Китаю доведеться купувати ячмінь в Європі, Канаді або навіть повернутись до закупок австралійського ячменю. «Не так давно Саудівська Аравія була основним напрямком експорту українського ячменю, однак, з відкриттям китайського ринку експортувати туди стало порівняно не так вигідно. Попит ячменю у 2022/23 МР залишиться на попередньому рівні і, швидше за все, буде задоволений російським ячменем», — підсумувала вона.
Євросоюз збільшує імпорт молочної продукції з України
AgroNews.ua. – 02.07.2022
Торгівля молочною продукцією з Україною різко скоротилася, але імпорт ЄС з України збільшується. Такі дані Європейської асоціації молочної торгівлі Eucolait навів партнер проєктів аналітичного агентства «Інфагро» Максим Фастєєв, повідомляє Milkua.info, пише agronews.ua.
Як зазначили в Eucolait, виробництво молока в основних експортних регіонах скорочується через високі витрати на виробництво, погодні явища, екологічні обмеження, а також робочі та логістичні проблеми. «Доступність і ціни на корми, добрива та енергоносії викликають серйозні занепокоєння в Європі, але принаймні частина поточного зниження, схоже, має структурний характер», — зазначають експерти. На їхню думку, війна сильно впливає на весь ланцюг постачання молочної продукції, спричиняючи інфляцію та загрожуючи глобальній продовольчій безпеці. «Світовий попит на молочну продукцію залишається стабільним, а закупівельна активність у Південно-Східній Азії компенсує втрати в Китаї. Проте рекордно високий рівень цін вплинув на імпорт у чутливих до цін регіонів. Зменшення доступності молока відображається у сповільненні світової торгівлі в І кварталі», — додають спеціалісти. Наслідки зростання інфляції в поєднанні з уже високими споживчими цінами на молочні продукти, ширші макроекономічні перспективи, проблеми з попитом і пропозицією Китаю, посилені війною, виглядають як ключові параметри на майбутнє, пояснюють в Eucolait.
У Мінагрополітики озвучили 3 основні задачі для АПК
AГРОПОЛІТ. -04.07.2022
У воєнний час агросектор України зіткнувся з багатьома викликами, основними з яких є розблокування морських портів, сприяння у експорту агропродукції у країни Євросоюзу та покращення інфраструктури у ЄС для доставки агропродукції до портів.
Про це в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський. «Вони (задачі) пов’язані з інфраструктурою: відкриття моря, спрощення виїзду продукції в бік ЄС та збільшення інфраструктурних можливостей, щоб доїхати через західні крани до портів», – сказав міністр. Він наголосив, що валютна виручка від АПК у час війни скоротилася втричі. Довоєнні темпи виглядали так: у січні – $3 млрд 137 млн, у лютому – $ 2 млрд 540 млн. У березні вже було $ 841 млн, а в квітні – $ 901 млн і в травні – $ 1 млрд 213 млн. Тобто за березень-травень агроекспорт склав – $ 2 млрд 955 млн, тоді як це була традиційна сума за один місяць.
Єдиний в Україні виробник органічного нектарину поставить на ринок 40 т плодів
AgroPortal.ua.-02.07.2022
Господарство «Дунайський аграрій» на Одещині розпочало збір органічного нектарину. Цього сезону планують зібрати до 40 т плодів.
Про це AgroPortal.ua розповів власник господарства «Дунайський аграрій» Роман Дяжук. «Цього року врожаєм нектарину не дуже задоволений, оскільки весна видалася холодною, і під час цвітіння не було достатнього запилення дерев. В пізніший термін пройшло декілька непотрібних для нектарину дощів, які вплинули на плоди — вони почали розтріскуватися», — розповідає Роман Дяжук. За його словами, оскільки нектарин органічний, то він незначно, але дорожчий за традиційний фрукт. «Органічна продукція повинна коштувати дорожче, адже виробники мають менший врожай та більше ризиків, ніж за традиційного виробництва. Хоча супермаркети хочуть отримати продукцію за ціною звичайного фрукту. Якби було 1 тис. т звичайного нектарину, і з них 100 т органічного — інша справа, та маємо лише 40 т органічного нектарину на всю Україну». Роман Дяжук розповів, що наразі тестується виробництво соку з нектарину, таким чино вдасться переробити плоди 2-3 сорту.
Законопроєкт про географічні зазначення пройшов перше читання
AgroPortal.ua.-01.07.2022
Верховна Рада України 1 липня 2022 року прийняла в першому читанні законопроєкт «Про особливості правової охорони географічних зазначень для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, захист прав та застосування схем якості, включаючи традиційні гарантовані особливості для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів» (№5616).
Відповідне рішення підтримали 297 народних обранців, говориться у повідомленні парламенту. Метою законопроєкту є забезпечення виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції в частині узгодження вимог чинного законодавства України щодо охорони прав на географічні зазначення із правом Європейського Союзу в частині дотримання правил захисту географічних зазначень для сільськогосподарської продукції та продуктів харчування.«Перегляд чинного законодавства України у сфері охорони прав на географічні зазначення, зокрема особливостей правової охорони географічних зазначень, традиційних гарантованих особливостей, захисту прав та застосування схем якості для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів зумовлений необхідністю забезпечити ефективне виконання зобов’язань у межах ратифікованої Україною 16 вересня 2014 року Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони», — пояснили у Верховній Раді.
Аграрії закликають уряд упередити кризу в галузі
AgroPortal.ua.-01.07.2022
В аграрному секторі економіки України склалась надзвичайно складна ситуація, яка потребує негайного вирішення.
Про це йдеться у зверненні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», ГС «Всеукраїнський аграрний форум», ГС «Аграрний союз України», ГС «Всеукраїнська аграрна рада», Всеукраїнської асоціації громад, асоціації «Союз птахівників України» та ВГО «Українська аграрна конфедерація» до уряду та Президента України Володимира Зеленського. За підрахунками експертів, загальний обсяг до експорту цьогорічного урожаю разом із залишками минулого року складе близько 65-70 млн т. За нинішніх темпів експорту в 2 млн т на місяць Україна буде експортувати наявний обсяг зерна та насіння олійних культур наступні 32-35 місяців, повідомляє УКАБ. Як йдеться у зверненні, перспектива переповненості складів зерном, неможливість його продати, відповідна відсутність коштів для закупівлі ресурсів уже зараз ставить серйозне питання щодо доцільності посіву під урожай наступного року. В результаті до 10-15 млн га полів на підконтрольній Україні території можуть бути не засіяні під урожай 2023 року. «Це призведе до заростання полів бур’янами, банкрутства тисяч сільгосппідприємств та невиплати орендної плати за землю. Майже половина з 7 млн власників земельних ділянок (паїв) втратять значну частку свого доходу у вигляді орендної плати сумарно на 30-50 млрд грн. У сільському господарстві зайнято близько 2,7 млн населення України, з них 520 тис. осіб — наймані працівники, більшість із яких можуть втратити роботу», — наголошується у зверненні. Враховуючи вищезазначене, з метою недопущення непоправних наслідків для аграрного сектору економіки України провідні аграрні асоціації спонукають урядовців почути заклики щодо існування нагальних проблем агросектору.
Укроліяпром: Заводи вироблятимуть олію за умови експорту
AgroPortal.ua.-30.06.2022
Наразі 500 тис. т соняшникової олії залишаються заблокованими на заводах і в портах. При цьому і надалі виробляється 200-250 тис. т олії на місяць.
Про це під час пресконференції «Проблеми експорту агропродукції залізничним транспортом» повідомив генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук. «З початку війни масово, у тисячу разів, зріс експорт соняшнику, і це теж правильно, але я завжди говорив, що соняшник у світі не експортується. І щойно Україна почала його експортувати, ціна з 20 тис. грн з’їхала до 9 тис. грн за тонну. У червні вивезено 500 тис. т соняшнику, який ми могли б переробити. У нас є така можливість, наші заводи знаходяться на неокупованих територіях, але через відсутність змоги реалізувати продукцію вони простоюють, і це насторожує», — зазначає Степан Капшук. За його словами, за 27 днів вдалося відправити на експорт залізницею лише 82 тис. т олії та 52 тис. т шроту. Враховуючи те, що кожен третій долар в АПК приносить саме олія, обсяг експорту дуже малий. Раніше олія експортувалася до Індії, Китаю. Майже 50% українського шроту йшло до Китаю. Останній маршрут з 43 вагонів однієї компанії так і не вдалося відвантажити. «Я був дуже здивований, коли «Укрзалізниця» показала у розрізі вантажів, що вони відправляють зерно, цемент, руду — все що завгодно. А де ж олія? А виявляється, її немає», — коментує Степан Капшук. Не менш проблематичним залишається питання шроту. За словами експерта, він не затребуваний в Україні, хоча це білковий корм, який можна було б використовувати для відгодівлі тварин. Сьогодні його просто утилізують.
Дефіциту фруктів та овочів в Україні не буде, - Мінагрополітики
Цензор НЕТ.-04.07.2022
В Україні не очікується дефіцит овочевих культур через тимчасову окупацію деяких південних регіонів країни.
Про це інформує Цензор.НЕТ із посиланням на пресслужбу Міністерства аграрної політики та продовольства. В Україні завжди було надвиробництво плодово-ягідних культур, і врожай із Вінницької, Чернівецької, Хмельницької, Дніпропетровської, Львівської та Полтавської областей може забезпечити внутрішні потреби, наголошують в міністерстві. "Цього року деякі області, враховуючи ситуацію, збільшили площі посадки овочів "борщового набору", щоб перекрити нестачу через тимчасову окупацію південних областей та бойові дії на території України", - пояснив директор департаменту аграрного розвитку Ігор Виштак. За його даними, цього року в тимчасово окупованій Херсонській області овочеві культури було посіяно на 40 тис. га, що становить близько 15% від сумарних площ під ними в країні, але втрату цього врожаю можна замістити поставками з п'яти областей Центральної України, які також є великими виробниками овочів. "Через тимчасову окупацію південних територій українці справді можуть відчути обмежену пропозицію ранніх овочів та фруктів, але не надовго - у міру дозрівання цих культур у Центральній, Західній, Північній Україні та від українських тепличних господарств, із затримкою два-три тижні, це питання буде вирішено", – уточнив Виштак. За його даними, можливі перебої з поставками кавунів, які вирощуються переважно на Херсонщині. "Що стосується кавунів, то тут ситуація складніша. Звичайно, херсонських кавунів нам не замінить ніхто, і розраховувати на низьку вартість цього року не варто, але врожай із Центральної та частково Південної України дещо компенсує цей брак", - пояснили у міністерстві
Україна через війну втратила частину експорту: у Мінекономіки озвучили дані
Obozrevatel.-02.07.2022
За перше півріччя 2022 року експорт із України скоротився на 23,7% порівняно з першим півріччям 2021-го і склав $22,8 млрд. -$7,42 млрд). Порівняно з другим кварталом минулого року скорочення експорту у другому кварталі поточного склало понад 45,8% (-$7,42 млрд). При цьому у фізичних обсягах зменшення квартального експорту склало ще значнішим – 55,6%, тобто на 20,8 млн тонн. У другому кварталі експортували 16,6 млн тонн вантажів, повідомив заступник міністра економіки України Тарас Качка у Facebook.
Ключова причина скорочень – блокування портів окупаційними військами країни-терориста. Скорочення перевезень морським транспортом у другому кварталі порівняно з першим склало 86,5% (-21,6 млн тонн). При цьому важливо зазначити, що ситуація з експортом у розрізі місяців стабілізувалася і навіть покращала. Експорт у травні та червні відновив зростання після різкого падіння у березні. Зростання експорту відбулося як за вартістю, так і за обсягами. "У червні ми експортували 5,8 млн тон вантажів на суму $3,177 млрд. При цьому слід звернути увагу на те, що у червні відбулося значне скорочення експорту залізної руди – 1,75 млн тон проти 2,27 у травні. Натомість істотно зріс експорт насіння соняшнику 537 тисяч тон у червні. При цьому олія лишається найбільш прибутковою статтею експорту – $437 млн", – зазначив Качка. До топ-10 товарів щодо експорту у червні увійшли: масло; кукурудза; насіння соняшника; руда; сталь; дроти; м'ясо птиці; труби; чавун; соя."Торгівля лишається диверсифікованою. Експорт 223 позицій на рівні 4 знаків класифікації перевищував $1 млн протягом місяця", – додав заступник міністра. Зазначається, що географічно експорт повністю орієнтований на Євросоюз. Так, 78% постачань у другому кварталі 2022 року припадало на ЄС. Проте торгівля з іншими країнами світу скоротилася на 80%.
Греція запропонувала свої кораблі для вивезення українського зерна - Столтенберг
УНІАН: Новини України.-30.06.2022
Інші країни НАТО також залучені до різних дипломатичних зусиль, аби добитися укладення певної угоди для розблокування експорту українського зерна.
Греція оголосила, що готова допомогти кораблями для експорту українського зерна, заблокованого Росією. Як передає кореспондент УНІАН, про це Столтенберг сказав на брифінгу у Мадриді після завершення саміту за участі голів держав та урядів країн-членів Альянсу. Столтенберг сказав, що країни-члени Альянсу координують і обмінюються думками щодо різних зусиль, до яких вони залучені з метою експорту зерна з України. При цьому він зазначив, що президент РФ Володимир Путін і Китай розповсюджують дезінформацію про кризу продовольства у світі. "Ця криза продовольства не спровокована санкціями країн НАТО, вона спричинена війною президента Путіна. І найкращий спосіб припинити кризу продовольства - це припинити війну. І президент Путін може завершити війну завтра шляхом виведення його сил (з України)", - наголосив Столтенберг. Генсекретар також розповів про те, що намагаються робити різні країни-члени Альянсу для допомоги Україні в розблокуванні експорту зерна за кордон. Зокрема, за його словами, Туреччина намагається сприяти досягненню певної угоди з цього питання, а Греція оголосила, що готова допомогти кораблями для експорту українського зерна."Інші союзники залучені до різних дипломатичних зусиль, аби добитися укладення певної угоди, аби надати можливість кораблям здійснювати транспортування збіжжя у Чорному морі", - сказав Столтенберг. Крім того, він сказав, що Литва, Румунія та інші країни розповіли про зусилля про розширення сухопутних можливостей на залізниці для експорту українського зерна. "Дуже важко повноцінно компенсувати те, що ми можемо транспортувати на кораблях, але по суходолу, це також маршрут, і декілька союзників НАТО долучені до цього", - додав він. Як повідомляв УНІАН, 29 червня президент України Володимир Зеленський заявив, що до вторгнення Росії в Україну не було загрози масштабного голоду в світі. Він наголосив на необхідності зробити все можливе для зняття російської блокади українських морських портів.
Британські літаки можуть допомогти в експорті зерна з України
УНІАН: Новини України.-29.06.2022
Це буде можливо у разі, якщо сторони конфлікту досягнуть домовленостей про вивезення українського зерна морем.
Британія може направити літаки для патрулювання маршрутів, якими просуватимуться судна з українським зерном. Як повідомляє Sky News, про це заявив міністр оборони Великобританії Бен Воллес. За його словами, розвідувальні літаки Rivet Joint або P8 Poseidon могли б патрулювати райони Чорного моря. Це буде можливо у разі, якщо сторони конфлікту досягнуть домовленостей про вивезення українського зерна морем. Він зазначив, що головна роль Британії у такій операції може полягати у "розвідці та спостереженні за безпекою". При цьому він зазначив, що ймовірність відправлення британських військових кораблів до Чорного моря не розглядається. "Ми не збираємося посилати наші кораблі в Чорне море, тому що це означало б, що ми маємо попросити Туреччину зняти блокаду", - заявив міністр.
Частина підприємств з виробництва соняшникової олії не буде задіяна через війну - експерт
УНН.-.04.07.2022
Частина переробних підприємств, через окупацію українських територій, не будуть задіяні 2022 року у виробництві соняшникової олії. На це в коментарі УНН вказав заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.
"В Україні за останні 23 роки сформована потужна олійно-жирова галузь. Останніми роками вироблялося близько 6 млн тонн соняшникової олії. Підприємства будувалися в усіх регіонах країни і здійснювали переробку майже всього вирощеного в країні соняшнику. На жаль, переробні підприємства, розташовані на Херсонщині, Донеччині і Луганщині, через окупацію цих областей, не будуть задіяні 2022 року у процесі переробки соняшника", – повідомив Пугачов. Щодо посівів соняшника, експерт розповів, що основні площі розташовані в центральних та східних регіонах України. Прогнозується, що в цьому році виробництво насіння скоротиться вдвічі. "Якщо в Україні у 2021 році соняшником було засіяно 6,5 млн га, то в поточному році лише 72,0% від минулорічного – 4,6 млн га. Цей показник відповідає рівню 2010-2011 років. У подальшому площі під соняшником в країні зростали. Лідерами за площею посіву соняшнику є Дніпропетровська (понад 600 тис. га), Кіровоградська (понад 580 тис. га), Миколаївська (420 тис. га), Одеська (380 тис. га), Харківська (250 тис. га) та Черкаська області (245 тис. га). За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, обсяги виробництва насіння соняшнику зменшаться у 2022 році майже вдвічі – до 7,9-8,8 млн тонн, проти 14,9 млн тонн у 2019-2021 роках", – зазначив експерт. Попри скорочення посівних площ та зменшення кількості переробних підприємств, оцінка науковців показує, що обсяги виробництва насіння соняшнику повністю забезпечать потреби населення України в олії та дозволять експортувати 3,1-3,5 млн тонн соняшникової олії. "Експорт продовольства раніше здійснювався морським транспортом, який зараз заблоковано. Альтернативними варіантами є переорієнтація експортних шляхів до західних кордонів та вивезення продукції залізницею та автомобільним транспортом до країн ЄС. Європейський ринок стає чи не єдиним ринком збуту, який залишився в українських товаровиробників. Проте, можливості такого експорту є набагато меншими, порівняно із морським транспортом. При цьому вантажні перевезення є дорожчими, а транзит довшим, що збільшує кінцеву вартість харчових продуктів", - зазначив він.