Призначено нового очільника Мінекономрозвитку
AgroNews.ua. -10.03.2020
Кабінет міністрів сьогодні, 10 березня, призначив тимчасово виконуючим обов’язки міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Павла Кухту. Про це урядовець написав на своїй сторінці у Facebook.
«Для нашої команди важливо, щоб зміни та реформи, які нам вдалося запустити за 6 місяців роботи (а це ринок землі, запуск приватизації, реформа держпідприємств, створення інструментів для залучення інвестицій та багато іншого), не пропали безслідно та продовжувалися на благо народу України», – написав посадовець. Також Кухта запевнив, що «докладе максимум зусиль для того, щоб процес зміни уряду ніяким чином не позначився на злагодженості та якості роботи Міністерства та пройшов непомітно для наших громадян, а всі напрацювання були передані наступникам». Як повідомлялося, Павло Кухта народився у Києві 3 грудня 1985 року. Закінчив Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», 2008 р., інформаційні управляючі системи та технології, аналітик комп’ютерних систем. Член партії «Голос». З 2016 до 2019 роки працював заступником голови Стратегічної групи радників з підтримки реформ при Кабінеті міністрів України. Володіє українською, російською, англійською – вільно.
Японія зацікавлена в імпорті українського меду та ягід
AgroNews.ua. -10.03.2020
За даними статистики 2018-2019 років, загальний експорт з України до Японії збільшився на 7,8%. Найбільшу динаміку демонструють такі продукти як мед, соняшникова олія та перероблені овочі. Пише agro-business.
За словами експертів японського ринку, сьогодні для експортерів відкриваються нові вікна можливостей буквально в кожній продуктовій категорії. Особливо великий інтерес спостерігається до меду та українських ягід, повідомляє ІА «Інфоіндустрія». Поставки з України до Японії продовжують зростати. Так, експорт натурального меду виріс на 51% до $599 тис.; соняшникової олії – у три рази, до $1,9 млн; перероблених овочів – вдвічі, до $2,1 млн. Загальний експорт з України до Японії виріс на 7,8%, зовнішньоторговельний оборот – на 25%. «Сьогодні відкриваються нові вікна можливостей буквально в кожній продуктовій категорії. Наполегливі, послідовні та амбітні отримають все», – розповів партнер COIN / Consulting Integrated Юрій Луценко.Він зауважив, що окрім меду, Україна асоціюється у японців з чорницею і полуницею. Інші ягоди продати важче. «Експорт нашої чорниці спрямований цілком на ЄС, частина з якої потім реекспортується в Японію. Тобто наша ягода все-таки там з’являється, але під європейським лейблом. Тобто заробляють на нашій ягоді європейці», – відзначив експерт. За словами Луценка, залежність ринку Японії від китайського імпорту (щодо полуниці він складає 45%, щодо меду – 80%) відкриває Україні можливості, особливо в нинішні вірусні часи.
Названо найбільш уразливі до кризи агрогалузі України
AgroNews.ua. -10.03.2020
Внаслідок впливу розповсюдження коронавірусу COVID19 на економіку можуть постраждати галузі, орієнтовані на експорт, з високою доданою вартістю. Йдеться про плодоовочеву, кондитерську, молочну та м’ясну галузі. Про це розповів економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак. Пише tripoli.land.
«Це ті галузі, що дають найбільше робочих місць, і зниження виробництва в цих галузях буде дуже відчутним не стільки для експорту, як для доходів мешканців маленьких містечок та сільських територій України», – зауважив він. Натомість зернова та олійножирова галузі, навпаки, можуть опинитися у виграші. «Зернові та олія – це базові та дешеві продукти, які потрібні за будь-яких умов. Попит на них зросте за рахунок падіння попиту на продукти з високою доданою вартістю. Відповідно, внаслідок цього Україна буде й далі сміливо рухатися в бік деградації економіки і нарощування потенціалу експорту продуктів з низькою доданою вартістю. Нагадаю, що саме для виробництва цих продуктів потрібно найменше людей, тому населення з сіл буде і далі мігрувати до міст, і, в значній мірі, не українських, а іноземних. Це, в свою чергу, означає, ще менше податків, і ще швидше зменшення обсягів внутрішнього ринку України. Ось таке неприємне доміно», – вважає експерт.
Стало відомо, як в Україні боротимуться з фальсифікатом продукції
AgroNews.ua. -07.03.2020
Посилення державного контролю та збільшення відповідальності за виробництво фальсифікованої продукції – два основні шляхи боротьби з цим явищем. Про це розповів у інтерв’ю АgroРolit.com один з претендентів на крісло Держпродспоживслужби Геннадій Супіханов.
“Іншого варіанту, аніж посилення контролю з боку держави та збільшення відповідальності за відповідні порушення, немає. Тому й заходи мають бути спрямовані на розширення державного моніторингу, виявлення фальсифікату і притягненні винних операторів ринку до адекватної відповідальності.”,- коментує він. “При цьому гарантувати невідворотність покарання для тих, хто бавиться з фальсифікатом. Крім того, слід працювати з населенням через максимальне залучення у діалог різних громадських організацій, проводячи серію круглих столів та використовуючи соціальні мережі.”,- резюмує Супіханов.
Скорочення бразильського експорту олій дає шанс українським олійникам
AgroNews.ua. -06.03.2020
Бразилія на цьому тижні ввела мандат В12, яким зміст біодизеля в паливі підвищується до 12%. З посиланням на аналітичний огляд електронної біржі graintrade, пише Agronews.
Це рішення збільшить внутрішнє споживання пальмової олії в Бразилії та зменшить її експорт. Також у порівнянні з минулим роком країна в новому сезоні скоротить експорт соєвої олії на 30% з 1100 до 700 тис. тонн. Бразилія, яка є найбільшим світовим виробником сої, почала збирання врожаю бобів, який оцінюється в рекордні 125-126 млн тонн. З них 44 млн тонн будуть перероблені на внутрішньому ринку, а решта – експортовано. Зменшення експортного потенціалу Бразилії може стати шансом для українських виробників олій поборотися за можливі ринкові ниші. Тим більше, що після п’ятничного обвалу ціни на рослинні олії вже з понеділка почали поступово відновлюватися, завдяки активізації попиту напередодні Рамадана. І слідом за стрімким подорожчанням пальмової олії, викликаним надіями на поліпшення відносин між Індією та Малайзією.
З 7 березня ЄС почне зонування спалаху пташиного грипу в Україні
AgroNews.ua. -06.03.2020
Європейська Комісія на своєму сайті оприлюднила рішення про внесення змін до Додатку I Регламенту ЄС № 798/2008 стосовно внесення України до списку країни, щодо яких застосовуються принципи зонування під час реєстрації спалаху грипу птиці. Про це повідомляє пресслужба Держпродспоживслужби.
Відповідно до рішення Єврокомісії зона, з якої припиняється експорт продукції птахівництва, обмежується 10-ма км довкола джерела спалаху. Офіційно рішення набуває чинності 07 березня 2020 року. Цьому рішенню передували інтенсивні переговорні процеси та постійна комунікація фахівців Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Держпродспоживслужби та Представництва України в ЄС з членами Європейської Комісії.
Названо сфальшовані марки горілки українських виробників
AgroNews.ua. -05.03.2020
У чотирьох з 16 лікеро-горілчаних виробів виявили невідповідності під час лабораторних досліджень. Пише пресслужба Держпродспоживслужби.
Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві на підставі протоколу наради з учасниками ринку лікеро-горілчаних виробів під головуванням прем’єр-міністра України провело заходи державного нагляду (контролю). Було відібрано 16 зразків горілчаних виробів та за результатами досліджень, проведених у ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ», у 4 випадках встановлено невідповідності. Наведемо результати: 1. – Горілка особлива «Забава Мисливська» у скляних пляшках місткістю 0,5 л, партія № 285, дата виготовлення 20.06.2019, термін придатності для споживання 12 місяців за температури від 5⁰С до 25⁰С і відносній вологості повітря не більше 85%, акцизна марка 17АААВ890855; 2. – Горілка «Всеградська класична» у скляних пляшках місткістю 0,5 л, партія № 5760, дата виготовлення 11.12.2015, термін придатності для споживання 24 місяці за температури від 5⁰С до 25⁰С і відносній вологості повітря не більше 85%; – Горілка «Пшенична класична» у скляних пляшках місткістю 0,5 л, партія № 330, дата виготовлення 22.10.2019, термін придатності для споживання 24 місяці за температури від 5⁰С до 25⁰С і відносній вологості повітря не більше 85%; – Напій плодово-ягідний зброджений напівсолодкий «Стигла журавлина» ТМ «Спелая клюква» у скляних пляшках місткістю 0,5 л, партія № В 222.12.19, дата виготовлення 22.12.2019, термін придатності для споживання 12 місяців за температури від 5⁰С до 25⁰С і відносній вологості повітря не більше 85%. Результати проведених досліджень свідчать, що чверть відібраних у столичній торгівельній мережі зразків мала невідповідності.
Шмигаль назвав агросектор пріоритетним завданням уряду
AgroNews.ua. -05.03.2020
Новий прем’єр-міністр України Денис Шмигаль назвав пріоритетні завдання уряду. Про це повідомляє АgroРolit.
«Найважливіше — зміцнення національної безпеки й оборони, завершення війни на Донбасі та повернення анексованого Криму», — сказав Шмигаль. Він пообіцяв розвивати реформу децентралізації, якою він займався на посаді віце-прем’єра, а також назвав серед пріоритетних завдань створення сприятливих умов для залучення інвестицій в країну, досягнення енергоефективності, розвиток промисловості та аграрного сектора та інфраструктури, поліпшення якості медицини та освіти.
Україна – на 4-му місці у світовому рейтингу ефективності агровиробництва
AГРОПОЛІТ. -08.03.2020
Україна є четвертою у світі по ефективності агровиробництва, якщо не враховувати країни, де сільське господарство субсидується.
Про це в ефірі AgroFM розповів Юрій Петрук, засновник AgTech Ukraine. «У нас зовсім невеликий відрив від таких країн як Канада чи Бразилія. Тобто, не можна сказати, що ми сильно відстаємо за рівнем впровадження технологій. По деяким ми достатньо швидко рухаємся вперед», — сказав він. Петрук сказав, що велика кількість українських малих сільськогосподарських господарств впроваджують сучасні технології самі, без допомоги IT-компаній. Особливо це стосується садів, ягідників. Багато хто має своїх інженерів. Малі виробники є рушіями технологій в агросекторі, бо у них є час та можливість поекспериментувати. Про це «Агрохолдингам відразу треба розуміти, що впроваджувати, яка ефективність цього інструменту, як швидко він окупиться, — говорить Петрук.
У Зеленського розглядають два варіанти з відновлення Мінагрополітики
AГРОПОЛІТ. -07.03.2020
В Офісі президента тривають активні дискусії з пошуку кандидата на аграрного міністра. Про це повідомило джерело AgroPolit.com в Офісі.
Наразі цим питанням особисто займається Президент Володимир Зеленський, голова Офісу Андрій Єрмак та прем’єр Денис Шмигаль. Є два варіанти розвитку подій і обоє вони з показником 50 на 50%.
Варіант №1 – попри публічні заяви з Офісу та уряду, що Мінагрополітики таки реанімують, але не зараз, а пізніше. Чому? Наразі у Офісі розглядають варіант погодитися на вимогу екс-міністра МЕРТу Тимофія Милованова і на певний час залишити не розділеним МЕРТ. Таким чином сфера агро залишиться у його підпорядкуванні і він її вестиме до завершення земельної реформи, тобто до моменту прийняття основних земельних законів, починаючи з 2178-10 – про ринок землі в Україні. Такий сценарій наразі цілком реальний, бо від міжнародних кредиторів, зокрема, МВФ та Світового банку була жорстка рекомендація залишити саме Милованова у новому складі КМУ, якого вони бачать головним ідеологом та драйвером земреформи. Раніше він і сам заявляв про це. Звісно, до цієї поради можна не прислухатися – і не отримати черговий транш від МВФ. А ви ж розумієте, що на носі погашення $12 млрд зовнішніх боргів в уряду. Зважте, що почався відтік ОВДП, а Мінфін скасовує аукціони на нові залучення, бо не має бажаючих купити. Якщо ще й МВФ стане в позу через землю та Милованова, то важно буде з виплатами», — каже джерело. Нагадаємо, Милованов підтвердив, що він може лишитися, в разі збереження цілісності МЕРТу, «бо ми зможемо продовжувати ті речі, які розпочали».
Варіант №2 — зараз реанімувати. Поставити нового міністра і таки розділити МЕРТ. Зараз на цю посаду розглядають, як одного з замів Милованова, так і кілька нових кандидатів, в тому числі й одного з депутатів із лав «Слуга народу», який має відношення до агросеткору… Поки що тривають консультації», — каже джерело.
Мінагрополітики може відновити роботу з наступного тижня
AgroTimes.06.03.2020
Уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко спрогнозував, що Міністерство аграрної політики і продовольства може відновити роботу в середині місяця.
Про це повідомляє «Економічна правда». «З наступного тижня буде інституційно відновлено роботу Міністерства аграрної політики. Галузь, яка формує 40% валютної виручки та 20% ВВП країни, матиме профільне міністерство», – сказав він. Президент Володимир Зеленський під час зустрічі з прем’єром 17 січня цього року заявив про необхідність розділити деякі міністерства, серед яких і Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства. Тимофій Милованов, який очолював міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, відмовився очолити міністерство агропромислового комплексу.
Українська курятина знову експортуватиметься до ЄС
AgroTimes.- 04.03.2020
4 березня опубліковано рішення щодо зняття заборони Євросоюзу на імпорт і транзит територією ЄС продукції птахівництва з України.
Про це написав на своїй фейсбук-сторінці представник України при Європейському Союзі Микола Точицький. Крім того, ЄС вперше застосував режим зонування до України у контексті спалаху грипу птиці. «Але ми не зупиняємося на досягнутому та плануємо запровадити механізм раннього попередження в аграрному секторі, що сприятиме своєчасному попередженню та належній боротьбі із захворюваннями тварин і рослин та запобіганню їхнього можливого негативного впливу на взаємовигідні торговельні відносини між Україною та ЄС», – зазначив Микола Точицький.
Скільки Україна заробляє на олії
Газета по-українські.-04.03.2020
Торік Україна поставила за кордон 60 млн т олійних культур. Це на 60% більше, ніж 2018-го.
В основному українські олійні культури та олію купують країни Азії та Європи. Провідним імпортером уже другий рік є Німеччина. Значні частки припадають на Туреччину, Бельгію, Єгипет, Нідерланди, Францію, Білорусь та Польщу. 82% доходів від українського експорту олійних припадають на ці країни, пише agropolit.com. Найбільше Україна за кордон продає соняшникової олії - 6,1 млн т, або на 9% більше, ніж 2018-го. Торік на цьому заробила $4,3 млрд. "Найбільший попит на українську олію традиційно спостерігався з боку Індії. Менше, але купують Китай, Нідерланди, Іспанія, Ірак, Італія, Польща. Сукупно країни акумулюють понад 77% вартісних поставок олії на зовнішні ринки", - каже заступник директора Інституту аграрної економіки Микола Пугачов. Торік рекорди встановили за обсягами поставок за кордон соєвої олії – 375 тис. т, ріпакової олії – 151 тис. т.
Милованов: Якщо міністерство будуть розділяти, це призведе до зупинення реформи землі
Європейська правда.- 07.03.2020
Екс-міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов вважає, що на даному етапі недоцільно розділяти Мінекономіки.
Про це він повідомив в інтерв’ю для Ліга.Бізнес Милованов зазначив, що розділення міністерства було можливе два місяці тому, в іншій макроекономічній ситуації та в інші строки. "В останні тижні, коли мене запитували про це, я казав, що вже зараз час не дозволяє їх розділити. Я думаю, що оптимально це зробити, в разі потреби, після запуску ринку землі", - сказав екс-урядовець. Він висловив сподівання, що ринок землі все ж таки будет. "Ми запустили процес. Законопроєкт про обіг земель пройшов перше читання, всі інші законопроєкти, їх там штук сім, все є. Аби тільки наступники продовжили цей курс", - зауважив Милованов.
Зависимость Украины от китайского чеснока растет
огромными темпами
Дело.-03.03.2020
Ещё одной страной, обеспечившей значительный прирост поставок чеснока в Украину, стал Иран.
В 2019 году Украина импортировала рекордные за 6 лет объемы чеснока — 5,3 тысячи тонн, 73% которого поступило из Китая. Таким образом, импорт чеснока в Украину растёт уже два года подряд. Об этом сообщили аналитики EastFruit. "К сожалению, мы вынуждены констатировать, что зависимость Украины от импорта чеснока продолжает расти. В 2016-2017 годах многие в нашей стране заинтересовались перспективами выращивания чеснока и начали инвестировать в достаточно крупные промышленные проекты. На бумаге это выглядело очень прибыльным бизнесом, однако практически все инвесторы были сильно разочарованы реальными результатами и закрыли это направление", — утверждает Катерина Зверева, директор по развитию Украинской плодоовощной ассоциации (УПОА). В 2013 году Украина импортировала около 6,9 тысячи тонн чеснока. Однако в 2017 году импорт упал до 2,5 тысячи тонн и даже начал расти экспорт, который достиг почти 600 тонн в 2018 году. При этом Украина ни разу не была нетто-экспортёром чеснока, всегда импортируя больше, чем продавалось на экспорт. Основная причина — отсутствие должной инфраструктуры и знания специфики хранения чеснока. Кроме того, слишком маленький типичный размер овощевода, выращивающего чеснок в Украине, не позволял даже планировать создание современных хранилищ, так как это было бы нерентабельно. Интересно отметить, что ещё одной страной, обеспечившей значительный прирост поставок чеснока в Украину, стал Иран, который ранее не поставлял чеснок нам. "Китай и Иран обеспечили в прошлом году более 80% всех поставок чеснока в Украину. На сегодняшний день на внутреннем рынке практически не осталось запасов товарного чеснока урожая 2019 года, поэтому Украина сейчас полностью зависима от импорта. Проблемы с коронавирусом в Китае и Иране уже привели к развалу логистических цепочек поставок продукции, а новый урожай чеснока в стране начнут убирать лишь через 5-6 месяцев. Поэтому не исключено, что цены на свежий чеснок за этот период могут существенно вырасти", — прогнозирует Катерина Зверева. Отметим, что вторым важнейшим поставщиком чеснока в Украину после Китая является Египет. На эту страну приходится около 13% всего украинского импорта чеснока. Также в последние годы наращивает экспорт чеснока и Узбекистан.
БРАЗИЛИЯ ДАЛА УКРАИНЕ ВОЗМОЖНОСТЬ "ОБСКАКАТЬ" ЕЕ НА РЫНКЕ МАСЛА
Деловая столица.-06.03.2020
Экспорт бразильского пальмового масла сократится в связи с решением властей увеличить содержание биодизеля в топливе до 12%
Об этом со ссылкой на аналитический обзор электронной биржи Graintrade пишет Agronews, передает "ДС". Это решение увеличит внутреннее потребление пальмового масла в Бразилии и уменьшит его экспорт. Также по сравнению с прошлым годом страна в новом сезоне сократит экспорт соевого масла на 30% с 1100 до 700 тыс. тонн. Бразилия, которая является крупнейшим мировым производителем сои, начала сбора урожая бобов, который оценивается в рекордные 125-126 млн тонн. Из них 44 млн тонн будут переработаны на внутреннем рынке, а остальное - экспортировано. Уменьшение экспортного потенциала Бразилии может стать шансом для украинских производителей масел побороться за возможные рыночные ниши. Тем более, что после пятничного обвала цены на растительные масла уже с понедельника начали постепенно восстанавливаться, благодаря активизации спроса накануне Рамадана. И вслед за стремительным удорожанием пальмового масла, вызванным надеждами на улучшение отношений между Индией и Малайзией.
Экспорт украинской сельхозпродукции в ЕС может заметно снизиться: детали
Сегодня.-06.03.2020
Осенью Европа вводит запрет на продажу продукции, в которой содержатся даже минимальные следы хлорпирифоса
Новые требования Европейского Союза, на рынки которого Украина в прошлом году поставила продукции на 7,3 млрд евро, по использованию инсектицидов в производстве сельскохозяйственной и пищевой продукции вступят в силу в октябре 2020 года. Об этом рассказали в пресс-службе Европейской Бизнес Ассоциации. ЕС снизил максимально допустимый уровень остатков хлорпирифоса и хлорпирифос-метила. "Начиная с октября 2020 года, будет запрещен ввоз в страны ЕС сельскохозяйственной продукции, содержащей остатки этих веществ более 0,01 мг/кг. Данный показатель является чрезвычайно низким, что может значительно усложнить ввоз в ЕС продукции, при производстве и хранении которой применялись данные вещества", – сообщили в пресс-службе. Новые нормы будут применяться как к продуктам питания, произведенным в ЕС, так и к импортной продукции. Хлорпирифос и хлорпирифос-метил – это инсектициды, которые используются для борьбы с насекомыми-вредителями и обработки складов.
Імпортери української агропродукції можуть знизити закупівлі через коронавірус - експерт
УНІАН: Новини України.-06.03.2020
На думку економіста, експорт базових продуктів харчування постраждає найменше.Країни-найбільші імпортери української агропродукції – Китай, Індія, Нідерланди та Іспанія – можуть знизити закупівлі української агропродукції через коронавірус, поширення якого може ускладнити логістику товарів. Про це у своєму Telegram-каналі написав економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак. "Маємо проблеми з коронавірусом в Китаї та Індії - двох найбільших країнах світу і найбільших імпортерів продовольства з України. Ці дві країни забезпечують близько 16-18% виручки від агроекспорту України. Купують вони в нас переважно рослинну олію, шрот і зернові", - написав Ярмак. За його словами, поширення вірусу може призвести до проблем з логістикою і зниження імпорту агропродукції. Водночас він зазначив, що імпорт саме цих базових продуктів постраждає найменше. При цьому експерт прогнозує менший урожай зернових і олійних культур в цьому році. "Але подивимося далі - ще два ключових покупці з обсягами не набагато менше, ніж Китай та Індія, мають зараз великі проблеми з коронавірусом. Це Нідерланди і Іспанія. Навіть зменшення імпорту в 10% за цими країнами буде означати, що Україна втрачає близько 600-800 мільйонів доларів валютної виручки. І це без урахування Італії, Німеччини та інших країн", - написав він. Ярмак підкреслив, що експортерам варто уважно стежити за подіями з коронавірусом в цих країнах, який може призвести до втрати контрактів, кризи несплати за товари та іншим проблемам, і додав, що в цих умовах прогнозувати щось важко.
Німеччина стала найбільшим покупцем українських олійних культур
УНІАН: Новини України.-04.03.2020
Минулого року Україна експортувала насіння олійних на 2,5 мільярда доларів, соняшникову олію - на 4,3 мільярда доларів.
Найбільшим імпортером українських олійних культур у 2019 році стала Німеччина, на частку якої припало майже 19% всіх їх поставок, а олії - Індія, яка закупила понад 30% всього експорту. Про це повідомила прес-служба Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки". Згідно з повідомленням, сумарний експорт насіння олійних у 2019 році зріс на 32% у порівнянні з попереднім роком і досяг 2,5 мільярда доларів. Загалом Україна експортувала 6,9 мільйона тонн олійних, найбільше - ріпаку (3,2 мільйона тонн) і соєвих бобів (3,6 мільйона тонн). Відзначається, що характерною рисою 2019 року стало посилення позицій Європейського Союзу в імпорті насіння вітчизняних олійних культур – їх частка перевищила 60%. Провідну позицію серед імпортерів українських олійних культур другий рік поспіль утримує Німеччина (18,9%), значними були також частки Туреччини (18,2%) та Бельгії (13,3%) Ілюстрація REUTERS Експорт соняшникової олії з України у 2019 році досяг рекордного показника в 6,1 мільйона тонн, на 9% перевищивши показник 2018 року. Виручка від продажу цієї продукції склала 4,3 мільярда доларів, що на 4% більше, ніж попереднього року.
В Украине производство молока упало до минимума за 100 лет
UBR.-04.03.2020
По статистическим данным, оно составляет около 9 млн т, но фактически – не более 6 млн т
336
В Украине образовался острый дефицит молочного сырья. Производство молока в настоящее время находится на самом низком уровне за последние 100 лет. Об этом глава совета директоров Союза молочных предприятий Вадим Чагаровский, сообщает пресс-служба Ассоциации производителей молока. "Согласно статистическим данным, производство молока в Украине составляет около 9 млн т, однако такого объема нет. Фактически мы имеем не более 6 млн т. Такого низкого количества производства, переработки и потребления молока в Украине не было в течение последнего столетия. Так, в 1991-1995 годах мы были на шестом месте в мире по производству молока. Сегодня нас там нет и близко", – пояснил эксперт. В 2019 году сократилось производство и молочной продукции (на 3%). По данным Чагаровского, производство сливочного масла упало на 15%. Казеин и казеинаты производят на 27% меньше, а производство сухой сыворотки сократилось на 17%. Он считает, что сейчас необходимо создать Национальную программу развития молочной отрасли, которая будет состоять из двух разделов – молочной отрасли и молочной переработки. "Среди основных стратегических целей развития молочной отрасли до 2030 года – это внесение изменений в маркетинговые стратегии через производство инновационных конкурентоспособных продуктов. Также есть необходимость модернизации перерабатывающих предприятий для увеличения энергоэффективности и повышения экологических стандартов и создания центра подготовки специалистов для отрасли", – подчеркнул Чагаровский.