Україна вдвічі збільшила експорт морозива
Agravery.-05.07.2020
Україна експортувала 2,9 тис. тонн морозива та інших видів харчового льоду в січні-травні 2020 року на загальну суму $6,8 млрд.
Про це свідчать дані Державної митної служби. У період із січня по травень 2020 року Україна імпортувала 73 тонни морози на $1,5 млрд Разом з тим, експорт морозива та інших видів харчового льоду у січні-квітні 2019 року склав 1,9 тис. тонн на $4,3 млрд.
Україна та Росія конкуруватимуть за ринки збуту соняшникового шроту
Agravery.-04.07.2020
Для ринків соняшникового та соєвого шротів 2020/21 МР обіцяє бути дуже насиченим. Світова пропозиція має бути рекордною, тоді як попит коригуватиметься подальшим розвитком COVID-19, а також відновленням попиту Китаю після африканської чуми свиней.Про це розповів Володимир Двінський, брокер Atria Brokers, передає apk-inform.com. «Особливо буде цікаво спостерігати за конкуренцією України та Росії в сегменті соняшникового шроту. Аналітики USDA в червневому звіті прогнозують для обох країн нові рекорди зі збору соняшнику в сезоні-2020/21 в обсязі 17 млн тонн і 15,5 млн тонн відповідно», — вважає Двінський. Він зазначає, що за прикладом того, як Україна в 2019/20 МР взяла на себе вагому частину турецького попиту щодо пшениці, Росія відвойовує турецький ринок соняшникового шроту в України, збільшивши поставки з жовтня до квітня сезону-2019/20 на 17% на рік. «Україна ж знизила поставки соняшникового шроту до Туреччини за вказаний період на 11%. Також посилюється конкуренція двох країн і в Європі: Росія продовжує активне постачання до Італії. Що стосується СНД, то Росія збільшила в жовтні-квітні 2019/20 МР експорт соняшникового шроту до Білорусі на 39%, тоді як Україна — скоротила на 20%», — додає брокер. За його словами, здавалося б, за Україною залишаться такі сильні напрямки, як Китай та Індія, однак і тут несподіванка. У березні 2020 року Росія поставила до Китаю першу пробну партію соняшникового шроту обсягом 2 тис. тонн. Нагадаємо, експортувати ріпаковий шрот в Китай зможуть чотири українські компанії.
Ціни на основні продукти харчування у 2020 році нижчі, ніж минулоріч: порівняння
AgroNews.ua. -06.07.2020
Не дивлячись на те, що погодні умови весни та літа 2020 року були і є досить таки екстремальними, ціни на основні продукти харчування цьогоріч, як не дивно, нижче минулорічних. Тож, agronews.ua порівняв ціни 2019 року та 2020 року.
М’ясо свинини (м’якоть) минулого року коштувало у липні-серпні у середньому 140 грн/кг. “Ціна за кілограм свинини на ринках України зараз дорівнює 140 гривням. І дешевше вже не буде – поголів’я свиней в країні катастрофічно скоротилася”, – писали ЗМІ минулоріч. Цьогоріч м’ясо такої ж якості коштує у середньому 120 гн/кг у роздріб. На гурті, згідно цінам ринку “Шувар”, свинина вартує 80-127 грн/кг. Найдорожча вирізка – 130 грн/кг. Картопля в аналогічний період 2019 року коштувала на ринках у роздріб у середньому 20 грн/кг. У поточний період картопля у роздріб вартує у середньому 15-17 грн/кг. Гуртова ціна на картоплю ранню українського виробництва – 7,3 грн/кг, картоплю стандарт – 9,5 грн/кг. У 2019 році цибуля йшла по 15 грн, капуста – 12 грн. “А ще навесні ціни на них немов зійшли з розуму – цибуля була по 40 грн”, – писали минулоріч ЗМІ. Цього року цибуля на ринках коштує 5,5 грн/кг на гурті й від 10-15 грн/кг у роздріб. Капуста цьогоріч на гурті коштує у середньому 3 грн/кг. У роздріб дорожче, але все одно ціна на неї нижча, ніж минулоріч. Минулого року капуста коштувала від 12 грн/кг.
Єврокомісія прийняла рішення встановити нульове імпортне мито на всі зернові культури
AgroNews.ua. -05.07.2020
Єврокомісія 3 липня прийняла рішення №642/2010 встановити нульове імпортне мито на всі зернові культури, включаючи м’яку пшеницю, пшеницю дурум, жито, кукурудзу та сорго, яке набирає чинності з 3 липня п.р. і діятиме до подальших змін. Повідомляє apk-inform, пише agronews.ua.
При цьому, тижнем раніше Єврокомісія значно знизила мито на жито, сорго та кукурудзу, після того як у травні імпортне мито було значно збільшено. Зазначимо, що, за даними Єврокомісії, імпорт кукурудзи поточного сезону (1 липня – 28 червня) знизився до 19,46 млн тонн (-18% на рік), жита – до 3,9 тис.тонн (-99%) і сорго – до 82,5 тис. тонн (-89%).
Україна у 2020 році експортувала агропродукції у 4 разів більше, ніж імпортувала
AgroNews.ua. -03.07.2020
За результатами п’яти місяців поточного року експорт агропродовольчої продукції з України склав 9,1 млрд $, що на 2% більше ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомляє пресслужба Українського клубу аграрного бізнесу, пише agronews.ua.
Разом з тим, імпорт зазначеної продукції досяг рівня 2,6 млрд $, що на 11% більше ніж за січень-травень минулого року. Зовнішньоторговельний баланс агропродовольчої продукції склав 6,5 млрд $. В товарній структурі експорту найбільше зросли поставки продукції категорії жири та олії на 451,8 млн $ або на 22% і склали 2,5 млрд $ . Поставки готової продукції залишилися без змін і склали 1,4 млрд $. Експорт продукції рослинництва скоротився на 190,9 млн $ або на 4% і склав 4,7 млрд $. Поставки продукції тваринництва скоротилися на 15% і становили 471,1 млн $. В загальній структурі експорту найбільша частка припадає на продукцію рослинництва – 52% та продукцію категорії жири та олії – 27%. Готова продукція та продукція тваринництва займають 15% і 5% відповідно. В товарній структурі імпорту відбулося скорочення закупівлі продукції категорії жири та олії на 5% або на 7,3 млн $. Натомість відбулося нарощення імпорту: готової продукції на 124,1 млн $ (+13%), продукції рослинництва на 94,6 млн $ (+11%) та продукції тваринництва на 51,1 млн $ (+13%). В загальній структурі імпорту найбільша частка припадає на готову продукцію – 41% та продукцію рослинництва 37%. Продукція тваринництва займає 18%, а категорія жири та олії 4%.
Молоко з Полтавщини будуть експортувати до Китаю
AgroNews.ua. -03.07.2020
СТОВ «Воскобійники» з Шишацького району Полтавщини планує розширити ринки збуту й експортувати молоко до Китаю. Наразі господарство вже експортує свою продукцію до 6 країн світу. Про це розповів генеральний директор господарства Валерій Капленко. Про це повідомляє The Ukrainian Farmer, пише agronews.ua.
Наразі господарство вже експортує молоко до Ізраїлю. Решту молока продають на Білоцерківський молокозавод. «Наше молоко відповідним чином сертифіковане. Ми тричі на тиждень продаємо кошерне молоко до Ізраїлю», — зазначив він. Підприємство засноване у 2000 році. Займається вирощуванням зернових, кормових культур та тваринництвом. Також щороку «Воскобійники» продають 600 тонн м’яса. М’ясо бичків господарство експортує до Туреччини, Грузії, Таджикистану, Узбекистану, ОАЕ. «Ані Європа, ані арабський світ м’ясо прив’язаного бика не купує, тому ми перейшли на безприв’язне утримання. Внаслідок цього приріст маси тіла за добу збільшився на 500 г, і нині ми маємо добові привіси 1200-1300 г. Тобто ми рентабельні по яловичині», — зазначив Валерій Капленко.
На конференції Grain Ukraine 2020 поговорять про водне транспортування та можливості рекордного експорту у пандемію
AГРОПОЛІТ. – 06.07.2020
На зерновій конференції Grain Ukraine 2020. Limited Edition відбудуться дискусії про водне транспортування, інвестиції, а також про те, чи буде рекордний експорт у пандемію. Акцію заплановано на 10 липня в Одесі. Організатор події компанія Ideas First, партнери – компанія ТІС та зерновий термінал Neptune. Девіз цього року – Born to Grain. Теми та спікерів конференції уже оголошено.
Експерти та аналітики ринку перед початком заходу висловили власні прогнози щодо перспектив для бізнесу. Що зміниться для українських аграріїв через поступове відкриття ринку землі з липня 2021 року повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України з питань агрополітики Тарас Висоцький. По-перше, це можливість консолідувати земельні масиви, тоді як зараз аграрії несуть великі транзакційні витрати на отримання, перепідписання, узгодження договорів оренди, знаходження консенсусу. По-друге, можливість залучення додаткового фінансування. Аграрії зможуть шукати інвестиції під земельні масиви і застосувати свої технології. І по-третє, може стати реальністю те, про що давно говорять – збільшення об’ємів виробництва зернових та олійних культур до 100 мільйонів тонн», – сказав Висоцький. Основними викликами для українського експорту зернових в поточному сезоні назвала ситуацію, пов'язану з ціновою кон'юнктурою та погодними ризиками директор з розвитку «Епіцентр Агро», екс-в.о. міністра аграрної політики і продовольства України Ольга Трофімцева, Окрім того, присутній високий рівень невизначеності через протекціоністські заходи в деяких країнах-виробниках та споживачах. Український виробник може опосередковано виграти через протистояння США та КНР, але має приділяти все більше уваги підвищенню ефективності виробництва, продуктивності та збереженню якості врожаю», – сказала Трофімцева. Актуальні виклики для сектору учасники обговорять в рамках чотирьох панельних дискусій –торгової, інфраструктурної, фінансової та присвяченої ринку землі.
Україна претендує на звання гаранта продовольчої безпеки світу, – Кулеба
AГРОПОЛІТ. – 06.07.2020
Україна, як бренд, зарекомендувала себе на закордонному ринку у сферах IT-послуг та сільського господарства. Аграрний експорт в умовах пандемії, коли у світі спостерігається порушення постачання, Україну робить впізнаваною, як світового гаранта продовольчої безпеки.
Про це повідомили міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, повідомляє прес-служба МЗС.Заява прозвучала під час зустрічі міністра з представниками українського бізнесу в Туреччині. На зустрічі підіймалися питання щодо труднощів, з якими стикаються українські підприємці за кордоном. Зокрема йшлося про розвиток взаємовигідної торгівлі та інвестиції з іноземними державами, просування українських виробників на міжнародному ринку, а також захист законних прав та інтересів українського бізнесу за кордоном. Кулеба закликав представників бізнесу в Туреччині об'єднатися між собою для посилення позицій у питаннях, коли спостерігаються порушення прав українських бізнесменів за кордоном. В ході бесіди з бізнесменами також було зазначено, що оновлені Угоди про уникнення подвійного оподаткування та взаємного сприяння та захисту інвестицій, підписані три роки тому, поліпшили умови діяльності українських підприємств. Кулеба також повідомив, що сприяти вітчизняному бізнесу, що здійснює діяльність в інших країнах, буде оновлена Рада експортерів та інвесторів при МЗС України. Моє завдання — побудувати систему МЗС, яка чітко працює і допомагає бізнесу та інвесторам. Я закликаю вас активніше користуватися можливостями, які пропонує формат Ради експортерів та інвесторів при МЗС, — зазначив Дмитро Кулеба.
Уряд розробив проект держпідтримки агросектору до 2023 р.
AgroPortal.ua.-06.07.2020
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства розробило Проект державної підтримки АПК на 2021-2023 роки за ключовими напрямами.
Про це говориться у повідомленні міністерства. «Плануючи програми підтримки аграріїв на наступні три роки, ми залишили основні пріоритетні напрями, які вже довели свою економічну ефективність: тваринництво, садівництво, фермерство, здешевлення техніки та кредитів. Водночас, ми адаптували програми до нових умов та потреб виробників, додавши такі напрями, як страхування врожаю, підтримка нішевого та органічного виробництва, бджільництва», — підкреслив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький. Так, програма з підтримки тваринництва на 2021-2023 роки передбачає надання спеціальних бюджетних дотацій з метою реконструкції ферм та комплексів, зміни структури виробництва, покращення якісного складу поголів’я, підтримки біорізноманіття та біологічної безпеки. Підтримка садівництва передбачається шляхом запровадження форвардних програм щодо закупівлі зерна (гречки, проса, вівса, жита), запровадження дотацій для виробників та запровадження сезонних імпортних мит. У програмі підтримки фермерства в Україні залишаються такі напрями, як: компенсація вартості за купівлю с/г техніки, компенсація витрат за дорадчі послуги, надання бюджетної субсидії на одиницю оброблюваних угідь новоствореним ФГ, дотація на утримання корів молочного напряму, доплата ЄСВ на користь застрахованих осіб членів/голів сімейних фермерських господарств, надання безвідсоткових кредитів. Також додано напрям — підтримка розвитку органічного виробництва. Продовжує діяти фінансова підтримка с/г виробників шляхом часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, придбаних за власні або за кредитні кошти.
Украина стала крупнейшим поставщиком зерновых в Таиланд
БизнесЦензор.-03.07.2020
По итогам 2019 года Украина стала крупнейшим поставщиком зерновых в Таиланд и экспортировала данного вида продукции на более $140 млн.
Об этом со ссылкой на пресс-службу посольства Украины в Таиланде сообщает БизнесЦензор.В общем в 2019 году товарооборот товарами и услугами между Украиной и Таиландом составил более $570 млн при положительном для Украины сальдо в более $116 млн. Как писал БизнесЦензор, "Украинская зерновая ассоциация" (УЗА) ожидает урожай зерновых и масличных культур в Украине по итогам 2020 года на уровне 97 млн тонн, что немногим меньше рекордных 98 млн тонн в 2019 году.
Аграрії закликають Раду підтримати законопроект 3656: ПДВ на рівні 14% поверне кошти на розвиток та виведе галузь з "тіні"
УНІАН: Новини України.-06.07.2020
Українські аграрії підтримують зниження ставки ПДВ з 20% до 14% та закликають Верховну Раду якомога швидше розглянути відповідний законопроект №3656. Наразі на розгляді в Верховній Раді знаходиться законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції». Він передбачає зниження ставки НДС до 14% на ВРХ, живих свиней, незбиране молоко, пшеницю, жито, ячмінь, овес, кукурудзу, соєві боби, цукровий буряк, насіння льону, сурепки, ріпаку, соняшника, насіння і плоди інших олійних культур.Деякі країни ЄС дотують сільське господарство і при цьому зберігають низькі ставки податку на додану вартість на рівні 7 – 11%. В Німеччині зниження ставки ПДВ стало складовою пакету фінансових стимулів для економіки: з 1 липня і до кінця 2020 року ставка податку знижена з 19% до 16%. У Латвії в рамках підтримки фермерства з початку 2018 року ПДВ на фрукти та овочі була знижена з 21% до 5%. Вже за перші півроку кількість платників податків збільшилася на 4%, а обіг коштів в овочівництві і плодівництві – на 9%. Аграрії підтримують цю ініціативу, адже після скасування спецрежиму ПДВ у 2017 році податкове навантаження суттєво зросло, що призвело до зменшення обігових коштів виробників. «Коли ми могли накопичувати частину ПДВ на спецрахунках, ми жили з тих коштів. Але це вирішили ліквідувати, думку фермерів, як завжди, ніхто й не питав»,– обурюється Дмитро Базиленко, директор ТОВ «Праця Стольне» (Чернігівська обл.). Він нагадав, що спецрежим свого часу впроваджували, щоб підтримати сільське господарство, збанкрутіле через загальну систему оподаткування: «Всі пам'ятають, чим це закінчилося. В моєму селі чи не половина господарств закрилися. Не може сільське господарство без підтримки. Ніде у світі такого немає, щоб держава відвернулася від фермера. Зниження ставки ПДВ – це крок нам назустріч».
Польша стала лидером по импорту украинской водки
УНН.- 06.07.2020
В январе-апреле поставки украинской водки за рубеж составили 14,3 млн долларов. Об этом свидетельствуют данные Госстатистики, передает УНН.
Больше всего украинской водки было поставлено Польше - на 1,6 млн долларов. Второе место в списке занимает Казахстан. За 4 месяца этого года поставки украинской водки в Казахстан составляли 1,2 млн долларов. На третьем месте - США с показателем в 1 млн долларов. Немало украинской водки было поставлено в ОАЭ (751 тыс. долларов), Грузию (569 тыс. долларов), Израиль (389 тыс. долларов), Литву (376 тыс. долларов). Импорт водки в течение отчетного периода составил лишь 5,4 млн долларов. Добавим, что за год экспорт украинской водки упал на 11%, импорт - на 18,8%. Как сообщалось в УНН, Украина контролирует 1,5% мирового экспорта водки, а также вошла в ТОП-15 мировых экпортеров.