Дайджест періодичних on-line видань
з 16 по 22 лютого 2024 року
Зміст стор.
1. Інвестиції у птахівництво: за час війни в Україні з’явилися сім нових
експортерів м’яса птиці 1
2. Озвучено перспективи розвитку ринку яблук до 2030 р. 1
3. Чому в Україні суттєво побільшало імпортних сирів 2
4. Через війну агросектор України втратив 28% доданої вартості 2
5. Україна утримує провідні позиції з використання робототехніки в агро 2
6. Україна продала м’яса за кордон на $892 млн: основні покупці 2
7. Збереження вільного доступу на ринок ЄС є життєво важливим для
торговельного балансу України 3
8. 2023 року найбільше українських олійних культур закупила Німеччина 3
9. Зокрема, з України. Єгипет отримав на тендері пропозиції на поставку
Пшениці 4
10. Виробництво біометану в Україні збиткове: заводи зупинили
виробництво 4
----------------------------------------------------------
1. Інвестиції у птахівництво: за час війни в Україні з’явилися сім нових експортерів м’яса птиці
Agravery. -16.02.2024
Виконавчий директор «Союз птахівників України» Сергій Карпенко повідомив, що промисловий сектор птахівництва інвестує у виробництво попри невизначеність із майбутніми викликами й усупереч несприятливим обставинам в економіці. «Так, через проблеми з експортом зерна все більше операторів зернового ринку розглядають можливості інвестування у виробництво продукції птахівництва. З огляду на це найближчим часом очікуємо на нових гравців на ринку», ‒ сказав він. До списку експортерів м’яса птиці до країн ЄС за час війни додалося сім нових потужностей, а також два підприємства з виробництва яєць, зазначає Сергій Карпенко.
2. Озвучено перспективи розвитку ринку яблук до 2030 р
AgroNews.ua. -21.02.2024
До 2030 року очікується значне зростання світового ринку яблук. Таке зростання пояснюється технологічним прогресом у вирощуванні яблук, розширенням органічних сортів яблук і все більшим використанням яблук у харчовій промисловості та виробництві напоїв. Споживчі переваги зміщуються в бік органічних та місцевих фруктів, що значно впливає на попит. Основні чинники зростання ринку включають збільшення попиту на здорові закуски, впровадження передових сільськогосподарських методів і розширення сектору роздрібної торгівлі. Крім того, зростання кількості веганів і людей, які піклуються про своє здоров’я, сприяє зростанню споживання яблук.
https://agronews.ua/news/ozvucheno-perspektyvy-rozvytku-rynku-yabluk-do-2030-r/
3. Чому в Україні суттєво побільшало імпортних сирів
AgroNews.ua. -17.02.2024
Продажі сиру у лютому очікувано знизились. Причиною цього зниження стала невиважена політика ціноформування, якої дотримувалися його виробники. Дорогий продукт стає вже недоступним для значної частини населення України. З середини осені провідні сировари піднімали ціни на свою продукцію тричі, і досить суттєво. За цей період вітчизняний сир подорожчав приблизно на 15-17%. Це дуже стрімке зростання. Зрозуміло, що сировина подорожчала ще більше, але виробники могли б якийсь час попрацювати з меншою рентабельністю, це б дозволило зберегти обсяг реалізації в конкуренції з європейським сиром…У січні традиційно найбільше сиру надійшло в Україну з Польщі (34%), Німеччини (19%) і Нідерландів (18%).
https://agronews.ua/news/chomu-v-ukrayini-suttyevo-pobilshalo-importnyh-syriv/
4. Через війну агросектор України втратив 28% доданої вартості
AgroPolit.com. – 17.02.2024
Додана вартість аграрного сектора України через війну скоротилася на 28 відсотків. Виробництво рослинництва впало, тому що, з одного боку, посівні площі більше не можна було обробляти, а з іншого боку, тому що врожайність сільськогосподарських культур впала через менше використання засобів захисту рослин. Спостерігається зниження посівних площ і врожайності основних культур. За статистикою, у 2022 році українські аграрії і зібрали 54 млн т зерна, що значно менше, ніж у передвоєнні роки. Культивовані площі залишають, якщо їх обробка є фізично небезпечною або невигідною. Вирощування стає нерентабельним, якщо війна призвела до руйнування важливої сільськогосподарської інфраструктури, якщо робітники переїхали з прифронтових регіонів або були призвані до армії.
https://agropolit.com/news/27652-cherez-viynu-agrosektor-ukrayini-vtrativ-28-dodanoyi-vartosti
5. Україна утримує провідні позиції з використання робототехніки в агро
AgroPortal.ua.- 22.02.2024
В Україні спостерігається тенденція утримання рівня до 2022 року в використанні робототехніки в агро, зростання екосистемних рішень, хоча дещо вона сповільнилася через складну ситуацію в країні, але негативної динаміки немає або навіть збільшення частки ринку.
Валерій Яковенко, співзасновник і керуючий партнер міжнародної групи компаній DroneUA, експерт з дронів у ФАО, говорить: «Сьогодні інновації є джерелом та одним із небагатьох інструментів підвищення ефективності, що доступні українським фермерам. Україна була за певними технологічними рішеннями, наприклад, за використанням дронів-обприскувачів, у 2021 році одним із найбільших і найдинамічніших ринків у світі. За останні два роки темпи зростання цього року зменшилися, але частка українського ринку так само входить до переліку провідних країн у цьому напрямі».
6. Україна продала м’яса за кордон на $892 млн: основні покупці
AgroReview.-22.02.2024
Пресслужба Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” повідомила, що за підсумками 2023 року частка країн Євросоюзу у загальному обсязі експорту українського м’яса збільшилась до 46% . Головною рисою стали зміни серед ключових країн-імпортерів українського м’яса: зі списку випали африканські країни. Нідерланди, які протягом 2017-2019 років були найбільшими імпортерами українського м’яса та у 2022 році повернули собі лідерство, продовжили нарощувати обсяги закупівель. У 2023 році ця країна закупила в Україні близько третини (29,4%) експорту м’ясопродукції на $262 млн. Значні частки припадають також на Словаччину (11,7%), Китай (5,6%), Туреччину (3,4%), ОАЕ (3,4%), Азербайджан (3,4%) та Молдову (3,1%). ). Саудівська Аравія хоч і знизила вартісні обсяги закупівель м’яса, але зберегла за собою друге місце серед найбільших імпортерів із часткою 15,6%.
У 2024 році м’ясо птиці залишиться визначальним продуктом у структурі постачання м’яса українського виробництва на зовнішні ринки, яке за порівняно стабільних умов доповнюватиметься замороженою яловичиною, прогнозують в Інституті.
https://agroreview.com/content/ukrayina-prodala-myasa-za-kordon-na-892-mln-osnovni-pokupczi/
7. Збереження вільного доступу на ринок ЄС є життєво важливим для торговельного балансу України
AgroTimes.-20.02.2024
Пресслужба УКАБ повідомляє, що пропозиції Єврокомісії від 31 січня щодо можливих торгових преференцій на наступний календарний рік, починаючи з 6 червня 2024 року, запроваджує обмеження ЄС на імпорт найважливіших груп товарів для українського агроекспорту (м’ясо птиці, цукор та яйця). І хоча ці обмеження пропонуються як захисні заходи відповідно до торговельного законодавства ЄС та СОТ, насправді вони передбачають автоматичне повернення тарифних квот у випадку, якщо імпорт цієї продукції з України перевищить середньоарифметичний імпорт за 2022-2023 роки.
УКАБ зазначає: «Питання збереження вільного доступу української агропродукції на ринок ЄС є життєво важливим для торговельного балансу України. Тож, без сумнівів, якщо запропоновані торгові обмеження буде введено, Україна може мати справу з макроекономічною кризою».
8. 2023 року найбільше українських олійних культур закупила Німеччина
AgroTimes.-19.02.2024
У товарній структурі вітчизняного аграрного експорту традиційно переважає продукція рослинництва. Головними продуктами, крім зернових, є олійні культури, рослинна олія та продукти їх переробки.
Про це повідомляє пресслужба Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».
Кількісні обсяги поставок основних товарних позицій продукції цієї групи на зовнішні ринки сумарно знизились не так відчутно. Експорт ріпаку в натуральному виразі зменшився з 3,1 млн т у 2022 році до 3,0 млн т у 2023 році, а соєвих бобів, навпаки, – зріс на 1,5 млн т – до показника в 3,5 млн т. Найбільш помітним стало зниження експорту соняшнику – з 2,8 млн т 2022 року до 0,8 млн т у 2023 році, повідомив заступник директора ННЦ академік НААН Микола Пугачов. За його словами, основними покупцями українських олійних культур та олії у 2023 році, як і в попередні роки, переважно виступають країни Європи, а також представники Азії. Німеччина, яка 2022 року поступилася першим місцем Румунії, повернула собі лідируючу позицію, зайнявши 16,2 % в українському експорті цього виду агропродукції.
https://agrotimes.ua/agromarket/2023-roku-najbilshe-ukrayinskyh-olijnyh-kultur-zakupyla-nimechchyna/
9. Зокрема, з України. Єгипет отримав на тендері пропозиції на поставку пшениці
Вizagro.-16.02.2024
Згідно з інформацією операторів ринку, державне агентство Єгипту із закупівлі продовольства GASC в ході тендеру отримало пропозиції на поставку пшениці. Йдеться про пшеницю з України, Румунії, Франції, Болгарії та рф. Найдешевшу пропозицію на поставку зернової імпортер отримав на українську пшеницю. Поставка зернової повинна проводитися в період 10-25 квітня.
10. Виробництво біометану в Україні збиткове: заводи зупинили виробництво
Дело.-14.02.2024
В Україні собівартість виробництва біометану складає в найкращому випадку понад €600 за 1000 куб. м, а зазвичай - в діапазоні €800–900 за 1000 куб. м, тоді як природний газ коштує приблизно €350 за 1000 куб. м.
Наразі в Україні виробничі потужності по біометану складають 6 млн куб. м/рік — 3 млн куб. м/рік на заводі холдингу "Галс Агро" в Чернігівській області і 3 млн куб. м/рік у холдингу Vitagro в Хмельницькій області.
За словами керівника напрямку альтернативної енергетики "Галс Агро" Олега Рябова, його компанія зупинила виробництво біометану через економічну недоцільність, на заводі зупинено когенераційну установку, що очищає вироблений там біогаз до рівня біометану. Виробляти біометан для внутрішніх потреб агрохолдингу зараз також немає сенсу, навіть за наявності безкоштовної біомаси. В нинішніх умовах набагато вигідніше використовувати викопні енергоносії.