Дайджест періодичних on-line видань
з 12 по 18 квітня 2024 року
Зміст стор.
1. Експорт цукру, птиці та яєць з України до ЄС фактично зупиниться 1
2. Топове місце на світовому олійному ринку Україна може зайняти,
повернувши мита, – Олександр Головін 2
3. В Польщі заборонили українські бісквіти 2
4. До війни Україна забезпечувала 41% світового агроекспорту: фахівці
розповіли, як змінилася ситуація 2
5. Олійники зробили прогнози щодо посівних площ цього року 3
6. Схвалено концепцію використання ШІ у пріоритетних галузях
економіки, серед яких агросектор 3
7. Український виробник вина випустив перший реліз ігристих 3
8. Безлактозна лінійка ТМ «Яготинське» поповнилася сметаною 3
9. Уряд має намір зробити обов'язковою фортифікацію продуктів
Харчування 4
10. Україна встановила рекорд вартості експорту органічної продукції 4
11. Мінагрополітики дало перший прогноз стосовно урожаю-2024: буде
меншим, ніж у 2023 4
12. Через дешевий європейський сир продажі українського продукту з
начно скоротилися 5
------------------------------------------------------------
1. Експорт цукру, птиці та яєць з України до ЄС фактично зупиниться Agravery-18.04.2024
При запровадженні Євросоюзом захисного механізму від експорту окремих видів української агропродукції постачання на європейські ринки наших цукру, птиці та яєць може повністю зупинитися, розповіла голова комітету УКАБ Олександра Авраменко. За її словами, через високі мита сенсу експортувати до Європи такі товари з доданою вартістю, як птиця, яйця і цукор, не буде. Особливо висока ставка на цукор. «Аналізуючи попередній досвід (до 2022 року, коли ЄС квотував та обкладав митами увесь імпорт з України), маємо визнати: після того, як вичерпувалися квоти на ці продукти, вони до Європи не їхали. Думаю, так буде і цього разу. А ось постачання меду імпортна ставка не надто стримує, тому що попит на нього доволі високий і ціна, у принципі, цікава. Тож і до 2022-го навіть з урахуванням додаткових митних платежів український мед був конкурентним на європейському ринку. Отже, якась частина наших агротоварів постачатиметься до Європи навіть понад квоти», – каже Авраменко.
За її словами, спрогнозувати наслідки майбутніх обмежень можливо буде після остаточного ухвалення європейцями рішення про запровадження захисного механізму від надмірного постачання деяких видів агропродукції з України до ЄС та оприлюднення роз’яснень Єврокомісії щодо конкретних механізмів квотування.
https://agravery.com/uk/posts/show/eksport-cukru-ptici-ta-aec-z-ukraini-do-es-fakticno-zupinitsa
2. Топове місце на світовому олійному ринку Україна може зайняти, повернувши мита, – Олександр Головін
AgroPolit.com. – 15.04.2024
Щоб зайняти одне з головних місць на світовому олійному ринку, Україна має повернути систему мит, вважає Олександр Головін, комерційний директор компанії «Кернел» по Україні. Якщо Україна сконцентрується на експорті кінцевої аграрної продукції, а не сировини, це має уберегти її від несплати податків та «сірого» експорту. Олександр Головін зазначив, що в цьому році очікує потужного урожаю соняшника, близького до минулорічного. За словами фахівця, аграрії можуть змінити свій сівообіг, але у них немає причин зменшувати посівні площі під соняшником. За його словами, «українське чорне золото» залишається прибутковим та ліквідним товаром.
3. В Польщі заборонили українські бісквіти
AgroPolit.com. – 15.04.2024
Дві партії українських бісквітних тістечок було заборонено на ринку Польщі Торговою інспекцією з якості сільськогосподарської та харчової продукції Польщі (IJHARS) у Жешуві, повідомляє Fixygen. Загальна вага зазначеного товару, імпортованого з України, сягає 10,55 тис. т. В польській інспекції зазначили, що рішення ухвалили через неправильне маркування і негайно виконали. Слід зазначити, що раніше,9 квітня, IJHARS в Жешуві видала рішення про заборону обігу на польському ринку трьох партій баранок загальною вагою 5,34 тис. т, імпортованих з України. В Любліні з польського ринку вилучили три партії морозива загальною вагою 8,48 т, імпортованого з України, у зв'язку з розморожуванням.
Торговою інспекцією Польщі на компанію-імпортера за ввезення на польський ринок з України 11,5 тис. т технічного ріпаку та кормової пшениці був накладений величезний штраф у $380 тис.
https://agropolit.com/news/28064-v-polschi-zaboronili-ukrayinski-biskviti
4. До війни Україна забезпечувала 41% світового агроекспорту: фахівці розповіли, як змінилася ситуація
AgroPolit.com. – 12.04.2024
Розв’язана рф повномасштабна війна суттєво вплинула на агросектор України, який до вторгнення виробляв 10% ВВП, займав 14% робочої сили і забезпечував 41% загального експорту. До війни, Україна забезпечувала 50% світових потреб соняшникової олії, а також дві третини шроту. Головними напрямками експорту були: - 48% – Китай; - 25% – Євросоюз; - 7% – Туреччина. Україна була третім експортером ріпаку у світі і сьомим соєвих бобів. Вона займала четверту позицію в світі за експортом кукурудзи. Основними покупцями відповідної продукції виступали Китай, Євросоюз, Єгипет, Іран і Туреччина.
За словами експертів, виробництво птиці в Україні продовжується в домашніх господарствах і на підприємствах, але вторгнення рф негативно вплинуло на доступ до технологій, змусило аграріїв змінити технології вирощування та змінило перелік кінцевих споживачів. У 2022 році виробництво м’яса птиці досягло 1,25 млн т. З цього об’єму Україна експортувала 33,5%. 90,5% зазначеної продукції виробляли підприємства, а на домашні господарства припадало 9,5%.
5. Олійники зробили прогнози щодо посівних площ цього року
AgroPortal.ua.- 16.04.2024
Асоціація «Укроліяпром» повідомляє, що на олійному ринку України спостерігаються різні прогнози учасників щодо можливого виробництва насіння олійних культур у 2024/25 МР. «При цьому більшість очікує на зростання виробництва соєвих бобів та можливе скорочення виробництва насіння ріпаку. Виробництво насіння соняшнику та насіння олійних культур загалом практично відповідатиме рівню 2023/24 МР», — говориться у повідомленні.
Зростання в поточному сезоні внутрішньої переробки насіння ріпаку та сої, а також значне нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю, а саме олії та шроту, підтверджує необхідність створення умов для максимальної переробки насіння олійних культур на вітчизняних потужностях.
«Подальший розвиток олійно-жирової галузі України передбачаємо не стільки в нарощуванні переробки насіння соняшнику, скільки таких олійних культур як соя та насіння ріпаку, які до цього часу розглядаються як експортно спрямовані», — зазначають в «Укроліяпромі».
6. Схвалено концепцію використання ШІ у пріоритетних галузях економіки, серед яких агросектор
AgroPortal.ua.- 16.04.2024
Кабінет Міністрів України схвалив концепцію Державної цільової науково-технічної програми з використання технологій штучного інтелекту (ШІ) в пріоритетних галузях економіки на період до 2026 року, повідомляється в Урядовому порталі. Кабмін визначив Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості державним замовником програми та доручив йому разом з іншими зацікавленими центральними органами виконавчої влади у 6-місячний термін розробити та подати Кабінетові Міністрів України проєкт Державної цільової науково-технічної програми з використання технологій штучного інтелекту в пріоритетних галузях економіки на період до 2026 року. Пріоритетними галузями економіки, в яких використовуються технології штучного інтелекту, є: машинобудівна галузь, хімічна та нафтохімічна галузь, вугільна промисловість, оборонна промисловість, ядерна промисловість, наукова та науково-технічна діяльність, сільське господарство, охорона здоров’я.
7. Український виробник вина випустив перший реліз ігристих
AgroPortal.ua.- 14.04.2024
В Telegram-каналі «Просто про вино» повідомляється, що Leleka Wines випустив свій перший реліз ігристих. У лінійці три вина — брют, напівсухе та напівсолодке, усі із сорту Аліготе. Процес виробництва зайняв 40 днів, 10 з яких вино витримували на дріжджовому осаді, що дало йому округлість та більше тільності. - Брют в ароматі має яблуко Голден, стиглу грушу, польові квіти, білу черешню, мінеральність. Смак середньотривалий з вираженим яблуком та грушею. - Напівсухе в ароматі має крем-соду, зелене яблуко, ваніль стручкову. У смаку акацієвий мед та цвітіння акації, штрудель з айвовим варенням та пломбіром, ананас, мінеральність. - Напівсолодке в ароматі має банановий пиріг, крем-соду, ваніль.
8. Безлактозна лінійка ТМ «Яготинське» поповнилася сметаною
AgroTimes.-15.04.2024
Група компаній «Молочний альянс», до якої входить Яготинський маслозавод, повідомляє, що маслозавод запустив виробництво безлактозної сметани під ТМ «Яготинська» 15% жиру в пластиковому стакані вагою 300 г. Безлактозна сметана має ніжну текстуру та м’який солодкуватий смак. Основна перевага безлактозної сметани ТМ «Яготинська» ‒ в тому, що вона виробляється шляхом додавання до молока ферменту лактази, який розщеплює лактозу на інші прості цукри — глюкозу і галактозу. Вона виготовляється на основі традиційного рецепту сметани «Яготинської» з коров’ячого молока екстраґатунку.
https://agrotimes.ua/agromarket/bezlaktozna-linijka-tm-yagotynske-popovnylasya-smetanoyu%ef%bf%bc/
9. Уряд має намір зробити обов'язковою фортифікацію продуктів харчування
AgroTimes.-12.04.2024
У разі прийняття документу вітамінізація продуктів харчування стане обов’язковою для усіх виробників, повідомляє пресслужба ЄБА. В Асоціації пояснили: 13 березня 2024 року на офіційному веб-сайті МОЗ для публічного обговорення був опублікований проєкт КМУ щодо Порядку фортифікації харчових продуктів, тобто насичення продуктів харчування вітамінами.
Проєктом Постанови планується визначення рівнів споживання окремих харчових продуктів, до яких можуть бути додані вітаміни та/або мінеральні речовини. Порядок фортифікації продуктів, який пропонується затвердити, визначає підстави та процедуру запровадження обов’язкової фортифікації харчових продуктів окремими вітамінами та/або мінеральними речовинами, передбачено, що обов’язкова фортифікація харчових продуктів операторами ринку запроваджується Кабміном шляхом видання розпорядження відповідно до цього Порядку. Фортифікація може стати обов’язковою для всіх виробників.
10. Україна встановила рекорд вартості експорту органічної продукції
Вizagro.-12.04.2024
Попри повномасштабне російське вторгнення, Україна досягла найбільшої вартості експорту органічної агропродовольчої продукції на суму 208 млн євро, перевищивши попередній пік 2021 року, який становив 188 млн євро.
Інформація Єврокомісії свідчить, що Україна покращила свої позиції на ринку ЄС. За підсумками 2022 року Україна посіла третє місце в рейтингу країн-постачальників органічного продовольства з кількісним обсягом у 219 тис. т; тоді як у 2021 році, відповідно, посідала п’яте місце та експортувала 189 тис. т продукції.
Україна традиційно стала першою за продажами до ЄС органічних зернових культур (без пшениці та рису) – 93 тис. т. Також Україна лідирувала в експорті на ринки ЄС олійних (за винятком сої) – 20 тис. т, посіла друге місце в рейтингу постачальників фруктів (без цитрусових і тропічних) – 16 тис. т, а також соєвих бобів – майже 31 тис. т, стала третьою в сегменті макухи – 14 тис. т. Крім того, здійснювався продаж деяких товарів з доданою вартістю, зокрема рослинних олій (8 тис. т), фруктових соків (5 тис. т), продукції борошномельної промисловості (3 тис. т).
https://bizagro.com.ua/ukrayina-vstanovyla-rekord-vartosti-eksportu-organichnoyi-produktsiyi/
11. Мінагрополітики дало перший прогноз стосовно урожаю-2024: буде меншим, ніж у 2023
Дело.-17.04.2024
Пресслужба Мінагрополітики повідомила, що за попередніми оцінками, у 2024 році валове виробництво зернових та олійних культур складе близько 74 млн тонн. Це приблизно на 10% менше у порівнянні з урожаєм 2023 року, який становив 82 млн тонн. З очікуваного урожаю - близько 52,4 млн тонн зернових та 21,7 млн тонн олійних.
Згідно з інформацією від Мінагро, прогнози щодо показників валових зборів носять попередній характер та будуть коригуватись протягом року в залежності від обставин, в першу чергу погодних умов. Прогнозується, що цього року аграрії зможуть зібрати зернових у таких обсягах: пшениці – 19,2 млн тонн (торік було зібрано 22,2 млн тонн), ячменю – 4,9 млн тонн (у 2023 р. - 5,7 млн тонн) та кукурудзи – 26,7 млн тонн (було 30,5 млн тонн). Серед олійних прогнозується збільшення обсягів сої. Цієї культури передбачається виробництво 5,2 млн тонн. Виробництво соняшнику прогнозується на рівні 12,4 млн тонн, минулого року його було зібрано 12,9 млн тонн. Ріпаку прогнозується збір 4,1 млн тонн, торік було зібрано 4,7 млн тонн. Посівні площі зернових та зернобобових культур прогнозуються на рівні 10,6 млн. га (-395 тис. га до показника 2023 року).
12. Через дешевий європейський сир продажі українського продукту значно скоротилися
Дело.-16.04.2024
Продажі сиру в Україні перестали зростати, а обсяги його імпорту значно зросли. Це створює неоптимальні умови для збуту великих партій вітчизняного сиру.
В першому кварталі 2024 року імпорт твердого, напівтвердого та білого сиру збільшився на 12%, що підвищує конкуренцію для місцевих виробників. На чверть зріс імпорт плавлених сирів. Експерти вважають, що в найближчій перспективі ціни на сири не знизяться, але ринок може очікувати на акції зі значними знижками. Проте такі маркетингові заходи можуть не допомогти всім виробникам. Серед викликів, з якими стикаються українські сировари – збільшена конкуренція з європейськими виробниками, чиї продукти є дешевшими та доступнішими. Це ускладнює збут вітчизняної продукції, особливо на фоні девальвації гривні, яка ускладнює імпорт. Незважаючи на зусилля збільшити експорт, продажі напівтвердих сирів за кордон в першому кварталі знизилися на 11% порівняно з минулим роком, а продажі напівтвердих сирних продуктів скоротилися майже на чверть. Відповідно, прогнози щодо подальшого збільшення експорту виглядають песимістично.
Висока вартість українського сиру обумовлена підвищенням цін на молоко-сировину. Через зниження продуктивності корів і скорочення обсягів надоїв на ринку обмежилася пропозиція сирого молока та загострилася конкуренція за сировину серед переробників, а ціни пішли вгору. Підкреслюємо, що через те, що вхідна ціна імпортного європейського сиру після розмитнення все одно залишається нижчою за ту, за якою вітчизняні виробники пропонують свій сир.
Аналітики наголошують, що якщо такий тренд збережеться і надалі, то відбудеться черговий розподіл ринку між гравцями.