Дайджест періодичних on-line видань
з 26 квітня по 2 травня 2024 року
Зміст стор.
1. Україна та Єврокомісія розпочинають переговори щодо продовження
“транспортного безвізу” 1
2. ЗМЕНШЕННЯ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА В УКРАЇНІ ВІДІБ'ЄТЬСЯ
НА СВІТОВОМУ РИНКУ 2
3. Україна йде на рекорд експорту сокового концентрату 2
4. В Україні соняшник і гречка стали збитковими 2
5. Ірак стає важливим ринком збуту для яблука з України 3
6. В Україні виникли додаткові ризики експорту цукру 3
7. Історична подія: Україна та ОАЕ наблизилися до підписання угоди
про Всеосяжне економічне партнерство 3
8. У Держпродспоживслужбі нагадали про регулювання цін на
продукти харчування 4
9. Качка: Блокування поляками кордону завдавало суттєвої шкоди
промисловим виробникам України 4
10. Уряд відмовився від ідеї про приєднання Мінагро до Міністерства
економіки – ЗМІ 4
11. Олійних культур, які виробляються в Україні, достатньо, щоб
завантажити переробні заводи 5
------------------------------------------------------------------
1. Україна та Єврокомісія розпочинають переговори щодо продовження “транспортного безвізу” Agravery-30.04.2024
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури повідомило, що Європейська Комісія може офіційно почати перемовини щодо продовження Угоди про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та ЄС - “транспортний безвіз”. Під час засідання 29 квітня Рада ЄС затвердила мандат на перемовини.
Єврокомісія пропонує продовжити Угоду щонайменше на 12 місяців з можливістю пролонгувати згодом ще на півроку. Йдеться про можливість виконувати бездозвільні двосторонні перевезення мінімум до червня 2025 року включно.
“Важливо, щоб всі зміни до пролонгованої Угоди були чіткими, прозорими, та не обмежували український перевізників у праві вільно перевозити товари до України та з України”, – сказав міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков. Він додав, що останні півроку українська сторона співпрацювала із Єврокомісією над тим, щоб рішення про продовження Угоди було ухвалено вчасно – до кінця червня.
2. ЗМЕНШЕННЯ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА В УКРАЇНІ ВІДІБ'ЄТЬСЯ НА СВІТОВОМУ РИНКУ
Аграрії разом.-28.04.2024
Таку думку висловив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль. Скорочення урожаю зернових в Україні відчуватиметься у всьому світі. Цього року українські аграрії зберуть загалом 74 млн т зернових та олійних культур порівняно з 82 млн т минулого року. За словами Коваля, наразі вирощування пшениці не окупається, очікується зниження врожаю на 13,5% — до 19,2 млн т. Натомість, за оцінками аналітиків, українські аграрії планують зібрати 5,2 млн т сої цього року, що на 10% більше, ніж попереднього сезону. Він пояснює, що Україна втрачає частину зовнішніх ринків через логістичні та експортні проблеми, а в деяких випадках її замінює росія, оскільки продає також і крадене зерно з України. Однак, за його словами, країна, яка зазнала вторгнення, залишається великим гравцем у глобальному масштабі. «Структурні зміни в Україні вимірюються мільйонами тонн, що вплине на світові цінові тренди», — зазначає експерт.
3. Україна йде на рекорд експорту сокового концентрату
AgroNews.ua. -29.04.2024
З липня 2023 по січень 2024 року Україна експортувала більше 70 тис. тонн яблучного концентрату, повідомляється в огляді ринку журналу «Садівництво по-українськи». Це менше, ніж в аналогічному періоду попереднього сезону, але все одно на 22% вище, ніж у середньому за цей період в минулі п’ять сезонів. Україна утримує рекордні показники експорту другий сезон поспіль. Також в цьому сезоні Україна зможе оновити цей рекорд експорту, адже в сезоні-2022/23 основні обсяги були експортовані в першій його половині через атаки на енергетичну інфраструктуру країни, припускає Євген Кузін, аналітик плодоовочевого ринку в проекті EastFruit. Він зазначає: «В цьому сезоні високі показники експорту утримуються протягом усього часу й можуть надалі зростати в порівнянні з попереднім роком».
https://agronews.ua/news/ukrayina-jde-na-rekord-eksportu-sokovogo-konczentratu/
4. В Україні соняшник і гречка стали збитковими
AgroNews.ua. -29.04.2024
Kurkul.com повідомляє, що до війни майже всі культури для фермерів були рентабельними. Наразі ціни значно впали, тож багато культур з прибуткових стали збитковими. Керівник ФГ «Озон» Олексій Дзюба розповідає, що до війни у їх господарстві всі культури виходили прибутковими, особливо привабливо було вирощувати соняшник та гречку. Перед війною соняшник продавали по 23 тис. грн/т, а зараз в регіоні закупівельна ціна становить 9-10 тис. грн/т. Тому з прибуткової, культура стала збитковою. На думку фермера, зараз хорошу рентабельність приносить овес, оскільки його ціна близько 6,5 тис. грн/т, при цьому витрати мінімальні.
«Завжди вдало реалізовували гірчицю, але врожай 2023 року лежить досі. Ми її продавали по 70 тис. грн/т, а зараз ціна — 15 тис. грн/т. Раніше гірчицю експортували у Європу. Зараз поляки блокують кордон і наша гірчиця лежить мертвим вантажем. Гречка та пшениця збиткові вийшли, як і кукурудза, на вартість якої впливає сушка», — розповів керівник ФГ «Озон». Звичайно війна внесла свої корективи в роботу господарства. ФГ «Озон» знаходиться за 60 км від кордону з росією. Після початку повномасштабного вторгнення в господарстві почали більше економити на добривах. Зменшили прямий обробіток пшениці, жита, соняшнику, пробували використовувати регулятори росту, що дозволило вирівняти колоски й техніка працювала ефективніше. Також частково відмовились від сухих добрив, а збільшили кількість КАС.
https://agronews.ua/news/v-ukrayini-sonyashnyk-i-grechka-staly-zbytkovymy/
5. Ірак стає важливим ринком збуту для яблука з України
AgroNews.ua. -27.04.2024
Ринок Іраку в останні місяці стає все більш важливим для садівників України. У лютому 2024 року Ірак став четвертим найбільшим покупцем свіжого українського яблука, після ОАЕ, Саудівської Аравії та Узбекистану. В лютому в цю країну українські експортери відправили майже 500 тонн яблука, повідомляє EastFruit. З початку сезону 2023/24 років, Ірак імпортував з України вже майже 2 тис. тонн яблука.
«Цікаво відзначити, що в топ-5 найбільших імпортерів яблука з України немає жодної країни з Європи. Це свідчить про те, що, попри російську війну проти України, садівникам вдається вирощувати яблуко високої якості. Адже час транзиту яблука порівняно з періодом до 24 лютого 2022 року суттєво зріс. Тому лише досить дороге яблуко справді високої якості може бути експортоване, враховуючи й додаткові витрати, і ризики, і час у дорозі”, – каже економіст інвестиційного департаменту продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак. До речі, для Іраку Україна є третім найбільшим постачальником яблука, поступаючись лише Ірану і Туреччині за обсягом поставок. При цьому Україна в лютому 2024 року експортувала свіже яблуко у великих обсягах одразу у 22 країни світу.
https://agronews.ua/news/irak-staye-vazhlyvym-rynkom-zbutu-dlya-yabluka-z-ukrayiny/
6. В Україні виникли додаткові ризики експорту цукру
AgroNews.ua. -26.04.2024
Українська асоціація аграрного експорту (УААЕ) повідомила, що згідно інформації Державної митної служби, у 2023 році Україна відчутно наростила експорт цукру – до 516 тис. т (на 185 % більше, ніж у 2022 році) на суму в понад 391 млн дол. (+ 181 %). При цьому практично не змінилась середня експортна ціна для України, яка торік становила 758 дол/т. Але в останні роки експорт цукру нашою країною є нестабільним, характеризуючись почерговими підйомами і спадами в залежності від обсягів внутрішнього виробництва та кон’юнктури зовнішніх ринків. В 2023 році більшість закордонних продажів українського цукру припала на Євросоюз, доходи від експорту до якого сягнули 384 млн дол., тобто 98 % від загальних. Основними покупцями були країни: Румунія – 146 тис. т; Італія – 81 тис. т; Болгарія – 55 тис. т; Угорщина – 45 тис. т; Польща – 40 тис. т; Хорватія – 28 тис. т; Чехія – 26 тис. т. Наш цукор експортувався, хоча й в значно менших кількостях, поза межі Європи, включаючи такі країни як Камерун, Ізраїль, Лівію, Ліван. Найбільша виручка зараз надходить від Італії, Болгарії та Угорщини – сумарно понад 40 %. Дещо зменшилась ціна на наш цукор – поки що до 633 дол/т.
УААЕ зазначає, що зростає необхідність розширення ринків збуту цукру за рахунок представників інших регіонів, наприклад азійського, де присутні одні з найбільших країн-імпортерів – Індонезія, Малайзія, Китай, Південна Корея, Бангладеш, Саудівська Аравія. Можна додати, зокрема, США і Алжир. Також актуальна дана рекомендація у зв’язку з рішенням Єврокомісії з червня 2024 року запровадити режим екстреного гальмування на окрему продукцію з України, серед якої є цукор.
https://agronews.ua/news/v-ukrayini-vynykly-dodatkovi-ryzyky-eksportu-czukru/
7. Історична подія: Україна та ОАЕ наблизилися до підписання угоди про Всеосяжне економічне партнерство
AgroPolit.com. – 29.04.2024
Мінекономіки повідомляє, що 26 квітня в Абу Дабі Уряди України та Об’єднаних Арабських Еміратів підписали Спільну заяву про завершення переговорів про Угоду про Всеосяжне економічне партнерство. Підписали Угоду міністр економіки України Юлія Свириденко та Державний міністр зовнішньої торгівлі ОАЕ Тані бін Ахмед Аль Зеюді. Сторони домовилися про значну лібералізацію доступу до ринків товарів та послуг; закласти основу для поглибленої співпраці в цифровій, економічній, інвестиційній та торговельній сферах. Юлія Свириденко зазначила, що угода передбачає вихід не лише на ринок Еміратів, але і у регіони затоки загалом, тому її підписання є «історичною подією». Документ не є відкриттям класичної ЗВТ, оскільки він всеосяжний. І підкреслила, що угода стала першою для найбільш економічно просунутого регіону Близького Сходу.
8. У Держпродспоживслужбі нагадали про регулювання цін на продукти харчування
(МЕТА).- 27.04.2024
Держпродспоживслужба нагадала про дію постанови уряду від 19.06.2023 № 650 "Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів та забезпечення стабільної роботи виробників продовольства в умовах воєнного стану", яка набрала чинності 01.07.2023. Відповідно до якої запроваджено державне регулювання цін на товари у вигляді установлення граничного рівня торговельної надбавки (націнки) на продовольчі товари вітчизняного виробництва в розмірі не більш як 10 відсотків, крім товарів, маркованих як органічна продукція: - борошно пшеничне вищого сорту; - молоко пастеризоване жирністю 2,5 відсотка (у плівці); - хліб житньо-пшеничний та батон; - яйця курячі категорії С1; - птиця (тушки курячі, четвертини тушки курячої); - олія соняшникова рафінована.
9. Качка: Блокування поляками кордону завдавало суттєвої шкоди промисловим виробникам України
Ми-Україна.-30.04.2024
Про це заявив заступник міністра економіки Тарас Качка. За його словами, часто через дії поляків українські виробники втрачали контракти, адже не могли доставити своєчасно продукцію замовникам.
"Вони виробляють продукцію, яка має постачатися вчасно - наприклад, виробники меблів, запчастин тощо. Багато з них знаходяться на заході України, і мають контракти з європейськими компаніями. Непередбачуваність роботи кордону призводила до того, що ці контракти зривалися і не укладалися нові. Цей негативний вплив становить сотні мільйонів доларів, якщо ми беремо до уваги ще протести польських перевізників", - зазначив Качка.
10. Уряд відмовився від ідеї про приєднання Мінагро до Міністерства економіки – ЗМІ
Вizagro.- 02.05.2024
Офіс президента розглянув варіант приєднання Міністерства аграрної політики та продовольства до Міністерства економіки. Але відмовилися від цієї ідеї, тому що попередній досвід з об’єднанням цих відомств був невдалим. Раніше повідомлялось, що аграрні та харчові асоціації звернулися до президента України Володимира Зеленського та глави Уряду Дениса Шмигаля з проханням зберегти Міністерство аграрної політики та продовольства України в процесі оптимізації центральних органів виконавчої влади.
11. Олійних культур, які виробляються в Україні, достатньо, щоб завантажити переробні заводи
UkrAgroConsult.- 02.05.2024
Олександр Головін, комерційний директор по Україні компанії «Кернел», розповів, що олійних культур, які виробляються в Україні — соняшника, ріпака і сої, достатньо, щоб завантажити переробні заводи країни. «Так, на ринку соняшнику є певний профіцит потужностей. Але з іншого боку є і потенціал для нарощування переробки за рахунок культур, які сьогодні експортуються як сировина — ті ж соя і ріпак. Це 6+ млн тонн додаткової сировини», — сказав він. Головін зазначив, що наразі суттєвих катаклізмів і радикальних змін на ринку не бачить. «Кернел» буде переробляти на Старокостянтинівському ОЕЗі не тільки соняшник, але й ріпак та сою.