У МЕРТ з’ясували, що саме можуть виробляти заводи Укрспирту
AgroNews.ua. -21.01.2020
20 січня відбулася щомісячна нарада Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з керівниками спиртових заводів, під час якої учасники повідомили про хід виконання заходів для подальшої передачі підприємств у Фонд держмайна та приватизації, повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку.
Під час наради Тарас Висоцький, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, нагадав про рішення Уряду, згідно з яким 35 об’єктів, що входять до складу концерну «Укрспирт» мають бути передані на приватизацію до Фонду держмайна. «У нас є чіткий план з підготовки підприємств до приватизації і ми зустрічатимемося кожного місяця з керівниками підприємств, щоб перевіряти хід його виконання. Наразі керівники звітували про стан підготовки документації, необхідної для передачі від органу управління до ФДМУ. Наступний крок: підготувати нову редакцію статутів та завершити інвентаризацію», – розповів заступник Міністра. Під час наради 20 підприємств відзвітували про проведення інвентаризації, решта 15 з об’єктивних причин потребують організації спільних з Міністерством заходів для завершення інвентаризації. За підсумками наради визначено, що серед 35 підприємств концерну «Укрспирт» 3 здійснюють виробництво харчового спирту, 1 виробляє лікеро-горілчану продукцію, ще 4 заводи виготовляють спиртову продукцію технічного призначення. 7 заводів можуть відновити виробництво протягом місяця. 4 підприємства знаходяться в незадовільному технічному стані та не здатні здійснювати виробничу діяльність, решта 16 потребують суттєвої модернізації.
Стало відомо, які аграрні проблеми обговорили делегати України та ЄС
AgroNews.ua. -20.01.2020
Під час зустрічі в Берліні на полях агровиставки “Зелений тиждень” заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства – торговий представник України Тарас Качка обговорив з єврокомісаром охорони здоров’я та безпеки продуктів харчування Стеллою Кіріакідес співпрацю України та ЄС щодо торгівлі сільськогосподарською продукцією, пише Укрінформ.
Качка звертає увагу на те, що квоти, які прописані в Угоді про асоціацію з ЄС, розраховані на основі статистики за 2005-2007 роки. “(Тоді) була інша Україна, інша аграрна економіка держави. Очевидно, що навіть якщо ми застосуємо ті самі методи, які застосовувалися 10 років тому, ці тарифні квоти мають бути збільшені, навіть без додаткових аргументів”, – переконаний український посадовець. Крім того мова йшла про механічну обробку м’яса, про насіння, і про товари, які ще не “відкриті”. Україна розвинула своє законодавство і система контролю за безпечністю харчових продуктів зараз на дуже високому рівні. Тому ми можемо перейти на новий рівень відкритості у торгівлі рослинною та тваринною продукцією. Чим більше ми будемо інтегровані в європейські системи, тим більше буде можливостей для розвитку бізнесу, торгівлі, в тому числі товарами з доданою вартістю, вважає заступник міністра.
Єгипет зацікавлений у закупівлі української сої
AgroNews.ua. -20.01.2020
За даними, за перші 4 місяці 2019/20 МР (вересень-грудень) Україна поставила до Єгипту 430 тис.тонн соєвих бобів, що є максимальним показником за вказаний період, повідомляє ІА “АПК-Інформ” .
При цьому варто нагадати, що в аналогічний період минулого сезону відвантаження української сої в дану країну були відсутні, а підсумковий показник за сезон-2018/19 склав близько 280 тис.тонн. Завдяки зростанню обсягів торгівлі, Єгипет піднявся на 2 місце в рейтингу країн-імпортерів сої з України в поточному сезоні з часткою 24% в загальному обсязі відвантажень української масличной. Також відзначимо, що згідно з січневим прогнозом USDA, загальний імпортний попит Єгипту на сою в 2019/20 МР збільшиться на 10% – до рекордних 3,7 млн.тонн проти 3,35 млн. тонн сезоном раніше.
Уряд хоче повернути Міністерство аграрної політики України
AgroNews.ua. -19.01.2020
В уряді розглядають варіант повернення Міністерства аграрної політики та продовольства України. Про це повідомляють джерела AgroPolit.com у владі.
Як стверджує одне з наших джерел, перші розмови про розпочалися після 100 днів уряду, коли стало зрозуміло, що МЕРТ не тягне як потрібно аграрний фронт. Ще одна причина – це земельна реформа, яку інформаційно МЕРТ програло, каже джерело, тому президент хоче бачити на цьому напрямку людину, яка знайде спільну мову з суспільством. Натомість інший наш співрозмовник з влади каже, що пропозиція про поновлення Мінагро виникла під час останньої розмови прем’єра Олексія Гончарука та Володимира Зеленського. Гончарук сказав йому, що на МЕРТ навалилося дуже багато фронтів, тому всі в міністерстві стомлені. В принципі, Тарас Висоцький тягне цей напрямок нормально, немає провалів. Але посилення роботи по агро в рамках окремого міністерства – поновлення Мінагро – давало б кращий результат, тому і прозвучала така пропозиція. Зараз реалізація цієї ідеї 50 на 50 %», — говорить джерело.
Китай відкриє свій ринок для української курятини
AgroNews.ua. -17.01.2020
Відкриття експорту українського м’яса птиці до Китайської Народної Республіки знаходиться на завершальному етапі. Повідомляє пресслужба Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.
Проект Протоколу інспекційних і карантинно-санітарних вимог до імпорту та експорту м’яса птиці між Україною та КНР було узгоджено наприкінці листопада 2019 року. Це сталося у рамках візиту української делегації до міста Пекін на чолі із заступником міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарасом Качкою, представниками Держпродспоживслужби та Головного митного управління КНР. “Наразі Китайською стороною проводиться процедура внутрішнього погодження зазначеного документу та відпрацьовується Сторонами технічне питання подальшого процесу обміну підписаними текстами Протоколу”, — уточнили у міністерстві.
«Вина на полицях в 3 рази більше, ніж існує виноградників» – винороб
AgroNews.ua. -17.01.2020
Представники виноробів провели зустріч з представниками Кабінету Міністрів щодо подальшого розвитку малого виноробства в Україні. Про результати переговорів agronews розповів винороб Валерій Петров.
–Пане Валерій, розкажіть, про що йшла мова на зустрічі представників виноробів з представниками влади?
-Було кілька питань, одне з яких – фальсифікат. У нашу Асоціацію входить близько 1000 малих виноробів. Великою загальною проблемою є те, що дешевою продукцією забиті всі полиці магазинів. Ну не може вино коштувати 60 гривень!
-Одразу запитаю, а яка ціна хорошого українского вина? -Хороше українське вино має коштувати більше 100 грн від виробника, і ще додаємо витрати на логістику та заробітки посередників. Тому ми звернулись до уряду, враховуючи, що Дубілету доручили займатись проблемами тіньового оберту алкоголю. За умови боротьби з фальсифікатом на державному рівні і ціна на вино підвищиться, і вся галузь виноробства покращиться. Тож на зустрічі ми донесли свою позицію уряду, як ми бачимо боротьбу з тіньовим ринком алкоголю, і попросили їх допомогти на законодавчому рівні розвивати виноробство так, як це відбувається в нормальних європейських державах.
-Як з’являється фальсифікат на полицях? В основному я бачу різні відомі марки, і навіть у них ціна за пляшку від 60 гривень? -Дивіться. З документами, як правило, в них все добре. Але при врожайності 8-10 тонн з гектару, вони собі оформлюють навіть по 100 тонн з гектару. Закупка в населення? Також оформлюють по 60 тонн з га, ніби купляють в людей. Далі картина така: Документи є, держпрод до цього відношення не має, для податкової документи оформлені, є звідки брати сировину, все добре. А ость коли про кінцевий продукт іде мова… Якщо порахувати, то в нас вина на полицях в 2-3 рази більше, ніж існує виноградників. Навіть за умови, що вони завозять дешеве вино 3 сорту, наприклад, з Італії. І виходить, що малі винороби не мають навіть виходу на цей ринок.
-Які думки висували з цього приводу? -Були різні думки… Що є центральна дегустаційна комісія, яка атестує вино… Але проблема в тому, що нас хвилює фальсифікат, який вже на полицях. Бо комісії, ми всі розуміємо, можна будь-яку пляшечку принести і виставити як шедевр виноробства. А потім під таким же виглядом на полицях буде дешевий фальсифікат. І жахливо те, що такий продукт не тільки дескридитує виноробство, а і наносить потужний удар по здоров’ю споживачів. Ну і це вбиває малих виноробів. Вода коштує 20 гривен, а вино – 40. Розумієте? Що ж там в ту воду ще підмішали…
-Якій вихід ви бачите? -Є приклад тієї ж Молдови. Ми хочемо, щоб створили орган, як в Молдові. В ньому 50 відсотків державних представників, 50 – громадських організацій. Там все працює прекрасно.
Відбулося 16-те засідання українсько-німецького аграрного комітету
AgroNews.ua. -17.01.2020
16 січня 2020 року відбулося 16-те засідання українсько-німецького аграрного комітету, повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку.
Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – Торговий представник України Тарас Качка і заступник Міністра Тарас Висоцький обговорили з німецькими колегами пріоритетні питання двостороннього співробітництва у сфері АПК. Сторони розглянули стан реалізації двосторонніх проектів.Так, у питанні німецько-українського агрополітичного діалогу учасники зафіксували такі напрями роботи на наступні 2 роки: розвиток методики щодо збору аналітичної і статистичної інформації в АПК, що сприятиме прийняттю більш ефективних політичних рішень, обмін досвідом у питаннях реалізації земельної реформи та реформи лісової галузі. Окремо сторони обговорили питання розвитку двосторонньої торгівлі, підтримки експорту сільськогосподарської продукції в Україні та підтримці малих виробників, які експортують продукцію садівництва, перероблену та готову продукцію. Зокрема, акцентували на налагодженні двосторонніх контактів між потенційним експортером з України і імпортером у Німеччині.
Висоцький озвучив базові напрями держпідтримки АПК на 2020 рік
AГРОПОЛІТ. -21.01.2020
Базові напрямки держпідтримки АПК на 2020 рік: садівництво, тваринництво, здешевлення с/г техніки та обладнання, фермерство і дорадництво, здешевлення кредитів.
Про це заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький на зустрічі з профільними асоціаціями, на якій було анонсовано напрацьовані напрями державної підтримки аграрної галузі на 2020 рік, повідомляє прес-служба відомства. «Загалом до Мінекономіки надійшло понад 40 звернень щодо держпідтримки. Відповідно до пропозицій ми визначили кілька базових напрямів – садівництво, тваринництво, здешевлення с/г техніки та обладнання, фермерство і дорадництво, здешевлення кредитів. Також будуть створені робочі групи, які координуватимуть кожен із напрямів та працюватимуть над порядками використання коштів», – зазначив Тарас Висоцький. Заступник міністра розповів про розподілення фінансів між основними напрямами підтримки. Зокрема, до визначених сум уже включено компенсацію невиплачених коштів за попередній період. Так, за напрямом часткової компенсації вартості с/г техніки і обладнання передбачається виділили 1 млрд грн, тваринництво – 1 млрд грн, здешевлення кредитів – 1,2 млрд грн, садівництво і фермерство – по 400 млн грн. В межах робочих груп буде напрацьовано піднапрями за основними програмами. Також Тарас Висоцький озвучив деякі з пропозицій від асоціацій, серед яких – компенсація вартості тваринницьких комплексів, відшкодування за придбання племінних тварин, дотації на купівлю бджолосімей, підтримка пасічників, підтримка сімейних фермерських господарств, кооперативів, кредитування малих виробників, залучення коштів під купівлю с/г земель та інші.
Доля Міністерства аграрної політики може визначитися після форуму у Давосі
AГРОПОЛІТ. -20.01.2020
Повертати Міністерство аграрної політики та продовольства до складу уряду чи ні — фінальне рішення може з'явитися після поїздки Володимира Зеленського та Олексія Гончарука у Давос. Про це повідомили два джерела видання AgroPolit.com в оточенні президента.
«Наразі ніхто не обговорює кандидатів на міністра аграрної політики, бо рішення про 100% реанімацію Мінагро влада не ухвалювала. Можливо, до цього питання повернуться після приїзду Володимира Зеленського та Олексія Гончарука наприкінці тижня із Давосу. Всі розмови про те, що когось кудись пропонують – це вигадки окремих людей, які б хотіли або сісти самі туди, або посадити своїх людей», — говорить джерело AgroPolit.com в ОП. Такий розвиток подій наразі підтвердив ще один співрозмовник в оточенні президента. Раніше джерела AgroPolit.com повідомили, що в Офісі президента та уряді розглядають можливість повернення Міністерства аграрної політики та продовольства України до складу уряду. Про плани з розділення МЕРТу говорив і Володимир Зеленський під час зустрічі з Олексієм Гончаруком після скандалу із прослуховуванням у Кабміні. Мінагрополітики уряд Олексія Гончарука ліквідував наприкінці серпня 2019 року. Після цього обов'язки структури перейшли у підпорядкування Мінекономіки.
Названо наслідки падіння Ukrlandfarming для агросектору
AГРОПОЛІТ. -16.01.2020
Невирішення питання Ukrlandfarming завдасть шкоди не тільки агросектору, а й ринку землі та взагалі Україні.
Про це в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com повідомив український політик, екс-нардеп аграрного комітету Ради попереднього скликання Іван Мірошніченко. «Сьогоднішнє загострення ситуації довкола Ukrlandfarming – це необережне та непрофесійне вирішення питання реструктуризації боргів з боку уряду та НБУ довкола групи компаній у її складі. За останні 5-6 років відбувається певне переслідування компанії та тиск на неї», — зазначив Іван Мірошніченко. Він додає, що наслідки від падіння компанії можуть бути катастрофічними. Тобто ми маємо розуміти масштаб можливих негативних наслідків. Можна по-різному ставитися до власників, але цей бізнес є, і він створює 1,2-1,5% ВВП України, там працює 30 тис. людей і в ньому є західні кредитори з близько $1,6 млрд кредитів. «Мрія» впала 6 років тому, а фінансовий ринок і досі пам’ятає цей неприємний присмак і недоінвестовує в агросектор України того обсягу інвестицій, який міг би бути. Ukrlandfarming – це три «Мрії», а вона була лідером і входила до ТОП-5 компаній у світі, — вважає Іван Мірошніченко. Він переконаний, що неправильне вирішення проблеми призведе до «інвестиціного вакууму». «Активи, які сьогодні коштують $2-2,5 млрд, стануть здобиччю «гробовщиків» та рейдерського напрямку «шакалів». Тобто, якщо зараз прийдуть поживитися $200 млн, покладуть агрокомпанію в більш ніж $2 млрд. Тому з боку влади, ФГВФО та уряду має бути виключно професійне та конструктивне вирішення питання боргів Ukrlandfarming», — говорить Іван Мірошніченко.
Аналіз закону про демонополізацію спиртової галузі: названо три ключові зміни для ринку
AГРОПОЛІТ. -16.01.2020
З 1 січня почав діяти закон про демонополізацію спиртової галузі №318-IX «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо лібералізації діяльності у сфері виробництва і обігу спирту етилового».
Про це йдеться в ексклюзивному матеріалі AgroPolit.com. Деталі прийнятого закону проаналізували юристи ETERNA LAW. Ось ключові зміни документа:
Виробництво та продаж. Спирт зможе виробляти та продавати будь-який суб’єкт господарювання, за умови одержання відповідної ліцензії. Зауважимо, що законом передбачено одну нову особливість ліцензування діяльності з виробництва спирту: обов’язковою умовою для отримання відповідної ліцензії є наявність на підприємстві цілодобової системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції. Відключення вказаної системи відеоспостереження є підставою для відмови у ліцензії або відкликання ліцензії.
Експорт та імпорт. Імпорт і оптова торгівля алкогольними напоями здійснюються суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії на оптову торгівлю. Експорт алкогольних напоїв здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності на підставі ліцензії на виробництво або ліцензії на оптову торгівлю.
У Мінекономіки назвали 8 пріоритетних напрямів роботи у сфері безпечності харчових продуктів
AГРОПОЛІТ. -15.01.2020
На зустрічі представників Директорату безпечності харчових продуктів Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Держпродспоживслужби, народних депутатів та галузевих асоціацій було презентовано пріоритетні напрями роботи на 2020 рік у сфері безпечності харчових продуктів.
Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки. Так, робота фахівців Мінекономіки відбуватиметься за такими напрямами:
боротьба з фальсифікацією харчових продуктів;
безпечність харчування дітей у закладах освіти;
забезпечення гігієнічних вимог;
впровадження процесу аналізу ризиків;
поводження з неякісною та небезпечною продукцією тваринного походження;
врегулювання проблемних питань у сфері ветеринарної медицини;
врегулювання проблемних питань щодо здоров’я та благополуччя тварин;
попередження розвитку протимікробної резистентності.
Висоцький назвав у Берліні три пріоритети розвитку аграрної політики України
AgroPortal.ua.-20.01.2020
Основними пріоритетами аграрної політики в Україні на сьогодні є земельна реформа, досягнення високого рівня безпечності харчової продукції, а також розвиток сільських територій.
Про це під час панельної дискусії «Розвиток сільського господарства України: можливості для торгівлі з Німеччиною», яка проходила в рамках Глобального форуму з питань продовольства і сільського господарства та Міжнародної виставки «Зелений тиждень» в Берліні, розповів заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький. «Однозначно, в пріоритеті — завершення земельної реформи. Від цього залежатимуть усі інші напрямки розвитку українського агросектору. Немає сенсу дискутувати про врожай чи логістику без розуміння, що буде з основним активом — землею», — вважає Висоцький. Згідно законопроекту, підготованого до другого читання, реформа передбачатиме доступ до купівлі сільськогосподарських земель України виключно українців або українських компаній, заснованих українцями. Обмеження щодо концентрації в одних руках складе 10 тис га. Можливість доступу іноземних суб«єктів до ринку землі планується визначити на референдумі. Другий блок аграрної політики — це безпечність харчової продукції. «У даному випадку пріоритетом стає безпечність споживачів. Незалежно від того, йде продукція на внутрішній ринок, чи експортується, вимоги до якості мають бути однакові», — вважає заступник міністра. Такі ж вимоги, зазначає він, Україна ставить до імпортерів. Приміром, нещодавно був прийнятий наказ №553, який регулює ввезення м’ясної продукції в Україну. «Документ висуває вимоги до європейських колег такі, як свого часу європейці висували до українців. Це було неочікувано. Ми готові дискутувати, але виступаємо за прозорість, рівні умови і транспарентність», — додав Висоцький. І третій блок — розвиток сільських територій. Україна торгує з Німеччиною не тільки зерновими. В ТОП-5 товарів входить той же мед. Його виробляють сотні тисяч дрібних пасічників по всій Україні. Тому розвиток виробництва меду чи то ягід та торгівлі цими продуктами — це розвиток сільських територій, потенційні робочі місця та податки, підсумував він.
За відсутність системи HACCP штрафуватимуть на 150 тис. грн
AgroPortal.ua.-18.01.2020
В Україні на сьогоднішній день HACCP впровадили 90% великих підприємств.
Про це в ефірі Agro FM розповів голова Громадської спілки «Асоціація з інтеграції НАССР» Владислав Веремеєнко. За його словами, великі підприємства не можуть працювати без HACCP. Цього вимагають їх партнери, тим більше, якщо продукція експортується. Натомість серед малих підприємств ситуація з впровадженням HACCP набагато гірша. Їм не потрібен експлуатаційний дозвіл, достатньо надіслати папери декларативним способом. Так вони потрапляють до реєстру Держпродспоживслужби, і їх перевірятимуть планово або позапланово, якщо надходитимуть скарги від споживачів. Також додає, що для впровадження НАССР в першу чергу потрібно познайомитись з вимогами законодавства (основний закон про безпечність харчових продуктів №771 і №590).«Система НАССР – це аналіз ризиків. За порушення норм виробник може нести не тільки адміністративну, але й кримінальну відповідальність. Є два уніфіковані акти, по яким проходить перевірка: акт про інспектування і про аудит. На перший раз підприємство без системи НАССР штрафувати не будуть, напишуть тільки припис. Ще за одне порушення для юридичних осіб штраф складатиме 30 мінімальних зарплат (142 тис. грн у 2020 р.), для фізичних осіб – 15 (71 тис. грн). Існує багато супутніх штрафів – мінімальний 25 тис. грн», — зауважив Веремеєнко.
Милованов назвав останні перемоги в агросекторі
AgroPortal.ua.-14.01.2020
Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов озвучив останні перемоги України в сільському господарстві.
Про це він написав на своїй сторінці у Facebook. «Перша. Україна увійшла до ТОП-5 світових експортерів курятини. Випереджають Україну Бразилія, ЄС і Таїланд. Друга. ЄС видав дозволи на імпорт для 58 тис. т української пшениці в рамках першого розподілу тарифної квоти (TRQ) на 2020 році. Майже вся квота була видана для безмитних поставок української пшениці», — йдеться у повідомленні.
«Укролія» експортувала першу партію органічної соняшникової олії до М’янми
AgroTimes. -14.01.2020
У січні 2020 року ТОВ «Укролія» експортувала до М’янми першу партію органічної рафінованої соняшникової олії під брендом GARNA organica.
Про це повідомляється на Фейсбук-сторінці компанії. Як повідомляється, М’янма є досить цікавим регіоном для експорту соняшникової олії, оскільки ця продуктова позиція входить в топ-5 основних товарних груп в структурі імпорту країни. «Укролія» на сьогодні – це не просто експорт соняшникової олії в більш ніж 50 країн світу. Для нас експортна діяльність – це розширення кордонів для здорових та інноваційних продуктів, які ми пропонуємо нашим споживачам. Так у січні 2020 року в М’янму було відвантажено органічну рафіновану соняшникову олію під брендом GARNA organica», – йдеться в повідомленні.
Україна має намір найближчим часом підписати угоду про політичне та торговельне співробітництво з Великою Британією
AgroTimes. -11.01.2020
Під час зустрічі Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука з Послом Великої Британії та Північної Ірландії Меліндою Сімонс було обговорено перспективи двосторонньої співпраці після виходу Великої Британії з Європейського Союзу.
Про це повідомляє Урядовий портал. Зокрема, ішлося про укладення нової угоди між Україною та Великою Британією про політичне та торговельне співробітництво після виходу Великої Британії з ЄС.«Ми очікуємо на підписання угоди про політичне та торговельне співробітництво найближчим часом. Це може статися під час майбутнього візиту Президента України Володимира Зеленського до Лондона. У грудні 2019 року ми досягли домовленостей щодо положень торговельної частини угоди», – зазначив Олексій Гончарук.
Украина снизит экспорт пшеницы — прогноз
Дело.-16.01.2020
С января по май 2020 года Украина будет экспортировать меньше пшеницы, чем в соответствующий период прошлого года
Во второй половине 2019/20 маркетингового года экспорт пшеницы замедлится, и будет меньше, чем в предыдущем сезоне. Об этом свидетельствуют данные Министерства развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины, сообщает Kurkul.com. В частности, в период с июля по декабрь 2019 года экспорт пшеницы из Украины превышал прошлогодние показатели. В то же время, по прогнозам специалистов, с января по май 2020 года Украина будет экспортировать меньше пшеницы, чем в соответствующий период прошлого года, и только в июне пос тавки культуры на внешние рынки снова начнут расти. Указано, что всего в 2018/19 маркетинговом году было экспортировано 15,985 млн т. Как прогнозируют эксперты, в 2019/20 маркетинговом году экспорт пшеницы из Украины составит 20,010 млн т.
ЭКСПОРТ ЗЕРНОВЫХ: УКРАИНА "ПЕРЕПЛЮНУЛА" ПРОШЛЫЙ ПОКАЗАТЕЛЬ НА 7 МЛН ТОНН
Деловая столица.-16.01.2020
Украинские аграрии с начала 2019/2020 маркетингового года по состоянию на 14 января поставила за рубеж 32,57 млн тонн зерновых и зернобобовых
Данный показатель на 7,43 млн тонн превышает результат за аналогичный период прошлого года, передает "ДС" со ссылкой на "Информационно-аналитический портал АПК Украины". За отчетный период в разрезе культур экспортировано: пшеницы - 15,27 млн тонн (больше на 4,37 млн тонн по сравнению с аналогичным периодом); ячменя - 3,79 млн тонн (+616 тыс. тонн); кукурузы - 13,14 млн тонн (+2,65 млн тонн); ржи - 5 тыс. тонн (-76 тыс. тонн).
Эмираты стали основным покупателем украинской муки
Капитал.-15.01.2020
Украина в июле-декабре 2019/20 маркетингового года нарастила экспорт пшеничной муки до 190 тысяч тонн, что на 56% превышает показатель первой половины предыдущего сезона.
Об этом сообщает agroportal.com. По итогам шести месяцев основным импортером украинской муки стали ОАЭ, закупив 52,7 тыс. т, тогда как за июль—декабрь 2017/18 МГ в данном направлении было отгружено 21 тыс. т, а за аналогичный период сезона-2018/19 — лишь 8,3 тыс. т. сообщает «АПК-Информ». «Стоит отметить, что отгрузки пшеничной муки украинского производства в ОАЭ за первую половину текущего сезона превышают закупки за весь 2018/19 МГ и 2017/18 МГ — 48 тыс. т и 46 тыс. т соответственно», — уточнила аналитик «АПК-Информ» Виктория Рожко. В целом, в направлении Ближнего Востока в первой половине 2019/20 МГ было экспортировано 85,9 тыс. т пшеничной муки украинского производства, доля ОАЭ в нем составила 61%, на второй позиции находится Палестина с долей в 20% (17,2 тыс. тонн), на третьей — Израиль, 8% (6,9 тыс. тонн). «Таким образом, по итогам первой половины 2019/20 МГ доля ОАЭ в общем экспорте пшеничной муки из Украины составила 28%, тогда как за июль—декабрь 2018/19 МГ — только 7%, а за аналогичный период сезона-2017/18 — 9%», — добавила Рожко.
Украина стремительно теряет позиции на мировом рынке сахара
Капитал.-15.01.2020
В 2019 году украинские производители поставили на внешние рынки 236 800 тонн сахара, что более чем в два раза меньше чем в предыдущем году — 584 900 тонн.
Об этом сообщает ассоциация «Укрцукор». «Этот год был не слишком благоприятным для украинских сахаропроизводителей и по сравнению с прошлым, можем увидеть, что экспорт полностью просел: если раньше экспортный показатель месяца достигал 40-60 тыс. т, то в этом последние полгода в среднем экспортировали около 5 тыс. т сахара в месяц. В первую очередь это связано с мировым профицитом, который „давил“ на рынок и цены. Кроме того, мы постепенно теряли рынки Африки и Азии, которые когда-то занимали лидирующие позиции по импорту украинского сахара, через нарастающую конкуренцию со стороны России и ЕС», — пояснила заместитель председателя правления «Укрцукор» Руслана Яненко. По словам эксперта, в следующем году существенных изменений в экспортной перспективе не произойдет, поскольку неблагоприятные мировые цены продолжат тенденцию к уменьшению сырья и сокращение производства сахара, а конкуренция на рынках, которые всегда были наиболее прибыльными для украинских производителей, усилится.
Украина вошла в топ-3 экспортеров сельхозпродукции в ЕС
Капитал.-12.01.2020
В прошлом году крупнейшими экспортерами сельхозпродукции в страны Евросоюза были США, Бразилия и Украина.
Об этом свидетельствуют данные ежемесячного мониторингового отчета Еврокомиссии о состоянии торговли агропропродукцией. Согласно отчету, с ноября 2018 года по октябрь 2019 года экспорт сельхозпродукции из США составил 12,3 млрд евро, из Бразилии - 11,7 млрд евро, из Украины - 7,3 млрд евро. Отмечается, что за год самым стремительным был рост экспорта из Украины - 41%, или 2,1 млрд евро в денежном выражении. По данным Министерства аграрной политики Украины, за январь-сентябрь 2019 года агроэкспорт составил $15,78 млрд, что на 21,5% или $2,8 млрд больше, чем за аналогичный период 2018 года.
Україна за рік скоротила виробництво виноматеріалів у два рази
УНІАН: Новини України.-16.01.2020
У 2019 році вироблено на 55% менше столових виноматеріалів, ніж роком раніше.Загальне виробництво виноматеріалів в Україні за 2019 рік скоротилося на 50% у порівнянні з 2018 роком - до 9,88 мільйона декалітрів. Про це свідчать дані Державної служби статистики. Зокрема, виробництво виноматеріалів для шампанського та ігристих вин за рік скоротилося на 37% – до 1,9 мільйона дал, коньячних виноматеріалів – на 49% до 2,44 мільйона дал, їдалень - на 54,8% до 5,01 мільйона дал. При цьому виробництво кріплених виноматеріалів збільшилося на 11,4% – до 311,7 тисячі дал. Як повідомляв УНІАН, за даними Держстату, виробництво горілки в Україні в січні-листопаді 2019 року скоротилася на 15,8%, бренді – збільшилась на 2,5%.
В Кабмине сообщили, сколько зерна продадут за границу
UBR.-14.01.2020
Доля экспорта от собранного урожая составит 72%
В текущем маркетинговом году (МГ, с 1 июля 2020-го по 30 июня 2021 года) Украина планирует поставить на внешние рынки 54 млн тонн зерна (72% от урожая), сообщает пресс-служба Минэкономразвития. "Согласно оценке министерства, урожай зерновых в этом году составил около 75 млн тонн, из которых 54 млн тонн (более 32 млн тонн уже экспортировали, что на 7,8 млн тонн больше, чем за аналогичный период прошлого МГ, – ред.) будет экспортировано на внешние рынки. Окончательные прогнозы по производству зерна мы получим в марте по информации Госстата", – цитирует пресс-служба министерства замминистра развития экономики Тараса Высоцкого. В частности, на внешние рынки поставили такие культуры: пшеницу – 15,1 млн тонн; кукурузу – 12,8 млн тонн; ячмень – 3,8 млн тонн; рожь – 5 тыс. тонн. Кроме того, экспорт муки пшеничной и других культур составил 197 тыс. тонн, что на 68,5 тыс. тонн больше, чем за соответствующий период прошлого МГ. Отметим, что по данным министра экономразвития Тимофея Милованова, в этом МГ украинские аграрии собрали более 74 млн тонн зерновых и зернобобовых культур с площади 15 млн га. С одного гектара сельскохозяйственных угодий в среднем собирали 4,93 тонны зерновых. В предыдущем МГ урожайность была ниже – 4,7 тонны/га.