ЯПОНСЬКА КОМПАНІЯ НАДАСТЬ ДОПОМОГУ БДЖОЛЯРАМ ТА ЗБІЛЬШИТЬ ОБСЯГИ ЕКСПОРТУ УКРАЇНСЬКОГО МЕДУ
Аграрії разом.- 21.08.2022
Провідна компанія Японії Yamada Bee Company Group, яка виробляє мед, косметичні та лікарські засоби, біологічно активі харчові добавки з прополісу та інших супутніх продуктів бджолярства почала експорт в Японію додаткових обсягів українського меду.
Про це повідомив посол України в Японії Сергій Корсунський у Facebook після зустрічі з Хідео Ямада, президентом компанії Японії Yamada Bee Company Group. “Компанія - одна з світових лідерів у проведенні досліджень у цій сфері. Вони прийняли рішення надати технічну допомогу українським бджолярам у вигляді специфічного обладнання, а також вже почали експорт в Японію додаткових обсягів українського меду (особливо цікавить мед з соняшнику, липи і акації), а також іншої солодкої продукції українського виробництва.”, – заявив Корсунський. В повідомленні зазначається, що 10% від обсягів продажу власної та української продукції буде спрямовуватись для України.
Туреччина стала найбільшим імпортером української сільгосппродукції
AgroNews.ua. -21.08.2022
Туреччина стала найбільшим імпортером української сільгосппродукції, яка надходить із чорноморських морпортів України в межах Стамбульських зернових угод, за період 1-15 серпня її частка становила 26% загального обсягу перевезень (146,4 тис. тонн). Повідомляє Інтерфакс-Україна, пише agronews.ua.
Загалом за першу половину серпня з українських портів “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний” вийшло 21 суховантажне судно з 563 тис. тонн зерна та інших продовольчих товарів, повідомляється на сайті турецького видання “Анадолу”. “Відповідно до угоди, укладеної за посередництва Туреччини та ООН для вирішення глобальної продовольчої кризи та зростання цін на продовольство, 26% зерна та інших продуктів харчування, експортованих з України, доставлено до Туреччини”, – уточнило видання у повідомленні. Іншими найбільшими імпортерами сільгосппродукції з портів України за цей період стали Іран та Південна Корея, на частку яких припадає 22% (123,8 тис. тонн), а також Китай (8%, 45 тис. тонн), Ірландія (6%, 33,7 тис. тонн), Італія (5%, 28 тис. тонн), Джибуті (4%, 22,5 тис. тонн) та Румунія (2%, 10,6 тис. тонн).
Експорт українського масла зріс до рекордного рівня
AgroNews.ua. -20.08.2022
Ціни внутрішнього ринку на вершкове масло зростають попри падіння експортних, повідомляє НФАГРО, пише agronews.ua.
Це нормальне явище після 25% девальвації гривні в третій декаді липня. Підсилює процес завершення сезону великого молока, пропозиція дешевої сировини від населення вже зараз помітно знизилась.
Проте підвищення цін не було рівнозначним послабленню курсу гривні. Зростання відбувається поступово. За два тижні вартість масла на внутрішньому ринку зросла приблизно на 8-10%. На тлі несприятливої кон’юнктури світових ринків в серпні, експортні ціни на масло помітно знизились. Але все одно зовнішні продажі залишаються значно вигіднішими за внутрішні, хоча ті й виросли. Левова частка українського масла останнім часом продається саме в ЄС. Проте далеко не всі виробники мають доступ до європейського ринку. За рахунок налагодження поставок в ЄС, в липні українським виробникам вдалося збільшити експорт масла до рекордних обсягів за останні п’ять років, далі обсяги експортних поставок мають скорочуватися. Найбільші обсяги поставок у липні були у Польщу (46%), Молдову (14%), Литву (8%), Азербайджан (8%) та Нідерланди (8%). Імпорту масла практично немає і у найближчі місяці він не відновиться. З того невеликого обсягу, який постачався в Україну у липні, найбільші обсяги завезли з Франції (76%) і Польщі (12%).
Україну визнано лідером з постачання продовольства
AgroNews.ua. -18.08.2022
Вчора вранці балкер BRAVE COMMANDER під прапором Ліберії покинув порт «Південний». 23 000 тонн пшениці поїхали до Ефіопії, щоб подолати проблему голоду в Східній Африці. Судно зафрахтоване в рамках Світової продовольчої програми ООН. Про це повідомляє Мінагрополітики, пише agronews.ua.
Зауважимо, що за підсумками останніх років Україна утримувала лідерство у рамках Всесвітньо продовольчої програми (ВПП) з постачання продовольства для гуманітарних операцій. Загалом у 2021-му Україна направила 20% продовольства з програм ООН. Частка України була більшою, а ніж Туреччини та росії разом. У першому півріччі 2022 року ВВП закупила на експорт близько 60 тис. тонн пшениці та 36,5 тис. тонн гороху. Нагадаємо, що наразі вже 17 суден вирушили із українських портів у рамках реалізації Ініціативи про безпечне транспортування агропродукції. На їх борту понад 475 тис. тонн продовольства.
Українська цукрова галузь перебуває на межі зникнення
AgroNews.ua. -18.08.2022
Якби на Гнідавському цукровому заводі не диверсифікували виробництво, то сезон можна було б і не розпочинати. Про це повідомляє пресслужба підприємства, пише agronews.ua.
“Цьогоріч у нас дві проблеми — війна і ціна на енергоносії. В Європі газ коштує вже більше 2 тис. дол. Якби Гнідавський цукровий завод працював тільки на газу, то щодоби ми повинні віддати мінімум 400 т цукру тільки на газ, при тому, що завод буде виробляти 600-700 т за добу, а ще потрібно розрахуватись з господарствами-бурякоздавачами, платити заробітну плату людям, обслуговувати підприємство», — каже заступник директора Гнідавського цукрового заводу Олександр Нікішин. Посадовець переконує, що газу внутрішнього видобутку може не вистачити для того, аби люди не замерзли взимку. Ціна на комерційний газ, який пропонують підприємствам, є такою, що можна відразу не запускати завод, адже кожен кілограм виробленого на цьому газі цукру приносить лише збитки. Це і стало причиною того, що цьогоріч ще 10 заводів працювати не будуть, тобто запуститься лише 22 цукрові заводи по всій Україні. «Однак ми не опускаємо руки і ставимо перед собою амбітні цілі. По-перше отримати від своїх підприємств-бурякоздавачів сировину та переробити її. А друге важливе завдання — це зберегти виробничий колектив, бо закриття заводу на один сезон потягне за собою і псування обладнання, а відповідно і більш тяжкі наслідки для підприємства», — наголошує Олександр Нікішин.
Україна експортувала 670 тис. т агропродукції морськими шляхами – Мінінфраструктури
AГРОПОЛІТ. – 21.08.2022
За 20 днів роботи так званого зернового коридору, українських морських вдалося експортувати 670 тис. т агропродукції. Її вивезли 27 суден.
Про це Міністерство інфраструктури повідомляє у Телеграмі. Повідомляється, що також наразі у порти зайшли під завантаження 18 кораблі, на розгляді знаходиться близько 40 заявок на захід до портів. Також у Мінінфраструктури подякували союзникам за виконання безпекових гарантій в Чорному морі. Нагадаємо, що судна, які переводять українське продовольство Чорним морем, захищені буферною зоною.
Президент підписав закон щодо спрощення приватизації, зокрема, хлібзаводів та спиртзаводів
AГРОПОЛІТ. – 20.08.2022
Президент України Володимир Зеленський підписав закон щодо пришвидшення приватизації для цілей релокації підприємств та економічного відновлення №7451.
Про це повідомляє AgroPolit.com . Починаючи з вересня 2022 року уряд відновить приватизацію підприємств державної власності, що була призупинена на період воєнного стану та розблокована з ухваленням законопроєкту №7451, зокрема, хлібзаводи та спиртзаводи. Приватизація відбуватиметься на спрощених умовах. Як ідеться у документі, підприємці зможуть викупити цілісні майнові комплекси, в тому числі ті, які обтяжені багаторічними арештами на майно (у такому випадку покупець також зобов‘язаний погасити раніше накопичені борги). Також будуть зростати гарантійні внески, а оплата за актив буде відбуватися до укладання договору купівлі-продажу. Процес приватизації від оголошення аукціону і до підписання договору займатиме не більше двох місяців. Якщо в аукціоні зареєстрований лише один учасник, він зможе викупити об’єкт за запропонованою ним ціною, але не нижче стартової.
Данія запустила грантову програму підтримки українського агробізнесу
AgroPortal.ua.- 22.08.2022
Данська рада у справах біженців запускає програму бізнес-партнерства, спрямованого на підтримку аграрного сектору та харчового виробництва в Україні.
Як говориться у повідомленні ради у Facebook, претендент може отримати до $20 тис. грантової підтримки (обов’язковий власний внесок партнера до 50% від загального бюджету проєкту). Участь у програмі можуть брати приватні підприємства будь-яких форм реєстрації, об'єднання виробників сільськогосподарської продукції, комунальні підприємства та ін. Умови програми: - кінцевим результатом проєкту має бути збільшення прибутків місцевого населення; - ідея проєкту повинна передбачати розширення вашої бізнес-діяльності; - проєкт повинен бути прибутковим/життєздатним; - співінвестиція з боку партнера — до 50% від загальної вартості проєкту (можлива як у вигляді фінансового внеску, так і у вигляді інших власних активів). Така програма підтримки стала можливою завдяки фінансуванню Швейцарії через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва, а також уряду Великої Британії, уточнили у Данській раді у справах біженців.
На внутрішньому ринку зросте пропозиція якісного яблука
AgroPortal.ua.- 20.08.2022
Імпорт яблук залишиться мінімальним через девальвацію, яка робить імпортний продукт дорожчим за український.
Про це розповів керівник аналітичного напряму проєкту «АПК-Інформ: овочі та фрукти» Євген Кузін під час онлайн-конференції «Яблучні прогнози 2022». «Ті, хто раніше працював на експорт, можуть спробувати в поганих експортних умовах перекваліфікуватися на внутрішній ринок. Тобто на українському ринку зросте пропозиція якісного яблука, яке якраз і потрібне торговельним мережам», — зазначає Євген Кузін. За його словами, питання експорту в новому сезоні залишаться проблемним.
Проблеми з експортом змусять аграріїв розвивати переробку продукції, – Мінагрополітики
Бізнес Цензор.-18.08.2022
Викликані російським військовим вторгненням логістичні проблеми з експортом української аграрної продукції стимулюватимуть агросектор до хоча б часткової переробки агросировини.
Про це міністр агарної політики та продовольства Микола Сольський заявив у інтерв'ю "Forbes Україна". "Війна точно змінить вектор розвитку агро в бік переробки. Це психологічний момент. Коли ти раз опинився в ситуації, як зараз, що не можеш майже нічого вивезти-продати, а твій конкурент почувається краще тільки тому, що переробляв сировину, то це стимулює налагодити хоча б часткову переробку", – сказав міністр. За його словами, до повномасштабної війни розвиток переробки зупиняли кілька факторів, наприклад переробку кукурудзи в етанолі гальмувала монополія "Укрспирту", а виробництво борошна ускладнювала закритість цього ринку. Крім цього Сольський анонсував вирощування нових нішевих сільгоспкультур в Україні до 2025 року, за умови, що агресія РФ припиниться в цьому або наступному році. "Якщо ЄС відкриє свій ринок, ми налагодимо страхування бізнесу і працюватиме ефективний судовий захист, то у 2025 році ми отримаємо живий ліквідний земельний ринок. У нас зʼявляються нові культури, які ми вирощуватимемо, побільшає проєктів у сфері переробки, зʼявиться розгалужена інфраструктура", – прогнозує міністр.
Імпортні харчові продукти маркуватимуть українською
Газета по-українські.-20.08.2022
Від імпортерів харчових продуктів в Україні вимагатимуть обов'язкове маркування продукції державною мовою.
Відповідну постанову ухвалив минулої п'ятниці Кабінет міністрів. Про це повідомило Міністерство аграрної політики. Уряд повернув обов'язковість маркування продуктів українською мовою. Водночас харчові продукти, ввезені на територію України з 9 березня по 1 грудня 2022 року, інформація про які викладена не українською мовою, можуть перебувати в обігу до закінчення мінімального терміну придатності або граничного терміну споживання (дати "вжити до"). Вимоги щодо обов'язкового маркування імпортованих харчових продуктів державною мовою раніше спростили для безперебійного забезпечення українців продуктами харчування в умовах воєнного стану, пояснили в уряді."Зараз національні підприємства здатні в повному обсязі забезпечити потребу українських споживачів у безпечних та якісних харчових продуктах із дотриманням вимог харчового законодавства", – заявило Мінагрополітики.
Сольський розповів, яка галузь агросектору постраждала найбільше
Kurkul. -21.08.2022
Від російсько-української війни найбільших втрат зазнала галузь рослинництва. Таку думку висловив Міністр агрополітики і продовольства України Микола Сольський у інтерв'ю Forbes.ua.
«Рослинництво — це найбільша за кількістю виробників сфера. На її збитковість сильно вплинуло значне зростання ціни логістики. На піку логістика коштувала дорожче, ніж саме зерно. Такого не має бути. Інші галузі втратили, але не так багато», — розповів міністр. З його слів, у тваринництві й виробництві олії втратили ті виробники, в яких постраждала інфраструктура від снарядів та військових дій. Але їхня продукція мала компенсатори на закордонному ринку. Світові ціни на мʼясо й олії були аж такими високими, що суттєво компенсували витрати на виробництво й логістику.
Любителів кави попередили: неврожай у Бразилії може підняти ціни на цей напій
УНІАН: Новини України.-22.08.2022
Аналітики прогнозують зростання цін на каву протягом наступних трьох-шести місяців через падіння пропозиції і запасів кави.
Поганий урожай у найбільшого в світі виробника кави - Бразилії може спровокувати ще більше подорожчання цього продукту. Кавові фермери в Бразилії досі борються з наслідками примх погоди в минулому році, коли плантації постраждали спочатку від посухи, а потім від заморозків, повідомляє The Wall Street Journal. Видання зазначає, що урожай високоякісних зерен арабіки в Бразилії буде менший половини того, який зазвичай буває в хороші роки.Якщо врожай цього року виявиться меншим, ніж передбачалося, це може посилити дефіцит міжнародних поставок і сприяти новому зростанню цін на каву. Проблема посилюється тим, що виробництво кави арабіка йде по дворічному циклу, що дає більший урожай в парні роки. Також погана погода завдала шкоди кавовій індустрії Колумбії, яка є ще одним великим виробником. Світові ціни на арабіку, ймовірно, зростуть після того, як почнуть готуватися оцінки врожаю цього року в Бразилії, сказав Тьяго Казаріні, бразильський кавовий брокер Cazarini Trading Co. Аналітики раніше передбачали, що урожай арабіки в Бразилії за 12 місяців, починаючи з липня, може відповідати рекорду, встановленому двома роками раніше, в 48,7 млн мішків, кожен з яких містить 132 фунти кави. Але кінцева цифра, ймовірно, буде набагато нижчою. Ранній офіційний прогноз з Бразилії становить всього 35,7 млн мішків. Аналітики цього ринку вказали на інші ознаки того, що попит на каву перевищує пропозицію, що також може сприяти зростанню цін. Міжнародна організація з кави заявила, що світове споживання буде випереджати виробництво другий рік поспіль, в той час як Fitch Solutions повідомив, що запаси на складах Intercontinental Exchange знаходяться на найнижчому рівні в цьому столітті. Падіння пропозиції і запасів кави вказують на зростання цін протягом наступних трьох-шести місяців, сказав Оле Хансен, глава відділу товарної стратегії Saxo Bank.
Артснаряди отруюватимуть українські землі щонайменше 100 років – науковці
УНІАН: Новини України.-19.08.2022
Після війни українські фермери будуть змушені вирощувати врожаї на забрудненій важкими металами землі.
Українські землі, забруднені артилерійськими снарядами, можуть стати непридатними для вирощування сільськогосподарських культур на століття. Про це заявили науковці Кентерберійського університету Крайст-Черч у Кенті, пише Express. Такі результати вчені отримали, дослідивши ґрунт на невеликій лісистій місцевості в департаменті Па-де-Кале, у Франції — у Меморіальному парку Шеффілда. Ця ділянка стала ареною для битв під час Першої світової війни. Учені вибрали для досліджень саме цю місцевість, оскільки з 1918 року, коли замовкли всі артилерійські гармати, ґрунт і ландшафт тут залишилися недоторканими і не знезаражувалися. Науковці виявили у пробах грунту підвищені рівні як свинцю, так і міді, які можуть пригнічувати ріст рослин. За словами дослідника ґрунтів доктора Наомі Рінтул-Хайнс з Кентерберійського університету Крайст-Черч у Кенті, відкриття у Франції вказують на довгострокові наслідки сучасного конфлікту в Україні. Науковці зазначили, що українські фермери будуть змушені вирощувати врожаї на забрудненій важкими металами землі щонайменше 100 років. "Крім короткострокового впливу на сільське господарство через проблеми з ланцюгом постачання врожаю, ці поля можуть бути небезпечно забруднені боєприпасами в довгостроковій перспективі. Можливо, протягом 100 років або більше. Це може вплинути на продовольчу безпеку не лише в Україні, а й потенційно в глобальному масштабі", -прокоментував підсумки дослідження Рінтул-Хайнс.
Українцям розповіли, чи буде дефіцит цукру
УНІАН: Новини України.-18.08.2022
В цьому році цукровики планують виробити мільйон сто тисяч тонн цукру.
Тимчасово виконуючий обов'язки голови правління Асоціації цукровиків "Укрцукор" Назар Михайловин заявив, що дефіциту цукру в Україні не буде. Про це він розповів в ефірі Українського радіо. "Дефіциту цукру не буде. Незважаючи на скорочення працюючих цукрових заводів, поточного року планується виробити мільйон сто тисяч тонн цукру. Перехідні залишки складають 450 тисяч тонн цукру. Тобто внутрішній ринок буде повністю забезпечено", - зазначив Михайловин. Він підкреслив, що зупинка частини цукрових заводів в Україні пов'язана не лише з високою ціною на природний газ, причиною було і вторгнення РФ на територію України. В деяких областях велися активні бойові дії і через це заводи не змогли посіяти цукровий буряк. Михайловин додав, що ті заводи, які не запустилися, а взяли певну паузу, перебувають або на модернізації, або на переобладнанні. Проте вони активно готуються до переробки цукрового буряка наступного року. Всі робочі місця повністю збережені."Цього року посіяно 180 тисяч гектарів цукрових буряків. Стан їхній задовільний, подеколи хороший. Поки рано говорити про врожай, який росте. Увесь буряк буде перероблено і наступного року цукру вистачить", - повідомив т.в.о. голови асоціації.