З початку 2020 року Україна експортувала 15 тис тонн меду
AgroNews.ua. -27.04.2020
Експорт меду натурального в 1 кварталі 2020 року склав 14 859 тонн на 24 497 тис USD. Про це йдеться в інформації Державної фіскальної служби, пише agronews.ua.
За минулий рік Україна експортувала меду 55 583 тонни на 101,96 тис. USD. У 2018 році експорт меду склав 49 405 тонн на 98 070 тис USD. В 2017 році експорт меду склав 67 786 тонн на 133 752 тис USD. У 2016 році експорт меду натурального склав 56 968 тонн на 97 257 тис. USD. Нагадаємо, у березні 2020 році обсяги експорту українського меду зросли на 43%, що на 43% більше, ніж попереднього місяця, та на 18% більше, ніж у березні 2019 року.
Представлено шляхи регулювання ціни на товари на час карантину
AgroNews.ua. -26.04.2020
Народний депутат, голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу комітету парламенту з питань аграрної та земельної політики України Олег Тарасов повідомив, що Держпродспоживслужба буде здійснювати контроль за державним регулюванням цін на продовольчі товари під час карантину. Про це повідомляє AgroPolit, пише agronews.ua.
Він розповів, що з 1 липня 2017 р. в Україні було скасовано державне врегулювання цін на 15 груп товарів. «Під моніторингом тоді перебувало 15 груп товарів, — борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичина, свинина і м’ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олію соняшникову, яйця курячі. Але у переважної більшості зарубіжних країн державний контроль за цінами був і є, проте відбувається з чередуванням періодів його посилення та послаблення в залежності від економічної ситуації, із застосуванням як прямих так і непрямих заходів регулювання», — зазначив він. Олег Тарасов вважає доцільним, що в умовах надзвичайної ситуації уряд повертає державний контроль за цінами на деякі соціальні продукти, лікарські засоби і медичні вироби. Контроль буде здійснюватися Держпродспоживслужбою таким чином: якщо продавець планує підвищити ціну на вказані продукти, то торгівельний заклад зобов’язаний повідомити про це в службу через електронну форму. Якщо держава виявить не обґрунтоване підняття ціни, то матиме можливість вплинути на це.
Хлібозавод №10 продовжує утримувати докарантинні ціни на хліб
AgroNews.ua. -25.04.2020
Карантин, викликаний епідемією коронавірусу, обіцяють продовжити майже до середини травня, а в цей час ціни на зерно і борошно продовжують зростати. Всупереч цим обставинам, компанії хлібобулочного напрямку в складі Ristone Holdings не лише продовжують свою роботу в штатному режимі, але й виступають з соціальними ініціативами, пише agronews.ua.
Нещодавно Хлібозавод №10 пообіцяв не піднімати ціни на хліб до Великодня, хоча його витрати на виробництво істотно збільшилися. Цю тенденцію хлібозавод планує зберігати й надалі. “Ціни на зерно і борошно продовжують зростати, не кажучи вже про інші додаткові витрати, які з’явилися у підприємства через епідемію і карантин. Ми виконали свою обіцянку і не підвищували ціни до Великодня, і будемо намагатися до останнього утримувати їх на нинішньому рівні” – прокоментувала ситуацію виконавчий директор Хлібозаводу №10 Галина Адамчик. 22 квітня Кабмін прийняв постанову про стабілізацію цін на соціально значущі продукти, серед яких борошно вищого сорту та житньо-пшеничний хліб. Команда Ristone Holdings очікує від держави впровадження ефективних механізмів регулювання ринку базових продуктів, які підтримають бізнес і покупця.
Аграрні асоціації розглянуть додаткові обмеження по експорту зерна
AgroNews.ua. -24.04.2020
Агровиробники готові розглянути додаток до “Меморандуму щодо обмеженню експорту зернових з України” також і стосовно кукурудзи, – повідомив президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов, пише agronews.ua.
“Така форма роботи, як Меморандум, показала свою ефективність. УЗА піддержують продовження такого співробітництва. Якщо Уряд вийде з пропозицією підписати новий додаток стосовно обмеження експорту кукурудзи, ми його розглянемо”, – заявив він. За словами президента асоціації, на сьогоднішній день досить складно продати кукурудзу на зовнішніх ринках, тож в УЗА не очікують, що експорт буде більшим, ніж заплановано. Нагадаємо, Мінекономіки та агровиробники раніше підписали Меморандум щодо обмеження експорту зернових з України. «Щодо експорту пшениці — підписали Меморандум між основними експортерами, борошномелами та Мінекономіки та зафіксували об’єм в 20,2 млн тонн до 1 липня 2020 року. Цього буде достатньо, щоб внутрішній ринок задовільнити», — прокоментував його заступник міністра МЕРТ Тарас Висоцький.
Українські виробники біоетанолу у збитках через зупинку експорту
AgroNews.ua. -24.04.2020
Зупинка експорту біоетанолу з України пов’язана з карантинними заходами, але може зашкодити розвитку галузі, – про це було повідомлено під час наради у Мінекономрозвитку під головуванням заступник міністра розвитку економіки та сільського господарства Тараса Висоцького, пише agronews.ua.
Згідно із Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-I ДП “Укрспирт” до 30 квітня 2020 року виробляє дезінфікуючий засіб (сировину для антисептиків). За квітень 2020 року “Укрспирт” вже поставив більше, ніж 2,8 млн тисяч кілограм сировини для виробництва антисептиків українським виробникам. Заборона експорту цієї сировини за кордон фактично зупинила і експорт біоетанолу, хоча у постанові, якою регламентується експорт спиртів під час карантину, біоетанол виключений із переліку товарів, вивезення яких заборонено. Але технічне виконання постанови наразі нормує квоту на експорт біоетанолу, як “нульову”. Тож митниця просто не випускає партії біоетанолу за кордон, пояснюють у Асоціації виробників біоетанолу. В Україні з 10 заводів, які випускають біоетанол, 3 вже пройшли сертифікацію в ЄС та мають контракти на постачання. Але танкери стоять на Балтиці й не можуть вивезти товар, тому що українська митниця заблокувала 8 цистерн.
Якщо не обмежити експорт продовольчого зерна, ціна на хліб виросте на 15-20% – заява
AГРОПОЛІТ. -27.04.2020
Всеукраїнська асоціація пекарів та асоціація «Борошномелів України» просять владу запровадити тимчасове обмеження експорту продовольчої пшениці, аби стримати 15-20% зростання цін на хліб. Про це йдеться у відкритому листі керівників даних асоціацій на ім’я президента Володимира Зеленського, прем’єра Дениса Шмигаля, міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігоря Петрашка, Київського міського голови Віталія Кличка та секретаря РНБО Олексія Данілова.
З огляду на розгортання в світі пандемії вірусу Covid-19, економіку України очікують непрості часи. Зміна і ускладнення логістичних маршрутів, підвищена волатильність світових ринків та підвищений попит на продукти харчування з огляду на запроваджені по всьому світу карантинні заходи уже починають негативно відображатися на українських компаніях, які працюють в секторі постачання продовольчих товарів… Пекарська і борошномельна галузі у ситуації, що склалася, є одними із стратегічних для забезпечення продовольчої безпеки України. Утім низка факторів ставить під загрозу спроможність наших підприємств виконувати цю соціально важливу і необхідну функцію у цей складний час», – сказано у листі. Зокрема, підкреслюють у Всеукраїнській асоціації пекарів та «Борошномелів України», сьогодні склалася критична ситуація на внутрішньому ринку зерна. «Через зростання попиту на зовнішніх ринках та через сезонні фактори збільшуються ціни на продовольчу пшеницю. Приміром, лише за останні десять днів середня ціна на пшеницю другого і третього класу зросла на 400-500 грн./т. Таке здорожчання уже в найближчому майбутньому призведе до зростання ціни на борошно всіх сортів на 500-600 грн/т. Оскільки борошно у собівартості хліба складає понад 40%, то й підвищення ціни на цей товар першої необхідності для громадян на 15-20% є майже доконаним фактом», – наводять цифри у двох асоціаціях. Розуміючи велику соціальну значимість виваженої та збалансованої цінової політики на хліб та хлібобулочні вироби, кажуть в асоціаціях, вони намагаються максимально оптимізувати виробничі процеси, аби зростання не було різким і болісним для споживачів. Але цих кроків не достатньо, аби стримати ціни. «У обставинах, що склалися, ми звертаємось до вас із проханням допомогти нам зберегти нинішній рівень цінової політики і убезпечити споживачів від різкого підвищення цін на хліб і хлібобулочні вироби. Одним зі способів це зробити, ми бачимо запровадження тимчасового обмеження на експорт зернової продукції продовольчої групи в обсягах, які необхідні для забезпечення потреб внутрішнього ринку на період очікуваної тривалості карантинних заходів», – пропонують Всеукраїнська асоціація пекарів та асоціація «Борошномелів України».
Держрезерв повинен сформувати запас продуктів харчування, аби гарантувати продовольчу безпеку України, – заява
AГРОПОЛІТ. -25.04.2020
Для гарантування продовольчої безпеки України уряд має використовувати ряд заходів, як от запас продуктів харчування в Держрезерві.
Про це розповів у коментарі AgroPolit.com народний депутат України («Слуга народу»), голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу комітету парламенту з питань аграрної та земельної політики Олег Тарасов. На його думку, питання продовольчої безпеки слід розглядати як у площині обов’язку держави забезпечити право людини на повноцінне харчування, так і як частини всієї національної безпеки. Олег Тарасов так пояснює реалізацію на практиці цих двох задач: «Для виконання першого завдання необхідно забезпечити фізичну та економічну доступність продуктів харчування. Зокрема, в державній коморі, тобто Держрезерві, мають зберігатися в необхідних обсягах продукти харчування на випадок критичних ситуацій. Держава може контролювати рівень цін на продукти першої необхідності, що власне зараз ми і спостерігаємо. Під час падіння купівельної спроможності громадян можливими є такі заходи як продаж із Державного резерву зерна для виготовлення борошна, щотижневий моніторинг цін та ін. Що стосується другого аспекту, то завдання значно ширше і вимагає проведення ефективної аграрної політики, забезпечення умов повноцінного розвитку сільськогосподарської галузі, аграрної інфраструктури тощо». Народний депутат підкреслив, що зараз точаться гострі дискусії щодо обмеження експорту по зерну. Обирати чи ні цей захід, як і будь-які інші обмеження, втручання держави в економічну діяльність, на його думку мають відбуватися тільки за виняткових обставин. Якщо в минулому році Україна зібрала рекордні 75 млн т зернових і зернобобових культур, а для задоволення внутрішніх потреб у посіві, переробці на борошно і крупи, виготовленні хлібобулочних виробів, концентрованих кормів для тварин потрібно трохи більше 20 млн т, то очевидно, що в поточному маркетинговому році обмежувати експорт зернових недоцільно і шкідливо для фінансового стану країни. Так, у 2019 році було експортовано агропродовольчої продукції на $22,2 млрд, а частка галузі в структурі загального експорту з України склала 44%», — вважає він.
Уряд має переглянути внутрішню стратегію розвитку агросектору та внести зміни в експортну – заява
AГРОПОЛІТ. -25.04.2020
Україні слід робити ставку на переробку аграрної сировини та збільшення виробництва продукції з доданою вартістю, тож у найближчі роки слід переглянути внутрішню стратегію розвитку агросектору та внести зміни в експортну.
Таку точку зору висловив у коментарі AgroPolit.com народний депутат України, секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, член депутатської групи «За майбутнє» Іван Чайківський. Він також озвучив причини, які підштовхують владу до таких рішень. «На такі зміни наштовхують останні події на нафтовому ринку. Вже зараз ми бачимо, що рекордне зниження світових цін на нафту цього року може обернутися скороченням попиту, а відтак і зниженням ціни на кукурудзу та технічні культури. Це означає, що значна частина нового врожаю цих культур опиниться на внутрішньому ринку. І тут постане питання – що з нею зробити? Переробляти, але як, коли не вистачає переробних потужностей? Якою буде ціна, а також прибутки аграріїв?», — зазначив Іван Чайківський. Секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики наголосив, що в Україні у 2019 році зібрали: сої – 3,5 млн т, соняшнику – майже 15 млн т і ріпаку – понад 3 млн т, разом – більш ніж 21,5 млн т олійних культур, натомість переробили у 2019 році: сої 1,5 млн т, соняшнику – трохи більше 12 млн т, ріпаку – лише 0,3 млн т. Загалом же щороку урожай становить близько 70 млн т зернових, плюс 20-25 млн т олійних культур. Споживаємо усередині країни – 20 млн т та олійних 14 млн т, тобто сумарно трохи більше від 34 млн т. Тож решту, 55-61 млн т, щороку продаємо. Але це відбувалося до кризи. Через зменшення попиту на внутрішньому рикну може бути більше зернових», — зазначив Іван Чайківський.
Прогноз: Горіхових насаджень поменшає, а з експортом будуть проблеми
AgroPortal.ua.-27.04.2020
Цього року виникне складність з транспоруванням українських горіхів на експорт. Такими можуть бути наслідки коронавірусу для галузі.
Про це в коментарі для AgroPortal.ua сказав почесний президент Української горіхової асоціації Володимир Пахно. За його словами, їхній урожай буде приблизно таким, як і минулого року: 105-112 тис. т. На сьогодні українські садівники у 2020 р. посадили горіх на площі до 300 га (140 га – фундук, решта – волоський горіх). «Насаджень буде менше, ніж в 2019 році в зв'язку зі змінами в програмі компенсацій та через проблеми з доставкою саджанців волоського горіха з Франції і Молдавії, фундука – з Італії», – розповів експерт. Пахно повідомив, що садівники працюватимуть переважно з українськими розплідниками, хоча і тут можуть бути проблеми з логістикою. «З огляду на пандемію буде обмежений ринок китайського горіха в Європі. Тому ми відправимо приблизно 80 тис. т. грецького горіха за кордон. Нагадаю, Україна в минулому році експортувала понад 100 тис. т горіха в шкаралупі – це рекорд останніх років», – зазначив він. Експерт наголосив, що вже кілька років поспіль надходження валюти від експорту горіхів складають понад половину всіх валютних коштів, що поступають від продажу всієї продукції садівництва країни. Лише за 2019 р. реалізовано горіхів на загальну суму $138,6 млн, що становить 53,3% від реалізації всієї плодово-ягідної продукції України ($206,2 млн), роз’яснив він.
Ручная обработка лозы и сбор винограда — "Таврия" меняет модель виноградарства
Дело.-27.04.2020
Обрабатывать виноградники будут частные подрядчики
Дом марочных коньяков "Таврия" меняет модель виноградарства, привлекая частных виноградарей. В Европе данная модель хорошо зарекомендовала себя, поскольку предполагает более бережную работу с лозой и ручной сбор урожая. Об этом говорится в сообщении предприятия. По заказу завода, небольшие хозяйства и частные аграрии будут выращивать виноград без использования промышленной обработки. "Таврия", со своей стороны, предоставляет партнёрам: поддержку опытных агрономов, консультации авторитетных европейских виноградарей, контролирует качество, выкупает выращенный урожай винограда. Решение о переходе на contract growing принято вследствие значительного роста продаж крафтовых и марочных коньяков — в первом квартале 2020 года продажи этой продукции выросли в два раза по сравнению с аналогичным периодом 2019. Общие продажи Дома марочных коньяков "Таврия" за 1-й квартал 2020 года выросли на 34% (в дал). "Сегодня в Украине много небольших аграрных хозяйств, которые бережно, с большой теплотой возделывают виноград, заботясь о каждом кусте. Использование подобной модели партнерства гарантирует нам наличие винограда, необходимого для создания наших напитков. А небольшие виноградники, в свою очередь, получают в нашем лице надежного покупателя и партнера", — объясняет Генеральный директор ДМК "Таврия", Андрей Сердюк.
БІЗНЕС
Мінекономіки оприлюднило прогноз на урожай-2020
UA.NEWS-24.04.2020
Урожай зернових в Україні в нинішньому році скоротиться на 20% у порівнянні з попереднім. Позначаться посуха і негативні фактори, пов’язані з пандемією.
Про це йдеться в прогнозі Міністерства економіки, торгівлі і сільського господарства. Його експерти очікують, що в 2020 році аграрії зберуть 60 млн тонн зернових і зернобобових, що на 20% менше торішнього врожаю. Прогноз враховує сформований дефіцит вологи і економічні чинники, обумовлені пандемією COVID-19. Але оскільки минулорічний урожай був рекордним в історії – 75 млн тонн зернових, то й 60 млн тонн прогнозованого врожаю – вище середнього для України. Урожай в 2018 році також був рекордним на той час – сягнувши 70,1 млн тонн (у 2017 році було 62 млн тонн). Найбільший за час незалежної України урожай забезпечив солідні надходження у валюті від агроекспорту, це і укріпило національну валюту. В основному він став рекордним завдяки кукурудзі.
"Укрспирт" поставив уже більше 3 мільйонів літрів сировини для антисептиків
Економічна правда.- 27.04.2020
Станом на 26 квітня ДП "Укрспирт" виробило і поставило українським компаніям 3,3 млн літрів сировини для антисептиків - це показник за 3 тижні з початку виробництва дезінфекційного засобу. Про це повідомляє прес-служба компанії.
Зазначається, що виробляти дезінфекційний засіб "Укрспирт", відповідно до законодавства, має змогу до 30 квітня включно. "За три тижні ДП "Укрспирт" поставило виробникам вже 3,3 млн літрів дезінфекційного засобу. Якщо математично перекласти це на товар, то з проданої "Укрспиртом" сировини можна виготовити приблизно 85 мільйонів кишенькових санітайзерів по 50 мл або 17 мільйонів по 250 мл. На сьогодні відвантаження дезінфекційного засобу відбувається з 12 заводів ДП "Укрспирту". Для оперативності за останні декілька тижнів ми додатково запустили два заводи у Львівській та Черкаській областях", - заявив в.о. директора підприємства Сергій Блескун. "Наразі сировину в "Укрспирту" закупають 36 українських виробників антисептиків. На своїх заводах ми виробляємо дезінфекційний засіб з 80% та 90% вмістом спирту. Така міцність важлива, щоб забезпечити надійний антисептичний ефект. Продаємо цю сировину за ціною без акцизу. Звісно, вона є сталою і зростати не буде", - додав він. Повідомляється, що літр сировини міцністю 80% коштує 35,37 грн, 90% - 42,45 грн.
Угроза мирового голода "библейских масштабов" - шанс для Украины накормить планету
УНІАН: Новини України.-27.04.2020
На днях Организация Объединенных Наций предрекла миру, переживающему пандемию коронавируса, «голод библейских масштабов» – худший гуманитарный кризис со времен Второй мировой войны и потенциальную голодную смерть для 265 миллионов человек. Где-то в Индии люди уже начинают калечить друг друга в очередях за порцией риса. Конечно, европейской житнице Украине голод не грозит: аграрная трудолюбивая страна сможет себя полностью прокормить и, пользуясь случаем, при правильной организации сможет даже помочь накормить голодающие страны и выйти на новые рынки сбыта. Из-за возможных глобальных проблем с поставками продуктов питания Всемирная торговая организация призвала страны не сокращать аграрный экспорт и как можно скорее снять барьеры для перемещения работников сельского хозяйства, чтобы урожай не сгнил на полях. Украина, один из крупнейших в Европе и мире поставщиков зерновых, курятины, растительного масла и других базовых продуктов, этот призыв поддержала. Более того, в Министерстве развития экономики, торговли и сельского хозяйства заявили, что наша страна может и будет увеличивать экспорт продовольствия и скоро начнет переговоры с нуждающимися государствами. Тем более, что валютные поступления во время экономического кризиса еще как нужны. И в то же время, наша страна уже отправила на внешние рынки почти весь запланированный на экспорт объем пшеницы. В правительстве призадумались о том, чтобы притормозить поставки традиционного экспортного товара – кукурузы, припася ее немного для собственных нужд. Настораживает и то, что будущий урожай 2020 года ожидается профильным министерством на двадцать процентов меньше рекордного прошлогоднего. Это значит, что обещанное увеличение экспорта произойдет за счет продажи запасов для внутреннего потребления и придется выбирать: накормить своих граждан или доказать миру, что мы – надежный поставщик. Того и гляди, придется снять запрет на экспорт любимой украинцами гречки ради поддержания хорошего имиджа в мире.