Стало відомо, як змінилося споживання хліба в Україні за десятиріччя
AgroNews.ua. -27.03.2020
У 2019 році основним споживачам українського борошна за кордоном стали країни Близького Сходу, Південно-Східної Азії і Східної Африки, куди було продано 217,6 тис т борошна. Про це розповів Родіон Рибчинський, глава Асоціації «Борошномели України», передає infoindustria.
У десятку лідерів борошномельного виробництва в Україні відносяться: Вінницький КХП №2, Столичний млин, Дніпромлин, КПФ «Рома», Хмельницькмлин, Кролевецький КХП, Новопокровський КХП, ТОВ «Енліль», Рівне-Борошно. «Динаміка споживання борошна і виробництва хліба в Україні негативна. Якщо 10 років тому (2010/11 роки з липня по грудень) випікали 1781,9 тис т хліба, 502 тис т кондитерських виробів і 129,5 тис т макаронних виробів, то 2019/20 роках — ці показники скоротилися до 437,1 тис т, 234,5 тис т і 71 тис т відповідно», — зазначив Родіон Рибчинський.
Про виробництво без антибіотиків заявили 3 українські птахофабрики
AgroNews.ua. -27.03.2020
На початку квітня стане відомо, хто з українських виробників не застосовує антибіотики при виробництві курятини. Про це повідомив виконавчий директор асоціації “Союз птахівників України” Сергій Карпенко. Пише УНН.
“Перші результати аудиту заплановані на 7-10 квітня. Тобто – через три місяці від початку моніторингу українських виробництв, який стартував 1 січня”, – розповів Карпенко, додавши, що лабораторні дослідження відібраних зразків курятини тривають. Тим часом про виробництво курятини та яєць без антибіотиків заявили вже три українські виробники. Мова про: Групу компаній МХП (ТМ “Наша Ряба”); ЗАТ “Володимир-Волинська птахофабрика” (ТМ “Епікур”); ТОВ “Ясенсвіт” ГК “Ovostar Union” (ТМ “Ясенсвіт”). “Чекаємо на результати аудиту. Тим паче, що попит на курятину сьогодні, на тлі розповсюдження коронавірусу, підвищений”, – каже Карпенко.
Виробники м’яса та молочних продуктів зменшують поставки
AgroNews.ua. -27.03.2020
З наступного тижня рітейл, через карантин, зменшить свої замовлення на молочну та м’ясну продукцію через спад споживчих настроїв, повідомляє “ПроАгро Груп” з посиланням на agravery.
Як зазначає Максим Фастєєв, аналітик ринку молочної продукції в агенції Infagro, продажі молокопродукції на експорт також будуть ускладнені через карантинні заходи, яких дотримуються іноземні уряди. Тому молочарі будуть вимушені знизити обсяги виробництва, відповідно, закупівельна ціна молока також впаде, і на це може накластись подальше падіння курсу гривні. На думку експертів, проблеми можуть спіткати й свинарів, які в попередні роки робили свою основну виручку завдяки закупам перед Пасхою. Уже через карантин закупівельні ціни на живець свиней підскочили. Так трапилось, бо населення через карантин не може купувати м’ясо на стихійних ринках та пішло в супермаркети, аби купити свинину „про запас“ на заморозку. Більше м’яса уже не потрібно, його купуватимуть менше, а отже, закупівельна ціна напередодні Великодня також впаде, чого ніколи не було в попередні роки.
Україна з початку року збільшила виробництво соняшникової олії
AgroNews.ua. -26.03.2020
За перші 2 місяці 2020 року в Україні було вироблено 1,115 млн тонн нерафінованої соняшникової олії, що на 15,7% перевищує показник аналогічного періоду роком раніше. Про це повідомила пресслужба Державної служби статистики України.
Зокрема, в лютому п.р. виробництво даної продукції склало 558,416 тис. тонн, що на 16,5% вище за показник аналогічного місяця 2019 р. Також повідомляється, що обсяг виробництва маргаринів і продуктів пастоподібних зі зниженим або низьким вмістом жирів за 2 місяці п.р. склав 22,577 тис. тонн, що на 0,7% перевищує показник минулого року. В лютому в Україні було випущено 11,441 тис. тонн даної продукції, що на 1,5% вище за результат аналогічного місяця минулого року.
Експорт української кукурудзи до Китаю під загрозою
AgroNews.ua. -26.03.2020
Новина про продаж минулого тижня великої партії кукурудзи з США до Китаю викликала стурбованість щодо можливого скорочення попиту на українську кукурудзу, яка останніми роками майже витіснила американську з ринку Піднебесної. Пише graintrade.
Минулого тижня МСГ США зафіксувало продаж 756 тис т кукурудзи до Китаю, тоді як чутки ходили про продаж 1,2 млн т в межах підписаної першої частини торговельної угоди, згідно з якою Китай зобов’язався майже вдвічі збільшити імпорт агропродукції з США. На цій новині ф’ючерси на кукурудзу в Чикаго виросли на 1,5% до 138 $/т. Раніше саме США були головним постачальником кукурудзи до Китаю і у 2013 році експортували в цьому напрямку 3,6 млн т кукурудзи. Проте після того, як Китай надав перевагу українській кукурудзі, експорт кукурудзи з США до КНР скоротився до 450 тис т на рік. Із імпортованих Китаєм у 2019 р. 7 млн т кукурудзи частка українського зерна склала 3,84 млн т. Тому активна закупівля Китаєм кукурудзи в США зменшить попит на вітчизняну зернову, особливо врожаю 2020 р. З січня по 13 березня Україна експортувала до Китаю 1,1 млн т кукурудзи, зокрема у березні – 262 тис т. Закупівельні ціни на українську кукурудзу в порту виросли через дефіцит пропозицій на тлі необхідності виконання трейдерами березневих контрактів. В поточному сезоні Україна майже виконала план по експорту кукурудзи, реалізувавши 22 млн т із прогнозованих 29-30 млн т. Проте збільшення посівних площ під кукурудзою в Україні та США в наступному сезоні посилить конкуренцію на світовому ринку.
Як підприємства харчової промисловості адаптуються до коронавірусних реалій
AgroNews.ua. -25.03.2020
З 16 березня у всіх регіонах України введено карантинні заходи для запобігання поширенню коронавіруса. А вже 20 березня Дніпропетровська ОДА повідомила про введення НС в області. Ці обмеження стосуються практично всіх сфер і суттєво змінюють наш звичний уклад життя. Всупереч панічним настроям у місті та спустошенню магазинних полиць з туалетним папером і гречкою, такий соціально важливий продукт як хліб присутній в достатній кількості на полицях супермаркетів. На прикладі «Хлібозаводу №10» ми вирішили з’ясувати, як підприємства харчової промисловості адаптуються до коронавірусних реалій, як вони забезпечують безпеку свого персоналу, продукції, і як їм вдається працювати без перебоїв в умовах карантину.
Хлібозавод №10 разом з іншими хлібобулочними підприємствами входить до складу Ristone Holdings – одного з провідних агрохолдингів Південного Сходу України. «Хліб – один із базових продуктів в раціоні українця, і це продукт з невеликим терміном споживання. Це не консерви і не гречка, які ми можемо купити про запас, хліб повинен поставлятися в магазини щодня і бути свіжим. Наше підприємство є одним з провідних у регіоні, і наша продукція продається не тільки в Дніпропетровській області, але також у Запорізькій, Кіровоградській, Полтавській, Донецькій. Від того, як ми організуємо роботу, залежить благополуччя величезної кількості людей – і наших співробітників, і наших покупців», – розповідає заступник виконавчого директора Хлібозаводу №10 Анжеліка Шаровська. «Десяточка» розповіла про те, які заходи було вжито на заводі, щоб забезпечити безперебійну і безпечну роботу в карантин:
Інформування персоналу. Всі додаткові заходи безпеки не будуть працювати, якщо не буде проведена планомірна робота з персоналом щодо інформування. «Десяточка» забезпечили своїх працівників інструкціями, пам’ятками про те, як потрібно поводитися під час карантину. Інформація продубльована на плазмових панелях, розміщених на прохідній і в коридорі адміністративного корпусу. У корпоративній комп’ютерній мережі в загальному доступі оперативно організована папка, де зосереджена вся актуальна інформація про проведені та заплановані заходи щодо протидії поширенню нової коронавірусної інфекції.
Системна робота. «Думай глобально – дій локально» ̶ так, мабуть, можна сформулювати їх принцип роботи! Вони практично моментально відреагували на нову загрозу. Так, 16 березня в першій половині дня група з управління ризиками на оперативній нараді у виконавчого директора представила актуалізовану карту управління ризиками з переліком коригувальних дій щодо їх локалізації. Уже до вечора того ж дня був виданий наказ, у якому з ініціативи групи HACCP (відповідає за безпеку харчових продуктів), затвердили програму заходів з протидії новій коронавірусній інфекції, в якій були поставлені конкретні завдання практично всім підрозділам. Довідка: HACCP (англ. Hazard Analysis and Critical Control Points – аналіз ризиків і критичні контрольні точки) – концепція, що передбачає систематичну ідентифікацію, оцінку і управління небезпечними факторами, що впливають на безпеку харчової продукції. Система HACCP є ефективним знаряддям управління, яке використовується для захисту підприємства та його виробничих процесів від біологічних, хімічних, фізичних та інших ризиків забруднення. Системи ХАССП застосовуються практично у всіх цивілізованих країнах світу як надійний захист споживачів.
Працюємо в рукавичках. Є речі, які на перший погляд здаються очевидними, але на ділі такими не є. Наприклад, під час завантаження/розвантаження хліба водій автомобіля повинен обов’язково бути в свіжих бавовняних рукавичках. Але саме по собі це правило не дасть ефективного захисту від вірусу і бактерій. Своїм водіям компанія роздала пам’ятки, де пояснюється, що вони повинні обробити руки дезинфікуючим засобом перед тим, як надіти рукавички, потім виконати необхідні роботи, зняти рукавички і знову обробити руки. Тільки так у використанні рукавичок буде реальний сенс.
Антисептики в кожному приміщенні. Ретельне миття рук та обробка їх дезінфікуючими засобами – це правило, яким користувалися співробітники і до введення карантину, оскільки працюють з харчовими продуктами.
Контроль температури тіла. Один із найважливіших симптомів коронавірусу – це підвищення температури. Для хлібозаводу замовили безконтактні вимірювачі температури, які використовуються на адміністративній, робочій прохідній і на КПП по пропуску автомобілів. Тобто кожна людина, яка потрапляє на територію заводу, буде протестована на наявність підвищеної температури.
Використання медичних масок. На заводі є достатня кількість масок, щоб забезпечити захист своїх співробітників. Масками забезпечені всі співробітники підприємства не тільки для застосування в разі потреби на робочому місці, а й комплектами для використання під час користування громадським транспортом. В обов’язковому порядку маски використовують всі водії автомобілів, коли доставляють хліб у точки продажу. Також медичні маски обов’язкові для тих категорій співробітників, які працюють в місті і бувають в місцях скупчення людей, зокрема, для менеджерів з продажу.
Мінімум людей на території заводу і контактів. Специфіка виробництва не дозволяє нам повністю перейти на віддалений формат роботи, але по максимуму скорочують кількість людей, задіяних безпосередньо на підприємстві. На віддалену роботу переведена частина управлінського персоналу, бухгалтерії і планово-економічного відділу.
Безпечний шлях на роботу. В умовах обмеження транспортних перевезень, доставка співробітників на роботу, причому безпечна, – один із головних викликів. Особливо проблематично зараз добиратися на роботу людям, які живуть за містом. Вирішити цю проблему допомогла командна робота «Десяточки».
Безпечна доставка хліба. Особливу увагу вони приділили безпеці доставки хлібобулочної продукції. Всі водії працюють виключно в спецодязі, обов’язково використовують медичну маску, дезінфікуючий засіб і свіжі бавовняні рукавички. Кожен водій при собі має копію особистого санітарного паспорта і довідки про проходження автомобілем санітарної обробки.
Посилений контроль за чистотою. більшили кількість вологих прибирань на заводі і посилили контроль за ними.
Технології на першому місці. Пандемія коронавірусу і спровокований ним карантин – це найважливіший урок для бізнесу в усьому світі. Зараз добре видно, що компанії, які інвестували в розвиток, впроваджували сучасні технології, використовували нові методи роботи змогли швидко адаптуватися до нових економічних умов, а ті, хто працював «по-старому» – хапаються за голову і не знають, що робити.
Аграріям залишать 4 млрд грн держпідтримки — ексклюзив
AГРОПОЛІТ. -27.03.2020
Держпідтримку аграріїв на 2020 рік збережуть на рівні 4 млрд грн. Про це AgroPolit.com повідомив уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко.
Тож у бюджеті 2020 закладено такі 6 програм держпідтримки: 1. розвиток тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції – 1 млрд грн; 2. фінансова підтримка розвитку фермерських господарств – 480 млн грн; 3. часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва – 1 млрд грн; 4. фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів – 1,2 млрд грн; 5. фінансова підтримка розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства – 400 млн грн; 6. надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 20 млн грн. Держава зберігає повне фінансування, передбачене у зв’язку із впровадженням земельної реформи, а це 4 мільярди гривень. Всі хочуть підтримати аграріїв у цей складний час. Адже аграрний сектор — наша економічна опора. Це розуміє і президент», — зазначив Лещенко.
Борошномели та пекарі просять обмежити експорт зерна. Інакше хліб різко здорожчає
AgroPortal.ua.-27.03.2020
Асоціація «Борошномели України» та Всеукраїнська асоціація пекарів закликають обмежити експорт зернової продукції продовольчої групи з метою недопущення різкого зростання ціни на хліб.
Про це йдеться у зверненні асоціацій до Президента України Володимира Зеленського, прем'єр-міністра Дениса Шмигаля і міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігоря Петрашка. «З огляду на розгортання в світі пандемії вірусу COVID-19, економіку України очікують непрості часи. Зміна та ускладнення логістичних маршрутів, підвищена волатильність світових ринків і підвищений попит на продукти харчування з огляду на запроваджені по всьому світу карантинні заходи уже починають негативно відображатися на українських компаніях, які працюють в секторі постачання продовольчих товарів», — зазначили в асоціаціях. Через карантин відбувається закриття деяких підприємств, звільнення працівників чи їхній вихід у позапланові відпустки за свій рахунок. А суттєве зниження платоспроможності населення уже в найближчі тижні відіб’ється на роботі виробників. «Пекарська та борошномельна галузі у ситуації, що склалася, є одними зі стратегічних для забезпечення продовольчої безпеки України. Утім, низка факторів ставить під загрозу спроможність наших підприємств виконувати цю соціально важливу і необхідну функцію у цей складний час», — підкреслюють в асоціаціях.
Названі продукти, яким коронавірус забезпечив підвищений попит
AgroPortal.ua.-26.03.2020
В усіх країнах під час пандемії коронавірусу з фруктів найбільше виріс попит на яблуко.
Про це повідомив економіст інвестиційного департаменту ООН (ФАО) Андрій Ярмак під час онлайн-вебінару «Як змінюються правила ведення агробізнесу через пандемію COVID-19 та карантин», організованого агенцією Sapienza. «Попит на яблуко збільшився в усьому світі, можливо через те, що цей фрукт можна зберігати тривалий час навіть без холодильника. До того ж яблуко — відносно недорогий продукт. Також більше купують цитрусових, але скоріше не через вміст в них вітаміну С, а просто через те, що вони краще зберігаються», — відзначає Андрій Ярмак. Водночас, за словами експерта, не спостерігається зростання попиту на ягоди. «Коли доходи населення падають, а вони однозначно знизяться, активізується попит на базові овочі», — пояснює Андрій Ярмак.
Експерт порадив, як уникнути подорожчання продуктів
Газета по-українські.-26.03.2020
На період карантину потрібно відновити державне регулювання цін. Домовитися з мережами та постачальниками про розміри їхніх націнок, розповів Gazeta.ua економіст Ігор Гарбарук.
"Все в руках держави. За цінами має слідкувати Антимонопольний комітет і Держпродспоживслужба. Саме вони перейняли повноваження ліквідованої у свій час Державної цінової інспекції. Якщо ще місяць тому ми говорили про помірне на рівні кількох відсотків подорожчання гречки, картоплі, то сьогодні відбуваються незрозумілі пікові зростання цін. Постачальники розповідають, що через карантин зросли витрати. Які витрати? Картопля за 2 тижні не могла стати "золотою". Вона як лежала у сховищах, так там і лежить", - пояснює Гарбарук. Наголошує, що прем'єр-міністру треба зібрати усіх представників найбільших роздрібних мереж, постачальників. З ними домовлятися про націнки на продукти та товари першої необхідності. "Насправді розміри націнок чітко визначені Міністерством економічного розвитку. Йдеться про 10% для роздрібних мереж і 12% для постачальників з урахуванням логістики. Водночас зараз деякі імпортні товари коштують дешевше, ніж вітчизняні. Державі треба налагоджувати роботу з великими гравцями ринку. Якщо вони дотримуватимуться правил, то дрібні магазини змушені будуть підлаштовуватися і знижувати ціни. Зрозуміло, що люди купуватимуть там, де дешевше", - каже економіст. Радить знизити до мінімуму оподаткування. Зосередитися на виробництві вітчизняних продуктів щоденного споживання.
Виробництво курятини в Україні скоротилось, а свинини – зросло
Meat-Inform.-28.03.2020
Протягом січня та лютого в Україні спостерігалось скорочення виробництва м’яса. Загальні обсяги його продукування упродовж перших двох місяців цього року склали 237,4 тис. тонн, що на 7,7% менше, ніж у січні та лютому 2019 року. Найбільш помітно скоротились обсяги виробництва м’яса птиці, а от виробництво свинини,навпаки, зросло на 1%, повідомляє Асоціація “Свинарі України” (АСУ) з посиланням на дані Державної служби статистики України. “Головним “винуватцем” просідання виробництва стало менше виробництво м’яса птиці. Зокрема, мова йде про менше виробництва курячих морожених тушок та охолоджених їх частин у порівнянні з аналогічним періодом минулого року: мінус 35,5% та 25,5%, відповідно, що сумарно зменшило обсяги виробництва м’яса птиці майже на 24 тонни. Обсяг виробництва морожених курячих частин у цей же час збільшився на 12% чи 6.1 тис. тонн (до 56,94 тис. т), в тому числі і завдяки приросту об’ємів виробництва за лютий більш ніж на 1/5. Проте це не змогло компенсувати втрат. Свинина — єдиний вид м’яса, виробництво якого не скоротилося за перші місяці року. Навпаки, сукупний випуск охолодженого, мороженого та соленого м’яса свиней у січні-лютому додав майже 1% та склав 44,3 тис. тонн”, — зазначили в АСУ.
Цены на овощи и фрукты идут на рекорд: аналитики объяснили подорожание
Сегодня.-29.03.2020
Паника вокруг коронавируса уже влияет на стоимость продуктов в магазинах. Впрочем, дело не только во всеукраинском карантине. Например, правительство Турции существенно ограничило доступ в страну иностранных перевозчиков. И это сказалось на ценах некоторых овощей и фруктов на рынке Украины, сообщает "Инфо-Шувар". При этом украинские трейдеры уверены: главный рост цен еще впереди. "Доставка из Турции – проблемный вопрос сегодня, вместе с падением курса гривни это влияет на цены. По таким позициям как лимон и другие цитрусовые уже на следующей неделе цены могут существенно вырасти. По помидору вообще возможна установка многолетнего ценового рекорда", – говорят трейдеры оптового рынка "Шувар". Согласно данным департамента аналитики ОРСП "Шувар", к 25 марта оптовые цены на лимон в Украине достигали беспрецедентных показателей 80-85 грн/кг. Кроме упомянутых факторов на цены влияет чрезвычайный спрос: украинцы во время карантина стараются больше употреблять лимонов для повышения иммунитета.
Обмеження експорту зерна стало б катастрофою для українських аграріїв - експерти
УНІАН: Новини України.-26.03.2020
В асоціації підкреслюють, що експорт зернових відіграє критичну роль у формуванні ВВП та валютної виручки країни в умовах падіння глобальної економіки.Наслідки обмеження експорту зерна на період загальнонаціонального карантину були б катастрофічними для аграрного сектора України. Про це повідомляє прес-служба "Української Зернової Асоціації (УЗА). "Будь-які обмеження експорту зерна з України мали б катастрофічні наслідки в першу чергу для сільського господарства країни (оскільки ми споживаємо невелику частину вирощеного зерна - це призвело б до скорочення посівів, а значить, падіння збору врожаю), а потім і для всієї економіки країни", - цитує прес-служба слова президента УЗА Миколи Горбачова. В асоціації підкреслюють, що в умовах падіння глобальної економіки експорт зернових відіграє критичну роль у формуванні ВВП та валютної виручки країни. Зокрема, у 2019 році експорт зернових приніс Україні 9,8 мільярда доларів. Тому в УЗА вітають рішення уряду зі збереження експорту зернових, а також готові запропонувати тактичні кроки, які допоможуть аграріям вистояти під час економічної кризи, продовжити вирощувати та експортувати зерно.
Уряд призначив відповідального за реорганізацію Мінагрополітики
УНІАН: Новини України.-25.03.2020
Держсекретар Мінекономіки Олександр Черних очолить комісію з реорганізації Міністерства агрополітики.
Кабінет міністрів призначив головою комісії з проведення реорганізації Міністерства аграрної політики та продовольства України Олександра Черних. Відповідне рішення прийнято на засіданні уряду. На цей час Черних обіймає посаду державного секретаря Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Як повідомляв УНІАН, 6 березня прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив про намір новообраного Кабінету міністрів створити окреме Міністерство агропромислового комплексу, а також окрему посаду для члена уряду, який буде займатися розвитком промисловості.www.unian.ua
Украина заметно нарастила продажи агропродукции за границу
UBR.-27.03.2020
Увеличила поставки рапсового масла в 23 раза
За первые два месяца 2020-го экспорт агропродовольственной продукции (АПК) из Украины составил $3,7 млрд, что на 8% больше, чем за аналогичный период прошлого года, сообщает Украинский клуб аграрного бизнеса. Вместе с тем, импорт указанной продукции за аналогичный период вырос на 16% – до $1,1 млрд. В целом внешнеторговый баланс агропродовольственной продукции составил $2,6 млрд. Это свидетельствует о том, что Украина является нетто-экспортером этой продукции. Экспорт продукции АПК занимает весомую долю в структуре торговли Украины. За январь-февраль 2020 года его доля в структуре общего экспорта достигла 46%, в то время как доля импорта – лишь 12%. В товарной структуре экспорта больше всего выросли поставки масла из Украины – на $229 млн (+31%), в частности: подсолнечного масла – на $179 млн (+26%); рапсового масла – на $25 млн (в 23 раза); соевого масла – на $17 млн (+66%).
Названо найбільш перспективні експортні ринки для української курятини
AgroNews.ua. -31.03.2020
Найбільш прибутковий напрямок для експорту українського птахівництва – Європа та Азія. Про це розповідає співзасновник агропромгрупи «Пан Курчак» Сергій Горлач, публікує журнал «Наше птахівництво». Пише agronews.ua.
«Європа – це дуже цікавий і маржинальний напрямок реалізації, – зазначив він. – В Європі великий попит на куряче філе. А в нас воно відносно дешеве – виробляємо його з гарною собівартістю і можемо експортувати за дуже привабливою ціною». За словами Сергія Горлача, загороджувальні мита понад квоти, які обмежують обсяги поставок м’яса курки до Європи – наразі значна проблема для експортерів. Сьогодні експортувати більше, ніж дозволяють квоти, невигідно, є сенс – тільки в межах мит. «Тому я сподіваюся, що наш уряд опікуватиметься цим питанням і що квоти на поставку курятини для нашої країни з боку ЄС будуть переглянуті, – сказав він. – Тим більше, що в розвинених країнах сьогодні обсяги виробництва м’яса птиці суттєво не ростуть, бо в них є обмеження за місцем розташування виробничих об’єктів, використанням землі, вартістю робочої сили тощо. Тож із року в рік ми спостерігаємо тенденцію переміщення виробництва м’яса птиці із заходу на схід». Китай – дуже привабливий і маржинальний ринок, підкреслив Сергій Горлач. Туди можна експортувати багато нішевих продуктів, які в нашій країні не мають попиту. Наприклад, фаланги пальців курки, лапи. Україна вже багато років веде перемовини з Китаєм щодо налагодження експорту птахівничої продукції, та досі немає позитивного рішення. «Виходити на азійські ринки дуже складно, бо ми не маємо з цими країнами нормальних комунікацій, є певні труднощі з менеджментом, який володіє мовами», – зауважив співзасновник «Пана Курчака».
agronews.ua
Консолідація м’ясної галузі в умовах кризи дозволить вирішити низку проблем
AgroNews.ua. -30.03.2020
Сьогодні наша країна знаходиться всередині кризи, наслідки якої неможливо в повній мірі передбачити, але очевидно, що вона глибоко вплине на всі економічні процеси та соціальний стан населення України. Виробництво продовольчих товарів також зазнає структурних змін: змінюється споживацький кошик, покупці стають чутливіші до ціни, деякі канали збуту, такі як ринки чи заклади громадського харчування, відрізані або суттєво звужені на невизначений термін. Про це повідомила прес-служба Асоціації “М’ясної галузі”, пише agronews.ua.
Однією з перших на виклики ринку зреагувала Асоціація «М’ясної Галузі». Організація визначила своїм стратегічним завданням консолідувати галузь, надавши тваринницьким комплексам та м’ясопереробним підприємствам дієві механізми для зниження собівартості готової продукції, оптимізації організаційних та логістичних процесів, швидкого відгуку на потреби споживача. Ми маємо прибрати конфлікти інтересів різних компаній і галузей в новій економічній реальності, з чим погоджуються всі ключові учасники ринку. Рух у напрямі вертикальної інтеграції м’ясної галузі — від вирощування і забою тварин до створення кінцевого продукту — дозволить вирішити цілу низку актуальних проблем і задач в Україні: Недопущення подорожчання продуктів та збільшення доступного асортименту м’ясної продукції на полицях магазинів; Посилення продовольчої безпеки країни; Збереження і створення нових робочих місць на всіх етапах ланцюга з поля до столу; Технологічний розвиток галузі, впровадження провідного світового досвіду і практик; Нарощування експортного потенціалу м’ясної галузі в умовах, коли світовий дефіцит свинини складає понад 10 млн тонн; Зростання бюджетних надходжень; Розвиток сучасних агропідприємств, інфраструктури сіл та малих міст; Створення прогнозованих та прозорих інвестиційних проектів з високою рентабельністю для залучення капіталу в агросектор; Зростання престижу роботи в тваринництві, досягнення оплати праці, конкурентної до пропонованої в ЄС, за рахунок використання ефективних систем управління процесами.
agronews.ua
В Україні можливий дефіцит кави
AgroNews.ua. -30.03.2020
Імпортери кави у країнах, де цей напій є популярним, замовляють підвищенні обсяги бобів, щоб уникнути нестачі, якщо ланцюги поставок будуть порушені коронавірусними блокуваннями. Про це розповів Карлос де Вальденебро, директор відомого у світі виробника Каравела Кава. З посиланням на матеріал Марсело Тейшейра, Ангели Майтая та Джулії Симмес Кобб від reuters, пише agronews.ua.
На відміну від різкого зниження цін на низку продовольчих товарів, ціни на каву зростають при сильному попиті та очікуванні, що поставки, які були обмежені ще до поширення вірусу, ще більше посиляться. Тож виробники Бразилії та Колумбії спостерігають зростання цін. “Всі намагаються прискорити справи”, – сказав Карлос де Вальденебро. Хоча в Колумбії зараз є запаси кави, він заявив, що стурбований запитами щодо швидших перевезень, оскільки більшість експортерів, які все ще мають запаси в країні, тимчасово скоротили експлуатаційні можливості.“У нас були запити покупців у всіх великих країнах, США, Японії, Німеччині”, – сказав глава одного з найбільших експортерів кави в Бразилії, провідний світовий виробник, який попросив його не називати, оскільки він не хотів обговорювати це питання публічно. «В основному всі найбільші виробники смаженої натуральної кави в світі. Вони хочуть, щоб боби були поставлені швидше, про всяк випадок», – зауважив експерт. “Ростери та торговці запасаються, тому що вони передбачають порушення поставок”, – сказав лондонський торговець кави, який заявив, що великі переробники купують спотові вантажі.
agronews.ua
В Україні через ажіотажний попит дефіцит часнику
AgroNews.ua. -30.03.2020
На сьогоднішній день на українському ринку спостерігається обмежена пропозиція китайського часнику через жорсткий карантин, введений Китаєм, повідомляє пресслужба торгової мережі АТБ. Пише agronews.ua.
Як наслідок – повна зупинка відвантажень продукції. “Найближчим часом планується стабілізація ситуації за рахунок поставок альтернативної ранньої продукції (Єгипет) і відновлення поставок продукції з Китаю”, – йдеться у повідомленні. Наразі гуртова ціна на часник, за інформацією ШуварІнфо, складає 100-120 грн/кг. Середньозважена ціна на імпортований часник становть 110 грн/кг.
agronews.ua
Україна збільшила експорт агропродукції майже до $4 мільярдів
AgroNews.ua. -30.03.2020
Україна в січні-лютому 2020 року експортувала агропродукції на суму 3,7 млрд дол., що на 8% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомила пресслужба “Українського клубу аграрного бізнесу” (УКАБ). Пише agronews.ua.
Водночас, імпорт агропродукції за два місяці збільшився на 16% і досяг 1,1 млрд дол. “В цілому, зовнішньоторговельний баланс агропродовольчої продукції становив 2,6 млрд долю., що свідчить про те, що Україна є нетто-експортером цієї продукції”, – йдеться в повідомленні. Також наголошується, що в січні-лютому 2020 року частка агропродовольчої продукції в структурі загального експорту становила 46%, у той час як частка імпорту становила лише 12%. Зокрема, на третину (або на 230 млн дол.) збільшилися поставки з України рослинної олії. “Нарощування поставок відбулося завдяки збільшенню експорту соняшникової олії на 179 млн дол. (+26%), ріпакової олії на 25 млн дол. (у 23 рази), соєвої олії на 17 млн дол. (+66%)”, – йдеться в повідомленні. Також Україна наростила поставки кукурудзи та ячменю. Крім того, збільшився експорт готової продукції за рахунок поставок соняшникового шроту на 16% (на 32 млн дол.) і сигарет на 38% (на 13 млн дол.). При цьому експорт продукції тваринництва зменшився на 12% (або на 23 млн дол.), в основному через скорочення поставок молочної продукції на чверть. Водночас, Україна збільшила закордонні закупівлі продукції рослинництва на 16% (або на 58 млн дол.) за рахунок цитрусових, картоплі й бананів. Також на 17% (на 52 млн дол.) зріс імпорт готової продукції за рахунок шоколаду і кормів для тварин.
agronews.ua
БАНКРОТСТВО "АВАНГАРДА" УДАРИТ ПО МИРОВОМУ РЫНКУ ЯИЦ, - СМИ
Деловая столица.-30.03.2020
Банкротство одного из крупнейших агрохолдингов Украины и второго в мире производителя яиц - "Авангард" - вызовет турбулентность на мировом рынке
Об этом в своей статье для Poultry World пишет Владислав Воротников, передает "ДС". Так, экономический кризис 2014 года, вызванный агрессией России, привел к резкому снижению производства яиц в Украине. К примеру, в 2015 году "Авангард", как отмечено в статье, сократил производство яиц на 46% по сравнению с 2014 годом - до 3,434 млрд единиц. Однако девальвация гривни во время экономического кризиса привела к росту доходов от экспорта. Кроме того, вырос и экспорт украинских яиц за рубеж. Причиной чего автор, ссылаясь на данные Международного независимого института сельскохозяйственной политики, называет высокое потребление яиц в Украине (около 310 единиц на человека в год) - добиться еще большего увеличения потребления яиц украинцами компании не могли. Кроме того, поспособствовали росту экспорта открытие новых рынков сбыта. "Украина активно наращивает экспорт яиц. За последние 2 года наши компании увеличили объем экспорта более чем в два раза. В 2016 году экспорт составил 650 млн яиц, в то время как в 2018 году этот показатель достиг 1,79 млрд яиц. Официальные статистические данные показывают, что промышленное производство яиц в Украине увеличилось на 6,4% в 2018 году по сравнению с предыдущим годом. В 2018 году нашим компаниям дали зеленый свет на экспорт в Черногорию, Сербию, Гонконг и Сингапур. Что касается яичной продукции, нам дали разрешение на экспорт в эти же страны, а также в Марокко и Филиппины", - приводит автор слова главы Украинской ассоциации животноводства Ирины Паламар. В то же время, "Авангард", который вел переговоры с кредиторами относительно сформировавшегося в период экономического кризиса долга, столкнулся с другой проблемой - расследованием НАБУ о якобы злоупотреблении служебными полномочиями при предоставлении Нацбанком стабилизационного кредита VAB Банку, который раньше принадлежал Олегу Бахматюку, владельцу "Авангарда" и UkrLandFarming. "Банкротство "Авангарда" вызовет турбулентность не только в Украине, но и на мировом рынке яиц", - считает источник Poultry World в секторе птицеводства, пожелавший остаться неназванным. "Никогда ранее в постсоветский период компания такого масштаба не прекращала свою деятельность, и нет никаких причин для этого. "Авангард" - достаточно эффективная компания. Но есть здравый смысл, и есть политика, и иногда политика преобладает", - добавил он.
www.dsnews.ua
Обмеження на імпорт курятини з України зняли одразу кілька країн
УНІАН: Новини України.-30.03.2020
Обмеження були введені у зв'язку зі спалахом пташиного грипу у Вінницькій області в січні.Відразу кілька країн зняли обмеження на імпорт курятини та продуктів птахівництва з України, введені у зв'язку зі спалахом пташиного грипу у Вінницькій області в січні. Про це повідомляється на сайті Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів. "Зокрема, станом на 30 березня зняли обмеження по території України Ірак і Сінгапур; визнали зонування 25 км Об'єднані Арабські Емірати; визнали зонування, застосоване компетентним органом України (10 км) – ЄС, Ізраїль, Молдова; визнали регіоналізацію (обмеження на територію області) – Азербайджан, Вірменія, Австралія, Казахстан, Саудівська Аравія, Кувейт", - сказано в повідомленні.
Голодные игры. Грозит ли Украине продовольственный кризис
УНІАН: Новини України.-30.03.2020
Пандемия коронавируса поставила перед продовольственной системой страны сложную задачу: обеспечить украинцев продуктами первой необходимости в условиях карантина и жесткой экономии. Хватит ли у аграрного сектора запаса прочности, чтобы пройти это испытание, и насколько вырастут цены на продовольствие, разбирался УНИАН.
Эпидемия коронавируса и введенный властями жесткий карантин, который продлится как минимум до конца апреля, стали серьезным испытанием для Украины и ее граждан. Многие остались без работы или были вынуждены уйти в отпуск за свой счет, а кому-то до конца вынужденной изоляции может не хватить денег даже на питание. В стране закрыты продовольственные рынки, но продолжают работать продуктовые магазины и супермаркеты, которые фактически получили карт-бланш диктовать свою ценовую политику лишенным выбора покупателям. Основные продукты питания начали стремительно дорожать с начала марта. Антимонопольный комитет Украины зафиксировал рост цен в регионах страны: на гречневую крупу – более чем на половину, пшено – на четверть, сахар – на шестнадцать процентов. Значительно подорожали в розничных сетях и овощи: почти на шестьдесят процентов картофель, вдвое поднялись цены на лук и морковь. Общенациональная сеть социальных супермаркетов «АТБ» подняла цены на крупы и так называемые овощи «борщевого набора» и объяснила этот рост поднятием отпускных цен со стороны поставщиков. «Это объясняется значительным ростом затрат на производство продукции, связанным с карантинными мерами и строгими ограничениями, а также с изменением цен на все импортные составляющие себестоимости товара, что связано с девальвацией гривни», - заявил генеральный директор «АТБ» Борис Марков. Закрытие рынков создало проблемы для тех поставщиков и фермеров, которые никогда не работали с крупными торговыми сетями, а также вызвало дефицит некоторых фруктов и овощей, на закупке который супермаркеты не специализируются. Однако, с другой стороны, как сообщают ритейлеры, запасов, например, лимонов и чеснока в Украине достаточно: их просто негде продавать, ведь у нас в стране большинство овощей и фруктов продается на рынках, а в той же пострадавшей от коронавируса Италии – около десяти процентов.
www.unian.ua
Верланов: Детінізація ринку горілчаних виробів привела до стрімкого збільшення бюджетних надходжень від акцизного податку
УНІАН: Новини України.-30.03.2020
Детінізація ринку горілчаних виробів важлива не тільки з точки зору наповнення бюджету. Адже виробництво та торгівля контрафактом – це ще й пряма небезпека для здоров’я споживачів.Надходження до загального фонду держбюджету з акцизного податку з лікеро-горілчаної продукції (ЛГП) вже сьогодні становлять 541,4 мільйона гривень, що на 19,2 % (+87,3 мільйона гривень) більше надходжень усього березня 2019 року. При цьому, індикативні показники за березень вже перевиконано на 18,3 % (+83,8 мільйона гривень). Про це інформує ДПС. Таким чином, як наголосили у податковій, станом на 30 березня індикативні показники з акцизного податку з ЛГП за І квартал вже виконано на 100,9 % (+11,1 мільйона гривень). "Посилення контролю за виробництвом лікеро-горілчаної продукції плюс системна боротьба з контрафактним алкоголем у роздрібній мережі, яку ми вели протягом останніх трьох місяців, дали результат. Заходи, проведені податковою разом з правоохоронними органами та місцевою владою, привели до стрімкого збільшення бюджетних надходжень від акцизного податку", – заявив голова ДПС Сергій Верланов.
Участники рынка договорились ограничить экспорт пшеницы
UBR.-30.03.2020
Утвержденный барьер поставок должен обеспечить как валютный приток, так и сдержать рост цен на продовольственную пшеницу, и, как следствие, на муку и хлеб
Зернотрейдеры, мукомолы и хлебопеки определили предел экспорта украинской пшеницы в 20,2 млн т. в 2019-2020 маркетинговом году (июль-июнь). Соответствующий меморандум, предложенный Министерством экономики, торговли и сельского хозяйства, был подписан крупнейшими профильными организациями. Об этом UBR.ua сообщил директор ассоциации "Мукомолы Украины" Родион Рыбчинский. В число подписантов меморандума, помимо хлебопеков и мукомолов, также вошли несколько ассоциаций производителей сельхозтоваров, ассоциации аграрных экспортеров, в том числе Украинская зерновая ассоциация и Американская торговая палата.Установленный предельный объем экспорта сможет как обеспечить достаточный валютный приток в Украину, так и сдержать рост стоимости муки и хлеба. "Этот тот возможный компромисс, на который все согласились", – заявил Рыбчинский. Ранее Всеукраинская ассоциация пекарей и ассоциация "Мукомолы Украины" в совместном обращении к президенту, премьер-министру и министру экономики, торговли и сельского хозяйства попросили сохранить нынешний уровень цен на пшеницу, который начал расти в связи с повышенным спросом на нее на международных рынках.
ubr.ua/