У Мінагрополітики розповіли про варіанти відновлення експорту зерна
AgroNews.ua. -31.05.2022
Нещодавно були опубліковані знімки американської аерокосмічної компанії Maxar Technologies, які фіксують, як українське зерно вантажиться на два російські кораблі. За даними сайту відстеження суден MarineTraffic.com, обидва судна вийшли з порту: перше йде Егейським морем в Бейрут (Ліван), а друге все ще перебуває в Чорному морі. Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі телеканалу ICTV розповів, яка інформація надходить із окупованих територій, та в які країни росія уже спробувала реалізувати награбоване українське збіжжя, пише agronews.ua.
«Джерелом інформації щодо фактів перевантаження і переміщення вкраденого зерна з України є перш за все супутникові знімки. Разом з тим, відповідно до інформації з регіонів, зокрема від елеваторів, які розташовані на тимчасово окупованих територіях, уже зафіксовано, що близько півмільйона тонн зерна вкрадено. Це відбувається в усіх тимчасово окупованих областях – Херсонській, Запорізькій, Луганській, Донецькій. Зерно спрямовується або на територію росії, перш за все з Харківської, Донецької, Луганської областей, або на територію Криму з Запорізької та Херсонської областей», – зазначив Тарас Висоцький. За його словами, міжнародні партнери України вже повідомили, що була спроба реалізувати це зерно в Єгипті та Лівані, але вони відмовився купувати крадене. Потім супутникові знімки зафіксували перебування кораблів окупанта з українським зерном у Сирії. Агресор, на думку Тараса Висоцького, не погребує відбирати і вже новий врожай. Адже на нині тимчасово окупованих територіях є значна частина посівів в сівозміні озимої пшениці. Наші фермери її успішно посіяли в мирний час восени 2021 року, і вона зараз в хорошому вегетаційному стані. «Ми надіємося, що до початку збору, який у південних регіонах розпочнеться буквально за декілька тижнів, все-таки вдасться перемогти і деокупувати ці території, бо за інших обставин поведінка окупантів вказує на високу ймовірність просто прямих крадіжок цього збіжжя», – переконаний перший заступник міністра. Він також прокоментував перемовини Уряду з міжнародними партнерами щодо вивозу українського зерна морем, адже наші порти досі заблоковані.«Тема забезпечення міжнародної продовольчої безпеки, а її неможливо реалізувати без експорту сільгосппродукції з України, обговорюється щоденно. Ми це робимо з міжнародними організаціями, на кшталт ООН, а також безпосередньо з країнами ЄС, Великобританією, США, з країнами-імпортерами нашого зерна. Усі вже зрозуміли, що є буквально декілька тижнів для того, щоб розблокувати порти, в тому числі військовим шляхом, і відновити експорт. Бо хоча і є альтернативи, які дозволяють експортувати, але йдеться про незначні обсяги в порівнянні з портами», – зазначив Тарас Висоцький. За його словами, є декілька варіантів, як відновити експорт українського зерна через наші морські порти. Один із них – військові конвої, які нерідко застосовуються в міжнародній практиці. Наприклад, військові супроводжують грузи до берегів Сомалі, де є великий ризик піратських нападів, до Північної Кореї.«Інший фактор – це забезпечення України достатньою кількістю протикорабельної зброї, яку можна у нас розмістити і гарантувати відсіч російського морського флоту», – резюмував Тарас Висоцький.
В Україні пропонують відновити виробництво солі за давньою технологією
AgroNews.ua. -31.05.2022
На Одещині можна поновити видобуток солі. Про це повідомив заступник директора національно-природного парку Тузлівські лимани Іван Русєв в коментарі 048.ua, пише agronews.ua.
«Відомо, що у лиманах Причорномор’я здавна видобували самосадочну сіль», — повідомив Русев. Сіль, за його даними, починала сідати зі спаданням весняних вод, тобто в червні. Осадка тривала у липні, а в серпні відбувався видобуток. Експерт навів літературне джерело, у якому описується видобуток солі на початку ХІХ століття. «Сіль (на лимані — ред.) складає дно, а вода тримається зверху… Особливого роду вилами та лопатами ламають сіль і навантажують на візки. Вода стікає, а сіль, обсохнувши, завантажується в бурти, твердне і становить суцільну масу», — пояснюється у повідомленні. Виробництво солі за такою технологією перевищувало від 3 до 6 млн пудів (49-98 тис. т). Зазначається, що видобуток солі на Тузлівських лиманах припинився у 30-х роках ХХ століття.
Українська агропродукція йде до 191 країни світу
AgroNews.ua. -30.05.2022
У 2021 році українську аграрну продукцію експортували до 191 країни світу. Про це зазначається в аналізі асоціації УКАБ, пише agronews.ua.
ТОП-5 найбільших світових експортерів становили Китай (16% української експортної виручки), Індія (7%), Нідерланди (6%), Єгипет (6%) та Туреччина (5%). «І хоч в переліку найбільших імпортерів продукції АПК зазначені переважно розвинені та забезпечені країни, серед імпортерів є країни, які не закуповують величезні обсяги продукції, однак значно залежні від поставок, насамперед українських зернових», — додає Світлана Литвин.
Стало відомо, як дефіцит солі вплине на виробництво харчової продукції
AgroNews.ua. -29.05.2022
Дефіцит солі не призупинить виробництво харчової продукції, адже її можна буде замінити різними сумішами спецій чи застосувати інноваційні технологічні підходи. Таку думку в коментарі УНН висловила харчовий технолог Лариса Баль-Прилипко, пише agronews.ua.
Крім того, вона вважає, що виробники заздалегідь потурбувалися про запаси солі. «Звичайно, дефіцит солі зараз є, проте не думаю, що підприємства не мають в запасі цього інгредієнту, або інших інгредієнтів, де в суміші міститься сіль. Вона є і консервантом, і смаковим агентом, який в комплексі відповідає за смак готової продукції. У будь-якій харчовій галузі потрібна сіль, починаючи з хліба і закінчуючи виробництвом шоколаду і морозива, де додають карамель із сіллю. Але кожен продукт, який в дефіциті, можна замінити, застосовуючи різні технологічні моменти. Можливо, це буде комбінація різних спецій з різноманітною смаковою гамою. Також технологи можуть знайти рішення, застосовуючи інноваційні підходи», – зазначила технолог. Баль-Прилипко додала, що навіть якщо в харчовій промисловості використовувати меншу кількість солі, вона буде в достатній кількості надходити до організму, адже зараз населення вживає її більше норми. Таким чином продукти харчування стануть більш здоровішими. «Щодо консервної промисловості, то від дефіциту солі вона не постраждає, адже є таке поняття, як термічна обробка. Тому тут сіль як консервант не настільки важлива. Крім того, існує багато природних консервантів, також різних кислот. Тому ми впораємося із цією ситуацією», – сказала технолог.
Винороби зіткнулися з дефіцитом пляшок
AgroNews.ua. -28.05.2022
Під час війни російські загарбники знищили в Гостомелі не тільки «Мрію», а й місцевий склозавод, де виготовлялись, зокрема, й пляшки для вина. Про це повідомляє propozitsiya.com, пише agronews.ua.
«Зараз, у зв’язку зі знищенням заводу в Гостомелі, де ми закупляли пляшку, прогнозується дефіцит тари для всієї галузі», — повідомила Оксана Буячок, співвласниця крафтової сімейної виноробні Father’s wine із селища Гусятин на Тернопільщині. Також у виноробів виник дефіцит стрічок для підв’язки винограду. Знайшли альтернативний варіант — українського виробництва. Наразі Father’s wine призупинили будівництво нової виноробні та зосередились на волонтерстві — виготовляють захисні оборонні елементи, ліжка для армії, шиють плитоноски, подушки і ковдри для тимчасових переселенців, спальні мішки, організовують харчування призваних військових в місцевому військоматі. Виноробня Father’s wine розташована далеко від бойових дій, тому їм вдалось зберегти виробництво.«На мою думку, від війни важко вберегти виноробню, особливо якщо загарбниками є російська армія (яка п’є усе, що горить). Ці варвари знищують все, що трапляється на їх шляху. Можливо, підземні погреби і можуть врятували частину виробництва, але не в ситуації нинішніх подій…», — розповіла Оксана Буячок.
Названо підприємство, яке замінить Артемсіль
AgroNews.ua. -28.05.2022
Із зупинкою виробництва найбільшого в Європі заводу з виробництва солі «Артемсіль» в Україні виник ажіотаж і дефіцит цього товару. Про це повідомляє zaxid.net, пише agronews.ua.
Дрогобицька солеварня, яка залишилась фактично єдиним в Україні виробником солі, працює на повну потужність. Найближчим часом завод планує збільшити виробництво на 20 тонн, проте це не зможе задовільнити попит навіть Львівської області. Заступник директора Дрогобицької солеварні Ігор Нащочич повідомив ZAXID.NET, що минулого тижня на заводі поставили додаткову панву (ванну для виварювання солі), її зараз випробовують, це має збільшити обсяги виробництва солі. Якщо раніше підприємство місячно виробляло 31-32 тонни, то тепер очікує отримувати до 53-55 тонн. Це максимально, що наразі може випускати солеварня, хоча запит на її продукцію є значно більший. Для збільшення кількості виробництва солі завод потрібно модернізувати на всіх етапах. Оскільки солеварня є державним підприємством, тому фінансувати її модернізацію має держава.«В нас нема таких потужностей. Можемо взяти 50 кубів соленої ропи на день, не більше. Щоб збільшити виробництво, треба проводити газ, ставити великі ванни 10х12 м, сушильний барабан, транспортери. Це дуже великі кошти», – каже в.о. директора солеварні. Спосіб виробництва солі у Дрогобичі відрізняється від традиційного видобутку, як це було у Соледарі. Тут з надр викачують соляну ропу, далі її виварюють на дровах у спеціальних ваннах – панвах. Цей виробничий процес складніший і дорожчий. Тому і вартість дрогобицької солі майже вдвічі перевищувала ціну товару «Артемсолі».
Вартість експорту зерна з України зросла в 4 рази
AgroNews.ua. -26.05.2022
Єдиний доцільний шлях експортування продукції з України — морські порти, інші шляхи, або ж не пристосовані до перевезення у таких кількостях, або є занадто дорогими у питанні логістики. Таку думку висловив Віцепрезидент KSE з економічної освіти, агроексперт Олег Нів’євський, повідомляє Еспресо, пише agronews.ua.
«До війни вивезти, експортувати тонну зерна потрібно було заплатити $30, то зараз це коштує — $120. Своєю чергою, це означає, що виробники недоотримують прибуток. Відтак прибутковість агробізнесу в Україні впаде, навіть не зважаючи на те, що ціни на зерно пробивають стелю, зважаючи на події, які є в нашій країні», — розповів агроексперт. Він додав, що єдиний варіант, аби все-таки звільнити елеватори та експортувати продукції в інші країни є розблокування українських морських портів. За словами експерта, інші варіанти експортування неможливі, або не доцільні. «Залізницею можна вивезти зовсім не багато зерна, тим паче є ще багато іншою продукції, яку також потрібно експортувати. Наприклад, за рік в нас перевалювалось близько 150 млн тонн абсолютно різної продукції», — зауважив Олег Нів’євський. Окрім того, за його словами, експортування автошляхами значно здорожчує логістику перевезення продукції.
Уряд призначив трьох заступників міністра АПК України
AГРОПОЛІТ. -27.05.2022
Кабінет Міністрів України призначив заступниками міністра аграрної політики та продовольства України Дениса Башлика, Віталія Головню та Маркіяна Дмитрасевича.
Про це у своєму Telegram-каналі написав представник Кабінету Міністрів у Верховній Раді Тарас Мельничук. Зокрема, заступником міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації призначено Дениса Башлика. Про це він повідомив у Фейсбуці. «Однією з найбільш перспективних сфер сьогодні лишається саме аграрний сектор. І для того, аби правильно працювати з даними, впроваджувати високоякісні інноваційні рішення, підвищити ефективність та доступність цієї галузі — я доєднався до команди Міністерства аграрної політики як заступник міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації», — написав він.
Туреччина веде перемовини з Україною та росією про відкриття коридору для експорту українського зерна
AГРОПОЛІТ. -27.05.2022
Туреччина веде перемовини з Україною та росією про відкриття коридору через Туреччину для експорту українського зерна із заблокованих портів.
Про це повідомив агентству Reuters високопоставлений турецький чиновник, пише Економічна правда. «Туреччина веде переговори як з Росією, так і з Україною щодо експорту зерна з України», – сказав чиновник на умовах анонімності. За його словами, переговори все ще продовжуються. Також нещодавно російському Міноборони заявили, що начебто відкриють два морські гуманітарні коридори для виходу іноземних суден із портів на Чорному та Азовському морях. Коридори працюватимуть щодня з 8 до 19:00.
Мінагрополітики: розширення кредитування для аграріїв, які працюють у сфері переробки сільгосппродукції
Уряд ухвалив рішення про додаткове виділення портфельних гарантій чотирьом державним банкам на 3 млрд 390 млн грн. Таким чином, 31 травня буде завершено кредитування посівної кампанії в рамках програми «Доступні кредити 5–7–9» та підбито підсумки щодо її ефективності. Загалом за три місяці понад 10 тисяч аграріїв отримали фінансування більш ніж на 30 млрд грн. «Крім того, у нас уже готовий план на червень-серпень щодо подальших пріоритетів у доступному фінансуванні аграріїв. Мінагрополітики має цілу низку напрацювань із кредитування галузі переробки с/г продукції. Так, ми вже ініціювали зміни до постанови № 723, щоб розширити перелік тих, хто може отримати кредити під державні гарантії, включивши в цей перелік переробні підприємства», – розповів Тарас Висоцький. Він додав, що з огляду на те, що українські морські порти заблоковані, і Україна не може в необхідній кількості експортувати наше зерно, то буде робити акцент на переробній галузі. «У результаті підприємства, які працюють у цій сфері, завдяки портфельним гарантіям зможуть викупити у с/г товаровиробників певний запас їхньої продукції, а останні, в свою чергу, матимуть змогу погасити частину тіла кредиту. Ми хочемо подбати про те, щоб дати максимально можливий кредитний ресурс усім, хто працює в сфері АПК», – додав директор фінансово-економічного департаменту Мінагрополітики Баграт Ахіджанов.
Епіцентр Агро будує два елеватори
AgroPortal.ua.-26.05.2022
Всі елеватори та підприємства компанії «Епіцентр Агро» наразі працюють, але агрохолдинг, як і всі українські аграрії, має проблему з вивезенням зерна. Тому в компанії активно шукають альтернативні рішення експорту та збільшують потужності зберігання.
Про це розповів керівник служби зберігання зерна «Епіцентр Агро» Сергій Нижник під час онлайн-конференції «Ефективний елеватор в період воєнного стану». «У воєнний час ми, мабуть, єдиний холдинг, який продовжує будівництво. Сьогодні на Західній Україні компанія будує два елеватори — на 120 і 60 тис. т. До осені об’єкти будуть готові приймати зерно». Він пояснює, що навіть якщо експорт збільшиться до 1,5 млн т на місяць, Україна зможе лише на 1 липня 2023 р. вивезти врожай-2021. «Що робити з урожаєм 2022 року? У «Епіцентр Агро» 160 тис. га землі. Якщо брати середню урожайність 7-8 т/га, то матимемо 1,5 млн т зерна нового врожаю. Вивезти його нереально. Сьогодні ми маємо повний колапс у логістиці й не вийдемо з нього, доки не закінчиться війна і не будуть розблоковані порти», — зазначає Сергій Нижник. За його словами, «Епіцентр Агро» експортує зерно до Румунії через Польщу, пропрацьовує логістику на Угорщину, але це не забезпечує вивезення необхідних обсягів та й коштує дорожче. «Європейська дорога з центру України коштує приблизно половину вартості товару. При перевезенні автомобілем до Румунії одне коло за часом обходиться в 10-11 діб», — розповідає Сергій Нижник. За його прогнозами, вже восени аграрії переглядатимуть сівозміну. Збільшиться частка озимої пшениці та тих культур, які мають маржинальність, але не дають великих обсягів.
Виробник солі на Львівщині працює цілодобово, але Артемсіль не замінить
AgroPortal.ua.-26.05.2022
Дрогобицька солеварня (Львівська обл.) збільшила виробничі потужності через зупинку ДП «Артемсіль» та дефіцит солі в Україні.
Про це в повідомив в.о. директора Дрогобицької солеварні Ігор Нащочич в коментарі «Укрінформ». Він зазначив, що підприємство вийшло на виробництво 55 т солі на місяць, однак цього не вистачить навіть, щоб забезпечити Львівську область.«На жаль, наші потужності не можуть покрити потреби солі навіть у Львівській області, дуже великий попит. «Артемсіль» виробляло 2 млн т на рік, ми зараз збільшили до 55 т на місяць, за рік вийде десь 600 т. Це дуже мало. Але ми вже наші потужності збільшили до максимуму. Цілодобово в нас працюють люди, зараз добрали працівників до 40. І вони день і ніч варять сіль», — розповів Нащочич. Він додав, що до 90-х років Дрогобицька солеварня випускала до 750 т на місяць. Щоб повернутися до таких потужностей, потрібен не один мільйон. Треба проводити газ, ставити великі ванни, сушильний барабан, транспортери. Це дуже великі кошти, а оскільки підприємство у державній власності, то поки на це мало надії.«Спосіб виробництва солі у Дрогобицькій солеварні відрізняється від традиційного видобутку, як це було у Соледарі. Ми видобуваємо соляний розчин (ропу) з-під землі й варимо її в соляних ваннах на дровах. Вода випаровується, сіль осідає, і тоді витягаємо, просушуємо і фасуємо. Дуже складний процес. У нас працює лише одна соляна шахта, з якої беремо 50 кубів ропи на день, не більше», — зазначив в.о. директора. За його словами, навіть якщо на підприємство підвести газ, то ціна в закупці зросте до 60 грн, тоді як зараз фасовка в 750 г коштує 18 грн.
Експорт соняшнику вийшов на максимум майже за 20 років
AgroPortal.ua.-26.05.2022
Україна від початку війни стрімко нарощує обсяги експорту насіння соняшнику внаслідок помірного експорту соняшникової олії та суттєвого дефіциту продукції на світовому ринку.
Як говориться у повідомленні ІА «АПК-Інформ», також значною мірою цьому сприяє попит європейських, переважно болгарських та румунських переробників, що мають проблему недозавантаженості своїх заводів олійною сировиною. Згідно з оперативними даними, за 18 днів травня 2022 р. з України було відвантажено близько 180 тис. т олійної, що вже на 64% перевищує квітневий експорт та стало місячним максимумом із січня 2003 р. «При цьому експорт соняшникової олії за цей же період склав близько 87 тис. т (-3% до показника в аналогічний період квітня поточного року), що є місячним мінімумом з жовтня 2011 р.», — зазначають аналітики. Усього з початку війни (1 березня — 18 травня) експорт соняшнику з України склав 314 тис. т, що майже в 45 разів перевищує обсяг його відвантаження в березні-травні попереднього сезону. При цьому експорт соняшникової олії за вказаний період склав 357 тис. т, що на 72% поступається показнику в березні-травні сезону-2020/21.«Водночас очікується, що вже з липня 2022 р. місячні обсяги експорту соняшнику в ЄС почнуть знижуватися внаслідок сезонного збільшення інтересу європейських переробників до ріпаку, новий врожай якого може з’явитись на ринку вже в червні. На цьому тлі експорт української соняшникової олії в даному напрямку може дещо підвищитись, але, як і раніше, буде обмежений пропускною здатністю функціонуючих переходів», — прогнозують експерти.
Зерно з України пропонують експортувати через Хорватію
AgroPortal.ua.-25.05.2022
Порти Хорватії на узбережжі Адріатичного моря можуть стати альтернативним маршрутом для транспортування зерна до Північної Африки з України.
Про це заявила держсекретар МЗС Хорватії Андрея Метелко Згомбич, пише Total Croatia News. Як зазначається, представниця міністерства брала участь у засіданні Ради ЄС із загальних питань, на якому обговорювалася продовольча безпека та енергетика. «Під час обговорення я звернула увагу на те, що хорватські порти на Адріатиці доступні, і що вони можуть бути ефективним та коротким шляхом до Північної Африки», — сказала вона.
Чому в Україні виникає дефіцит певних продуктів та чого не вистачатиме влітку
Дефіцит певних видів продуктів в Україні в умовах війни виникає через те, що їх скуповують про запас. Крім того, тимчасова окупація південних областей призведе до проблем з овочами та фруктами.
Про це в коментарі РБК-Україна сказала Світлана Литвин, аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ). "В останні місяці доволі часто дефіцит виникає на фоні ажіотажного попиту, коли споживачі намагаються зробити запаси якихось продуктів на декілька місяців вперед, суттєво скорочуючи наявні запаси (що ми спостерігаємо зараз з гречкою), які поповнити швидко не вдається", - сказала вона. Крім того, певні проблеми з забезпеченістю з точки зору ринкових механізмів можуть виникнути у деяких видів овочів та фруктів через тимчасову окупацію частини Херсонської та Запорізької областей, зазначила Литвин.За її словами, це стосується тих позицій, які за природньо-кліматичними умовам не можуть вирощуватися в центральній, північній чи західній частині України або ж немає фізичної можливості швидкого налагодження виробництва (наприклад, виростити сад). Тому можливі проблеми із забезпеченістю українців перцем, баклажанами, кавунами, динями, черешнями, персиками тощо."Однак, хоча кожен із цих продуктів корисний і смачний, але жоден не належать до продуктів першої необхідності та не загрожує продовольчій безпеці. Окрім того, частково ця продукція може бути імпортована", - додала аналітик УКАБ. Як повідомляло РБК-Україна, Херсонська область давала Україні близько 40% кавунів. За рахунок сусідніх областей цей обсяг повністю перекрити не вдасться, а ціна імпортних кавунів може бути занадто високою.
Чи буде дефіцит солі в Україні: пояснення експерта
Дефіциту солі в Україні не буде, її достатньо на складах. Однак ціна на продукт може піднятися.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланнням на слова першого віцепрезидента Торгово-промислової палати України, члена Української ради бізнесу Михайла Непрана. "Сіль можна купити. Вона дещо дорожча і найрізноманітніша. Тобто якщо вам треба посолити борщ, ви зайдете в магазин, і там не буде "Артемсолі", ви знайдете іншу сіль. Тому хвилюватися причин немає", - зазначив Непран. За його словами, на складах є запаси солі, а крім того, деякі інші українські підприємства зараз активніше відновлюватимуть свою роботу, зокрема планується активізувати добуток солі у Дрогобичі та Солотвино. "Поруч з нами Польща. І є одна лінія родовищ, яка тягнеться з Прикарпаття, де без проблем ми зможемо купити сіль. Хоча, як на мене, краще вкладати кошти у національний бізнес", - додав Непран. Віцепрезидент Торгово-промислової палати України також порадив "ні в якому разі не бігти та не скуповувати сіль", аби не створювати штучний ажіотаж.
В Україні восени ціни на м'ясо зростуть на чверть, а зерно - на 50%
УНН.-31.05.2022
Восени в Україні ціни на свинину та всі види м'яса зростуть на 20-25%. Зерно подорожчає на 50%. Про це журналісту УНН повідомив економіст Олександр Охріменко.
"Восени, коли буде новий врожай зерна, воно буде дорожче через паливо. Дорожче зерно - дорожче м'ясо. Тому восени ми, дійсно, можемо побачити зростання вартості м'яса на 20-25%. Це мається на увазі все м'ясо і сало. Тому дешевого м'яса не буде. Зерно подорожчає на 50%, а м'ясо підтягне ціну автоматично", - розповів Охріменко. Окрім того, він розповів, що вартість борщу в Україні зросла на 7%."Борщ подорожчав, але не так суттєво. Він подорожчав на 7%. Якщо ми беремо овочі, які зберігаються, тобто не тепличні, то їх ціна навіть зменшилася. Такі овочі, як капуста, буряк, які використовують для приготування борщу, дешеві. Інша справа, якщо зараз брати тепличний буряк або моркву, які наразі дорогі. Навіщо ви берете їх, вони ж тепличні", - сказав Охріменко. У цьому році Україна засіяла на 25-30% менше культур, ніж торік.Раніше Охріменко повідомляв, що вартість хлібобулочних виробів в Україні може зрости на 20 й більше відсотків.