A’spik Group збільшив виробництво до 30 тис. тонн цукру
Agravery.-29.06.2020
Протягом 2019/20 маркетингового року група компаній A’spik Group реалізувала своїм бізнес-партнерам майже 30 тисяч тонн цукру.
Про це повідомляє прес-служба A’spik Group. У 2019/20 маркетинговому році 55% цукру виготовили на ТОВ «Старокостянтинівцукор» виробили 55%, а на ПрАТ «Шепетівський цукровий комбінат» — 45%. «Головними покупцями подільського цукру є підприємства з Хмельниччини, Центральної та Західної України. Наразі серед промислових споживачів цукру від A’spik Group вирізняються виробники харчової продукції. Зокрема, відомий український бренд Roshen є надійним партнером корпорації вже протягом багатьох років», — розповідають у компанії. Також, оцінили переваги співпраці з групою компаній та якість українського цукру і на світовому ринку. Адже у 2020 році цукровики експортували власну продукцію до країн Європейського Союзу та Ізраїлю. «Пріоритетними завданням компанії є виробництво цукру справжньої європейської якості, аби задовольнити найвищі вимоги споживачів. Саме тому українці можуть бути впевненими, що одержують лише продукт флагманського ґатунку, повністю безпечний для власного здоров’я. Запорукою цього є щорічна модернізація підприємств та міжнародна сертифікація», — наголошують на виробництві.
Виробникам українського м’яса птиці зняли обмеження для експорту до Сінгапуру
AgroNews.ua. -02.07.2020
Сінгапур визнав сертифікати «Халяль» двох українських центрів сертифікації, що відкриває українським виробникам м’яса птиці нові можливості експорту в цю країну. Про це йдеться в повідомленні Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів. Про це повідомляє LIGA.net, пише agronews.ua.
Зазначається, що Ісламська релігійна рада Сінгапуру (MUIS) погодила українські халяльні центри – ТОВ Центр Сертифікації «Халяль» і Центр Сертифікації Halal Global Ukraine для експорту халяльного м’яса птиці і продуктів до Сінгапуру. Можливість експортувати халяльну продукцію мають українські підприємства з виробництва м’яса птиці і продуктів з нього, які були попередньо схвалені компетентним органом Сінгапуру. Як повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, визнання Сінгапуром сертифікатів «Халяль» двох українських центрів сертифікації відкриває українським виробникам м’яса птиці нові можливості експорту в цю країну. Глава МЗС пояснив, що в грудні 2018 року Держпродпотребслужба вже отримала необхідні дозволи від Сінгапуру. Це дозволило сертифікованим українським компаніям за прискореною процедурою отримувати сертифікат від державного Агентства продовольства Сінгапуру.У той же час відсутність сертифіката Халяль обмежувало потенціал експорту, враховуючи структуру попиту в цій країні.
В Україні названо граничні обсяги експорту пшениці та жита на 2020/2021 МР
AgroNews.ua. -30.06.2020
На поточному тижні в Україні планується підписання Меморандуму щодо граничного обсягу експорту пшениці та жита на 2020/2021 МР. Також названо можливі граничні обсяги експорту. З посиланням на власні джерела повідомляє agronews.ua.
Згадно з проєктом Додатку №1 до Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України і учасниками зернового ринку обсяги зерна, які можуть бути експортовані у 2020/2021 маркетинговому році (з 01.07.2020) становлять: – Пшениця і суміш пшениці та жита (меслин) граничний обсяг експорту всіх класів 17,2 млн тонн; – граничний обсяг експорту жита 1 тис. тонн.
Зеленський озвучив, коли в Україні відновлять Міністерство аграрної політики
AgroNews.ua. -27.06.2020
Прзидент України Володимир Зеленський озвучив, коли в Україні відновлять Міністерство аграрної політики та продовольства України, пише agronews.ua.
Під час зустрічі з аграріями Херсонщини президент пообіцяв відновити Міністерство аграрної політики та продовольства України до закінчення сесії ВРУ. Така відповідь від Володимира Зеленського прозвучала на запитання члена правління ВАР Володимира Хвостова щодо важливості якнайшвидшого відновлення роботи відомства.Окрім того, Володимир Хвостов наголосив на інших важливих питаннях аграрного сектору, які потребують вирішення: ремонт та розширення мереж зрошеня, перезапуск роботи Держводагенства, прийняття закону про об’єднання водокористувачів; проблеми із підключенням до електромереж та отримання дозволів у ДАБІ;налагодження роботи Держгеокадастру.
Зеленський пообіцяв взяти під особистий контроль ситуацію у вітчизняному картоплярстві
AgroNews.ua. -27.06.2020
Президент України пообіцяв взяти під особистий контроль ситуацію у вітчизняному картоплярстві. Образливо звучить, що ми картоплю імпортуємо, сказав Президент України Володимир Зеленський в ході робочого візиту в Херсонську область. Про це повідомляє прес-служба Української асоціації виробників картоплі, пише agronews.ua.
Під час зустрічі з аграріями віце-президент Української асоціації виробників картоплі Сергій Рибалко поінформував главу держави, що у 2019/20 маркетинговому році Україна імпортувала 500 тис. т картоплі на 3 млрд грн, тоді як сама посідає 4-те місце в світі з виробництва цього продукту, щороку вирощуючи 21-22 млн т. Із них 4 млн т українці з`їдають, 4 млн т використовують в якості насіння, 7 млн т згодовують худобі, решта – відходи. «Професійне картоплярство – це лише 5% внутрішнього виробництва. 95% – городи бабусь. Чим менше картоплі вирощується людьми на городах, тим багатша нація. Ми не закриваємо всю внутрішню потребу ринку промисловою продукцією. Україна везе картоплю з Росії, Білорусії і 3 млрд віддає їм. 9 років ніхто жодної копійки не давав на підтримку власного виробника», – сказав Сергій Рибалко. Він нагадав, що аграрний парламентський комітет доручив МЕРТУ створити робочу групу з розвитку картоплярства, яка мала б розглянути пропозиції виробників. «Нам потрібно звернути увагу на якорні питання. Щоб переробляти картоплю, її потрібно зберігати. Дотація на сховища та обладнання – це мізерні кошти в 100 млн грн/рік, які є нічим у порівнянні з 3 млрд грн подарованими іншим держвам», – зауважив один із керівників Асоціації. Він додав, що в Україні із 22 млн т вирощеної картоплі переробляють 300 тис. т, а в Бельгії з 6 млн т переробка становить 5,5 млн т.
На українських переробних підприємствах гострий дефіцит соєвої сировини
AgroNews.ua. -26.06.2020
У січні-травні 2020 року порівняно з відповідним періодом 2019 року спостерігається скорочення виробництва соєвої продукції. Про це повідомляє Державна служба статистики України, пише agronews.ua.
Зокрема, за п’ять місяців поточного року соєвої олії було виготовлено 122,4 тис. тонн, що на 13,7% нижче за аналогічний показник 2019 року. Також за звітний період було вироблено шроту соєвого 503,2 тис. тонн. Це на 14,6% менше, ніж в аналогічний період минулого року. Як відзначили в профільній асоціації «Укроліяпром», вказане скорочення виробництва пов’язане з дефіцитом сировини – соєвих бобів.
Причина зростання імпорту свинини – високі собівартість й ціна на свиней в Україні, – експерт
AГРОПОЛІТ. -29.06.2020
Причина збільшення обсягів імпорту свинини – високі собівартість й ціна на свиней в Україні.
Про це повідомляє прес-служба Асоціації «М’ясної Галузі» за підсумками MeatForumOnline. Повідомляється, що до 2014 року Україна входила в ТОП-10 імпортерів свинини в світі: імпорт цього продукту у 2012 році становив 264 тис. т, в 2013 – 196 тис. т, в 2014 – 40 тис. т, далі імпорт був незначним – до 5 тис. т, а відновив своє зростання з 2018 року.«Причини збільшення обсягів імпорту свинини – високі собівартість і ціна на свиней в Україні. Не зважаючи на подорожчання свинини в ЄС за 2019 рік на 48%, імпорт залишається вигіднішим і дешевшим за українську свинину в напівтушах – 58 грн/кг з ПДВ проти 68 грн/кг з ПДВ. Це при середній за рік ціні на живих свиней в Україні 45 грн/кг. Щоб зрівнятися з європейськими цінами, свині живою вагою в Україні мають коштувати не більше 38 грн/кг», – ідеться у повідомленні .В асоціації додали, що натомість курятина і яловичина не лише забезпечують внутрішню потребу переробки та споживання, а стали потужними драйверами експорту та валютних надходжень в Україну. В 2019 році експорт птиці був в 10 разів більший за експорт яловичини, а експорт яловичини в 17 разів більший за експорт свинини.
Споживання хліба в Україні скоротилося на 15%
AГРОПОЛІТ. -29.06.2020
За 5 місяців поточного року в Україні було вироблено 314,5 тис. тонн хліба та хлібобулочних виробів, що на 13,8% менше, ніж за 5 місяців минулого року.
Про це повідомляє прес-служба Держстату. «Пшеничного хліба за п’ять місяців було вироблено 127,1 тис. тонн, що на 14,5% менше, ніж роком раніше. При цьому в травні було вироблено 61,7 тис. тонн хліба та хлібобулочних виробів нетривалого зберігання, що на 15,6% менше, ніж у травні минулого року», – ідеться у повідомленні. Відповідно до даних, станом на кінець травня запаси продукції на складах підприємств-виробників досягали 377,3 тонни. Обсяг виробництва борошна в січні-травні скоротився на 11,2% – до 609,2 тис. тонн. Запаси борошна на українських складах на кінець травня досягали 44,8 тис. тонн.
Зеленський запропонував послам просувати українську продукцію у світі
AГРОПОЛІТ. -28.06.2020
Президент України Володимир Зеленський взяв участь у круглому столі з керівниками сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств Херсонської області.
Про це повідомляє прес-служба Офісу Президента.«Хочемо змінювати на краще цей регіон, тому ми саме тут, тому хочемо поспілкуватися з вами про те, де можемо терміново допомагати один одному, що ми повинні стратегічно розвивати», – сказав глава держави на початку зустрічі.Представники аграрних підприємств закликали Президента допомогти у просуванні української продукції на міжнародних ринках.Володимир Зеленський зауважив, що до цього процесу мають приєднатися українські дипломати.Ці люди повинні мати дипломатичний досвід і відповідну освіту. Але перший аспект зараз – продавець. Тобто вони повинні продавати наш товар, стати експортерами країни. Іншими словами – амбасадори експорту України, – сказав президент.За його словами, наразі відповідну концепцію розробляє Міністерство закордонних справ України. Тобто там посол не для того, щоб зустрічати мене й відчиняти двері. А для того, щоб продавати вітчизняний товар. Це головне. Ну і геополітика – це зрозуміло, – наголосив глава держави.
Названо кроки, які Україна має зробити для досягнення сталого розвитку в АПК
AgroPortal.ua.-30.06.2020
Україна досягла позитивної динаміки у виконанні цілей сталого розвитку в агросекторі.
Про це йдеться у Добровільному національному огляді Цілей сталого розвитку (ЦСР), оприлюдненому Міністерством економіки, торгівлі та сільського господарства. «Ціль 2 (Подолання голоду, розвиток сільського господарства. — Ред.) охоплює три основні напрями, які є пов’язаними. Це доступність збалансованого харчування, продуктивність сільського господарства та виробництво продуктів харчування. Загалом з 11-ти індикаторів, що вимірюють прогрес досягнення національної цілі 2, за 9-ма має місце позитивна динаміка, в тому числі за 7-ма досягнення визначених цільових меж на горизонті до 2020 року є цілком реалістичним», — йдеться у повідомленні. При цьому лишається нереалізованим потенціал фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації в Україні, відсутні відомості про якісні характеристики земель, що обмежує якість їх використання, повільно збільшується частка продукції харчової промисловості та переробки сільськогосподарської сировини.
Дефіцит пропозицій підтримує експортні котирування на українську соняшникову олію
AgroTimes.-26.06.2020
Експортні котирування на українську сиру соняшникову олію на базисі FOB виросли минулого тижня і наблизилися до максимуму поточного сезону 2019/20 МР.
Про це повідомляється на Телеграм-каналі Refinitiv Agriculture.«Дефіцит олії на внутрішньому ринку і необхідність покриття експортних контрактів сприяють зміцненню цін пропозицій на поставки в липні-серпні. Деякі заводи вже почали переключатися на переробку ріпаку нового врожаю 2020 року, що створює додаткову підтримку цінам на соняшникову олію», – йдеться в повідомленні. У таких умовах деякі трейдери переключаються на торгівлю олією з сировини нового врожаю. Очікування великого врожаю і можливого раннього старту збирання соняшнику в Україні істотно впливає на вартість олії з поставкою в жовтні-листопаді, які оцінюються на $70/тонна нижче, ніж у липні-серпні.
Валютна виручка від експорту агропродукції за п’ять місяців виросла на 2%, гривнева - скоротилась на стільки ж
AgroTimes.-26.06.2020
За п’ять місяців поточого року Україна експортувала товарів сільгоспвиробництва на $9,09 млрд, що на 2,04% більше, ніж торік за аналогічний період ($8,9 млрд).
Про це свідчать дані Державної митної служби. Натомість гривнева виручка за звітний період через зміцнення гривні скоротилася на 2,5% – з 240,5 млрд грн за січень-травень 2019 року до 234,4 млрд грн – 2020-го. Так, експорт вітчизняної сільгосппродукції до країн ЄС за звітний період у грошовому виразі скоротився на 9,2% – з $2,9 млрд до $2,63 млрд. Тобто частка ЄС в експорті українських товарів агровиробництва становить 29%. Країни Азії за п’ять місяців поточного року наростили імпорт українських товарів сільгоспвиробництва на 11,6% – з $3,86 млрд до $4,31 млрд. Частка цього регіону складає 47,4%. Цікаво, що з усіх поставок згаданої продукції до країн Азії 27% припадає на Китай. Наростили обсяги закупівель української агропродукції й країни Африки на 6,1% – з $1,38 млрд до $1,47 млрд. Таким чином їхня частка становить 16%. А ось поставки до країн Америки скоротилися на 11,4% – з $86,8 млн у 2019 році до $76,91 млн у 2020-му. Частка цього регіону становить 8,3%.
Які продукти найбільше подорожчали в Україні?
Діло.- 28.06.2020
В Україні у травні зросли ціни на продукти харчування та безалкогольні напої.
Індекс споживчих цін (ІСЦ) в столиці у травні становив 100,5%. У цілому по Україні ІСЦ склав 100,3%. Про це повідомляє Головне управління статистики у м. Києві, передає Главком. Як зазначається, на споживчому ринку столиці у травні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 2,0%. Найбільше подорожчали: фрукти – на 19,9%; яйця – на 19,4%; молоко – на 3,4%; риба та продукти з риби – на 2,5%; сир і м’який сир (творог) – на 2,2%; хліб – на 0,7%; цукор – на 0,6%. Водночас подешевшали: макаронні вироби – на 3,8%, м’ясо та м’ясопродукти – на 3,3%, олія соняшникова – на 1,9%, масло – на 1,7%, овочі – на 0,2%. Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,1%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 2,0%.
В Україні майже на 11% зросло виробництво лікерів
ДеПо.ua.-27.06.2020
У нашій державі цього року зросли обсяги виробництва лікерів та слабоалкогольних напоїв, але виробництво ігристих вин та вермутів — зменшилося
Про це інформує Depo.ua із посиланням на повідомлення Державної служби статистики. Зазначається, що в Україні впродовж року виробництво лікерів та слабоалкогольних напоїв зросло на 10,8%. Також виробництво слабоалкогольних напоїв за рік підвищилося на 4,6%. Проте, рекордно скотилося виробництво вермутів та вин ароматизованих на 63%. Також зменшилося виготовлення ігристих вин на 22,1%. Варто додати, що за рік виробництва солодового пива скоротилося на 1,6%.
Україна експортуватиме ріпаковий шрот до Китаю
Kurkul.- 02.07.2020
Китайська Народна Республіка ухвалила перелік українських потужностей-виробників ріпакового шроту для експорту на китайський ринок. Наразі до зазначеного переліку внесені чотири потужності з виробництва ріпакового шроту. Про це йдеться на сайті Держпродспоживслужби.
Зазначається, що це рішення стало результатом плідної співпраці обох сторін, в тому числі інспекційної місії Компетентного органу КНР, яка перебувала в Україні у вересні 2019 р. з метою оцінки системи державного контролю за виробництвом ріпакового шроту. Крім того, 27 листопада 2019 р. був підписаний Протокол ветеринарно-санітарних та фітосанітарних вимог щодо експорту шроту ріпакового з України до Китайської Народної Республіки між Держпродспоживслужбою та Головним митним управлінням КНР. Підписання протоколу свідчило про офіційне відкриття китайського ринку для українського ріпакового шроту. Слід зауважити, що розширення ринків збуту та створення потужного експортного потенціалу є одним з найголовніших аспектів зовнішньоекономічної діяльності України, зокрема на виконання Експортної стратегії України.
Кабмін вирішив подарувати українцям “свято вина”
Факти/Україна.-01.07.2020
День виноградаря і винороба в Україні відзначатимуть щорічно у другу неділю листопада. Свято заснував Кабінет міністрів на підставі указу президента Володимира Зеленського. – На підтримку ініціативи працівників виноградарсько – виноробної галузі України постановляю встановити в Україні професійне свято – День виноградаря і винороба, яке відзначати щорічно у другу неділю листопада, – йдеться в указі.