Агропродукти, які в минулому році експортували найінтенсивніше
AgroNews.ua. -04.02.2020
Проаналізовано, які агропродукти в 2019 році продавали за кордон найінтенсивніше. Згідно статистичних данних Державної митної служби України та ukrstat.gov.ua.
Це соєва олія, якої Україна в 2019 році експортувала 374,85 тис. тонн на $241 млн грн. Цей показник на 75% перевищує експорт соєвої олії за 2018 рік (214,71 тис. т). Основними імпортерами української соєвої олії були: Польща — 140,8 тис. т на $90,54 млн (37,57%); Китай — 115,34 тис. т на $74,14 млн (30,77%); Індія — 44,42 тис. т на $28,57 млн (11,85%); Інші — 74,26 тис. т на $47,74 млн (19,81%). Борошна експортовано на 55% більше – 223,3 тис. тонн в 2019 році проти 144,4 тис тонн роком раніше. Соняшник, якого в 2019 році українські виробники експортували 82,25 тис. тонн (на сумму $34,57 млн). Що на 40% більше попереднього року.
Арабські компанії зацікавлені в українській агропродукції та ІТ-розробках
AgroNews.ua. -02.02.2020
Продукція українського агровиробництва та ІТ-розробки сількогосподарського спрямування приваблюють арабських фермерів. Таку думку висловив Мохаммад Салім Алотті, голова правління «Асоціації українських і арабських бізнесменів та інвесторів», в ефірі AgroFM.
За словами експерта, Арабський світ зацікавлений в українських сільськогосподарських продуктах та ІТ-розробках, які використовуються агровиробниками. «В Україні є велика кількість цікавих ІТ-розробок для агровиробників. Проте, слабкий маркетинг цих сервісів на арабському ринку призводить до того, що там про це не знають. Тому купують інноваційні розробки в Америці і європейських країнах», — стверджує експерт. Таким чином, «Асоціація українських і арабських бізнесменів» ставить перед собою завдання залучити арабські інвестиції в українську економіку та сприяти виходу українського ІТ-продукту на арабський ринок. Для того, щоб українська агропродукція потрапила на арабський ринок виробники отримують сертифікат відповідності Халяль. Наразі Україна найбільше експортує в арабські країни: м’ясо, птицю, яйця, пшеницю, ячмінь, кукурудзу, сухе молоко, вершкове масло, соняшникову олія. Мохаммад Салім Алотті вважає, що українському уряду для розвитку економіки країни необхідно забезпечити субсидії і пільги для іноземних бізнесменів, щоб вони відчували себе безпечно і хотіли інвестувати в Україну. Однак, країни Арабського світу вже зробили значні інвестиції у розвиток українського підприємництва. «Саудівська Аравія купила величезну українську компанію „Мрія“, а також інвестувала в кілька електростанцій на сонячних батареях», — додав Мохаммад Салім Алотті.
В Україні запустили електронний сервіс перевірки акцизних марок
AgroNews.ua. -01.02.2020
З метою запровадження та вдосконалення нових електронних сервісів Державна податкова служба України запустила пілотний проєкт електронного сервісу “Пошук акцизної марки”. Про це повідомляє пресслужба ДПС.
Згідно з повідомленням, задум було реалізовано за підтримки Міністерства фінансів України. Тепер за допомогою цього електронного сервісу українці зможуть перевіряти легальність походження алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також здійснювати громадський контроль за обігом підакцизних товарів. Як зазначається, послуга дає можливість самостійно визначити дату видачі марки акцизного податку, а також суб’єкт господарювання, який її отримав. Нині електронний сервіс “Пошук акцизної марки” працює у тестовому режимі. Нагадаємо, раніше міністр уряду Дмитро Дубілет заявляв, що уряд запустить “електронні акцизні марки”, що дозволить позбутися горілчаного фальсифікату та має заощадити бізнесу та державі багато грошей та часу.
Україна і Росія жорстко конкуруватимуть за китайський ринок курятини
AgroNews.ua. -31.01.2020
Кому вдасться отримати право першості на китайському ринку курятини – поки не відомо. На поточний момент відкриття українського експорту м’яса птиці в КНР знаходиться на завершальному етапі. Про це повідомляє УНН.
Фінпідтримка аграрного виробництва в Україні мізерно мала, і щороку скорочується: у 2018 році вона становила лише 6,3 млрд грн, в 2019 – 5,9 млрд грн, а в 2020 – впала до рівня 4 млрд грн. При цьому в міністерстві розвитку економіки України розуміють, що успіх країни залежить від якості підтримки своїх експортерів. “Одним із заходів заохочення товаровиробників держава застосовує фінансову підтримку для розвитку відповідної галузі, адже забезпечення споживчого ринку продукцією, яка виробляється вітчизняними сільськогосподарськими товаровиробниками, гарантує державну продовольчу безпеку в країні”, – заявили в Мінекономрозвитку. Така державна система заохочення вітчизняних виробників базується на взаємовигідних відносинах з товаровиробниками і ефективно діє”, – пояснили в міністерстві успіхи України на міжнародному ринку курятини за останні кілька років. Справді, в світовому рейтингу постачальників курятини Україна піднялася на 4-те місце і поки випереджає Росію, яка посіла лише 7-ме місце. Але Росія збільшує фінансову підтримку національних експортерів м’яса птиці в надії отримати частку на ринку Китаю.
Найбільш прибуткові напрямки для агроекспорту в Китай
AgroNews.ua. -31.01.2020
Аграрний експорт до КНР з 2012 року по 2019 рік збільшився у 16 разів — з $55 млн до $1,36 млрд. Сьогодні це країна №1 у зовнішній торгівлі України. Про це повідомив виконавчий директор Китайської торгової асоціації Руслан Осипенко під час семінару «Kick-off event: що потрібно знати про вихід на ринок Китаю». Про це повідомляє AgroPortal.
«За результатами перших двох кварталів 2019 року Китай став партнером №1 для України. Але дисбаланс між загальним експортом та імпортом товарів склав майже $5млрд (експорт — $3,28 млрд, імпорт — $8,39 млрд)», — говорить Руслан Осипенко. Також виконавчий директор Китайської торгової асоціації додав, що наразі майже відсутні напрями з експорту продукції з великою доданою вартістю, яку українці можуть виробляти. «Потенційні експортні напрями — це пшениця та ріпак, борошно, м’ясо птиці та яєчні продукти, риба та рибні продукти, мед, яблука, лохина та сорго», — уточнив Руслан Осипенко.
Виробник горілчаної продукції збував контрафакт по всій Україні
AgroNews.ua. -30.01.2020
Контрафакт ділки реалізовували під виглядом продукції одного із підприємств, яке припинило свою діяльність ще в 2016 році. Аналогічну схему СБУ блокувала днями також у Рівному. Повідомляє офіційний сайт Служби безпеки України.
Під час досудового розслідування було встановлено, що контрафакт виробляють у промислових масштабах на лікеро-горілчаному заводі у Чернігівській області. Організатори схеми продавали «лівак» із підробленими акцизними марками та без сплати до бюджету обов’язкових платежів через заклади роздрібної торгівлі по всій країні.У межах кримінального провадження, відкритого за ч. 2 ст. 199 (виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного податку чи голографічних захисних елементів) Кримінального кодексу України, співробітники СБУ провели низку обшуків за місцями розташування виробничих потужностей на Чернігівщині, а також на складах у Києві та області. Загалом у ході обшуків було вилучено майже 5 тисяч розфасованого по пляшкам контрафактного алкоголю та елементи маркування. Наразі вилучені докази протиправної діяльності зловмисників відправлено на експертизу.
Туреччина розпочала імпорт української цибуля
AgroNews.ua. -30.01.2020
Фермери південного регіону України почали експортувати цибулю до Туреччини і Молдови. Про це повідомляє проект EastFruit.
«З кінця минулого тижня Україна почала відвантажувати цибулю до Туреччини і Молдови. Експортери активно скуповують цибулю у фермерів у Херсонській області за ціною 5,5-6 грн/кг ($0,22-0,24/кг)», — йдеться в повідомленні. Зазначається, що на поточному тижні на ринку цибулі в Україні збереглася активна торгово-закупівельна діяльність. Підвищений інтерес до закупівель протягом тижня проявляли компанії з Туреччини і Молдови, а також місцеві роздрібні мережі, що дозволило продавцям підвищити відпускні ціни. На сьогоднішній день цибуля експортної якості пропонується не дешевше 5,5-6 грн/кг ($0,22-0,24/кг), що в середньому на 20% дешевше, ніж середня оптова ціна на цибулю в Молдові. Для порівняння в кінці минулого робочого тижня цибуля в Молдові пропонувалася до продажу за ціною $0,26-0,34/кг.
Милованов сказав, коли може з’явитися Мінагрополітики
AГРОПОЛІТ. -03.02.2020
Розділення міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (з виокремленням з нього Мінагрополітики) може відбутися після завершення реформи ринку землі.
Про це заявив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов в ефірі «Сніданку з 1+1».«Це має сенс. Роз’єднати сільське господарство і окремо вивести, але після того як реформа ринку землі буде закінчена», – пояснив Милованов. Також сьогодні прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що поки Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України не розділятимуть на окремі відомства. З цього питання тривають консультації. Нагадаємо, що 20 січня два джерела видання AgroPolit.com в оточенні президента повідомили, що повертати Міністерство аграрної політики та продовольства до складу уряду чи ні — фінальне рішення може з'явитися після поїздки Володимира Зеленського та Олексія Гончарука у Давос. «Наразі ніхто не обговорює кандидатів на міністра аграрної політики, бо рішення про 100% реанімацію Мінагро влада не ухвалювала. Можливо, до цього питання повернуться після приїзду Володимира Зеленського та Олексія Гончарука наприкінці тижня із Давосу. Всі розмови про те, що когось кудись пропонують – це вигадки окремих людей, які б хотіли або сісти самі туди, або посадити своїх людей», — говорить джерело AgroPolit.com в ОП.
Україна й Туреччина узгодили понад 95% положень угоди про ЗВТ
AГРОПОЛІТ. -03.02.2020
Україна та Туреччина узгодили понад 95% положень угоди про зону вільної торгівлі.
Про це заявив посол України в Туреччині Андрій Сибіга в інтерв'ю Укрінформу. За його словами, за останні три роки країни вийшли на зростання взаємного товарообігу і сьогодні він становить понад $4 млрд.«На сьогодні цифра становить понад $4 млрд і, якщо порівнювати із позаминулим роком, у 2019-му ми мали зростання понад 9%. Це вже стійка тенденція. Але єдиним стримуючим фактором для переходу на вищий рівень та інші цифри є відсутність Угоди про ЗВТ. Переконаний, що на макрорівні вона вигідна як для української, так і для турецької сторін, оскільки наші країни мають достатньо розвинуті промисловість і сільське господарство», – зазначив посол. Сибіга нагадав, що 20 січня в Анкарі відбувся черговий раунд переговорів щодо угоди про ЗВТ. За результатами нового раунду переговорів можу говорити про стриманий оптимізм. Просуваємося вперед із метою фіналізації цієї угоди – з врахуванням інтересів обох сторін, перебуваємо в постійному діалозі... Наразі понад 95% положень угоди узгоджено, експерти працюють. Кожна зі сторін налаштована на те, щоб угода була саме в тому форматі, який визначено, – наголосив дипломат.
Боротьба з нелегальним ринком алкоголю принесла бюджету 400 млн грн, – Дубілет
AГРОПОЛІТ. -03.02.2020
За останні два місяці в бюджет надійшло додаткового близько 400 млн грн.
Про це у своєму Telegram-каналі написав міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет. Він стверджує, що таких результатів вдалося досягти в зв'язку з боротьбою з тіньовим ринком алкоголю. «Останні кілька місяців ми ведемо боротьбу з тіньовим ринком алкоголю. Нагадаю, тема важлива. Українці труяться. Чорний ринок призводить до корупції. Бюджет недоотримує значні кошти. Як бачите, в 2019 році в бюджет надходило стабільно менше, ніж в 2018. Однак останні два місяці ми бачимо різкий стрибок – приблизно під 400 млн грн додатково за два місяці», – написав Дмитро Дубілет. Він додав, що одним з факторів, який призвів до такого стрибка, була зміна керівництва в «Укрспирті», кадрове оновлення податкової міліції та інших силових органів. Крім того держава почала співпрацювати з бізнесом з відпрацювання нелегальних учасників.
Китай вийшов на перше місце серед країн-торгових партнерів України
AГРОПОЛІТ. -02.02.2020
За 11 місяців минулого року Китай вийшов на перше місце серед країн – торгових партнерів України.
Про це йдеться в повідомленні у Facebook Офісу віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитра Кулеби. «За 11 місяців 2019 року Китай вийшов на перше місце серед країн – торгових партнерів України. Товарообіг зріс на 32,5% і досяг $11,7 млрд. Ключовими пріоритетами співпраці з КНР зараз є сільське господарство, енергетика та енергоефективні технології, туризм, культурний та науковий обмін, космічна галузь», — зазначає Офіс. Також повідомляється, що за участі віце-прем’єр-міністра відбулось засідання Української частини Комісії зі співробітництва між урядом України та урядом Китайської Народної Республіки. КНР – наш стратегічний партнер. З одного боку, маємо підтримувати загальнополітичну рамку співробітництва, з іншого – починати нові, вигідні для України, масштабні проєкти і відкривати нові можливості, зокрема, для підвищення інтенсивності торгівлі та розвитку української економіки і інфраструктури, – наголосив Кулеба на засіданні.
Експерт: Ринок органічних продуктів на Близькому Сході до 2022 року становитиме $18,42 млрд
AgroPortal.ua.-31.01.2020
Очікується, що ринок органічних продуктів харчування та напоїв на Близькому Сході до 2022 року становитиме $18,42 млрд, демонструючи збільшення показника сукупного середньорічного темпу зростання (CAGR) на 14,4% з 2015 року. Зростання споживання натуральних та здорових продуктів помітне за рахунок збільшення роздрібних площ полиць на 60% за останні 5 років.
Таку думку висловила голова правління Ukrainian Organic Cluster, консультант з торгівлі органічною продукцією з України Марія Махновець під час прес-конференції з анонсування українсько-арабської виставки «AUABI 2020 UKRAINIAN-ARAB EXPO».«На ці ринки потрібно дивитися з точки зору органіки, оскільки країни Близького Сходу мають націлену політику на стимулювання виробництва якісної продукції, зростає молоде покоління, яке хоче споживати натуральну і органічну продукцію. Також все більше в цих країнах стає експатів, які там живуть, ведуть бізнес, але при цьому вони вже мають традицію споживання органічних продуктів і поширюють їх на цих ринках», — розповідає Марія Махновець.Вона відмічає, що від країн Арабського світу дуже багато запитів на кондитерську продукцію, бакалію, солодощі, тобто на вже готову продукцію. Тож експерт радить виробникам органічної продукції використовувати всі можливості й дивитися не лише в бік таких далеких країн як США, Канада, Японія, Сінгапур, а починати налагоджувати зв'язки з країнами Арабського світу.
Названа причина, чому українська продукція неконкурентна в Китаї
AgroPortal.ua.-31.01.2020
В України є ряд країн-конкурентів за китайський ринок. Зокрема, що стосується поставок сільськогосподарської продукції, яку Україна може експортувати в Китай, продукція конкурентів завозиться без мит з краще налагодженою логістикою.
Про це сказав експерт з виведення українських компаній на ринок КНР Сін Хайпен під час семінару «Kick-off event: що потрібно знати про вихід на ринок Китаю». «На імпортну українську продукцію в Китай діє мито — близько 7,5%, що робить її менш конкурентною. Другим моментом, який знижує позиції України в експорті, є логістика», — каже Сін Хайпен. Експерт додає, що з 8 225 поїздів, які їдуть в Китай, жоден з них не проходить через Україну. «Країнами-конкурентами для України в експорті сільськогосподарської продукції в КНР можуть бути Чилі, Нова Зеландія, Перу, Австралія, Грузія, Молдова, Канада», — перерахував Сін Хайпен. Для довідки: станом на кінець 2019 року 35 українських компаній експортують молочну продукцію в КНР, 32 компанії — соняшниковий шрот, 2 компанії — буряковий жом і 3 компанії — заморожену яловичину.
Рентабельність агровиробництва рекордно впала у 2019 році
AgroPortal.ua.-30.01.2020
Рівень рентабельності агровиробництва у сільськогосподарських підприємствах у 2019 р. може становити 7,6% у порівнянні з 22,8% у 2018 р. Це найменший з 2006 р. показник рентабельності виробництва сільгосппродукції.
Про це свідчать розрахунки Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», поінформував директор закладу, академік НААН Юрій Лупенко. За його словами, основними чинниками зменшення рентабельності стало падіння цін більшості основних видів сільськогосподарської продукції на фоні зростання собівартості її виробництва. Торік ціни на зернові зменшилися проти 2018 року на 7,4%, соняшник — майже на 11%, ріпак — майже на 7%. Найбільше падіння цін відбулося по ячменю (-18%), сої (-17%) та пшениці (-11,8%), зауважив Юрій Лупенко. У тваринництві найбільше падіння цін відбулося на яйця (-22,5%) та приріст живої маси великої рогатої худоби і свиней (-5%). «Водночас у 2019 році з більшості видів сільськогосподарської продукції, включаючи традиційно чутливі жито, гречку, овес, картоплю, овочі, плоди і ягоди, а також приріст птиці, молока та вовни, збереглася динаміка зростання цін», — зазначив науковець.За його даними, загалом виручка агропідприємств від реалізації сільськогосподарської продукції зросла майже на 13% — при зростанні собівартості на 28,6%. При цьому у рослинництві виручка зросла на 15,4%, а собівартість — на 32,1%. Виручка виробників тваринницької продукції зменшилася на 1,5% при зростанні собівартості майже на 12%.
Експорт пшениці та ячменю вже перевищив показник усього минулого сезону
AgroTimes.-31.01.2020
З початку поточного МР, станом на 29 січня Україна експортувала 35,737 млн тонн зерна, що на 8,435 млн тонн більше, ніж на аналогічну дату минулого року.
Про це свідчать дані Інформаційно-аналітичного порталу АПК. Так, обсяги експорту пшениці за першу половину 2019/20 МР вже перевищили відповідний показник усього минулого сезону (15,579 млн тонн) і досягли 15,789 млн тонн – на 4,375 млн тонн більше, ніж сроком раніше. Експорт ячменю також перевищив показник усього минулого МР (3,692 млн тонн) і наразі становить 3,849 млн тонн (на 582 тис. тонн більше, ніж на аналогічну дату минулого року). Крім того, кукурудзи поставлено на зовнішні ринки 15,629 млн тонн (на 3,623 млн тонн більше, ніж торік), борошна – 218,9 тис. тонн (на 76,5 тис. тонн більше).
Майже чверть усього вітчизняного цукру в 2019 році виготовила «Астарта»
AgroTimes.-30.01.2020
За результатами виробничого сезону 2019 року «Астарта» є лідером цукрового ринку України – заводи компанії виробили 22% цукру від загального об’єму виробництва по Україні.
Про це повідомляється на сайті компанії. У 2019/2020 МР підприємства «Астарти» прийняли на переробку понад 1,9 млн тонн цукрових буряків та виготовили 301,5 тис. тонн цукру. Частка цукру вищої категорії зросла до 95,5% від загального виробництва (у 2018 році – 86%), в тому числі цукру екстра-класу вироблено на 37% більше – 75,6 тис. тонн. Як зазначається, у цьому виробничому сезоні компанія зосередилася на впровадженні філософії ощадливого виробництва (Lean), розробивши власну систему підвищення ефективності СОВА (Система операційного вдосконалення «Астарти»). Завдяки її інструментам вдалося суттєво вдосконалити бізнес-процеси, досягти ефективності та економії ресурсів. Так, у цьому сезоні цукрові заводи компанії показали найвищий в Україні коефіцієнт виробництва – 85,05% (середнє значення по Україні – 83,57%). Минулого року цей коефіцієнт в «Астарті» становив 83,75%. «Наші підприємства працювали за схемою «поле-завод», що дозволило мінімізувати час зберігання цукрових буряків та підвищити якісні та кількісні показники сировини і самого цукру. Також позитивною була динаміка ресурсоощадності виробництва», – зазначив виконавчий директор «Астарти» Валерій Соколенко.
ТАМОЖНЯ НАЗВАЛА ГЛАВНЫХ ПОКУПАТЕЛЕЙ УКРАИНСКОГО ПОДСОЛНЕЧНОГО МАСЛА
Деловая столица,- 31.01.2020
Украинские аграрии в 2019 году в сравнении с 2018 годом поставили за рубеж подсолнечного масла на 10% больше - 4,89 млн тонн ($3,38 млрд)
Об этом свидетельствуют данные Государственной таможенной службы Украины, передает "ДС" со ссылкой на Latifundist. Основными импортерами украинского масла подсолнечного, сафлорового или хлопкового в отчетном периоде были: Индия - 2,03 млн тонн на $1,42 млрд (33,18%); Китай - 847,02 тыс. тонн на $593,02 млн (13,87%); Нидерланды - 649,77 тыс. тонн на $454,75 млн (10,64%); другие - 2,58 млн тонн на $1,81 млрд (42,31%). При этом импорт масла подсолнечного, сафлорового или хлопкового составил 90 т на $115 тыс., что на 32% больше 2018 года в натуральном выражении.
ИМПОРТ МОЛОЧКИ В УКРАИНУ ВЫРОС В ДВА РАЗА: НАЗВАНА ПРИЧИНА
Деловая столица,- 31.01.2020
Импорт молочных продуктов в Украину в 2019 году в сравнении с 2017 годом вырос в 2,3 раза в связи с дефицитом сырья
Об этом заявила ведущий научный сотрудник отдела экономики аграрного производства и международной интеграции Национального научного центра "Институт аграрной экономики", к.э.н. Ольга Козак, передает "ДС" со ссылкой на пресс-службу центра."Стоимость импорта молочных продуктов увеличилась с $66,3 млн. в 2017 года до $152,2 млн. в 2019 года, то есть в 2,3 раза", - указала Козак. "И хотя пока Украина остается нетто-экспортером по большинству видов молочных продуктов, негативные тенденции на рынке данного вида продукции постоянно усиливаются", - отметила Козак. По ее мнению, дефицит молочного сырья уже привел к уменьшению производства молочных продуктов. Тогда как уровень их потребления, учитывая новые данные о численности населения Украины в 37,3 млн человек, вероятнее выше официально рассчитанный. "Отсутствие эффективных механизмов стимулирования развития молочной отрасли в Украине приведет к дальнейшему увеличению объемов импорта молочных продуктов, ослаблению отечественных производителей молочной продукции, а впоследствии и к импортозависимости внутреннего рынка этих продуктов", - спрогнозировала Козак.
В Украине внепланово проверят производителей масла
Капитал.-29.01.2020
Государственная служба Украины по вопросам безопасности пищевых продуктов и защиты потребителей проведет внеплановые проверки производителей масла — потенциальных нарушителей. Об этом сообщает пресс-служба Госпродпотребслужбы.
«В соответствии с поручением главного ветеринарного инспектора Украины Бориса Кобаля в Николаевской, Одесской, Ивано-Франковской, Хмельницкой, Харьковской и Днепропетровской областях будут проведены внеплановые мероприятия государственного контроля ряда производителей масла сладкосливочного», — говорится в сообщении. В профильном ведомстве заметили, что основанием для проведения указанных проверок являются переданные в Госпродпотребслужбу результаты лабораторных исследований образцов масла сладкосливочного, отобранных общественными активистами и журналистами во время масштабного медийного проекта «СТОП фальсификат. Масло». В рамках указанного проекта были установлены факты несоответствия производства и оборота масла сладкосливочного у таких операторов рынка ООО «Николаевмолпром», ООО «Фирма Апрель», ООО «Титан» ООО «Таврия-В», ОДО «Ивано-Франковский гормолзавод», ТМ «Наш Продукт», ГП «Староконстантиновский молочный завод», ООО «Богодуховский молокозавод», ООО «Интер-мол». «В ходе мероприятий контроля будут изучены вопросы регистрации операторов рынка, наличие эксплуатационных разрешений на мощности по производству или хранению пищевых продуктов животного происхождения», — подчеркнули в Госпродпотребслужбе.
Український медовий фальсифікат – вищий пілотаж в світі підробок меду
SEEDS.-29.01.2020
Україна підробляє мед і досить ефективно. Про це розповів голова Громадської ради при Держпродспоживслужбі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Віталій Башинський під час круглого столу: “СТОП Фальсифікат.МЕД”, повідомляє кореспондент SEEDS.
“Не дуже велику увагу приділяв меду, задумався про це тільки після того, як потрапив від FAO (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН) на засідання Інтерполу стосовно підробок меду в світі. Був здивований, тому, що завжди вважав, що український мед – це справжній мед. Я спілкувався з людьми, які купують наш мед, вони завжди вважали, що в Україні меду стільки, що підробляти його немає сенсу. Але завдяки міжнародним інспекторам Інтерполу я зрозумів, що Україна підробляє мед. І досить ефективно. І на сьогоднішній день українська підробка меду є вищим пілотажем в світі підробників меду”, – наголосив Віталій Башинський. “Немає на сьогоднішній день інструменту у Держпродспоживслужби для роботи з “виробництвами”, які розміщені в гаражах. Дуже часто вони підробляють свою продукцію під марки іменитих виробників. Ми запрошуємо кожного виробника офіційно взяти участь і цій акції, взяти участь у пошуку всіх тих, хто фальсифікує мед”, – наголосив Віталій Башинський під час оголошення старту кампанії “СТОП фальсифікат. МЕД”.
Ринку потрібні не заборони й ручне регулювання, а диференційований та розумний контроль – глава Philip Morris International
УНІАН: Новини України.-03.02.2020
Також глава Philip Morris International розкритикував спроби депутатів вручну регулювати рівень маржі при продажу тютюнових виробів.
Альтернативна тютюнова продукція, яка дедалі більше витісняє традиційні сигарети, потребує чіткого й обґрунтованого регулювання з боку держави. Але це регулювання має бути ефективним та диференційованим залежно від рівня ризику того чи іншого типу тютюнової продукції. Про це в інтерв'ю журналу «Фокус» під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі (Швейцарія) заявив генеральний директор Philip Morris International Андре Каланцопулос. Керівник транснаціональної корпорації торкнувся й недавніх законодавчих змін в Україні – в тому числі законопроекту №1210, який зрівняв оподаткування для сигарет і систем нагрівання тютюну. "Депутати, зрівнявши податки для сигарет та стіків, не усвідомили, що такшкодять курців зі стажем, які вже перейшли на менш шкідливі системи доставки нікотину, і що в зв'язку зі збільшенням вартості альтернатив вони можуть повернутися до звичайного куріння. При тому, що і вейпи, й системи нагрівання тютюну містять на 95-99% менше канцерогенів, ніж смоли традиційних сигарет", – пояснює проблему Андре Каланцопулос. Також глава Philip Morris International розкритикував спроби депутатів вручну регулювати рівень маржі при продажу тютюнових виробів. Йдеться про законопроект №1049, ухвалений у жовтні 2019 р., але так і не підписаний президентом України з-за грубих порушень під час прийняття законопроекту. Законопроект №1049 вже спровокував повномасштабну кризу на ринку тютюнових виробів України – багато компаній у листопаді 2019 р. призупинили або серйозно скоротили виробництво. Збитки держбюджету через цю ситуацію оцінюються експертами у 2,5 млрд грн. "Зараз український парламент намагається зробити щось не дуже раціональне. Середній світовий показник сумарної маржі господарювання в ланцюгу постачання сигарет кінцевим споживачам - 10%. Збільшення цієї маржі до 20%, як вирішив парламент, з урахуванням зростання акцизу призведе до збільшення роздрібної ціни на 40-50%. Так, ми знизимо нашу прибуток, щоб пом'якшити стрімке зростання цін на сигарети. Але принципово це ситуацію не змінить. За рахунок нововведення збагатяться оптові й роздрібні продавці, але в Україні стане набагато більше контрабандних сигарет", – прогнозує Андре Каланцопулос. При цьому генеральний директор Philip Morris International висловив надію на діалог й взаєморозуміння з українською владою.www.unian.ua
Тарас Висоцький: Кількість населення у світі росте і попит на харчі є завжди більшим, ніж пропозиція. Тож міжнародний ринок готовий спожити весь надлишок, який нам не потрібен
УНІАН: Новини України.-31.01.2020
ІНТЕРВ'Ю
Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький розповів УНІАН, як уряд планує здешевлювати кредити під купівлю ділянок після запуску ринку землі й загалом підтримувати агровиробників у 2020 році, які нові перспективи очікують українських аграрних експортерів та чи може Міністерство аграрної політики знову стати окремою структурою. Україна стоїть на порозі історичної реформи в аграрному секторі – відкриття ринку землі. Ще у листопаді Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект про обіг сільськогосподарських земель. Друге читання очікувалося в січні, однак парламент так і не приступив до розгляду цього питання. Нардепи планують зробити це найближчим часом. І прийняття закону дозволить вже з жовтня запустити ринок землі в Україні. Про те, як проходить підготовка до земельної реформи та про інші аспекти вітчизняного сільськогосподарського бізнесу, УНІАН розповів заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький. Він координує аграрну політику країни з вересня 2019 року, після об’єднання Міністерства аграрної політики та продовольства з Міністерством економічного розвитку та торгівлі в єдине відомство.
Президент в середині січня натякнув, що пора розділити деякі міністерства, зокрема, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Чи можна очікувати, що Міністерство аграрної політики повернеться?
Президент висловив цю ідею як рекомендацію. Зараз вона вивчається міністерством, тривають обговорення. Ми зможемо прокоментувати лише кінцеве рішення. Зараз, в межах дискусії, не можемо розголошувати деталі. Фактично було дано доручення президента визначитися до 4 лютого. Якщо буде прийняте рішення про реформування уряду, то його буде винесено на голосування у Верховній Раді.
Чи готові ви очолити це нове аграрне міністерство?
Скажу відверто, фізично часу над цим думати немає. Я - командний гравець. Яке рішення прийме команда, з таким я погоджусь.
Які структури зараз координують аграрну політику в об’єднаному міністерстві?
Зараз є чотири структурних підрозділи – департамент аграрної політики, директорат аграрного розвитку, директорат сільського розвитку і директорат безпечності харчових продуктів. У кожного з цих напрямків є керівники, а у них - профільні заступники. Після кожного звільнення чи призначення повноваження між заступниками міністра перерозподіляються. Наразі я координую всі чотири напрямки.
Як об’єднання Міністерства аграрної політики та продовольства з Міністерством економічного розвитку та торгівлі відбилося на сільськогосподарській галузі України?
Є чіткі напрямки, де відчуваються позитиви. В першу чергу, управління державними підприємствами та приватизація. Роками підприємства приносили збитки і не передавалися до Фонду держмайна, хоча на це підстави були. Оскільки профільні структури знаходяться якраз в Мінекономіки, після об’єднання міністерств вдалося швидко підготувати необхідні документи. Спочатку 493 підприємства були передані від Міністерства АПК в Мінекономіки, а в грудні – у Фонд держмайна. Зараз вони готуються до приватизації. Серед них ключовою є так звана «велика четвірка» - «Укрспирт», ДПЗКУ, «Аграрний фонд» і «Артемсіль».Далі інтерв’ю заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тараса Висоцького