До кінця вересня з наших морських портів може бути експортовано до 3 млн тонн агропродукції, - Володимир Зеленський
Agravery.-09.09.2022
Триває реалізація зернової експортної ініціативи, яка є вагомим інструментом і для нашої економіки, і для всіх партнерів нашої держави. До кінця цього місяця з наших морських портів може бути експортований обсяг у не менш як 3 млн тонн агропродукції. І значна частина експорту української агропродукції спрямовується в найбідніші та найнужденніші країни. Про це розповів Президент України Володимир Зеленський під час свого відеозвернення, про це передає пресслужба Мінагрополітики. Зокрема, за його словами, вже доставлено перший вантаж до Ефіопії. Маршрут був непростий: спочатку морем, потім вантажівками. Але сотні тисяч ефіопів реально врятовані від голоду. Загалом же, як підкреслив Глава держави, українське продовольство було експортоване на три континенти. В Африку, в Азію і у Європу. «Якщо детально, то 54 судна вже відправлені в Азію, 16 суден вже відправлені у Африку, 32 судна – у Європу, і частина з цього обсягу, до речі, знов-таки спрямовується потім в азійські та африканські країни», – зазначив він. Володимир Зеленський наголосив, що заява росії про експорт абсолютної більшості українського зерна саме в європейські країни є відверто брехливою. «На відміну від Росії ми не робимо расистського поділу світу на тих, хто заслуговує на безпеку, і хто нібито не заслуговує, на тих, хто заслуговує жити без голоду, і на тих, хто нібито не заслуговує. Ми підтримуємо всіх людей, усі країни. І ті, які нам допомагають, і ті, які поки утримуються від допомоги. І ті, які більш стабільні, і ті, які менш стабільні. Ще раз наголошую: Україна була, є й буде гарантом світової продовольчої безпеки», – акцентував Президент України.
В Мінагрополітики запевняють, що дефіциту гречки та цукру не буде
Agravery.- 08.09.2022
Гречка, ціни на яку стрімко зросли від початку повномасштабного російського вторгнення через розірвання ланцюгів імпорту, має подешевшати в жовтні. Про це в ефірі національного телемарафону повідомив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. За його словами, навесні аграрії відреагували на дефіцит гречки й засіяли в 1,5 раза більше площі порівняно з минулим роком. «Наразі збір гречки тільки розпочався, обмолочено 8% площ, зібрано майже 12,6 тис. тонн. Загалом, очікується зібрати 140 тис. тонн. При тому, що внутрішнє споживання становить 100-110 тис. тонн. Відповідно, Україна повністю забезпечить себе гречкою, ще й сформує резерв. Тому вже в жовтні, коли крупа буде оброблена й поступить до споживача, очікуємо зниження ціни», - зазначив Висоцький. Що стосується ціни на цукор, то вона суттєво не зміниться. За словами заступника Міністра, цього року, незважаючи на всі складнощі через війну, аграрії посіяли 180 тис. га цукрового буряка. «Це дозволяє виготовити близько 1 млн 100 тис. тонн цукру, що повністю покриває його внутрішнє річне споживання. Крім того, за рахунок високого урожаю минулого року, сформовані запаси. Тому дефіциту цукру в Україні точно не буде. Чинників для зростання цін, як мінімум до кінця року, немає», - сказав Висоцький. Така ж ситуація і з виробів з пшениці. Але на формування ціни впливають також логістика, зберігання, ціни на енергоносії та шантаж країни-агресора. Проте наразі підстав для занепокоєння немає. аgravery.com
Українські аграрії обирають олійні культури як альтернативу зерновим, – Висоцький
Агробізнес Сьогодні.- 12.09.2022
Сьогодні, зважаючи на вторгнення росії, український агробізнес працює в надскладних умовах і демонструє гнучкість та ефективність. Через складну логістику зернових, сільське господарство переорієнтовується, фермери все більше роблять ставку на олійні культури.
Про це розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький для видання DW, передає пресслужба Мінагрополітики. «Війна змушує нас шукати альтернативні та нестандартні рішення для експорту української агропродукції. Труба на експорт олії буде затребувана і після війни, оскільки Україна є і залишиться світовим лідером з експорту рослинної олії. Це довгостроковий проект, який змінить ринок. Ідея полягає в експорті рослинної олії з польських портів до третіх країн. Планова потужність – до двох мільйонів тонн олії на рік», – зазначив перший заступник міністра. Як підкреслив Тарас Висоцький, такої лінії немає ніде в світі. Новий транспортний коридор має запрацювати вже наступного року. Він зазначив, що українські аграрії обирають олійні культури як альтернативу зерновим. Адже наразі не зрозуміло, як буде діяти надалі «зернова угода», укладена в липні за посередництва ООН і Туреччини. Тому аграрії все більше сіють ріпак, який, соняшник і сою.«Цього року можна було б посіяти мільйон гектарів ріпаку. Площа, яка, незважаючи на окупацію частини країни, приблизно відповідатиме минулорічній. Ріпак уже посіяно на 70% площі, це свідчить про те, що фермери загалом сіють олійні культури», – підкреслив Тарас Висоцький. Нагадаємо, міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський зазначив, що Україна зможе транспортувати трубопроводом до Гданська до 2 млн тонн олії на рік.
Україна відкрила нові ринки для 10 груп агротоварів
AgroNews.ua. -12.09.2022
З початку 2022 р. відкрито доступ на іноземні ринки для 10 груп українських товарів до 6 країн. Про це повідомила пресслужба Держпродспоживслужби, пише agronews.ua.
«Ми знаємо, що в часи війни українському бізнесу особливо непросто. Саме тому дипломати Міністерства закордонних справ спільно з командою Держпродспоживслужби наполегливо працюють над відкриттям нових іноземних ринків, щоб створювати нові можливості продажу товарів і послуг за кордон для українських компаній. У воєнний час експорт стає справжнім порятунком для бізнесу», — зазначив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. За 8 місяців 2022 р. отримано доступ на іноземні ринки для 10 груп українських товарів. Зокрема: - м’ясні напівфабрикати, призначені для споживання людиною, та м’ясні продукти до Чорногорії; - молоко та молочні продукти до Домінікани та Кенії; - корм для домашніх тварин у Сінгапур; - ентомофаги (комахи, які створюють біотичний бар’єр захисту для сільськогосподарських культур) до Польщі; - жувальні предмети для домашніх тварин, шкіри та шкури, декоративні прісноводні риби та живі кролі до Ізраїлю. Як зазначили у відомстві, наразі активно проводиться робота щодо відкриття ринків експорту різних видів м’яса птиці, яєць столових та яєчних продуктів, риби та рибних продуктів, меду і продуктів бджільництва та інших товарів.
Експорт українського масла виріс виріс у 5 разів
AgroNews.ua. -12.09.2022
Наприкінці літа логістика експорту молочних продуктів в цілому налагодилася. У той же час динаміка експорту за всі місяці війни нестійка, зростання експорту стабільне тільки по маслу та сиру. Про це повідомляє експертно-аналітична служба Спілки молочних підприємств України, пише agronews.ua.
Відзначається, що у березні-серпні обсяги вивезення масла зросли більш ніж у 5 разів, до 2,1 тис. т, а сиру — у 10 разів. Зараз сиру і масла вивозиться вже більше, ніж у довоєнні місяці. Обсяг експорту молока і вершків незгущених продовжив зростати (серпень до липня +33%), так само як і молока і вершків згущених (+32%), молочної сироватки (+32%), масла (+23%). На тому ж рівні залишився експорт кисломолочних продуктів. Обсяг експорту сирів за місяць додав зовсім незначно і зараз у 2,5 раза менший за обсяг сиру, який завозиться в Україну.
Через війну в Україні на 60% скоротився вилов риби – Держрибагентство
AГРОПОЛІТ. – 10.09.2022
У 2022 році, у зв'язку з війною, розпочатою рф, та введенням воєнного стану промисловий вилов припинили або частково припинили близько 80 % користувачів водних біоресурсів.
Про це повідомляє пресслужба Держрибагентства. Зазначається, що в Азово-Чорноморському басейні промислова діяльність українськими суб’єктами господарювання взагалі фактично не здійснювалася.«Водночас агресія рф створила перешкоди для здійснення науково-дослідної діяльності у галузі рибного господарства, значних втрат зазнали також аквакультурні господарства, СТРГ та український промисел за межами юрисдикції України. Станом на 01.08.2022 втрати суб’єктів рибного господарства України через дії окупантів складають щонайменше майже $40 млн», – додали у відомстві. Наголошується, що вилов водних біоресурсів зменшився на понад 60 %, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року й це створює серйозні виклики у контексті забезпечення продовольчої безпеки України.
Аграріям нададуть 450 млн грн на розвиток переробки, тепличних господарств та садівництва
AГРОПОЛІТ. – 09.09.2022
У рамках проеєту єРобота понад 1000 підприємців подали заявки на отримання грантів на розвиток підприємств переробної галузі та закладку садів і тепличних господарств, 77 з них найближчим часом отримають кошти від держави.
Про це повідомила заступниця міністра економіки України Тетяна Бережна, ідеться у повідомленні пресслужбі відомства.«На сьогодні ми маємо 54 успішні заявки на гранти від підприємців, що планують розвивати переробні компанії, та 23 – на закладку садів. Загальна сума коштів, які вони отримають від держави – 454 млн грн. І вже цієї осені аграрії матимуть можливість закласти понад три сотні гектарів нових садів та посилити потужність нашої переробної галузі», – повідомила Тетяна Бережна. Як повідомляється, найбільшу кількість садів отримувачі грантів планують закласти в Київській області – 6 садів, в Закарпатській та Львівській областях – по 3. 10 підприємців, що найближчим часом отримають кошти, мають намір вирощувати лохину та чорницю, 8 – розіб”ють яблуневі сади. 8 нових садів матимуть площу 20-25 га. Щодо переробних підприємств, то отримувачі грантів планують розвивати діяльність у сферах виробництва харчових продуктів, меблів, хімічних речовин і хімічної продукції, готових металевих виробів, оброблення деревини та виготовлення виробів з деревини та корка, текстильного виробництва. Заступниця Міністра економіки також зазначила, що урядова програма “єРобота” має дві мети – активізувати підприємницьку діяльність та підвищити рівень зайнятості серед українців завдяки створенню робочих місць отримувачами грантів. Якщо грантові програми «Свій сад» та на підтримку переробних підприємств будуть реалізовані в запланованому обсязі, в Україні буде створено близько 200 тисяч нових робочих місць.
В МЗС озвучили, у які країни Україна відправляє агропродовольство «зерновим коридором»
AГРОПОЛІТ. – 08.09.2022
2/3 українського збіжжя, яке наша держава вже відправила через «зерновий коридор» до іноземних споживачів, спрямовані на ринки Азії, Африки та Близького Сходу. Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, повідомляє пресслужба МЗС.«Буквально зараз черговий корабель з українським зерном дістався берегів Африки біля Судану. Загалом дві третини відправлених кораблів спрямовані до Азії, Африки та Близького Сходу. Відновлення українського продовольчого експорту через «зерновий коридор» позитивно вплинуло на зниження цін на ринку продовольства. Це важливо для пом’якшення наслідків продовольчої кризи, особливо для найвразливіших країн. В серпні, щойно відбулися перші відвантаження з українських портів, ціни на пшеницю знизилися щонайменше на 5%. Це реальні факти, а вигадки росіян про направлення зерна лише в Європу просто не відповідають дійсності», – заявив він. Міністр наголосив, що з початку роботи «коридору» кораблі з українським зерном відбули до портів Єгипту, Ємену, Ізраїлю, Ірану, Індії, Китаю, Республіки Корея, Лівії, Сомалі, Судану, Джибуті, Туреччини та країн ЄС. Також він нагадав, що єдиною причиною поглиблення світової продовольчої кризи цьогоріч була і залишається розв’язана росією загарбницька війна, в ході якої держава-агресор заблокувала українські морські порти, цілеспрямовано знищує сільськогосподарську інфраструктуру та логістику. Кулеба зазначив, що Україна як один з гарантів світової продовольчої безпеки докладає максимум зусиль для забезпечення експорту, а росія несе повну відповідальність за подальше функціонування «зернового коридору». Міністр звернув увагу на те, що росія може навмисно озвучувати сумніви в ефективності «зернового коридору», готуючись торгуватися та шантажувати світ з наближенням завершення 120 днів «зернової» ініціативи. Він закликав партнерів до консолідованого тиску на росію з метою припинення її «голодних ігор» зі світом, та повного виконання нею зобов’язань згідно з домовленостями. Кулеба закликав країни-реципієнти української сільськогосподарської продукції вимагати від росії не перешкоджати функціонуванню «зернового коридору» та продовжити його дію.
Незважаючи на воєнний стан, винороби підготувалися до сезону
AgroPortal.ua.-11.09.2022
Українські винороби збирають урожай технічного винограду та починають займатися виробництвом вин.
Про це розповів директор виноробні AXIS Wine Дмитро Копій, що на Львівщині, пише «Напої. Технології та Інновації».«Сьогодні не дуже змінилися принципи нашої роботи, оскільки ми зібрали доволі хороший урожай технічного винограду і зараз починаємо його переробляти. Виробництво вина — це доволі тривалий процес. Якщо ми переробляємо виноград у 2022 р., готовим до вживання вино може бути приблизно через 3-4 роки. Незважаючи на воєнний стан, ми добре підготувалися до виноробного сезону. Зокрема, ще до війни придбали кілька нових ферментаторів. Цей рік виявився напрочуд вдалим за якістю врожаю технічного винограду, якщо порівнювати з останніми кількома роками», — розповідає Дмитро Копій. Виноградники виноробні AXIS Wine розташовані на півдні Одещини, на околицях Ізмаїлу. Їхня загальна площа — 1 га, де росте чимало різних сортів: Шардоне, Рислінг, Піно Нуар, Мерло, Каберне Совіньйон тощо. «Щороку ми багато експериментуємо, постійно дивуємо наших клієнтів новими винами. Наприклад, у нас є кілька різних вин із сорту винограду Шардоне: вино ігристе, виготовлене за класичною технологією, Pet Nat (натуральне ігристе), ординарне столове, витримане на осаді, та Шардоне, витримане у французькій дубовій бочці. На цей сезон також заплановані цікаві експерименти», — розповідає Дмитро Копій.
99%, що зернова угода буде продовжена ще на 120 днів
AgroPortal.ua.- 09.09.2022
Угода про експорт українського зерна діє 120 днів з можливістю її автоматичної пролонгації. Тому є сподівання, що протягом ще 120 днів українська агропродукція експортуватиметься «зерновим коридором».
Про це розповів заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM), яка сьогодні проходить на Львівщині. «На наш погляд, все-таки 99%, що угода буде автоматично пролонгована ще на 120 днів. Звісно, що країна-агресор буде максимально розхитувати домовленість, але є певні зобов’язання, які на них покладені та їм важливі», — зазначає Тарас Висоцькой. За його словами, після 8 місяців (240 днів) дії угоди про експорт українського зерна, можливо, буде передомовленість.
Україна здатна замінити "брудні" російські енергоресурси
GreenPost.- 09.09.2022
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна може бути і обов’язково стане "зеленим" енергетичним хабом для Європи.
Це сталося на зустрічі з керівниками великого бізнесу в межах відкриття Нью-Йоркської фондової біржі, повідомляє інтернет-представництво Президента України. Він наголосив, що європейському ринку енергії життєво необхідний такий гравець, як Україна, адже експорт електрики в ЄС вже розпочався. “Це дуже важливий чинник – що це відбулося в часи війни. Ми експортуємо, але масштаб співпраці може бути в сотні разів більшим. Уявіть, який це прибуток для кожного учасника енергобізнесу", – сказав Зеленський. Він також зазначив, що Україна здатна замінити "брудні" російські енергоресурси, адже має значний природний потенціал для встановлення потужностей у відновлювальній енергетиці та у виробництві "зеленого" водню. "Це потенціал як мінімум у десятки, а реально дивлячись на речі – у сотні гігават "зелених" електричних потужностей", – додав президент України. Окрім того, він розповів, що розміщення виробництва в Україні, зокрема металургійного, фармацевтичного, машинобудівельного тощо, матиме вагомі переваги, які не взмозі забезпечити інші країни поряд з ринком Європейського Союзу. “Будь-яка компанія, яка матиме змогу поставити на свій продукт позначку Made in Ukraine, автоматично стане частиною історії української сміливості та перемоги”, – додав Зеленський.
Кабмін відновив ліцензійний контроль над обігом палива, алкоголю та тютюну
Українські Новини.-12.09.2022
Кабінет Міністрів додав виробництво та торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, паливом, зберігання палива до переліку бізнесів, які в умовах воєнного стану не можуть розпочинати діяльність на принципах декларування.
Про це йдеться у повідомленні Міністерства економіки, передають Українськi Новини. "Згідно з рішенням Уряду, до переліку бізнесів, які в умовах воєнного стану не можуть розпочинати роботу на принципах декларування, внесено діяльність у сфері виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, зерновим дистилятом, біоетанолом. А також виробництва і торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах. І, нарешті, діяльність із виробництва, торгівлі та зберігання пального. Відтепер всі ці види діяльності можуть провадитися лише на підставі ліцензії", - йдеться в повідомленні. В повідомленні зазначається, що даний крок дозволить збільшити надходження до місцевих бюджетів, попередить можливі зловживання у сфері обігу товарів, що несуть небезпеку для життя та здоров’я населення. "Сьогоднішнє рішення дозволить посилити контроль над обігом високоліквідних підакцизних товарів, що мають стратегічне значення для держави, – спирт та пальне. А також товарів, які мають шкідливий вплив при споживанні, зокрема тютюну та алкоголю. При цьому потрібно розуміти: це не правило, а виняток. Уряд і надалі рішуче налаштований впроваджувати політику дерегуляції. З початку широкомасштабної агресії ми перевели понад 500 дозвільних процедур на декларативний принцип. Плануємо зменшити кількість видів дозвільних документів до п’яти", - сказала перший віцепрем'єр-міністр - міністр економіки Юлія Свириденко.
Український АПК покаже неймовірне зростання після війни - експерт
УНН.-09.09.2022
Спричинена російським вторгненням криза стала тригером для старту якісних змін в аграрному бізнесі, а потік інвестицій, який очікується після війни, забезпечить швидке відновлення і активний розвиток аграрно-промислового комплексу. Про це повідомляє УНН з посиланням на виконавчого директора транснаціональної торгової компанії "М-Грейн" (Maxgrain International) Кирила Злочевського.
Аграрні компанії, які зможуть адаптуватися до нових реалій та не зникнуть до кінця війни, матимуть дуже значний потенціал для розвитку після її завершення, переконаний він. "Сьогодні головне - вижити. Конкретно для аграріїв це означає адаптацію до кризових умов та підтримку діяльності підприємства. Знизити активність і згодом відновити об’єми безпечніше, ніж повністю зупинитися та починати з нуля, коли війна закінчиться", - розповідає Злочевський. При цьому, на його думку, далеко не всі аграрні підприємства мали достатній "запас міцності" на момент початку повномасштабної війни. Крім того, початок активних бойових дій позбавив аграріїв можливості брати нові зовнішні запозичення та перекрив їм доступ до міжнародних ринків. Для продовження діяльності бізнес має адаптуватися до нових умов та шукати підтримку. "Наша компанія - одна зі всього декількох "міжнародників", які продовжили роботу з малими та середніми агропідприємствами України після 24 лютого. Ми мали глобально перебудовувати логістичні ланцюжки, але в результаті вдалося налагодити експорт до Латвії, Болгарії, Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини. Сьогодні поєднуємо українських фермерів з європейськими переробниками навіть в умовах війни, тому що без такої підтримки просто зникатимуть підприємства, які мають колосальний потенціал для розвитку після перемоги", - зазначає виконавчий директор "М-Грейн". Після запуску "зернового коридору" українське зерно знову активно купують на міжнародних ринках, а компанії, які пішли з України в лютому, вже розробляють нові проекти, щоб почати їх втілювати на безпечних територіях або одразу після закінчення війни.