top of page

Дайджест періодичних on-line видань з 11 серпня по 17 серпня 2023 року

Дайджест періодичних on-line видань

з 11 по 17 серпня  2023 року


Зміст       стор.

1. Виробництво рису – найбільш постраждала галузь рослинництва 

через російську агресію 1


2. Україна посіла 13-е місце серед світових експортерів солодощів 1


3. USAID АГРО надасть 57 млн грн для співфінансування проєктів з 

вітамінізації борошна 2


4. Надходження від експорту м'яса птиці скорочуються 2


5. Оборот торгівлі агропродукцією між Україною та ЄС сягнув 6,8 млрд дол.


6. Пекло на землі. Як росіяни вбивають українські чорноземи 3


7. Україна посіла 23 місце серед постачальників пшеничного борошна в

 Світі 3

                                 --------------------------------------------------------



1. Виробництво рису – найбільш постраждала галузь рослинництва через російську агресію

AgroReview.-17.08.2023

Через повномасштабну війну виробництво рису скоротилося в 2022 році в 16 разів, порівнюючи з попереднім роком, і становило лише 3,1 тис. т. До війни вирощуванням рису через природньо-кліматичні умови займалися Одеська та Херсонська області. Через напад росії частина території Херсонської області була окупована, відповідно Україна ще минулого року втратили можливість вирощувати рис на цих землях. Варто зазначити, що виробництвом цієї культури займалась в основному лівобережна частина Херсонської області, яка все ще знаходиться в тимчасовій окупації. Тож вже півтора року ми не маємо можливість отримувати рис з цієї частини України. А після підриву Каховської ГЕС подальша ймовірність вирощувати рис на цих територіях стала мінімальної. Залишилася лише Одеська область, яка в 2022 році виростила близько 3,1 тис. т. Такі невеликі обсяги виробництва пов’язані з невизначеністю на початку війни та переорієнтацією на інші більш пріоритетні культури. В 2023 році ситуація в Одеській області трішки покращилася і очікується власне виробництво близько 11 тис. т.

https://agroreview.com/content/vyrobnycztvo-rysu-najbilsh-postrazhdala-galuz-roslynnycztva-cherez-rosijsku-agresiyu/

2. Україна посіла 13-е місце серед світових експортерів солодощів

AgroTimes.-17.08.2023

Україна в умовах безпрецедентних форс-мажорних обставин 2022 року зменшила обсяги експорту кондитерських виробів з цукру до 70 тис. тонн, проте зберегла свої позиції на глобальному ринку і посіла 13-е місце.

Торік для українських компаній перервалась кількарічна тенденція поступового зростання поставок за кордон цієї групи солодощів. В Українській Асоціації Аграрного Експорту зазначають, що найбільшим попитом за кордоном користуються українські цукерки ірис та інші з вареного цукру, карамель, желе, білий шоколад тощо. У першому півріччі 2023 року Україна експортувала понад 40 тис. тонн цукрових кондитерських виробів вартістю близько 85 млн дол. Зараз головними споживачами наших солодощів з цукру є Польща, Румунія і Казахстан, які спільно забезпечують третину закупівель.

https://agrotimes.ua/agromarket/ukrayina-posila-13-e-miscze-sered-svitovyh-eksporteriv-solodoshhiv/


3. USAID АГРО надасть 57 млн грн для співфінансування проєктів з вітамінізації борошна

AgroTimes.-11.08.2023

Фортифікація (збагачення) борошна вітамінами та мікроелементами для покращення здоров’я населення у світі вже стало звичною практикою, яка впроваджена у понад 80 країнах. Програма USAID АГРО співфінансує 15 (п’ятнадцять) проєктів вітамінізації борошна із загальним бюджетом до 57 млн грн. Це дозволить зробити українську продукцію більш конкурентною та затребуваною на нових міжнародних ринках, розширити асортимент та збільшити обсяги переробки.

В умовах війни та обмеженого експорту, низьких цін на зерно виробництво вітамінізованого борошна сприятиме вдосконаленню каналів та ринків збуту, розширить доступ мікро-, малих та середніх сільськогосподарських підприємств (ММСП) – виробників зерна до борошномельних підприємств і налагодженню довготривалої співпраці.

Міжнародні організації висловлюються за користь вітамінізованого борошна та закуповують його для гуманітарних програм, зокрема, і для забезпечення продуктами харчування країн Африки та Азії.

https://agrotimes.ua/agromarket/usaid-agro-nadast-57-mln-grn-dlya-spivfinansuvannya-proyektiv-z-vitaminizacziyi-boroshna/


4. Надходження від експорту м'яса птиці скорочуються

AgroTimes.-11.08.2023

Дані Державної митної служби свідчать, що протягом січня-липня 2023 року Україна експортувала 248,6 тис. тонн м’яса та їстівних субпродуктів птиці – на 6,4% більше, як порівняти з аналогічним періодом минулого року. Однак у грошовому еквіваленті експорт за сім місяців цього року скоротився на 10,8% проти аналогічного періоду 2022 року і сягнув $464,4 млн.

Головними покупцями цієї продукції за сім місяців 2023 року були Нідерланди (34,2%), Саудівська Аравія (17,3%) та Словаччина (14,1%).

https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/nadhodzhennya-vid-eksportu-myasa-ptyczi-skorochuyutsya/


5. Оборот торгівлі агропродукцією між Україною та ЄС сягнув 6,8 млрд дол. 

AgroTimes.-10.08.2023

«Інститут аграрної економіки» повідомив, шо у січні-червні 2023 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом збільшився проти минулорічних показників за відповідний період на 0,4 млрд дол. США (+5 %) і сягнув показника у майже 6,8 млрд дол. США. За словами заступника директора ННЦ, академіка НААН Миколи Пугачова,  відбулося зростання доданого для нашої країни сальдо до рівня у 3,8 млрд дол. США, оскільки збільшення вітчизняного експорту (+0,4 млрд дол. США) наклалось на зниження вартості закупівель у представників країн – членів ЄС (-0,1 млрд дол. США). Головними торговими партнерами в сегменті аграрної продукції для України серед країн цього регіонального об’єднання виступають Румунія, Польща, Іспанія, Нідерланди, Італія, Німеччина та Угорщина.

https://agrotimes.ua/agromarket/oborot-torgivli-agroprodukcziyeyu-mizh-ukrayinoyu-ta-yes-syagnuv-68-mlrd-dol/

6. Пекло на землі. Як росіяни вбивають українські чорноземи

Вizagro.-13.08.2023

Існує відома історія про те, що під час Другої світової війни німецькі окупанти вивозили з України чорнозем. Це міф. Принаймні серйозних наукових доказів таких подій в істориків немає. 

Але ця байка відображає той факт, що українські ґрунти – справжній скарб. При тому що Україна займає менше ніж пів відсотка загальної площі суходолу планети, їй належить близько 6-8% запасів світового чорнозему. Саме завдяки йому Україна є однією з головних аграрних країн світу.

Українські ЗМІ писали, що російські супермаркети продають український чорнозем, “ретельно перевірений на вміст шкідливих речовин”. Зважаючи на традиції та цінності росіян, уявити це не дуже складно. 

https://bizagro.com.ua/peklo-na-zemli-yak-rosiyani-vbivayut-ukrayinski-chornozemi/


7. Україна посіла 23 місце серед постачальників пшеничного борошна в світі

Вizagro.-13.08.2023

У 2022 році Укрїна експортувала майже 75 тис. т пшеничного борошна, зменшивши обсяги поставок на закордонні ринки на 29 % і зайняла 23-є місце

в міжнародному рейтингу.

 Спадна тенденція супроводжувала вітчизняних експортерів третій рік поспіль. За даними  Української Асоціації Аграрного Експорту, вже у І півріччі 2023 року вдалось експортувати 82 тис. т пшеничного борошна вартістю 25 млн дол. – більше, ніж за весь минулий рік. Зараз основні поставки (понад 40 % у грошовому виразі) ми здійснюємо до Польщі, Молдови й Палестини.

Як зазначають в УААЕ, борошно є продуктом з доданою вартістю,  оскільки переробка зерна здійснюється на нашій території, а, отже, два розподіли доданої вартості відбуваються саме в Україні. Поряд із цим, експорт борошна потребує використання контейнерної логістики, яка сьогодні найбільше вплине на спроможність українських експортерів зберегти географію та обсяги закордонних продажів, диверсифікувати їх, знизити потенційні кон’юнктурні ризики та не допустити втрати позицій України на світовому ринку. Наші експортери сподіваються, що Уряд зможе вжити необхідних заходів для здешевлення контейнерної логістики, які ініціювала Асоціація, зокрема, забезпечить умови для страхування морських контейнерів.

https://bizagro.com.ua/ukrayina-posila-23-mistse-sered-postachalnikiv-pshenichnogo-boroshna-v-sviti/


© Центральна науково-технічна бібліотека харчової і переробної промисловості

bottom of page