Дайджест періодичних on-line видань
з 26 січня по 1 лютого 2024 року
Зміст стор.
1. Експорт молочних консервів скоротився на 5% 1
2. «Астарта» завершила сезон цукроваріння 2023 1
3. Україна у 2023 р продовжила посилювати європейський вектор аграрного
Експорту 2
4. Нова торговельна угода з ЄС планує суттєво обмежити експорт
Агропродукції 2
5. Молочна галузь отримає гуманітарну допомогу від Швейцарії 3
6. Економічний безвіз з ЄС хочуть продовжити до 2025 року, але зі змінами 3
7. Експерт пояснила, чому в Україні вирішили зробити ставку на переробну
промисловість 3
8. З 1 га цукрового сорго можна отримати вдвічі більше цукру, ніж із буряку 4
9. Агроекспорт України до ЄС упав до довоєнного рівня 4
10. Експорт українських солодощів суттєво зріс 4
11. Звідки везуть сіль в Україну і чи можливо налагодити власне виробництво 4
-----------------------------------------------------------------
1. Експорт молочних консервів скоротився на 5%Agravery.-26.01.2024
Внутрішній попит на молочні консерви знизився, а зовнішній традиційно для другої половини зими ще залишається слабким. Тому виробники намагаються продати свій товар через акції, залишаючи базові ціни незмінними. Незважаючи на вихід українських молочноконсервних комбінатів на ринки країн ЄС, обсяги експорту молочних консервів збільшити поки що не вдалося. За 2023 рік було вивезено з України на 5% менше, ніж за 2022.
https://agravery.com/uk/posts/show/eksport-molocnih-konserviv-skorotivsa-na-5
2. «Астарта» завершила сезон цукроваріння 2023Agravery.-26.01.2024
Переробний сезон-2023, який тривав 130 днів, став кращим за обсягами переробленої сировини та виробленого цукру за останні 5 років. Асоціація "Укрцукор" повідомляє, що загалом п’ять цукрових заводів холдингу переробили 2,7 млн т цукрових буряків, вирощених на полях агропромхолдингу та його партнерами-сільгосптоваровиробниками, і виробили з них 377 тис. т цукру.
Триваліші терміни збирання врожаю спричинені кількома факторами: складними погодними умовами – рясні та затяжні опади у жовтні-листопаді 2023 призвели до відтермінування збирання врожаю та логістичні труднощі доставки сировини на переробні підприємства, а відтак і збої у ритмічності роботи деяких цукрових заводів та зменшення їх продуктивності. Іншим важливим фактором стало збільшення врожайності пізніх культур – показники врожайності кукурудзи та цукрового буряку стали найвищими за всю історію вирощування культур по холдингу.
https://agravery.com/uk/posts/show/astarta-zaversila-sezon-cukrovarinna-2023
3. Україна у 2023 р продовжила посилювати європейський вектор аграрного експорту
AgroNews.ua. -31.01.2024
В загальному експорті України 2023 року частка агропродовольчої продукції збільшилася до 62 % у порівнянні з 53 % 2022 року, традиційно зберігши лідерство у його товарній структурі і ставши максимальною за часи незалежності. Це повідомив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.
Характерною рисою, за його словами, минулого року для вітчизняного аграрного сектору економіки стало сповільнення темпів зниження обороту зовнішньої торгівлі. Якщо у 2022 році проти 2021 року в результаті скорочення як експорту, так і імпорту, він зменшився на суму в понад 6 млрд дол. США, то торік відносно 2022 року оборот імпортно-експортних операцій зменшився лише на 0,7 млрд. дол. США. 2023 року, за оцінками науковців Інституту аграрної економіки, зменшилась експортна виручка в розрізі всіх основних географічних регіонів збуту – Європейського Союзу, Азії та Африки. Але, навіть в умовах війни вітчизняні експортери продовжують ставити рекорди за обсягами поставок сільгосппродукції на зарубіжні ринки. За підсумками календарного 2023 року зафіксовано найбільші в історії України обсяги експорту заморожених ягід та інших фруктів – 87 тис. т, який перевищив рекорд 2022 року в обсязі у 84 тис. т.
При цьому вирішальним чинником відносної стабільності зарубіжних поставок агропродукції в умовах повномасштабного вторгнення рф на територію України стало збереження орієнтації на ринки Європейського Союзу, яке торік принесло другий за вартістю обсяг експорту до цього регіонального угрупування в історії нашої держави, зауважив Микола Пугачов. Доходи від поставок до країн Африки 2023 року склали 1,6 млрд дол. США. Це забезпечило регіону частку у 7,2 % від українського експорту сільгосппродукції. Основними споживачами вітчизняної агропродукції також стали: - Іспанія (1765 млн дол. США), - Нідерланди (1274 млн дол. США), - Єгипет (1066 млн дол. США), - Італія (1045 млн дол. США), - Німеччина (862 млн дол. США), - Угорщина (471 млн дол. США). Ці країни за минулий рік сформували для вітчизняних експортерів агропродовольства 69 % валютних надходжень.
4. Нова торговельна угода з ЄС планує суттєво обмежити експорт агропродукції
AgroNews.ua. -30.01.2024
Новий проєкт угоди про торговельні пільги між Україною і ЄС, яку Єврокомісія планує продовжити до 6 червня 2025 року, передбачає обмеження на експорт на європейський ринок українського цукру, м’яса птиці і яєць, пише польське видання RMF24, зазначаючи, що нова версія цієї угоди буде корисніша для Польщі. Остаточну версію документу буде ухвалено у Брюсселі на колегіумі єврокомісарів 31 січня. У проєкті нової угоди передбачається запровадження лімітів на імпорт до ЄС українського цукру, м’яса птиці і яєць, чого немає в нинішній угоді. Рішення про призупинення надмірного імпорту агропродукції з України, згідно з проєктом угоди, прийматиметься швидше, оскільки воно затверджуватиметься лише Єврокомісією без потреби надання згоди з боку усіх країн ЄС.
5. Молочна галузь отримає гуманітарну допомогу від Швейцарії
AgroNews.ua. -30.01.2024
Асоціація виробників молока інформує, що з метою покращення доступу до якісних та безпечних молочних продуктів і задля забезпечення продовольчої безпеки в Україні Швейцарія вже третій рік поспіль надає гуманітарну допомогу виробникам молока у найбільш постраждалих областях. Станом на січень 2024 року реципієнтами швейцарського гуманітарного проєкту стали 355 господарств з виробництва молока, а саме у Дніпропетровській (26), Донецькій (6), Запорізькій (2), Київській (78), Луганській (0), Миколаївській (12), Одеській (11), Сумській (59), Харківській (64), Херсонській (2) та Чернігівській (95).
Друга фаза фінансованого Швейцарією проєкту гуманітарної допомоги триватиме до 31 травня 2024 року. Виробники молока матимуть змогу отримати засоби для миття та дезінфекції доїльного обладнання, перед- та післядоїльної обробки вимені, серветки для гігієни вимені, рукавички, реактиви для виявлення прихованих форм маститів, дезінфектанти для тваринницьких приміщень тощо, що повністю задовольнить тримісячну потребу. Така підтримка не лише поліпшить доступ фермерів до критичних виробничих засобів, а й сприятиме дотриманню гігієнічних стандартів у первинному виробництві молока. Належна гігієна доїння забезпечує здоров’я та благополуччя тварин і має прямий вплив на безпечність молочних продуктів, а, отже, і на здоров’я споживачів.
https://agronews.ua/news/molochna-galuz-otrymaye-gumanitarnu-dopomogu-vid-shvejczariyi/
6. Економічний безвіз з ЄС хочуть продовжити до 2025 року, але зі змінами
AgroPolit.com. – 01.02.2024
На сайті Єврокомісії повідомляється, що Єврокомісія запропонувала продовжити безмитний режим для українського агроекспорту до Євросоюзу до літа 2025 року, але зі змінами, одночасно посиливши захист чутливої сільськогосподарської продукції. Це робиться відповідно до зобов'язань ЄС підтримувати Україну стільки, скільки це буде потрібно. Автономні торговельні заходи діють із червня 2022 року та є ключовим стовпом непохитної підтримки Євросоюзом України та її економіки. Заходи сприяють полегшенню важкої ситуації, в якій опинилися українські виробники та експортери внаслідок неспровокованої та невиправданої російської агресії і враховують інтереси фермерів ЄС та інших зацікавлених сторін . Оновлені правила містять посилений захисний механізм.
7. Експерт пояснила, чому в Україні вирішили зробити ставку на переробну промисловість
AgroPolit.com. – 26.01.2024
Заступниця міністра економіки України Надія Бігун повідомила, що в Україні для підтримки економіки в умовах війни хочуть зробити ставку на переробну промисловість, тому що вона дозволяє отримати високі показники доданої вартості. За її словами, в Україні зараз на переробну галузь припадає 10,3% економіки. Надія Бігун підкреслила, що такий підхід дозволяє перейти від сировинної економіки до експорту готових продуктів з доданою вартістю. Заступниця міністра додала, що перероблені продукти також можна використовувати в якості сировини, але вони будуть коштувати дорожче і пояснила, що тонна борошна на 30 – 40% дорожча за тонну пшениці. За її словами, Міністерство економіки планує збільшити частку переробки в ВВП України до 20 – 25%, замість поточного показника у 10,3%.
8. З 1 га цукрового сорго можна отримати вдвічі більше цукру, ніж із буряку
AgroPortal.ua.- 28.01.2024
Цукор із цукрового сорго в 2-2,2 раза дорожчий, оскільки він корисніший. При цьому собівартість виробництва на 50% менше, ніж із цукрового буряку, адже технологія виробництва білого цукру є застарілою і енергомісткою, розповів генеральний директор «Науково-виробничого товариства «Укрсорго» Ярослав Бардин. Він зазначає, що якщо у білому цукрі, виробленому з цукрового буряку, міститься лише сахароза (99,9%), то у сиропі з сорго, крім сахарози, є глюкоза і фруктоза, а також кальцій, магній, залізо та інші мікроелементи.
9. Агроекспорт України до ЄС упав до довоєнного рівня
AgroPortal.ua.- 28.01.2024
Україна станом на жовтень 2023 року зменшила постачання аграрної продукції до країн ЄС майже до рівня передвоєнного 2021 року, повіломляється у звіті Європейської комісії щодо торгівлі агропродукцією. Зазначається, що Україна у січні-жовтні була третім напрямком, куди експорт агропродовольчої продукції з ЄС зріс найбільше порівняно з 2022 роком, зі збільшенням на €447 млн (+19%) у більшості категорій продуктів. У цей період експорт до України досяг позначки у €2,8 млрд сукупної вартості, що є найвищим рівнем за останні 4 роки. «Після високих показників імпорту агропродовольчої продукції з України в у другій половині 2022 року та на початку 2023 року щомісячний імпорт у вересні та жовтні 2023 року майже повернувся до рівня 2021 року і був майже вдвічі нижчим, ніж у цей період 2022 року (-45%)», — констатують у Єврокомісії.
https://agroportal.ua/news/ukraina/agroeksport-ukrajini-v-yes-vpav-do-dovoyennogo-rivnya
10. Експорт українських солодощів суттєво зріс
AgroPortal.ua.- 27.01.2024
Україна за підсумками 2023 року покращила показники експорту кондитерських виробів. Збільшились обсяги й виторг від експорту кондитерських цукрових виробів — $186 млн (+34%) за 86 тис. т (+23%). Шоколаду та какао-продуктів продано на суму $195 млн (+32%) в кількості 55 тис. т (+18%). Позитивна динаміка фіксувалась і в постачаннях на міжнародний ринок хлібобулочних кондитерських виробів — 89 тис. т (+29%) вартістю $213 млн (+40%).
https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajina-suttyevo-zbilshila-eksport-solodoshchiv
11. Звідки везуть сіль в Україну і чи можливо налагодити власне виробництво
AgroReview.- 01.02.2024
Соляний дефіцит був один із перших, з яким українці стикнулися одразу після початку повномасштабної війни. Зараз солі достатньо, але вона імпортна. Хоча спроби відновити власний видобуток є, наприклад на Закарпатті заявляють, що здатні наростити виробництво і ледь не забезпечити своєю сіллю всю Україну. І навіть вже перевезли частину спеціалістів з Донбасу.
Раніше практично усі потреби України в солі та її експорт покривало одне єдине підприємство – “Артемсіль”, один з найбільших виробників солі у Європі. Його запаси у 2017 році оцінювали у 4,5 млрд тонн кам’яної солі. Крім “Артемсолі” на ринку працювали ще кілька видобувних підприємств – також у Донецькій, а ще у Полтавській, Херсонській та Львівській областях. Але їхні запаси, обсяги видобутку та прибутки годі й порівнювати з “Артемсіллю”.
Але нині через війну та російську окупацію доступною є сіль, що видобувається на заході України. Фактично, єдиним вітчизняним виробником солі залишилася Дрогобицька солеварня, яка ще навесні 2022 року збільшила потужності до 55 тонн на місяць.
За даними Державної митної служби, за перше півріччя 2023 року Україна імпортувала понад 211 тис. тонн солі на більш як 46 млн доларів. Частка солі в загальному імпорті зростає, але є некритичною – лише 0,15%.У 2022 році Україна імпортувала майже 440 тис. тонн солі на 92 млн доларів. Найбільшим постачальником солі в Україну є Туреччина, яка дає близько третини соляного імпорту. Сіль до України також везуть із Румунії та Єгипту. А от минулого року серед головних постачальників солі була також і Польща, яка до війни була серед головних покупців українського соляного експорту. А він у 2021 році сягнув понад 700 тис. тонн.
Тож швидкого видобутку вітчизняної солі у необхідних країні масштабах не варто очікувати найближчим часом. А імпорт як харчової, так і технічної солі буде зберігатися.