Дайджест періодичних on-line видань
з 7 по 13 червня 2024 року
Зміст стор.
1. Український соняшниковий шрот збільшує присутність на ринках ЄС,
тоді як на китайському – скорочується 1
2. Україна отримала право експорту яєчних продуктів до Канади 2
3. Експорт соняшникової олії з України в 2023/24 МР перевищив
довоєнний показник 2
4. Kernel розпочав використання ШІ-моделі прогнозування розвитку
кукурудзи та соняшнику 2
5. Японські представники поділились з українськими аграріями технологіями,
які покращують родючість ґрунтів 2
6. Що проситиме для агросектору українська делегація на швейцарському
Саміті – основні тези 3
7. Квота на курятину на 20% менша, ніж обсяги торішнього експорту до ЄС 3
8. Стратегія аграрного розвитку до 2030 року: названо сім напрямків руху
реформ 3
9. Експорт свинини дозволить підтримувати рентабельність галузі 4
10. Харчовики зможуть отримати гранти на розвиток інновацій 4
11.ВМІСТ СОЛІ В УКРАЇНСЬКОМУ ХЛІБІ МАЄ СТАТИ ВДВІЧІ
МЕНШИМ – МОЗ 5
---------------------------------------------------------------
1. Український соняшниковий шрот збільшує присутність на ринках ЄС, тоді як на китайському - скорочуєтьсяAgravery. -13.06.2024
За перші 9 місяців 2023/24 МР з України було вивезено майже 3,8 млн тонн соняшникового шроту, що на 23% перевищило показник в аналогічний період минулого сезону та стало максимальним значенням для вересня-травня за останні 4 сезони. В поточному сезоні основним імпортером українського шроту залишається Євросоюз із часткою 45% (39% у попередньому МР). У вересні-травні 2023/24 МР експорт шроту в даному напрямку збільшився на 41%, тоді як до Китаю скоротився на 12%. ЄС затвердив «захищаюче мито», що набирає чинності 1 липня, на імпорт більшості зернових, олійних і продуктів переробки російського та білоруського походження в розмірі 95 EUR/т імпортованої до ЄС продукції. «Захищаюче мито» ЄС також може добре позначитися на українському ринку ріпакового шроту, особливо напередодні старту переробки ріпаку. Для даного сектору Євросоюз є основним ринком реалізації з часткою близько 73% і де український продукт досить серйозно конкурує з російським та білоруським. https://agravery.com/uk/posts/show/ukrainskij-sonasnikovij-srot-zbilsue-prisutnist-na-rinkah-es-todi-ak-na-kitajskomu-skorocuetsa
2. Україна отримала право експорту яєчних продуктів до КанадиAgravery. -12.06.2024
Відтепер українські товаровиробники яєчних продуктів зможуть експортувати продукцію до Канади завдяки спільній роботі Держпродспоживслужби, МЗС та посольства України в Канаді. Держпродспоживслужба повідомила, що ветеринарний сертифікат погоджений компетентними органами обох країн. У відомстві зазначили: «Звертаємо увагу, що експорт яєчних продуктів до Канади можливий лише в разі співпраці з ліцензованими імпортерами в цій країні».
https://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-otrimala-pravo-eksportu-aecnih-produktiv-do-kanadi
3. Експорт соняшникової олії з України в 2023/24 МР перевищив довоєнний показникAgravery. -12.06.2024
В травні 2023/24 МР з України було експортовано 714 тис. тонн соняшникової олії (+14% до показника у квітні), що стало максимальним місячним обсягом із січня 2021 р. В цілому за всю історію експорту даної продукції з країни це третій за величиною місячний обсяг відвантажень. За підсумками вересня-травня 2023/24 МР з України було експортовано рекордні для цього періоду 5,14 млн тонн олії. Високий попит на соняшникову олію на тлі її конкурентної вартості порівняно з іншими рослинними оліями став одним з основних факторів, що сприяв активному експорту продукту в поточному сезоні. Також, стабільна робота українських портів забезпечила практично безперебійне відвантаження продукту.
4. Kernel розпочав використання ШІ-моделі прогнозування розвитку кукурудзи та соняшникуAgravery. -09.06.2024
«Це наша власна розробка, яка забезпечує можливість більш точно планувати захист рослин та оптимізувати навантаження на техніку», - підкреслюється у повідомленні компанії. Під кожну з культур використовується свій підхід і тренується окрема ШІ-модель на базі великої кількості погодних та інших даних, зокрема: суми опадів із дати сівби; сонячної радіації; суми ефективних температур із дати сівби; географічного розташування поля; характеристики гібрида; погодних умов у період сівби.
В компанії очікують, що даний інструмент допоможе більш якісно будувати технологічні стратегії та швидше реагувати на події у полях. Зазначається, що наразі ведеться робота над розширенням можливостей ШІ-моделі. «В планах проаналізувати, наскільки вчасно вносяться різні засоби захисту рослин і як це повпливало на врожайність», - резюмували в пресслужбі.https://agravery.com/uk/posts/show/kernel-rozpocav-vikoristanna-si-modeli-prognozuvanna-rozvitku-kukurudzi-ta-sonasniku
5. Японські представники поділились з українськими аграріями технологіями, які покращують родючість ґрунтів
AgroNews.ua. -08.06.2024
Нанобульбашки, полімерна плівка і не тільки…Мінагрополітики України разом з Міністерством сільського, лісового та рибного господарства Японії за участі представників японських компаній проводить вебінари, на яких можна дізнатись як вирощувати продукцію з високою доданою вартістю, покращити родючість ґрунтів і отримати добрий врожай. На цих заходах представники Японії діляться новими агротехнологіями, які покращують сільськогосподарські землі.
Подивитись вебінари можна тут.
6. Що проситиме для агросектору українська делегація на швейцарському саміті – основні тези
AgroPolit.com. – 07.06.2024
Однією з трьох провідних тем для української офіційної делегації на Глобальному саміті миру у Швейцарії з 15 по 16 червня є глобальна продовольча безпека і негативний вплив на неї російської військової агресії проти України. Заступник голови комітету парламенту з питань аграрної та земельної політики, народний депутат України Степан Чернявський розповів з якими очікуваннями та пропозиціями до міжнародних партнерів звернуться у ці дні українські делегати. З початком війни росії питання забезпечення продовольчої безпеки постало дуже гостро. С. Чернявський зазначає: «Україна аграрна країна і питання продовольчої безпеки стоїть сьогодні дуже гостро. Якщо буде ескалація конфлікту, тоді ми всі розуміємо, що велика частина людей може залишитися без права на їжу, або у них буде обмежена можливість на їжу. Ми всі чекаємо на саміт у Швейцарії, де буде багато країн. Я очікую від учасників форуму розуміння того, як продовження війни дуже негативно вплине на глобальну продовольчу безпеку». Він навів статистику про стан міжнародної продбезпеки:
7. Квота на курятину на 20% менша, ніж обсяги торішнього експорту до ЄС
AgroPortal.ua.- 09.06.2024
Внаслідок ухвалення урядом обмежень щодо експорту м’яса птиці обсяги експорту цієї продукції до Євросоюзу знизяться порівняно з 2023 роком. Таку думку висловив виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко . Він зазначив: «Тепер експортери поступово переналаштовуватимуться на інші ринки, можливо, дехто перегляне виробничі плани на цей рік». Якщо обсяги експорту м’яса птиці триматимуться на середньомісячному рівні 2024 року, внутрішній ринок не відчує суттєвого впливу через таке обмеження. Сергій Карпенко уточнив, що розмір квоти на цей рік орієнтовно менший на 20%, як порівняти з торішнім обсягом експорту м’яса птиці до країн ЄС.
8. Стратегія аграрного розвитку до 2030 року: названо сім напрямків руху реформ
AgroPortal.ua.- 08.06.2024
Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з проєктом ЄС «Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства в Україні» (IPRSA) презентували Стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року. Документ передбачає чітке визначення пріоритетів та створення сприятливих умов для розвитку сільського господарства та сільських територій України. Стратегія розроблена з урахуванням потреби змін в агросекторі, зокрема пов’язаних з наданням Україні статусу кандидата на вступ до ЄС та інших міжнародних зобов’язань. Він містить 7 стратегічних цілей, у кожну з яких включено візію та підцілі. Реалізація цих цілей передбачається до 2030 року.
Ціль 1. Розбудова інклюзивної політики розвитку сільського господарства та сільських територій: інституційна спроможність.
Ціль 2. Гарантування суспільних потреб у високоякісних, поживних та безпечних харчових продуктах: досягнення продовольчої безпеки.
Ціль 3. Забезпечення стійкості сільськогосподарського сектору: підтримка стабільного та справедливого доходу виробників, підвищення їхньої конкурентоспроможності.
Ціль 4. Ефективне використання земель: розмінування, земельна реформа.
Ціль 5. Кліматично орієнтоване сільське господарство: пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптація до них.
Ціль 6. Модернізація аграрного сектору: розвиток переробки, інновації, цифровізація та обмін знаннями.
Ціль 7. Створення умов для розвитку сільських територій.
Проєкт розміщено для обговорення на сайті Мінагрополітики за посиланням. Затвердження стратегії урядом планується до кінця 2024 року.
9. Експорт свинини дозволить підтримувати рентабельність галузі
AgroTimes.-10.06.2024
Споживання свинини в світі щорічно зростає на 2 млн тонн, і до 2030 року, за прогнозами Організації економічного співробітництва, збільшиться на 16,5 млн тонн. Україна, яка виробляє близько 600 тис. тонн свинини, може і має звернути увагу на цей сегмент. В Україні із початком повномасштабної війни відбувся відтік значної частини споживачів свинини. При цьому аграрії змогли збільшити вирощування свиней до довоєнного рівня. Керівник групи з експорту Асоціації м’ясної галузі, засновник ТОВ «Агро-Інвест» Ігор Ляховський підкреслив: «Імпорт м’ясної продукції до України скорочується. Це ‒ перший дзвіночок, що свідчить про наповнення ринку. Основним споживачем на внутрішньому ринку стало Міноборони, яке купує 30-35% виробленої промисловими виробниками свинини. Якщо воно зробило закупівлю, то наступні кілька тижнів не виходить на ринок, і ціни падають. Навіть за дефіциту сировини вартість закупівель у переробників у цей період знижується». Більшість переробних підприємств готова до експорту, зазначає Ляховський. При цьому їм важлива підтримка держструктур у цьому процесі. Адже відсутність уваги до галузі свинарства сьогодні загрожує швидким перетворенням внутрішнього ринку на профіцитний.
https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/vitchyznyani-myasopererobni-pidpryyemstva-gotovi-do-eksportu/
10. Харчовики зможуть отримати гранти на розвиток інновацій
AgroTimes.-07.06.2024
Пресслужба Департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації повідомляє, що малі та середні підприємства запрошують до участі в програмі FOODITY, що фінансується ЄС для створення пілотних проєктів за напрямом стимулювання інновацій у сфері виробництва харчових продуктів. Загальний бюджет програми – 1 млн євро. Планується, що за кошти програми буде профінансовано 6 пілотних проєктів. Максимальний грант на одного бенефіціара -187,5 тис. євро. Важливо враховувати, що усі пілотні проекти заявників повинні зосереджуватися на соціальних інноваціях і включати заходи щодо залучення громадян до його реалізації. Усі бенефіціари програми, окрім гранту, зможуть отримати технічну підтримку для розробки рішень, експертне наставництво щодо розвитку бізнесу: від маркетингу та продаж до фінансування та впровадження інноваційної стратегії.
Заявки на конкурс подаються англійською мовою до 10 липня 2024 року за посиланням: http://surl.li/ueztg (заручившись партнерством, партнерів можна знайти за посиланням: http://surl.li/ufeow Детальніше про проєкт та етапи конкурсу можна довідатись за посиланням: http://surl.li/uezlx
https://agrotimes.ua/agromarket/harchovyky-zmozhut-otrymaty-granty-na-rozvytok-innovaczij/
11. ВМІСТ СОЛІ В УКРАЇНСЬКОМУ ХЛІБІ МАЄ СТАТИ ВДВІЧІ МЕНШИМ – МОЗ
Дзеркало тижня.-07.06.2024
Міністерство вважає, що треба наслідувати приклад Фінляндії, яка "знесолила" громадян
Міністерство охорони здоров'я України повідомляє, що у хлібі, який споживають українці, вміст солі складає від 1,07 до 1,7 г на 100 г. Водночас українець споживає приблизно 250 г хліба на добу. Таким чином, споживаючи денну норму, українці отримують з їжею значну кількість солі в організм, яка перевищує рекомендовані норми. Щоб врегулювати кількість споживання солі, МОЗ звертається до всіх виробників хлібобулочних виробів з пропозицією скоротити кількість солі, яка використовується в хлібі, до показника не вище 0,9 г на 100 г продукту. За даними фахових досліджень у 2019 році, українці споживають приблизно 12,6 г солі за одну добу. Водночас експерти рекомендують добову норму не більше 5 г.
https://zn.ua/ukr/HEALTH/vmist-soli-v-ukrajinskomu-khlibi-maje-stati-vdvichi-menshim-moz.html