13 черв. 2022 р.
Нанонаука – галузь вивчення маленьких часток, розмір яких становить від одного до 100 нанометрів, а нанометр складає одну міліонну долю міліметра.
Перше згадування про методи, які пізніше назвуть нанотехнологіями, зробив в 1959 році американський фізик Річард Фейнман в своїй знаменитій лекції « Є надмір місця на дні: запрошення уввійти в новий розділ фізики». Новизна наноматеріалів виходить з того, що зі зменшенням розмірів структурних елементів вони набувають принципово нові властивості. Суттєво змінюються фізичні, хімічні, фізико-хімічні властивості наноречовин і наноматеріалів, зокрема міцність, електропровідність, термостійкість, магнітні властивості та інші. У різні галузі народного господарства нанотехнології почали впроваджуватися наприкінці 80-х років ХХ століття. Протягом останніх років вчені світу проводять інтенсивні дослідження з нанорозмірних матеріалів. Нанотехнології активно розвивають в 40 країнах світу.
Україна входить в цей список і має напрацювання, якими в світі вже користуються. Найбільший внесок в розробку наноматеріалів в Україні вносять Національна академія наук і Національна академія медичних наук. Широке використання нанотехнологій і наноматеріалів стало реальністю. Своє місце нанотехнології знайшли в споживчому секторі. Сьогодні кількість харчових продуктів і косметичних виробів, медичної продукції, пакувальних матеріалів, предметів функціонального одягу, який не треба прати і якій має антибактеріальний захист та інших дивовижних речей рахується вже не сотнями, а тисячами. В майбутньому нанотехнології зможуть вирішити глобальні проблеми людства: забезпечення необхідними матеріалами, водою, енергією, їжею, захистити від невідомих бактерій та вірусів. «Нано» походить від грецького nanos і означає «карлик». Ну, нічого собі, карлик !
З застосуванням нанотехнологій в харчовому виробництві знайомить книжкова презентація «Високі технології ХХІ століття».