Зміст стор.
1. Плату за держконтроль молока хочуть відновити: законопроєкт
зареєстровано у Раді 1
2. Український аграрний експорт впав до критичного рівня 2
3. Заяви про дефіцит продуктів та «голод» в Україні: експерт пояснив,
чи варто панікувати 2
4.Нішеві культури стають порятунком для аграріїв в умовах закритих
портів 2
5. У ЄС прогнозують збільшення імпорту цукру на 70% 3
6. Експорт соняшникової олії скоротився на 42% 3
7. Пасічники нарощують виробництво коріандрового меду 3
8. “Ситуація складніша”. Експерти розповіли про стан молочної галузі
та чи є дефіцит молока для переробки 3
9. Чи варто запасатися продуктами через удари по складах: відповідь
Мінагрополітики 4
10. Україна наростила експорт цукру на 11%, але скоротила посіви буряків
до історичного мінімуму 4
11. Риба подорожчає: чи "врятує" український короп від дорогого оселедця 5
--------------------------------------------------------------------
1. Плату за держконтроль молока хочуть відновити: законопроєкт зареєстровано у Раді
AgroNews.ua. - 01.09.2026
21 серпня 2026 року ВР зареєструвала законопроєкт, який змінює вимоги у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної медицини та державного контролю. «Інфагро» повідомляє, що профільний парламентський комітет рекомендував розглянути Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання в агропродовольчому секторі (№15058—д) як основу.
Аналітики зазначають: «Попри те, що законопроєкт не є спеціальним актом для молочної галузі, окремі його положення безпосередньо стосуються виробників та переробників молока і молочної продукції».
Одна з найбільш важливих для галузі пропозицій стосується закону України «Про молоко та молочні продукти». Законопроєкт №15058—д передбачає скасування з 1 січня 2029 року чинності цього закону, в якому міститься спеціальна норма статті 14 про заборону стягнення плати за державний контроль.
№15058—д стосується ширшої реформи системи державного контролю та наближення українського законодавства до вимог ЄС. Тому для молокопереробних підприємств важливими залишаються також питання простежуваності, лабораторного контролю, безпечності продукції, відповідальності оператора ринку та взаємодії з державними органами контролю».
2. Український аграрний експорт впав до критичного рівня
AgroNews.ua. - 31.08.2026
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомив, що через блокаду українських портів аграрний експорт скоротився до критично низького рівня. І покупці українського зерна в країнах Азії та Африки тимчасово переорієнтовуються на інших постачальників.
Але альтернативні постачальники наразі можуть замінити Україну лише частково, а їхнє зерно значно дорожче. Після повноцінного відновлення українського експорту, вважає Висоцький, покупці швидко повернуться до українського зерна. Україна має значні обсяги поставок, які складно замінити протягом року без суттєвого здорожчання. Він зазначив: «В річному вимірі знайти повну альтернативу таким об’ємам, які з України поставляються, дуже складно і точно дуже дорого».
https://agronews.ua/news/ukrayinskyj-agrarnyj-eksport-vpav-do-krytychnogo-rivnya/
3. Заяви про дефіцит продуктів та «голод» в Україні: експерт пояснив, чи варто панікувати
AgroPolit.com. – 31.08.2026
Перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України Михайло Непран заявив, що в Україні наразі немає системного дефіциту продуктів, а поширення повідомлень про нібито загрозу голоду може бути частиною інформаційної кампанії рф. Удари рф по складах і логістичній інфраструктурі справді призвели до перебоїв із постачанням окремих товарів у деяких регіонах та магазинах. Однак це не означає, що Україна зіткнулася із загальним дефіцитом продовольства. Окремі проблеми з асортиментом дійсно можуть виникати. Водночас ситуацію, за його словами, важливо оцінювати об’єктивно, а не робити висновки на основі окремих випадків.
Таким чином, локальні перебої з постачанням окремих категорій товарів не свідчать про загрозу масштабного продовольчого дефіциту чи голоду в Україні.
4.Нішеві культури стають порятунком для аграріїв в умовах закритих портів
AgroPortal.ua.- 02.09.2026
Агрохолдинг «Ландекс Агро» (Харківська обл.) планує у сезоні 2027 року суттєво розширити посіви нішевих культур. Результати поточного сезону підтвердили перспективність напряму. Загальна площа під льоном олійним, нутом і соєю зросте до понад 5,1 тис. га.
Найбільший клин займе льон олійний, культура, що добре переносить посуху та показує високу рентабельність у кліматичних умовах Харківщини. Цьогоріч під льоном було 3 627 га, на 2027 рік компанія планує збільшити площу до 4 240 га. Також збільшаться площі нуту. «Ландекс Агро» закладає на 2027 рік масштабування до 373 га — зростання більш ніж у п’ять разів. Соя, одна з найпопулярніших культур в Україні, для Харківщини досі залишається нішею. Площі стабільні: від 497,66 га цього року до 530 га у планах на 2027-й.
У компанії зазначили, що в умовах складного експорту, обмежень у роботі портів і логістичних блокувань реалізація традиційних великотоннажних культур часто стикається з просіданням цін і високими дисконтами. Саме нішеві культури в таких реаліях стають фінансовою подушкою безпеки для підприємства.
5. У ЄС прогнозують збільшення імпорту цукру на 70%
AgroPortal.ua.- 02.09.2026
НАЦУ «Укрцукор» повідомляє, що по прогнозу ЄК, виробництво цукру в Євросоюзі у 2026/27 МР складе 13,4 млн т, що на 3,2 млн т менше, ніж сезоном раніше. Зазначається, що перехідні залишки на початок сезону прогнозуються на рівні 3,1 млн т, що на 700 тис. т більше, ніж роком раніше.
«Однак це не компенсує скорочення виробництва, що призведе до збільшення імпорту та зміни торговельного балансу», — зазначили в асоціації. Очікується, що імпорт зросте з 880 тис. до 1,5 млн т (тобто +70%), водночас суттєво скоротиться експорт — з 1,6 млн до 600 тис. т (-63%).
https://agroportal.ua/news/mir/u-yes-prognozuyut-zbilshennya-importu-importu-cukru-na-70
6. Експорт соняшникової олії скоротився на 42%
AgroPortal.ua.- 01.09.2026
Україна з 1 по 27 серпня експортувала 131,3 тис. т соняшникової олії, що на 42,5% менше, ніж за аналогічний період липня, експорт соняшникового шроту зріс на 28% — до 83,1 тис. т проти 64,9 тис. т у липні. На внутрішньому ринку соняшнику закупівельні ціни цього тижня зросли. Індекс Spike CPT завод підвищився на $20 за тиждень — до 460 $/т.
https://agroportal.ua/news/rastenievodstvo/eksport-sonyashnikovoji-oliji-skorotivsya-na-42-2
7. Пасічники нарощують виробництво коріандрового меду
AgroPortal.ua.- 01.09.2026
Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів, розповіла співвласниця пасіки Ірина Карабут.
«У нас є спільнота бджолярів, які кооперуються між собою. Торік уперше поїхали на коріандр, меду вийшло небагато, адже не знали, скільки везти вуликів і який той мед буде. Але людям він сподобався, і ми швидко його розпродали», — згадує підприємиця.
Цьогоріч коріандрового меду отримали близько 100 кг, загалом «Медуниця» зібрала близько 2 т меду проти 1,2 т торік. Половину врожаю становить соняшниковий мед, близько чверті — акацієвий. Решта припадає на коріандровий, липовий мед, різнотрав’я та лісове різнотрав’я. Окрім різних сортів меду, підприємці виготовляють близько десяти видів крем-меду, горіхи та сухофрукти в меду, пастилу, фріпси та іншу продукцію.
https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/pasichniki-naroshchuyut-virobnictvo-koriandrovogo-medu
8. “Ситуація складніша”. Експерти розповіли про стан молочної галузі та чи є дефіцит молока для переробки
Bizagro. – 01.09.2026
Кінець серпня зазвичай відзначається пожвавленням на українському молочному ринку, однак цього року ситуація складніша. Ціни на молоко продовжують зростати, тоді як переробники поки не можуть повною мірою скористатися сезонним підвищенням попиту.
Додатковим викликом стали удари рф по продовольчій логістиці. Після атак на склади та розподільчі центри великі торговельні мережі переглядають умови роботи з постачальниками, намагаючись перекласти на них частину або всі ризики знищення товарів.
Водночас дефіциту молока для переробки немає. За сім місяців цього року молочні заводи закупили майже 2 млн т сировини — на 5% більше, ніж торік. Основний приріст забезпечили сільгосппідприємства, які наростили виробництво молока більш ніж на 5%. Натомість виробництво молока в домогосподарствах за цей період скоротилося на 27% — до 1,6 млн т. Тенденція свідчить про подальше укрупнення молочного тваринництва: менша кількість великих господарств поступово компенсує скорочення виробництва населенням.
Головним питанням галузі залишається не наявність сировини, а здатність переробників і ритейлу забезпечити зростання продажів в умовах воєнних та логістичних ризиків.
9. Чи варто запасатися продуктами через удари по складах: відповідь Мінагрополітики
Гвара медіa.-03.09.2026
Наразі в країні немає передумов для довгострокового дефіциту продуктів через російські удари по складській інфраструктурі. Але перебудова логістики може спричинити затримки з доставкою та вплинути на ціни. Про це під час брифінгу повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
Ситуація з постачанням продовольства не має загроз, подібних до тих, що спостерігалися у 2022 році. Через пошкодження складської інфраструктури логістичні маршрути перебудовують, тому в окремих випадках доставка продукції може тривати довше.
Споживачам не потрібно збільшувати домашні запаси продуктів через удари по складах. Актуальною залишається рекомендація мати запас їжі приблизно на місяць, а його обсяг і склад залежать від потреб конкретної сім’ї, зазначив міністр. Водночас перебудова логістики може призвести до зростання вартості продуктів приблизно на 2,5%. Вартість окремих категорій товарів може змінюватися по-різному.
10. Україна наростила експорт цукру на 11%, але скоротила посіви буряків до історичного мінімуму
GrowHow.in.ua.- 03.09.2026
Цукрова галузь України завершила 2025/26 МР зі зростанням експорту попри низькі ціни та складну логістику. За сезон на зовнішні ринки поставили 646 тис. тонн цукру, що на 11% більше, ніж роком раніше. Водночас площі під цукровими буряками врожаю 2026 року скоротилися до найнижчого рівня за час незалежності України, розповіли в Національній асоціації цукровиків України «Укрцукор».
Експорт цукру приніс майже $300 млн
За підсумками 2025/26 МР українські виробники повністю забезпечили потреби внутрішнього ринку та отримали від експорту цукру майже $300 млн валютної виручки. Експорт зріс із 580 тис. тонн у попередньому сезоні до 646 тис. тонн, або на 11%.
Одним із ключових факторів стало відновлення поставок до країн Центральної Азії. На тлі обмеженого доступу до ринку Євросоюзу цей напрямок швидко став одним із основних для українських експортерів. Частка ЄС у структурі експорту українського цукру водночас збільшилася на 3 в.п. і становила 20%. При цьому 55% поставок до Євросоюзу припало на Болгарію. До трійки найбільших покупців у 2025/26 МР увійшли: країни ЄС — 20%; Узбекистан — 17%; Ліван — 16%.
В «Укрцукрі» зазначають, що другий рік поспіль галузь працює в умовах низьких цін. На багатьох експортних напрямках паритет із внутрішньою ціною фактично означав реалізацію продукції нижче собівартості.
Виробництво цукру може скоротитися до 1,2 млн тонн
Попри історичний мінімум посівних площ, в асоціації не очікують рекордного падіння виробництва завдяки застосуванню сучасних агротехнологій. За прогнозом «Укрцукру», у 2026/27 МР українські підприємства можуть виробити близько 1,2 млн тонн цукру — приблизно стільки ж, скільки у сезоні 2020/21. Цього обсягу має вистачити для забезпечення внутрішнього споживання та формування експортного потенціалу приблизно у 300 тис. тонн.
11. Риба подорожчає: чи "врятує" український короп від дорогого оселедця
Дело.-01.09.2026
Ціни на рибу в Україні можуть зрости до 30%
Через ускладнення логістики імпортна риба в Україні може подорожчати ще на 10-20%, а в негативному сценарії - на 25-30%. Українська риба може додати 5-12% у ціні.
Імпорт не зникне, але логістика зробить рибу дорожчою
Потрібно розділяти вплив блокади портової інфраструктури на український аграрний експорт та імпорт риби, підкреслив Гайдамака. Для рибного ринку чорноморські порти України вже не є єдиними воротами імпорту. Після 2022 року значна частина логістики була перебудована через порти та логістичні центри країн ЄС із подальшим автомобільним або залізничним перевезенням в Україну. "Тому навіть суттєве ускладнення роботи українських морських портів не означає фізичного зникнення імпортної риби з полиць", - зазначив. голова спілки "Риба України", експерт з рибної галузі Любомир Гайдамака.
Проте така логістика стає дорожчою: додаються перевантаження, довше автомобільне плече, витрати на холодильне зберігання, страхування, проходження кордонів та необхідність довше фінансувати товар в дорозі. Тому у спілці не радять говорити про "витіснення" імпортної риби українською, оскільки ці продукти здебільшого належать до різних товарних груп. Споживач, який звик купувати скумбрію, оселедець, хек або лосось, не обов'язково замість них придбає коропа чи товстолоба. Це різний смак, жирність, способи приготування, і, зрештою, різна культура споживання.
https://delo.ua/agro/riba-podorozcaje-ci-vryatuje-ukrayinskii-korop-vid-dorogogo-oseledcya-471679/