Зміст стор.
1. Польща може збільшити імпорт олії з України 1
2. Українські аграрії можуть отримати 300 млн євро у перший рік після
приєднання України до ЄС 2
3. Україна втрачає частину ринків кукурудзи 2
4. Уряд схвалив проєкт держбюджету України на 2027 рік: скільки
передбачили на оборону, економіку та агросектор 3
5. Дефіцит коштів у агросекторі може сягнути $7-8 млрд до кінця року 3
6. Україна помітно збільшила експорт м’яса птиці, але виручка скоротилася 3
7. Удари росії по українській агропереробці додають ризиків на світовому
продовольчому ринку 4
8. Єдиний у Радомишльській громаді жорновий млин забезпечує місцеву
пекарню борошном 4
9. Євросоюз запустив програму стимулювання досліджень та інновацій в
АПК 4
10. Качка: В ЄС треба більше розповідати про вигоди інтеграції України 5
11. В Україні створять Державний реєстр документів щодо благополуччя
тварин 5
12. Виноградарство України: стартувати слід з аналізу ґрунтів, а не з
саджанців 5
13. Україна готується експортувати яловичину до Британії 6
----------------------------------------------------------
1. Польща може збільшити імпорт олії з України
AgroNews.ua. - 14.09.2026
Мирослав Марциняк, аналітик аграрного ринку, висловив думку, що заборона на імпорт українського ріпаку до Польщі не виключає збільшення постачань продуктів його переробки, насамперед ріпакової олії. Польський ринок може імпортувати готову олію безпосередньо з України або з інших країн ЄС, які переробляють український ріпак.
За його словами, зростання постачань імпортної ріпакової олії може посилити конкуренцію для польських переробних підприємств. Якщо імпортна продукція буде дешевшою, внутрішня переробка ріпаку може скоротитися, що зменшить попит на ріпак польського виробництва. Особливо важливим цей фактор є для біодизельної галузі, яка залишається найбільшим споживачем ріпакової олії в Польщі.
Минулого сезону імпорт ріпакової олії до Польщі збільшився приблизно на 130 тис. т порівняно з попереднім сезоном. Водночас змінився і напрямок торгівлі ріпаком між Польщею та Німеччиною: якщо кілька років тому Польща експортувала ріпак на німецький ринок, то зараз вона більше імпортує його з Німеччини, ніж постачає туди.
https://agronews.ua/news/polshha-mozhe-zbilshyty-import-oliyi-z-ukrayiny/
2. Українські аграрії можуть отримати 300 млн євро у перший рік після приєднання України до ЄС
AgroNews.ua. - 12.09.2026
В аналітичному звіті Інституту економічних досліджень і політичних консультацій та Warsaw Enterprise Institute «Вплив вступу України до Європейського Союзу на Спільну аграрну політику» зазначається, що найімовірніше, при вступі України до Євросоюзу механізм підтримки українських аграріїв відрізнятиметься від того, який застосовувався до країн, що вступили до ЄС раніше. Зокрема, найбільш імовірним сценарієм стане поступове збільшення підтримки агросектору України – від 300 млн євро у перший рік до 1,2 млрд євро на рік через 10 років.
Інтеграція українського агросектору із земельною площею понад 32,7 млн га сільськогосподарських угідь (станом на 2025 р.) стане однією з наймасштабніших подій в історії ЄС. Відповідно, на основі Спільної аграрної політики ЄС, яка розподіляє кошти переважно на основі площі сільськогосподарських земель, інтеграція країни з таким обсягом с/г земель може суттєво змінити структуру розподілу коштів у цій бюджетній програмі Євросоюзу.
Дискусія про вступ України до ЄС і доступи до відповідних бюджетних фондів збігається з фундаментальною реформою бюджету ЄС на 2028-2034 рр. Єврокомісія пропонує скасувати традиційну двоопорну структуру Спільної аграрної політики й об’єднати аграрні фонди з іншими програмами у Національні та регіональні партнерські плани загальним обсягом 865 млрд євро. Для підтримки фермерів передбачається новий інструмент DABIS, який запроваджує регресивну шкалу та встановлює обов’язкову стелю виплат у розмірі 100 тис. євро на одне господарство на рік.
Для України це означатиме, що у перший рік після вступу сума підтримки агросектору становитиме приблизно 300 млн євро і наступними роками вона буде поступово збільшуватися та дійде до 1,2 млрд євро на рік через 10 років після приєднання України до ЄС.
3. Україна втрачає частину ринків кукурудзи
AgroNews.ua. - 11.09.2026
На тлі ускладнення українських поставок через російські атаки на портову інфраструктуру Аргентина збільшує експорт кукурудзи. У серпні–вересні країна може поставити на зовнішні ринки до 10 млн тонн зерна, що стане одним із найвищих показників за всю історію.
Активно аргентинська кукурудза надходить до країн Північної Африки, які традиційно були важливими ринками для українських експортерів. Українські експортери кукурудзи стикаються з серйозними логістичними труднощами через російські удари по портовій інфраструктурі Одеської області.
Частину вантажів доводиться перенаправляти на наземні маршрути та через дунайські порти. Водночас їхня пропускна здатність значно нижча, ніж у морських портів, тому вони не можуть повністю компенсувати скорочення морських поставок. Проблеми з українською логістикою відкривають Аргентині додаткові можливості для розширення присутності на традиційних для України ринках.
https://agronews.ua/news/ukrayina-vtrachaye-chastynu-rynkiv-kukurudzy/
4. Уряд схвалив проєкт держбюджету України на 2027 рік: скільки передбачили на оборону, економіку та агросектор
AgroPolit.com. – 16.09.2026
Кабінет Міністрів України схвалив проєкт закону «Про Державний бюджет України на 2027 рік». Документ зареєстрований у ВР за №16000.
Головним пріоритетом бюджету, як і в попередні роки після початку повномасштабного вторгнення РФ, залишається фінансування сектору безпеки й оборони. Водночас уряд планує збільшити видатки на соціальну сферу, освіту, охорону здоров’я, ветеранську політику, підтримку внутрішньо переміщених осіб, регіонів і громад та розвиток економіки.
Найбільші видатки передбачені на оборону та безпеку — 4,885 трлн грн.На підтримку сільгосптоваровиробників у проєкті бюджету заклали 7,4 млрд грн. Кошти планують спрямувати, зокрема, на фінансову підтримку аграріїв і фермерів, гуманітарне розмінування, грантові програми для АПК, меліорацію та релокацію сільгоспвиробників.
Проєкт держбюджету має пройти розгляд у Верховній Раді.
5. Дефіцит коштів у агросекторі може сягнути $7-8 млрд до кінця року
AgroPortal.ua.- 14.09.2026
Пресслужба Всеукраїнської аграрної ради повідомляє, що очільник ВАР Андрій Дикун, висловив думку: якщо ситуація з морським експортом не зміниться, дефіцит коштів в українському агросекторі до кінця цого року може сягнути $7–8 млрд, За його словами, нинішній стан українського сільського господарства є складнішим, ніж у 2022 році.
Сухопутні маршрути та використання портів сусідніх країн не можуть повністю компенсувати обмеження морського експорту. «Повноцінної альтернативи Чорному морю для українського агроекспорту немає. Жодна інша логістика не здатна замістити ті обсяги, які Україна традиційно експортувала морем», — зазначив очільник ВАР.
Він вважає, що нині потрібно зберегти десятки тисяч малих і середніх агровиробників. Саме вони сьогодні найбільше залежать від доступного кредитування та державних і міжнародних інструментів підтримки. Зокрема, для продовження роботи пільгової кредитної програми «5-7-9%» необхідно залучити близько $250 млн від міжнародних партнерів. Водночас окремих програм підтримки вже недостатньо.
6. Україна помітно збільшила експорт м’яса птиці, але виручка скоротилася
AgroPortal.ua.- 14.09.2026
«Союз птахівників України» повідомив, що за підсумками січня – серпня 2026 року Україна експортувала 330,2 тис. т м’яса птиці — на 12,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас експортна виручка зменшилася на 2,6% — до $697,9 млн. У серпні експорт м’яса птиці становив 40,6 тис. т, що на 1,5% менше за липневий показник. У грошовому вимірі постачання скоротилися на 7,9% — до $82,2 млн.
Середня експортна ціна становила 2,02 $/кг — на 20,9% менше, ніж у серпні 2025 року, що пояснюється зміною асортименту експорту та зниженням цін на зовнішніх ринках.
Основними покупцями українського м’яса птиці за вісім місяців стали Нідерланди (20%), Велика Британія (11,7%), Словаччина (10,6%) та ОАЕ (6,4%). На країни ЄС припало 36% загального обсягу експорту — 118,9 тис. т.
7. Удари росії по українській агропереробці додають ризиків на світовому продовольчому ринку
AgroPortal.ua.- 14.09.2026
Заступник голови ВАР Денис Марчук.заявив, що удари рф по підприємствах агропереробки створюють додаткові ризики для агросектору України та світового продовольчого ринку, оскільки пошкодження виробничих потужностей впливає на попит на сировину та можливості її реалізації. Атаки на переробні підприємства також створюють ризики для продовольчої безпеки України.
Марчук наголосив на необхідності перегляду умов експорту сої та ріпаку. В Україні діє 10% мито на експорт цих культур, яке, зокрема, мало стимулювати внутрішню переробку. Він зазначив: «В умовах воєнних ризиків товаровиробники повинні мати можливість реалізовувати свою продукцію як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках».
8. Єдиний у Радомишльській громаді жорновий млин забезпечує місцеву пекарню борошном
AgroPortal.ua.- 13.09.2026
В селі Заболоть Радомишльської громади на Житомирщині родина Нагорних, переселенців із Києва, облаштувала жорновий млин із кам’яними жорнами та виробляє борошно. Неподалік села працює невеличка пекарня, яка виготовляє хліб і різні хлібобулочні вироби для локальних кіосків і магазинів, де мають потребу в борошні, розповіла власниця жорнового млина «Сімейний млин Нагорних» Вікторія Нагорна.
Вона також повідомила, що власноруч вирощують сорт озимого жита Кобза української селекції, який має високі хлібопекарські якості, також закуповують українське зерно у місцевих фермерів. Житнє та пшеничне борошно має більший попит і задовольняє пекарню, з якою співпрацюють.
«Сімейний млин Нагорних» виробляє пшеничне борошно, пшеничне цільнозернове та житнє обдирне. Потужність виробництва становить до 2 т борошна на місяць. На майбутнє планують розширювати лінійку більш нішевими видами, наприклад, гречаним і рисовим.
9. Євросоюз запустив програму стимулювання досліджень та інновацій в АПК
AgroPortal.ua.- 08.09.2026
Європейська комісія впроваджує новий стратегічний підхід до досліджень та інновацій для підвищення конкурентоспроможності, стійкості та сталості сільського та лісового господарства, а також сільських територій і продовольчих систем, повідомляє пресслужба відомства. Стратегія об'єднує дві взаємопов’язані рамкові програми — AgRI 2040, орієнтовану на агросектор, лісове господарство та сільські території, і Food 2040, що охоплює продовольчі системи, зокрема рибальство та аквакультуру.
Нова стратегія має посилити інноваційну екосистему агропродовольчого сектору — від фундаментальних досліджень і розробок до впровадження технологій та їх виходу на ринок. Єврокомісія планує прискорити поширення знань та інновацій, приділяючи більше уваги реальним потребам користувачів і практичному ефекту від нових рішень.
Зазначається, що рамки AgRI 2040 та Food 2040 забезпечать спільний стратегічний підхід до фінансованих ЄС досліджень та інновацій. Їх реалізовуватимуть у межах програм Horizon Europe на 2028–2034 роки та відповідних напрямів Європейського фонду конкурентоспроможності.
10. Качка: В ЄС треба більше розповідати про вигоди інтеграції України
AgroPortal.ua.- 06.09.2026
Під час дискусії у Брюсселі Тарас Качка, який має офіційно розпочати роботу на посаді очільника Місії України при ЄС, заявив, що інтеграція України до Євросоюзу буде не лише елементом безпеки, а й суттєвим економічним підсиленням для самого блоку, зокрема у сфері важкої промисловості та сільського господарства. Він підкреслив, що партнерство між Україною та ЄС уже демонструє новітні підходи, зокрема через механізми фінансової підтримки. Надалі співпраця може принести взаємну вигоду в ключових секторах економіки.
Тарас Качка наголосив на важливості якісного інформування по всьому ЄС про позитивні аспекти інтеграції України для країн-членів, зокрема в економічному плані.
11. В Україні створять Державний реєстр документів щодо благополуччя тварин
AgroPortal.ua.- 04.09.2026
Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомляє, що Кабінет Міністрів України визначив порядок ведення Державного реєстру документів, виданих відповідно до законодавства про благополуччя тварин. Реєстр має систематизувати інформацію про документи, що підтверджують відповідність встановленим вимогам. Створення реєстру дозволить централізовано зберігати інформацію про документи, а органам державного контролю — оперативно перевіряти їх наявність і чинність, що має допомогти запобігати допуску до роботи з тваринами осіб без підтверджених необхідних знань і навичок.
До реєстру вноситимуть дані про державні сертифікати та тимчасові допуски, що підтверджують знання і навички персоналу щодо дотримання вимог законодавства про благополуччя тварин. Також міститиметься інформація про сертифікати придатності транспортних засобів для перевезення тварин, дозволи на коротко- та довготривалі рейси і рейсові журнали.
12. Виноградарство України: стартувати слід з аналізу ґрунтів, а не з саджанців
AgroReview. – 17.09.2026
З 1 січня 2026 року набирає чинності закон про виноград і вино, однак його повноцінна реалізація ще не розпочалася. Фахівці галузі переконані, що наступним важливим кроком має стати законодавче визнання вина харчовим продуктом.
Законодавчі зміни та виклики для галузі
Голова Української виноградарсько-виноробної асоціації та генеральна директорка Big Wines Наталія Бурлаченко наголошує, що виноградник закладається на десятиліття вперед, а повноцінного врожаю доводиться чекати кілька років. Вона підкреслює, що в Україні вже діють гранти, компенсації та державна підтримка для закладання багаторічних насаджень. Ці програми мають охоплювати увесь виробничий цикл — від аналізу ґрунтів до експорту продукції. Особливо важливим є пільгове кредитування, яке має враховувати період вступу виноградника в плодоношення.
Наразі для запуску нового закону необхідно ухвалити підзаконні акти, створити функціональні реєстри та цифрові процедури. Поки виробники переглядають свою документацію, маркування та облік сировини, галузь готується до змін у нормативному полі.
Поради інвесторам та стратегія розвитку
Ініціатива щодо статусу вина як харчового продукту, наголошує голова асоціації, «не означає скасування акцизного контролю». Наталія Бурлаченко радить інвесторам не поспішати з вибором сорту винограду чи купівлею саджанців. На її переконання, першочергово потрібно дослідити ґрунти, кліматичні умови, водопостачання, логістичні можливості та потенційний ринок збуту. Лише після цього варто переходити до конкретних сортів та закупівлі саджанців.
https://agroreview.com/content/roslyny/vynogradarstvo-ukrayiny-startuvaty-slid-analizu/
13. Україна готується експортувати яловичину до Британії
Bizagro. – 09.09.2026
Держпродспоживслужба повідомила, що Україна робить черговий крок до розширення географії експорту продукції тваринного походження. Розпочався аудит системи державного контролю, успішне проходження якого є необхідною умовою для відкриття ринку Великої Британії для української яловичини.
Аудит триватиме з 7 до 17 вересня 2026 року. Експерти оцінюватимуть увесь ланцюг державного контролю — від вирощування ВРХ до забою, переробки та експортної сертифікації готової продукції.
Аудит включає питання планування та проведення заходів державного контролю; роботу територіальних органів і державних лікарень ветеринарної медицини; контроль за здоров’ям та переміщенням тварин; реагування на спалахи хвороб; лабораторна діагностика; простежуваність продукції; оформлення експортних ветеринарних сертифікатів тощо.
https://bizagro.com.ua/ukrayina-gotuyetsya-eksportuvaty-yalovychynu-do-brytaniyi/