Зміст стор.
1. 45 тисяч кубометрів біометану вперше пішли на експорт 1
2. Україна стала нетто-імпортером молочної продукції 2
3. Cargill розширює виробництво продукції птахівництва у
Таїланді 2
4. Новий сезон соняшнику в Україні: потенціал переробки більший,
але є ризики збуту 2
5. Малаві отримала 1,6 тис. т продовольства за програмою Food
from Ukraine 3
6. Євроквоти тісненькі, але показують реальні експортні можливості
України 3
7. Кредити під портфельні держгарантії: агро та переробка — у лідерах 4
8. Сік, м’ясо птиці та цукор: які євроквоти Україна використовує
найактивніше 4
9. Великий виробник меду підтвердив міжнародну якість продукції 5
10. Зернові як альтернативне паливо: нові можливості для
українських аграріїв 5
11. Молочна карта України змінюється: які області нарощують
виробництво 5
-----------------------------------------------------------------------
1. 45 тисяч кубометрів біометану вперше пішли на експорт
Агробізнес Сьогодні.-23.09.2026
«Теофіпольська енергетична компанія» стала п’ятим українським експортером біометану й четвертим, що постачає газоподібний біометанпроводами. Експортний галузь розпочався у лютому 2025 року, першу партію відправила «Вітагро». Згодом до неї долучилися МХП і «Галс Агро», а зріджений біометан вивозять МХП та «ЮМ Ліквід Газ». Загалом торік українські експортні компанії понад 11,2 млн куб. м газоподібного біометану власного виробництва.
Найбільший в Україні біометановий завод, на який припадає понад половина у всій потужності галузі, вперше продав газ за кордон. Обсяг першої партії — близько двох відсотків того, що підприємство виробляє за місяць. Виторг від неї, за оцінками, не перевищив кілька десятків тисяч доларів.
Завод у Хмельницькій області запрацював у березні цього року. Потужність його об'єкта — 56 млн куб. м біометану на рік, і він єдиний в Україні підключений до газотранспортної системи. За оцінками ExPro підприємство виробляє близько 1,4–2,8 млн куб. м на місяць, тож, за розрахунками редакції, перша експортна партія становила лише 1,6–3,2% місячного виробітку. У вересні обсягу може зрости до 200 тис. куб. м, але й це буде менш ніж сьома частина того, що завод виробляє.
Біометан експортують вже п'ять компаній
Галузь лишається невеликою, але швидко концентрується. За словами голови правління Біоенергетичної асоціації України Георгія Гелетухі, в Україні працює шість біометанових заводів загальною потужністю 106 млн куб. м на рік, пише Zaxid.net . Тобто на один хмельницький завод припадає понад половина у всій потужності країни.
2. Україна стала нетто-імпортером молочної продукції
AgroPolit.com. – 21.09.2026
В Асоціації виробників молока повідомили, що за підсумками січня–серпня 2026 року Україна стала нетто-імпортером молочної продукції за вартістю. За цей період імпорт склав $253,13 млн, тоді як експорт — $248,79 млн.
За підсумками серпня зовнішньоторговельне сальдо молочної продукції було від'ємним і становило $3,34 млн. Одним із факторів, який може підтримати український молочний експорт, є очікуване скорочення виробництва молока-сировини в ЄС та зростання цін на біржові молочні товари.
Для збереження доступу до європейського ринку українським виробникам необхідно виконувати вимоги ЄС, зокрема щодо благополуччя тварин. Повна адаптація до відповідних норм має відбутися до 1 січня 2028 року. Додатковим викликом залишається логістика. Через проблеми з морськими перевезеннями українські компанії переорієнтовують вантажі на Дунай, залізницю та автомобільні маршрути через західний кордон. За наведеними даними, час доставки зріс на 40–50%.
https://agropolit.com/news/32268-ukrayina-stala-netto-importerom-molochnoyi-produktsiyi
3. Cargill розширює виробництво продукції птахівництва у Таїланді
AgroPortal.ua.- 26.09.2026
Cargill Inc. — найбільша світова приватна компанія, що інвестує в харчове виробництво. Працює в 68 країнах світу, займається продажами зерна, олії, цукру та інших продуктів, є найбільшим виробником аграрної продукції. Cargill інвестує 2 млрд батів ($60 млн) у розширення виробництва та переробки птиці в Таїланді. Івестиції включають запуск у 2028 році нової автоматизованої виробничої лінії для варених курячих продуктів на її птахофабриці в місті Сарабурі.
Віцепрезидент Cargill та керуючий директор з птахівництва в Азійсько-Тихоокеанському регіоні Вачарапон Прасопкіатпока зазначив: «Попит на високоякісний білок продовжує зростати на світових ринках, і клієнти шукають надійних інноваційних партнерів, які можуть допомогти впевнено масштабуватися».
Згідно з даними компанії, з Таїланду Cargill експортує варену продукцію птиці до підприємств громадського харчування та роздрібної торгівлі в інших азійських країнах, зокрема Японії, а також до Європи та Північної Америки. Також уже ведуться роботи з будівництва зернового силосу місткістю 30 тис. т для корму для курей на об'єкті Cargill у північно-східному регіоні Таїланду.
Cargill заявила, що частина інвестицій буде спрямована на передові технології, такі як штучний інтелект, оскільки компанія прагне оптимізувати як виробничі процеси, так і витрати.
4. Новий сезон соняшнику в Україні: потенціал переробки більший, але є ризики збуту
AgroPortal.ua.- 25.09.2026
Як повідомляє «АПК-Інформ», у 2026 року очікується трирічний максимум у виробництві соняшнику — урожай олійної може зрости до 13,5-13,6 млн т (+26% до 2025 р.). Теоретично потенціал переробки соняшнику в 2026/27 МР збільшується до 13-13,3 млн т (+29%). Україна заходить у новий сезон-2026/27 з оптимістичною оцінкою щодо врожаю соняшнику та песимістичними настроями щодо реалізації потенціалу переробки.
Аналітики зазначають: «Але цього сезону саме логістика стає фактором, який визначатиме, наскільки цей потенціал буде реалізований. Фактично заблокована робота глибоководних портів, високе навантаження на альтернативні маршрути та дефіцит наземного транспорту створюють обмеження не лише для експорту продуктів переробки, а й для самої рентабельності переробки. Крім того, для переробного сектору ситуація ускладнюється різким падінням експортних цін на соняшникову олію».
Альтернативні маршрути поступово збільшують обсяги постачань, однак їх потужностей наразі недостатньо для швидкого повернення експорту до звичних обсягів: відновлення до щомісячних потенційно можливих у таких умовах 300-400 тис. т навіть за умови повного завантаження альтернативних шляхів поки що очікувати не варто, зважаючи на значні пошкодження терміналів, портової інфраструктури та систематичні обстріли заводів.
На цьому тлі попит переробників на соняшник нового врожаю залишається стриманим, ціни переглядаються вниз щодня, а старт переробки — один із найслабших за останні кілька років.
Про експорт, сценарії розвитку ситуації в переробному секторі, наскільки швидко галузь зможе адаптуватися до нових реалій та інші найбільш актуальні та гострі питання українського сектору переробки буде йти мова на ХХV Міжнародній конференції «Fat&Oil Industry-2026». Захід відбудеться 30 жовтня в Києві.
5. Малаві отримала 1,6 тис. т продовольства за програмою Food from Ukraine
AgroPortal.ua.- 23.09.2026
Республіка Малаві отримала першу у 2026 році партію української продовольчої допомоги в межах гуманітарної ініціативи Food from Ukraine. Як повідомляє пресслужба Мінагро, загалом передбачено постачання 5,35 тис. т продовольства — жовтого колотого гороху та рослинної олії. Станом на 3 вересня до Малаві вже доставлено 1576,3 т продовольства. Решта вантажу очікується протягом найближчих тижнів.
Українська допомога надходить напередодні періоду найбільш гострої нестачі продовольства в Малаві, який традиційно триває з жовтня до березня, станом на серпень поточного року, понад 1,9 млн жителів країни вже перебувають на кризовому рівні продовольчої незабезпеченості. Очікується, що протягом сезону нестачі продовольства ця кількість може зрости до 2,6 млн осіб.
6. Євроквоти тісненькі, але показують реальні експортні можливості України
AgroPortal.ua.- 23.09.2026
Тарас Качка, посол України при ЄС і торговий представник України , висловив таку думку у підкасті «Центру економічної стратегії», що обсяги квот Євросоюзу на українську агропродукцію, оновлені у 2025 році, виявились значно більшими, ніж очікували експортери та експерти.
Він визнав, що Україна має кілька чутливих товарів, які повністю використовують свою квоту, — м’ясо птиці або пшениця. Ці квоти вибираються «під нуль». І додав, що раніше квота на мед закінчувалась у середині січня.
«Цього року, наприклад, квота на мед досі не вичерпана, хоч наближається. Це говорить про те, що її розмір співставний з обсягами нашого експорту, — пояснює він. — І по багатьох товарах так само: рік тому було розчарування, що вони замалі, а зараз ми бачимо, що вони відповідають нашим масштабам, хоч і тісненькі».
Він також навів приклад біоетанолу — було задекларовано, що Україна використає квоту у перших кварталах, а фактично вибирає ближче до кінця третього кварталу.
7. Кредити під портфельні держгарантії: агро та переробка — у лідерах
AgroPortal.ua.- 23.09.2026
Пресслужба Міністерства фінансів України повідомила, що представники мікро-, малого та середнього бізнесу (ММСП) України з початку використання інструменту державних гарантій на портфельній основі з грудня 2020 року залучили 58 534 кредити на загальну суму 212,4 млрд грн.
Зазначається, що за час дії воєнного стану підприємці отримали від уповноважених банків 53 309 таких кредитів на 201,8 млрд грн. У серпні цього року укладено 92 кредитні договори на 0,9 млрд грн.
Станом на 1 вересня 2026 року 30 банків-кредиторів обслуговують 16 536 кредитів на суму 79,7 млрд грн. Зобов’язання за основним боргом, що частково забезпечені державними гарантіями на портфельній основі, становили майже 36,8 млрд грн. Це 61% від загального ліміту чинних гарантій (60,4 млрд грн), уточнили у міністерстві.
За видами економічної діяльності на першому місці переробна промисловість — 4 379 кредитів на 29,7 млрд грн та інші сфери: сільське господарство — 3 193 кредити на загальну суму 24,1 млрд грн; гуртова та роздрібна торгівля, ремонт транспортних засобів — 6 142 кредити на 17,9 млрд грн; будівництво — 633 кредити на 2 млрд грн тощо.
https://agroportal.ua/news/finansy/krediti-pid-portfelni-derzhgarantiji-agro-ta-pererobka-u-liderah
8. Сік, м’ясо птиці та цукор: які євроквоти Україна використовує найактивніше
AgroPortal.ua.- 21.09.2026
Україна станом на середину вересня 2026 року продовжує активно використовувати тарифні квоти на постачання агропродовольчої продукції до ЄС. Серед квот, що адмініструються за принципом First Come — First Serve, повністю використано квоту на яблучний сік, повідомила УКАБ.
За ліцензійними квотами високі показники зберігаються за пшеницею, продукцією птахівництва та яйцями. Річну квоту на пшеницю обсягом 1,3 млн т фактично повністю розподілено. За основною квотою на свіже м'ясо птиці сукупно розподілено близько 70,0 тис. т, тобто весь обсяг, наданий на перші три квартали 2026 року. Аналогічна ситуація спостерігається щодо яєць та яйцепродуктів і яєць у шкаралупі — по 6,75 тис. т, або 100% доступного на січень – вересень обсягу.
За молочною групою найбільша частка припадає на знежирене молоко та вершки у порошку — сукупно розподілено 8,57 тис. т, або 55,7% річного обсягу. За молоком та згущеним молоком цей показник становить 4,05 тис. т, або 27,0%, а за вершковим маслом та іншими молочними жирами — 1,12 тис. т, або 16,0%. Порівняно з початком серпня найбільший приріст у молочній групі також зафіксовано за сухим знежиреним молоком і вершками.
Порівняно з початком серпня особливо швидко використовувалася квота на етиловий спирт: показник зріс із 77,7% до 99,3% на початку вересня. За цукровою кукурудзою використання збільшилося з 75,3% до 95,1%, за цукром — з 68,1% до 83,9%, за томатами — з 59,9% до 73,0%, а за медом — з 64,4% до 74,5%.
В УКАБ зазначають: «Оновлені дані демонструють, що для низки українських агропродовольчих товарів тарифні квоти вже фактично обмежують можливості безмитних постачань до ЄС. Насамперед це стосується яблучного соку, етилового спирту та цукрової кукурудзи. Водночас за окремими зерновими, м’ясними та молочними позиціями зберігається значний невикористаний потенціал квот».
9. Великий виробник меду підтвердив міжнародну якість продукції
AgroPortal.ua.- 21.09.2026
Бізнес-директор ТОВ «Мед України», член правління Асоціації експортерів меду Едуард Кричфалушій повідомив, що ТОВ «Мед України» отримало міжнародний сертифікат IFS Food, який підтверджує відповідність виробничих процесів міжнародним вимогам до безпечності та якості харчової продукції.
Сертифікація IFS Food охоплює всі етапи виробництва — від відбору сировини до пакування готової продукції. Вона передбачає незалежний аудит виробництва та оцінку систем контролю безпечності й ризиків. За словами виробника, отримання сертифіката відкриває додаткові можливості для співпраці з великими торговельними мережами Європи та інших країн.
IFS Food є стандартом, визнаним Глобальною ініціативою з безпечності харчових продуктів (GFSI).
10. Зернові як альтернативне паливо: нові можливості для українських аграріїв
AgroReview.-20.09.2026
На тлі нестабільності аграрного ринку та падіння закупівельних цін на продукцію аграрної галузі в Україні аграрії шукають нові шляхи підвищення ефективності своєї діяльності. Одним з таких рішень стає використання зернових культур не лише як товару, а й як джерела енергії для опалення.
Економічні переваги використання зерна для опалення
Фахівці зазначають, що застосування пшениці, ячменю чи кукурудзи для виробництва теплової енергії може бути економічно вигіднішим, ніж використання традиційних деревних пелетів. За словами засновника і керівника компанії Ukravit Віталія Ільченко, перехід на зернове паливо дозволяє значно скоротити витрати на опалення в аграрних підприємствах, що особливо актуально в умовах сучасних ринкових викликів.
Потенціал та перспективи впровадження зернового палива
Використання зернових як альтернативного палива створює додаткові можливості для аграріїв, які мають залишки продукції через низькі ціни або перевиробництво. Таке рішення не лише дозволяє утилізувати надлишки зерна, але й отримати додаткову економічну вигоду шляхом його використання як енергетичного ресурсу. Крім того, впровадження зернового опалення сприятиме диверсифікації енергетичних джерел у сільському господарстві та зменшить залежність аграрного сектору від традиційних видів палива.
Використання таких культур, як пшениця, ячмінь та кукурудза, для виробництва теплової енергії може виявитися значно вигіднішим порівняно з традиційними деревними пелетами.
Для впровадження цієї ідеї необхідно подальше вдосконалення технологій переробки зерна на паливо, а також проведення відповідних досліджень. Фахівці підкреслюють, що потенціал зернового опалення є значним, і цей напрямок може стати важливим кроком до енергетичної незалежності аграрних господарств та розвитку сталої енергетики в Україні.
https://agroreview.com/top/zernovi-yak-alternatyvne-palyvo-novi/
11. Молочна карта України змінюється: які області нарощують виробництво
Дело.-22.09.2026
Асоціація виробників молока інформує, що Україна за січень-серпень 2026 року виробила 4,1 млн тонн молока-сировини - на 13% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Основне скорочення припало на господарства населення, тоді як промислові ферми збільшили виробництво на 5%. Найактивніше надої зростають у західних областях.
За даними Держстату, у серпні 2026 року господарства всіх категорій виробили 563,7 тис. тонн молока-сировини - на 3,5% менше, ніж у липні, та на 15,1% менше, ніж у серпні 2025 року. За січень-серпень виробництво скоротилося на 13%, до 4,1 млн тонн. При цьому підприємства збільшили випуск на 5%, до 2,21 млн тонн, тоді як господарства населення скоротили його на 27%, до 1,89 млн тонн.
У промисловому секторі найвищі темпи зростання виробництва показує Рівненська область. Серед лідерів також Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська, Чернігівська та Житомирська області. Найбільшим виробником залишається Полтавщина.
Зміна географії виробництва може вплинути на логістику молока-сировини. Переробники у західних областях можуть скоротити залежність від поставок із центральних і північних регіонів, однак транспортні витрати залишаються високими.
Проблеми з логістикою, конкуренція з імпортом та необхідність відповідати вимогам ЄС щодо благополуччя тварин залишаються головними викликами для галузі. Україна має до 1 січня 2028 року привести відповідні норми у повну відповідність до європейських вимог.