Боротьба з тіньовим обігом спирту дала результати
AgroNews.ua. -10.01.2020
У січні 2020 року ДП «Укрспирт» офіційно реалізує 440, 60 тисяч декалітрів спирту. При цьому за аналогічний період минулого року було реалізовано лише 255, 17 тисяч декалітрів. Це — результат боротьби з виробництвом контрафактного спирту в Україні, повідомили у прес-службі «Укрспирту».
«Ці цифри свідчить не про те, що ми стали виробляти чи споживати більше алкоголю в країні, а про ефективну боротьбу з тіньовим обігом спирту. Держава зосередила увагу на ліквідації усіх можливих схем виробництва контрафактного спирту, які раніше існували на заводах підприємства. Ми уважно стежимо за собівартістю спирту та правильною закупкою сировини. І якщо бачимо будь-які порушення, то відразу міняємо керівників заводів. І це вже дає свої результати», — прокоментував в.о. голови ДП «Укрспирт» Сергій Блескун. Наразі підприємство готують до передачі Державному фонду майна України. Варто зауважити, що збільшення об’єму реалізації спирту ДП «Укрспирт» пропорційне збільшенню акцизу, а тобто — призведе до зростання надходжень до бюджету України. «Дякую Міністерству, Державній фіскальній службі та правоохоронним органам за спільну роботу у напрямку детінізації спиртової галузі. Усе, що можна зробити на ДП “Укрспирт” щодо цього напрямку, ми робимо. Звісно, ми не можемо контролювати нелегальний імпорт або підпільні заводи, які працюють під виглядом іншої діяльності у нашій державі. Однак упевнений, що невдовзі такі явища зникнуть в Україні», — додав Блескун. До слова, у січні працюватиме 10 заводів ДП «Укрспирт», при цьому в аналогічний період минулого року працювали 7. Нагадаємо, з 1 січня 2020 почав діяти закон про демонополізацію спиртової галузі. Згідно з документом, із 1 липня 2020 року скасовується державна монополія на виробництво спирту, зокрема, як лікарського засобу, а також для медичних і ветеринарних цілей.
Український агросектор має величезний потенціал для впровадження інновацій
AgroNews.ua. -08.01.2020
Український агросектор має величезний потенціал для експериментів та впровадження інноваційних цифрових технологій. Тут працюють абсолютно різного розміру компанії, які вирощують широчезний спектр сільгоспкультур, у тому числі овочевих, пише AgroPortal.ua
Про це в ефірі RadaTVchannel розповів голова правління AgTech Ukraine Юрій Петрук. За його словами, раніше українські аграрії були дуже консервативні щодо впровадження подібних технологій. З приходом до управління більш молодшого покоління ситуація суттєво змінюється. При цьому різного розміру компанії підходять до втілення новацій по-своєму. Приміром, агрохолдинги розробляють продукт з нуля і під себе, на це витрачається багато часу та фінансів. Вони сподіваються далі продавати цей продукт, але у інших компаній виявляються абсолютно інші потреби. Натомість малі та середні компанії шукають готові рішення, які інтегрують і налаштовують під себе. «Ми використовуємо 30-40% наших технологій, всі інші — імпортуємо. Проте не потрібно обов’язково ставати монополістами у виробництві технологій. Ми можемо інтегрувати краще з того, що є на ринку», — говорить Петрук. Він додає, що українські ІТ-спеціалісти контактують напряму з кінцевими споживачами — аграріями, щоб чіткіше зрозуміти поставлену задачу, ширше розкрити тему підвищення врожаїв та експорту, «прокачати» економіку України з усіх боків. Така співпраця є найбільш продуктивною. Разом із тим, розробка програмного забезпечення частіше проводиться на експорт. «Аграрне виробництво — це та галузь, де застосовуються топові технології, і часто вони затребувані більше за кордоном, ніж у нас, — ділиться Петрук. — В Україні бізнес працює за принципом «інвестиція повинна окуповуватися швидко» (2-3 роки). Проте є чимало технологій, які окуповуються 5-8-10 років. Їх, на жаль, впроваджують не в Україні».
Україна наростила виробництво шоколадних цукерок
AgroNews.ua. -08.01.2020
В Україні у січні-листопаді минулого року виробили 58 тисяч 297 тонн шоколадних цукерок (крім цукерок із вмістом алкоголю, шоколаду в брикетах, пластинах чи плитках). Про це УНН повідомляє з посиланням на дані Держстатистики.
За 11 місяців 2019 року у порівнянні з аналогічним перодом роком раніше виробництво шоколадних цукерок збільшилося на 23,2%. При цьому у річному вимірі (листопад 2019-го до листопада 2018 року) шоколадних цукерок почали робити більше на 18,2%. Шоколадних цукерок з вмістом алкоголю у січні-листопаді 2019 року виробили в Україні 17 тисяч 592 тонни, що на 7% більше, ніж за відповідний період роком раніше. Водночас, у річному вимірі виробництво таких цукерок скоротилося на 3,6%.
Ефіопія зацікавлена в поставках зерна з України
AgroNews.ua. -07.01.2020
Ефіопія назвала Україну стратегічним партнером у агросекторі на 2020 рік.Про це йшла мова в ході круглого столу в Торгово-промисловій палаті України, передає Agroportal.ua
Як йдеться у повідомленні ТПП, генеральний директор Служби державних закупівель Ефіопії Цевайе Мелуне Бачоре наголосила на важливості співпраці саме з Україною, адже уряд країни визначило Україну стратегічним партнером на 2020 рік. Ефіопія є одним з найбільших торгових партнерів України серед країн Подсахарськой Африки. Український експорт в Ефіопію в 2015-2017 рр. був більшим, ніж в усі інші країни цього регіону – за обсягами взаємної торгівлі серед цих країн Ефіопія традиційно займає друге-третє місця.
У 2019 році Україна експортувала рекордну кількість м’яса
AgroNews.ua. -07.01.2020
Українським виробникам вдалося експортували 472 тис. т м’яса у 2019 р. Цей показник виріс за рахунок збільшення експорту курятини. Такі дані повідомив Андрій Панкратов, аналітик агропродовольчих ринків ФАО на конференції «М’ясний бізнес 2019», повідомляє UkraineFood.org.
Так у 2019 р. м’яса птиці було відправлено на зовнішні ринки 410 тис. т, що на 25% більше у річному обчисленні. Об’єми експорту яловичини та свинини залишились незмінними. Для порівняння у 2018 р. вітчизняні виробники експортували всього 395 тис. т. За словами експерта, основну тенденцію на глобальному ринку задають високі світові ціни на м’ясо. Це робить вигідними зовнішні поставки, але водночас здорожчує імпорт.
Виробництво гречки в Україні зросло на 18%
AgroNews.ua. -07.01.2020
В Україні за 11 місяців 2019 року у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року зросло виробництво гречки – на 18,2%, у річному вимірі (листопад 2019-го до листопада 2018-го) – на 13,3%. Про це УНН повідомляє з посиланням на дані Держстатистики.
Загалом у січні-листопаді 2019 року було вироблено 66,89 тис. тонн гречки (ядриці та січки), з них у листопаді – 6,8 тис. т. Запаси готової продукції на кінець листопада 2019 року становили 2,49 тис. т гречки (ядриці та січки). Дані наведено у натуральному вираженні; без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.
В Україні збільшилась кількість виробників органічної продукції
AgroNews.ua. -05.01.2020
В Україні на сьогоднішній день сформувалася тенденція зростання кількості виробників органічної продукції та постійного розширення лінійки товарів, про це повідомила заступник начальника відділу політики якості розвитку Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства України Валентина Заєць.
“Що стосується розширення лінійки товарів, то, говорячи про виробництво готових харчових продуктів у 2019 р., це молочні, м’ясні продукти, борошно, крупи, масло. Тому органічне виробництво і надалі буде активно розвиватися як в експортному напрямку, так і на внутрішньому ринку”, – зазначила В.Заєць. Крім того, вона підкреслила, що Закон України “Про основні засади та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції” дасть можливість українським виробникам виготовляти органічну продукцію згідно з українським законодавством і постачати її на внутрішній ринок. При цьому на сьогоднішній день Мінекономіки допрацьовує нормативну базу, яка забезпечить впровадження нового закону. Виробники, які наразі здійснюють виробництво органічної продукції відповідно до стандартів, еквівалентним законодавства ЄС, не відчують суттєвих змін в правилах органічного виробництва після впровадження всіх підзаконних актів органічного законодавства в Україні, адже прийнятий закон і нормативно-правові акти, які вже затверджені або будуть затверджені незабаром, розроблені з урахуванням законодавства ЄС в цій сфері, зокрема Регламентів 834, 889 і 1235.
Наступний рік буде непростим для українських агроекспортерів – думка
AgroNews.ua. -04.01.2020
Україні в 2020 році потрібно буде захищати і розширювати зайняті українським зерном позиції на ринках Азії і Африки, а також конкурувати з російською соняшниковою олією на ринках Індії та Китаю. Вирішення цих завдань спирається на стабільне зростання аграрного виробництва України. Про таку тенденцію сказав в своєму інтерв’ю генеральний директор компанії УкрАгроКонсалт Сергій Феофілов, пише Latifundist.
За його словами, новий рік буде непростим для українських експортерів. Сергій Феофілов також підсумував 2019 рік. Він виділив зростання експортної виручки.«Тільки за перші три квартали 2019 року експорт трьох основних зернових культур (пшениця, ячмінь, кукурудза) приніс в Україну валюту на суму $ 6,8 млрд, що на 43% перевищує показники аналогічного періоду минулого року. Україна в минулому році збільшила відвантаження пшениці на ринки Азії та Африки, а також кукурудзи в Європу і Китай, поставила новий рекорд експорту соняшникової олії», – зазначає експерт. Але аналіз УкрАгроКонсалт показує, що фізичні обсяги експорту зростають набагато швидше в порівнянні зі збільшенням валютної виручки. Україна по суті залишається величезним давальницьким цехом, оскільки сюди вливаються МТР, виробляється зернова і олійна сировина, яка потім переробляється в інших країнах, де і залишається основна маржа.
Визначено основні пріоритети державної підтримки сільського господарства на 2020 рік
AgroNews.ua. -03.01.2020
2 січня, відбулася відкрита зустріч з аграрними асоціаціями під головуванням заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Висоцького, де кожен отримав змогу висловити свої пропозиції щодо напрямів державної підтримки на 2020 рік, повідомляють на сайті Мінекономрозвитку.
«На сьогодні ми вже маємо певні напрямки, які визначені ключовими, серед яких – підтримка малих і середніх виробників у рамках запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення. Наша мета – спільно з профільними асоціаціями напрацювати програми підтримки, які включатимуть дві цілі: економічний ефект та створення нових робочих місць», – підкреслив заступник Міністра. За результатами наради визначено основні пріоритети: – підтримка галузі тваринництва, садівництва; – підтримка переробної галузі; – відшкодування вартості за придбання с/г техніки та обладнання; – оновлення порядків розподілу коштів, переліків та ін.; – пропозиції щодо оновлення податкового кодексу.
Виробництво хліба в Україні скоротилося на 11%
AГРОПОЛІТ. -08.01.2020
В Україні за 11 місяців 2019 року виробництво хліба та хлібобулочних виробів нетривалого зберігання впало на 10,7%.
Про повідомляє прес-служба Державної служби статистики України. Загалом у січні-листопаді 2019 року було вироблено 782,27 тис. т хліба та хлібобулочних виробів нетривалого зберігання, з них у листопаді – 66,68 тис. т. У листопаді у річному вимірі виробництво хліба та хлібобулочних виробів нетривалого зберігання скоротилося на 14,1%. Запаси готової продукції на кінець листопада 2019 року становили 304 тонни хліба та хлібобулочних виробів нетривалого зберігання.
Неконструктивна експортно-імпортна позиція уряду призведе до втрат з усіх боків, – Бахматюк
AГРОПОЛІТ. -07.01.2020
За словами власника Ukrlandfarming та голови ради директорів холдингу «Авангард» Олега Бахматюка, неконструктивна експортно-імпортна позиція уряду призведе до втрат з усіх боків. Про це він заявив під час ексклюзивного інтерв'ю для AgroPolit.com.
«Я не знаю, на кого рівняються ці люди. Взагалі, то флагманами розвитку експортної економіки є Китай, Японія, ЄС. І взагалі, якщо ви помітили, то США дуже часто виступають і звинувачують Китай, що відбувається маніпулювання курсом для вирівнювання своїх експортних позицій на міжнародному ринку. Якщо Дональд Трамп обклав 20% штрафом китайські товари, і це було катастрофою, то зараз 20% обкладено всі українські експортні товари. А це недоотримання бюджету, спад експортно орієнтованих галузей, які дають більше половини експорту і валюти в об’ємі ВВП. Від такої політики зростає імпорт в країну. Я такої політики експорту не можу зрозуміти. Це для мене нонсенс», — заявив Бахматюк. За його словами, такі дії уряду вплинули не лише на його підприємства але й на інших українських експортерів. «В нас питання з «Авангардом»: він покращив роботу за рахунок того, що 50% почав експортувати. І тут нам і всім експортерам такий подарунок від уряду — 30% зниження курсу долара. Ми ж поставляємо в Гонконг, в Сінгапур. Зараз в Індонезію починаємо поставляти. Ми просто не очікували такої «грамотної» експортної політики. Тому «Авангард» буде суттєво скорочувати експорт. При тому що є ряд ринків, де ми просто добивалися їх рік чи два, а зараз вони через таку політику уряду стали збитковими від собівартості на 10-15 %. Будемо щось корегувати через пару місяців, будемо дивитися, як рухатися дальше» — заявив Бахматюк.
Укрвинпром не відмовився від експорту «коньяку» та «шампанського», попри Асоціацію з ЄС
AГРОПОЛІТ. -05.01.2020
Корпорація «Укрвинпром» повідомила, що Україна продовжить виготовлення та експорт «коньяку України» та «шампанського України».
Про це йдеться у повідомленні на сторінці корпорації у Facebook, повідомляє Економічна правда. В Укрвинпромі пояснили, що виноградно-виноробна галузь країни нині працює в умовах перехідного періоду, що визначено статтею 208 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом стосовно використання географічних зазначень ЄС для позначення подібних продуктів, які походять з України. Як зазначається в повідомленні, для певного переліку назв виноробної продукції, зокрема для назв «шампанське» та «коньяк» – це 10-річний перехідний період, який діє до 1 січня 2026 року. Отже, це незмінна протягом найближчих років юридична ситуація. Попри взяті на себе зобов’язання відмовитися від низки географічних назв ЄС, зокрема «коньяк» та «шампанське», ми маємо право використовувати назви до кінця 2025 року. Однак, внаслідок політичного рішення під час підписання Угоди про асоціацію не було передбачено надання раніше обумовлених під час переговорів компенсацій чи технічної допомоги виробникам виноробної продукції України у разі відмови від вживання географічних зазначень країн Європи у назвах українських вин і коньяків», — сказав Володимир Кучеренко, генеральний директор корпорації «Укрвинпром».
Виробництво цукру в Україні скоротилось майже на 20%
AgroPortal.ua.-10.01.2020
Українські підприємства в 2019/20 МР виготовили 1,48 млн т цукру, що на 19% менше ніж попереднього року.
Про це йдеться у повідомленні НАЦУ «Укрцукор». «Всього в сезоні працювало 33 цукрових заводи, які переробили 9,84 млн т цукрових буряків. Це майже на третину менше ніж попереднього року. Як бачимо, суттєве зменшення кількості сировини потягнуло за собою скорочення виробничих потужностей і, як наслідок, зменшення виробництва цукру в цілому», — прокоментувала заступник голови правління НАЦУ «Укрцукор» Руслана Яненко. За словами експерта, такий результат є досить прогнозованим, адже світовий профіцит цукру, що тривав останні три роки суттєво вплинув і на український ринок — маємо скорочення посівних площ під цукровими буряками на 20% і зменшення кількості сировини. Окрім того, що 9 переробних підприємств в цьому році не запустилось, виробничий сезон також скоротився майже на місяць, а це, безумовно, відіб’ється на собівартості виробництва цукру, адже мінімально цукровий завод повинен відпрацювати 100 днів, щоб покрити витрати на запуск. Традиційно, трійка лідерів виглядає незмінно: Вінницька обл. — 331,9 тис. т, Хмельницька обл. — 192,8 тис. т, а замикає трійку Тернопільська обл. з показником 186,4 тис. т.
Україна відправила на експорт майже 5 млн т олійних культур
AgroPortal.ua.-09.01.2020
Україна з початку 2019/20 МР експортувала майже 5 млн т олійних культур, що на 56% більше, ніж за аналогічний період минулого сезону (3,2 млн т).
Про це йдеться у повідомленні Державної служби з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів. Згідно з даними відомства, експорт зернових культур склав понад 31,7 млн т, зокрема, майже 15 млн т — пшениці (у тому числі продовольчої — понад 11,7 млн т, фуражної — понад 3,2 млн т), ячменю — 3,6 млн т, кукурудзи — майже 12,8 млн т. За аналогічний період минулого маркетингового року було експортовано понад 24,8 млн т зернових, зокрема, 10,8 млн т пшениці (у тому числі продовольчої — 6,7 млн т та фуражної пшениці 4,1 млн т), ячменю — понад 3 млн т, кукурудзи — 10,4 млн т).
Функціональний та снековий формат: який хліб обирають українці
AgroPortal.ua.-09.01.2020
Хліб функціонального призначення та снекові вироби вагою 50-60 грамів. Таким новинкам серед хлібобулочних виробів надають перевагу українці, проте лідером продажу залишається хліб традиційної рецептури.
Про це в ексклюзивному коментарі для AgroPortal.ua розповів голова правління компанії «Київхліб» Володимир Череда. За його словами, зміна смаків споживачів хлібобулочних виробів відбувається поступово.«За добу наше підприємство випускає близько 500 т хлібобулочних виробів. З них до 20% займають новинки», — каже він. Це хліб покращеної якості або функціональний, наприклад, фітнес-хліб. Тобто з додаванням певних видів сировини. Якраз він показує тенденцію до позитивної динаміки. Словом, відбувається певною мірою заміщення традиційного хліба новим. «Дуже стрімко розвивається мережа швидкого харчування: бутерброди, перекуси. І ми маємо пропонувати хлібобулочні вироби по 50-60 грамів, щоб їх могли використовувати фастфуди. Таким новинкам особливо надають перевагу споживачі до 30 років, які економлять час у швидкому темпі життя», — говорить експерт. Череда зазначає, що їхнє підприємство за цей рік розширило свою лінію асортименту на 12 позицій. Для цього вивчало смаки споживачів та тенденції на сусідніх, європейських ринках. Однак розроблено їх було значно більше. Мова йде про ті, що прижилися серед покупців, розповідає Череда. «Сьогодні ринок України відкритий не лише по хлібу, а й загалом. Він точно відображає тенденції, що відбуваються у світі», — підсумував він.
Макроекономічні підсумки року: агросектор залишився драйвером зростання
AgroPortal.ua.-04.01.2020
Зростання економіки України прискорюється. Цьому серед іншого сприяє розвиток сільського господарства.
Про це йдеться у повідомленні Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства на сторінці у Facebook.«За перші три квартали 2019 року ВВП порівняно з аналогічним періодом 2018-го зріс на 3,8%, а в ІІ і ІІІ кварталах темпи зростання взагалі перевищували 4%. Це позитив, особливо на фоні уповільнення економічного зростання у світі, і зокрема в Європі», — пояснюють у міністерстві. На відміну від попередніх років, у 2019 році дуже високими темпами зростав експорт товарів і послуг, що в ІІІ кварталі прискорився до 13,5%. Це відбулося насамперед за рахунок значних поставок зернових та олійних культур, олії та залізної руди в умовах високого врожаю та сприятливої цінової кон'юнктури на відповідних ринках. «Серед компонентів з боку виробництва основними драйверами зростання залишалося сільське господарство в умовах збору рекордних обсягів врожаю зернових культур, а також сфера торгівлі на тлі збереження високої споживчої активності. Також стрімко зростала будівельна галузь в умовах проведення активних робіт з оновлення та розширення транспортної та енергетичної інфраструктури, а також робіт з модернізації та розширення виробництва, зокрема промислових підприємств», — додають у міністерстві. Також уточнюється, що врожай зернових 2019 року зріс до рекордних 74 млн т. «Потенціал для подальшого зростання продуктивності в сільському господарстві — дуже високий. І запуск прозорого та цивілізованого ринку землі буде сприяти реалізації цього потенціалу», — вважають у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.
ЭКСПОРТ УКРАИНСКОЙ МУКИ ПОДСКОЧИЛ НА 50%
Деловая столица.-10.01.2020
Украинские аграрии с начала 2019/2020 маркетингового года в сравнении с 2018/2019 МГ по состоянию на 3 января поставили муки больше на 54% - до 191,8 тыс. тонн муки
Об этом сообщает "АПК- Информ", передает "ДС". При этом уточняется, что экспорт пшеничной муки за отчетный период составил 190,7 тыс. тонн (+66,9 тыс. тонн до результата в 2018/19 МГ), муки из других видов зерна - 1,1 тыс. тонн (+0 4 тыс. тонн). В целом экспорт украинских зерновых за первую половину сезона достиг 31,1 млн тонн, тогда как в 2018/19 МГ этот показатель составлял 23,2 млн тонн.
Без шампанського, але з українським бренді
День.-09.01.2020
Що чекає наших виробників, які використовують у назві своєї продукції європейські географічні зазначення, і чому варто розкручувати власні локальні бренди?
Усі знають коньяк, шампанське, пармезан чи фету, але не всім відомо, що перелічені назви є географічними зазначеннями і тому можуть вироблятися лише на чітко визначеній території з дотриманням встановлених вимог. А це означає, що незабаром українським виробникам доведеться відмовитися від використання цих та багатьох інших іноземних географічних зазначень, які Україна зобов’язалася охороняти на своїй території, підписавши Угоду про асоціацію з ЄС. У Європі наразі зареєстровано вже понад 3,5 тисячі географічних зазначень, а в Україні система власних географічних зазначень лише в процесі становлення, і на сьогодні маємо лише один зареєстрований до регламенту ЄС український харчовий продукт із географічним зазначенням — це Гуцульська овеча бриндзя. Хоча часу на розкрутку залишилося не так уже й багато, зазначив національний експерт із маркетингу і комунікацій проекту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» Іван ГАЙВАНОВИЧ під час зустрічі з товаровиробниками Вінниччини. До 2026 року українські підприємці повинні відмовитися від використання популярних брендів, які характерні для певних територій, і знайти замінники. Пришвидшити цей процес має на меті закон про географічні зазначення, який набув чинності 1 січня 2020 року. «Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень є новою редакцією колишнього закону «Про охорону прав на зазначення походження товарів», гармонізованою із законодавством Європейського Союзу. Це рамковий документ, слідом за яким очікується ухвалення трьох секторальних законів, що регулюватимуть використання й охорону географічних зазначень для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, а також для вин та спиртних напоїв», — відзначає експерт і додає, що на сьогодні є багато продуктів, назви яких не дозволено використовувати незареєстрованим виробникам. Так, згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, Україна до 2026 року має відмовитися від використання захищеного географічного зазначення «коньяк», тож наразі для цього українського продукту шукають іншу назву. Також українським виробникам сиру фета з 2023 року доведеться відмовитися від цієї назви, адже вона є захищеним географічним зазначенням.
Милованов сообщил о завершении объединения Минагро и МЭРТ в одну структуру
Капитал.-02.01.2020
Объединение Министерства аграрной политики и продовольствия и Министерства экономического развития и торговли (МЭРТ) в Министерство развития экономики, торговли и сельского хозяйства завершено, сообщил глава объединенного министерства Тимофей Милованов. «26 декабря 2019 года завершено объединение структур двух министерств: МЭРТ и Министерства аграрной политики и продовольствия. В ходе объединения была проведена централизация функций, объединены дублирующие функции, сокращены непрофильные функции», — написал Милованов в Facebook. Он также отменил, что в ходе реорганизации из структуры Минэкономики уволено 27 человек, в том числе госсекретарь и 15 руководителей структурных подразделений Минэкономики (50% руководящего состава). «В МинАПК был уволен госсекретарь, девять глав департаментов и еще 79 человек», — отметил министр.
Україна до квітня зможе використати квоти на експорт до ЄС курятини і яєць
УНІАН: Новини України.-09.01.2020
Україна зможе безмитно експортувати до Євросоюзу 5 тисяч тонн курятини та 750 тонн яєць.У січні-березні 2020 року Україна зможе використати квоти на безмитний експорт в країни Євросоюзу 5 тисяч тонн курятини та 750 тонн яєць. Про це свідчать дані на сайті Єврокомісії. Також повідомляється, що в наступному кварталі (квітень-червень) українські експортери отримають квоти на 5 тисяч тонн курятини та 1,2 тисячі тонн яєць. Євросоюз у 2020 році збільшив квоти на ввезення українських товарів тваринництва: курятини – з 19,2 тисячі тонн до 20 тисяч тонн, яєць - з 2,7 тисячі тонн до 3 тисяч тонн. Як повідомляв УНІАН, Верховна Рада ратифікувала угоду між Україною та Європейським Союзом про збільшення квот на безмитний експорт м'яса птиці з України, згідно з яким загальний розмір квоти до 2021 року сягне 70 тисяч тонн.
Аграрный сектор на пороге исторической реформы
УНІАН: Новини України.-08.01.2020
Ушедший год отметился очередным рекордом урожая зерновых и масличных культур, отменой государственной монополии на производство спирта и резонансным законопроектом, принятие которого позволит запустить уже в октябре 2020 года историческую земельную реформу.
Наиболее знаковым событием исторического масштаба в 2019 году для украинских аграриев стал долгожданный сдвиг в земельной реформе. Верховная Рада в декабре одобрила в первом чтении законопроект об обороте земель сельскохозяйственного назначения и прервала двадцатилетнюю традицию под занавес года продлевать мораторий на продажу сельскохозяйственных земель. Сформированный в прошлом году по итогам досрочных выборов парламент проигнорировал призывы влиятельных противников земельной реформы, и мораторий прекратил действовать с наступлением нового 2020 года. Несмотря на осеннюю засуху, урожай зерновых и масличных культур в ушедшем году превысил 75 миллионов тонн. Это почти на пять миллионов тонн больше, чем годом ранее, и превышает первоначальные прогнозы профильного ведомства. Львиная доля украинского урожая пришлась на кукурузу, которой было собрано свыше 35 миллионов тонн, и пшеницу, валовый сбор которой достиг 28 миллионов тонн. Впрочем, по мнению инсайдеров, реальный урожай зерновых и масличных культур в Украине может быть значительно больше и достигать ста миллионов тонн. Экспорт нового урожая также может оказаться рекордным. В июле – декабре прошлого года аграрии поставили на внешние рынки более 30 миллионов тонн зерна – а это на треть больше, чем за аналогичны период предыдущего года. А впереди еще половина маркетингового сезона.