В Україні будують сучасний завод з випуску дитячого харчування та соків
AgroNews.ua. -04.06.2020
Агропідприємство «Гадз» (Тернопільська область) планує відкрити завод з виробництва соків, джемів, пюре і дитячого харчування. Про це повідомила пресслужба Тернопільської ОДА на своїй сторінці в Facebook, пише agronews.ua.
Агропідприємство вже підписало угоду на поставку обладнання для переробки фруктів з Італії. Як розповів заступник голови підприємства «Гадз» Олег Грицак, завод почне роботу в квітні 2021 року. Він буде працювати 20 годин на добу, потужність заводу – 3 т за годину. Перші партії продукції на підприємстві планують виробляти з урожаю 2020 року. Відповідно до публікації, завод буде включати цех з прийому сировини, переробки фруктів, камери зберігання готової продукції. Виробництво також матиме власну лабораторію. «Такі інвестиції – це, перш за все, нові робочі місця з конкурентною зарплатою. Люди отримують альтернативу, щоб не їхати на роботу за кордон. Це є для нас пріоритетом», – зазначив заступник голови Тернопільської ОДА Віктор Устенко.
В Україні ціни на агропродукцію після пандемії можуть зрости кратно
AgroNews.ua. -03.06.2020
Криза 2020 року, незважаючи на пандемічний фактор, багато в чому повторює кризу 2008-2011 років. Це дає підставу аналізувати її подальший розвиток та зробити висновки про те, як будуть змінюватися ціни на сировинні товари, зокрема рослинна продукція агросектору. Про це повідомляє agronews.ua.
“Світова фінансова криза 2008 році змусила центральні банки та уряди всього світу обрушити на ринки потік ліквідності для стабілізації економіки. З червня по вересень 2008 року Міністерство фінансів США зайняло рекордні 530 мільярдів доларів для фінансування програм стимулювання. Станом на травень 2020 року пандемія коронавирусу змусила Мінфін зайняти вже 3 трильйони доларів, і це, швидше за все, ще не кінець”, – пише в аналітичному огляді для ru.investing Енді Хект, експерт та оглядач Daily News. Істотною причиною ралі сировинного ринку в 2011 році є відкладений прояв наслідків стимулюючих заходів. Потік ліквідності позначився на купівельній спроможності всіх традиційних валют. Більш того, падіння попиту на ризикові активи після кризи 2008 року змусило багатьох виробників скоротити пропозицію, вважає він. У світі сировини ліками від низьких цін є ще більш низькі ціни. Попит зріс на тлі падіння виробництва, що призвело до зниження рівня запасів. До 2011 року дефіцит викликав зростання цін багатьох товарів. У 2020 році хвиля ліквідності розрослася до масштабів цунамі. Аналогічну відповідь ринків в найближчі місяці і роки може спровокувати ралі сировинних товарів, яке повторить або, можливо, навіть затьмарить ціновий рух, який привів їх до піку 2011 року. Якщо сировинний ринок у 2020 році повторить алгоритм 2011 року, то через якийсь час ціни на рослинну агропродукцію можуть злетіти, можливо навіть кратно, з подальшим поступовим зниженням. І значно перевищити рівень 2017-2019 років.
Експорт м’яса птиці з України суттєво впав
AgroNews.ua. -03.06.2020
У травні 2020 року вітчизняні виробники продали за кордон м’яса та їстівних субпродуктів мяса птиці свіжих, охолоджених та заморожених на загальну суму 45,12 млн доларів США. Про це повідомляє Державна митна служба України, пише agronews.ua.
У травні 2019 року продуктів цієї товарної групи було експортовано на суму 56,97 млн доларів. Відповідно, зменшення експорту за цією групою склало 11.8 млн доларів. Загалом за січень-травень 2020 року українські експортери відвантажили м’яса та субпродуктів птиці на суму 225,67 млн доларів США. Це на 12% менше, ніж за той же період 2019 року, оскільки тоді було експортовано продукції на суму 256,5 млн доларів. Варто зазначити, що низхідний рух спостерігався і щодо імпорту. Так, у січні-травні 2019 року імпортували птиці та її субпродуктів на суму 20,42 млн доларів. За той же період цього року було імпортовано продукції на суму 15,35 млн доларів.
В Україні названо прогнозні обсяги виробництва цукру у 2020/2021 МР
AgroNews.ua. -03.06.2020
У 2020/2021 маркетинговому році виробництво цукру в Україні може скоротитися до 1,2-1,3 млн тонн. У 2019/2020 МР виробництво цукру в Україні склало 1,48 млн т. Про це повідомляє АПК-інформ, пише agronews.ua.
Традиційно, трійка лідерів виглядає незмінно: Вінницька область – 331,9 тис. тонн цукру, Хмельницька область – 192,8 тис. тонн, Тернопільська область – 186,4 тис. тонн. Всього у поточному сезоні 2019/2020 МР працювало 33 цукрових заводи, переробили 9,84 млн тонн цукрового буряка, що майже на третину менше ніж роком раніше.
Єгипет закупив на тендері лише українську пшеницю
AgroNews.ua. -02.06.2020
За повідомленнями операторів ринку, державне агентство Єгипту зі закупівель продовольства GASC в ході тендеру законтрактувало лише українську пшеницю із усіх пропозицій. Про це повідомляє АПК-інформ, пише agronews.ua.
Мова йде про 120 тис. тонн української пшениці. Нагадаємо, граничний дозволений обсяг експорту української пшениці нового врожаю сезону 2020/2021 МР може скласти 14,9 млн тонн. Цьогоріч раніше було підписано Меморандум між основними українськими експортерами, борошномелами та Мінекономіки України та зафіксувано поточний граничний обсяг експорту зерна в 20,2 млн тонн до 1 липня 2020 року.
За 5 місяців 2020 року український аграрний експорт склав понад $9 млрд
AГРОПОЛІТ. -03.06.2020
За період січень-травень 2020 року експорт товарів АПК та харчової промисловості склав $9 072,3 млн, що на 2% або $180,3 млн більше, ніж за відповідний період 2019 року.
Про це повідомляє прес-служба уряду. В структурі експорту традиційно переважає продукція рослинництва, зокрема, зернові культури, олії та продукти переробки. Загалом, у порівнянні з попереднім періодом, збільшилося постачання на зовнішні ринки: олії соняшникової, сафлорової або бавовняної — на $421,3 млн (+22,4%); ячменю — на $107,6 млн (у 2,4 раза); пшениці — на $100,0 млн (+10,3%); макуха, тверді відходи від вилучення рослинних жирів і олій — на $44,2 млн (+9,2%). Крім того, суттєво збільшився попит на українську олію свиріпову, ріпакову та гірчичну (у 18,7 раза).
Переробна галузь зменшить переробку до кінця року на 120 тис. т молока, — експерт
AГРОПОЛІТ. -03.06.2020
Час «Ч» для молочної галузі настане у 2020 році, якщо нічого не змінювати. Згідно із прогнозами, переробна галузь зменшить переробку до кінця року на 120 тис. т молока.
Про це повідомив голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський, йдеться у матеріалі AgroPolit.com. «Час «Ч» для молочної галузі настане у 2020 році, якщо нічого не змінювати. Щоби бути конкурентоспроможними у світі та забезпечити своїх споживачів молочними продуктами, необхідно переробляти 6 млн т молока в Україні щороку. Україна ж переробила у 2019 році 3,8 млн т за темпів щорічного падіння виробництва молока до 5% (хоча цифра зниження значно більша)», — зазначив експерт. Він додав, що цього року очікується 3,6 млн т молока на переробку. Відбувається скорочення: за І квартал 2020 року молокопереробна галузь недоотримала 30 тис. т молока, тобто по 10 000 т молока на місяць.Помножимо цю цифру на 12 місяців і побачимо, що переробна галузь зменшить переробку до кінця року на 120 тис. т молока. Це одне велике молокопереробне підприємство. Фактично, щороку в Україні через зменшення надходження молока на переробку зникає 1 велике підприємство», — зазначив Вадим Чагаровський.
Мінекономіки готує зміни регулювання ГМО
AgroReview.- 03.06.2020
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України утворило робочу групу, яка займатиметься питаннями регулювання генетично модифікованих організмів (ГМО). Про це повідомляє прес-служба Насіннєвої асоціації України (НАУ).
«До складу групи увійшли експерти міністерства, а також представники провідних галузевих організацій та асоціацій, зокрема і НАУ. Робочу групу створено з метою розроблення заходів з адаптації українського законодавства до актів права Європейського Союзу у сфері державного регулювання ГМО», – зазначається у повідомленні. Робоча група стане тимчасовим консультативно-дорадчим органом.За даними Міжнародної служби з моніторингу за застосуванням агробіотехнологій (ISAAA), площа під сільського господарськими культурами з генно-модифікованими джерелами (ГМО-культурами) в 2018 році досягла 191,7 млн га проти 189,8 млн га у 2017 році: з 1996 году вона зросла майже у 113 разів з 1,7 млн га.
“В конце сезона зерно четыре раза продали”. Куда уходят закрома родины
Вести.-03.06.2020
В последнее время Госрезерв все больше напоминает поле битвы
Государственное агентство резерва Украины одним своим названием должно внушать украинцам ощущение стабильности и веру, что если завтра случится беда, то сахара и гречки всем хватит. Но в последнее время Госрезерв все больше напоминает поле битвы. Последняя новость: народная избранница от "Слуги народа" Дарья Володина опубликовала ответ Государственной аудиторской службы на запрос о финансовых нарушениях в Госрезерве, и приведенные в документе суммы не могут не шокировать. "Вести.ua” разбирались, почему структура, которая "должна была стать опорой страны в кризисный период", трещит по швам и кто в этом виноват. "Госрезерв пуст", - заявил на пресс-конференции, посвященной первой годовщине в должности, президент Владимир Зеленский. И буквально на днях стало известно, что в Госрезерве исчезли 2700 вагонов с зерном. Как иронично прокомментировал пропажу советник министра внутренних дел Украины Михаил Апостол, зерно съели мыши. Сумма убытков составила более 800 миллионов гривен, по факту хищения было открыто уголовное производство - виновные рискуют оказаться за решеткой минимум на семь лет.
Интересно, что о недостаче в Госрезерве сообщил его бывший руководитель Ярослав Погорелый. Он продержался на должности всего 5,5 месяцев и был уволен распоряжением правительства 13 мая. Без боя экс-чиновник не сдался и заявил, что министр развития экономики, торговли и сельского хозяйства Игорь Петрашко якобы хочет возглавить коррупционные схемы в структуре. Он высказал уверенность, что Госрезерв заставят закупить зерно по завышенной цене у агрохолдинга "Укрлендфарминг", где Петрашко работал замгендиректора.
Глобальное изменение климата усугубило проблемы на пасеках Украины — исследование
Дело.-01.06.2020
На заболевание пчел и их массовую гибель влияет рост среднегодовой температуры и увеличение количества опасных метеорологических явлений
Глобальное изменение климата усугубляет проблемы в пчеловодстве, что приводит к еще более массовому мору пчел и убыткам пасечников. Об этом идет речь в расследовании AgroPortal.ua. Как отмечается, хотя сами украинские пчеловоды списывают мор на отравления пчел средствами защиты растений, официальные данные говорят о другом. "На заболевание пчел и их массовую гибель влияет изменение климатических условий — рост среднегодовой температуры и увеличение количества опасных метеорологических явлений", — отметила заведующая сектором изучения болезней пчел ННЦ "Институт экспериментальной и клинической ветеринарной медицины" Елена Сиренко. К тому же, добавила она, изменение климата приводит к быстрому и активному распространению паразитарного заболевания варроатоз, что в дальнейшем снижает иммунитет у пчел и приводит к вирусным, грибковым и бактериальным заболеваниям. В то же время эксперты не отрицают и наличия проблемы токсикозов — отравления пчел средствами защиты растений. Однако соглашаются, что в этом случае ответственность несут обе стороны — и аграрий, и пасечник. Первый должен вовремя уведомить об обработке и правильно ее провести, второй — изолировать пчел на необходимый срок и обеспечить им питание.
Менше імпорту!
День.-02.06. 2020
Українські виробничі компанії скаржаться на несправедливу конкуренцію
Багато економічних проблем роками залишаються непоміченими. У всякому випадку ми не помічаємо їх, аж поки не вдарить криза. Так, пандемія оголила наявні економічні прогалини та змусила уряд активніше генерувати ідеї задля їх ліквідації. На жаль, не всі проблеми держава може розв’язати одночасно. Наразі досить гостро стоїть питання імпорту в Україну — його занадто багато. Національний виробник потерпає від цієї ситуації, тягнучи вниз показники економіки.За даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства за перші два місяці 2020 року до України завезено імпортного товару на 8,6 млрд доларів. Переважна кількість країн-імпортерів знаходиться в ЄС, за ними йдуть Китай, Росія та США. Найчастіше товари експортуються через Одеську, Київську та Львівську області. Якщо аналізувати по галузях, то структура імпорту в Україну виглядає наступним чином: машинобудування, хімічна промисловість, мінеральні продукти, АПК та харчова промисловість, легка промисловість, металургійний комплекс, різні промислові товари, деревина і папір. Звісно, глобальна коронакриза посприяла скороченню показників зовнішньої торгівлі. Державна митна служба повідомила, що за підсумками січня-квітня Україна експортувала товарів на суму $16,08 млрд, на імпорт витратила $16,86 млрд. У порівнянні з аналогічними періодом минулого року на 11% зменшився експорт до країн Європейського Союзу, до країн СНД — на 9% менше. При цьому імпорт з ЄС скоротився на 6%, а імпорт з країн СНД знизився на 30%. Здавалося б, цифри демонструють скорочення імпорту. Але це виключно зовнішні чинники, без яких ситуація могла би бути навіть гіршою з точки зору впливу на українську економіку. Іншими словами, за умови відсутності карантину, скорочення імпорту навряд чи відчувалося б, а от негативні наслідки від нього для місцевого бізнесу — так. Найкраще, що може зробити держава в цій ситуації — це обмежити імпортні потоки. Це не означає повної відмови від імпорту, створення неконкурентного середовища або позбавлення українців продукції з ЄС, США, Китаю. Це означає організацію сприятливих умов, де можна у повному обсязі використовувати потужності, розбудовувати підприємства, залучати фахівців та створювати якісний продукт, що має попит у тому числі і в інших країнах.Захист внутрішнього ринку дозволить будувати довгострокові плани з інвестицій в галузь, відкривати нові лінії, нарощувати темпи виробництва на існуючих підприємствах і створювати нові, тим самим збільшуючи кількість робочих місць і надходження податків державі.
Ціни на фрукти і ягоди в Україні піднялися до історичного максимуму
УНІАН: Новини України.- 03.06.2020
Зокрема, гуртова ціна на полуницю перевищує торішню у 2,6 раза.Ціни на фрукти та ягоди в Україні піднялися до історично високого рівня унаслідок негативного впливу погодних умов на врожай. Про це повідомляє прес-служба Української плодоовочевої асоціації (УПОА). "Попри зниження доходів споживачів унаслідок коронакризи, ціни на фрукти та ягоди на ринку України знаходяться на історично високих рівнях", - йдеться у повідомленні. Зазначається, що найбільше, станом на початок червня, зросли оптові ціни на суницю садову (полуницю) - в середньому в 2,6 разу. Кілька хвиль заморозків, остання з яких була у другій половині травня, знищили значну частину врожаю. "Тому пропозиція суниці різко знизилася порівняно з торішнім показником, а ціни, відповідно, залишаються високими. Ситуація ускладнюється прохолодною і похмурою погодою в більшості виробничих регіонів, що відтягує сезон дозрівання ягоди", - зазначається у повідомленні. Згідно з повідомленням, так само різко в Україні подорожчала й черешня - основна частина її врожаю загинула через приморозки. Ціни на яблука залишалися високими протягом усього сезону через скорочення виробництва у 2019 році. Зазначається, що на сьогодні запаси яблук у сховищах українських садівників практично вичерпані, а на ринку домінують імпортні яблука, ціни на які високі через попит в Європі. Ціни на груші за рік зросли на 30-35%, і зараз на українському ринку ці фрукти переважно імпортні.