Україна має шанс наростити переробку та експорт ягід у 2020 році
AgroNews.ua. – 03.04.2020
Нестача робочої сили для сбору врожаю ягід у країнах ЄС та зменшення обсягів зібраної сировини, надає Україні можливість наростити власне виробництво, переробку та експорт плодовоягідної продукції, пише agronews.ua.
Наприклад, у Польщі, через карантин, може виникнути проблема з працівниками для збору полуниці, ревеню, літньої малини, тож обсяг сировини буде дуже обмежений. Більша частка піде на ринок свіжої продукції, – вважає Олег Мочалюк, директор з виробництва Групи компаній T.B. Fruit. В той же час плантації ягід та фруктів в Україні зростають і при хорошій урожайності здатні на 75-80% забезпечити, як «свіжий» ринок, так і переробні підприємства. Фахівець вважає, що плюсом для України є повернення з заробітків багатьох українців, які при хорошому урожаї ягід займуться його збором. В таких умовах можна спрогнозувати посилення конкурентності України на ринку свіжих та заморожених ягід та продуктів їх переробки. Також фахівці зауважують, що карантин змусить сільське населення України приділяти більше уваги присадибному господарству, тож виробництво ягід та фруктів в індивідуальних господарствах цьогоріч зросте.
Конкурентність українських пасічників на ринку ЄС буде зростати
AgroNews.ua. – 02.04.2020
Один з найбільших ринків меду в Європі – німецький. Так, Німеччина щорічно закуповує 12 млн рамок для вуликів. Тим не менш, український мед і в Нимеччині, і в цілому в ЄС теж високо цінують. А українських пасічників в останні кілька років вважають найбільшими конкурентами. З посиланням на інформацію компанії-імпортера меду в Німеччині Kellmann Produktions GmbH, пише agronews.
Що стосується впізнаваності українського меду, то наразі в ЄС вже добре знають та цінують мед з України. “Дуже рада бачити наш український мед в ЄС! Самий поганий болгарський, а наш відчувається, як дуже якісний і не є таким солодким. Я завжди шукаю півлітрові баночки, щоб було на довший час, адже у нас дві внучки, і нас четверо, без меду ми не уявляємо наш сніданок!”, – написала у Фейсбук мешканка одного з міст в Італії Тетяна. А фермерка з України Антоніна Васіцька зауважує: “В Україні є пасічники, які готові без цукру, без канді давати чистий високоякісний, органічний, до того ж смачний мед, лісових сортів. І медоносна база дозволяє. Проблема в ціні”. Її підтримує пасічник Олександр Мірошніченко: “Не будемо здавати мед в Європу за копійки. Потрібно, щоб Європа сама приїздила по наш український МЕД!”. В той же час обсяги виробництва меду в Україні такі, що реалізувати його в межах України просто неможливо. Так, за даними віцепрезидента Спілки пасічників України Андрія Бажина, лише за офіційною статистикою, Україна вже давно виробляє близько 70 тисяч тонн меду на рік. При цьому експорт до ЄС складає приблизно 60-65% від виробленого.
Без агропродукції України європейське сільське господарство не витримає, – Качка
AgroNews.ua. – 01.04.2020
Під час глобальної пандемії коронавірусу продукція України матиме велику роль у продовольчій безпеці по всьому світу.Про це розповів заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та торговий представник України Тарас Качка. Пише agronews.ua з посиланням на ZN.UA.
«Україна є нетто-експортером, тобто виробляємо більше, ніж споживаємо. Українська аграрна промисловість «годує увесь світ», експортуючи соняшникову олію та кукурудзу», прокоментував Тарас Качка. Однак, за словами заступника міністра, зовнішня торгівля пшеницею має здійснюватись дуже обережно, щоб не призвести до нестачі в Україні. А деякі традиційні продовольчі товари в Україні не перекривають попит власною промисловістю. «Є ринки, де ми залежимо від імпорту, наприклад, як не дивно, це гречка. Тут ми маємо негативну тенденцію скорочення посівних площ в Україні. Це пов’язано зі зміною клімату та структури українського сільського господарства. Посіви гречки мігрують у більш сприятливі регіони. Тому у нас зростає частка імпорту в такому товарі як улюблена українцями гречка», – зазначив Качка.
В Україні на ринку молока починається кризова ситуація, – Слободяник
AgroNews.ua. – 01.04.2020
Епідемія в Україні лишень починається, а економічні наслідки вже дають про себе знати. Початок кризової ситуації, спричиненої карантином, спостерігається на ринку молока. Про це повідомив на своїй фейсбук сторінці голова Агро-Продовольчої Ради Іван Слободяник, пише agronews.ua.
«Принаймні до 24 квітня в країні закриті ринки та обмежені експортні потужності. Відповідно виробники молока – і населення, і ферми – втрачають ринок збуту. Зараз вони вимушені продавати продукцію переробникам за дуже низькими цінами. Проте навіть дешеве молоко переробники подекуди не приймають, бо без експорту їхні ємності перевантажені», – йдеться в повідомлені. Він акцентує, що ситуація дуже серйозна і потребує втручання держави, бо скоро селяни почнуть виливати молоко в землю та залишаться без грошей, адже для багатьох корова – єдине джерело заробітку. «Тож я вважаю, що Аграрний фонд та Держрезерв мали б зараз скуповувати сухе молоко і масло, щоб зняти надлишки з ринку, дати можливість селянам заробляти хоча б з мінімальною маржою та зберегти поголів’я. Зараз це має стати основною функцією Агрофонду і Держрезерву щодо агросектору», – вважає голова Агро-Продовольчої Ради. Слободяник додав, що на щоденній онлайн нараді з асоціаціями організованій Мінекономіки за ініціативи Тараса Висоцького він звернувся до Міністерства економіки з відповідними пропозиціями, закликав відреагували.
В «Укроліяпромі» назвали основну проблему олійної галузі України
AgroNews.ua. – 01.04.2020
Затримки в розрахунках – наразі одна з головних проблем олійної галузі України, – вважає генеральний директор асоціації “Укроліяпром” Степан Капшук. Про це пише agronews.ua.
“Олія залишається одним з найдоступніших для населення продуктом. За 2019 рік олія здорожчала незначно – в межах 2%”, – заявляє генеральний директор асоціації. Серед основних проблем олійників – затримки в розрахунках, які можуть становити чималий термін. “До 60-90 днів затримки можливі. Але це більше стосується майонезної та маргаринової продукції”, – каже Степан Капшук. Що стосується можливого дефіциту на ринку олій та продуктів їх переробки, то за інформацією гендиректора “Укроліяпрому,” цього не буде. “В Україні виробляється в десятки раз більше олії, ніж споживає внутрішніій ринок”, – підсумував він.
В структурі експорту України агропродукція досягла 46%
AgroNews.ua. – 01.04.2020
Експорт агропродовольчої продукції з України у січні-лютому 2020 року зріс на 8% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року та склав $3,7 млрд, повідомляє Український клуб аграрного бізнесу. Про це повідомляє пресслужба УКАБ, пише agronews.ua.Таким чином частка агропродовольчої продукції в структурі загального експорту України склала 46%. Імпорт агропродовольчої продукції у січні-лютому зріс на 16% і склав $1,1 млрд, його частка у загальному імпорті склала 12%. Зовнішньоторговельний баланс агропродовольчої продукції склав $2,6 млрд. У товарній структурі експорту найбільше зросли поставки з України олії – на 31% або ($229 млн), в тому числі: соняшникової олії (+26%), ріпакової (в 23 рази), соєвої (+66%). На 8% зріс експорт готової продукції за рахунок збільшення поставок соняшникового шроту (+16%) та цигарок (+38%). Експорт продукції рослинництва зріс лише на 1%. Експорт продукції тваринництва скоротився на 12%, в основному внаслідок скорочення поставок молочної продукції на 24%.У товарній структурі імпорту збільшилися закупівлі продукції рослинництва на 16% (за рахунок закупівлі цитрусових, картоплі та бананів).
Уряд ввів квотування на експорт гречки до 1 липня 2020 року
AГРОПОЛІТ. -03.04.2020
Уряд ввів квотування на експорт гречки до 1 липня 2020 року.
Про це на своїй сторінці у facebook написав торговий представник України Тарас Качка. «Наше завдання – знайти правильний баланс між розвитком експорту і продовольчою безпекою. Ми вкрай обережно ставимося до будь-яких обмежень. Обмеження по експорту гречки (як сирої так і крупи) є виваженим і добре обрахованим. Воно зумовлене тим, що вже кілька днів РФ, Казахстан і Білорусь намагаються відновити баланс на своїх внутрішніх ринках через обмеження експорту. Зрештою вони обмежили експорт на рівні ЄАЕС», – написав Качка . Він додав, що впевнений, що «це не до кінця вірне рішення для цих країн, бо завдає шкоди їхнім фермерам, які вирощують гречку». Очевидно, що заборони з боку цих країн будуть переглядатися. Вчора я вже провів розмови з колегами з Білорусі і Казахстану, ми будемо вести діалог щодо нормалізації торгівлі між нами. Тим часом заборона експорту це також сигнал для внутрішнього ринку — ми проходимо період збільшеного попиту, що може порушити нормальне функціонування ринку. В умовах заборони експорту переробники і мережі мають зрозуміти, що ринок формують лише вони і вони мають всі можливості для нормального постачання гречки споживачам, – додав Качка
Обмеження експорту під час карантину може привести до дефіциту продовольства у світі,– спільна заява ФАО, ВООЗ та СОТ
AГРОПОЛІТ. -02.04.2020
Країни переходять до заходів, спрямованих на припинення зростаючої пандемії COVID-19, і варто подбати про мінімізацію можливого негативного впливу на постачання продовольства або непередбачувані наслідки для світової торгівлі та продовольчої безпеки.
Про це йдеться у спільній заяві Цюй Дуньюя, Тедроса Адханома Гебрейесуса і Роберто Азеведо, генеральних директорів ФАО, ВООЗ та СОТ, повідомляє сайт ФАО. У заяві наголошується, що діючи для захисту здоров'я та добробуту своїх громадян, країни повинні гарантувати, що будь-які заходи, пов'язані з торгівлею, не порушать ланцюг постачання продовольчих товарів. Такі перебої, включаючи ускладнення переміщення працівників сільського господарства та харчової промисловості, затримки продовольчих контейнерів на кордонах, призводять до псування продуктів та збільшення кількості харчових відходів. Невизначеність щодо наявності продовольства може викликати хвилю обмежень на експорт, створюючи дефіцит на світовому ринку. Така реакція може змінити рівновагу між пропозицією та попитом на продукти харчування, що призведе до різкого збільшення цін та підвищення їхньої нестабільності, запевнили керівники світових організацій.
Експортерам відкрили інформаційну платформу для роботи в умовах карантину
AГРОПОЛІТ. -01.04.2020
Офіс із просування експорту запустив онлайн-платформу для інформування підприємців про оновлення, пов'язаних із профілактичними заходами з протидії поширенню Covid-19.
Про це повідомляють в Офісі з просування експорту. Зокрема, на платформі міститься план дій для експортера в умовах карантину, оцінка бізнес-ризиків від Covid-19, посилання на сервіси для підприємців, інформація про запобігання поширенню вірусу, інструменти державної підтримки бізнесу і освітні програми для бізнесу. Крім зазначених опцій підтримки, на платформі також системно висвітлювати новини з протидії Covid-19 в усьому світі. Таким чином, кожен підприємець знайде для себе важливу інформацію: кейси, ідеї, корисні сервіси та програми підтримки від держави, а також зможе отримати професійні консультації щодо експортних послуг. На платформі також розміщена інформація від центральних органів виконавчої влади (Міністерства закордонних справ України, Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України, Міністерства інфраструктури України, Міністерства охорони здоров'я України та ін.). З урахуванням поширення коронавирусу і враховуючи чутливість всіх обставин, всі заплановані експортерами процеси і дії вимагають певних змін, а бізнес-середовище має бути готовою до викликів і вносити відповідні коригування в власні стратегії і бізнес-плани. Для цього ми підготували поради експортерам, щоб мінімізувати негативні наслідки, пов'язані з поширенням вірусу, — відзначають в Офісі з просування експорту.
Для врегулювання ціни на хліб Аграрний фонд відправив на переробку перші 10,5 тис. тонн пшениці
AgroTimes.-01.04.2020
ПАТ «Аграрний фонд» для недопущення підвищення цін на хліб відправив на переробку перші 10,5 тис. тонн пшениці, у тому числі до м. Києва та Київської області – 2,5 тис. тонн, до Дніпропетровської – 3 тис. тонн, до Запорізької – 2 тис. тонн, до Одеської – 3 тис. тонн.
Про це повідомляє прес-служба Аграрного фонду. Загалом з цієї кількості пшениці буде отримано близько 8 тис. тонн борошна, і найближчим часом воно надійде у продовольчі магазини та хлібопекарні для забезпечення потреб населення. Крім цього, Аграрний фонд уже зараз переміщує на переробні підприємства Запорізької області 6 тис. тонн, Одеської – 1,5 тис. тонн пшениці. Це дозволить забезпечити безперебійні поставки борошна в роздрібні торговельні мережі та виробникам хліба і таким чином врегулювати ціни на ринку.
У Кам'янському районі можуть запустити відразу два спиртових заводи
Газета по-українські.-01.04.2020
У Кам'янському районі хочуть запустити два спиртових заводи – Косарський і Кам'янський. Про це розповів голова райдержадміністрації Богдан Солошенко.
– Шанси є, – каже Богдан Миколайович. – Корпорація Укрспирт дала добро на запуск. Косарський завод має впускати харчовий спирт класу "люкс". Але проблема в тім, що немає необхідних фахівців. Бюрократичні моменти ми вже владнали, але коли дійшли до пошуку спеціалістів справа застопорилася. Усі, хто працювали в часи розквіту заводу, або вже на пенсії, або поїхали в Київ чи Польщу на заробітки. Нам потрібен головний технолог, щоби з першого разу виготовив якісний спирт. Якщо не вдасться з першого разу виготовити продукт потрібної якості, то другого шансу нам можуть і не дати. Фахівці-теоретики, які щойно закінчили вузи в нас є, але хотілося би ще й мати фахівця-практика, який міг би показати хлопцям усі підводні течії технологічного процесу. За словами голови РДА спеціалістів шукатимуть за межами району. – Всього в Україні є 40 спиртових заводів, – каже Богдан Солошенко. – З них працює лише 17. Інші простоюють. Саме там ми і шукаємо і, якщо хочете, переманюємо фахівця до себе. Певні домовленості існують. Якщо все вдасться, то до середини квітня таку людину маємо знайти. Богдан Миколайович упевнений, що є шанси і на відродження Кам'янського спиртового заводу.
До 30 июня запрещен экспорт лука и чеснока из стран, входящих в ЕАЭС
EastFruit.- 01.04.2020
Коллегия Евразийской экономической комиссии (ЕЭК) в свете пандемии COVID-19 приняла решение запретить вывоз из ЕАЭС ряда продуктов, в том числе гречки, ржи, риса, семян подсолнечника, до 30 июня, пишет Sputnik со ссылкой на сообщение комиссии.
"По итогам заседания Коллегии ЕЭК, состоявшегося 31 марта, принято решение о введении "второго пакета" мер, направленных на установление временного запрета на вывоз из стран Евразийского экономического союза отдельных видов продовольственных товаров. Среди них – репчатый лук, чеснок, репа, рожь, рис, гречиха, просо, крупа, мука грубого помола и гранулы из зерна злаков, обрушенное гречневое зерно, готовые пищевые продукты из гречки, дробленые и недробленые соевые бобы и семена подсолнечника. Их вывоз запрещается на период до 30 июня", - говорится в сообщении. Отмечается, что решение вступит в силу по истечении 10 дней с даты его публикации на сайте Евразийской экономической комиссии. "Введение запрета позволит обеспечить население достаточным количеством таких товаров во время обострения санитарно-эпидемиологической обстановки", - подчеркнули в ЕЭК.
Радник Зеленського заявив про створення координаційної ради з продовольчої безпеки
УНІАН: Новини України.-02.04.2020
До неї увійдуть представники влади, профільних відомств, АПК, хімпрому та низки інших суміжних галузей.
Радник Володимира Зеленського з питань економіки Олег Устенко вважає, що сьогодні Україна перебуває на передовій боротьби з розповсюдженням коронавірусу, проте у країні йдуть процеси, зупиняти які не можна. Серед них Устенко виділив якісне забезпечення та проведення весняно-польових робіт, а також досягнення високих показників врожайності. Про це Олег Устенко заявив у коментарі УНІАН. «Ми вже сьогодні маємо серйозно думати про те, як під час надзвичайної ситуації підготувати та забезпечити також і осінню посівну кампанію. У цьому процесі активно задіяні не лише сільськогосподарські підприємства, але і суміжні галузі. Треба вносити добрива – це означає, що важлива безперебійна робота українських хіміків. Важливе постачання палива. Важлива робота всієї логістичної системи у масштабах країни – все, що стосується питань роботи складів, транспортування вантажів як в один, так і в інший бік – і до полів, і з полів», - заявив Устенко. Радник Зеленського зазначив, що на даний час національний пріоритет номер один в Україні – це боротьба з коронавірусом, однак після епідемії країна не має опинитися в ситуації продовольчої кризи. «Тому пріоритетом номер два за нинішніх обставин я би назвав захист продовольчої безпеки нашої країни. Від того, які будуть справи в АПК та галузях, що його забезпечують – реально буде залежати чи буде у нас хліб на столі в цьому і наступному році», - вважає радник президента. «Усвідомлюючи всі ризики та загрози, які є на сьогодні, ми ініціюємо створення оперативної координаційної ради під робочою назвою «Врожай 2020», - додав Устенко.
Для продовольчої безпеки країни держкомпанія запускає виробництво борошна на чотирьох заводах
УНІАН: Новини України.-01.04.2020
У квітні ДПЗКУ планує виробити близько 15 тис. тонн борошна.Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ) запускає виробництво борошна на чотирьох власних підприємствах для забезпечення попиту на внутрішньому ринку в період карантину. Про це повідомила прес-служба корпорації. "ДПЗКУ готова до роботи над забезпеченням продовольчої безпеки країни у період карантину та боротьби з COVID-19. Вже цього тижня ДПЗКУ запустить виробництво борошна на чотирьох власних підприємствах у Житомирській, Львівській, Сумській та Тернопільській областях для забезпечення поточного попиту на внутрішньому ринку. У квітні корпорація планує виробити близько 15 тис. тонн готової продукції", - йдеться у повідомленні. У прес-службі уточнили, що в активи ДПЗКУ входять 10 борошномельних підприємств у 7 регіонах України загальною виробничою потужністю 1000 тонн готової продукції на добу, все обладнання технічно справне і готове до безперебійної роботи. У разі необхідності, корпорація готова до одночасного запуску всіх своїх виробничих потужностей. Також повідомляється, що запаси продовольчої пшениці на елеваторах ДПЗКУ становлять понад 100 тис. тонн, чого вистачить для максимального завантаження всіх борошномельних підприємств корпорації протягом трьох місяців. "Запасів продовольчої пшениці на елеваторах корпорації достатньо для забезпечення безперебійних поставок борошна на внутрішній ринок на початку червня, тобто до початку надходження зерна нового врожаю, яке вже частково закуплено в рамках нашої форвардної програми", - наводяться в повідомленні слова директора комерційного департаменту ДПЗКУ Івана Мащенка.
На 20% зріс попит на курятину в Україні
AGRI-GATOR.-04.04.2020
Під час перших тижнів карантину в Україні посилився попит на м’ясо. Це, зокрема, пов’язано з обмеженнями щодо пересування і бажання споживачів робити запаси харчових продуктів на довший час.
Так, найбільший український виробник м’яса птиці, компанія МХП, повідомляє про зростання продажів на 20%. Такі дані представники МХП надали у відповідь на запит видання Latifundist.com. Також у компанії зазначили, що не збираються підвищувати ціни на свою продукцію під час пандемії. “МХП є стабільним, а також соціально відповідальним виробником, який розуміє необхідність забезпечення українців якісними, доступними та безпечними продуктами харчування. МХП не підвищував ціни на свою продукцію. Компанія і надалі буде забезпечувати українців необхідними обсягами м’яса курки, щоб уникнути паніки і дефіциту на внутрішньому ринку. Крім того, МХП продовжує здійснювати експорт продукції до більш ніж 80 країн світу”, – зазначили в компанії.
Вплив пандемії на ринок зерна вдвічі менший за кризу 2008-2009 років
AgroNews.ua. -06.04.2020
Незважаючи на те, що попит на зерно в харчовій промисловості знизився, борошно та інші продукти на основі зерна швидко зникають з продуктових полиць по всьому світі, оскільки споживачі запасаються недорогими продуктами на випадок, якщо пандемія триватиме довго. Як результат, загальний попит на пшеницю навіть зріс протягом кількох перших тижнів пандемії. В той час, як криза 2008-2009 років вдвічі більше обвалила ринок за такий же термін. Повідомляє Арвін Донлі, редактор World Grain, пише agronews.ua.
“Поки ще зарано точно визначати, як пандемія вплине на галузі зернової, борошномельної та кормової промисловості. Під час останньої світової економічної рецесії у 2008-2009 роках ціни на кукурудзу та сою впали майже на 50% протягом перших чотирьох тижнів кризи”, – розповідає експерт. Зниження цін на сою та кукурудзу після початку цієї кризи становило близько 15%, але з нижчої вихідної точки. Тобто, темпи падіння цін у 2020 році поки що вдвічі нижчі за попередню кризу. Що стосується світової індустрії кормів для тварин, то вона все ще одужує після спалаху африканської чуми свиней, яка вплинула на поголів’я свиней на більшій частині Азії та Європи у 2019 році. Спад у галузі може тривати і далі, оскільки попит на м’ясо зазвичай знижується під час сильних економічних криз.
В Україні достатньо обсягу пшениці у разі зростання попиту, – Лещенко
AgroNews.ua. -05.04.2020
Уповноважений президента України з земельних питань Роман Лещенко заявив про те, що в країні досить зернових для виробництва хліба та хлібобулочних виробів у разі зростання попиту. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна , пише agronews.ua.
Він підкреслив, що Україна не має наміру вводити додаткові обмеження на експорт пшениці. Зростання цін на зерно Лещенко назвав “сезонним фактором”. “Ми прогнозуємо, що залишок пшениці на кінець червня, тобто на кінець маркетингового року, буде на 21% перевищувати прогнозований сукупний річний обсяг використання пшениці на внутрішньому ринку. А це означає, що в Україні буде достатньо хліба, всіх хлібобулочних виробів і зерна, навіть якщо буде різке збільшення попиту”, – заявив Лещенко. Такий прогноз зроблений через ріст цін на пшеницю на внутрішньому ринку на 400-500 грн/тонну.
Яблука з Донеччини вперше експортували до Катару
AgroNews.ua. -04.04.2020
Підприємство з Донецької області «Сади Донбасу» вперше експортувало партію яблук на Близький Схід. Про це повідомляє проєкт USAID «Економічна підтримка Східної України» на своїй сторінці у Facebook, пише agronews.ua.
Зазначається, що в лютому представники підприємства взяли участь в плодоовочевих виставках в Берліні і Дубаї, знайшли потенційних партнерів і дізналися про вимоги міжнародного ринку до поставок товару. Днями перший контейнер з яблуками успішно прибув до Катару. «Покупці поставили нам вимогу – вони люблять червоні яблука, тому 70% продукції становив червоний колір. Також були вимоги до упаковки – по 18 кг в ящик з підкладкою під кожне яблуко. З цим ми впоралися, але мали певні виклики. У Донецькій області відсутні великі контейнери-холодильники, тому шукали в інших регіонах. В результаті авторефрижератори яблука відправили до Одеси, а звідти по морю в контейнерах в Катар. На цю доставку пішло 27 днів», – розповів фінансовий директор компанії Сергій Остапець. Також на цих виставках яблуками з Донецької області зацікавилися інші покупці з ОАЕ, Індії, Єгипту. Зараз компанія розглядає умови подальшої співпраці з ними. Крім того, великий інтерес у зарубіжних покупців викликала можливість поставки черешні. Фахівці підприємства обговорюють можливість кооперації з запорізькими колегами, щоб використовувати доставку літаком. «Черешня зберігається менше, ніж яблука. Але цей новий виклик – і нові можливості одночасно. З саду ягоду потрібно швидко охолодити, так вона буде зберігатися довше. Щоб зробити поставку черешні, нам потрібна нова сортувальна лінія, у покупців щодо ягід високі вимоги. Зараз розглядаємо варіанти будівництва лінії. Ми почали обговорювати цей експорт із запорізькими колегами, які теж вирощують черешню. Ведемо переговори ще з одним підприємством Донецької області. Якщо кооперуватимемося, партія товару буде більша, так вигідніше і нам, і їм. Нами активно цікавляться в Азії і на Близькому Сході», – зазначив Остапець.
Як українському овочевому виробництву пережити коронавірус: китайський досвід
AgroNews.ua. -04.04.2020
Компаніїя Hortipolaris з Пекіна вирощує овочі, зелень і полуниці з акцентом на екологію, тобто намагається мінімізувати застосування агрохімії. Менеджер компанії Ден Сюй розповіла, як вони пережили і не втратили виробництво під час сурового карантину. З посиланням на hortidaily, пише agronews.ua.
Ситуація з коронавірусів стала викликом для підприємства – адже компанія пообіцяла, незважаючи ні на що, підтримувати постійну поставку свіжих продуктів, зберігаючи при цьому низькі ціни для клієнтів. “Наше тепличне господарство площею 3,3 га в Міюнь, передмістя Пекіна, виробляє помідори черрі, полуницю і салат. В основному, продукція реалізується в супермаркетах вищого класу і престижних ресторанах в містах першого і другого рівня по всьому Китаю. Більшість наших працівників живуть в селах недалеко від Пекіна і близько до тепличного господарства. Тому їм не довелося долати бар’єри карантинних зон, вони добиралися на роботу вчасно і процеси вирощування культур не були порушені”, – розповідає менеджер Ден Сюй. Хоча в багатьох районах країни були встановлені перешкоди для обмеження трафіку, це також не вплинуло на компанію, оскільки власні канали збуту в Пекіні і околицях менеджери сформували набагато раніше, ніж почалася пандемія. Проте, транспортні витрати виявилися в три рази дорожче в порівнянні з минулим роком. Крім нестабільного обсягу замовлень, виробництво постраждало від перебоїв з поставками добрив і пакувальних матеріалів. “У нас були продукти, які ми не могли продати, тому що не змогли їх упакувати. У цей непростий період ми займали у дружніх підприємств витратні матеріали, щоб не зупиняти виробництво”, – каже менеджер. За словами Дена, спалах вірусу показала спроможність китайських компаній швидко реагувати на мінливу ситуацію. «Що стосується нашої продукції, то обсяг замовлень на листові овочі швидко збільшився, і для того, щоб задовольнити щоденний зростаючий попит на ринку, ми застосували технологію нагрівання для вирощування розсади і скорочення періоду дозрівання листових овочів на 30%”, – заключив він.
Україна та Південна Корея посилять співпрацю в агросекторі
AГРОПОЛІТ. – 06.04.2020
Україна та Південна Корея мають намір посилити співпрацю в аграрному секторі, зокрема, збільшити товарообіг між країнами.
Про це повідомила прес-служба Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства за підсумками зустрічі міністра Ігоря Петрашка з послом Республіки Корея в Україні Квон Ки-Чангом. «За словами міністра, перспективним напрямком у відносинах з Кореєю є сільське господарство, зокрема, нарощування експорту і розширення номенклатури с/г та харчової продукції, реалізація спільних проектів з виробництва сільськогосподарської техніки, прискорення процесу сертифікації в Кореї молочної продукції та продуктів птахівництва, залучення корейських інвестицій в сільське господарство України та інше», — сказано в повідомленні. Зазначається, що Корея є одним з основних торговельних партнерів України в Східній Азії, а у 2019 році товарообіг між країнами збільшився до $831,7 млн. Крім того, в ході зустрічі представники держав обговорили співробітництво для боротьби з поширенням коронавірусу. Зараз дуже важлива взаємна підтримка та обмін досвідом з нашими міжнародними партнерами протидії цій загрозі. Ми будемо вдячні корейським колегам за будь-яку допомогу в медичному обладнанні, тестах, спеціальному профілактичному одягу для медичного персоналу і масках», — цитує прес-служба міністра Петрашко.
У владі прокоментували залишки зернових і загрозу продовольчої безпеки України
AГРОПОЛІТ. – 04.04.2020
Продовольчій безпеці України ніщо не загрожує, а підстав для заборони експорту зернових немає.
Про це повідомив голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський. Він підкреслює, що про це свідчать дані моніторингу аграрних ринків країни. І наводить деякі цифри по балансу пшениці поточного маркетингового року (липень–червень 2019-2020 років). «Україна виробляє 28,3 млн т, а споживає близько 8 млн т. Станом на 1 квітня 2020 року ми експортували 17,7 млн т пшениці. Тому до кінця червня в нашому запасі близько 2,5 млн т пшениці для експорту», – пояснює він. Аналогічна ситуація з іншими зерновими, зокрема, кукурудзою, продовжує голова аграрного комітету Микола Сольський. На внутрішньому ринку на 1 квітня доступно 8,5 млн т кукурудзи при потребі у внутрішньому споживанні до кінця поточного маркетингового року 1,8 млн т та та необхідності в перехідних залишках 1 млн т. Як результат – 5,7 млн т доступно для експорту протягом квітня-червня 2020 року», — пояснює він. Те ж саме – з ячменем, стверджує Сольський, для експорту в квітні-червні доступно 0,7 млн т. Україна не лише повністю забезпечує власні потреби в усіх соціально значущих продуктах харчування, а й є одним із провідних світових експортерів пшениці, кукурудзи, ячменю, сої», – нагадує Микола Сольський. Він пояснює, що за рахунок експорту аграрним сектором формується до 40% валютної виручки, що є одним із факторів стабілізації фінансового сектору, тому ніякого долара по 50!».
Агробизнес после карантина: многие процессы останутся в онлайне
AgroPortal.ua.-06.04.2020
В Украине, как и в мире, не осталось сферы, которой не коснулась пандемия коронавируса. Аграрная отрасль — не исключение.
Такое мнение высказал председатель ОС «Аграрный союз Украины» Геннадий Новиков. Он отметил, что карантин и распространение болезни обнаружили слабые места в системе госуправления, экономике, бизнесе, социальной сфере. Однако ситуация несет не только неизбежный кризис, но и ряд возможностей.«Сейчас как никогда хорошая возможность для каждого владельца бизнеса и управленца проанализировать допущенные ошибки и слабые места. Стрессовые ситуации заставляют мозг работать быстрее, а любые ограничения делают людей более гибкими и изобретательными. Так почему бы этим не воспользоваться?» — объясняет эксперт. По словам Геннадия Новикова, если рассматривать проблему масштабно, то с экономической точки зрения негативное влияние на агробизнес сейчас чуть ли не наименьшее, ведь предприятия, которые производят или реализуют продовольственные товары, одни из немногих продолжают работать в штатном режиме. «Ощутимые трудности со сбытом продукции были разве что у производителей фруктов и овощей в период закрытия продовольственных и оптовых рынков. С другой стороны — конкуренция снизилась (в том числе из-за осложнений импорта), и цены на эту продукцию выросли, а сами аграрии начали задумываться над кооперацией, в частности, что касается логистики», — добавляет он. Эксперт подчеркнул, что некоторые производители перешли на онлайн-продажи и начали реализовывать свою продукцию через страницы в соцсетях, сервисы объявлений и т.п., а это предполагает и организацию собственной доставки.
Мінекономрозвитку запускає онлайн-платформу для експортерів
AgroTimes.-03.04.2020
Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України запускає онлайн-платформи для оперативного інформування експортерів про зміни під час карантину.
За повідомленням відомства, на спеціальній платформі будуть зібрані всі оновлення, пов’язані з профілактичними заходами для протидії поширенню захворювання COVID-19. Зокрема, на ній можна буде відстежувати ситуацію з переміщенням товарів ті зміни у торгівлі. «Кожен підприємець знайде для себе важливу інформацію: кейси, ідеї, корисні сервіси та програми підтримки від держави, а також зможе отримати професійні консультації щодо експортних послуг», – зазначається у повідомленні.
Стало известно, какие продукты подорожали больше всего: подробности
Сегодня.-05.04.2020
Ажиотажный спрос пропал, но выросли в цене продукты, которые традиционно наделяют витаминными и "антисептическими" свойствами
В Украине наибольшими темпами дорожают овощи из борщового набора, крупы и цитрусовые. Такие данные приводятся в экономическом обзоре недели от Национального банка. Так, в НБУ отметили, что рост цен на отдельные товары отражает как повышенный спрос, так и снижение предложения. Повышение цен на мясо и овощи борщового набора можно объяснить закрытием рынков и отсутствием международного сообщения, что влечет уменьшение поставок со стороны мелких домохозяйств. "Своеобразным индикатором кризиса стала гречневая крупа и туалетная бумага. Также значительно подорожали продукты-антисептики – чеснок, лук, лимоны. Ажиотажный спрос на них наблюдался и во время свиного гриппа 2009 года. Однако девальвация гривни также влияла на цены импортных лимонов и чеснока", – отмечено в отчете НБУ.
Петрашко обговорив з аграрними асоціаціями питання агросектору
УНН. -03.04.2020
Міністр розвитку економіки Ігор Петрашко провів зустріч з провідними аграрними асоціаціями та обговорив питання аграрного сектору. Про це повідомляє УНН із посиланням на пресслужбу уряду.
“Сьогодні ми намагаємося, щоб усі обмеження, які дійсно потрібні для протидії COVID-19, мали мінімальний вплив на бізнес. Ми працюємо над тим, щоб не зупиняти вантажоперевезення, не зупиняти експорт. Ми моніторимо ціни, слідкуємо, що відбувається в торгових мережах. Зараз вирішуємо питання з продовольчими ринками. Одним з ключових питань для нас було і є збереження максимальної кількості робочих місць”, — зазначив Петрашко. Зазначається, що з боку представників асоціацій були підняті такі питання, як важливість державної підтримки аграріїв (її збереження та удосконалення), розвиток тваринництва, необхідність прийняття законопроекту про кооперацію, підтримка фермерства, необхідність зменшення ставки податку на додану вартість для окремих продовольчих товарів, програма здешевлення кредитів, скасування соєвих правок, питання податку на гектар, вирішення логістичних проблем, питання зрошення, насінництва, с/г техніки та ін. “Вирішуючи поточні і нагальні питання, які обговорювались, ми маємо переслідувати глобальну мету — це збільшувати виробництво продукції з високою доданою вартістю та розширювати експортні можливості для малих та середніх підприємств”, — додав міністр.