З України до Литви відправили тестовий контейнерний поїзд із олією
AgroNews.ua. -06.06.2022
Тестовий поїзд із соняшниковою олією у контейнерах прямує з України до Литви. Станом на 1 червня потяг перебував на території Польщі, пише delfi.lt, пише agronews.ua.
«З України до Литви прямує поїзд із 44 спеціально пристосованими контейнерами з рослинною олією. Учора вночі (31 травня — ред.) він перетнув український кордон і зараз прямує через Польщу. Планується, що цього тижня він прибуде до Шештокаю, звідти вантаж буде доставлений до Клайпеди», — повідомила очільниця відділу зв’язків із громадськістю Литовських залізниць Лаура Габрілавічюте. Відвантаження олії в порту Клайпеда виконуватиме одна з найбільших стивідорних компаній Bega. «Поки що накопичуються її партії. Куди вона вирушить, ми ще не знаємо, швидше за все, до Європи», — розповів генеральний директор Bega Лаймонас Римкус.
Оприлюднено прогноз урожаю в умовах війни
AgroNews.ua. -03.06.2022
Україна в умовах агресивної та брутальної війни з боку росії, попри окупацію територій та замінування полів, завдяки мужності українських аграріїв буде забезпечена зерном та зможе експортувати частину врожаю на світовий ринок. Про це повідомляє УЗА, пише agronews.ua.
За прогнозом Української зернової асоціації, в поточному році, Україна може отримати врожай зернових та олійних культур близько 66,5 млн т. з площі близько 18,8 млн га. При цьому експорт з України в новому сезоні може сягнути 30 млн т, за умови збільшення вдвічі пропускної здатності переходів на кордонах України. В умовах нинішньої пропускної спроможності, Україна може розраховувати на обсяг експорту 12-18 млн т в 2022/2023 маркетинговому році. Окрім того, перехідні залишки в 2021/2022 маркетинговому складуть близько 25 млн т, а в 2022/2023 МР за оптимістичними прогнозами можуть збільшитись до 31 млн т, а за песимістичними – близько 43 млн т. Врожай пшениці в Україні цього року можемо очікувати на рівні 19,2 млн т, що звичайно суттєво нижче від рекорду минулого року (33 млн т), проте цей показник втричі більше, аніж Україна споживає пшениці на рік. При цьому перехідні запаси пшениці минулого врожаю складають майже 10 млн т. Експорт пшениці в 2022/2023 МР з врахуванням великих перехідних запасів може скласти близько 10 млн т пшениці. Врожай соняшнику можна очікувати на рівні 9 млн т (в 2021 – 16,9 млн т). Врожай ріпаку прогнозується на рівні 1,5 млн т (в 2021 – 2,9 млн т), при цьому експорт 2022/2023 МР очікується на рівні 1,3 млн т. Врожай сої очікуємо на рівні 2,1 млн т (в 2021 – 3,5 млн т), а експорт 2022/2023 МР можна очікувати на рівні 0,8 млн т. Загалом експорт зернових та олійних в 2022/2023 МР можна очікувати на рівні 30 млн т, якщо Україна в умовах блокади чорноморських портів зможе збільшити пропускну здатність інших логістичних напрямків вдвічі, зокрема й залізничних переходів на кордонах з країнами ЄС. На сьогодні пропускна здатність альтернативних маршрутів складає не більше 1,5 млн т на місяць. Україна та країни партнери, також ЄС на всіх рівнях, працюють над тим, щоб збільшити пропускну здатність альтернативних логістичних шляхів, прибравши всі бюрократичні та технічні перешкоди. Щоб Україні досягнути показника експорту в 30 млн т, потрібно збільшити пропускну здатність на кордонах ЄС до 3 млн т на місяць.
Попит на молочні продукти котиться вниз
AgroNews.ua. -02.06.2022
Поточну ситуацію на українському ринку свіжих молокопродуктів можна назвати умовно стабільною. Більшість провідних виробників збільшили випуск до рівня реального попиту, пише ІНФАГРО, пише agronews.ua.
А попит перестає зростати через зниження платоспроможності населення в умовах війни. При подальшому збільшенні випуску стимулювати продажі доведеться за рахунок стабільної ціни, або навіть повернення до масових акцій. Такі маркетингові кроки зараз дозволити собі можуть далеко не всі оператори, та і мережі також менше уваги приділяють подібним інструментам, не вистачає кадрового ресурсу. Більше того, в умовах подальшого здорожчання логістики деякі компанії мають намір і далі збільшувати ціни, навіть якщо це призведе до зниження обсягу продажів. Можна прогнозувати, що в травні випуск свіжих молокопродуктів буде лише на 17-20% нижчим порівняно з травнем минулого року. Це досить непоганий показник, зважаючи на істотне скорочення кількості населення. В літні місяці випуск свіжих молочних продуктів навряд чи буде й далі зростати. Безумовно, на ринку свіжих молокопродуктів, як і в квітні, провідні позиції будуть утримувати національні компанії.
У травні Україна експортувала 1,7 млн т зернових та олійних
AГРОПОЛІТ. -07.06.2022
Протягом травня 2022 року Україна відвантажила на експорт усіма видами транспорту більше 1,743 млн тонн зернових, олійних та продуктів переробки, що складає 180% від квітневого обсягу 2022 року.
Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики. Експорт пшениці зріс з 9,2 тис. тонн у квітні до 43,5 тис. тонн у травні 2022 року, але це майже в 20 разів менше, ніж у травні 2021 року – 857,8 тис. тонн. Фактичний експорт ячменю майже не змінився і склав 11,6 тис. тонн проти майже 11,8 тис. тонн у квітні 2022 року, що приблизно в два рази менше показника травня 2021 року. Фактичні обсяги відвантаженої кукрудзи становлять 959,35 тис. тонн у травні, що на 60% перевищує квітневий обсяг у 601 тис. тонн. Протягом травня 2021 року було експортовано 2,245 млн тонн кукурудзи. Суттєво у травні зріс обсяг фактично відвантаженого на експорт соняшнику – з 104 тис. тонн у квітні до 341,8 тис. тонн у травні 2022 року, що майже в два рази перевищує обсяги експорту всього попереднього сезону – 189,6 тис. тонн. Протягом травня 2022 року фактично було проекспортовано 66,62 тис. тонн соєвих бобів, що на 17% більше, ніж у квітні 2022 року, і майже вдвічі більше, ніж у травні 2021 року – 36,18 тис. тонн. Крім того, іноземним покупцям було відвантажено 16,08 тис. тонн соєвої оліі, що приблизно відповідає квітневим 16,38 тис. тонн. У травні 2021 року було експортовано 20,6 тис. тонн соєвої олії. Реальний експорт соняшникової оліі у травні становив 202,65 тис. тонн, або на 56% більше, ніж у квітні 2022 року, однак цей показник суттєво нижчий за 501,8 тис. тонн у травні 2021 року. Фактичний експорт шротів у травні склав 101 тис. тонн, що в 2,6 разів більше, ніж у квітні 2022 року, але все ще суттєво менший за попередній травень, коли експорт соняшникового шроту склав 440 тис. тонн.
Учасниками Нацплатформи продовольчої безпеки стали понад 4,2 тис. користувачів – Мінагрополітики
AГРОПОЛІТ. -03.06.2022
За понад 2 місяці роботи учасниками Національної платформи продовольчої безпеки стали вже більше 4,2 тисячі користувачів – місцевих громад, військових адміністрацій, виробничих підприємств та логістичних компаній.
Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики. Зазначається, що на сьогоднішній день на платформі опубліковано більше 1,6 тисячі потреб у продуктах харчування та товарах першої необхідності. Третина усіх опублікованих потреб припадає на Миколаївську та Херсонську області. Виробничі компанії також активно розміщують пропозиції щодо товарів, які є в наявності. Зараз таких пропозицій на платформі більше 1,4 тисяч. Найбільше пропозицій пропонують учасники з Полтавської, Київської, Рівненської, Хмельницької областей та міста Київ. Учасники, зареєстровані на платформі, мають змогу напряму контактувати та укладати угоди з постачання необхідних товарів. Реєстрація та робота на платформі для всіх учасників є безкоштовною. На головній сторінці можна завантажити інструкцію з використання платформи. Довідково. Національна платформа продовольчої безпеки розроблена та впроваджується Держпродспоживслужбою за підтримки Офісу Президента України, Міністерства економіки, Міністерства цифрової трансформації. Нагадаємо, що до Нацплатформи продовольчої безпеки долучились 50 військових адміністрацій та 410 міських й територіальних громад.
Через війну Україна експортувала лише 50% фруктів
AГРОПОЛІТ. -02.06.2022
Через початок військових дій, порушення логістичних ланцюгів та блокування морських портів, у сезоні 2021/22 було експортовано лише близько 50% фруктів від можливого обсягу.
Про це повідомляє пресслужба Української асоціації аграрного експорту (УААЕ). Врожай плодово-ягідних культур в Україні 2021 року став одним із найвищих. За оперативними даними офіційної статистики, наша країна минулого року зібрала 2235 тис. т плодових і ягідних культур, що на 10% більше, ніж у 2020 році. Загалом виробництво продукції садівництва у 2021 році виявилось одним із найбільших за період незалежності. «Збільшення врожаю відповідним чином відобразилось і на експорті плодово-ягідної продукції. У 2021 календарному році підсумковий експорт Україною плодів і ягід склав рекордні $368 млн, на 54% перевищивши показник 2020 року. Згідно актуальних даних, у сезоні 2021/22 наша країна поставила на зовнішні ринки 4,1 тис. т свіжих ягід та інших плодів у порівнянні з 2,7 тис. т у попередньому сезоні. Крім того, експорт яблук нового урожаю (з вересня 2021 р. по січень 2022 р. включно) становив 34,1 тис. т проти 11,0 тис. т за аналогічний період у сезоні 2020/21», — наводять дані в УААЕ. Поряд із цим, через початок військових дій, порушення логістичних ланцюгів та блокування морських портів, у сезоні 2021/22 було експортовано лише близько 50% фруктів від можливого обсягу. Нинішній рік характеризується великою невизначеністю в питанні майбутнього урожаю плодів і ягід, вважають експерти. Поряд зі сприятливими погодними умовами взимку та навесні, що дозволяють попередньо прогнозувати стабільний урожай цих культур, обмеження логістичних шляхів щодо його експорту, дефіцит пакувальних виробів та необхідність коригування технології пакування свіжих фруктів і ягід, порушення нормального режиму адміністрування та відшкодування ПДВ, можуть суттєво вплинути не тільки на експорт майбутнього урожаю фруктів і ягід з України, а й на їхню якість», — підкреслюють в асоціації.
Українцям не варто переживати за наявність цукру
AgroPortal.ua.-03.06.2022
Ажіотажний попит на базові продукти харчування спостерігається на фоні війни в Україні.
Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». Як зазначається, кожна родина намагається створити запас продукції не на один місяць, побоюючись нестачі продуктів харчування і можливого зростання цін. У свою чергу підвищений попит може призвести до зростання цін. «Українцям не варто переживати за наявність цукру, адже цього року в країні його виробили вдосталь», — підкреслюють аналітики. За останні 5 років річний фонд споживання в Україні даного продукту становить близько 1,2 млн т. В 2021/22 МР із вирощеного українського цукрового буряку вдалося виробити 1,4 млн т цукру, що на 44% перевищує показник попереднього року. «Виробленого цукру вистачить, щоб спокійно і навіть із запасом перекрити річну потребу України. А з урахуванням того фактору, що частина населення тимчасово виїхала за кордон, то й фонд споживання також зменшився, і, відповідно, перехідний залишок збільшується», — пояснюють в УКАБ. Окрім того, вже закінчується посів цукрового буряку, і станом на 2 червня 2022 р. вже засіяно 181 тис. га, що становить 80% посівних площ попереднього року. Ця цифра не фінальна, і можливе її коригування в бік збільшення у зв’язку з досівом та надходженням інформації трохи згодом.
Агросектор складе 50% ВВП України
AgroPortal.ua.-03.06.2022
Орієнтовна вартість залишків урожаю 2021/22 р. та нового урожаю зерна для України складає приблизно $37,85 млрд.
Такі дані наводять аналітики Spike Brokers на Telegram-каналі. Так, за їхніми оцінками, залишки минулого року становлять: - пшениця — $3,6 млрд; - кукурудза — $5,1 млрд; - соняшник — $4,9 млрд; - соя — $0,65 млрд. Крім того, вартість урожаю 2022/23 р. орієнтовно становитиме: - ріпаку — $3 млрд; - соняшнику — $5,6 млрд; - пшениці — $8 млрд; - кукурудзи — $6 млрд; - ячменю — $1,2 млрд. «Агро може скласти більше 50% ВВП України у 2022 році», — вважають експерти.
Експорт соняшнику з України може сягнути 1 млн т
AgroPortal.ua.-02.06.2022
Експорт соняшнику в 2022/23 МР (вересень-квітень) — один із найвищих показників за останні десять сезонів.
Про це повідомила аналітик олійного ринку «УкрАгроКонсалт» Світлана Купрєєва. Вона зазначила, що відвантаження соняшнику у квітні поточного року перевищили 110 тис. т — максимум з початку сезону та рекорд для квітня. «Рекордний експорт за підсумками всього сезону може сягнути 1 млн т, але зможе лише частково знизити запаси соняшнику, та з урахуванням непоганого врожаю-2022 потенційно Україна зможе наступного року поставити на світовий ринок традиційний для неї товар — соняшникову олію обсягом не менше ніж протягом останніх декілька сезонів», — вважає експерт. Світлана Купрєєва також зазначила, що традиційно Україна спеціалізується на експорті олії, маючи великі потужності, достатній урожай, високу частку переробки (98-99% урожаю) в умовах дії мита на експорт соняшнику (10%). «Цей тренд спостерігався до війни, і зараз, навіть незважаючи на мито, експорт соняшнику перевищує експорт олії», — уточнила вона.
Як Україна уникне сольової кризи
Бізнес Цензор.- 05.06.2022
Росія нищить усе українське. Ціль окупантів – геноцид української нації. Ешелонами вивозиться українське зерно, як і минулого століття за часів голодоморів, противник гатить по наших продовольчих складах, елеваторах та промислових підприємствах.
Так, днями влучив у наземні будівлі найбільшого в Європі заводу з виробництва солі "Артемсіль". У зв’язку з чим українці почали масово скуповувати продукцію, а ціни на одиницю товарної продукції, там, де ще її можна віднайти, зросли вдесятеро – від довоєнних 9 грн до 90 грн за кг. До слова, обстріли підприємства почалися ще в березні. Видобуток солі припинився у квітні. Отже, наразі у торгових мережах – лише залишки.Ситуація дійсно складна. Проте панікувати не варто. Харчової солі вистачить усім. Ми зможемо замістити нестачу. Допоможе Захід. Не лише закордонний, але і український. Альтернатива "Артемсолі". Україна володіє величезними запасами кам’яної солі, які зосереджені в чотирьох соленосних басейнах: Дніпровсько-Донецькій западині, Карпатській складчастий області, Донецькій складчастій споруді та Кримській складчастій області. Існує 3 промислові генетичні типи родовищ, з яких отримується кухонна сіль: власне поклади кам‘яної, природних розсолів і ропи соляних озер. Наразі ми можемо говорити лише про запаси солі в Західній Україні, бо Донбас та Крим - під окупацією. Із загальної кількості запасів у майже 394 тис. тонн майже 292 тисячі припадає на Львівщину та трохи більше 92 тис. тонн – на Івано-Франківщину. Проте у даній ситуації важливою є не тільки наявність запасів солі як такої, а кількість запасів, які можна швидко залучити до розробки і підприємств з їх видобутку і переробки. Після зупинки "Артемсолі" єдиним підприємством, що виробляє кухонну сіль в Україні є Дрогобицька солеварня. Сіль тут видобувають іншим способом. На заводі з надр землі спеціальними машинами викачують соляну ропу. Згодом її виварюють на дровах у панвах. Цей виробничий процес складніший і дорожчий, що обумовлює більш дорожчу кінцеву вартість продукції ніж у "Артемсолі". Сіль зі Львівщини зможе частково замістити дефіцит. Якщо раніше підприємство виробляло 31-32 тонни продукту на місяць, то наразі кількість планують збільшити до 55 тонн.У світлі зупинки "Артемсолі" знову заговорили про поновлення видобутку у с. Солотвино. Тут почали добувати сіль ще у 1-2 столітті до н. е. Солотвинське родовище стало промисловим об’єктом у 18-19 столітті. Запаси родовища оцінювалися у 450 млн тонн. На жаль, після руйнівних повеней 2000-х років соляні поклади зазнали розмиву, що призвело до просідання земної поверхні і забруднення грунтових вод.У 2013 році Солотвинський рудник був визнаний зоною надзвичайної ситуації державного значення, а проблему його розв`язання законсервовано до кращих часів. То, можливо, вони настали? Україна просто мусить використовувати власні ресурси, у тому числі соляні. Ми маємо показати росії і всьому світу, що здатні замістити нестачу власними силами, без імпортозаміщення. Якщо не прямо зараз, то якомога швидше.
Німеччина має намір допомогти українським фермерам
Kurkul. – 02.06.2022
Міністерка економічного співробітництва та розвитку Німеччини Свенья Шульце із робочим візитом відвідала Львів. Про це повідомила пресслужба Банку Львів.
Як зазначається, Свенья Шульце не обмежилася кабінетними зустрічами з високопосадовцями, натомість завітала до фермерського господарства «Агротем» на Львівщині, щоб особисто дізнатися з перших вуст про виклики, які долають українські аграрії. «Перед українським агробізнесом постали нагальні проблеми, від розв’язання яких залежить подолання світової продовольчої кризи. Ми стикнулися з розривом логістичних ланок, стрімким зростанням цін на пальне, перевантаженістю портових складів, обмеженістю кредитування. Все це вкрай ускладнює сільськогосподарський експорт. Ми вдячні уряду Німеччини й нашим добрим партнерам з Банку Львів. Завдяки їхнім ефективним та узгодженим діям ми маємо доступ до нових фінансових ресурсів. Все це дає нам змогу дивитися в майбутнє з оптимізмом», — зазначила Анна Темчишин, співвласниця фермерського господарства «Агротем». Компанію міністерці економічного співробітництва та розвитку Німеччини склало керівництво Банку Львів, оскільки фермерське господарство «Агротем» є давнім партнером банку. Як додали у пресслужбі, рішення, що будуть ухвалені урядом Німеччини за підсумками візиту міністерки Свеньї Шульце, мають відчинити двері до нових інвестицій від країн Європейського Союзу. Реальна та практична допомога українському агробізнесу на міжнародному рівні, безумовно, має стати запорукою негайної відбудови вітчизняної економіки.
Пшениця не може бути «зброєю війни» — Папа Римський
Kurkul. – 02.06.2022
Папа Римський закликає зняти блокаду українського зерна та не використовувати пшеницю, як «зброю війни». Про це пише vaticannews.
Папа Франциск висловлює велику стурбованість попередженнями про нестачу зерна в усьому світі через війну в Україні і закликає «докласти всіх зусиль», щоб «гарантувати загальне право на їжу».«Велике занепокоєння викликає блокада експорту зерна з України, від якої залежать життя мільйонів людей, особливо в найбідніших країнах. Я щиро закликаю докласти всіх зусиль, щоб розв'язати це питання та гарантувати загальне право людини на їжу», — сказав Папа. Він також додав, що не можна використовувати зерно, як зброю. «Будь ласка, не використовуйте пшеницю, основний продукт харчування, як зброю війни!», — Папа Римський.
Скасування ЄС мит на український експорт набуло чинності
УНІАН: Новини України.-04.06.2022
Україна дотримуватиметься європейських правил щодо походження товарів та відповідних процедур у рамках Угоди про асоціацію.
Сьогодні, 4 червня, набуло чинності рішення Європейського Союзу про скасування мит на українські товари терміном на рік. Про це повідомила прес-служба Міністерства економіки. Тепер на рік призупиняються всі антидемпінгові мита на імпорт товарів походженням з України та застосування глобальних захисних заходів щодо українських товарів. Тарифи, прописані в угоді, будуть тимчасово припинені. Йдеться про мита для промислової продукції, припинення застосування системи вхідних цін для фруктів і овочів і всіх тарифних квот для сільськогосподарської продукції. Україна дотримуватиметься європейських правил щодо походження товарів та відповідних процедур у рамках Угоди про асоціацію, утримуватиметься від будь-яких нових обмежень на імпорт з ЄС, та забезпечуватиме повагу до демократичних принципів, прав людини та основних свобод, верховенства права, боротьба з корупцією.
Через війну кількість людей на межі голодної смерті сягне 323 мільйонів людей – ООН
УНІАН: Новини України.-03.06.2022
Останніми роками продовольчі проблеми у світі лише посилилися.
Продовження війни Росії проти України може викликати масовий голод у світі - на межі голодної смерті опиняться близько 323 млн осіб. Про це повідомив керівник Всесвітньої продовольчої програми ООН Девід Бізлі у Twitter. За його словами, останніми роками продовольчі проблеми у світі лише посилилися. Причиною стали пандемія коронавірусу, збільшення видатків і, звісно, війна в Україні, яка є світовим постачальником продовольства. "Ми зіштовхуємось із безпрецедентними проблемами для глобальної продовольчої безпеки. Тільки за останній рік конфлікти, кліматична криза, COVID та зростання витрат штовхнули 276 млн осіб на межу голодної смерті. Якщо війна в Україні не завершиться найближчим часом, ця кількість може зрости до 323 млн осіб", - йдеться в повідомленні. Раніше в ООН повідомили, що криза через війну в Україні може призвести до дефолту понад 70 країн.
Польща готова розширити власну інфраструктуру для транспортування українського зерна
УНІАН: Новини України.-31.05.2022
Польща готова змінити і поширити можливості прикордонної, транспортної, залізничної і портової інфраструктури у стислі строки
Польща готова розширити власну інфраструктуру для транспортування заблокованого Росією українського збіжжя на Близький Схід та країни Африки і потребує для цього "декілька місяців". Про це під час пресконференції у Брюсселі після завершення зустрічі Європейської ради заявив глава польського уряду Матеуш Моравецький, передає "Укрінформ". "Я сказав нашим друзям в ЄС, що Польща готова змінити і поширити можливості прикордонної, транспортної, залізничної і портової інфраструктури у стислі строки. Ми не зможемо цього зробити за кілька тижнів, але упродовж місяців зможемо досягти певний результат", - повідомив польський прем’єр. Він зазначив, що найближчим часом Варшава вестиме переговори з українськими партнерами, щоб попри варварську політику РФ можна було вивезти якомога більше збіжжя з України, адже Україна є одним з найважливіших у світі експортерів збіжжя до країн Африки і Близького Сходу. Моравецький зауважив, що це не створює конкуренцію для Польщі. "Ми допомагаємо одночасно зберегти мир і безпеку у дуже важливих країнах і регіонах, які межують з Європою на півдні і південному сході", - підкреслив Моравецький. За його словами, Польща запропонувала "дуже конструктивну співпрацю" і перебуватиме у близькому контакті з Єврокомісією щодо того, що Польща може зробити, аби налагодити транспортування через польський кордон і широку колію, до залізничної станції Славкув. "Принаймні частину збіжжя, яке застрягло на узбережжі Чорного моря, можна буде швидко транспортувати (за кордон - ред.)", - резюмував польський прем’єр.
Україна з початку червня відправила на експорт удвічі менше зерна, ніж торік
УНН.- 06.06.2022
З початку поточного маркетингового року Україна відправила на експорт вже майже 47,18 млн тонн зерна. При цьому за червень - 148 тис. тонн, що більш як удвічі менше, ніж торік. Про це УНН повідомляє з посиланням на дані Мінагрополітики.
За наведеними даними, станом на 6 червня, у 2021/22 маркетинговому році Україна експортувала 47 млн 177 тис. тонн зернових і зернобобових культур. Це на майже 4,7 млн, або на 11% більше, ніж на аналогічну дату 2020/21 МР. При цьому у червні вже експортовано 148 тис. тонн, тоді як торік на цю дату з початку червня було експортовано 325 тис. тонн зерна. Тобто, експорт у червні проти показника минулого року впав на близько 54,5%. Зокрема у 2020/21 МР на експорт вже відправлено: пшениці - 18 млн 578 тис. тонн; ячменю - 5 млн 686 тис. тонн; жита - 161,6 тис. тонн; кукурудзи - 22 млн 445 тис. тонн. Експорт борошна сягнув уже 71,4 тис. тонн.