В Україні цукрозаводи розпочали виробництво цукру нового сезону
AgroNews.ua. -08.09.2020
З 5 вересня 2020 року компанія «Радехівський цукор» почала сезон переробки цукросировини нового врожаю на Радехівському підрозділі. Про це повідомила пресслужба компанії, пише agronews.ua.
«Всі підготовчі та ремонтні процеси завершено. Перші цукрові буряки доставлено. Сподіваємося на успешнуе цукрову кампанію-2020! » – відзначили в компанії. У 2019/2020 маркетинговому році в Україні виготовлено 1,48 млн тонн цукру, що на 19% менше, ніж попереднього року. Про це повідомляє пресслужба Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор». «Всього в сезоні працювало 33 цукрових заводи, які переробили 9,84 млн тонн цукрових буряків. Це майже на третину менше, ніж попереднього року. Як бачимо, суттєве зменшення кількості сировини потягнуло за собою скорочення виробничих потужностей і, як наслідок, зменшення виробництва цукру в цілому», – прокоментувала заступник голови правління НАЦУ «Укрцукор» Руслана Яненко.
На пострадянському просторі Україна в лідерах у IT агротехнологіях
AgroNews.ua. -07.09.2020
Системи електронного супутникового моніторингу активно використовують аграрії розвинених країн. Без цієї складової неможливе інтенсивне агровиробництво. На пострадянському просторі Україна в лідерах у цій галузі. Про це з посиланням на soft.farm, пише Agronews.
Україна має вже кілька років працюючий, безкоштовний та наймасштабніший на пострадянському просторі хмарний програмний проект, який дозволяє в онлайн режимі моніторити кадастровий облік земельних ділянок, облік паїв, проводити GPS-моніторинг техніки, робити супутникові знімки та індекс NDVI, вести агроскаутінг, картограми, контроль висіву та інше. Український сервіс вже здатен планувати сівозміни, виявляти проблемні зони на полях (наприклад, так звані “блюдця”), прогнозувати врожайність, передбачати витрату добрив та економію посівного матеріалу. Також він дозволяє вітчизняним агровиробникам вести електронний моніторинг вологості грунту, вологості листя, щільності орного шару і навіть розташування насіння у борознах. Цікаво, що у Росії є подібні електронні додатки для аграріїв, але поки що немає настільки масштабних та функціональних аналогічних систем.
Україна вперше за десятиріччя експортує борошно до Саудівської Аравії
AgroNews.ua. -07.09.2020
Україна вперше за 12 років поставить 60 тисяч тонн борошномельної пшениці до Саудівської Аравії. Про це повідомляє пресслужба компанії-експортера «Континентал Фармерз Груп», пише agronews.ua.
Компанія «Континентал Фармерз Груп» в найближчі дні відвантажить першу з 2008 р партію української борошномельної пшениці в Саудівську Аравію, йдеться у повідомленні. Як зазначається, «Континентал Фармерз Груп» спільно зі своїм акціонером Saudi Agricultural Investment and Livestock Company (SALIC) виграла тендер, оголошений саудівським державним агентством із закупівель зернових SAGO, на поставку 60 тис. Тонн пшениці. «Станом на звітну дату завершується навантаження пшениці на морське судно класу Panamax в порту Чорноморськ, а вже 17 вересня вантаж очікують в Саудівській Аравії», – уточнюється в повідомленні.
Переробні підприємства АПК можуть скористатися здешевленням кредитів
AgroNews.ua. -03.09.2020
2 вересня на черговому засіданні Уряд удосконалив процедури надання держпідтримки АПК та розширив коло її отримувачів, прийнявши відповідні зміни до порядків програм. Про це повідомляє Урядовий портал, пише agronews.ua.
Зокрема, прийнято: – надати можливість суб’єктам агропромислового комплексу отримувати здешевлення кредитів у декількох банків; – надати можливість підприємствам, що займаються переробкою сільськогосподарської продукції, скористатися програмою здешевлення кредитів; – відмовитись від нормативів при наданні фінансової підтримки шляхом часткового відшкодування вартості побудованих і реконструйованих об’єктів із зберігання та переробки плодово-ягідної продукції, винограду та хмелю. «Сьогоднішнє рішення Уряду спрощує алгоритми деяких програм держпідтримки АПК і тим самим відкриває нові можливості. Так, аграрії зможуть звертатися щодо здешевлення кредитів у декілька банків. Важливо, що така опція відтепер буде і у тих підприємств, які займаються переробкою. Всі ці зміни направлені на те, щоб малий та середній бізнес отримав ще більший доступ до фінансових ресурсів і щоб у нас розвивалась переробна галузь», – прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.
В Україні названо, чому рекордно здорожчала українська соняшникова олія
AgroNews.ua. -03.09.2020
Ціни на рослинні олії зростають рекордними темпами та вже перевищили докарантинні. Про це повідомляє agronews.ua.
В Україні внаслідок зниження прогнозів виробництва соняшника, обумовлених низькою врожайністю, ціни пропозицій соняшникової олії виросли до 870-880 $/т FOB, що еквівалентно 940-950 $/т CIF India, тоді як ціни попиту не перевищують 830-840 $/т FOB. Такі дані наводять аналітики електронної зернової біржі ГрейнТрейд. Покупці очікують сезонного зниження цін, проте трейдери на тлі стримування продажів виробниками змушені підвищувати ціни задля залучення товару, необхідного для виконання контрактів на вересень. Попри стабільні світові баланси олійних культур та рослинних олій ціни на них залишаються високими і вже перевищують докарантинні рівні. Причиною зростання цін стала активізація попиту з боку Китаю, який нарощує запаси олійних, а також зниження курсу долара відносно інших валют, вважають аналітики ГрейнТрейд. Найбільше подорожчала пальмова олія, на тлі збільшення Індонезією з 2020 р. використання пальмової олії на біодизель, що скоротило обсяги експорту. У серпні на погодних чинниках почали дорожчати соєва та соняшникова олія, хоча аналітики прогнозували з вересня сезонне зниження цін.
В Україні вперше за останні роки скоротилося виробництво пива
AgroNews.ua. -03.09.2020
Українські виробники пива говорять про зниження обсягів реалізації своєї продукції у 2020 році на внутрішньому ринку, але в той же час відзначають, що скорочення ринку поки що не дуже суттєве. Про це повідомляє Дело, пише agronews.ua.
«Попит на продукцію на нашому ринку в період суворих карантинних обмежень, з березня по травень, скоротився на 4% в порівнянні з минулим роком. Основна причина зниження – обмеження в роботі HoReCa. У каналі сучасної торгівлі, навпаки, продажі показують незначний приріст», – констатує генеральний директор Carlsberg Ukraine Євген Шевченко. За словами експерта, найбільше зниження спостерігалося в квітні 2020 року і склало 10%. На його думку, це може бути пов’язано з тим, що споживачі вважають за краще здійснювати великі щотижневі покупки в супермаркетах, а в дрібних магазинах традиційної торгівлі (гастрономах) спостерігається незначне скорочення продажів. «У період карантину виріс попит на продукцію нашої компанії в середньому і низькому ціновому сегменті, особливо на акційні пропозиції. Однак зараз ми бачимо відновлення нормальної структури портфеля з приростом збуту більш преміальних продуктів», – уточнює гендиректор Carlsberg.
Топ-10 законопроєктів, прийняття яких очікує аграрна спільнота – УКАБ
AgroNews.ua. -02.09.2020
Асоціація “Український клуб аграрного бізнесу” підготувала ТОП-10 законопроєктів, розгляд та схвалення яких є важливим для аграрної галузі. Про це повідомляє пресслужба УКАБ, пише agronews.ua.
Як вважають в УКАБ, важливим є якнайшвидше прийняття законопроєкту № 2289 про внесення змін до статті 4 Закону України “Про пестициди та агрохімікати” щодо ввезення пестицидів на митну територію України — покликаний розблокувати ввезення зразків (одиничний зразок окремого препарату в дуже обмеженій кількості) для державних випробувань та наукових досліджень у науково обґрунтованих обсягах відповідно до планів державних випробувань і наукових досліджень, що забезпечить суттєве покращення екологічної ситуації та підвищення продуктивності сільського господарства.
Законопроєкт № 2064 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку виноградарства в Україні — передбачає 25-річну оренду земель для закладання та вирощування виноградників та садів, що створить сприятливі правові умови для інвестування у виноградарство та садівництво.
Законопроєкт № 3131 про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції — має на меті створити умови для ліквідації тіньових відносин у використанні земель сільськогосподарського призначення та забезпечити рівно напружене оподаткування доходів, одержуваних від такої землі всіма її власниками та користувачами.
Законопроєкт № 3295 про внесення змін до Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” та інших законів України щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції — передбачає удосконалення функціонування системи державної підтримки сільського господарства, усунення адміністративних перепон та витрат для сільськогосподарських товаровиробників при отриманні державної підтримки.
Законопроєкт №3680 про внесення змін до деяких законів України (щодо спрощення процедур експертизи, реєстрації сортів рослин та обігу насіння) — метою якого є необхідність усунути ряд положень, які ускладнюють проходження експертизи нових сортів рослин.
Законопроєкт №3318 про ветеринарну медицину та благополуччя тварин — розроблено з метою системного та комплексного регулювання суспільних відносин щодо захисту здоров’я та забезпечення благополуччя тварин, ветеринарної практики, виробництва, обігу та застосування ветеринарних препаратів з урахуванням міжнародних зобов’язань України, зокрема в рамках Угоди про асоціацію з ЄС.
Пивоварня «Уманьпиво» здобула 9 нагород у міжнародному конкурсі
AgroNews.ua. -01.09.2020
Пивоварня «Уманьпиво» під час «XXIII Міжнародного конкурсу пива, безалкогольних, слабоалкогольних і зброджених напоїв, мінеральних та пивних вод, солоду пивоварного» отримала гран-прі, 6 золотих медалей, одну срібну та почесний кубок. Про це повідомляє пресслужба компанії «Уманьпиво», пише agronews.ua.
«Приємно, що журі високо оцінило наш оновлений дизайн лимонаду, який ми презентували лише декілька місяців тому. Відтак наш “Уманський лимонад” отримав почесний кубок», — розповідає Ігор Кисіль, СЕО компанії «Уманьпиво». Зазначається, що такі новинки компанії «Софіївське Блонд Ель» та Waissburg HOP відзначили золотими медалями. «Нагороди, які отримала пивоварня „Уманьпиво“, важливі не лише для нас, як для виробника, а й, у першу чергу, для споживачів. Адже це вкотре підтверджує, що, обираючи продукцію „Уманьпиво“, ви вживаєте якісний та натуральний продукт», — додав Кисіль. Найвищу нагороду – гран-прі отримало пиво Waissburg Blanche (за найвищу якість пива світлого пшеничного стилю пшеничний Ель (Weizenbier/Weissbier Ale) 2020 року).
В Україні запроваджують сучасну 3-продуктову систему виробництва цукру
AgroNews.ua. -01.09.2020
Обладнання європейського виробництва незабаром поповнить матеріально-технічну базу Красилівської цукроварні. Зокрема, закуплено та найближчим часом буде монтуватися 2 вакуум-апарати, які стануть основою впровадження 3-продуктової схеми виробництва цукру. Про це повідомляє власник виробництва «A’SPIK Group» на своїй Фейсбук-сторінці, пише agronews.ua.
Раніше в Красилові використовувалася спрощена методика обробки цукрових буряків. Вона передбачала 2 фази вилучення кристалів цукру, відповідно, кормова меляса містила значну кількість солодких залишків. Завдяки закупленим сучасним вакуум-апаратам вдасться значно збільшити ступінь вилучення цукру з сиропу. Циркулятори, передбачені їх конструкцією, примусово перемішуватимуть густу рідину. Зелена та біла патоки, утворені внаслідок фугування центрифугами, двічі проходитимуть повторну обробку, що дозволить уникнути втрат. Обладнання, що їде з Європи, пройшло стартове робоче випробування на цукрозаводі м. Орадея (Румунія) та показало відмінні результати. Після доставки в Красилів та повноцінних монтажних робіт воно стане частиною лінії з виробництва білого золота краю.
Експорт української свинини зріс на 31%, — АСУ
AГРОПОЛІТ. -04.09.2020
За перші 8 місяців цього року українські виробники свинини експортували 1,85 тис. тонн продукції на загальну суму $4,2 млн. Таким чином, обсяги закордонних продажів зросли на 31%, порівняно з показниками січня-серпня 2019 року.
Про це інформують аналітики Асоціації «Свинарі України» (АСУ). Повідомляється, що також зросли обсяги експорту свинячих субпродуктів. 80% закордонних продажів свинини здійснюється за двома напрямками. «Основними каналами збуту для вітчизняної свинини залишаються Об’єднані Арабські Емірати та Гонконг. Так, якщо роком раніше туди спрямовували трохи більше половини вантажів зі свининою, то цьогоріч питома вага цих ринків у географії експорту зросла до 80%. При цьому, об’єми поставок до Гонконгу збільшилилися у 1,6 разу, а до ОАЕ — у 2,25 разу порівняно з підсумками 2/3 2019-го. Окрім пожвавлення зовнішньої торгівлі свининою, варто відзначити приріст експорту свинячих субпродуктів. Так, за 8 місяців Україна реалізувала 4,37 тис. т морожених свинячих субпродуктів сукупною вартістю 2,34 млн дол. США. Подвоєнню обсягів зовнішніх поставок такої продукції (та 1,5-разовому приросту валютної виручки) сприяло трикратне збільшення відвантажень до Гонконгу: так, за 2/3 2020-го до країни реалізували 2,7 тис. т свинячих субпродуктів проти 0,9 тис. т за аналогічний період минулого року», – зазначають в АСУ.
Україна й Туреччина перезавантажать переговори щодо ЗВТ, – Петрашко
AГРОПОЛІТ. -02.09.2020
Україна і Туреччина мають намір перезавантажити переговори про зону вільної торгівлі (ЗВТ). Про це, за підсумками розмови з міністром Турецької Республіки Рухсаром Пекджаном, заявив міністр економіки Ігор Петрашко, повідомляє пресслужба МЕРТ. «Сьогодні наша мета – перезавантажити тривалі переговори і знайти взаємовигідне рішення для укладення ЗВТ», – сказав він. Під час переговорів міністри домовилися, що найближчим часом торгпред України і заступник міністра економіки Тарас Качка відвідає Анкару для комплексних консультацій з переговорником з турецької сторони. Міністри також домовилися провести особисті офіційні переговори для комплексного вирішення проблем двосторонньої торгівлі в межах майбутньої ЗВТ. Переконаний, що це підштовхне реалізацію нашої амбітної мети – збільшення торгового обороту до $10 млрд», – додав Петрашко. Міністри також обговорили підвищення Туреччиною митних зборів, зазначило міністерство. Як зазначає Мінекономіки, 28 серпня Туреччина вже направила оновлену тарифну пропозицію щодо доступу на свій ринок для українських товарів. Та українські виробники стикаються з безліччю обмежувальних заходів, які країна запровадила від початку року.
Тарас Висоцький: Ми почали рік з 24% відмов на звернення бізнесу, завершили — з 5%
AgroPortal.ua.-07.09.2020
Ліквідація Мінагрополітики. Рішення про відновлення. Завершення земельної реформи. Небувала засуха та зниження врожаю. Затримка з виплатою дотацій. COVID-19. Це далеко не повний перелік того, чим останній рік живе український агросектор.
Як балансувати в нетипових умовах, як розвиватимуться програми підтримки та які пріоритети ставить держава у розвитку аграрного сегменту, нам вдалося розпитати у заступника міністра з розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тараса Висоцького.
Тарасе, уже рік, як ви були призначені на посаду заступника міністра з розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Розкажіть, що вдалося зробити за цей час? Від чого довелося відмовитися у зв’язку з ліквідацією окремого Міністерства аграрної політики та продовольства? Та зокрема як вплинула ця трансформація на роботу?
Тарас Висоцький: Дискусія щодо доцільності ліквідації Мінагрополітики триває досі. Від об’єднання функцій в одному міністерстві відчуваються як позитивні моменти, так і негативні. Проте важливо, що ми врешті досягли консолідованої позиції за напрямками роботи та отримали позитивні результати. Особливо в останні пів року, коли весь світ зіткнувся з пандемією коронавірусу. Перші пів року ми працювали в умовах турборежиму. Далі темпи не знизилися, але виникли інші пріоритети у зв’язку з поширенням COVID-19. Нам довелося швидко змінювати пріоритети. На мою думку, базові виклики, які поставило перед нами поширення коронавірусу, вдалося більш-менш подолати саме завдяки об’єднанню функцій в одному міністерстві. Ми змогли обійтися без радикальних заходів, тоді як європейські партнери реагували жорсткіше. Україна пройшла цей період без обмежень для міжнародної торгівлі та зайвої шкоди для виробників і споживачів. Не було ні фізичного дефіциту, ані надмірного цінового ажіотажу. Те, що експорт за всіма напрямками контролювався єдиним органом, стало великим плюсом. Аналогічно — у сфері цінового регулювання. Його відміна стала одним із найбільших досягнень процесу дерегуляції. В умовах поширення коронавірусу ми до цього інструменту знову вдалися і постійно тримали руку на пульсі так, щоб ні споживачі, ні виробники не відчули негативного впливу. В рамках різних міністерств історично існували відмінні позиції у цьому питанні, тож досягти консенсусу було би складно. Окрім того, за перші пів року проведено ряд регуляційних засідань Кабміну. Більшість ініціатив аграрних асоціацій — із сільськогосподарської техніки, насінництва, земельних відносин — реалізовані знову ж таки завдяки об’єднанню. Досі подібні ініціативи розглядалися місяцями. Ми починали рік із показником відмов на звернення бізнесу на рівні 24%. Часто це були відмови з формальних причин, по суті — через небажання розбиратися, очікування хабаря тощо. Зараз ми впровадили електронний документообіг, провели дерегуляцію і маємо показник відмов на рівні 5%. Ряд речей зламали міцну стіну бюрократії, що існувала між відомствами. Одна з головних — згуртована команда, чого не можна було досягнути за квотного принципу призначень уряду.
Зараз йдеться про відновлення Мінагропроду. Чи не зламає це вже налагоджений процес? Поділіться поглядом зсередини.
Тарас Висоцький: Основна складність може бути в тому, що в деяких регуляторних питаннях виникає внутрішній конфлікт інтересів. Не завжди легко знайти компроміс. Маю на увазі такі гучні питання як регулювання ринку мінеральних добрив і нафтопереробних продуктів. З одного боку, у Мінекономрозвитку є окремий структурний підрозділ — департамент захисту внутрішнього виробника та промисловості, з іншого — аграрний сектор, який є теж національним виробником, і тут не завжди можуть співпадати інтереси. Досі у подібних питаннях ми бачили напруження, але все завершувалося позитивно, компромісно. Не виключено, що у цій сфері можуть виникати складнощі. Відповідаючи за всю економіку, ставлячи пріоритети, не завжди можна досягнути win-win результату для всіх секторів. Іноді дійсно треба підтримати один сектор за рахунок іншого. Ось тут можуть бути складнощі. Водночас, легше вирішувати подібні ситуації однією командою, прямо обговорюючи всі підводні камені, а не спілкуючись формальною бюрократичною мовою на рівні різних відомств. Тож питання не в кількості міністерств, а в командному дусі та взаємодії. Тоді ризик неефективної комунікації, непорозуміння мінімальний. В агросекторі критичною є державна підтримка. Треба врахувати, що більшість програм виплачується восени. І підходити до процесу не емоційно, а максимально зважено. Тоді я не бачу ризиків: усе можна налагодити, хоч процес і займе трохи часу.
Далі інтерв’ю заступника міністра з розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тараса Висоцького.
ТОП-5 кроків для виведення українського АПК із кризи. Леонід Козаченко - думка експерта
AgroPortal.ua.-07.09.2020
Проблем в агросекторі дуже багато. Одна з головних — відсутність реальної стратегії розвитку агропромислового сектору нашої країни.
Таку думку висловив президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. Він виділив ТОП-5 основних заходів щодо виведення АПК із кризи.
1. Потрібно відновити Міністерство аграрної політики і всю вертикаль державного управління — від Кабінету міністрів до місцевої громади. «Причому, профільне міністерство потрібно не просто відновити, а й наповнити дійсно професіоналами, які знають, що робити і як», — вважає Леонід Козаченко.
2. Слід внести зміни до фіскальної політики щодо АПК. «А для цього потрібно на законодавчому рівні структурувати суб'єкти господарювання на три групи: малі, середні та великі (агрохолдинг). Відповідно до цієї класифікації прописати середньострокові програми держпідтримки, систему оподаткування. Малі підприємства повинні отримувати найбільшу підтримку від держави. Не можуть однаково (як зараз) підтримуватися мале підприємство з 5 га землі й агрохолдинг, який має 500 тис. га», — підкреслює експерт.
3. Важливо серйозно попрацювати щодо питання монетарної політики і банківського сектору. «Представники АПК повинні мати можливість отримувати дешеве середньострокове і довгострокове фінансування. Зараз практично неможливо отримати кредит на 5-10 років. А без цього не можна побудувати молочно-товарну ферму чи створити сучасне підприємство для переробки сировини — з метою отримання продукції з доданою вартістю», — пояснює він.
Експорт українського зерна з початку сезону перевищив 8 млн тонн
АПК-Інформ.- 04.09.2020
Згідно з оперативними даними Держмитслужби, експорт зернових, зернобобових (з продуктами їхньої переробки) та борошна з початку сезону-2020/21 станом на 4 вересня склав 8,08 млн тонн, що на 1,18 млн тонн менше, ніж показник минулого МР за звітний період. Експорт зернових і зернобобових культур до звітної дати склав 8,035 млн тонн (-1,16 млн тонн). Зокрема, відвантаження пшениці оцінювалися в 5,25 млн тонн (+119 тис. тонн), ячменю – 2,16 млн тонн (-32 тис. тонн), кукурудзи – 603 тис. тонн (-1,25 млн тонн). Що стосується показника експорту борошна, то його було зафіксовано на рівні 36 тис. тонн (-15,1 тис. тонн), у т.ч. пшеничного – 35,7 тис. тонн (-14,9 тис. тонн).
Мінекономіки України визначило перелік обов'язків нового заступника міністра
АПК-Інформ.- 02.09.2020
Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко затвердив новий розподіл обов'язків між своїми заступниками у зв'язку з призначенням одним із них Олександра Романішина. Про це 2 вересня повідомила прес-служба міністерства. Як уточнюється, до повноважень О.Романішина входитимуть координація розробки пропозицій та реалізації прийнятих рішень у питаннях захисту економічних прав та інтересів національних товаровиробників, а також впровадження і реалізації механізму державної підтримки експорту. Крім того, він також забезпечуватиме координацію та контроль роботи департаменту захисту національного виробника, департаменту санкційної політики, департаменту взаємодії з експортерами та просування експорту. Нагадаємо, що О.Романішина було призначено на зазначену посаду 29 липня п.р.
Нацбанк сохранил прогноз урожая зерновых на уровне 72 миллионов тонн
БизнесЦензор.-03.09.2020
Об этом сообщил заместитель главы НБУ Дмитрий Сологуб во время пресс-брифинга, передает БизнесЦензор со ссылкой на Интерфакс-Украина.
"Урожай в принципе на уровне прошлого года, площадь, посеянная ранними зерновыми, была немного меньше, чем в прошлом году, потому что больше кукурузы посеяли, но урожайность почти соответствует прошлому году. Мы сохраняем оценку урожая этого года, соответственно, на уровне 72 млн тонн", - сказал Сологуб.
Он отметил, что НБУ также не видит значительного снижения экспорта зерновых в сравнении с прогнозом. Ранее сообщалось, что Министерство развития экономики, торговли и сельского хозяйства ухудшило прогноз урожая зерновых в 2020 году с 70 млн тонн до 68 млн тонн.
В Україні може різко подорожчати алкоголь: як зростуть ціни на горілку та вино
УНІАН: Новини України.-02.09.2020
В Україні можуть незабаром на 10% підвищити ціни на алкоголь. Крім того, поступово зростуть в ціні й сигарети.
В Україні можуть незабаром на 10% підвищити ціни на алкоголь. Відповідне рішення вже розроблено міністерством і очікує свого ухвалення. Крім того, поступово виростуть в ціні та сигарети (в межах уже ухвалених змін). Про це повідомляє "Обозреватель". "У Кабміні ще влітку минулого року зареєстрували проєкт підвищення мінімальних роздрібних цін на алкоголь. Документ дотепер можна знайти на вебсайті Мінекономрозвитку серед тих, що перебувають на обговоренні. До цього мінімальні ціни на алкоголь переглядали у 2018-му", - йдеться у повідомленні. Зазначається, що головне завдання мінімальних роздрібних цін – дати можливість легальним постачальникам конкурувати з контрафактними виробниками. Останні можуть ставити ціни в рази нижчі, тому що не платять податки, купують дешевий і нелегальний спирт, порушують технологію виробництва алкогольних напоїв. Як розповідає голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, відрізнити нелегальну продукцію від законної дуже складно. Акцизи вміло підробляють, а пересічний споживач не може відрізнити справжню марку від фальсифікованої. "Через падіння доходів під час карантину зростання споживання якщо і є, то щодо вина. Також могло вирости домашнє виробництво: це і спирт, і вина, і настоянки", – розповідає Дорошенко. Ціни на алкоголь мають рости разом із посиленням контролю, розповідає аналітик Володимир Мазуренко. Наприклад, зараз вводять електронний акциз, який допоможе скоротити частку контрафакту. "Як показує практика, в Україні під час підвищення податків зростає частка сірого ринку. Це не означає, що не потрібно підвищувати акцизи, особливо на тютюнову й алкогольну продукцію. Разом із підвищенням обов'язково потрібно посилювати покарання за порушення, посилювати контроль", – пояснює Мазуренко.
Україна обговорює експортні та імпортні можливості з Китаєм – Стефанішина
УНН. – 07.09.2020
Україна обговорює з китайськими партнерами створення більших можливостей для українського бізнесу щодо експорту в Китай, а також реекспорту в інші країни через вільні митні зони. Про це повідомляє УНН з посиланням на пресслужбу уряду.
“Україна має намір відновлювати та розширювати експорт сільськогосподарської продукції, залучати китайські інвестиції в сільськогосподарські індустріальні та технопарки в Україні, інфраструктурні та енергетичні проекти”, — сказала Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина під час зустрічі з Надзвичайним і Повноважним Послом КНР в Україні Фань Сяньжуном. За її словами, 90% кукурудзи, яку імпортував Китай у 2019 році, було українського походження. “Ми не зупиняємось на цьому і прагнемо створити ще більше можливостей для українського бізнесу щодо експорту в Китай, а також реекспорту в інші країни, зокрема через вільні митні зони в КНР. Це стосується таких продуктів, як зернові, м’ясо, риба, яйця, ягоди і фрукти, молочні продукти, рослинні масла, кондитерські і лікеро-горілчані вироби, компоненти кормів для тварин та інші продукти. Зараз ми це обговорюємо з нашими китайськими партнерами”, — зазначила Стефанішина. Повідомляється, що сторони обговорили подальше співробітництво в інвестиційних проектах, зокрема розвиток: — індустріальних парків, що спеціалізуються на зберіганні, переробці, перевалці продовольчих товарів; — технологічних парків з розвитку та інтеграції виробництва і переробки сільськогосподарських продуктів; — інвестиційних проектів у сфері транспортної інфраструктури й енергетики, розширення переліку таких проектів в рамках ініціативи КНР “Один пояс, один шлях”.
Курятину МХП Косюка в минулому році купували 85 країн світу
УНН.- 04.09.2020
МХП Юрія Косюка минулого року експортував 375 тисяч тонн курятини у 85 країни світу. Про це повідомила пресслужба компанії, передає УНН.
"Наші експортні бренди дійсно мають армії прихильників закордоном! Наприклад, ТМ "Qualiko" стала символом якісного та збалансованого харчування у східних країнах. А сосиски "POLI" — улюбленці сімей в 22 країнах. Загалом, виїжджаючи за кордон, у вас є всі шанси зустріти в супермаркетах нашу продукцію, в якості якої ви можете не сумніватися, як в Україні, так і у 85 країнах світу", - розповідають в МХП. Загалом, за даними компанії, в останні роки одним із основних напрямків агроекспорту України стало саме куряче м'ясо. "Якщо у 2001 році обсяг експорту українського м’яса курки та субпродуктів сягав близько 160 млн доларів, тепер ця сума зросла майже до 712 млн доларів", - зазначили в МХП.
"Наша Ряба" поки єдині в Україні, хто підтвердив відсутність антибіотиків в курятині - Союз птахівників
УНН.- 03.09.2020
Наразі лише один виробник української курятини пройшов тест на відсутність антибіотиків. Це виробник курятини “Наша Ряба” - компанія МХП. Про це УНН розповіли в Асоціації “Союз птахівників”.
“Поки що тільки МХП. У курятині цієї компанії відсутні антибіотики”, — повідомили в Асоціації. Там додали, що найближчим часом аудит має пройти Володимир-Волинська птахофабрика (виробник курятини “Епікур” і “Чебатурочка”). “Аудит підприємства мав відбутися раніше, однак, через карантин його перенесли”, — поінформували в Асоціації. Нагадаємо, моніторинг був початий 1 січня 2020 року за ініціативи трьох українських виробників курятини та яєць. У червні “Союз птахівників” надав двом підприємствам МХП — “Миронівська птахофабрика” та “Вінницька птахофабрика” — право наносити додаткове маркування класу “А” на свою продукцію. Обидва, за результатами аудиту, виробляють курятину без антибіотиків. Про результати аудиту “Союз птахівників” також поінформував Держпродспоживслужбу, яка здійснює нагляд за дотриманням вимог при вирощуванні птиці.