В Україні «молоковмісні» молочні продукти стануть «імітаційними»
AgroNews.ua. -13.04.2020
В Україні пропонують розробити окремий закон про молоко, молочні продукти та “імітаційні”. Про це повідомила заступник директора Департаменту аграрної політики та сільського господарства Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Олена Альшанова. Пише agronews.ua.
“Щоб молочні продукті, які виготовлені на основі рослинних жирів, називалися не “молоковмісні”, як зараз, а “імітаційні”. Адже вважається що термін “молоковмісні” – це введення споживача в оману. Ну, скажімо, це недостовірна інформація”, – зауважила вона. Пропозицію висловили і підтримують низка асоціацій виробників молока. Також, за введення поняття “імітаційний” молочний продукт виступають деякі підприємства. Зокрема, таку думку висловив Володимир Мартинчук, директор департаменту з питань зовнішньоекономічної діяльності та сертифікації «Лакталіс Україна», під час ХІІІ міжнародного молочного конгресу, який відбувся нещодавно. «Як представник компанії, що виробляє виключно молочну продукцію виступаю за те, щоб було чітке розмежування: молочні продукти та „імітаційні“. Так, я розумію, що продукція, яка містить немолочні жири має право на життя, але вона має бути якісна і безпечна», — вважає Володимир Мартинчук.
В Україні бізнес підакцизної продукції виходять з тіні
AgroNews.ua. -12.04.2020
У березні Державна податкова служба забезпечила надходження з акцизного податку до бюджету на загальну суму 5 мільярдів 889,2 мільйонів гривень. Про це повідомляє прес-служба ДПС, пише agronews.ua.
У тому числі 5 млрд 583,7 млн грн з підакцизної продукції, виробленої на території України, та 305,5 млн грн – з імпортованої. Таким чином, виконання індикативних показників, встановлених розписом Міністерства фінансів України, склали 101,3 % та 106,7 % відповідно. Акцизний податок в Україні має значну питому вагу у формуванні Державного бюджету України. На 78,7 % цей показник формує тютюнова галузь. У березні поточного року виробниками тютюнової продукції забезпечено 4392,7 млн грн надходжень з акцизного податку, що на 1308,4 млн грн більше ніж у березні 2019 року. Темп росту склав 142,4 %. Такий показник став можливим завдяки комплексним заходам з боротьби з виготовленням та виявленням нелегальної продукції на ринку тютюнових виробів. Надходження з акцизного податку від реалізації лікеро-горілчаної продукції в березні становило 595,6 млн грн, що на 131,2 % більше ніж у березні 2019 року. Щодо акцизного податку зі спирту, то надходження відносно минулого року зросли майже у 8 разів і становили 61,4 млн гривень. «Посилення контролю за ринком підакцизних товарів приносить результат. Спільні заходи податківців та правоохоронних органів вже привели до значного збільшення надходжень від акцизного податку. І ми на цьому не зупиняємося. Адже в умовах кризи важлива кожна гривня, яка може стати підтримкою для бізнесу і населення у цей непростий час», – наголосив Голова ДПС Сергій Верланов.
В Україні цьогоріч не прогнозують рекорд врожаю зернових: названо причини
AgroNews.ua. -11.04.2020
На Полтавщині та в Україні в цілому цьогоріч не буде рекордного врожаю зернових культур. Причиною цього стануть несприятливі погодні умови — нічні приморозки в березні-квітні та нестача вологи в ґрунті. Місцеві фермери очікують зібрати принаймні по 3-4 т/га пшениці замість прогнозованих 7-8 т/га. Про це в інтерв’ю Kurkul розповів голова Драбівської АФЗУ (Черкаська область) та засновник фермерського господарства «Драбівсад» Валерій Перепелиця, пише agronews.ua.
«Ми не мріємо вже про рекорди. Ситуація швидко міняється. Якщо ще два тижні тому ми планували урожай на рівні хоча б 3,5-4,5 т/га, то приморозки та посуха змушують нас чекати майже на півтонни-тонну менше пшениці», — сказав фермер. За словами Валерія Перепелиці, на Черкащині протягом останнього місця вночі було до -6…7°C, через що постраждали озимі культури. Вегетація озимої пшениці дуже уповільнилося. «Ось уже середина квітня, а на полях рядки видно. Пшениця оживає, намагається рости, а вночі бах — мороз. І рослини завмирають, перестають розвиватися», — розповів Валерій Перепелиця. Також негативно впливає на озимі культури дефіцит вологи. «У ґрунті ще трохи є залишків примарної вологи, але їх надовго не вистачить. Синоптики прогнозують опади на 10-14 квітня. А наші аграрїі вже сіють соняшник і подекуди кукурудзу, тому дуже чекаємо дощів», — відзначив фермер. Також Валерій Перепелиця додає, що фермери намагаються реанімувати посіви за допомогою різних агротехнологічних заходів. Однак на такому етапі бажаного результату досягнути не вдасться.
Стало відомо, чи вистачить українцям сезонних фруктів
AgroNews.ua. -10.04.2020
Ажіотажний попит на лимони та імбір, високі ціни та запаси інших фруктів, – про це в ефірі АгроФМ розказала Тетяна Гетьман, керівник департаменту «Маркетинг-Аналітика» гуртового ринку «Шувар». Про це пише agronews.ua.
Ситуація з лимонами залежатиме від того, наскільки Аргентина зможе компенсувати зменшення обсягів поставок з Туреччини. Крім Аргентини, у квітні починаються поставки лимонів з Іспанії, але там фрукти теж дорогі. Оскільки лимони — імпортна продукція, на їхню вартість впливатиме і ситуація на валютному ринку. «По лимону ціна вже «відкотилася» на 5 грн, бо люди просто не готові платити за лимони 100 грн, а за імбир — 300 грн, в деяких мережах можна знайти ціну 500 грн/кг імбиру. Це вплинуло на попит», — прокоментувала Гетьман. Ринок лимонів і імбиру показав, що завжди є межа зростання ціни. В той же час підвищений попит на імбир та лимон призвів до того, що на складах цієї продукції не вистачає. «Якщо раніше лимони купували поштучно, то зараз 2-3 кг — це нормальна роздрібна партія лимонів», — додала вона. Імбир до України постачає Китай, трейдери просто не були готові до того, що попит на цю продукцію настільки підвищиться. «Це не змова, просто попит набагато перевищує пропозицію. Немає жодних обмежень по імпорту». Також на «Шуварі» велика пропозиція українських яблук. «Яблука досить якісні, наші фермери навчилися їх зберігати до початку наступного сезону, тож зараз знайти хрустке, якісне яблуко — не проблема. Тому українці не залишаться без фруктів», — переконана аналітик.
Сінгапур відкрив ринок для української обробленої продукції тваринництва
AГРОПОЛІТ. -11.04.2020
Відтепер українські виробники термічно оброблених продуктів з м’яса птиці, свинини та яєць зможуть отримувати дозволи для експорту продукції на ринок Республіки Сінгапур. Відповідне рішення ухвалило Державне агентство Сінгапуру з питань харчових продуктів.
Про це повідомляє прес-служба Міністерства закордонних справ України. «Будь-які кризи приносять також і нові можливості. Доступ українських товарів на ринок Сінгапуру допоможе нашим підприємцям нарощувати експорт попри коронавірусну кризу», — заявив Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ. За його словами, глобальні ринки та ланцюги постачання товарів нині трансформуються через пандемію, і Україна здатна використати зміни на власну користь. Насамперед, розкриваючи прихований потенціал експорту на ринки країн Азії. Детальні роз’яснення щодо умов експорту до Сінгапуру можна отримати у Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. МЗС України разом з вітчизняними експортерами і надалі відкриватиме нові можливості для українських товарів на ринках Сінгапуру та країн АСЕАН», — наголосив Кулеба.
МХП не буде зменшувати обсяги поставок курятини на внутрішній ринок — заява
AГРОПОЛІТ. -10.04.2020
Агрохолдинг МХП не збирається зменшувати та не зменшує обсяги поставок курятини на внутрішній ринок. Про це повідомляють в прес-службі компанії. «МХП — один з найбільших агроіндустріальних холдингів України, що займає лідируючі позиції з виробництва курятини на внутрішньому ринку, а також експортує свою продукцію до понад 80 країн світу, не зменшує та не планує зменшувати обсяги виробництва, а також поставок курятини на внутрішній ринок», — йдеться у повідомленні. Зазначається, що на всіх підприємствах групи МХП запроваджено додаткові заходи безпеки, виробництва працюють на повну потужність, повністю забезпечуючи потреби українців у якісній, доступній та безпечній курятині. МХП як великий національний бізнес підключився до боротьби з коронавірусною інфекцію, спрямувавши на це 84 млн грн. Ми підтримуємо лікарні у Вінницькій та Черкаській областях. Ми зберегли всіх співробітників та забезпечуємо безперебійне безпечне виробництво. МХП розуміє ситуацію, в якій опинився весь світ та Україна. І ми, звісно, підставили державі і українцям не одне плече, а всі плечі, які маємо. Ми, як і раніше, є тими, хто живить Україну і ще третину світу», — наголосила речниця МХП Ірина Ванникова. Вона акцентувала, що МХП не зменшує і не планує зменшувати обсяги виробництва та поставок курятини на внутрішній ринок. «Про це навіть мова не йдеться. Тому дивно, що державні органи застерігають МХП від зменшення обсягів виробництва», — додала Ірина. Крім забезпечення внутрішнього ринку, МХП експортує продукцію у понад 80 країн світу, підтримуючи розвиток національної економіки.
Заборона на імпорт молочних продуктів спричинить катастрофічне зростання контрабанди
AgroPortal.ua.-10.04.2020
Введення квот на імпорт молочної продукції з метою підтримки вітчизняного виробника не принесе бажаного результату.
Таку думку висловив директор департаменту з питань зовнішньоекономічної діяльності та сертифікації «Лакталіс-Україна» Володимир Мартинчук. Він зазначив, що питання імпорту молочної продукції — доволі чутливе і складне. Економіка працює за принципом сполучених судин: якщо на внутрішньому ринку дуже гарна ціна на молочну продукцію, то квотування (заборонні міри) знімуть проблему лише частково. «Якщо ми заборонимо імпорт молочних продуктів, то одночасно зросте контрабанда, причому катастрофічно. До того ж держава не отримає від цього нічого. Тому що легальні імпортери сплачують 20% ПДВ, ввізне мито, яке нині складає 6-8%, а контрабандисти не платять нічого. Отже, ми зробимо лише гірше, бо контрабандисти продають свою продукцію за демпінговими цінами», — пояснив експерт. Володимир Мартинчук підкреслив, що по легальному імпорту прослідковується така тенденція: якщо раніше з Євросоюзу завозили переважно високомаржинальні молочні продукти (ті ж сири), то сьогодні вже з'явилася продукція з незбираного молока з Польщі, яка дешевша за вітчизняну. «Тобто ми стаємо неконкурентними не лише на зовнішніх ринках, а й на внутрішньому», — додав він. За словами Мартинчука, практика показує, що зниження ставки ПДВ в Україні не дає прямого зниження цін на продукцію.
Експортні котирування на український мед за два роки знизились майже на 30%
AgroTimes.-10.04.2020
У березні 2020 року обсяги експорту українського меду зросли до 6,9 тис. тонн, що на 43% більше, ніж попереднього місяця, та на 18% більше, ніж у березні 2019 року.
Про це повідомила національний консультант ФАО Анна Бурка на своїй Фейсбук-сторінці. Загальний обсяг експорту за перший квартал 2020 року становив 14,9 тис. тонн (на суму $24,5 млн), що перевищує аналогічний показник 2019 і 2018 років на 16% і 47% відповідно. «Якщо темпи (експорту – ред.) меду приємно вражають, то ціни на український мед на зовнішньому ринку такою тенденцією поки що не радують. У березні середня ціна за експортними контрактами майже не змінилася, порівняно з лютим, і становила $1,62/кг (-12% до березня 2019 року i -27% до того ж місяця 2018-го)», – зазначила Анна Бурка. Нагадаємо, на експорті меду за два місяці 2020 року Україна заробила понад $13 млн.
Україна збільшила експорт меду на 43%
Kurkul.-10.04.2020
У березні 2020 р. обсяги експорту українського меду зросли до 6,9 тис. т, що на 43% більше, ніж попереднього місяця, та на 18% більше, ніж у березні 2019 р. Про це повідомила національний консультант ФАО Анна Бурка на своїй сторінці у Facebook.
Загальний обсяг експорту за перший квартал 2020 р. становив 14,9 тис. т (на суму $24,5 млн), що перевищує аналогічний показник 2019 і 2018 р. на 16% і 47% відповідно. «Якщо темпи експорту меду приємно вражають, то ціни на український мед на зовнішньому ринку такою тенденцією поки що не радують. У березні середня ціна за експортними контрактами майже не змінилася, порівняно з лютим, і становила $1,62/кг (-12% до березня 2019 р. i -27% до того ж місяця 2018 р.)», — зазначила Анна Бурка.
Мінекономіки виключає дефіцит хліба через карантин в Україні
РБК-Україна.-12.04.2020
У міністерстві стверджують, що внутрішній продовольчий ринок наповнений усіма категоріями товарів
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства виключає дефіцит хліба через карантин в Україні. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу відомства. У Мінекономіки стверджують, що поки внутрішній продовольчий ринок наповнений усіма категоріями товарів, а цінова ситуація є стабільною і контрольованою.
"Два тижні тому Мінекономіки підписало Меморандум з основними учасниками зернового ринку щодо граничних обсягів експорту пшениці. Станом на найнижчу точку, тобто до того, як почне надходити хліб нового врожаю, у нас буде 3 млн тонн пшениці - у 2 рази більше ніж минулого року, що повністю забезпечить нам продовольчу безпеку. Тому ніякого дефіциту хліба не буде", - заявив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко. За його словами, три тижні тому було зростання цін по певних товарних позиціях, який вдалося зупинити. Загалом, останні 10 днів ціни не зростали.
Что отберут у аграриев: в госбюджете урезали финансирование для АПК
Сегодня.-10.04.2020
Усиление социальной защиты граждан во время пандемии требует пересмотра бюджета-2020
В обновленном проекте госбюджета-2020 правительство предлагает сократить расходы по статье "финансовая поддержка сельхозпроизводителей" на 1,5 млрд грн – до 2,5 млрд грн. Помимо этого, планируется оставить Фонд частичного гарантирования кредитов без 240 млн грн, предусмотренных на формирование его уставного капитала. Кроме того, расходы на проведение земельной реформы урежут на 25,1 млн грн – до 50,99 млн грн, а расходы на проведение инвентаризации земель и обновление картографической основы Государственного земельного кадастра – на 192,72 млн грн, до 237,84 млн грн. Ранее Минэкономики предлагало направить в 2020 году на государственную поддержку АПК из бюджета 4,2 млрд грн. Из этой суммы 1,2 млрд грн планировать выделить на программу удешевления кредитов, в том числе на приобретение земли, 1 млрд грн – на поддержку отрасли животноводства, еще 1 млрд грн – на компенсации за покупку техники и оборудования отечественного производства, 400 млн грн – на развитие фермерства и кооперативов и 400 млн грн на поддержку отрасли садоводства, виноградарства и хмелеводства. Как известно, пересмотр бюджета потребовался из-за пандемии коронавируса. Эпидемия COVID-19 нарастает и в мире, и у нас в стране. И это заставляет экономистов пересматривать даже недавние прогнозы в сторону ухудшения. На днях Кабмин опубликовал уже новые цифры – еще хуже прежних. Теперь падение ВВП ожидается уже на уровне 4,8%. Также ухудшился прогнозный показатель инфляции, зарплат и ряд других. При этом власти решили, что во время карантина необходимо усилить социальную защиту украинцев, что и стало причиной внесения изменений в госбюджет.
ЄС визнав українську систему сертифікації насіння еквівалентною європейській
УНІАН: Новини України.-10.04.2020
Документ дозволяє ввозити українські насіння на територію Євросоюзу.
Європейський Союз визнав українську систему сертифікації насіння еквівалентною вимогам ЄС. Про це з посиланням на рішення Єврокомісії від 7 квітня повідомила прес-служба "Українського клубу аграрного бізнесу". "У даному документі зазначено, що за результатами проведення Єврокомісією експертизи законодавства, в Україні діють норми, що забезпечують той самий рівень і порядок експертизи насіння, ідентифікації, його маркування і контролю, що й в ЄС", - йдеться в повідомленні. Зокрема, в рішенні Єврокомісії йдеться про доцільність визнання українського насіння та вирішенні їх обігу на території ЄС, а також про стимулювання торгівлі між Україною та ЄС насінням. Також в документі зазначається, що інвестування європейських компаній у вирощування насіння в Україні дозволить диверсифікувати виробничі потужності по всій Європі й скоротить ризики виробництва в одній кліматичній зоні, а визнання еквівалентної системи сертифікації сприятиме підтримці постійного постачання високоякісного насіння до ЄС. Як повідомляв УНІАН, у 2018 році українські насіннєводи закликали представників Європейського Союзу в Україні посприяти швидкому визнанню еквівалентності системи сертифікації українських насіння з вимогами ЄС. За оцінками Насіннєвої асоціації України, потенціал експорту українського насіння досягає 100 мільйонів доларів, при цьому частка експорту в ЄС може зрости до 10% практично з нуля.