Україна розпочала експортувати зернові нового врожаю
Agravery.-10.07.2020
Станом на 10 липня з початку 2020/21 маркетингового року з України експортовано 372 тис. тонн зернових культур, що на 455 тис. тонн менше, ніж за аналогічний період минулого маркетингового року.
Про це повідомляє Інформаційно-аналітичний портал АПК-України. Зокрема, на зовнішні ринки поставлено: пшениці — 18 тис. тонн; ячменю — 75 тис. тонн; кукурудзи — 277 тис. тонн. Зазначимо, що наразі експортери ще не розпочали експортні поставки жита. З України також було експортовано борошна пшеничного та інших культур — 7,4 тис. тонн, що на 252 тис. тонн менше, ніж за відповідний період минулого МР.
Українцям під виглядом грузинських вин продають вітчизняний продукт
AgroNews.ua. -12.07.2020
Українські виробники намагаються використати міцну грузинську репутацію. Про це повідомляє bagnet.org, пише agronews.ua.
“Коли споживач бачить грузинські слова на етикетці, то думає, що вино вироблене в Грузії або принаймні з грузинського виноматеріалу. Але ні, це вина українського виробництва”, – повідомляє юрист INTEGRITES Микола Бойчук у своїй колонці. Експерт звертає увагу, що “Азнаурі (Aznauri – Ред.), Аджарі, Шереулі — звучить, як меню грузинського ресторану, але насправді до Грузії цей продукт не має жодного відношення”. Вино в іноземній обгортці цілком може вам сподобатися. Проте завжди краще відразу чітко знати, що саме купуєш, аніж потім почуватися ошуканим, радить юрист. Він констатує, що “не кожна українська компанія прагне використовувати свою ідентичність як конкурентну перевагу”. Тому споживач бачить на полицях магазинів українські сири, які виробник намагається видати за французькі, або українське морозиво, що позиціонується як італійське джелато. Експерт вважає, що українські виробники намагаються використати міцну грузинську репутацію. Він наголошує, що суттю протекціонізму є “створювати тепличні умови на внутрішньому ринку та надавати державну підтримку національному виробнику, аби той підкорював міжнародні ринки”, але “важко уявити, щоб Samsung на початку свого розвитку намагався видавати свою техніку за японську”. На думку юриста, для гравців ринку ця ситуація – тест на спостережливість та проактивну позицію. “Якщо ви виявили конкурента, чий продукт мімікрує під фірмовий продукт іншої країни і при цьому явно не використовує сировину з тієї країни, можна сміливо звертатися до Антимонопольного комітету. АМКУ вже не раз ставив на місце подібних “фрірайдерів” з “грузинськими” винами. Якщо АМКУ дійде висновку, що позиціонування продукту завдало шкоди конкуренції, то на порушників чекають суворі штрафи”, – радить експерт. Споживачі, вважає він, у свою чергу мають звертати увагу на те, что першим індикатором місцевого “іноземного” продукту є суттєво нижча ціна, ніж у автентичного. “Наприклад, якщо “італійське” чи “грузинське” вино коштує 50 грн за пляшку, уважно придивіться, чи справді воно походить з Італії чи Грузії. На маркуванні іноземних товарів має вказуватися і виробник, і імпортер, тоді як на упаковці національних переважно подають адресу або лише виробника, або замовника і потужності виробництва”, – радить юрист.
В Україні створено перший органічний експортний альянс
AgroNews.ua. -11.07.2020
ГС «Органічна Україна» за підтримки програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» у партнерстві з «Офісом з просування експорту України» створила перший в Україні органічний експортний альянс для спільного пошуку нового ринку продажів зернової продукції з доданою вартістю – Organic Ukraine Business Hub CEREALS. Про це повідомляє прес-служба ГС «Органічна Україна», пише agronews.ua.
Як зазначається, на першому етапі альянс шукатиме новий ринок для українських органічних круп та пластівців, а також вибудує стратегію входження на цей ринок, що дасть можливість на другому етапі знайти потенційних покупців, встановити з ними партнерські відносини та почати здійснювати поставки вже переробленої в Україні продукції на новий цільовий ринок. Кінцева ціль бізнес-хабу – збільшення прибутків компаній-учасників та сприяння їх конкурентоспроможності. «Об’єднавши зусилля, українські виробники можуть представити набагато ширший асортимент органічних круп та пластівців на зовнішніх ринках. І цей альянс дає позиціонування спільної асортиментної пропозиції», – йдеться в повідомленні. Наразі до альянсу входять шість експортоорієнтованих підприємств: ТОВ «Агрофірма «Поле», ПП «Галекс-Агро», ТОВ «Кварк», ТОВ «Органік Оригінал», ТОВ «Сквирський комбінат хлібопродуктів», ТОВ «Фірма «Діамант ЛТД».
В Україні буде знижуватися ціна на соняшник та соняшникову олію
AgroNews.ua. -11.07.2020
В Україні буде знижуватися ціна на соняшник та соняшникову олію через рекордний урожай культури, який очікується у новому сезоні 2020-2021 рр. Про це повідомляє fbc.net.ua, пише agronews.ua.
Так, аналітики німецького агентства OilWorld вважають, що контракти на поставку соняшникової олії з насіння старого врожаю значною мірою виконані, попит буде слабшати, що спричинить зниження ціни соняшнику. Очікується валовий збір соняшнику в Україні 16-16,2 млн т. Проте, деякі експерти повідомляють, що через дощі та високу температуру в багатьох регіонах втрати врожаю олійної культури можуть скласти від 15% до 80%.
В Україні названо кількість працюючих цукрових заводів
AgroNews.ua. -10.07.2020
У 2019/2020 МР році в Україні працював 31 цукровий завод. Про це повідомляє пресслужба Держстату України, пише agronews.ua.
Найбільше цукру було виготовлено на заводах ТОВ Фірма «Астарта-Київ» – 301, 5 тис. Т, ТзОВ «Радехівський цукор» – 296,3 тис. т і ТОВ Агрофірма «Світанок» – 88,6 тис. т. В цілому на заводах було перероблено 1,48 млн. т цукру, що на 18,6% менше, в порівнянні з 2018 роком. Для порівняння: в 2018 році відбулося скорочення виробництва цього продукту на 15%.
Два підприємства МХП підтвердили відповідність європейським екологічним стандартам
AГРОПОЛІТ. -12.07.2020
Два підприємства агроіндустріального холдингу МХП – «МХП FOOD TRADING» і «Катеринопільський елеватор» – пройшли добровільну сертифікацію в торгівлі, що підтверджує відповідність європейським екологічним стандартам ISCC EU.
Про це повідомляє прес-служба компанії. «Екологічну орієнтованість вимагають споживачі, які симпатизують соціально активним компаніям і брендам, котрі виявляють турботу про природу і навколишнє середовище. Оскільки МХП є такою компанією, ми не змінюємо традицій і надалі добровільно проходимо сертифікацію», – вказали в компанії. Згідно з повідомленням, незважаючи на ускладнюючий фактор карантину, сертифікація в цьому році для МХП розділилася на два етапи: робота аудитора з документами по електронній пошті і в телефонному режимі і тільки потім – сам виїзд на сертифікаційні аудити. Серед головних плюсів добровільної сертифікації – фактичне підтвердження соціальної відповідальності бізнесу перед суспільством. Під час проходження аудиту на відповідність вимогам стандарту ISCC EU, аудитори міжнародної компанії Bureau Veritas оцінюють весь виробничо-логістичний цикл з точки зору належного зберігання та внесення добрив постачальниками сировини, дбайливого використання і захисту земельних і водних ресурсів, контролю і оцінки викидів парникових газів, які утворюються як в процесі вирощування зернових і олійних культур, так і в процесі їх переробки і транспортування. Компанії-власники такого сертифіката надають методологічну підтримку своїм незалежним постачальникам, щоб вони могли підтвердити міжнародним аудиторам свою повну прозорість і відповідність світовим практикам ведення бізнесу.
Україні для внутрішнього споживання потрібно близько 17 – 17,5 млн тонн зернових
AГРОПОЛІТ. -11.07.2020
Україні для внутрішнього споживання потрібно близько 17 – 17,5 млн тонн зернових. Таку інформацію озвучив в коментарі для AgroPolit.com аналітик компанії Zernotorg.ua Олександр Тищенко.
Через спалах коронавірусу та низку супутніх факторів у світі досить гостро постало питання харчової безпеки. Це означає, що вже зараз уряд має застрахувати країну від продовольчих збоїв. Як? Перше — закупівлі продовольчої пшениці в Держрезерв і організація її зберігання, щоб знову не з'їли миші. Нагадаємо, що ексочільник Держрезерву Ярослав Погорілий заявив про переддефолтний стан компанії та багатомільйонні розкрадання зернових. «За документами Держрезерв був більш-менш заповнений, по факту – ні», — заявив він. Друге — форвардна програма закупівлі зернових у малих і середніх агровиробників через держкомпанії, наприклад, ПАТ «Аграрний фонд». «На сьогодні ПАТ «Аграрний фонд» профінансував агровиробників на 233 млн грн, закупивши 72 тис. тонн зернових. Так, це мало порівняно з попередніми роками, але форвардна програма ще не завершилась, і контракти будуть укладатися доти, доки будуть надходити заявки від аграріїв. Наша місія залишається незмінною – максимально підтримувати та сприяти розвитку малих та середніх агровиробників», – заявив нещодавно призначений в. о. голови правління АТ «Аграрний фонд» Богдан Банчук. Він також наголошує, що «за умови проведення власної переробки та підтримки уряду АТ «Аграрний фонд» зможе мати на складах щонайменше 20% борошна від того, що є на ринку», – запевняє в. о. голови правління АТ «Аграрний фонд» Богдан Банчук. Третє – перезавантаження роботи АМКУ, який має стежити за чистотою дій гравців на внутрішньому ринку. Наразі призначено нового в.о. голови АМКУ Ольгу Піщанську. Саме на її плечі ляже ця непроста місія.
Закрийте контрабанду і українське вино знайде своє місце, – Іван Плачков
AГРОПОЛІТ. -10.07.2020
Засновник сімейної компанії «Колоніст» Іван Плачков під час виступу на щорічній конференції Grain Ukraine 2020. Limited Edition розповів про причини виникнення проблем в українському виноробстві та запропонував ефективний інструмент допомоги галузі.
«В Одеському та інших регіонах в магазинах, на ринках продається безліч безакцизного вина. Італійське, французьке – дешеві безакцизні вина, заточені на наш ринок. Питання, як в такій ситуації знайти місце українському вину? Був законопроект, який пропонував закріпити за HoReCa 20% українського ринку. Я не вірю особливо в таку формулу. Просто закрийте контрабанду і українське вино знайде своє місце», – заявив Іван Плачков. Нагадаємо, виноградарі та винороби закликали владу знизити податкове навантаження на галузь і запровадити мита на імпорт їхньої продукції
Мінекономіки розширить держпідтримку органічного виробництва, – Висоцький
AГРОПОЛІТ. -10.07.2020
Державна підтримка органічної галузі на 2021-2023 роки передбачає компенсацію витрат фермерам за сертифікацію органічного виробництва, дотації на 1 га сільськогосподарських угідь, здешевлення удвічі витрат за придбання дозволених для використання ЗЗР та добрив.
Про це заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький, який взяв участь у інформаційному вебінарі «Стратегія «Від ферми до виделки» та перспективи розвитку органічного сільського господарства в Україні», повідомляє прес-служба відомства. Участь у заході взяли керівник сектору сільського господарства Представництва Європейського Союзу в Україні Крістіан Бен Хелл, представники генерального директорату з питань сільського господарства та розвитку сільських територій Європейської Комісії, директор органу сертифікації «Органік Стандарт» Сергій Галашевський, представники проекту ЄС SAFPI. «Розвиток органічного ринку залишається пріоритетом аграрної політики України, тому для нас важливо дотримуватись спільного вектора розвитку з Європейським Союзом у цьому питанні. Наразі у міністерстві продовжується законотворча робота з метою нарощування виробництва та експорту органічної продукції, а також підвищення поінформованості споживачів про органічну продукцію. Ще одним кроком до стимулювання розвитку цієї галузі стане розширення державної підтримки розвитку органічного виробництва та закріплення відповідних напрямів з 2021 року», – зазначив заступник міністра Тарас Висоцький.
Крафтові виробники потребують професійного лобіювання
AgroPortal.ua.-13.07.2020
Українським крафтовим виробникам, особливо тим, які працюють на локальному ринку, потрібно створити дискусійну платформу, де вони обговорюватимуть поточну проблематику та рухатимуть необхідні зміни задля власного розвитку.
Таку думку висловила в.о. міністра аграрної політики та продовольства у 2019 р. Ольга Трофімцева, передає кореспондент AgroPortal.ua. За її словами, метою платформи має стати налагодження цивілізованого збуту, лобіювання змін у законодавстві та розробка покрокової стратегії розвитку крафтового та локального виробництва в Україні.«Дискусійна платформа повинна переслідувати прагматичні цілі, аби все не зводилося до одних лише балачок», — уточнює Ольга Трофімцева. Вона вважає, що саме професійні об’єднання допоможуть невеликим виробникам стати більш успішними. «Дрібним фермерам часто не вистачає юридичної, економічної, фінансової грамотності. Для цього й потрібні асоціації, які зможуть або знайти кошти для допомоги виробникам, або проконсультувати — з’ясувати законодавчі норми, необхідність певної сертифікації тощо», — говорить Трофімцева. Також вона порадила виробникам перед стартом своєї справи починати з кінця ланцюга. «Подумайте, куди будете продавати свій продукт. З’ясуйте та вивчіть свій кінцевий ринок. Виробляти просто так — це не бізнес», — додала вона.
В Украине начался сбор ранних яблок: садоводы объявили новые цены
Дело.-10.07.2020
Сезон раннего яблока в текущем 2020 году начался на неделю позже из-за плохой погоды весной
Садоводы южного региона Украины приступили к уборке раннего яблока — и уже объявили новые цены на урожай. Об этом сообщают аналитики проекта EastFruit.
Как отмечают в издании, по словам самих производителей, сезон раннего яблока в текущем 2020 году начался на неделю позже из-за неблагоприятных погодных условий в весенний период. Цены на первые партии ранних яблок украинские хозяйства установили на уровне 15-24 грн/кг ($0,56-0,89/кг), что в среднем почти в два раза дороже, чем в начале прошлого сезона. При этом специалисты говорят, что активность оптовых покупателей пока довольно низкая, так как местные садоводы предлагают раннее яблоко только небольшими объемами, однако более крупные партии данных фруктов появятся на рынке уже в ближайшие две недели.
Худший урожай и рекордные цены: необычный сезон изменил рынок картошки в Украине
Сегодня.-12.07.2020
Производители картофеля пережили плохой год
Окончание агарного маркетингового года (МГ, с начала июля по конец июня) уже ознаменовалось новым рекордом экспорта зерновых. А вот для производителей картофеля прошлый сезон оказался чрезвычайным – они столкнулись с худшим урожаем, самым крупным импортом и наиболее высокими ценами за все годы независимости Украины. Как сообщают аналитики "Инфо-Шувар", такая ситуация привела к необратимым изменениям на украинском рынке картофеля.Так, в сезоне 2019/2020 Украина импортировала почти полмиллиона тонн картофеля – в 20 раз больше предыдущего рекорда по импорту, который был зафиксирован в сезоне 2010/2011 годов. "Такая потребность в импорте возникла не случайно, Украина в 2019 году собрала очень слабый урожай. Цены на украинский картофель были не просто высокие, они были самыми высокими в Восточной Европе. Но украинские фермеры надеялись на еще более высокие цены и сдерживали объемы в хранилищах в период наибольшего потребления картофеля. Именно это открыло окно импорта", - объясняют специалисты. Каждый месяц импортеры завозили в страну 32-50 тыс. тонн картофеля – объем, равный минимум двум годовым объемам импорта в предыдущие сезоны. Наибольшее предложение импортного картофеля было зафиксировано в октябре – 92,5 тыс. тонн. По мнению специалистов рынка, стратегической ошибкой украинских производителей был отказ продавать картофель в сезон наибольшего ее потребления – в августе-октябре. "В плодоовощном бизнесе отношения между продавцом и покупателем играют гораздо большую роль, чем цена. Поэтому тот факт, что украинские розничные сети торговали импортным картофелем от начала и до конца сезона, говорит о том, что теперь импортная картошка будет появляться на нашем рынке быстрее, чем когда-либо. Для этого достаточно даже незначительного роста цены. Вакуум, который образовался на рынке в августе-сентябре, очень быстро заполнили импортеры. Именно в эти месяцы цены на картофель были самыми высокими", – рассказывает Татьяна Гетьман, руководительница департамента аналитики оптового рынка "Шувар".
Імпорт вина в Україну перевищує експорт в 11 разів
УНН.-13.07.2020
За шість місяців цього року Україна імпортувала вина на 67,9 млн дол. Про це свідчать дані Державної митної служби, передає УНН.
При цьому, експорт вина Україною сягнув 6,1 млн дол. Таким чином, імпорт вина в Україну перевищує експорт у 11 разів (у грошовому вимірі). Традиційно найбільшим постачальником вина в Україну є Італія. За 6 місяців цього року Україна завезла італійського вина на 20,7 млн дол. Друге місце у списку належить Франції (10,5 млн дол.), третє – Німеччині (9,9 млн дол.). З інших країн Україна імпортувала вина на 26,7 млн дол. Зауважимо, що за рік Україна наростила експорт свого вина (виноградного) майже на 50%. А лідером-імпортером нашого ігристого вина стала Німеччина.
Коньяк в Украину везут из Эмиратов, Франции и Польши
УНН.-10.07.2020
В январе-апреле этого года Украина импортировала коньяка на 1,5 млн долл. Об этом свидетельствуют данные Госстатистики, передает УНН.
Больше всего коньяка поставили украинцам французы - на 906 тыс. долл. Далее в списке литовцы - на 185 тыс. долл. и немцы - на 153 тыс. долл. В течение отчетного периода Украина импортировала коньяк также из ОАЭ (19,5 тыс. долл.), из Литвы (9,8 тыс. долл.), из Польши (3,4 тыс. долл.). Экспорт коньяка Украиной за 4 месяца этого года составил 597 тыс. долл. Вместе с тем, статистика Госкомстата показывает, что украинский коньяк больше нравится нашим потребителям, чем иностранный. Отечественные бренды покупают вдвое чаще.