Стало відомо, чому виробництво соняшникової олії зростає швидше, ніж інших олій
AgroNews.ua. -15.06.2020
Зростання доходів населення збільшує світове споживання якісних рослинних олій, в першу чергу соняшникової. За даними FAS USDA, виробництво соняшникової олії зростає швидше, ніж інших олій, в середньому щороку на 7% завдяки нарощуванню потужностей в Україні та Росії. Про це повідомляють аналітики електронної зернової біржі graintrade, пише agronews.ua.
У сезоні 2019/20 частка світового споживання соняшникової олії виросла до рекордних 12%. Ця тенденція прискорилася у 2019/20 МР, коли виробництво пальмової та ріпакової олії зменшилося внаслідок несприятливих погодних умов та викликаного Covid-19 скорочення споживання біопалива. З середини лютого до початку квітня ціни на соняшникову олію були нижчими, ніж на ріпакову, що активізувало закупівлі, особливо з боку Китаю, який у квітні 2020 р. імпортував рекордні 251 тис т соняшникової олії, що на 85% перевищує попередній рекорд квітня 2016 р. Частка соняшникової олії в загальному обсязі споживання рослинних олій в Китаї виросла до 6%.
За підсумками п’яти місяців 2020 року Україна продала пшениці на $1 млрд
AgroNews.ua. -14.06.2020
За підсумками п’яти місяців 2020 року Україна продала пшениці більше ніж на $1 млрд. Найбільшими покупцями стали Єгипет, Бангладеш і Індія. Про це повідомляє Landlord, пише agronews.ua.
Експорт української пшениці за підсумками січня-травня 2020 року склав більше $1,07 млрд. Окремо за травень продажі цього виду зерна за п’ять місяців сягнули $245,22 млн. Такі оперативні дані наводить Державна митна служба України (портал Нова митниця). Визначино ТОП-3 імпортерів української пшениці у світі: Єгипет – $309,3 млн (28,79%), Бангладеш – $119,4 млн (11,11%), Індія – $89,8 (8,36%). Більше за інших пшеницю закупив Єгипет, який очолював рейтинг імпортерів і місяць тому. За травень ця Північно-африканська країна імпортувала української пшениці на $31,9 млн. Дещо несподіваним стало друге місце Бангладеш у ТОП-3 імпортерів – за травень вітчизняні трейдери відвантажили туди зерна пшениці на $50 млн. За підсумками січня-квітня другою у переліку була Туреччина. Третім за розміром покупцем стала Індія, яка за травень імпортувала української пшениці на $29,4 млн.
В Україні значно зросло споживання виноградних вин
AgroNews.ua. -12.06.2020
За підсумками минулого року на внутрішньому ринку України пропозицій виноградного вина було на 40,4 млн літрів більше, ніж роком раніше. Про це повідомляє “Дело”, пише agronews.ua.
За даними аналітиків, за останні п`ять років споживання вина середньостатистичним українцем зросло більш ніж на 0,5 л на рік.Ринкова пропозиція астрономічно зросла не тільки за рахунок традиційного збільшення імпорту, а й завдяки падінню експорту українського продукту. “І якщо виробники та експортери вина нарікають на збитки, понесені в минулому році через неврожай винограду, то імпортери рахують прибутки і продовжують балувати споживачів іноземними смаками”, – наголошується в матеріалі.
В Україні названо галузь агросектору з найбільшими інвестиціями
AgroNews.ua. -12.06.2020
Більш швидкими темпами іноземні інвестиції зростають саме в переробній галузі України. Ще в 2010 році різниця між іноземними інвестиціями в харчову промисловість і сільське господарство була менше трьох разів – $ 1,977 млрд і $ 720 млн відповідно інформує Олександр Захарчук, доктор економічних наук, завідувач відділом інвестиційного і матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» під час онлайн-семінару «Розвиток елеваторної галузі в умовах кризи». Про це повідомляє АПК-інформ, пише agronews.ua.
Тоді як в минулому році цей показник досяг рекордної за десять років позначки в 6,3 рази ($ 2,859 млрд і $ 452 млн), – уточнив експерт. Він додав, що основною країною-інвестором в сільське господарство України в 2019 р виступив Кіпр ($ 211,4 млн із часткою 39%). За словами А. Захарчука, це пояснюється тим, що Кіпр – це офшорна зона, кошти звідти повертаються в Україну. Значно менше інвестували Данія – $ 51,3 млн (частка – 9,5%), Польща – $ 44,6 млн (8,2%), Нідерланди – $ 33,5 млн (6,2%), Німеччина – $ 31,3 млн (5,8%).«В першу чергу, ці кошти пішли на розвиток рослинницького напрямку (58,4%) і тваринницького (31,6%), значно менше – в допоміжну діяльність у с / г і послеурожайную діяльність (7,8%), змішане сільське господарство (1,5%) », – розповів експерт.
В Україні експорт м’яса птиці вперше перевищив імпорт у 5 разів
AgroNews.ua. -12.06.2020
Експорт м’яса птиці з початку 2020 року з України склав 223,5 млн дол. Про це повідомляє Державна фіскальна служба України, пише agronews.ua.
Так, з початку 2020 року Україна експортувала 175 тис. тонн курятини загальною вартістю 223,5 млн дол. Порівняно з аналогічним періодом минулого року поставки української курятини за кордон у грошовому вираженні зросли на 25%. При цьому в січні-травні в Україну завезли тільки 35,3 тис. Тонн імпортної курятини загальною вартістю 15,3 млн дол. Тобто, експорт продукту України перевищує імпорт в 5 разів (у ваговому виразі). ТОП-споживачами українського продукту є Нідерланди, Саудівська Аравія і ОАЕ.За 5 місяців Україна поставила Нідерландам курятини на 39,3 млн дол. У той же час Саудівська Аравія купила українського м’яса птиці на 34,2 млн дол., ОАЕ – на 29 млн дол.
Названо ключові позиції щодо АПК в меморандумі між Україною і МВФ
AГРОПОЛІТ. -13.06.2020
Україна пообіцяла Міжнародному валютному фонду (МВФ) виконати 5 умов для розвитку агросектору для отримання кредиту. Про це йдеться в меморандумі між Україною та МВФ.
Тож документом пропонується: 1) запровадити механізм визначення кінцевих бенефіціарів юридичних осіб, які володіють землею; 2) вивчити можливість розширення участі та конкуренції на ринку в контексті питання про ринок земель сільгосппризначення; 3) прийняти законопроект №2194 (передача держземель в комунальну власність і вилучення функції контролю за використанням землі у Держгеокакадастру); 4) прийняти законопроект №2195 (електронні земельні аукціони з можливістю продажу на них державних і комунальних земель); 5) до кінця червня 2020 року прийняти законодавства про створення Фонду часткових кредитних гарантій для фінансової підтримки дрібних фермерів.
Програма діяльності Кабінету міністрів Дениса Шмигаля. Спроба №2: аналіз положень з розвитку агросектору
AГРОПОЛІТ. -12.06.2020
Кабінет міністрів України Дениса Шмигаля показав оновлений проект своєї програми діяльності. Її анонсував Денис Шмигаль на позачерговому засіданні 11 червня. AgroPolit.com отримав проект документу зі своїх джерел та пропонує вам ознайомитися детально з основними положеннями, які стосуються розвитку агросектору. Всю програму можете переглянути у файлі нижче.
Тож, програма діяльності Кабміну складається з 85 сторінок. Її розділи поділені за напрямками, які співпадають із профілем діяльності конкретного міністерства. На відміну від попереднього варіанту програми Кабміну, де ключові завдання були винесено на шести слайдах, цього разу МЕРТ подало детальний розпис розвитку агросектору у трьох ключових блоках (продовольча безпека, земельна реформа та експортна політика). Крім того, у інших розділах є пункти-задачі, які також стосуються АПК. Тепер перейдемо до проекту урядової програми №2. Почнемо із трьох ключових розділів для агросектору.
Продовольча безпека країни
Сприяння розвитку українського фермерства як основи для відродження села шляхом державної підтримки, зокрема через реалізацію програми здешевлення кредитування і механізмів гарантування кредитів, програм технологічного супроводу та дорадництва.
Врахування практики держав — членів ЄС та інших держав під час визначення поняття “фермер” та оподаткування діяльності фермерів.
Створення умов для молоді і молодих сімей, які мають бажання займатися фермерством.
Залучення інвестицій в аграрний сектор, сприяння експорту продукції сільськогосподарського виробництва.
Сприяння збалансованому нарощуванню експортного потенціалу тваринницьких галузей, виробництва доданої вартості, насамперед в сільськогосподарському виробництві та фермерській переробці, за рахунок закріплення пріоритетності та пропорцій надання прямої підтримки у сільському господарстві.
Забезпечення доступним кредитним ресурсом виробників сільськогосподарської та продовольчої продукції через запровадження механізму компенсації відсоткових ставок.
Підтримка становлення та розвитку нових експорто- та внутрішньоорієнтованих галузей виробництва сільськогосподарської та продовольчої продукції, а також альтернативних видів енергетики, формування “точок росту”.
Здешевлення страхових платежів (премій) за договорами страхування сільськогосподарських культур від ризику загибелі та тварин від інфекційних захворювань.
Створення державного аграрного реєстру сільськогосподарських підприємств з метою автоматизації виплати державної підтримки та кращого таргетування державної підтримки в агропромисловому комплексі.
Оптимізація процедури приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій шляхом часткового розпаювання земель та передачі їх в оренду на земельних торгах.
Названо рівень «тіні» у виробництві сільськогосподарської продукції в Україні
AГРОПОЛІТ. -12.06.2020
Жорстка тінь у виробництві сільськогосподарської продукції Україні становить 15%.
Про це в ексклюзивному інтерв’ю АgroРolit.com розповів народний депутат, член аграрного комітету Микола Кучер.«Я думаю, що у виробництві с/г продукції жорстка тінь становить 15%. Її розмір в областях різниться. У південних областях велика частина виробництва в тіні. У тіні й сплата податків в агросекторі. Я щороку в своєму окрузі в чотирьох районах роблю повний аналіз сплати податків всіма агропідприємствами (холдинги, середні, великі, малі, фермерські господарства). Якщо брати сплату податків (фіксований податок, податок на доходи фізичні осіб, військовий збір і єдиний соціальний внесок), то різниця між сплатою податків між ними буває в десять разів. Одні платять 3500 грн на 1 га, інші – 400 грн на 1 га. Деякі примудряються платити 78 гривень на 1 га», – сказав Кучер. За його словами, є фермери, які звертаються до нього з тим, що на них дуже тиснуть, змушують платити податки, а вони і так на 1 га сплачують 940 грн: і це при тому, що вони би мали платити в рази 4 більше. Але у них немає навіть розуміння цього. Тому я вважаю, що сьогодні тінь треба забирати з агросектору. В цьому частково допоможе утворення громад. Адже звичайна громада отримує кошти тільки за землю (фіксований податок і податок за землю), а вже ОТГ – 60% податку на доходи фізосіб, які сплачують сільгоспвиробники, що працюють у них на території. Відповідно, ОТГ буде уже зацікавлена в тому, щоб на її території чесно і правильно платилася зарплати, використання паїв, бо на них також нараховується податок на доходи фізосіб. Створення ОТГ сприятиме виведенню з тіні якраз тих сільгоспвиробників, які не платили чесно податки, – наголосив народний депутат.
Експорт української кукурудзи знижується на тлі менш конкурентної ціни - АПК-Інформ
АПК-Інформ.-12.06.2020
Згідно з даними ІА "АПК-Інформ", Україна за жовтень-травень 2019/20 МР відправила на зовнішній ринок близько 26,6 млн тонн кукурудзи, що лише на 2% перевищує показник сезоном раніше (26 млн тонн). При цьому, починаючи з лютого п.р., у темпах відвантажень зернової простежується знижувальний тренд. У лютому було експортовано 3,5 млн тонн кукурудзи, що на 7% нижче за показник 2018/19 МР, у березні – також 3,5 млн тонн (-6%), у квітні – 3,1 млн тонн (-15%), а в травні експорт зернової склав лише 2,4 млн тонн, що поступається на 36% показнику квітня 2019 р. (3,7 млн тонн). Знижувальний тренд у динаміці експорту обумовлено як сезонним фактором, так і зменшенням інтересу імпортерів до української зернової на тлі формування менш конкурентних цін у порівнянні з іншими світовими постачальниками. При травневих коригуваннях прогнозних балансів зернових і зернобобових культур в Україні аналітики ІА "АПК-Інформ" сформували оцінку експортного потенціалу ринку кукурудзи в 2019/20 МР на рівні 29 млн тонн. За результатами 8 місяців поточного МР зазначений потенціал реалізовано на 92%."Також варто відзначити, що, за нашими оцінками, валовий збір української кукурудзи в 2020/21 МР може скласти 35,4 млн тонн (-1,3% до показника сезону-2019/20), а експорт зернової прогнозується на рівні 28 млн тонн (-3,4%)", - уточнила аналітик АПК-Інформ Вікторія Рожко.
Незаконный импорт картофеля через оккупированный Донбасс превысил 300 тысяч тонн, – ассоциация
БизнесЦензор.-12.06.2020
Через подконтрольные пророссийским боевикам "ЛНР" и "ДНР" районы Донбасса и прифронтовые зоны в Украину в прошлом году несанкционированно ввезено более 300 тыс. тонн картофеля.
Об этом сообщила исполнительный директор Украинской ассоциации производителей картофеля (УАПК) Оксана Руженкова, передает БизнесЦензор со ссылкой на Интерфакс-Украина. "В государстве усердно замалчивают вопрос несанкционированного ввоза продуктов питания через территорию "ДНР", "ЛНР" и прифронтовые зоны. За прошлый сезон цифра импорта одного только картофеля была шокирующая – более 300 тыс. тонн. В их числе и семенной картофель. Обычно несертифицированные семена попадают в Украину под видом обычного столового картофеля без надлежащих фитосанитарных документов и проверок", – сказала глава ассоциации. При этом Руженкова признала, что дефицит овощей отечественного производства в 2019 году в стране достиг 40%, что в денежном выражении составил $253 млн.
На Прикарпатье открыли элеватор для хранения зерна из нескольких областей
Дело.-13.06.2020
Ввод в эксплуатацию современного элеватора позволит хранить до 122 тысяч тонн зерна
В городе Городенка (Ивано-Франковская область) открыли третью очередь зернового элеватора, мощность которого составляет 47 тысяч тонн, а сметная стоимость — 163 млн грн, сообщает "Западный курьер"."Деятельность частного предприятия "Агрофирма "Вільхівці" — это сочетание новых идей, новых подходов и решений стало залогом успеха предприятия. Для области — это сотни новых рабочих мест, наполнения местной казны, развитие социальной инфраструктуры", — отметил Виталий Федорив, председатель Ивано-Франковской ОГА. По словам Федорива, ввод в эксплуатацию современного элеватора позволит хранить до 122 тысяч тонн зерна. Таким образом, он обеспечит потребность в хранении урожая не только Ивано-Франковской, но и соседних областей. Как заявил глава предприятия Иван Приймак, новый элеватор даст возможность хранить одновременно зерно четырех разных культур. Ежедневно он может принимать до 5 тысяч тонн зерна. Все функции элеватора автоматизированы, управляются через компьютерную систему. Также он оснащен автоматической системой пожаротушения. Это позволит предотвращать возгорания зерновых культур.
Украину заполонила импортная черешня: откуда везут
Сегодня.-14.06.2020
Многие страны-экспортеры, как и Украина, потеряли урожай ягод из-за непогоды
Из-за плохого урожая цены на ягоды и фрукты в Украине взлетели до исторического максимума, а нехватку отечественной продукции активно компенсируют импортной. Поэтому по итогам июня специалисты ожидают рекордных объемов импорта черешни, сообщает "Укринформ".
Прежде всего черешню в Украину везут из Турции, которая, в отличие от всех основных конкурентов, не пострадала от погодных капризов и вырастила приличный урожай. Правда, сезон черешни там почти завершился, как и в Узбекистане – стране, которая является третьим в мире экспортером этих косточковых. Центральноазиатские аграрии в этом году потеряли от 15 до 20% ожидаемого урожая. А вот во всех странах Европы, где массово выращивают черешню, с урожаем, как и в Украине, большие проблемы. Кое-где фермеры потеряли 40-60%. К примеру, молдавской черешни в Украине будет немного. Потери черешневого урожая в местных хозяйствах достигли 30-40%. Почти все выращенное экспортируют в страны ЕС. На украинский рынок будут попадать лишь небольшие партии.
Украина накормит британцев сушками и пряниками
UBR.-14.06.2020
"Киевхлеб" начал экспорт в Великобританию. Первая партия составила 4 тонны, но в дальнейшем объемы планируется нарастить
Компания "Киевхлеб", крупнейший киевский производитель хлеба, хлебобулочных и кондитерских изделий, начала экспортировать свою продукцию в Великобританию. На прошлой неделе производитель отправил первую партию сладостей, которая составила 4 тоны, сообщила пресс-служба компании. В сообщении уточнятся, что в первой поставке были сушки, соломка, пряники, печенье и крендельки нескольких видов. "До конца года планируем нарастить экспорт как минимум на четверть и выйти на объемы поставок в среднем по 10-15 т ежемесячно", – рассказал руководитель экспертного управления компании Александр Микитенко. Британцы будут не первыми иностранными потребителями украинской выпечки и хлеба. На сегодняшний день "Киевхлеб" уже осуществляет экспорт в Европу, Азию и Северную Америку – в общем итоге почти в 30 стран. Объем поставок продукции долгого хранения составляет 1500 т в год. Уже к концу 2020-го компания планирует открыть до 5 новых экспортных направлений. Ежедневно "Киевхлеб" производит около 400 т хлеба и 30 т хлебобулочных изделий на девяти производственных площадках в Киеве и области. Ассортимент продукции составляет более 250 наименований.
Украина почти на четверть нарастила импорт шоколада
УНН.-14.06.2020
Украина в январе-мае 2020 года импортировала шоколада на 61,02 млн долл., что на 23,9% больше, чем за аналогичный период годом ранее. Об этом свидетельствуют данные Гостаможслужбы, передает УНН.
Так, за пять месяцев этого года импортировано 14,35 тыс. тонн шоколада на 61,02 млн долл. Причем больше всего шоколада в месяц с начала года было импортировано в феврале - на 16,65 млн долл. С началом карантина импорт этого продукта начал падать - до 7,46 млн долл. в мае. Шоколада на самую большую сумму за этот период Украина импортировала из Польши (19,86 млн долл.), Нидерландов (9,7 млн долл.) и Германии (8,14 млн долл.).В то же время экспорт шоколада в январе-мае 2020 года против соответствующего периода прошлого года упал на 16,5% в денежном выражении - до 52,85 млн долл. Всего его было экспортировано 19,74 тыс. тонн. Экспорт шоколада в январе достиг в денежном выражении 13,93 млн долл. и упал до 5,96 млн долл. в апреле, а уже в мае экспорт начал расти - до 7,21 млн долл. Шоколада на самую большую сумму за этот период Украина экспортировала в Беларусь (4,99 млн долл.), Казахстан (4,86 млн долл.) и Румынию (4,36 млн долл.).