Названо найсприятливішу сферу для інвестицій сільгоспвиробникам
AgroNews.ua. -18.07.2022
З весни поточного року розвиток і участь у розвитку тих чи інших видів біопалива є топ-пріоритетом для Міністерства аграрної політики та продовольства України. Про це повідомив перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький під час онлайн-дискусії «Біоенергетика: виклики та можливості для заміщення імпортних енергоносіїв в Україні», пише agronews.ua.
«Сільське господарство є джерелом сировини для виробництва різних видів біопалива — від біометану до твердих видів біопалива. По-друге, ми разом із Міністерством фінансів та іншими відомствами підтримували розвиток виробництва біоетанолу. Прийнято законопроєкт №7401, який не тільки дозволяє активніше виробляти технічні та харчові спирти, а й біоетанол. Сировиною можуть бути як культури, які безпосередньо вирощуються на полях, так і відходи тваринництва та рослинництва. Фактично те, що вважалося раніше елементами відходів і не оприбутковувалось, зараз може трансформуватись у зовсім іншу додану вартість», — зазначив Тарас Висоцький. За його словами, також додатковим стимулом для інвестування аграрних компаній у вертикальну інтеграцію та виробництво тих чи інших видів біопалива є ціни на енергоресурси, які суттєво зросли, а також обмежені з початком війни можливості експорту базової сільгосппродукції — зернової олії. «Тому фермери вже міняють способи використання земель для того, щоб ці фактори нівелювати. З погляду привабливості для аграріїв інвестувати у сферу виробництва біопалива всі умови сприятливі», — підкреслив Тарас Висоцький. «Наше завдання як профільного міністерства спільно з колегами з Міненерго та Держенергоефективності зробити нормативно-правові рамки так, щоб ці сприятливі умови можна було практично реалізувати. Сьогодні наша ціль — не просто підтримувати, а поставити в один із топ-пріоритетних напрямів розвиток виробництва біопалива. Прийшов час перейти від розмов про можливості до практичної імплементації», — підсумував Тарас Висоцький.
Микола Сольський розповів, що буде з цінами на овочі, зерно та гречку в Україні
AgroNews.ua. -16.07.2022
В Україні через російську агресію виростуть ціни на деякі продукти. Втім, дефіциту зерна не буде, оскільки лишились торішні запаси, а також фермери планують зібрати достатньо врожаю цього року. Міністр аграрної політики України Микола Сольський в ефірі марафону Суспільного розповів, що новий урожай України буде значно менший, ніж з у 2021 році, але більший, ніж прогнозували при посіві, пише agronews.ua.
Також буде достатньо багато пшениці — прогноз 19 млн тонн. Крім цього, лишилися запаси збіжжя з минулого року, які не вивозяться в запланованому обсязі. “Споживаємо в 3-4 рази менше в рік, ніж збираємо зараз. Збираємо трохи із запізненням, в першу чергу, через погоду. Ціна погана, тому що основні гроші забирає логістика — важко вивозити, немає стандартного дешевого каналу — порти. Всі очікують наступних позитивних кроків”, — зазначив міністр. Сольський вважає, що по всіх засіяних культурах прогноз непоганий. По озимим ячменю та пшениці, засіяних минулого року, середня врожайність. Приблизно те ж саме по ріпаку. По кукурудзі, сої, соняшнику прогнозована хороша урожайність. “Станом на сьогодні немає факторів, які би спричинили вже на сьогодні погіршення врожайності. Це не означає, що їх не може бути. Зараз важливий етап. Але прогнози обережно оптимістичні”, — додав він. Він зазначив, що у порівнянні з минулим роком було посіяно на 25% менше. Основна причина, яку назвав міністр — війна і окупація на південному сході. “Там, де контролюємо територію, практично скрізь засіяли. Озимі пшениця та ячмінь історично сіялися на півдні України, тому там втрати більші, тому що суттєва частина в Херсонській та Запорізькій областях які зараз під окупацією”, — пояснив міністр. Що стосується пального, зазначає міністр, то фермери в таких же рівних умовах з іншими покупцями. Як учасники ринку, які закуповують гуртом, мають певні прерогативи, бо з ними в першу чергу хочуть працювати продавці. Ринок пального конкурентний. Наслідком є те, що ціна дизелю зменшується, пропозиція збільшилася. “Інша проблема — хвилювання фермерів по зберіганню. Знайшли певні способи, зберігання розконцентроване. Але якщо не розблокують порти або будуть інші логістичні проблеми, нам на піку не вистачатиме зберігання для 15-20 млн тонн. Швидке рішення зберігання — в довгих рукавах або інших одноразових мішках. Ці технології українським фермерам знайомі, працюють давно, але не в такому обсязі, як зараз. Багато країн зголосилися допомогти з цими засобами. Були заяви Канади, Японії, Норвегії та інших країн на достатні суми”, — розповів міністр. За його словами, на ринку овочів і фруктів є кілька проблем: “Найбільше хвилювання було на початку сезону, коли були ціни більші, ніж стандартні. Причина зрозуміла — перші овочі з окупованих регіонів. Ситуація вирівнялася, але овочі й фрукти будуть цього року дорожчі, ніж раніше. Логістика стала дорожчою. Транспорту менше, але попит на нього більший” Міністр говорить, що ситуація по гречці буде зрозуміла ближче до вересня. Він пояснив, що пізно почався посів гречки через нестачу насіння. “Допомогла Канада, але через логістичні проблеми, насіння прийшло досить пізно. Втім, посіяли в достатній кількості. Але як буде розвиватися, побачимо в серпні-вересні. Якщо погода дозволить, у нас не будуть критичні ціни по гречці. В Україні на м’ясо найдешевші ціни в Європі. В нас дешеве зерно, що впливає на ціну. Але часи будуть складні, особливо для українських фермерів. Найбільше, що турбує — це низькі ціни на зерно, через екстра дорогу логістику, якої не вистачає”, — підсумував він.
Український агросектор потребує $9 млрд зовнішнього фінансування
AgroNews.ua. -16.07.2022
Згідно оцінки експертів УКАБ, сільськогосподарським виробникам України необхідне додаткове фінансування в обсязі близько 9 млрд дол. США протягом наступних 12 місяців. Саме таку потребу формує неможливість реалізувати продукцію на експорт та необхідність підготовки до посіву культур під урожай наступного року. Про це повідомляє УКАБ, пише agronews.ua.
За словами генерального директора УКАБ Романа Сластьона, станом на початок липня на контрольованій території України досі знаходиться близько 20 млн т зерна та насіння олійних культур минулорічного врожаю, які підлягають експорту. “Тобто близько 20% минулорічного врожаю досі нереалізовано. Крім того, новий урожай зернових та олійних культур оцінюється на рівні 65-70 млн т, з яких до експорту передбачається 45-50 млн т (враховуючи продукцію переробки). Таким чином, загальний обсяг до експорту цьогорічного урожаю разом з залишками минулого року складе 65-70 млн т. При нинішніх темпах експорту в 2 млн т на місяць Україна буде експортувати наявний обсяг зерна та насіння олійних культур наступні 32-35 місяців”, – пояснив експерт. Фактично, з урожаю 2022 року протягом маркетингового року буде реалізовано лише 30-35% обсягу збіжжя. Водночас внутрішні ціни на зернові та олійні культури знизилися на 40-50% порівняно до довоєнного рівня. Тобто, у вартісному вираженні надходження від реалізації цьогорічного врожаю за 2022/23 маркетинговий рік складе близько 20-25% від минулорічних. “Без зовнішнього фінансування у вигляді банківських кредитів чи інших фінансових інструментів аграрії не матимуть коштів для проведення збирання цьогорічного врожаю, виплати орендної плати власникам земельних паїв та посіву культур під урожай наступного року”, – наголосив Роман Сластьон.
Виробництво пива в Україні суттєво впало
AgroNews.ua. -14.07.2022
Виробництво пива в Україні (крім безалкогольного із вмістом спирту до 0,5% об.) за перше півріччя 2022 року знизилося на 32% порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 57,6 млн дал. Про це свідчать дані галузевої організації “Укрпиво”, передає Інтерфакс-Україна, пише agronews.ua.
Зазначається, що у першому півріччі 2022 року фіксується відновлення виробництва пива після падіння у першому кварталі, коли цей показник скоротився порівняно із січнем-березнем на 50% – з 34,1 млн дал до 17,1 млн дал. Надалі виробництво пива в країні відновлювалося – за підсумками чотирьох місяців цього року падіння становило 42,8% до аналогічного періоду минулого року, у травні – 36,4%, червні – 32%. За даними “Укрпива”, виробництво солоду в першому півріччі 2022 року скоротилося на 50,6% порівняно з січнем-червнем 2021 року – до 55,1 тис. тонн, тоді як за підсумками першого кварталу 2022 року його виробництво зменшилось на 40,8%.
Стало відомо, чи буде дефіцит продуктів харчування в Україні
AgroNews.ua. -13.07.2022
За останній місяць на продовольчому ринку критично нічого не змінилося. Україна в змозі забезпечити внутрішню потребу практично у всіх продуктах харчування. Про це в коментарі РБК-Україна сказала Світлана Литвин, аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), пише agronews.ua.
Як зазначила експерт, серед бакалійної групи спостерігається певна обмеженість пропозиції гречки, однак ця проблема буде вирішена по мірі надходження врожаю нового року. Також цього року з запізненням практично на місяць почали надходити молоді овочі врожаю цього року (морква, буряки, кабачки тощо). В попередні роки вони надходили раніше з південних областей нашої країни, які зараз частково тимчасово окуповані, нагадала Литвин. “Цього року пропозиція обмежена, і по мірі дозрівання та надходження овочів з інших областей ціна буде поступово знижуватися”, – зазначила аналітик УКАБ.
Микола Сольський озвучив прогноз врожаю зернових у 2022 році
AГРОПОЛІТ. -17.07.2022
Урожай 2022 року буде значно менший, ніж з у 2021 році, але більший, ніж прогнозували, зокрема, прогнозується достатній урожай пшениці — прогноз на 19 млн т.
Про це заявив міністр аграрної політики України Микола Сольський в ефірі марафону Суспільного. «Споживаємо в 3-4 рази менше в рік, ніж збираємо зараз. Збираємо трохи із запізненням, в першу чергу, через погоду. Ціна погана, тому що основні гроші забирає логістика — важко вивозити, немає стандартного дешевого каналу — порти. Всі очікують наступних позитивних кроків», — зазначив міністр. Міністр зазначив, що щодо усіх засіяних культур прогноз є непоганим. «По озимим ячменю та пшениці, засіяних минулого року, середня врожайність. Приблизно те ж саме по ріпаку. По кукурудзі, сої, соняшнику прогнозована хороша урожайність», — наголосив він. Також Сольський додав, що станом на сьогодні немає факторів, які би спричинили погіршення врожайності.Це не означає, що їх не може бути. Зараз важливий етап. Але прогнози обережно оптимістичні», — пояснив Микола Сольський. За словами міністра, у порівнянні з минулим роком було посіяно на 25% менше. Основна причина, яку назвав міністр — війна та окупація на південному сході держави.
Розблокування українських портів може підсилити гривню — експерт
AГРОПОЛІТ. -16.07.2022
В Україні є кілька чинників, які можуть посилити гривню, зокрема, це зовнішнє фінансування та відкриття морських портів у Чорному морі.
Про це заявив директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський, пише телеграм-канал «Що з економікою?» За його словами, ідеться про зовнішнє фінансування на рівні $3,5-4 млрд у червні та липні, що у два рази більше, ніж в попередні місяці.«Такі суми дозволяють перекрити втрати валютних резервів НБУ на підтримку офіційного курсу», – зазначив він. Також, за його словами, стабілізує гривню відкриття чорноморських портів для експорту продовольства. «Воно може принести Україні до $1 млрд додаткової експортної виручки на місяць», — переконаний Гліб Вишлінський.
Держпродспоживслужбу очолив Андрій Лордкіпанідзе
AГРОПОЛІТ. -15.07.2022
Кабмін призначив тимчасовим виконувачем обов’язків голови Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів Андрія Лордкіпанідзе.
Про це йдеться у розпорядженні Кабміну.«Покласти тимчасово, до призначення в установленому порядку Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, виконання обов’язків Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на заступника Голови зазначеної Служби Лордкіпанідзе Андрія Юрійовича», — ідеться у документі. До нього в.о. обов'язки голови Держпродспоживслужби виконував Анатолій Вовнюк. До цього часу Андрій Лордкіпанідзе працював заступником голови Держпродспоживслужби.
У ЄС очікують швидкого вирішення проблеми експорту українського зерна
AgroPortal.ua.-18.07.2022
Європейський Союз сподівається, що за допомогою ООН вдасться знайти швидке рішення, яке дозволить забезпечити експорт українського зерна.
Про це у блозі на сайті Європейської служби зовнішніх дій написав Високий представник ЄС Жозеп Боррель. «Дозвольте мені також порушити питання про ймовірний або реальний вплив наших санкцій на треті країни, зокрема країни Африки, які залежать від російської та української пшениці та добрив. Тут дуже ясно, на кому лежить відповідальність за продовольчу кризу. Наші санкції не стосуються експорту російської пшениці чи добрив. І саме агресія росії та блокада Чорного моря не дозволяє Україні експортувати свою пшеницю», — зазначив Боррель. Він висловив сподівання, що переговори під егідою генерального секретаря ООН дозволять швидко розв'язати цю проблему. «Я повідомив своїм африканським колегам, що ми готові допомогти їм у вирішенні будь-яких труднощів, з якими вони можуть зіткнутися у зв’язку з нашими санкціями, закликаючи їх не вводитися в оману брехнею та дезінформацією російської влади щодо цього питання», — додав Високий представник ЄС.
На експорті м'яса птиці в І півріччі Україна встигла заробила на 35,3% більше
AgroTimes.-15.07.2022
У І півріччі 2022 року Україна експортувала 196,8 тис. тонн м’яса та їстівних субпродуктів птиці, що лише на 9,8% менше, як порівняти з аналогічним періодом минулого року.
Про це свідчать дані Державної митної служби. У грошовому еквіваленті експорт за січень-червень цього року склав $433,8 млн. Це на 35,3% більше, ніж за аналогічний період 2021 року. Головними покупцями вітчизняного м’яса та їстівних субпродуктів птиці у І півріччі 2022 року були Нідерланди (35,2%), Саудівська Аравія (25,5%) та Словаччина (5,3%).
В Україні працюють усього 15-20% ОЕЗ
AgroTimes.-15.07.2022
Степан Капшук, генеральний директор асоціації «Укроліяпром»
Переробка соняшника в Україні стає нерентабельною. У березні 2022 року через повномасштабне вторгнення рф до нашої країни було зупинено усю переробку. На сьогодні в Україні відновили роботу 15 олійно-екстракційних заводів (ОЕЗ). Тобто працюють близько 15-20% потужностей. Для порівняння: до повномасштабного вторгнення рф до України заводи щодоби переробляли 50-70 тис. тонн соняшнику – зараз ОЕЗ, які відновили роботу, можуть переробляти тільки 10-15 тис. тонн. Наразі готові до запуску ще 20 заводів, проте їх не вводять в експлуатацію через неможливість реалізації кінцевої продукції.
Звісно, першопричиною цього є повномасштабне вторгнення рф до України та блокування агресором наших морських портів. Через це ми фактично втратили доступ до наших потенційних ринків – Індії та Китаю. А Європі та кількість олії, яку виробляють у нас, не потрібна. Більше того, через запровадження давальницької схеми ціни на кінцеву продукцію олійно-жирового комплексу просто збивали до рівня збитковості. Окремий біль – це шрот. Український шрот використовують не тільки в якості кормів, але й для виробництва ізолятів, адже він не містить ГМО. Але що ми отримуємо в сухому залишку? Доставка до Туреччини нашого шроту коштує 227 доларів при його ціні у 215 доларів. Хто буде доставляти шрот в збиток?! Тому сьогодні фактично відмовилися від його експорту. Було б логічним піднімати питання щодо зниження фрахту суден, які заходять в Україну й шукати всередині країни представників галузі тваринництва та птахівництва, які б могли використати наявні обсяги шроту. Ще одним викликом стало те, що Україна розпочала експорт сировини. Соняшник почав уходити з країни через Болгарію та Молдову до Туреччини. У червні було експортовано 537 тис. тонн цієї олійної культури. Сумарно за результатами 10 місяців минулого маркетингового року за кордон пішло о 1 млн тонн соняшнику – це близько 100 млн доларів додаткової вартості, які фактично ми віддали переробникам з інших країн. Тому логічно, що за кордоном буде вигідніше купувати українську сировину, аніж наші олію та шрот. Хоча минулого року наш комплекс приніс 8,5 млрд валютної виручки й він дає 5% ВВП усієї України всередині країни ми почуваємося вигнанцями. 1 вересня завершуєтьсяв МР. Плануємо виробити 5,2 млн тонн олії, експорт якої становитиме 4,3 млн тонн при рівні внутрішнього споживання у 400 тис. тонн. Очікуємо, що буде 450-500 тис. тонн перехідних залишків – це та олія, яка наразі зберігається в портах і яку сьогодні неможливо експортувати. Наразі ми боремося на логістичному фронті. Без залізниці в умовах блокування портів ми не зможемо експортувати обсяги олії, яку виробляємо. І хоч є розуміння з боку керівництва «Укрзалізниці», але, на жаль, за місяць з 4 млн тонн вантажів перевозять усього 82 тис. тонн олії та 52 тис. тонн шроту, що в край недостатньо для функціонування галузі.
Тому попри будь-які обставини олійно-жировий комплекс був, є і буде функціонувати.
Параметри зернової угоди — що відомо про умови Кремля та ризики для України
Дом. – 16.07.2022
Коридор для вивезення зерна з України Чорним морем можуть погодити вже наступного тижня. Про те, що сторони планують підписати відповідні домовленості у період з 18 по 24 липня, повідомила одна із турецьких газет. Про можливе досягнення угод у цей час заявляв і генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй після переговорів у Туреччині. Про умови та можливі ризики домовленостей вже висловилися експерти, передає "Дом".
Угода, якої Україна, Росія, Туреччина та ООН попередньо досягли на переговорах у Стамбулі, передбачає вивезення зерна з трьох портів. Відправляти його планують у супроводі українських кораблів. Вони йтимуть певними коридорами, для яких частково розмінують акваторію Чорного моря та введуть режим припинення вогню. Про це повідомила газета The Wall Street Journal із посиланням на власні джерела. За їхніми даними, після повернення інспектувати судна в українських портах будуть представники Туреччини. "Турецькі військові повинні перевіряти, щоб цими суднами не провозилася зброя. Звісно, будь-яке пересування в акваторії Чорного моря відстежуватиметься і будь-які судна, швидше за все, теж перевірятимуться нашими прикордонниками на предмет того, що там не перебуває, наприклад, якийсь російський десант", — коментує політичний та економічний експерт Борис Кушнірук. У Стамбулі ООН організує спеціальний центр управління та контролю, щоб відстежувати рівень загрози для кораблів. "Це буде такий собі третейський суд, який розв'язуватиме якісь спірні питання, які виникатимуть або в Росії до України, або в України до Росії. І головне — гарантувати, що виконуватимуться всі угоди", — пояснює кандидат економічних наук, асоційований експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Іван Ус. Але параметри угоди, як наголошують джерела The Wall Street Journal, ще має погодити президент Росії. Очікують, що це відбудеться 19 липня під час візиту Путіна до Тегерана, де він має зустрітися із президентом Туреччини. Якщо домовленостей буде досягнуто, то на часткове розмінування акваторії знадобиться ще кілька тижнів.
Це є досить успішні перемовини для української сторони — експерт про зустріч щодо експорту зерна
Дом. – 14.07.2022
Під час чотиристоронніх перемовин у Стамбулі щодо деблокади українських морських портів були окреслені позиції, втім домовленостей не підписували. Про це сьогодні, 14 липня, під час брифінгу розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, інформує "Дом".
Вчора в Стамбулі завершилася зустріч військових делегацій Туреччини, України та Росії, а також делегації ООН, які обговорювали вивезення з України зерна Чорним морем."Те, про що ми можемо на сьогодні говорити, що в рамках домовленостей буде здійснювати свою роботу координаційний штаб, який буде напрацьовувати дорожню карту виходу із ситуації щодо деблокади українських портів. Це, звичайно, втілює певну надію на те, що через 5 місяців війни й блокади все ж таки запрацює український експорт через Чорне море", — зазначив Денис Марчук. За його словами, на сьогодні є певне розуміння, що конвоювати кораблі буде українська сторона до нейтральних вод."Це є досить успішні перемовини для української сторони. Перевіряти судна на рахунок того, чи буде там здійснюватися перевезення людей, або військового озброєння будуть ООН і турецька сторона. Це теж для нас досить хороша позиція, яку ми підтримуємо. А далі все залежатиме від того, як власне розпочнеться деблокада, тому що в процесі деблокади головне питання — це гарантування захисту території України", — пояснив Марчук. Експерт вважає, що більше інформації щодо деблокади можна буде отримати вже після зустрічі президентів Туреччини та Росії, яка має відбутися найближчим часом.
Україна без хліба: до чого призведуть низькі ціни на зернові?
SEEDS.-17.07.2022
Аграрна галузь є одним з драйверів української економіки. Наслідки війни – спалені поля та техніка, а також заблоковані порти, що унеможливлює експорт – усе це призвело до кризи у галузі. До того ж фермери б’ють на сполох, адже ціни на зернові сьогодні вкрай низькі. Усе це призведе до того, що деякі аграрії взагалі залишать поля пустими, а решта відмовляться сіяти пшеницю та ячмінь і повністю перейдуть на соняшник, ріпак чи інші культури, завдяки вирощуванню яких наразі можна отримати хоч якийсь прибуток, пише SEEDS.
За минулий місяць ціни на зернові знизились у всьому світі. До того ж в Україні, через можливість експорту лише через залізницю та високі тарифи на перевезення, за в рази дорожчу логістику змушені платити також фермери. “Посуха, холодна весна зробили свою справу. Я спілкуюся з друзями по всій Україні – врожаї катастрофічно низькі. У деяких місцях вони вдвічі нижчі, ніж минулого року. Це ще півбіди. Ми з вами з голоду не помремо, адже перехідних залишків вистачає. Але біда в тому, що аграрії повністю позбавлені обігових коштів. Такого нерозуміння ситуації з боку влади я ще ніколи не бачив. Розумію, що війна. Ми дуже довго мовчали і, зціпивши зуби, робили свою справу. Наразі ціни на зернові ніякі. Наприклад, за ячмінь деякі перекупи пропонують 1300 грн. За врожайності навіть 3 тонни з гектара – це менш ніж 4 тис. гривень. А треба ж ще заплатити за оренду, а вартість паїв сьогодні набагато вища”, – розповідає власник аграрного бізнесу Олександр Мирний.“Держава усунулася від питання допомоги аграріям. Не знаю, хто зміг скористатися пільговими кредитами. Ми намагалися їх оформити – це практично неможливо. Я звертався до народних депутатів, я знаю, що вони зверталися до уряду з пропозицією викупити в аграріїв частину урожаю за гарантованими цінами, щоб аграрії мали кошти для того, щоб восени посіяти пшеницю – основну продовольчу культуру. В уряді сказали: немає грошей. “Укрзалізниця” підняла тарифи на 70%. Якщо б підняли тарифи, але збільшили перевезення, я би зрозумів. Хоча ніколи трейдер не буде платити за перевезення, буде платити аграрій. Залізної руди залізниця перевозить вдвічі більше, ніж зерна, хоча ціни на зерно набагато вищі. Схоже державі валютна виручка непотрібна”, – говорить аграрій. Наслідки такої ситуації можуть бути катастрофічними. “Якщо зараз аграрії не отримають обігових коштів на посівну, то половина просто не буде сіяти. Якщо пшениця наразі коштує 3 тис. гривень, люди пшеницю не посіють, посіють ріпак. Навесні фермери не посіють нічого, крім сої та соняшника. І тоді трапиться так, що в Україні нестане хліба”, – розповідає Олександр Мирний.