ВАР випустила інформаційну брошуру з правилами роботи агропідприємств в умовах COVID-19
Agravery. – 17.06.2020
ВАР Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) розробили комплект візуалізованих інформаційних матеріалів про особливості профілактики коронавірусної інфекції з урахуванням специфіки роботи аграрних підприємств.
Про це повідомляє прес-служба ВАР. «Світом продовжує ширитися пандемія коронавірусної інфекції COVID-19. У той час, як більшість держав світу послаблюють умови карантину, ВООЗ попереджає про можливий „новий пік“ захворюваності. Україна вживає усіх необхідних заходів, щоб мінімізувати ризики розповсюдження інфекції на території нашої держави», — йдеться в повідомленні. Так, в умовах послабленого карантину головним завданням організаторів робочих процесів на підприємствах, в т. ч. аграрних, є убезпечення працівників в період високого ризику поширення коронавірусної інфекції. Цього можливо досягнути шляхом підвищення обізнаності та посилення профілактичних заходів. «ВАР не стоїть осторонь загальнонаціональних заходів протидії поширенню COVID-19 та ініціювала ряд профілактичних заходів. Зокрема, розробили комплект візуалізованих інформаційних матеріалів про особливості профілактики коронавірусної інфекції з урахуванням специфіки роботи аграрних підприємств, які були розіслані на більше ніж 7 тис. підприємств України. Розміщення матеріалів на виробничих об'єктах та інформування персоналу сприятимуть усвідомленому запобіганню коронавірусної інфекції», — вважають у ВАР. Зауважимо, що матеріали розроблені згідно рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВОЗ), Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ), Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО); затвердженні Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів; та реалізовані завдяки підтримці проекту Агентства США з міжнародного розвитку «Агросільрозвиток».
Україна в експорті молокопродуктів орієнтується на азійські та європейські ринки
Agravery.-17.06.2020
Напрямки експортної торгівлі української молочної продукції є досить різноманітні з акцентом на азійські та європейські ринки.
Про це повідомляє прес-служба Асоціації виробників молока (АВМ). Зазначимо, ТОП-5 країн, що впродовж січня-травня 2020 року купували найбільше української молочної продукції були: Молдова ― на суму $13,5 млн, Грузія ― $8,6 млн, Азербайджан ― $7,5 млн, Китай ― $6,1 млн, Польща ― $5,2 млн. «У січні-травні відбулися певні зміни у рейтингу експортних контрагентів. Так, порівняно із квітнем-2020 року, на четверте місце вийшов Китай ($6,1 млн), змістивши при цьому Казахстан ($5,2 млн) на п’яте. Нідерланди піднялись на дев’яте місце, взагалі витіснивши США з десятки найбільших покупців української „молочки“», — розповідають аналітики. Разом з тим, імпорт молочної продукції в Україну переважно «європейський». ТОП-5 країн, з яких до України надходить молочка це: Польща — $52,8 млн, Німеччина — $15,6 млн, Франція — $7,9 млн, Нідерланди — $3,4 млн, Білорусь — $2,7 млн. «Загалом, топ-5 імпортерів молочки впродовж січня-травня залишається незмінною, окремі перестановки відбувалися лише нижче у рейтингу. Так, Чехія піднялася на 8-ме місце, витіснивши Португалію, а до ТОП-10 увійшла Греція, котра й замикає першу десятку», — зауважують в АВМ. Так, географія імпорту по групах товарів має наступний вигляд. Найбільше товарів з групи молока та вершків незгущених було завезено із Польщі (59%), Литви (30%) та Німеччини (5%). Сухого молока та вершків згущених ― Білорусі (55%), Німеччини (24%) та Польщі (8%). А от, кисломолочних продуктів найбільше завозили з Польщі (53%), Бельгії (35%), Греції (3%). Молочної сироватки ― з Білорусі (24%), Німеччини (24%) та Польщі (16%). Масла ― з Польщі (63%), Нідерландів (14%), Німеччини (7%). «Українці з початку року закуповували сирів найбільше з Польщі (46%), Німеччини (17%) та Франції (10%). Казеїну ― з Нідерландів (68%), Франції (12%), Польщі (11%). Морозива ― з Чехії (31%), Франції (27%) та Італії (18%)», — свідчать дані фахівців.
В Україні за 5 років створено 200 равликових ферм
AgroNews.ua. – 17.06.2020
В Україні працюють близько 200 равликових ферм. Загалом вони виробляють близько 800 тонн живих равликів. На експорт в минулому році поставили близько 300 тонн. Про це повідомляє Державна служба статистики України, пише agronews.ua.
Правда, сертифіковані лише 17 компаній. Також, в Україні зростає число ферм, які займаються не лише вирощуванням, але й переробкою равликів. Так, у 2016 році фермерка Марія Недвига з Дніпропетровщини створила компанію Здравлик і почала вирощувати середземноморського равлика. В Україні тоді вже працювали кілька виробників виноградних або просто звичайних садових равликів, повідомляє сайт Дніпроград. З цих молюсків виробляють складні і дорогі речовини: слиз равлика (заморожений або в вигляді сухого порошку), равликові пептиди – унікальні компоненти для світової фармацевтичної, харчової та косметологічної промисловості. Від продажу сировини – живих равликів, компанія майже відмовилася, перероблена високотехнологічна продукція має більшу додану вартість, при цьому в Україні культури споживання продуктів улітководства (геліцекультури) немає.Усередині країни ікру постачають в преміальні торгові мережі, продають через спеціалізовані сайти і ресторанних дистриб’юторів. Коштує вона від 800 грн за 30 грамів. Потужність ферми дозволяє виробляти до 100 кг вуличної ікри в місяць, говорить Недвига. Середня вартість її на міжнародному ринку сягає 100-150 євро за 100 грамів. Однак потрапити на цей ринок непросто, в равликовому бізнесі жорстка конкуренція.
Україні названо рентабельність вирощування високоолеїнової олії – альтернативи оливковій
AgroNews.ua. – 17.06.2020
Попит на високоолеїнову соняшникову олію зростатиме на 10‑14 %, можливо й більше. Наприклад, ціна 2014 року доходила до $ 1600‑1800 за тонну, зараз вона, звісно, вже набагато нижче – $ 900‑880. Однак якщо цю ціну порівняти з ціною на звичайну олію, то премія істотна: $ 220‑280, вважає Сергій Тимошенко, директор з маркетингу ТОВ «Євраліс». Про це повідомляє agrotehnology, пише agronews.ua.
Україна за виробництвом ВО соняшнику поступається лише Франції. Однак у порівнянні з усім соняшником – це лише 6 %.«Внутрішній запит на ВО олію абсолютно невеличкий – 96 %, а можливо й 98 % її спрямовується на експорт, – свідчить Сергій Тимошенко. – В Україні на неї є мізерний запит від індустрії, для виготовлення кондвиробів, сегмента HoReCa, але це ще в стадії зародження. Переробник ВО соняшнику – не фінальна ланка споживання продукту, він продає її індустрії, компаніям, які використовують цю олію у виготовленні своєї продукції. Є успішні проєкти, взяти хоча б полтавську компанію «УкрОлія», однак цей ринок в Україні локальний, у стадії розвитку. Навіть за нинішніх обсягів, ми виробляємо ВО олії більше, ніж нам треба. Це як у соняшниковій олії назагал: внутрішнє споживання 350‑400 тис. т максимум, а виробляємо понад 6 млн т, котрі йдуть на експорт. Так, це значно корисніший продукт, особливо для людей віком понад 25 років. Та проблема в тому, що український споживач не готовий платити на 20 % більше за ВО олію з соняшнику, хай якою би корисною вона була. От за оливкову олію – будь ласка, спрацьовує створений імідж. Хоча насправді звичайний споживач, який переймається здоровим харчуванням, тобто купує бутельовану олію, наразі на цей ринок не впливає. Його споживання надто мізерне – 94 % ВО олії використовується в промисловості, в індустрії. Сегмент звичайного покупця – 4‑6 %, не більше. Це ніша серед ніші. Тому драйвер попиту – тільки промисловість, мультинаціональні компанії, що використовують цю олію в рецептурі приготування своїх продуктів, йдеться у повідомленні.
В Україні стрімко скорочується виробництво твердого сиру
AgroNews.ua. – 17.06.2020
Засилля імпортного сиру на українському ринку і зниження купівельного попиту не дозволяють вітчизняним сироварам вести нормальний бізнес. Про це повідомляє Інфагро, пише agronews.ua.
Багато сироварень змушені або скорочувати виробництво, або йти в масові акції розпродажу. За акції традиційні сири типу «Російського» дистриб’ютори все частіше мають можливість придбати по 150 грн / кг, в той час як в офіційних прайсах для мереж до цих пір фігурує рівень 200 грн / кг. Імпортні сири, звичайно, дешевше, але вони вже також часто потрапляють в розпродаж, псуючи настрій вітчизняним сироварів. Минулого місяця імпорт сичужних сирів знову виріс в порівнянні з квітнем на 10%, а ввезення плавленого сиру і зовсім збільшився на 85%. Так що зараз продавці імпортного сиру конкурують не тільки з вітчизняними сироварами, а й між собою. Експорт сиру порівнювати з імпортом вже соромно. У травні експортували 326 т напівтвердого сиру і 150 т плавленого. А експорт сирного продукту в порівнянні з травнем 2019 зменшився більш ніж на чверть, до 1,3 тис. т. Основні країни-експортери сиру в Україні: Польща (69%), Німеччина (11%) і Нідерланди (6%). В країну також ввозяться сири з Франції, Італії, Данії, Латвії, Литви, Угорщини, Бельгії та інших країн.
В Україні з 1 липня скасують монополію на виробництво спирту
AgroNews.ua. – 16.06.2020
З 1 липня 2020 року суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію, можуть виробляти спирт. Про це повідомляє пресслужба Державної податкової служби України, пише agronews.ua.
Ліцензію можна буде отримати на виробництво таких видів спиртів: – етиловий (у т. ч. в якості лікарського засобу); – етиловий виноградний; – етиловий ректифікований плодовий; – зерновий дистилят, біоетанол. Таким чином скасовують державну монополію на виробництво спирту. Це посприяє детінізації ринку спирту і лікеро-горілчаної продукції, а також забезпечить в Україні конкурентний ринок спирту і лікеро-горілчаних виробів. Сталося це завдяки Закону України від 03.12.2019 р № 318-IX. А для захисту вітчизняного товаровиробника передбачено, що імпорт спирту до 1 січня 2024 року зможуть здійснювати тільки уповноважені Урядом держпідприємства.З 1 липня 2021 року дозволять введення в експлуатацію і видачі дозволів на будівництво нових підприємств з виробництва спирту.
Українці почали більше їсти шоколаду
AgroNews.ua. – 16.06.2020
Україна у січні-травні 2020 року імпортувала шоколаду на 61,02 млн дол., що на 23,9% більше, ніж за аналогічний період роком раніше. Про це повідомляє Державна митна служба України, пише agronews.ua.
Так, за п’ять місяців цього року імпортовано 14,35 тис. тонн шоколаду на 61,02 млн дол. При чому найбільше шоколаду за місяць з початку року було імпортовано у лютому – на 16,65 млн дол. З початком карантину імпорт цього продукту почав падати – до 7,46 млн дол. у травні. Шоколаду на найбільшу суму за цей період Україна імпортувала з Польщі (19,86 млн дол.), Нідерландів (9,7 млн дол.) та Німеччини (8,14 млн дол.). Водночас експорт шоколаду у січні-травні 2020 року проти відповідного періоду минулого року впав на 16,5% у грошовому вираженні – до 52,85 млн дол. Усього його було експортовано 19,74 тис. тонн. Експорт шоколаду у січні сягнув у грошовому вираженні 13,93 млн дол. і впав до 5,96 млн дол. у квітні, а вже у травні експорт почав зростати – до 7,21 млн дол. Шоколаду на найбільшу суму за цей період Україна експортувала у Білорусь (4,99 млн дол.), Казахстан (4,86 млн дол.) та Румунію (4,36 млн дол.).
В Україні значно зросло споживання соків
AgroNews.ua. – 16.06.2020
Єдина категорія безалкогольних напоїв, яка у сезон 2019 року прискорила темпи зростання споживання – це соки. Найбільш позитивний вплив на зростання продажів у грошовому виразі у категорії соків справило зростання середньої ціни за літр. Про це повідомляє sostav, пише agronews.ua.
Для динаміки споживання важливим фактором стало зростання попиту. Одночасно з цим відбулося скорочення асортименту, що стримувало зростання категорії. Це свідчить про те, що в категорії був змінений асортимент в бік дорожчих варіантів та водночас таких, що мають більший попит, відповідають трендам, а отже споживач готовий платити за них більше. Ця тенденція спостерігається взагалі на ринку безалкогольних напоїв. Протягом останніх чотирьох років ми спостерігаємо зростання грошових продажів внаслідок зростання цін, а також розширення споживання напоїв. Однак, попри позитивну динаміку, темпи обох показників сповільнилися у сезоні 2019 року, йдеться у повідомленні.
Ізраїль найближчим часом готується ратифікувати угоду щодо ЗВТ з Україною
AГРОПОЛІТ. -17.06.2020
Кнесет (парламент) Ізраїлю у найближчі тижні планує ратифікувати угоду про зону вільної торгівлі з Україною.
Відповідну заяву у розмові з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою зробив глава МЗС Ізраїлю Габі Ашкеназі, передає прес-служба українського міністерства.«На запит глави МЗС України, міністр закордонних справ Держави Ізраїль запевнив, що новий Кнесет Ізраїлю має намір в найближчі тижні ратифікувати угоду про вільну торгівлю між Україною та Ізраїлем», — повідомили в МЗС. Також зазначається, що Кулеба привітав ізраїльського колегу з призначенням на посаду голови зовнішньополітичного відомства Ізраїлю. Міністри домовилися підтримувати дружні особисті стосунки, надалі розвивати торгівлю між двома країнами, підтримувати високий рівень політичного діалогу та продовжити взаємну підтримку у міжнародних організаціях. Як зазначили в МЗС України, Угода про вільну торгівлю між Україною та Державою Ізраїль була укладена 21 січня 2019 року. Українська сторона завершила процедуру ратифікації 6 серпня 2019 року, ратифікація новообраним Кнесетом (парламентом) Держави Ізраїль очікується найближчим часом. За даними експертів, повноцінне функціонування Угоди про вільну торгівлю дозволить удвічі збільшити товарообіг між країнами у короткостроковій перспективі
Депутати пропонують знизити ПДВ на окремі категорії агропродукції
AgroPortal.ua.- 17.06.2020
Верховна Рада України 12 червня 2020 р. зареєструвала проект закону, яким передбачається зниження ставки податку на додану вартість для низки видів сільгосппродукції.
Про це свідчать дані на сайті парламенту. Так, ініціаторами законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (№36556) виступили понад два десятки народних депутатів від фракцій «Слуга народу», «Батьківщина», «Європейська солідарність», групи «Довіра».«Законопроектом пропонується доповнити пункт 193.1 статті 193 Податкового кодексу України новим підпунктом «г», якими встановити ставку податку на додану вартість у розмірі 14% по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД: 0102; 0103; 0401 (в частині молока незбираного), 1001, 1002,1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00,1207», — йдеться у пояснювальній записці до документу. За цими товарними позиціями відповідно до УКТ ЗЕД класифікуються: 0102 (велика рогата худоба, жива); 0103 (свині, живі), 1001 (пшениця), 1002 (жито), 1003 (ячмiнь), 1004 (овес), 1005 (кукурудза), 1201 (соєвi боби), 1204 00 (насiння льону), 1205 (насiння свирiпи та ріпаку), 1206 00 (насiння соняшнику), 1207 (насiння та плоди iнших олiйних культур), 1212 91 (цукрові буряки). В документі зазначається, що аналіз, проведений УКАБ на підстаів даних USDA та операторів ринку щодо окремих видів олійних та зернових культур (соняшник, ріпак, кукурудза), показує, що зниження ставки ПДВ з 20% до 14% по операціях з їх реалізації не призведе до масштабних викривлень у структурі надходжень/втрат ПДВ для жодної із зацікавлених сторін (держава/підприємство). «Дохідність вирощування таких культур і торгівлі та сальдо доходів бюджету залишаться без змін. Переробні підприємства зможуть зекономити 6% видатків при закупівлі продукції за рахунок менших податкових зобов’язань виробника. Але при цьому зникнуть стимули для оптимізації податкових зобов'язань — «скрутки». Відбудеться детінізація аграрного виробництва. Бюджет отримає суттєві переваги», — пояснюється у документі.
Украина сократила производство молока, мяса и яиц
БизнесЦензор.-16.06.2020
Производство молока в Украине в январе-мае 2020 года (без учета временно оккупированной территории Крыма, Севастополя, зоны проведения ООС) сократилось на 3,6% по сравнению с аналогичным периодом 2019 года – до 3,64 млн тонн.
Об этом со ссылкой на Интерфакс-Украина сообщает БизнесЦензор. Согласно данным Государственной службы статистики (Госстат), за пять месяцев этого года произведено 1,41 млн тонн мяса (в живом весе), что на 1% больше объемов января-мая предыдущего года. Производство яиц за 5 месяцев этого года снизилось на 0,4% – до 6,99 млрд шт. По данным Госстата, производство молока в Украине в 2019 году сократилось на 3,6% по сравнению с 2018 годом – до 9,7 млн тонн. Производство яиц в 2019 году выросло на 3,4% – до 16,68 млрд шт., мяса (в живом весе) – на 5,3%, до 3,49 млн тонн.
Урожай зерновых в 2020 году превысит 68 миллионов тонн, – Минэкономики
БизнесЦензор.-16.06.2020
Министерство развития экономики, торговли и сельского хозяйства ожидает урожай зерновых в Украине в 2020 году на уровне более 68 млн тонн против ранее озвученного прогноза в 65-68 млн тонн.
Об этом сообщил министр развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины Игорь Петрашко в ходе брифинга, передает БизнесЦензор со ссылкой на Интерфакс-Украина. "Ожидаем более 68 млн тонн урожая зерновых. Сначала у нас был более консервативный прогноз, сейчас считаем, что урожайность может быть выше. Ми на этот год прогнозируем также 20 млн тонн масличных – подсолнечника, сои, рапса, 9 млн тонн сахарной свеклы, 20 млн тонн картофеля и 9 млн тонн овощей", – рассказал Петрашко. При этом, по его словам, Минэкономики не прогнозирует изменения показателя по экспорту зерна на будущий сезон и ожидает, что он будет на уровне нынешнего.
Дом марочных коньяков "Таврия" на 47% увеличил объемы производства
Дело.-17.06.2020
Всего за 4 месяца 2020 года компания произвела 150 тысяч дал коньяка и бренди
За 4 месяца текущего года Дом марочных коньяков "Таврия" произвел 150 тысяч дал коньяка и бренди, что на 48 тысяч дал больше, чем за аналогичный период в 2019 году. Рост производства составил 47%, сообщают "Украинские новости". "В условиях кризиса, спровоцированного пандемией, мы делаем все возможное для сохранения постоянных объемов производства и популяризации бренда "Таврия" во всем мире", — говорит генеральный директор Дома марочных коньяков "Таврия" Андрей Сердюк. По результатам 2019 года, доля Дома марочных коньяков "Таврия" в общем экспорте коньяков и бренди составила 27%. Внимание иностранных потребителей привлекают классические технологии производства и высокое качество продукции. В июне компания совершила первую поставку продукции в Чехию. Чешскому потребителю представлены коньяки возрастом от трех до 30 лет, произведенные по классической технологии из собственных спиртов, выдержанных в 6500 дубовых бутов и бочек, в том числе крафтовые продукты компании.
Зеленський підписав указ про заснування Дня фермера в Україні
УНІАН: Новини України.-18.06.2020
Відповідний указ розміщений на сайті глави держави.
Президент Володимир Зеленський підписав указ про заснування Дня фермера в Україні 19 червня. Відповідний указ №234/2020 від 18 червня розміщений на сайті глави держави. «Враховуючи значення фермерських господарств для розвитку сільського господарства України, їхній внесок у вирішення питань продовольчої безпеки держави постановляю: установити в Україні День фермера, який відзначати щороку 19 червня», - йдеться в документі. Як повідомляв УНІАН, проект указу глави держави про відзначення Дня фермера України схвалив Кабмін 3 червня.
Недобросовісна конкуренція: АМКУ готує санкції проти українських виробників коньяку
УНН. – 18.06.2020
Антимонопольний комітет України (АМКУ) продовжує досліджувати порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції у вигляді поширення виробниками та реалізаторами українського коньяку інформації, яка може ввести в оману споживачів. Про це УНН повідомили у відповідь на інформаційний запит у пресслужбі АМКУ.
У межах перевірки АМКУ досліджуватимуть, зокрема, появу в Україні так званих псевдогрузинських коньяків. Це коли український виробник позиціонує свій товар як нібито грузинський напій, використовуючи для цього грузинські назви і грузинську тематику в рекламі. Серед інших мова про перевірку ТМ “Adjari”, “Aznauri”, тощо. В АМКУ нагадали, що перевірку розпочали з власної ініціативи 20 січня 2020 року. “Станом на сьогодні Комітет за власною ініціативою продовжує проводити дослідження щодо наявності і діях суб’єктів господарювання ознак порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції під час виробництва/реалізації коньяків України на підставі доручення Голови Комітету від 20.01.2020 № 127-01/459”, — розповіли в Комітеті. Дослідження знаходиться на фінальній стадії. Комітет уже провів збір аналізів та доказів, і готує проекти відповідних процесуальних документів.
Держспоживслужба спростувала інформацію про сальмонелу в українській курятині
УНН. – 16.06.2020
У головному управлінні Держспоживслужби у Вінницькій області відсутня інформація про факти зараження бактеріями сальмонели української курятини. Про це в коментарі УНН повідомили представники управління, коментуючи раніше поширену інформацію.
"У нас немає такої інформації", - відзначили представники управління. Там додали, що випадки зараження бактеріями сальмонели вітчизняної продукції вкрай рідкісні, і всі вони опубліковані на сайті контролерів. Також повідомлялося, що сальмонела була виявлена не в українській курятині, а польській. Сальмонелу виявили в замороженій курятині польського виробника "Cedrob SA, PL 14023901 WE Ujazdоwek, Ciechanоw". Заражене м'ясо експортували з Польщі в окремі держави - члени ЄС. Також - в Україну. Про цей факт українських контролерів поінформувала система RASFF.