Китай вдвічі збільшив імпорт українського ячменю
AgroNews.ua. -21.05.2020
У 2019/20 МР Україна значно наростила експорт основних зернових в Китай. Найзначніше у цю країну зріс експорт українського ячменю, повідомляє АПК-інформ. Про це пише agronews.ua.
Китай, перебуваючи третій сезон поспіль на другій позиції в ТОП-5 основних імпортерів української зернової, за підсумками липня-квітня поточного сезону збільшив закупівлі зернової до 798,5 тис. Тонн, що в 2,5 рази перевершує показник аналогічного періоду 2018/19 МР (321,9 тис. тонн). Також в поточному сезоні в 12,5 рази зріс експорт української пшениці, який за підсумками десяти місяців склав 15 тис. Тонн проти 1,2 тис. Тонн в 2018/19 МР. Також, з липня по квітень 2019/20 МР в даному напрямку було відвантажено 3,3 млн тонн кукурудзи, що на 6% вище показника сезоном раніше (3,1 млн тонн). При цьому українською кукурудзою вже покрито 47% очікуваного обсягу імпорту Китаєм. Так, згідно з оцінкою USDA, обсяг закупівель кукурудзи в 2019/20 МР може досягти 7 млн тонн (+ 56% до оцінки 2018/19, 4,5 млн тонн). За десять місяців поточного сезону Китай сумарно імпортував 4,1 млн тонн кукурудзи, пшениці та ячменю з України, що на 20% перевищує аналогічний показник 2018/19 МР.
Казахстан зупинив імпорт українських твердих сирів
AgroNews.ua. -19.05.2020
Поставки основному імпортеру українського сиру, Казахстану, поки сильно залежать від карантину. Казахстан не готовий зараз купувати в колишніх обсягах ні сир, ні сирний продукт, повідомляє milkua. Про це пише agronews.ua.
Також через падіння доходів населення, Казахстан знижуює ціни попиту, що може завдати збитків українським експортерам у разі поновлення постачання цього продукту в країну. В той же час зменшився імпорт твердих сирів в Україну у порівнянні з минулими місяцями. Хоча у порівнянні з минулорічними показниками імпорт зріс. У квітні ввезення сирів хоч і зменшилося, але все одно склало близько 2,5 тис. тонн (в тому числі твердих сирів 1,6 тис. т), що в 2,2 рази більше квітневого показника минулого року.
ООН закупив 80 тисяч тонн української пшениці
AgroNews.ua. -19.05.2020
Організація Об’єднаних націй закупила близько 80 тис. тонн української пшениці для поставки в Судан, повідомляє Reuters. Про це пише agronews.ua.
Закупівлі провело Агентство ООН з надання допомоги. Агентство закупило близько 80 000 тонн пшениці двома траншами. Як очікується, пшеницю буде поставлено з України для відправлення в Республіку Судан як допомогу з продуктами харчування, так як країна переживає дефіцит продовольства. Про це повідомили європейські трейдери в понеділок 18 травня 2020 року. Близько 40 000 тон буде відправлено до кінця травня, а 40 000 тонн – в першій половині липня. ООН надає Судану продовольчу допомогу за допомогою ряду програм.
В Україні названо найбільш привабливі для інвесторів галузі агровиробництва
AgroNews.ua. -19.05.2020
Пріоритетним напрямком інвестування у сільському господарстві України в 2020 році залишатиметься рослинництво як більш прибуткова та експортоорієнтована галузь, продукція якої є конкурентоспроможною на внутрішньому та зовнішньому ринках, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук. Про це пише agronews.ua.
За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, найбільшу інвестиційну привабливість матиме виробництво наступної агропродукції. У рослинництві: ягід; соняшнику; винограду; ріпаку та проса. У тваринництві: виробництво молока; м’яса птиці; свинини. Прогнозований обсяг капітальних інвестицій у 2020 році стримуватиме розширення відтворення капіталу сільського господарства, необхідного для забезпечення продовольчої безпеки держави та розширення її експортного потенціалу, вважає Олександр Захарчук.
Названо перелік продуктів, на яких встановлено держрегулювання цін
AГРОПОЛІТ. -21.05.2020
На час карантину уряд запроваджує державне регулювання цін на товари, що мають істотну соціальну значущість і товари протиепідемічного призначення. Про це йдеться в повідомленні Держпродспоживслужби. Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 22.04.2020 № 341 «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення», якою тимчасово запроваджується державне регулювання цін на товари, що мають істотну соціальну значущість та товари протиепідемічного призначення шляхом декларування зміни роздрібних цін у разі їх збільшення. Перелік товарів, що мають істотну соціальну значущість: Крупа гречана; Цукор-пісок; Борошно пшеничне вищого сорту; Макаронні вироби вітчизняного виробництва (вермішель з борошна пшеничного вищого сорту); Молоко пастеризоване жирністю 2,5 % (у плівці); Хліб житньо-пшеничний; Яйця курячі категорії С1; Птиця (тушка куряча); Вода мінеральна негазована; Масло вершкове жирністю 72,5 %. Постановою затверджено вичерпні переліки товарів, що мають істотну соціальну значущість та товарів протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, зміна цін на які підлягатиме декларуванню. На включені до переліку лікарські засоби декларування зміни роздрібних цін здійснюється за торговими назвами препаратів.
В Україні пропонують реанімувати Держрезерв для забезпечення продовольчої безпеки України
AГРОПОЛІТ. -20.05.2020
В Україні потрібно перезапустити Державне агентство резерву України (Держрезерв).
Про це повідомив народний депутат, голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олег Тарасов, йдеться у матеріалі Latifundist.com. Він зазначив, що у нинішніх умовах до функцій Держрезерву повинна належати не тільки закупівля медичних товарів для протидії вірусу, а й активізація наповнення запасів продуктами першої необхідності. При цьому наразі для цього існують ледь не найкращі умови. Потрібно профінансувати його для закупівлі ряду продовольчих товарів та пального. Олег Тарасов переконаний, що зараз чи не найкращий час поповнювати держрезерв і формувати продовольчий запас.Сьогодні максимально важливо аби Держрезерв зіграв на випередження у ситуації із загрозою продовольчої кризи. Агросектор – не остання галузь української економіки. Це 13% ВВП, 39% експорту і валютної виручки, 3 млн зайнятих осіб. І у контексті світової економічної та продовольчої кризи він може стати рятівним колом для нашої держави. Нам слід лише зіграти на випередження та використати свої можливості по максимуму», — додав він.
Більшість українських ринків збуту цукру зайняв російський продукт
AgroTimes.-19.05.2020
У квітні цього року українські виробники експортували 9,1 тис. тонн цукру, що більш ніж удвічі менше, ніж попереднього місяця, коли цієї продукції було поставлено на 19,6 тис. тонн.
Про це повідомляє прес-служба НАЦУ «Укрцукор». «У кінці березня ми спостерігали певне пожвавлення на Лондонській біржі, – пояснив аналітик НАЦУ «Укрцукор» Назар Михайловин. – У результаті, попит на український цукор дещо зріс, і виробники змогли поставити на зовнішні ринки майже 20 тис. тонн цукру в ті країни, куди ми експортували раніше рік-два тому: Лівія (7 тис. тонн), Туреччина (4,8 тис. тонн), Палестина (3,7 тис. тонн). Уже в квітні світова кон’юнктура, епідемія COVID-19 і зміна курсу валют створила несприятливі умови для українських виробників, тому за квітень ми знову повернулись до звичних об’ємів за місяць – 9,1 тис. тонн». За його словами, у квітні географія поставок майже не змінилась: Туреччина – 5,7 тис. тонн, Лівія – 0,8 тис. тонн і Молдова та Румунія по 0,6 тис. тонн. За вісім місяців поточного МР українські виробники експортували 76,4 тис. тонн цукру, що майже в 4 рази менше, ніж за аналогічний період минулого року. «Це досить прогнозований показник, оскільки більшість «наших» ринків зайняв російський цукор. Внутрішнє перевиробництво і зручна логістика до країн Середньої Азії роблять його більш вигідним. Відтак, наприклад, Узбекистан зняв мито на доставку цукру, але ціна українського виробника вища, ніж російського, саме через витрати на транспортування. Тому, враховуючи всі ці фактори, ми очікуємо 120 тис. тонн експортованого цукру за результатами 2019/2020 МР, хоча на початок року експортний потенціал оцінювався в понад 300 тис. тонн», – підсумував аналітик.
Цьогоріч українці ризикують залишитися без черешень
Газета по-українські.-19.05.2020
Виробники не отримають гарного врожаю черешні через заморозки.
Цьогоріч Україна ризикує втратити 90% від урожаю черешні торік через заморозки. "Поки не можемо спрогнозувати ціну на черешні. Якщо вона буде вищою за минулорічну, то це допоможе компенсувати менший обсяг втрат доходів", - пояснила агроном-садовод Євгенія Нікітюк, пише AgroPortal. За її словами, виробники не отримають гарного врожаю черешні через заморозки. Водночас останні йдуть полосою, тому хтось з виробників постраждав більше, хтось – менше. "10 квітня спостерігали активне цвітіння черешні. Тоді як торік цей процес припав на кінець квітня. Для прикладу, у 2019 році пізні сорти закінчували цвітіння 1-5 травня. Цьогоріч це відбулося на 2,5-3 тижні раніше", – каже Нікітюк. Додає, що загалом весняна температура була близькою до норми. Однак через аномально теплу зиму черешні були не в притаманній для початку квітня фазі розвитку. Тому вони пошкодилися. "Можна сказати, що цей рік для черешні втрачений", – підсумувала Нікітюк.
«МАСАНДРА»: поворот в Азію. І в азіатчину
Як елітний виробник винопродукції в Україні перетворився на пересічне підприємство, яке випускає «спеціальне вино» в окупованому Криму
День.-20.05.2020
Днями пресслужба кримського ПАО «Масандра» (окупаційна назва ГУП ПАО «Массандра») повідомила, що за підсумками минулого року випущено 20 мільйонів пляшок вина. Підприємство також пишається своїм експортом. За минулий рік експортовано рекордні 650 тисяч пляшок, а за перший квартал цього року 170 тисяч. «Масандра», крім забезпечення регіонів Росії, експортує вина в Білорусь, Казахстан, у так звані ЛНР і ДНР, але левова частка вина йде в Китай. Наприклад, через пандемію коронавірусу постачання вина туди були зупинені, але зараз вони знову відновлені. Гендиректор «Масандри» Яніна Павленко водночас бідкається, що в нинішньому році через пандемію буде зірвано програму винного туризму. Щорічно виноробні підприємства Криму приймали до 115 тисяч мандрівників, а цього року з березня прийом їх припинено... З червня 2019 року Євросоюз в спеціальному комюніке заявив, що на його територію буде дозволено доступ лише тим товарам, які отримають сертифікати від України. Але Яніна Павленко почала рекламну кампанію «Росію чекає виноробний бум», при якому заявила, що головним ринком для кримських вин є Росія. А депутат Держдуми Ігор Зотов звернувся до «глави Криму» Сергія Аксьонова з проханням створити в уряді держкомітет з виноградарства і виноробства і призначити його керівником... Жерара Депардьє, «символа широты русской души». Незадовго перед цим йому видали російський паспорт і надали квартиру десь на виселках, куди кіношний француз не поїхав. Не з’явився він і в Криму, бо місцеві чиновники, мабуть, оцінили фантастичність такого проєкту і ніякого департаменту не створили. Таким чином кримські вина від цієї метушні не стали ні якіснішими, ні законнішими. Ї їх не побільшало, бо без російських сертифікатів їх не брали і в Росії. А річ у тім, що навіть в Росії в процесі кріплення до вина додавали виноградний спирт, а в Криму для цього використовували етиловий. І щоб кримське вино стало відповідати російським стандартам, Держдума навіть внесла поправки в закон про вино. Після цього, щоб не порушувати міжнародних стандартів, у Росії все ж пішли Криму на поступки і вино, закріплене не виноградним, а етиловим спиртом, віднині називають не «винними напоями», а «спеціальне вино». Зіткнулися також із відсутністю пляшок, адже досі Крим використовував склотару, яка виготовлялась в Україні. З’явились кілька прожектів будівництва в Криму склотарного заводу, але вони так і не реалізовані. А потужностей склотарного заводу в Абрау-Дюрсо не вистачає для самих росіян. Крім всього російська держава, не як Україна, звикла наживатись на п’яницях, тому акцизний збір в Україні становив 0,03 рублі за літр спирту, а в Росії — 8 рублів, а в окремих випадках 8,58 рублів за літр безводного етилового спирту, що значно підвищувало ціну на вина і робило їх неконкурентоспроможними. Російський ринок переповнений низькопробними підробками і сурогатом вина. І це не дивно. В Україні давно вже діяв закон про вино, а в Росії його на той час не було, і вся галузь перебувала під ручним керуванням.
Карантин суттєво не вплинув на зростання цін продуктів харчування — НААН
Kurkul. -19.05.2020
Споживчі ціни на продукти харчування в Україні у квітні 2020 р. зросли проти березня на 2,2 %. І хоча цей показник перевищує рівень квітня останніх трьох років, який складав 1,2-1,5 %, він є меншим за відповідний показник 2014-2015 рр. у 4,0-4,3 %. Про це повідомив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко.
У березні зростання зазначених цін проти лютого складало 0,4 %. Відносно невисокий рівень зростання свідчить, що в період дії карантинних заходів, запроваджених в Україні з 12 березня 2020 р. цілком можливого зростання споживчих цін на продукти харчування не відбулося. «Зазвичай у період обмежень та невизначеності населення намагається збільшити запаси товарів першої необхідності, передусім продуктів харчування, що часто призводить до різкого збільшення попиту на них, перебоїв у постачанні та зростання цін на такі товари. Саме така ситуація спостерігалася нещодавно з милою серцю кожного українця гречаною крупою», — нагадав науковець. Разом з тим у березні-квітні 2020 р. масштабного ажіотажного попиту та суттєвого зростання роздрібних цін на продукти харчування не відбулося.«Частково це можна пояснити зменшенням купівельної спроможності громадян внаслідок обмежень для підприємницької діяльності та пересування, вплив яких можна буде оцінити після оприлюднення відповідних даних. Однак продукти харчування ніколи не відносилися витрат, на яких громадяни економлять», — зауважив експерт. Найбільше серед продуктів харчування у квітні зросли ціни на фрукти (+12,8 %), що можна пояснити сезонним фактором та тимчасовим закриттям оптово-роздрібних продовольчих ринків, а також на яйця (+9,4 %), які останнім часом постійно дешевшали: у березні на 12,3 %, у лютому — на 17,6 %.
Врожай суниці в Україні може стати найгіршим за п'ять років – експерти
УНІАН: Новини України.-19.05.2020
Такі висновки експерти оптового ринку "Шувар" зробили на підставі низького пропозиції ягід.
Врожай ранньої садової суниці в Україні цього року може стати найгіршим за останні п'ять років. Про це повідомляє прес-служба аналітичного департаменту оптового ринку сільськогосподарської продукції (ОРСП) "Шувар". "Врожай ранньої суниці є одним з найгірших за останні 5 років, ми це бачимо за динамікою пропозиції та цін на майданчику нашого оптового ринку. У попередні, навіть не дуже врожайні роки, суниця починала дешевшати з перших днів продажів, а в цьому році, через обмежену пропозицію, перші два тижні сезону ціни знижувалися досить повільно, негативна динаміка посилилася тільки після 15 травня", - наводяться в повідомленні слова керівника аналітичного департаменту оптового ринку "Шувар" Тетяни Гетьман. Також повідомляється, що сезон української полуниці 2020 року розпочався на тиждень пізніше, ніж рік тому – тоді він стартував в перших числах травня. "Швидше за все, найближчими днями ми побачимо більш інтенсивне зниження ціни. Втім, вже зрозуміло, що особливістю цього сезону буде рекордно висока ціна на ранню ягоду. На жаль, не всі виробники зможуть на цьому заробити, деякі господарства втратили значну частину врожаю через заморозки у першій половині травня", – додала Гетьман.
Україна експортувала рекордну кількість соняшникової олії
УНІАН: Новини України.-21.05.2020
Наразі експортовано понад 700 тисяч тонн олії.
У квітні 2020 року Україна відправила на продаж рекордну кількість соняшникової олії - понад 700 тисяч тонн. Про це повідомляє ТСН.ua. Цей продукт посідає друге місце в рейтингу українського експорту і приносить чотири мільярди доларів на рік. Слід зауважити, що ще 7% від експортних заробітків загалом. Слід зауважити, що ціни на соняшникову олію також продовжують зростати. Як повідомляв УНІАН, у Державній службі статистики назвали продукти, які найбільше зросли в ціні від початку цього року. Найбільше зросли у ціні гречка, цибуля, яблука та соняшникова олія. Гречана крупа здорожчала майже на 30%. Вартість цибулі зросла у понад два рази - до 18,5 гривні. Яблука зросли у ціні на майже 20%.
Торговые ограничения ЕС будут иметь соответствующую реакцию Украины - министерство
УНН.- 20.05.2020
Украина ценит торговое сотрудничество с ЕС, однако в случае ограничений будет вынуждена ввести соответствующие меры. Так в Министерстве развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины прокомментировали предложение Венгрии ограничить ввоз курятины в ЕС из других стран, передает УНН.
Отметим, что сегодня Украина является одним из крупнейших поставщиков мяса птицы в ЕС, а следовательно любые ограничения будут для страны серьезным ударом. В то же время, Украина является и импортером мяса птицы из ЕС, а следовательно перекрытие торговых границ будет взаимоневыгодным всем. В Минэкономики, ссылаясь на данные Евростата, рассказали, что в 2019 году Украина экспортировала в ЕС почти 110 тыс. тонн мяса птицы."Из них в Венгрию - 10,6 тыс. тонн (10,6% - ред.)", - пишут в министерстве. В то же время, из ЕС в Украину было ввезено 130,9 тыс. тонн продукта. 13,6% курятины поставила Украине Венгрия, рассказали в Минэкономики. Аналогичная тенденция сохраняется и в 2020 году. Так, в первом квартале 2020 года Украина поставила в ЕС 23,4 тыс. тонн мяса домашней птицы, в то же время из ЕС было ввезено в Украину - 26,5 тыс. тонн. "Таким образом, объемы поставок мяса птицы из ЕС превышают экспорт аналогичных товаров из Украины в Евросоюз. А в случае ограничения Европейским Союзом импорта украинской птицы, украинская сторона исходит из необходимости защиты национальных интересов и принятия соответствующих шагов, направленных на ограничение импорта мяса домашней птицы, происхождением из государств-членов ЕС", - прокомментировали в Минэкономики.