За час війни 5 українських виробників молокопродуктів вийшли на ринок ЄС
AgroNews.ua. -23.06.2022
33 українських підприємства станом на 15 червня поточного року мають право експортувати молочну продукцію до Євросоюзу. Про це говориться у повідомленні Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, пише agronews.ua.
Зокрема, 5 із них були акредитовані з початку війни. «Останнім часом лунають думки, що, враховуючи воєнний стан, треба сприяти послабленню вимог до українських підприємств. Але ми маємо пам’ятати про те, що сама процедура й самі вимоги ЄС базуються на європейських чинних нормативних актах і законодавстві. Тому фактично, коли рекомендується потужність до включення в реєстр експортерів до ЄС, не існує винятків. Є нормативи, є форма сертифіката, яку інспектор підписує та каже про те, чому саме відповідає вантаж, який експортується до ЄС. Також ці п’ять потужностей — це показник швидкої реакції та авторизації, здійсненої ЄС. Це показник того, як швидко ЄС включає наші потужності, за що їм варто віддати належне», — зазначила заступник голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко.
Восени Україну очікує дефіцит потужностей для зберігання нового врожаю
AgroNews.ua. -23.06.2022
До війни в Україні нараховувалось 1200 зерносховищ загальною місткістю 50 млн т. Проте 70% з них морально та фізично застарілі. Про це розповіла маркетинговий директор KMZ Industries Наталя Кулаковська, передає Kurkul.com, пише agronews.ua.
Згідно з даними, до війни Україна не мала дефіциту таких потужностей, тобто у нас максимум було 40-45 млн т одночасного зберігання. А станом на початок травня 2022 р. в Україні вже втрачено 13 млн т елеваторних потужностей. Частина зруйнована, інша — на окупованих територіях. З тих елеваторів, що зараз можуть працювати, 35% не будуть звільнені для приймання нового врожаю. Таким чином, за даними експертки, вже восени Україну очікує відчутний дефіцит елеваторних потужностей десь у 10-15 млн т для зберігання нового врожаю. «До початку жнив треба зменшити цей дефіцит хоча б на 50%, інакше у нас буде проблема зі зберіганням нового врожаю», — наголосила Наталя Кулаковська. На її думку, аграрії могли б розв’язувати цю проблему, але від початку війни у них немає змоги залучити кредитні кошти на інвестиційні потреби. «Отримати у державних банках кредити на посівну компанію, обігові кошти — це можливо. А от необігові — це, на жаль, неможливо, як в іноземних чи українських, так і в державних банках. Всім відмовляють і це є великою проблемою», — пояснила вона. Експертка додала, що друга проблема полягає в тому, що через брак коштів у бюджеті не підтвердили програму компенсації 20% від вартості на купівлю українського елеваторного обладнання. «Програма добре працювала, була дуже простою в формуванні пакета документів, отриманні самої компенсації без бюрократичних перепон. Вона допомагала аграріям і дозволяла їм зекономити. Багато наших клієнтів, що заключили контракти на початку року до війни розраховували на цю компенсацію, а тепер фактично мають сплатити на 20% більше», — обурюється представниця KMZ Industries.
Набрав чинності Закон України щодо стимулювання виробництва спирту
AgroNews.ua. -22.06.2022
Набрав чинності Закон України № 2284-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання виробництва спирту етилового денатурованого», підписаний 15 червня 2022 року Президентом України В. Зеленським. Про це повідомляє agroreview.com, пише agronews.ua.
Реалізація Закону сприятиме розвитку ринку спирту для технічних та хімічних потреб, імпортозаміщенню продукції технічного і хімічного призначення, збільшенню попиту на внутрішньому ринку на біоетанол, збільшенню переробки на внутрішньому ринку зерна (кукурудзи, пшениці, тритикале тощо). Прийнятий законопроект передбачає: ● використання для обліку спирту етилового денатурованого та біоетанолу масових витратомірів замість витратомірів-лічильників спирту етилового, які обліковують спирт за об’ємом; ● зобов’язання виробникам спирту етилового надсилати контролюючим органам технологічну схему встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового та/або масових витратомірів та схему встановлення цілодобових систем відеоспостереження за виробництвом та відпуском спирту етилового на акцизних складах; ● затвердження Кабінетом Міністрів України норм виробничих втрат і виходу спирту етилового та інших спиртових дистилятів, а також норми втрат і виходу готової продукції під час виробництва алкогольних напоїв; ● дозвіл на денатурацію біоетанолу бензином та етил-трет-бутиловим етером (наразі дозволяється зберігати біоетанол, денатурований лише бензином (1–10 відсотків)). Також Законом тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, передбачена можливість суб’єктам господарювання, які мають ліцензію на виробництво спирту етилового неденатурованого, виробляти спирт етиловий денатурований та/або біоетанол на підставі ліцензії на виробництво спирту етилового неденатурованого, а суб’єктам господарювання, які мають ліцензію на виробництво спирту етилового денатурованого, виробляти біоетанол. З метою реалізації положень Закону Мінагрополітики розпочало роботу по перегляду та розробці підзаконних нормативно-правових актів.
Запропоновано новий варіант експорту українського зерна
AgroNews.ua. -22.06.2022
В Угорщині запропонували транспортування українського продовольства через її територію. Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Guardian, про це заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто., пише agronews.ua.
“Угорщина запропонувала свою територію як можливий маршрут для експорту українського зерна у зв’язку з порушенням звичайних маршрутів”, – заявив міністр за підсумками зустрічі глав МЗС країн ЄС. Варто зауважити, що експорт зерна з України суттєво уcкладнений через вторгнення росії. Українська держава не може проводити транспортування зерна Чорним морем.
Німецька залізниця з липня щоденно вивозитиме зерно з України
AgroNews.ua. -21.06.2022
Німецька залізниця долучиться до експорту українського зерна, тестові перевезення мають бути завершені в липні. Про це сьогодні заявила посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен на онлайн-брифінзі, повідомляє «Укрінформ», пише agronews.ua.
Посол зазначила, що наразі немає можливості експортувати українське зерно через одеські порти, опрацьовуються різні варіанти здійснення експорту через українсько-польський кордон. «Ми хочемо допомогти. Німецька залізниця активно працює з українськими партнерами, щоб провести тестові перевезення. Я дуже сподіваюсь, що в липні ми це тестування завершимо і зможемо експортувати (українське) зерно щоденно», — сказала посол ФРН.
Сумарно Україні слід допомогти експортувати 58 млн т врожаю – Сольський
AГРОПОЛІТ. -26.06.2022
Уже за місяць через європейські порти та залізницю йтиме європейське зерно, що створить додаткове навантаження на логістику. Із врахуванням нового врожаю, Україні необхідно буде експортувати 58 млн т урожаю.
Про це заявив міністр АПК Микола Сольський. Він ініціював зустріч із міністрами сільського господарства та міністрами інфраструктури ЄС, основними операторами, щоб за результатами обговорень визначити операторів, які розширять базу європейських зерновозів. «Нам потрібно вивезти 18 млн тонн старого врожаю. Ще 60 млн тонн очікується із нового врожаю. На внутрішнє споживання буде спрямовано 20 млн тонн, а отже, експортувати потрібно сумарно 58 млн тонн урожаю, додав він», – наголосив міністр. Також він додав, що у вересні–жовтні 20222 року очікується и суттєве падіння в Україні обсягу посівів озимих. На зустрічі міністр сільського господарства ФРН Джем Оздемір зазначив, що Чорне море у довгостроковій перспективі не можна розглядати як безпечний маршрут для України, навіть після завершення бойових дій. За його словами, «потрібно шукати один чи кілька постійних альтернативних маршрутів».Росіяни імітують ситуацію, показуючи, як вони вболівають за продовольчу безпеку, виступають за недопущення голоду. Але їх дії повністю протилежні словам. Прикладом цього є знищення портів. А це означає тільки одне: Україна за підтримки ЄС має і надалі розвивати альтернативні маршрути експорту своєї продукції – на постійній основі, запобігаючи падінню експортних показників», – підкреслив Микола Сольський.
Озвучено, як змінився агроекспорт у Євросоюз після скасування мит на українську продукцію
AГРОПОЛІТ. -23.06.2022
Після скасовування мит на українську продукцію у Євросоюз групи товарів із правом дозволу експорту в ЄС лишилися тими ж, що і були: м'ясо птиці, молочка, равлики, мед, яйця, корми для тварин.
Про це в інтерв’ю AgroPolit.com розповіла заступниця голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко. «Скасування Європою мит не скасовує вимоги по безпечності та якості для українського агробізнесу. Вимоги по доступу на європейський ринок мають бути виконані згідно з законодавством ЄС. Тому великої активності бізнесу ми не бачимо. Торгівельна лінійка суттєво не розширилася. Групи товарів із правом дозволу експорту в ЄС лишилися тими ж, що і були: м'ясо птиці, молочка, равлики, мед, яйця, корми для тварин», – сказала Шевченко. Вона додала, що певний приріст ми бачимо у напрямку кількості схвалених заявок у молочній галузі: за останні 3 місяці ЄС схвалила заявки п’яти великих молочних підприємств. Але ми очікуємо, що протягом року зросте обсяг поставок в ЄС по м'ясу птиці, молочці та медові. Українські виробники із правом експорту на ринок ЄС дивляться на цей ринок як на альтернативу тим ринкам, транзит до яких серйозно ускладнився через війну», – наголосила керівник відомства.
Скасування переліку критичного імпорту: названо умови
AgroPortal.ua.-25.06.2022
Набуття чинності законопроєктом №7418, який скасовує пільги з оподаткування імпорту товарів з 1 липня, створить підстави для скасування переліку товарів критичного імпорту, який діє з початку російського вторгнення.
Про це заявила перший віцепрем'єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко, повідомляє пресслужба Мінекономіки. Вона нагадала, що після початку повномасштабної війни рф проти України Національний банк (НБУ) обмежив валютні платежі за кордон та дозволив оплати лише за переліком критичного імпорту, який затвердив Кабмін. Однак з того часу список товарів критичного імпорту переглядався в бік збільшення 18 разів, і сьогодні він містить близько 90% від усіх товарних категорій. «Ухвалення парламентом законопроєкту №7418 дає змогу застосувати альтернативний механізм балансування відпливу та припливу валюти до держави за рахунок стягнення мит і податків на імпорт. Йдеться про відновлення оподаткування для товарів, що ввозяться платниками єдиного податку першої, другої та третьої груп, для підприємств, що не сплачують ввізне мито, а також для автомобілів, що ввозяться громадянами. Після цього програма критичного імпорту може бути завершеною», — сказала Свириденко. За її словами, разом із тим, як Кабмін скасує перелік критичного імпорту, Нацбанк усуне обмеження на купівлю та переказ іноземної валюти за кордон.
Блокада портів: відсутність української олії відчуває весь світ
AgroPortal.ua.-25.06.2022
Соняшникова олія — один із трьох китів українського експорту агропромислової продукції.
Про це говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». Як зазначається, на відміну від пшениці та кукурудзи (2 інші великі складові українського агроекспорту), соняшникова олія є продуктом переробки, тобто продуктом із доданою вартістю, який виробляється на території України. В УКАБ підкреслили, що за результатами 2021 р. Україна змогла експортувати 5,1 млн т даного продукту. ТОП-5 світових експортерів соняшникової олії в світі в 2021 р.: 1 місце — Україна з обсягом 5,1 млн т; 2 — росія, 2,4 млн т; 3 — Нідерланди, 0,7 млн т; 4 — Туреччина, 0,6 млн т; 5 — Аргентина, 0,6 млн т. «Вже не один рік Україна тримає статус найбільшого світового експортера соняшникової олії. І зараз вона робить усе можливе, щоб і надалі забезпечувати нею світ, адже обмеження українського експорту через блокування морських портів російськими військами призвело до різкого зростання цін на всі види рослинних олій та їх дефіциту. Багатьом країнам світу немає різниці, яку рослинну олію споживати: соняшникову чи ріпакову, соєву чи пальмову. Тобто в багатьох випадках вони є взаємозамінними. Розуміння того, що тимчасово український експорт заблоковано, призвело до зростання цін на всі рослинні олії на 23% буквально за місяць (дані індексу FAO за березень 2022 р.). І тому в розблокуванні морських портів є дуже багато зацікавлених сторін як з боку України, так і світу, і це буквально стосується кожного мешканця нашої планети», — підкреслюють в УКАБ.
Уряд виділить 8 млн грн грантів на розвиток переробних підприємств
AgroPortal.ua.-24.06.2022
Держава надасть до 8 млн грн безповоротної допомоги тим, хто вже має бізнес у сфері переробки або хоче запустити нові проекти.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду 24 червня. «Цього тижня Уряд уже прийняв документи щодо запуску програми «єРобота» й анонсував одразу три грантові програми підтримки створення власного бізнесу. Сьогодні ми запускаємо ще три програми, які так само спрямовані на створення нових робочих місць, збільшення доходів українців та розвиток нашої економіки», — зазначив Денис Шмигаль. Серед них — програма безповоротних грантів на створення й розвиток переробних підприємств. За словами прем’єр-міністра, це можуть бути підприємства у сфері деревообробки, меблевого виробництва, металообробки, агропереробки, виробництва будматеріалів тощо.
Денис Шмигаль: «Грант можна буде витратити на придбання обладнання. Головні вимоги до отримувачів: створення не менше 25 нових робочих місць і сплата податків. Люди, які хочуть отримати грант, повинні представити робочу ідею, чіткий бізнес-план та залучити власні кошти на свою справу». Як повідомив Денис Шмигаль, для перших заявників власний внесок за цією програмою має скласти 30%. Також держава надає додаткові можливості отримати доступний кредити за програмою «5-7-9» у розмірі до 16 млн грн.
Мінагрополітики планують знову об’єднати
AgroPortal.ua.-24.06.2022
Міністерство аграрної політики та продовольства планується до кінця 2022 року об’єднати з Міністерством економіки та створити нове Міністерство економічного розвитку та інновацій.
Згідно Загального плану трансформації виконавчої влади в Україні, яке є в розпорядженні видання, об’єднані міністерства входитимуть у Блок «Економічне зростання та інновації». Серед поставлених цільових показників діяльності — поглиблення переробки та збільшення експорту агропродукції. Попередньо всього діючі наразі 20 міністерств планується об’єднати у 12.
Україна йде на історичний рекорд експорту соняшнику
AgroPortal.ua.-24.06.2022
Обсяг експорту соняшнику з України в травні сягнув багаторічного місячного максимуму, склавши 352 тис. т, що втричі більше показника квітня.
Усього з початку поточного сезону (1 вересня — 20 червня) з України було експортовано майже 895 тис. т олійної, що в 5 разів перевищує показник за 10 місяців 2020/21 МР та стало рекордом для галузі за більш ніж 20 років, повідомляє ІА «АПК-Інформ». «Суттєве навантаження на логістику та багатотижневі черги на західних переходах значно збільшують термін доставки сировини до кінцевих покупців та трохи стримують темпи відвантаження соняшнику з країни. Але незважаючи на логістичні складнощі, в червні темпи експорту поки що тільки ростуть, і за підсумками майже 3 тижнів уже склали близько 365 тис. т», — пояснюють експерти. Зазначається, що наближення нового врожаю ріпаку в Європі та Україні поки що тисне лише на вартість українського соняшнику, а можливе зниження саме обсягів експорту, ймовірно, можна буде спостерігати не раніше липня. Враховуючи поточні реалії, аналітики підвищили прогноз експорту українського соняшнику в 2021/22 МР до 1,3 млн т, що в 7 разів перевищить показник попереднього сезону та може стати історичним максимумом для країни. «Однак в міру збільшення навантаження на логістику через відвантаження з України зернових та ріпаку нового врожаю подальші коригування прогнозу не виключаються», — зазначають експерти.
Тимчасові зерносховища потрібно будувати на території України — думка
Kurkul. -23.06.2022
Сполучені Штати спільно з європейськими союзниками працюють над вивезенням зерна з України залізничним шляхом, зокрема шляхом будівництва зерносховищ на українському кордоні. Так, Міністр сільського господарства Польщі Генрик Ковальчик заявив, що на будівництво тимчасових зерносховищ на кордоні з Україною для вивезення зерна піде від трьох до чотирьох місяців.
Проте польські фермери вкрай не зацікавлені в тому, щоб на території Польщі зберігалося українське зерно. Про це розповів Дмитро Шкорупєєв, керівник проєкту з будівництва елеваторів, у блозі «Як зберегти зерно в умовах війни при заблокованих портах в Україні?» на Elevatorist.com. За його словами, будівництво таких зерносховищ неминуче вплине на внутрішні ціни на зерно.«Мені особисто довелось відправляти залізницею в дев’яності роки українське зерно в Польщу. З цього приводу з польськими фермерами була ціла війна. До речі, поява українського зерна в Європі, це глобальна проблема для всієї Європи. Як казав мені колись польський фермер, коли в Україні серйозно займуться сільським господарством, в Європі вимушені будуть шукати собі щось інше», — пояснив елеваторист. Так, на його думку, тимчасові зерносклади потрібно будувати на території України.«Щоб не було впливу на внутрішні ціни в Європі. Євросоюз буде сприяти тільки транзиту українського зерна через свої кордони. Всі інші варіанти будуть гальмуватися», — пояснив експерт.
Соль вернулась в супермаркеты: импортная продукция оказалась дешевле украинской
Today. ua -23.06.2022
Соль с началом войны стала дефицитным товаром, как и гречка. Украинские магазины начали бороться с дефицитом с помощью импорта. В супермаркетах обнаружили соль из Чехии, Турции и Италии по доступным ценам.
Ажиотаж вокруг соли начался после новости о приостановке деятельности госпредприятия "Артемсоль". Производитель являлся крупнейшим в Украине и Восточной Европе. Перебои в работе связаны с активными боевыми действиями в регионе. Люди начали массово скупать соль, цена на которую взлетела. Однако в Днепре, похоже, решили проблему. В местной сети супермаркетов "Сильпо" начали продавать соль. Каменная пищевая йодированная соль производства Чехии стоит 19,99 гривны за килограмм. Такая же ценовая политика и в отношении турецкой продукции. Итальянскую морскую соль крупного помола продают за 29,89 гривны. При этом каменная соль из украинского Запорожья обойдется в 27,99 гривны за килограммовую пачку, сообщило издание "Наше Місто". Примечательно, что возле пакетов соли нет очередей. Сотрудники торговой сети не устанавливали ограничений на покупку дефицитного товара. Ранее стало известно, что турецкую соль реализуют в сети супермаркетов АТБ. 750-граммовая пачка реализуется по цене около 17 грн. По данным покупателей, продукция отличного качества, но ее сложно найти в супермаркетах – быстро сметают с полок.
Знайти нові маршрути для українського зерна буде непросто, — NYT
Фокус.-22.06.2022
Ширина залізничних колій в Україні відрізняється від європейських, на Дунаї недостатньо поромів для перевезення значних обсягів зернових, а маленький румунський порт Констанца просто не впорається з нашим урожаєм.
Блокада Чорного моря російськими військами призвела до глобального зростання цін на зернові та викликала побоювання щодо голоду. До того ж Україні доводиться шукати нові маршрути для постачання сільгосппродукції. Про це повідомляє NYT. Замість постачання пшениці, соняшникової олії, кукурудзи й інших продуктів через українські порти, доводиться розглядати альтернативні варіанти — через Польщу, або Дунаєм на південний захід у Румунії і далі через румунський чорноморський порт Констанца. Представники країн Заходу пропонують свої альтернативи, наприклад, президент США Джо Байден минулого тижня заявив, що Сполучені Штати спільно з ЄС можуть побудувати зерносховища в Польщі. Британський прем'єр-міністр Борис Джонсон запропонував розвивати наземні маршрути, що вже використовуються. Проте, за оцінками аналітиків, альтернативних маршрутів, хоча вони й дещо збільшують експорт, все ж таки буде недостатньо, щоб задовольнити глобальний попит. Майк Лі, фахівець із чорноморських сільськогосподарських проєктів британської компанії Green Square Agro Consulting вважає, що чорноморські порти — єдиний реальний маршрут для постачання потрібного обсягу зернових, й альтернативи морським портам немає. Президент Зеленський визнав, що альтернативні маршрути є більш дорогими і дозволяють перевозити дуже невеликий відсоток від колишніх обсягів зерна — від 50 до 60 мільйонів тонн сільськогосподарської продукції щорічно. У 2019 році до пандемії Україна забезпечувала приблизно 15% світового експорту пшениці. На думку Андре Дефуа, який представляє компанію Strategie Grain, якщо не станеться дива, обсяги експорту знизяться до 6%.
G7 закликає Росію забезпечити вільне проходження суден із сільгосппродукцією в Чорному морі, - заява
Цензор.Нет.- 27.06.2022
Країни G7 закликають Росію гарантувати вільне проходження суден із сільськогосподарською продукцією з українських портів.
Про це повідомляється у спільній заяві цих країн, інформує Цензор.НЕТ із посиланням на "Інтерфакс-Україна". "Ми наполегливо закликаємо Росію (...) забезпечити безпечне проходження суден із сільськогосподарськими товарами з українських портів на Чорному морі", - йдеться у документі. Наголошується, що країни G7 мають намір рішуче підтримувати Україну у виробництві та експорті зерна, олії та інших сільгосптоварів. "Ми також сприятимемо розробці скоординованих ініціатив щодо гарантування глобальної продовольчої безпеки, а також реагуватимемо на причини виникнення глобальної продовольчої кризи", - наголошується в заяві.