Бджолярі називають цьогорічний медовий сезон найгіршим за останні 40 років
Agravery. -30.09.2020
Пасічники одностайно кажуть, що нинішній сезон — найгірший за останні 40 років, через несприятливі погодні умови.
Про це розповів Костянтин Козирєв, пасічник, передає golos.com.ua. «З 12 травня і по 7 липня бджіл треба було підгодовувати, щоб не померли. Доводилося вибирати між виживанням сімей і якісним медом, котрий ніколи у вас не вийде, якщо довго годувати бджіл цукровим сиропом. Якщо даєте більше 240 грамів на сім'ю, бджола починає відкладати цукор про запас», — розповідає бджоляр. За словами Козирєва, медоносна фацелія і та споживалася бджолами не ради доброго медозбору, а як органічна підтримка, їжа для розвитку. Навіть коли пішов взяток від соняшнику, сім'я приносила за день нектару не 4−7 кілограмів, як зазвичай, а в середньому 1−1,5 кг. «Після цього всього пасічники мусять підняти ціну на мед. Наразі собівартість кілограма меду — понад 70 грн. У 2018 році, для порівняння, було 43 грн. Але ні коронавірус, ні неврожайний рік великого ажіотажу на цінний продукт не спричинили», — додає пасічник. Нагадаємо, українські бджолярі зможуть безпосередньо торгувати з Європою на «Медовій біржі».
«Житомирський лікеро-горілчаний завод» передали ФДМУ для приватизації
Agravery. -30.09.2020
Державне підприємство «Житомирський лікеро-горілчаний завод» передали в управління Фонду державного майна України для подальшої приватизації підприємства.Про це повідомляє прес-служба Офісу президента України. «Президент України Володимир Зеленський підписав указ №412/2020 „Деякі питання оптимізації переліку об'єктів державної власності, що забезпечують діяльність президента України“, яким передав державне підприємство „Житомирський лікеро-горілчаний завод“ в управління Фонду державного майна України для подальшої приватизації підприємства», — йдеться в повідомленні. Зазначимо, що такий крок здійснено з метою оптимізації переліку об'єктів державної власності, які перебувають в управлінні Державного управління справами, однак не використовуються для забезпечення діяльності президента України. «Оскільки „Житомирський лікеро-горілчаний завод“ є таким об'єктом, Зеленський підтримав пропозицію ДУС про його передачу в управління Фонду державного майна України для подальшої приватизації», — розповіли у відомстві.
В Україні сезон цукроваріння розпочали 12 заводів
Agravery. -30.09.2020
Станом на 28 вересня в Україні виготовлено 70,2 тис. т цукру та перероблено 548,9 тис. т цукрових буряків.
Про це повідомляє прес-служба Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор». Зазначимо, що сезон цукроваріння офіційно розпочато 5 вересня. Новий сезон цукрові заводи розпочали у такій послідовності: 5 вересня — ТзОВ «Радехівський цукор» (Радехівське виробництво). 10 вересня — ТОВ «Цукорагропром» філія «Яреськівський цукровий завод». 12 вересня — ПрАТ «Червонський цукровик». 15 вересня — ТОВ «Старокостянтинівцукор». 16 вересня — ТзОВ «Радехівський цукор» (Хоростківське виробництво). 19 вересня — ТОВ «Цукорагропром» філія «Жданівський цукровий завод». 19 вересня — ПАТ «Городище-Пустоварівський цукровий завод». 20 вересня — ТОВ «Юзефо-Миколаївська АПК». 20 вересня — ПАТ «Саливонківський цукровий завод». 23 вересня — ПАТ «Линовицький цукровий комбінат „Красний“». 23 вересня — ПрАТ «Шепетівський цукровий комбінат». 26 вересня — ТзОВ «Радехівський цукор» (Чортківське виробництво). Нагадаємо, виробництво цукру в Україні прогнозується на рівні 1,2 млн тонн.
Євросоюз виділив на держпідтримку агросектору €58 млрд
Agravery. -25.09.2020
Загальний бюджет Євросоюзу становить €160 млрд, з яких €58 млрд надано на держпідтримку АПК.Про це розповів Сергій Лахно, радник МЮФ Integrities, передає agropolit.com. «Левову частку цієї підтримки отримує Польща — 8−10% (€28 млрд). При цьому із цих €58 млрд на пряму підтримку агросектору іде €41,7 млрд, а решта — на всі інші програми», — зазначає Лахно. За його словами, у цьому році через коронавірус у ЄС запровадили нові системи допомоги, які почали діяти з 19 березня 2020 року. «В ЄС ухвалили новий механізм — тимчасову структуру заходів на допомогу агровиробникам, в тому числі молочникам», — підкреслив радник МЮФ Integrities. Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації, зауважує, що наразі європейці у 100 разів більше отримують держпідтримки, крім того є національні дотації. Тому він переконаний, що слід ініціювати збільшення держпідтримки в Україні.
Аграрний сектор України хронічно недофінансується
AgroNews.ua. -29.09.2020
Аграрний сектор України хронічно недофінансується, при тому, що ринок кредитування в Україні значно відстає від рівня тієї ж Европи, – таку думку висловили експерти аграрного ринку під час пресконференції, присвяченій проблемам зернового ринку, яка відбулася 28 вересня 2020 року у Києві. Про це повідомляє agronews.ua.
В Україні склалася унікальна ситуація з фінансуванням аграрного сектору. Так, у сільському господарстві найменша кількість кредитів, які не обслуговуються. У той же час українські аграрії найменше кредитуються. Як ця проблема вирішувалася? Вона вирішувалася у значній мірі внаслідок того, що аграрії отримували фінансування від агротрейдерів, різноманітних технологічних компаній, зокрема, поставників міндобрив, насіння, засобів захисту рослин тощо. Тож ми усі усвідомлюємо, що наші поставники та суміжники – це суттєва допомога агросектору у його розвитку, – пролунало на пресконференції. Тож на сьогодні склалася система форвардних контрактів або аграрних розписок, коли аграрії кредитуються під майбутній врожай. Інколи такі умови кредитування навіть кращі, ніж умови банків, – зазначив, зокрема, Роман Сластьон, генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу. Цьогоріч частина аграріїв, через фактичну відсутність врожаю, не можуть фізично виконати форвардні контракти. Але є частина аграріїв, які відмовляються виконувати контракти, хоча втрати врожаю немає, повідомив Микола Горбачьов, президент Української зернової асоціації.
В Україні стали більше споживати шампанських вин
AgroNews.ua. -25.09.2020
В Україні досить суттєво зросло виробництво вин ігристих – на 19,1%. Однак, виробництво вермутів та вин ароматизованих впало більш ніж удвічі – на 44,6%. Про це повідомляє Держстатистики України, пише agronews.ua.
Також за рік виробництво горілки в Україні зросло на 17%. Виробництво лікерів також зросло – на 4,1%. Окрім того, Україна наростила виробництво слабоалкогольних напоїв, але несуттєво – на 1,5%. У той же час, статистичні дані свідчать про скорочення виробництва пива солодового – на 4,2%.
Зеленський запровадив в Україні День виноградаря і винороба
AgroNews.ua. -25.09.2020
Президент Володимир Зеленський підписав указ № 403/2020 про встановлення в Україні професійного свята — Дня виноградаря і винороба, яке відзначатиметься щороку в другу неділю листопада. Про це Голова держави повідомив під час робочої поїздки на Закарпаття. Про це повідомляє пресслужба Офісу Президента, пише agronews.ua.
Виступаючи на представленні Стратегії розвитку Закарпатської області до 2027 року, Президент зауважив, що цей регіон має хороший потенціал у виробництві органічної продукції, зокрема у виноградарстві та виноробстві. «Це важлива складова для сільського господарства, важлива для інфраструктури й робочих місць у сільській місцевості. Сьогодні я підписав указ, що встановлює в Україні офіційне свято – День виноградаря і винороба. Я знаю, що це було важливо для людей, які працюють у цій галузі. Це символічний крок, який підкреслює повагу до цієї професії», – сказав Володимир Зеленський. Голова держави також зазначив, що уряд і профільне міністерство мають представити комплекс заходів для розвитку українського виноградарства та виноробства. «Ми часто кажемо про «економічний націоналізм». Давайте зробимо так, щоб закарпатське, одеське, херсонське і, звичайно, кримське вино за якістю та популярністю нічим не поступалося італійським, іспанським та французьким винам», – наголосив Президент.
У м’ясній галузі виробники і переробники – не протилежні полюси, а партнери, – Бабенко
AgroNews.ua. -23.09.2020
М’ясна галузь нині на порозі змін, і саме тепер входить у зону турбулентності. Цьому передувала кількарічна тенденція скорочення поголів’я та закриття свинокомплексів, що спричинило дефіцит свиней — сировини для м’ясокомбінатів, а за ним — подорожчання вітчизняних м’ясних виробів. Для м’ясопереробних підприємств питання сировинної безпеки стало ключовим. Про це заявив генеральний директор Центру підвищення ефективності в тваринництві, виконавчий директор Асоціації “М’ясної галузі” Микола Бабенко, пише agronews.ua.
“Проблеми поглибили епідеміологічна, економічна та соціальна кризи, які призвели до збільшення витрат виробників і зниження купівельної спроможності населення. Висока собівартість свинини не лише зробила український експорт неконкурентоздатним на зовнішньому, а й похитнула позиції споживання цього м’яса на внутрішньому ринку”, – наголосив Бабенко. Він зазначив, що нині Україна нарощує обсяги імпорту м’яса свиней: з одного боку, через штучно створений дефіцит сировини, а з іншого — дешевшу сировину з Євросоюзу. Імпортовані напівтуші свиней із ЄС коштують для переробників 58 грн за кілограм із ПДВ, в той час, як з українських свиней — 68 грн за кілограм із ПДВ. “Загалом різкі коливання цін на свинину негативно відбиваються на всіх ланках ланцюга: від вирощування та переробки свинини до продажу та споживання. Так, від низьких цін на живця потерпають ті, хто вирощує свиней, від високих — переробники та кінцевий споживач, за обох сценаріїв — галузь загалом”, – пояснив експерт. Микола Бабенко додав, що проти всіх спрацьовує недоброчесність деяких гравців ринку. Як у разі коли ситуацією з невизначеністю в період карантину скористалися деякі свинарі й необґрунтовано підвищили ціни на живця, що призвело до зростання цін переробників для торговельних мереж.“Водночас виробники курятини знизили ціни на свою продукцію. З падінням попиту переробників на свиней пропозиція на них стала перевищувати попит — і ціна суттєво знизилась. Однак момент було втрачено, попит на свинину і продукцію з неї впав, а в програші лишились і свинарі, і переробники. Тобто незалежно від того, яка ланка переоцінена чи недооцінена, дискомфорт від цього відчувають усі”, – підкреслив фахівець.
Україна відкриє ринок Мексики для курятини
AГРОПОЛІТ. – 30.09.2020
Т. в. о. голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко провела відео-зустріч з представниками компетентного органу Мексиканських Сполучених Штатів. щодо акредитації України для відкриття ринку Мексики для української курятини.
Про це повідомляє пресслужба Держпродспоживслужби. «Також було розглянуто можливості акредитації підприємств потенційних експортерів в умовах пандемії. Українська сторона підкреслила важливість позитивного завершення перемовин щодо погодження форми міжнародного сертифіката на експорт сперми коней з України до Мексики. Зокрема, було обговорено питання щодо узгодження вимог експорту рептилій та дикої птиці до Мексики», – ідеться у повідомленні. Ольга Шевченко відзначила, що таке посилення співпраці між компетентними органами і бізнес спільнотами наших країн в подальшому створить сприятливі умови для бізнесу, а також прискорить процеси інтенсифікації торгівлі між Україною та Мексикою За результатами зустрічі було узгоджено подальший алгоритм дій щодо прискорення процесів розвитку торгівлі між Україною та Мексикою.
Україна може повністю задовольнити попит ЄС в продукції олійних культур, – експерт
AГРОПОЛІТ. – 28.09.2020
За умови дотримання якості продукції за конкурентною ціною Україна має шанс вибороти місце ключового постачальника олійних культур та продуктів їх переробки до держав – членів Європейського Союзу.
Про це заявив науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Артем Педорченко, повідомляє сайт інституту. За даними Міністерства сільського господарства США (USDA), у 2019 році європейські країни виробили 12,4 млн т соєвого шроту, 4,7 млн т соняшникового та 12,8 млн т ріпакового шроту. «При цьому потреби ЄС складають 30,9 млн т соєвого шроту, 7,9 млн т – соняшникового і 13,1 млн т – ріпакового, зауважив Артем Педорченко. Таким чином, місцеві виробники лише на 58 % покривають потреби ЄС у цьому виді агропродукції», – вважає експерт. Він зауважив, що внаслідок цього країни регіону щороку імпортують близько третини – 21-22 млн т – насіння споживаних в ЄС олійних культур: сої – до 15 млн т, ріпаку – до 6 млн т, соняшнику – до 0,5 млн т, , а також майже половину олійних шротів – близько 22 млн т, які використовуються як корм для тварин. Протягом останніх шести років характерною рисою в експорті олійних з України є стійка тенденція до збільшення поставок до країн ЄС та Азії з одночасним зменшенням частки експорту до країн СНД, зазначив Артем Педорченко, — зазначив науковець.Він додав, що у січні-червні 2020 року, за даними Державної служби статистики України, обсяги вітчизняних поставок до Євросоюзу склали: олійних культур на 145 млн дол. США (74 % до відповідного періоду 2019 року.), олій та жирів – на 957 млн дол. США (130 %), залишків і відходів харчової промисловості – на 227 млн дол. США (75 %). Хоча в цілому для України показники зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією з Євросоюзом у І півріччі 2020 року погіршились, це не є критичним. Адже у третьому і четвертому кварталах ймовірні помітні зрушення в її обсягах як у грошовому так і у кількісному виразі, що диктуватимуться поставками з урожаю нового сезону, який починається для ріпаку з липня, а для сої та соняшнику – з вересня, а також ростом цін на згадувані види агропродукції на світових ринках, – підсумував Артем Педорченко.
Уряд просить у ЄС про збільшення експорту молока на Захід
AГРОПОЛІТ. – 28.09.2020
Уряд і МЕРТ звертаються до ЄС із проханням збільшити можливості для українського експорту. У цьому запевнив заступник міністра економрозвитку Тарас Качка під час Всеукраїнського молочного форуму-2020. Організатори – спілка молочних підприємств України й Центр новітніх технологій та інновацій. Основна тема форуму: «Молочна галузь на межі колапсу, або Як зберегти тваринництво та захистити внутрішній ринок від експансії молочного імпорту?». Серед учасників представники Кабміну, провідні учасники молочного ринку та рітейлу, експерти.
Тарас Качка розповів, що у Польщі активно збільшуються об'єми виробництва молока та молочної продукції, тому українська продукція стає непотрібною. «Польща є великою скалкою як для ЄС, так і для нас. Це буде ще на десятиліття не лише для молока, а і для тваринництва вцілому. Чому? Тому що вони насправді настільки щасливо і радісно утилізували кошти фондів Європейського Союзу, що створили дисбаланс навіть усередині ЄС. Це проблема, і цю проблему ми намагаємося донести до Брюсселя. Які наслідки такої проблеми? Що, давайте не впускати українців, тому що поляки занадто багато виробляють. Ця проблема насправді створена, спільна сільськогосподарська політика ЄС не спрацювала. Так як мав бути запобіжник, який мав би сказати: не треба перевиробництва. Через це пройшли Нідерланди 20-30 років тому, французи тощо», – сказав Качка.
В Україні створюють законодавчу базу для боротьби з фальсифікованими молочними продуктами
AГРОПОЛІТ. – 27.09.2020
Мінекономіки працює над створенням законодавчої бази для боротьби з фальсифікованими молочними продуктами.
Про це повідомив заступник міністра розвитку економіки Сергій Глущенко під час Всеукраїнського молочного форуму-2020. Він зазначив, що молочна галузь в Україні зараз переживає складні часи: скорочується поголів'я корів, суттєво зросли обсяги імпорту, значний дефіцит сировини, знизилась ділова активність у зв' язку з Covid-19 — як результат зменшується виробництво молока. Також Сергій Глущенко назвав ключові законопроєкти, які за останні місяці розробило Мінекономіки, та які матимуть позитивний вплив на молочну галузь і весь агропромисловий комплекс: -«Про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами» ; - «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин», ухвалення якого очікується вже наступного тижня. Він суттєво вплине на утримання ВРХ, забезпечення умов для його блаполуччя, застосування ветеринарних препаратів. Це безпечність молочної сировини і кінцевої продукції.; «Про захист рослин», який пов'язаний із вирощуванням кормів для ВРХ, залишками пестицидів у них. Всі урядовці підтримали цю ідею. Державна підтримка сектору зменшилась удвічі – маємо 4 млрд грн. Ті, хто робив цю програму, не розуміють важливості для економіки України аграрного сектору. Сподіваюсь, буде найближчим часом створене профільне міністерство, яке буде займатись проблемами сектору», — наголосив він.
Мінекономіки прогнозує скорочення виробництва цукру в Україні
AГРОПОЛІТ. – 23.09.2020
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства очікує, що виробництво цукру в Україні поточного маркетингового року (МР, вересень 2020 — серпень 2021) буде на рівні 1,2 млн т, що на 19% менше, ніж у попередньому сезоні (1,48 млн т).
Про це йдеться у повідомленні Міністерства. «Прогнозоване виробництво цукру в 1,2 млн т повністю забезпечує потребу внутрішнього ринку шляхом власного виробництва», — відзначають в Мінекономрозвитку. Також повідомляється, що затримка збору цукрових буряків на 2-3 тижні через погодні умови не позначиться на обсягах врожаю. Цього року у країні планують запрацювати 33 цукрових заводи - на 2 більше, ніж минулого року. У повідомленні наводяться дані Держстату, згідно з якими у 2020 році площі посіву цукрових буряків склали 218,9 тис. га – на рівні минулого року. Перехідні залишки на початок 2020/21 МР становлять 60-70 тис. т на промислових підприємствах і 40-50 тисяч тонн на підприємствах оптової та роздрібної торгівлі.
В МХП назвали головні критерії вирощування птиці без антибіотиків
AgroPortal.ua.- 28.09.2020
Підприємства «Миронівська птахофабрика», «Вінницька птахофабрика» та «Оріль-Лідер» Групи МХП пройшли незалежний аудит СПУ та отримали право наносити додаткове маркування класу «А» на свою продукцію, що означає, що антимікробні засоби не застосовувалися на жодному з етапів вирощування. Перехід на нову концепцію «Без антибіотиків» викликаний прагненням компанії до цілей сталого розвитку здоров'я людини й тварин та підтримкою ініціативи «Єдине здоров'я для всіх».
Про це повідомив головний ветеринарний лікар МХП Євген Бойко під час прес-конференції щодо безпечності продукції та відмови від використання антибіотиків у птахівництві. «Як відповідальний бізнес, що впроваджує кращі європейські практики у своїй діяльності й є лідером галузі в Україні, ще в 2019 році МХП почав процес переходу на антибіотик-free, чітко прийнявши для себе стратегію — повна відмова від використання антибіотиків. Три підприємства компанії пройшли незалежний аудит за розробленими стандартами ФАО при підтримці Союзу птахівників України та отримали право використовувати маркування класу «А» — антимікробні засоби не використовуються на жодному із виробничих процесів, тобто продукція вільна від антибіотиків», — розповідає Євген Бойко. За його словами, першим критерієм, відповідно до напрацьованої стратегії, було отримання повноцінного якісного молодняка від прабатьків. На птахофабриці добових курчат відразу перевіряють на бактеріальні та вірусні хвороби. «Ми почали отримувати більш повноцінний добовий молодняк бройлерів. Якщо ми маємо якісний молодняк і якісно продезінфіковані пташники, то антибіотики не потрібні. Тим більше, на ринку Україні з«явилося багато препаратів — підкислювачі, пробіотики, які здатні замінити антибіотики. Звісно, щоб дійти до цього рівня, необхідно вкласти багато коштів: птицю потрібно було промоніторити на всі вірусні та бактеріальні захворювання, зробити безліч аналізів та досліджень із різними препаратами та підібрати найбільш ефективні», — зазначає Євген Бойко. Він також розповів, що при вирощуванні птиці без антибіотиків велике значення відіграє якість питної води. Перед запровадженням системи антибіотик-free компанія консультувалася з багатьма світовими ветеринарними інститутами, і там порадили починати процес змін із контролю якості питної води. Зараз на виробничих майданчиках МХП стоять новітні системи хлорування води та водопідготовки, і птиця споживає воду відповідно до ГОСТ 18294:2009 Вода питна.
Украина намерена наращивать агроэкспорт в Индию
AgroPortal.ua.- 25.09.2020
Индия является одним из основных торговых партнеров Украины в агропромышленном комплексе.
Об этом шла речь в ходе встречи премьер-министра Дениса Шмыгаля с Чрезвычайным и полномочным послом Индии в Украине Партхой Сатпатхи, сообщает правительственный портал. «По итогам прошлого года Индия заняла второе место среди стран-импортеров украинской аграрной продукции. Поэтому мы готовы к дальнейшему сотрудничеству в аграрном секторе с целью наращивания объемов экспорта сельскохозяйственной и пищевой продукции в Индию», — скзаал глава правительства. Премьер подчеркнул, что необходимо приложить усилия для возобновления полноформатного двустороннего диалога, и Украина готова активизировать его на всех уровнях. «Недавно мы создали Министерство по вопросам стратегических отраслей промышленности, которое комплексно занимается авиакосмической отраслью и военно-оборонным комплексом. Мы заинтересованы в развитии сотрудничества по целому ряду направлений в научно-технологической сфере, а также в обмене опытом и лучшими практиками в этой области», — сказал премьер-министр.
Український агроекспорт просів до $13,7 млрд
AgroPortal.ua.- 23.09.2020
Експорт продукції АПК з України за січень-серпень 2020 р. склав $13,7 млрд, що на 0,8% менше ніж за аналогічний період минулого року.
Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». При цьому, імпорт зазначеної продукції навпаки демонструє зростання. Так, за перші 8 місяців 2020 р. він склав майже $4 млрд, що на 15% більше ніж за січень-серпень минулого року. Зовнішньоторговельний баланс агропродовольчої продукції склав $9,7 млрд, що свідчить про те, що Україна залишається нетто-експортером цієї продукції. В товарній структурі експорту найбільше зросли поставки: соняшникової олії на $619,6 млн (+22%), пшениці на $173,7 млн (+6%) та ячменю на $149,5 млн (+37%). Натомість, скоротилися поставки: кукурудзи на $436,4 млн (-15%), соєвих бобів на $302 млн (-54%) та насіння ріпаку на $459 млн (-30%). Україна наростила імпорт: сирів на $71,6 млн (в 2 рази), тютюну на $43,2 млн (+42%) та картоплі на $42,8 млн (в 6 разів). Разом з тим, скоротився імпорт: насіння соняшнику на $22,9 млн (-12%), кукурудзи на $15,7 млн (-15%) та мороженої риби на $15,1 млн (-7%)
НАЗК виявило корупційні ризики у постанові про створення Національного оператора на ринку тютюнових виробів
Газета по-українські.-29.09.2020
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило корупціогенні фактори у постанові Кабінету міністрів про створення Національного оператора на ринку тютюнових виробів.
Про це у Facebook повідомила Ліга Антитрасту. "НАЗК виявило корупціогенні фактори у постанові Кабінету міністрів про створення Національного оператора на ринку тютюнових виробів", - йдеться у повідомленні. При цьому у НАЗК зазначили, що агентство вже не зможе проаналізувати проєкт, оскільки уряд 9 вересня встиг його прийняти. Однак зазначається, що НАЗК здійснило моніторинг положень вже прийнятої постанови та виявило в ній корупціогенні фактори, що сприяють або можуть сприяти корупційним правопорушенням. У зв'язку із цим агентсвто надішле звернення до Міністерства юстиції з пропозицією включити зазначену постанову до плану проведення антикорупційної експертизи нормативно-правових актів.
Україна - серед топових постачальників контрабанди сигарет в ЄС
Газета по-українські.-28.09.2020
Україна перебуває в топп'ятірці постачальників контрабандних і контрафактних сигарет в Європейському Союзі. За 7 місяців нинішнього року тут виявили 5,5 млн пачок контрабандних сигарет.
2019-го в ЄС з України надійшло 2,4 млрд таких цигарок. Цьогоріч кількість підробки брендів стрімко зростає . За даними асоціації "Укртютюн", кожна 5-та нелегальна пачка — це контрафакт, пише "Новое время". Європейський Союз як ринок збуту контрабандисти вважають привабливим, бо європейські сигарети дорожчі за українські. Ставка робиться на те, що покупці виберуть дешеву контрабанду. При надто високій ціні на сигарети або при різкому підвищенні акцизів попит на відносно дешеву контрабандну продукцію теж починає зростати. А з ним зростає і пропозиція. У підсумку виходить замкнене коло, яке розгойдує "тіньову" торгівлю. З такими проблемами зіткнулися, наприклад, Румунія та Польща, в які течуть нелегальні цигарки, зокрема, і з України.
В Украине выросли цены на молоко-сырье
Дело.-29.09.2020
Сырое молоко снова подорожало
Цены на сырое молоко в Украине движутся вверх. На данный момент они практически восстановились до показателей, которые были в начале 2020 года, сообщает пресс-служба "Ассоциации производителей молока". Указано, что за месяц средняя цена на молоко-сырье добавила 20 копеек до 10,24 грн/кг. При этом экстра-сорт подорожал на 21 копейку до 10,85 грн/кг, высший сорт — на 22 копейки до 10,30 грн/кг, первый сорт — на 17 копеек до 9,56 грн/кг. В то же время цены на средние и крупные партии экстра-сорта молока по регионам колеблются в следующих пределах: север и центр — 10,6-11,1 грн/кг, юг и восток — 10,5-11,0, запад — 10,5-11,04 грн/кг. По данным аналитиков рынка, в перспективе следующих двух недель ожидается дальнейший рост, однако меньшими темпами — около 10 копеек.
В Украине активно развивается еще и теневой рынок муки
Первый деловой канал.-25.09.2020
В Украине в 2020 году сократилось производство муки. При этом 40 процентов оборота украинской муки не входит в общий объем переработки.
В Союзе мукомолов Украины сказали, что ассоциация давно добивается государственного лицензирования. Примечательно, что в нынешнем году упал и экспорт продукта. Также и экспортная стоимость снизилась, в то время, как цена на пшеницу выросла. Напомним, по информации компании-экспортера Continental Farmers Group, украинская мука впервые за 12 лет поступит на территорию Саудовской Аравии. Таким образом, планируется экспортировать 60 тысяч тонн муки. Мы знаем, что в ближайшие дни будут отгружены первые партии продовольственной пшеницы.
В Україні з’явився Національний комітет порятунку молочної галузі
SEEDS.-27.09.2020
Асоціація виробників молока, Українська кооперативна федерація та Спілка молочних підприємств України підписали меморандум про співпрацю. Відбулось це під час Всеукраїнського молочного форуму в Києві.
Головна мета співпраці в створенні Національного комітету порятунку молочної галузі України. Основні завдання комітету: - вільно поширювати інформацію про свою діяльність, пропагувати свою мету; - звертатися з пропозиціями до органів державної влади; - одержувати публічну інформацію та інформувати громадськість про програми і плани. Молочний форум пройшов 25 вересня. Серед його учасників були провідні учасники молочного ринку та рітейлу, а також експерти. Серед основних питань, які обговорювалися під час форуму стали шляхи державної підтримки вітчизняних виробників, презентація новітніх розробок та устаткування і технологій в молочній сфері.
Експерти закликали АМКУ дослідити підвищення відпускних цін виробниками цукру
УНІАН: Новини України.-29.09.2020
Цінова політика виробників цукру може стати об'єктом вивчення АМКУ.
Антимонопольний комітет України має дослідити скоординоване підвищення відпускних цін на цукор його виробниками, оскільки економічних передумов для зростання цін немає. Таку думку висловили експерти, опитані журналістами з приводу зростання цін на цукор, що почалося в опті. Аналітики не знайшли економічних підстав для підвищення цін і угледіли в тому, що відбувається спробу виробників заробити ажіотажну премію, повідомляє Delo.ua."Ринок закритий, а у виробників нижчий урожай. Але при цьому вони хочуть зберегти свої 30% - у рентабельність, хоча реально вона стала нижчою на 10% -15%. Але виробники не хочуть втрачати ці 10% -15%, а намагаються викачати свою норму прибутковості з гаманців споживачів, — описав те, що відбувається зараз на ринку цукру Віталій Саблук, аграрний аналітик, експерт ГО «Незалежне експертне партнерство». — Якщо ж говорити про загрозу дефіциту цукру на магазинних полицях - це чиста інформаційна провокація, звичний інструмент, до якого неодноразово вдавалися виробники, щоб викликати в суспільстві паніку і збути свій товар за завищеними цінами в стислі терміни. Але, ми знаємо, до чого призводить такий ажіотаж: спочатку люди змітають за високими цінами товари з полиць, а через кілька днів ціни падають». Він переконаний, що цінова політика виробників цукру має стати об'єктом вивчення АМКУ. Річ у тім, що український ринок перенасичений цукром, а його поставки на зовнішні ринки сильно обмежені. Разом з тим виробники явно зловживають можливістю встановлення цін на власний розсуд не озираючись на світову кон'юнктуру. Експерти одностайні в тому, що на поведінку виробників цукру і його наслідки для споживачів повинен звернути увагу Антимонопольний комітет.
“Чиста” енергія та “жива” земля: фахівці обговорили, наскільки це реально в Україні
УНН.- 30.09.2020
Бізнес прагне динамічного переходу до “зеленої” економіки. Про те, як “не проїсти” планету — цими вихідними обговорювали підприємці, фахівці та влада на Всеукраїнському ECOFORUM-2020 у Переяславі, повідомляє пресслужба агрохолдингу МХП, передає УНН.
Під час свого виступу на Екофорумі заступник голови правління агрохолдингу МХП Олександр Домбровський наголосив на важливості пошуку “золотої пропорції” між сталим виробництвом та оптимальним споживанням для збереження екосистеми планети, а також розповів про особливості розвитку “зеленої” енергетики та формування “зеленої” економіки. "Перед нами сьогодні стоїть великий національний та глобальний виклик: “чиста” енергія та “жива” земля для майбутніх поколінь. Ми маємо мати візію розвитку хоча б до 2100 року. У глобальному сенсі бізнес потребує нових більш сталих підходів, і класичне розуміння його моделей починає помирати — “Business as usual is dead”. Нам потрібен швидкий динамічний перехід до “зеленої” економіки. Людство “проїдає” планету та накопичує “екоборг”. Кількість використаних ресурсів щорічно перевищує той обсяг, який Земля здатна відновити за рік“, — сказав Домбровський. За його словами, сьогодні на екологічні проблеми потрібно дивитись набагато глибше, адже для збереження біорізноманіття та екосистеми мало лише природоохоронних заходів — потрібно впроваджувати більш стале виробництво та споживання. Нещодавно була презентована європейська десятирічна програма Horizon Europa, яка розпочинається в 2021 році. Здоров‘я європейських ґрунтів - стратегічний пріоритет ЄС у межах нового десятирічного плану розвитку Horizon Europe.
МХП вже почали цю важливу роботу в поточному році в межах екоінноваційних проектів “Відновлення родючості українських ґрунтів” та “Органічний гектар”. “Високопосадовці ЄС на різних публічних заходах наголошують, що Євросоюз не допустить, щоб товари, які не відповідають високим екологічним стандартам, нечесно конкурували з європейською продукцією, завдаючи ще при цьому шкоди планеті. Стратегія ЄС буде ґрунтуватися на "Зеленому курсі“. Що сьогодні робить Європейський союз, які основні складові "Зеленої“ угоди ЄС? Це "зелена“ енергія, чисті повітря, вода та земля, більш екологічна їжа, менше використання пестицидів та мінеральних добрив та скорочення викидів. Європа має стати кліматично нейтральним континентом до 2050 року”, — сказав Домбровський. Цього року компанія МХП запустила програму “Відновлення родючості українських ґрунтів за допомогою органічних добрив” та пілотний проект “Органічний гектар”.