Агросектор сприятиме зростанню економіки України у 2021 році — радник президента
Agravery.- 31.08.2020
У 2021 році очікується зростання економіки України, підтримуючим фактором якої залишатиметься сільське господарство.
Таку думку висловив Олег Устенко, радник президента України з питань економіки, передає apk-inform.com. «У базовому прогнозі економіка повинна буде зрости на 4,5%. Це мало для країни, яка збирається ефективно боротися з бідністю, адже для цього зростання має бути від 5% і вище», — наголосив Устенко. За словами радника президента, в майбутньому році не прогнозується якихось ризиків для сільськогосподарської промисловості, пов'язаних з серйозними курсовими дисбалансуваннями.
Упав-віджався? Що відбувається з агроекспортом в ЄС
Agravery.- 31.08.2020
Вперше від початку дії угоди про зону вільної торгівлі України та Євросоюзу вітчизняний аграрний експорт показав падіння.
Хоч і не на багато, але за 6 місяців цього року поставки українських агротоварів до країн ЄС впали на близько 12%. Аналітики не беруться називати одну причину, чому це відбулось: коронакриза, регуляторні зміни в середині Європи чи цінові коливання. Треба зазначити, що зниження спостерігається не по всім групам товарів. Тож, чого продавцям чекати від кінця буремного 2020 року, розповідаємо далі. За даними Державної служби статистики, загальний товарообіг продукцією АПК між Україною та ЄС з січня по червень 2020 року включно склав $ 4,6 млрд, що менше на 5,1%, у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року. Головним винуватцем падіння став експорт: продали на $3,0 млрд, що менше на 12% або на $ 400 млн. В той же час, імпорт зріс на $0,2 млрд, або 12% та сягнув позначки у $1,6 млрд. При цьому падіння агроекспорту триває вже другий місяць поспіль. У Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, пояснюють падіння трьома головними факторами. зменшенням ділової активності у зв’язку з жорсткими карантинними обмеженнями на початку пандемії COVID-19; тимчасовою забороною Європейської Комісії на імпорт до ЄС української продукції птахівництва у січні-лютому 2020 року; змінами в законодавстві ЄС щодо заборони використання інсектицидів.
Названо галузь АПК, на яку найбільше спрямують держпідтримки у 2021 році
AgroNews.ua. -31.08.2020
У наступному році головним пріоритетом державної підтримки аграріїв буде відновлення тваринництва, де протягом багатьох років стрімко скорочується поголів’я. Про це заявив міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Ігор Петрашко. Про це повідомляє Фокус, пише agronews.ua.
“На цей рік у держбюджеті для аграріїв закладено 4 млрд грн. Вважаю, цього недостатньо, на наступний рік плануємо значно підвищити суму. Також будемо пропонувати парламенту нові програми, наприклад, агрострахування від посухи, зрошення. Це стратегічно важливо, тому що клімат змінюється і аграрії на півдні країни все більше схильні до ризиків”, – наголосив Петрашко. За його словами, головним пріоритетом є відновлення тваринництва, де протягом багатьох років стрімко скорочується поголів’я.
Група АГРОТРЕЙД експортувала продукцію до 20 країн
AgroNews.ua. -26.08.2020
Єгипет, Туреччина, Іспанія, Ліберія та Китай стали основними імпортерами зерна Групи АГРОТРЕЙД. Загалом за маркетинговий рік 2019/2020 компанія експортувала понад 300 тисяч тонн органічної та конвенційної продукції в 20 країн світу. Про це повідомила пресслужба компанії, пише agronews.ua.
Цього року українські трейдери стикнулися з нестандартними викликами: пандемія, коливання цін, падіння гривні. Утім, завдяки низці правильних рішень для Групи АГРОТРЕЙД маркетинговий рік 2019/2020 пройшов успішно. Так, значну частину кукурудзи компанія продала, уклавши форвардні угоди ще в лютому 2019 року.«Продаючи продукцію на початку року з відвантаженням, запланованим на жовтень-листопад, ми заздалегідь забезпечили логістику й уникли залежності від осіннього зниження ціни на кукурудзу. А під час карантину необхідно було прийняти рішення щодо продажу залишків кукурудзи та пшениці. Ми вирішили почекати й не прогадали», — розповідає директор департаменту зовнішньої торгівлі Групи АГРОТРЕЙД Андрій Бут. Щодо органічної продукції, то цього року найбільші партії відправилися до Нідерландів і Норвегії, також серед покупців були компанії з Ізраїлю та Німеччини. Загалом в ці країни експортовано 5 252 тонн органіки. Особливий попит мали пшениця та кукурудза. За словами Андрія Бута, в Україні органічна продукція не популярна. Тому основним покупцем Групи АГРОТРЕЙД залишається ринок Євросоюзу. Проте конкурувати на ньому стає дедалі складніше. Особливо це стосується фуражних зернових. «Кількість місцевих фермерів, які вирощують органіку, збільшується. До того ж, європейцям простіше купити продукцію, виготовлену в ЄС, тому доводиться конкурувати ціною і підтримувати належну репутацію, щоб мати довіру покупців», — ділиться Андрій Бут. В планах компанії на наступний рік — експортувати органічні соняшник і кукурудзу в США та Канаду. Для цього Група АГРОТРЕЙД подала заявку на отримання відповідного сертифікату.
Про компанію: Група АГРОТРЕЙД — вертикально інтегрований холдинг агропромислового циклу: виробництво, зберігання, переробка та торгівля сільськогосподарською продукцією. Заснований в 1998 році. Засновник і генеральний директор Всеволод Кожемяко.
В Україні знизилися обсяги експорту меду
AgroNews.ua. -26.08.2020
В Україні активно збирають мед соняшнику, який є основним сезонним медоносом. На півдні і частково в центрі України вже відкачують солодкість, заявив пасічник та співвласник ТМ «Знатний Мед», Валерія Курейко. Про це повідомляє Kurkul, пише agronews.ua.
За інформацією Державної митної служби, в липні 2020 року українські бджолярі відправили на зовнішні ринки меду натурального на $ 5,7 млн у грошовому вираженні. Це менше торішнього показника на 6,5% ($ 6,05 млн). Проте виручка з продажу на експорт зросла: за 7 місяців вона додала 9,6%, до $ 57,7 млн. Проти $ 52,7 млн. В січні-липні роком раніше. Особливо активними продажу були в березні ($ 11,2 млн) і квітні ($ 12,1 млн). В ЄС в звітному періоді ми відправили на $ 46,3 млн (+ 3,5% до минулорічного показника). Активно купують у нас країни Азії, вони збільшили закупівлі нашої солодощі на 30%, до $ 3,2 млн, ще більший інтерес до українського меду проявили країни Америки, збільшивши імпорт нашого продукту на 56%, або до $ 7,7 млн. В грошовому вираженні. Африканські країни навпаки, стали купувати менше, знизивши імпорт до $ 154,7 тис (-4%). «У цьому році частка соняшникового меду в загальному обсязі врожаю буде більше, ніж зазвичай. У минулому році мед соняшнику склав 48% від загального обсягу, а це понад 31 тис. тонн, в цьому році його частка буде більше 50%, через недобір весняних і літніх видів меду », – пояснює Курейко. Саме зараз більшість пасічників зможуть наростити обсяг продукції, щоб компенсувати відсутність травневого, акації та інших видів меду, які не вдалося зібрати через несприятливі погодні умови.
В Україні прогнозують суттєве зростання ціни на хліб
AgroNews.ua. -25.08.2020
Хліб у 2020-2021 роках продовжить дорожчати через зростання світової вартості зерна. Про це повідомляє Gazeta, пише agronews.ua.
Голова Асоціації постачальників для торгових мереж Олексій Дорошенко переконаний у тому, що ціна на хліб у наступному році суттєво зросте. “Всі продукти харчування вичерпали потенціал зростання, але ціна на хліб цього року зростала швидше, ніж споживча інфляція. У 2021 році його ціна зросте більше, ніж на інші продукти харчування”, – зазначив він. Експерт переконаний, що в Україні більшість продуктів вже коштує дорожче, ніж у Європі. Він додав, якщо така тенденція триватиме, вітчизняні продукти будуть замінюватися імпортними. Але щодо молочних продуктів та хліба це неможливо.“Цього року ми вже бачили зростання світової вартості зерна, а ціна на хліб так швидко не зростала. Ми побачили два стрибки на світовому ринку, а в Україні це не відбилося. Ціна буде підтягуватися поступово впродовж наступного року”, – додав Дорошенко.
Стало відомо, що чекає на українську цукрову галузь
AgroNews.ua. -24.08.2020
На кінець 2019 року обсяги виробництва цукрового буряку склали 7,04 млн т, що на 25,7% менше, порівняно з минулим роком. Про це свідчать данні Держстату України, пише agronews.ua.
Значне падіння обсягів виробництва спричинене багатьма факторами. По-перше, зібрана площа у 2019 році порівняно з попереднім роком скоротилась на 35,4 тис. га (або на 8,3%) до 166,3 тис. га. А посівна площа під цей коренеплід скала 220, 6 тис. га, що на 20,2% менше, порівняно з 2018 роком. На кінець 2019 року врожайність цукрових буряків складала 423,9 ц/га, що на 46,3 ц/га менше, порівняно з 2018 роком. Щодо прогнозів на поточний сезон, експерти НАЦУ Укрцукор повідомляють, що окрім очікуваного зменшення посівних площ, сезон 2020/21 характеризується і менш сприятливими погодними умовами що, в свою чергу, може суттєво вплинути на врожайність, яка у минулому році суттєво знизилася. По-друге, у 2019 вартість вирощування 1 ц цукрових буряків зросла на 5,4% (до 104 грн 20 коп. за 1 ц). Найбільшу частку у структурі витрат на їх виробництво мають мінеральні добрива (у 2019 – 18,1% та у 2018 – 19,8%). Витрати мінеральних добрив на 100 ц у 2019 році склали приблизно 3 грн, а в 2018 році – 7 грн. Можливо, аграрії почали застосовувати дешевші добрива, що могло позначитися на врожайності цукрових буряків. По-третє, ситуація з цінами на цукор у 2019 році стала головною причиною скорочення посівних площ під цукровий буряк. При цьому ситуація з вартістю цього продукту на світовому ринку є неоднозначною. Якщо 2019 рік був періодом зниження цін на цукор та характеризувався значним профіцитом цукру у світі, то сезон 2020/21 має інші перспективи. Вартість ф’ючерсів на цукор у Нью-Йорку у 2020 році склала 328 $/т, що є максимальним показником за останні два роки. Це пояснюється тим, що через падіння котирувань на головні товари (у зв’язку з пандемією) інвестори вирішили вкладати кошти в цукор. Скорочення виробництва цього продукту у низці країн призвело до певного дефіциту цукру у світі у 2019/20 МР. У 2019/20 МР значно скоротився експорт цукру з України. При цьому нарощення його виробництва в Росії до 7,7 млн т тиснуло на світовий ринок. Не варто забувати й про те, що сучасна мода на здорове харчування передбачає виключення цукру з раціону. В свою чергу, це теж може позначитися на скороченні попиту. Проте, поки що світові експерти прогнозують дефіцит цукру у наступні три роки, тож бачимо активне інвестування в цей продукт і зростання на нього ціни. Щодо виробництва цукру в Україні, то 2019 році працював 33 цукрових заводів. Найбільше цукру було виготовлено на заводах ТОВ Фірма «Астарта-Київ» – 301, 5 тис. т, ТзОВ «Радехівський цукор» – 296,4 тис. т, ТОВ «Укрпромінвест-Агро» – 228,9 тис. т та ТОВ Агрофірма «Світанок» – 88,7 тис. т. Загалом на заводах було перероблено 1,48 млн. т цукру, що на 19% менше, порівняно з 2018 роком. Для порівняння: у 2018 році відбулося скорочення виробництва цього продукту на 15%.
Товарообіг агропродукцією між Україною і Китаєм сягнув $2,7 млрд
AГРОПОЛІТ. -31.08.2020
Обсяги двосторонньої торгівлі між Україною та КНР сільгосппродукцією за перше півріччя 2020 року склали $ 2,7 млрд. Про це повідомляє прес-служба «Державно продовольчо-зернової корпорації України» (ДПЗКУ) посилаючись на дані, озвучені на шостому засіданні Українсько-Китайської підкомісії з питань торговельно-економічного співробітництва Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР. У повідомленні ідеться, що цей показник на 71% більший, ніж за аналогічний період минулого року. При цьому експорт української сільгосппродукції склав $ 2,4 млрд, а основними експортними позиціями були кукурудза, соняшниковий шрот і соняшникову олію. За словами китайського чиновника, КНР також зацікавлений в комплексному розвитку експорту сої з України в Китай.
Мінекономіки розділять на два відомства з виділенням аграрного міністерства, — Денис Шмигаль
AГРОПОЛІТ. -29.08.2020
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що уряд розділить Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства на два відомства.
Про це він повідомив під час онлайн-зустрічі з Європейською Бізнес Асоціацією (ЕВА). «Передбачається його розділ на два окремих відомства з виділенням аграрного міністерства, оскільки аграрний напрямок має колосальне значення для економіки України і має бути повноцінно представлено в уряді», — сказав прем'єр. Шмигаль зазначив, що тривають системні реформи таких державних органів, як Податкова і Митна служби, ДАБК, реформа системи охорони здоров'я, комплекс заходів, спрямованих на боротьбу з контрабандою.
Україна і Китай домовилися нарощувати обсяги торгівлі товарами та послугами
AГРОПОЛІТ. -28.08.2020
Україна і КНР домовилися продовжувати роботу над збільшенням обсягів двосторонньої торгівлі товарами та послугами, що, зокрема, передбачає надання українській продукції ширшого доступу на ринок Китаю.
Про це повідомляє прес-служба Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства за підсумками Шостого засідання Українсько-китайської підкомісії з питань торговельно-економічного співробітництва Комісії зі співробітництва між урядом України та урядом КНР. В межах цього заходу у форматі відеоконференції заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – торговий представник України Тарас Качка і заступник міністра комерції КНР, заступник представника Китаю на міжнародних торгових переговорах Юй Цзяньхуа обговорили питання взаємовигідного торговельно-економічного партнерства між Україною та урядом КНР. За інформацією Мінекономіки, сторони домовилися продовжувати роботу над збільшенням обсягів торгівлі товарами та послугами, вивченням можливих шляхів лібералізації торгівлі, диверсифікацією товарної номенклатури двосторонньої торгівлі шляхом отримання доступу на ринок Китаю для вітчизняної продукції, визначенням проєктів для спільної реалізації у сферах агробізнесу, інфраструктури, енергетики та енергозбереження.
Озвучено основні завдання для реорганізації Мінагрополітики
AГРОПОЛІТ. -27.08.2020
Мінагро має написати нову програму розвитку агросектору та сільських територій, хоча б на наступні 5 років та програму підтримки створення доданої вартості.
Про це у відеопрограмі «Без Гриму» Наталії Білоусової повідомив секретар аграрного комітету, депутат із фракції «За майбутнє» Іван Чайківський. «Мінагрополітики потрібне. Зрозуміло, що ми не можемо вплинути на запущені процеси з його ліквідації. Але в аграрній країні, де економіка генерує 20% ВВП, 40% всієї валютної виручки – з агро, не може не бути аграрного міністерства. Воно повинно стати одним з основних наших лобістів на світовому ринку. Нам потрібно думати, як реалізовувати зроблену продукцію, формувати додану вартість, а не продавати тільки сировину», — зазначив Іван Чайківський. Він переконаний, що нові ринки збуту – це основне завдання Мінагрополітики. Якщо ми не будемо мати свого аграрного міністра, який про ці речі дбатиме, то буде дуже складно», — додав він.
На внедрение НАССР у предприятий нет средств
AgroPortal.ua.- 26.08.2020
Украинские предприятия не знают, где взять средства на модернизацию производства в соответствии с принципами НАССР.
Такое мнение высказала координатор Аналитического центра Аграрного союза Украины Лариса Старикова. «Введение процедур, основанных на принципах НАССР, является обязательным как в Украине, так и в странах ЕС. Этого требует и Закон Украины «Об основных принципах и требованиях к безопасности и качеству пищевых продуктов», а нормы законодательства не могут быть поставлены под сомнение, и регламент ЕС №852/2004, требования которого также не может проигнорировать производитель. Невыполнение требований законодательства имеет для производителя только одно «экономическое» следствие — устранение с рынка. То есть полный экономический крах. У нас пока вопрос стоит не так жестко, как в ЕС», — объясняет она. Старикова подчеркнула, что важны экономические факторы, которые предоставляют возможность согласовать технологические и управленческие процедуры предприятия с принципами НАССР. «Выдергивание копейки» из оборотных средств для проведения на предприятии работ согласно НАССР может оказаться недостаточным или даже критическим. Кстати, когда в мире принимают законодательство, всегда определяют источники ресурсов для его претворения в жизнь. Первый регламент Верховной Рады Украины предусматривал такую же процедуру и у нас. Но потом это все изменилось, и теперь мы не имеем ни традиции, ни привычки думать о том, как будет выполняться принятое законодательство. Поэтому требования по НАССР поставлены, финансово-кредитная система традиционно буксует, а предприятия не знают, где взять средства на модернизацию производства в соответствии с принципами НАССР и что им вообще делать. Отсюда и разговоры о том, стоит или не стоит внедрять НАССР», — добавила она. Лариса Старикова отметила, что для модернизации производственных процедур в соответствии с принципами НАССР нужны инвестиции. Где-то больше, где-то меньше, но в любом случае это дополнительные средства. Которые, кстати, меньше, если для проведения соответствующих работ нанимается сторонняя, узкоспециализированная организация.
Україна вичерпала євроквоти на 8 видів продукції
AgroPortal.ua.- 25.08.2020
Українські експортери у 2020 р. використовують можливості 31 з 40 тарифних квот на безмитне постачання продукції до Європейського Союзу.
Про це йдеться у повідомленні на урядовому порталі. «Станом на 17 серпня 2020 р. вже повністю використано 8 тарифних квот на: мед, ячмінну крупу та борошно, оброблені томати, оброблений крохмаль, виноградний та яблучний соки, кукурудзу, продукти переробки солоду та крохмалю, цукор», — зазначили у службі віце-прем»єра. Використовуються тарифні квоти на: оброблену продукцію із зернових (81,2%), яйця та альбуміни (75,0%), м'ясо птиці (73,4%), крохмаль (73,3%), солод та пшеничну клейковину (72,2%), яйця та альбуміни додаткова (60,4%), висівки, відходи та залишки (55,2%), м«ясо птиці додаткова (53,1%), овес (45,3%), пшеницю (40,2%) та інші.
Ще один великий виробник вийшов на ринок безлактозної продукції
AgroPortal.ua.- 25.08.2020
Молочна компанія «Галичина» розширила асортимент безлактозною лінійкою.
Серед нових продуктів ТМ «Галичина»: безлактозні питний та густий йогурт без цукру, а також безлактозне пастеризоване молоко, повідомляє компанія на своїй сторінці у Facebook. «Компанія отримувала запити від лояльних споживачів щодо потреб безлактозної продукції. Тож ми пішли назустріч і випустили безлактозні питний 2,2% та густий 3% йогурти без цукру, безлактозне пастеризоване молоко 2,5%. Зокрема, вперше на українському ринку молочних продуктів з'явиться пастеризоване безлактозне молоко. До цього часу на ринку було представлене лише ультрапастеризоване молоко», — розповіла sostav.ua директорка з маркетингу молочної компанії «Галичина» Оксана Андрушків. Склад безлактозної молочної продукції має лише одну відмінність від звичайної — до нього додається фермент лактаза. «Зважаючи на те, що непереносимість лактози — це відсутність або нестача лактази, цей фермент просто додають до продукції. Тож у цьому продукті вже розщеплений молочний цукор», — зазначають в компанії.
Для порятунку виноробства пропонують скасувати акциз
AgroTimes.- 28.08.2020
Винороби пропонують уряду для порятунку української виноградарсько-виноробної галузі скасувати акцизні збори на тихі та ігристі українські вина, відтворити спецфонд, і допомогти вийти на зовнішні ринки.
Таку думку висловила Анна Горкун, власниця і СЕО 46 Parallel Wine Group, СЕО Inkerman Ukraine. Про це повідомляє «Новое время». «У 2019 році виноробні підприємства України заплатили в державний бюджет 1,5 млрд грн акцизних зборів, 300 млн грн ПДВ, 700 млн грн податків з роздрібної торгівлі. Виноградарство і виноробство — сфера, в якій задіяно на цей момент близько 200 тис. осіб», — йдеться в повідомленні. Проте, ємна і перспективна українська виноградарсько-виноробна галузь, при загальному зростанні продажів в категорії «вино», стагнує. Так, в період з 2014 до 2018 року, згідно з даними Держстату, загальна площа виноградників в Україні скоротилася на 6 тис. гектарів (з 49 до 43 тис. га). Щоб припинити цю тенденцію, Анна Горкун пропонує: По-перше — скасування акцизи на тихі і ігристі українські вина. Це дозволить наблизити Україну до норм і стандартів, за якими ЄС регулює свої виноробні ринки, а також зробить український продукт доступнішим для вітчизняного споживача. По-друге — відтворення спеціального фонду, в який будуть здійснюватися відрахування від роздрібного продажу вин, як це раніше було з 1,5% збором. На цей момент фактично відбувається сплата двох акцизів: акцизного податку, підтвердженого акцизною маркою, і податку на роздріб. По-третє — допомога у виході на міжнародні ринки. Як цьому може посприяти держава? Насамперед, завдяки створенню зон вільної торгівлі.
Реорганізація Держпродспоживслужби загрожує втратою експорту, – Союз птахівників України
AgroTimes.- 28.08.2020
Асоціація «Союз птахівників України» виступає проти реорганізації Держпродспоживслужби.
На цьому наголосив виконавчий директор асоціації Сергій Карпенко. «Галузь птахівництва в Україні – експорторієнтована, – зауважив він. – Від моменту створення Держпродспоживслужби та її діяльності протягом п’яти років ми отримали найбільше зростання експорту продукції птахівництва. Ми оцінюємо його орієнтовно втричі». Доступ до ринків інших країн передбачає спочатку оцінку системи контролю за безпечністю продукції харчування, підкреслив Сергій Карпенко. А вже потім підписуються міжнародні сертифікати. «Реорганізація Держпродспоживслужби несе значні ризики того, що ми втратимо наш експорт через переоцінку системи контролю. Відповідно доведеться перепідписувати міжнародні сертифікати з тими країнами, з якими вони вже діють», – підкреслив очільник Союзу птахівників України. Водночас, за повідомленням Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час онлайн-зустрічі з членами ЄБА заявив, що в уряді відмовилися від ідеї реорганізації Держпродспоживслужби.
ЄС посилив вимоги харчової безпеки фруктів і овочів
AgroTimes.- 25.08.2020
Європейське агентство з безпеки продуктів харчування (EFSA) внесла до регламенту (UE) 2020/685 обмеження на концентрацію перхлоратів в деяких продуктах. Ці сполуки ускладнює засвоєння йоду і впливає на щитовидну залозу.
Про це повідомляє elespanol.com. Згідно з регламентом 2020/685, максимальний вміст перхлоратів у фруктах і овочах не повинно перевищувати 0,5 мг/кг. Виняток – капуста кейл, огірки і баштанні культури, для яких встановлено ліміт 0,10 мг/кг. Як пояснили в Організації споживачів (OCU), перхлорат потрапляє в продукти харчування двома способами: природним чином з атмосфери через опади в грунтові води і через відходи і нітратні добрива, які вносить в грунт людина. EFSA з 2013 року неодноразово перевіряли фрукти і овочі на наявність токсину. У 2014 році агентство прийшло до висновку, що наявність перхлорату в раціоні протягом довгого часу провокує дефіцит йоду в організмі. З цієї причини європейські власті ухвалили рішення скоротити присутність перхлорату в продуктах харчування і посилити контроль за внесенням добрив і дезінфекцією агропродовольчих товарів. Також в OCU рекомендували перед вживанням ретельно вимити овочі та фрукти.
Экспорт зерновых нового урожая превысил 6 миллиардов
БизнесЦензор.- 26.08.20
По состоянию на 26 августа Украина с начала нового 2020/2021 маркетингового года (МГ, июль-июнь) экспортировала 5,93 млн тонн зерновых и зернобобовых, что на 1,69 млн тонн меньше, чем на эту дату в прошлом МГ, преимущественно из-за снижения поставок кукурузы на 1,26 млн тонн.
Об этом свидетельствуют данные информационно-аналитического портала АПК Украины, передает БизнесЦензор. В частности, уже экспортировано 3,57 млн тонн пшеницы, что на 499 тыс. тонн меньше, чем на аналогичную дату прошлого года, 1,82 млн тонн ячменя (больше на 66 тыс. тонн) и 0,53 млн тонн кукурузы. По состоянию на 26 августа текущего года экспортировано также 30,8 тыс. тонн муки.
Улюблена крупа політиків: гречка може стати дефіцитом в Україні
Газета по-українські.-25.08.2020
Цьогоріч в Україні посіяли мінімальну кількість гречки від необхідного продовольчого запасу: потрібно 150 тис. га, маємо 78 тис. Крім того, великого врожаю крупи не прогнозують. Тому є підстави говорити, що гречка зростатиме в ціні, розповів Gazeta.ua виконавчий директор Міжнародної асоціації гречки Сергій Громовий.
Часто чуємо про стрибки цін на гречку. Крупа може дорожчати у кілька разів, потім різко дешевшати. З чим це пов'язано?
Досі громадяни не забули про стрімке подорожчання гречки 2016 року. Зараз розгортається нова хвиля підвищення вартості крупи. Це пов'язано з тим, що в Україні за останні 20 років у 10 разів зменшилися посівні площі під культурою. Їх продовжують скорочувати щороку. Тому відбулося зменшення виробництва гречки. Вона — нішева культура, яка має обмежений попит на світовому ринку. Українські агрохолдинги відмовилися від виробництва. Зараз гречку вирощують середні та невеликі підприємства. Але через цінові гойдалки ринок не прогнозований. За умови високих доходів цього року ніхто не гарантує виробникам, що вони не отримають ще більших збитків наступного. Водночас у нас відсутня державна політика з підтримки виробництва нішевих культур.
У чому секрет популярності? Адже про крупу згадують насамперед.
На підсвідомості українця гречка має найбільшу цінність серед усіх інших круп. Наприклад, політик, даруючи гречку, намагається сказати виборцю, що цінує і поважає його. З іншого боку, гречка - традиційний продукт. Коли крупа починає стрімко дорожчати, люди намагаються закупити її про запас. Так почуваються спокійніше.
Хто основний покупець гречки?
Це середній споживач, вихований на традиціях споживання гречки з дитинства. Він купуватиме її, незважаючи на цінові гойдалки. Щоправда, зростання ціни до понад 30 гривень за кілограм призвело до того, що об'єми продажів крупи скоротилися. Країна втрачає як гречкосіїв, так і споживачів гречки. Часто її замінюють дешевшими аналогами або новими незвичними для нас видами круп. Завжди залишаються традиційні макарони, перловка, рис, ячмінна крупа. Однак вони не можуть повноцінно замінити гречку. Вона не містить глютену, має підвишенний вміст рутину, працює як радіопротектор. Також корисна для хворих на діабет, бо тільки гречаний склад вуглеводню розкладається повільно з меншою кількістю цукрів. Особливо це стосується зеленої гречки.
Яку гречку українці переважно купують у магазинах — вітчизняну чи імпортну?
Останні три роки на український ринок масово потрапляла російська гречка. Її завозили через Казахстан і маркували як казахську. У Росії собівартість гречки була низькою, тому місцеві виробники поступово захоплювали наш ринок. Фактично цілеспрямовано вбивали цю галузь в Україні. Це один із елементів гібридної війни РФ з Україною. Водночас з початку пандемії коронавірусу Росія та країни Євросоюзу запровадили обмеження на імпорт гречки, жита, льону, часнику, цибулі. Заборона діяла до 30 червня 2020 року. Поки її не продовжували. З іншого боку, перехідні запаси гречки, які Росія могла поставити на український ринок, закінчилися. Також у країни надзвичайно висока внутрішня ціна. Гуртові поставки в середньому пропонують по 25-28 гривень за кілограм. Це фактично як у нас. Тобто фінансові передумови, щоб завозити російську гречку в Україну, відсутні. Крім Росії та Казахстану, крупу ще можемо поставляти з Польщі. Завозити гречку з Китаю не маємо можливості. Водночас у Китаї, Японії, Індії споживають зовсім інший вид крупи - гречка татарська. Ми їмо гречку звичайну. Використовуємо її насамперед як круп'яну культуру. На Сході переважно споживають вироби з гречаного борошна.
Україна увійшла у топ-3 країн-виробників картоплі
Економічна правда.- 31.08.2020
Україна на третьому місці серед країн-виробників картоплі із показником 23 мільйона тонн урожаю зібраного за 2019-й рік.
Про це повідомляє potatonewstoday, пише agronews.ua. До числа країн з найбільшим обсягом виробництва картоплі у 2019 році також увійшли Китай (93 млн тонн) та Індія (51 млн тонн). Разом з Україною, на ці країни припало 45% загальносвітової частки виробництва картоплі. Близько чверті світового обсягу врожаю картоплі припало на: Росію, США, Бангладеш, Німеччину, Францію, Польщу, Нідерланди, Канаду та Білорусь. У 2019 році загальносвітовий врожай картоплі становив 371 млн тонн, що на 2,1% більше аналогічного показника минулого сезону. У вартісному вираженні світовий ринок картоплі за 2019 рік зріс на 6%, сягнувши 140,5 млрд доларів. Зазначається також, що у 2019 році обсяг відвантаження картоплі за кордон зріс на 4,9%, сягнувши показника в 15 млн тонн.
МХП та "Органічна Україна" підписали Меморандум про партнерство
УНН.- 27.08.2020
Сьогодні, 27 серпня, МХП та "Органічна Україна" уклали Меморандум про партнерство. Документ підписали Голова правління МХП Юрій Косюк та президент ГС "Органічна Україна" Олена Березовська, повідомляє УНН з посиланням на прес-службу МХП.
Меморандум закріплює наміри сторін щодо відновлення родючості українських ґрунтів, забезпечення споживачів українською органічною продукцією, впровадження концепції сталого виробництва та сталого споживання, що базується на міжнародних екологічних вимогах та стандартах. "Для досягнення стратегічних цілей України – відновлення родючості українських ґрунтів та потужного виходу на глобальний ринок органічної продукції, необхідно зробити перший крок. Тому сьогодні ми підписуємо меморандум про стратегічне партнерство з Громадською спілкою "Органічна Україна", — зазначив Юрій Косюк, Голова правління МХП. У повідомленні наголошується на тому, що мета діяльності "Органічної України" — це органічні продукти на столі у кожного українця.
Алкогольні напої: горілки, ігристого та пива виробляємо все більше
УНН.- 26.08.2020
За рік (липень 2020 до липня 2019 рр.) виробництво горілки в Україні зросло на 9,2%. Про це свідчать дані Держстатистики, передає УНН.
При цьому, виробництво лікерів дещо впало – на 0,2%. Виробництво слабоалкогольних напоїв також скоротилося - на 4%, а пива - солодового – зросло на 1,5%. Статистичні дані також свідчать про суттєве зростання виробництва вин ігристих - на 10,3%. Нагадаємо, за два роки Україна на третину скоротила "споживання" іноземної горілки. Зауважимо, що до ТОП-5 надійних українських виробників якісного алкоголю належать такі лікеро-горілчані компанії, як "Баядера — Груп" (ТМ "Хлібний дар"), "Глобал Спірітс" (УДК) (ТМ "Хортиця"), "ЛВН Лімітед" (ТМ "Немірофф"), ЛГЗ "Прайм" (ТМ "Прайм", "Житник") і ТОВ "Атлантіс" (ТМ "Грін Дей").
Держстат назвав країни, з яких в Україну везуть шампанське
УНН.- 25.08.2020
За шість місяців цього року Україна імпортувала шампанського на 1,9 млн доларів. Про це свідчать дані Держстатистики, передає УНН.
Левову частку шампанського в Україну було завезено з Франції - на 1,6 млн доларів. Значно менше, але постачали в Україну шампанське: бельгійці (121 тис. доларів), німці (85 тис. доларів), латвійці (34 тис. доларів). Найменше напою купила Україна у США (5,8 тис. доларів), Польщі (5,1 тис. доларів), Кіпру (2,5 тис. доларів). На експорт Україна протягом звітного періоду поставила шампанського на 317 тис. доларів. Загалом же, у світі попит на французьке шампанське падає, пише The Drinks Business. Але в Україні, навпаки, популярність ігристого зростає, кажуть в Держстаті. Так, за перші чотири місяці 2020 року на цей напій наші співвітчизники витратили 1 млрд грн. Більш того, українське ігристе популярне в Німеччині, яка стала лідером з імпорту відповідної продукції.