Названо країни, що ввели заборону на імпорт української курятини
AgroNews.ua. -29.02.2020
Імпорт української курятини призупинили Японія, Республіка Корея, Азербайджан, Вірменія, Молдова, Ірак та інші. Заборону на імпорт української курятини через спалах пташиного грипу у Вінницькій області в січні ввели більш як 10 країн. Про це йдеться в повідомленні агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт» (МХП).
У зв’язку зі спалахом пташиного грипу, зафіксованим у січні на підприємстві «Хутір» у Вінницькій області (не входить в групу МХП), ряд країн ввели заборону на імпорт курятини з України. Зокрема: Японія, Республіка Корея, Азербайджан, Вірменія, Молдова, Ірак, Філіппіни, Марокко, Туніс, Сінгапур, Кувейт, Саудівська Аравія й інші. Заборону на ввезення курятини з України анонсував також Китай», – йдеться в повідомленні. Згідно з повідомленням, Європейський Союз частково зняв заборону на ввезення м’яса птиці з усієї території України. Але поки що Україна очікує офіційного повідомлення з боку ЄС, яке дозволить відновити експорт української продукції.
Перехід до експорту продукції з доданою вартістю в Україні неможливий
AgroNews.ua. -29.02.2020
В Україні наразі зарані говорити про перехід від сировинного до експорту продукції з доданою вартістю, тому що вітчизняний та світовий урожай пшениці значно вищий, ніж обсяг торгівлі продуктами переробки зерна. Таку думку висловив голова спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський, повідомив портал «Зберігання та переробка зерна».
«Чи може Україна перейти на експорт продукції з доданою вартістю? Ні, не може, тому що експорт української пшениці складає майже 40 млн тонн, а загальна світова торгівля борошном – 14,1 млн тонн», – наголосив він. Експерт розповів, що в 2010/11 МР Україна виробляла 39,3 млн тонн зерна, а вже у 2019/20 МР – 75,1 млн тонн, тобто за 10 років приріст склав 91%. Проте, помітного зростання виробництва продукції з доданою вартістю не відбулось.За його словами, таке зростання виробництва зерна пов’язане зі стрімким ростом урожайності, яка за 10 років сумарно збільшилася на 83%. «Основний приріст відбувся за рахунок кукурудзи, тому що аграрії почали використовувати нові прогресивні сорти. Якщо в 2010/11 МР врожайність зернових становила 26,9 ц/га, то в 2019/20 МР – 49,1 ц/га», – пояснив Р. Рибчинський. Така ситуація зумовила зростання відвантажень на зовнішні ринки, які за вказаний період збільшились з 12,2 млн тонн до 52,8 млн тонн. «Сумарно, експорт кукурудзи збільшився в 5,7 рази, пшениці – 4,5 рази», – уточнив експерт.
Українські яблука стають затребувані на ринках Азії
AgroNews.ua. -29.02.2020
Динаміка зростання експорту яблук за кордон демонструє позитивні результати. Станом на 2018-2019 роки поставка яблук за кордон зросла в 1,5 рази – до 62 тисяч тонн. Така статистика показник успішної політики розширення географії експорту яблук в країни Близького Сходу, Південно-Східної Азії і, зокрема, Туреччини. Про це в своєму блозі написав український бізнесмен та інвестор Вадим Єрмолаєв, повідомляє agronews.ua.
У чому причина такого істотного ввезення українських яблук на східний ринок і чого чекають від українців іноземні покупці? Більшість експертів називають такі причини:
1. Новий прийом вирощування яблук. Принцип “рівнятися на найкращих” завжди сприяв прогресу. Саме тому українські виробники яблук елітних сортів звернулися до досвіду голландських колег. Наприклад, в компанії «Сади Дніпра» за рекомендацією голландських експертів у садах функціонує метеостанція, яка сприяє відстеженню таких показників, як вологість і температура повітря, кількість опадів, швидкість і напрям вітру, атмосферний тиск.Також ґрунтуючись на голландській практиці, вітчизняні виробники покрили простір садів сіткою, яка захищає від граду і агресивного сонячного випромінювання.
2. Якірні інвестиції в яблучне виробництво. Застосування сучасних технологій неможливе без багаторазових інвестицій. Виробництво яблук має потребу в багатьох агрегатах для якісного продукту. Українська компанія «Сади Дніпра» на даний момент будує найбільше сховище для яблук в Україні. Це масштабне сховище дозволить уникнути засихання яблук і врегулює процес зберігання продукції.
3. Сертифікація за міжнародними стандартами. Світове визнання якості української продукції неймовірно важливо для виходу на міжнародний ринок. Міжнародний стандарт Global G.A.P тримають під контролем всі етапи виробництва і відстежують не тільки якість продукту, але і застосування добрив і їх вплив на навколишнє середовище. «Сади Дніпра» удостоїлися міжнародного сертифікату в 2017 році – це стало вагомим трампліном для експорту яблук за кордон.
Що потрібно для успішного експорту? За словами керівника проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти» Олександра Хорева, сучасна компанія-експортер повинна володіти такими критеріями: сучасні технології, якісний стартап для розвитку підприємства, постійний моніторинг ринку і залучення в налагодженні ділових контактів. Іноземні покупці, окрім якісного продукту, який відповідає стандартам, очікують надійності від українських постачальників.
Саудівська Аравія має намір імпортувати з України мед і м’ясо птиці
AgroNews.ua. -27.02.2020
Україну відвідала делегація Саудівської Аравії. Члени делегації провели оцінку системи контролю за виробництвом харчових продуктів в країні та заявили про намір імпортувати низку продуктів українського виробництва. Пише “Урядовий кур’єр”.
Представники делегації відзначили ефективну роботу Держпродспоживслужби на місцях та подякували за всебічну допомогу у ході відвідання підприємств.Члени делегації побували в Київській та Черкаській областях. Гості з країни, яка зацікавлена в поставках мʼяса птиці, ознайомилися з роботою м’ясопереробних підприємств та провели оцінку системи контролю за виробництвом харчових продуктів. Також фахівці арабської країни виявили зацікавленість в імпорті з України меду та рибних продуктів.Незабаром до Києва офіційними каналами буде надісланий звіт з оцінкою системи державного контролю в Україні.
В Україні впровадять систему відстеження обігу алкоголю та тютюну
AgroNews.ua. -27.02.2020
Про це йшлося під час засідання робочої групи щодо виконання положень Меморандуму про наміри для забезпечення стабільності на ринку тютюнових виробів та підтримки конкурентного середовища для всіх його учасників, укладеного між Кабінетом Міністрів України та суб’єктами господарювання тютюнової промисловості. Пише пресслужба Мінекономрозвитку.
Радник Міністра Кабінету Міністрів України Андрій Саварець зазначив, що наразі впроваджується система відстеження обігу алкогольних виробів, досвід якої буде використано для створення системи відстеження обігу тютюнових виробів. Також було підтримано ініціативу стосовно зміни порядку адміністрування 5% роздрібного акцизу на рівень виробників, як відображено у відповідних законопроєктах, а також створення спільних оперативних груп для виявлення контрабанди та опрацювання питання врегулювання в комерційних політиках виробників відносин із недобросовісними контрагентами. Більшість учасників робочої групи позитивно оцінили підхід до зміни методології адміністрування 5% акцизного податку. Учасникам, які висловили окрему думку, було запропоновано надати обґрунтовані пропозиції щодо зміни методології адміністрування податку.
Для українських виробників ягід відкриється ринок ОАЕ
AГРОПОЛІТ. -02.03.2020
З початку наступного ягідного сезону Український бізнес-хаб збирається експортувати ягоди до Об’єднаних Арабських Еміратів.
Про це повідомив засновник і виконавчий директор Українського бізнес-хабу в Арабському світі Святослав Дубина, пише seeds.org.ua. «Це будуть невеликі партії, оскільки специфіка цих ринків полягає в тому, що не варто розраховувати одразу отримати контракт на великі партії. Минулого року ми вже запускали пробні партії полуниці і лохини, відпрацьовували логістику, шукали потрібну для цього ринку ягоду. В цьому напрямку досить проблематична логістика, оскільки можливо доставляти ягоду тільки літаками, автоперевезення в принципі неможливо здійснювати, а доставка морським транспортом складає 25 днів», – ділиться досвідом Святослав Дубина. За його словами, українська ягода не може конкурувати на ринку за ціною, але має дуже хорошу якість і смак. У липні брали органічну полуницю, лохину. Також ми зіткнулися з проблемою підтримки температурного режиму ягоди. В країнах Арабського світу в сезон експорту української ягоди до 50 градусів спеки, а вона повинна зберігатися за + 5 °С. Найважливіше в поставках – це при перевантаженні продуктів дотримуватися потрібного температурного режиму. Наприклад, у Борисполі немає спеціалізованого складу, який підтримує температуру. Якщо правильно витримувати тепловий режим, то ягода зберігається два тижні й більше, якщо немає – то 2-3 дні, – розповідає Святослав Дубина. За його спостереженнями, в країнах Арабського світу дуже багато свіжої ягоди, вона красива, але несмачна. Але місцеве населення готове платити високу ціну за смачні хороші ягоди. Поки найдорожчою на цих ринках вважається французька ягода.
Україна очікує визнання від ЄС зонування, – Держпродспоживслужба
AГРОПОЛІТ. -02.03.2020
Україна очікує визнання від ЄС системи зонування при спалаху інфекційних захворювань тварин.
Про це в інтерв’ю AgroPolit.com розповіла т. в. о. голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко.«У нас були домовленості, що ми визнаємо зонування ЄС, а вони визнають зонування України. Адже та кількість позитивних аудитів, які пройшла Україна, не залишали сумнівів щодо позитивної відповіді. Але ЄС ввів заборону на ввезення низки товарів з України, офіційних причин як таких не було. Можливо причиною закритих ринків (на їхній погляд) була відсутність впевненості, що ми виконуємо взяті на себе зобов’язання. Хоча буквально декілька днів тому ми отримали результати, що останній аудит було успішно пройдено. Ця інформація є у відкритому доступі на сайті Європейської комісії, що ми успішно пройшли аудит із грипу птиці у 2018 році, підтверджено, що система попередження діє еквівалентно до ЄС», – сказала вона. Шевченко додала, що Держпродспоживслужба, як компетентний і транспарентний орган, який веде постійну комунікацію з ЄС, доклала максимальних зусиль, щоб надати відповідну інформацію та матеріали й усе, що вони просили.
Українських пасічників запідозрили в експорті фальсифікованого меду до ЄС
AГРОПОЛІТ. -02.03.2020
Одне з найбільших європейських об’єднань виробників агропродукції підозрює Україну в експорті до ЄС меду, розбавленого цукровим сиропом. Українці відкидають звинувачення.
Про це повідомляє DW. Одне з найбільших об’єднань виробників агропродукції Євросоюзу Copa-Cogeca в лютому заявило про «кризу» на ринку меду. «Життєздатність бджільництва в Європі сьогодні під загрозою», – йдеться у документі, опублікованому організацією.Причиною кризи у Copa-Cogeca називають «неприйнятну конкуренцію», яку європейському меду складає зростання імпорту «продуктів, котрі продаються як «мед» за вкрай низькими цінами з третіх країн, передусім Китаю та України. Щодо українського меду зазначається про зростання імпорту з 20 тисяч тонн 2013 року до 47 тисяч тонн 2017 року та про падіння цін на нього до 1,69 євро за кілограм у 2019-му. Ці обсяги та ціни дають підстави для підозри, що в Україні використовують цукровий сироп, який неможливо виявити», – зазначають у Copa-Cogeca. Для виходу з «кризи» в Copa-Cogeca запропонували понад 15 кроків, яких компанія очікує від ЄС. Серед них детальне маркування походження меду, підтримка бджолярів у Євросоюзі та просування «європейського меду». Керівник робочої групи з меду Copa-Cogeca Етьєн Бруно заявив, що його організація намагатиметься переконати Єврокомісію та євродепутатів вдатися до дій. У Єврокомісії дуже обережно прокоментували заяви Copa-Cogeca, заявивши, що «відкриті обговорити пропозиції організації».Торговий представник України Тарас Качка закиди Copa-Cogeca назвав «чутками й наклепами». Кожен кілограм українського меду, який потрапляє до ЄС, відповідає вимогам ЄС», – зазначив він у коментарі.
Агросектор — у трійці лідерів із залучення капітальних інвестицій
AgroPortal.ua.-26.02.2020
Капітальні інвестиції в економіку України в 2019 році склали близько 584,5 млрд грн, з них у сільське господарство, мисливство та надання пов'язаних із ними послуг, було залучено порядку 54,6 млрд грн, що становить 10% від загальних інвестицій.
Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». «Попри збільшення у 2019 році загального обсягу інвестицій на 11%, капітальні вкладення у агросектор зменшились на 10,3 млрд грн або 15,8%, порівняно з 2018 р.», — зазначається у повідомленні. Сільське господарство, за даними експертів, залишилось у трійці лідерів із залучення капітальних інвестицій серед галузей української економіки, який очолює промисловість, проте поступилось будівництву та посідає третє місце. За словами експертки УКАБ Валентини Кропивко, зменшення капітальних інвестицій у 2019 році спричинено двома ключовими факторами: ревальвацією гривні та очікуванням відкриття ринку землі.
Глущенко призначений заступником Милованова
AgroPortal.ua.-26.02.2020
Сергій Глущенко призначений заступником міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства.
Він підтвердив цю інформацію в коментарі AgroPortal.ua. Раніше Сергія Глущенка називали одним з кандидатів на пост голови Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту прав споживачів (Госпродпотребслужби). Новий заступник Тимофія Милованова є фахівцем у питаннях реформування відносин у сфері сільського господарства, безпечності харчової і нехарчової продукції, технічного регулювання, сертифікації, дерегуляції і євроінтеграції. Має понад 10 років досвіду проведення реформ у зазначених сферах в Україні, Азербайджані, Білорусі, Вірменії, Киргизії та ін. країнах. Брав активну участь у просуванні в Україні реформ в сферах безпечності харчової продукції, ринкового нагляду, технічного регулювання, оцінки відповідності (сертифікації). Є ініціатором масштабного скорочення в Україні чисельності контролюючих органів, кількості документів дозвільного характеру, переліку сфер діяльності, які потребують отримання ліцензій, проходження сертифікації.
Експортувати в Азію стає дорожче через коронавірус
AgroTimes.-03.03.2020
Транспортні компанії підняли ціни на 40%на експорт товарів до країн Азії, сказав голова Української асоціації аграрного експорту (УААЕ) Дмитро Крошка, повідомляє УНІАН.
«Транспортні компанії підняли ціни на свої послуги приблизно на 40%. Таким чином, збільшилася собівартість продукції, яку Україна поставляє морським шляхом в Азіатський регіон – це не тільки Китай, а ще й Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Гонконг, а також країни Перської затоки та інші», – сказав він. За словами голови асоціації, подорожчання логістики пов’язане з тим, що Китай через коронавірус сам почав менше експортувати, через що зменшився товарооборот і вихід в море суден з контейнерами. Найбільше це позначилося на експорті товарів з доданою вартістю, які перевозяться в контейнерах – м’ясо птиці, яйця, свіжі фрукти, морозиво тощо.«Це сильно вплинуло на експортерів яблук, де і без того вартість логістики – це 30% вартості всього контейнера. Також Україна вже дуже поступається Туреччині з експорту яєць до країн Азії. Чим далі від ринку розташована країна, тим більші її витрати на логістику, що робить її менш конкурентоспроможною», – наголосив Крошка. Він зазначив, що українські постачальники втрачають прибуток, не скорочуючи при цьому обсягів поставок.
Передумов для перегляду зернового меморандуму немає, - Висоцький
AgroTimes.-27.02.2020
На черговій зустрічі з профільними асоціаціями під головуванням заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Висоцького було розглянуто ситуацію на ринку зерна, динаміку виконання зернового Меморандуму, прогноз урожайності озимих та інші актуальні питання аграрної галузі. Про це повідомила прес-служба міністерства у Facebook. «З початку поточного 2019/2020 маркетингового року вже 31,8 млн. тонн зерна експортовано на зовнішні ринки, що на 7,9 млн. тонн більше, ніж за аналогічний період минулого МР. Ми продовжуємо рухатись в рамках домовленостей відповідно до Меморандуму між державою і бізнесом, ніяких передумов для його перегляду ми не маємо», – зазначив Висоцький.
Експерт пояснила, що впливає на вартість овочів борщового набору
Газета по-українські.-29.02.2020
Україна стає все інтегрованішою у світові ринки. Зміна цін на картоплю, цибулю чи моркву - нормальна кон'юнктура ринку, розповіла Gazeta.ua агроексперт Ольга Трофімцева, яка виконувала обов'язки міністра аграрної політики та продовольства України з лютого до серпня 2019 року.
"Якщо згадати цибулю, яка 2018-го била цінові рекорди, то несприятливі погодні умови були в усіх основних країнах-виробниках. Урожай був настільки поганим, що навіть ЄС імпортував цибулю з Казахстану. Звідти купували й ми. Та ж сама ситуація з картоплею", - каже Трофімцева. За її словами, ще проблема в структурі українського виробництва. "Поки не перейдемо до промислового ефективного виробництва овочів, а не до присадибних особистих господарств населення, ситуація не зміниться. Треба працювати над розширенням ринків збуту. Наприклад, наші фермери могли б продавати яблука не тільки українським переробникам. А збувати їх активніше на зовнішніх ринках, якби мали правильно фасовану та гарного товарного вигляду продукцію", - наголошує Трофімцева. Додає, що Україні треба більше професійних овочесховищ.
Назвали продукт, який найбільше експортують з України
Газета по-українські.-27.02.2020
За підсумками року Україна стала найбільшим експортером соняшникової олії та шроту. Загальна сума експорту склала $4,3 млрд і $975 млн відповідно.
Крім того, Україна - друга в світі за експортом ріпаку - $1,3 млрд, за рік приріст склав 27%, повідомляє Український клуб аграрного бізнесу. Експорт кукурудзи зріс на 49% і досяг $5,2 млрд, ячменю - на 4% до $710 млн, жита - на 75% до $3,9 млн, пшениці - на 22% до $3,7 млрд, сої - на 16% до $1,2 млрд. Перше місце у структурі експорту - у кукурудзи, 2-е місце посіла соняшникова олія, на 3-му місці опинилася пшениця .
Як змінилася українська аграрна сфера за 10 років
Газета по-українські.-26.02.2020
Торік Україна встановила рекорд по експорту аграрної продукції.
За кордон продала на $22,2 млрд. 2010-го обсяги були нижчими, розповіла Gazeta.ua агроексперт Ольга Трофімцева, яка виконувала обов'язки міністра аграрної політики та продовольства України з лютого до серпня 2019 року. "Ще одним досягненням сектору стала серйозна диверсифікація ринків збуту. Якщо подивитися на структуру аграрного експорту 10 років тому, побачимо серйозне домінування Росії. У 2014-2015 роках ситуація змінилася. Зараз на першому місці серед ринків збуту української продукції - Індія, Китай, Туреччина. На другому - країни Євросоюзу. Це вибагливий ринок. На третьому місці – країни Африки", - пояснює Трофімцева. За її словами, досі основна частина продукції надходить з господарств населення. "Особисті присадибні господарства без кооперації в перспективі однозначно не будуть конкурентними. Вони не можуть забезпечити успішний експорт продукції на ринки ЄС. Необхідно формувати ланцюги їх виходу на цивілізовані ринки збуту, у тому числі всередині країни. Це супермаркети, гуртові ринки", - говорить агроексперт.
В УКРАИНЕ РЕЗКО ОБВАЛИЛОСЬ ПРОИЗВОДСТВО СЛАДОСТЕЙ
Деловая столица.-27.02.2020
Производство кондитерских изделий из сахара в прошлом месяце составило 3,15 тыс. тонн
Об этом свидетельствуют данные Государственной службы статистики, передает "ДС" со ссылкой на Latifundist. Этот показатель на 32,7% уступает уровню производства кондитерских изделий из сахара в аналогичном периоде 2019 года. Согласно сообщению, количество запасов произведенной промышленной продукции на складах предприятий-производителей на конец января 2020 г. составило 667 тонн.
Минэкономики собирается в 2021-2023 потратить более 90 млрд грн на программы господдержки
Капитал.-27.02.2020
Министерство развития экономики, торговли и сельского хозяйства предлагает в 2021-2023 гг. выделить более 90 млрд грн на государственную поддержку приоритетных направлений — промышленность, сельское хозяйство и экспорт, в том числе в 2021 году — 26 млрд грн, 2022-м — 31 млрд грн, 2023-м — 33 млрд грн.
Согласно сообщению на сайте Минэкономики, соответствующие предложения содержатся в сформированной министерством бюджетной декларации на 2021-2023 гг. Согласно предложениям, в частности, сумма поддержки на последующие три года для увеличения объема сельхозпродукции, развития предприятий АПК и обеспечения продовольственной безопасности в целом составит 45,52 млрд грн, в том числе финподдержка сельхозтоваропроизводителей — 40,9 млрд грн, Фонд частичного гарантирования кредитов — 3,12 млрд грн, кредиты фермерским хозяйствам — 1,5 млрд грн. Сумма поддержки экспорта составит 12,41 млрд грн, в том числе поддержка и продвижение экспорта — 410 млн грн, Экспортно-кредитное агентство — 6 млрд грн, компенсация процентов по кредитам экспортеров — 6 млрд грн.
Україна оновила рекорд з експорту м'яса птиці
УНІАН: Новини України.-02.03.2020
В минулому році наша країна експортувала 414 тис. тонн м'яса птиці на суму 579 млн дол.Україна відновила рекорд з експорту м'яса птиці в 2019 році, поставивши на міжнародний ринок 414 тис. тонн цієї продукції - на 25,8% більше, ніж роком раніше. Про це повідомила прес-служба Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" з посиланням на слова заступника директора інституту Миколи Пугачова. "Торік було оновлено абсолютний рекорд 2018 року з обсягів експорту м'яса птиці (329 тис. тонн) - у 2019 році обсяги експортних поставок збільшилися більш ніж на чверть (+ 25,8%), до 414 тис. тонн на суму 579 млн дол.", - сказано в повідомленні. За словами експерта, Україна торік посилила свою позицію на міжнародному ринку м'ясопродукції, в основному за рахунок курятини. В цілому, в 2019 році обсяги експорту з України продукції м'ясної групи збільшилися в порівнянні з показниками попереднього року на 10% - до 712 млн дол. Найбільше м'ясопродукції Україна експортувала до країн Євросоюзу, Близького Сходу та СНД. Частка країн ЄС в грошовому вираженні становить 28%.
Україна збільшила експорт агропродукції до Туреччини
УНІАН: Новини України.-27.02.2020
Найбільше Україна поставляла до Туреччини соєвих бобів, кукурудзи, пшениці та висівок.
Україна у 2019 році експортувала до Туреччини продукції сільського господарства на суму 1,4 мільярда доларів, що на 71% більше, ніж роком раніше. Про це повідомила прес-служба "Українського клубу аграрного бізнесу" (УКАБ). Таким чином, Україна стала другим найбільшим постачальником агропродовольчої продукції в Туреччині та посіла 11% у структурі турецького імпорту продукції АПК, поступившись лише Росії. Основні види продукції, яку Україна постачала минулого року - соєві боби (31% в структурі загального експорту в Туреччину), кукурудза (24%), пшениця (16%) і висівки (8%). Водночас імпорт сільгосппродукції в Україну з Туреччини збільшився на 12% - до 263,7 мільйона доларів. "Торговельне сальдо становить 1,1 мільярда доларів, а це значить, що Україна є нетто-експортером продукції АПК до Туреччини", - наголошується в повідомленні. Основними продуктами, які Україна закуповувала в Туреччині, стали цитрусові (34% у загальній структурі), свіжі помідори (11%) і виноград (6%). "Зараз тривають переговори щодо підписання Угоди про зону вільної торгівлі між Україною і Туреччиною, що може позитивно вплинути на торгівлю агропродовольчою продукцією між цими країнами внаслідок скасування або зменшення мита на зазначену продукцію", - цитує прес-служба аналітика УКАБ Андрія Мартиненка.
Українську молочку витісняє іноземна
УНН.-28.02.2020
В Україні вітчизняну молочну продукцію витісняє іноземна. Вона дешевша, а відтак - має більший попит у споживача. Виробляти молоко в Україні дедалі менше вигідно. Брак державної підтримки вітчизняного виробника зумовив надлишок більш доступного продукту із ЄС, передає УНН із посиланням на сюжет телеканалу ICTV.
Повідомляється, що сьогодні українські фермери не заробляють, а ледь "виходять у нуль". Тримати худобу - збитково, і молочники збувають тварин. "Почали вирізати худобу. Останні три місяці дуже масштабно почав заходити імпорт. З тієї ж Європи, з Білорусі. Ця ніша дуже швидко замінюється європейською", - коментує власник тваринної ферми Володимир Хвостов. Підприємство Хвостова нараховує 1,5 тис. корів, які виробляють щодня 40 тонн молока. До 2016 року держава відшкодовувала ПДВ, у 2018 році - давала дотації, а у 2020 році жодного привілею для національних молочників немає. Поряд з цим, європейці про своїх фермерів дбають. До прикладу, фермер у Парижі отримує 580 євро на корову на рік. Це - 15,5 тис. грн, або у 22 рази більше, аніж фермер в Україні. Більше того, ЄС підтримує виробників молока шляхом компенсації збитків, зумовлених падінням ринкової ціни. Якщо собівартість молока становить 50 євроцентів, а ціна на ринку - 35 євроцентів, то різницю у 15 євроцентів фермеру виплачує держава. Українцям про таку допомогу можна тільки мріяти, каже експерт асоціації виробників молока Олена Жупінас.