СОТ закликає не встановлювати обмежень щодо експорту агропродукції
Agravery. -28.04.2020
22 квітня 2020 року члени СОТ, у тому числі Україна, розповсюдили спільну заяву стосовно забезпечення відкритої та передбачуваної торгівлі сільськогосподарською та харчовою продукцією в рамках пандемії COVID-19.
Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки. Відповідний документ було створено у розвиток заяви міністрів сільського господарства G20 щодо необхідності злагодженого співробітництва для забезпечення глобальної продовольчої безпеки, зокрема й харчування, у відповідь на пандемію коронавірусної інфекції. «У спільній заяві відзначено про важливість недопущення застосування невиправданих обмежень експорту сільськогосподарської продукції, що можуть порушувати глобальні ланцюги постачання та впливати на продовольчу безпеку інших країн», — йдеться в повідомленні. Слід зазначити, що частка від глобального експорту сільськогосподарських товарів і продовольства підписантів заяви становить понад 63%. Також підписанти закликали усіх членів СОТ до координації дій у цьому напрямку. «Своєчасне та точне надання інформації щодо торговельних заходів, що стосуються сільськогосподарської та харчової продукції, рівнів виробництва, споживання та запасів, а також цін зменшує невизначеність і дозволяє урядам, трейдерам, споживачам і виробникам приймати обґрунтовані рішення» — додають учасники спільної заяви.
Аграрні асоціації закликають зберегти Висоцького на посаді
Agravery. -27.04.2020
Асоціації АПК України звернулася до президента України та прем’єр-міністра з приводу можливих кадрових змін в складі уряду та зміни заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, відповідального за аграрний напрямок.Про це повідомляє прес-служба Всеукраїнської Аграрної Ради. Громадська спілка «Всеукраїнський аграрний форум» (ВАФ) від імені своїх членів — ГС «Всеукраїнська аграрна рада», асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», ГС «Аграрний союз України», Всеукраїнської асоціації громад, асоціації «Союз птахівників України», ВГО «Українська аграрна конфедерація» та представників інших громадських об'єднань АПК звернулася до президента України та прем'єр-міністра з приводу можливих кадрових змін в складі уряду та зміни заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, відповідального за аграрний напрямок. «Починаючи з 21 квітня поточного року численні ЗМІ, посилаючись на власні джерела інформації в уряді, розповсюджують новину, що уряд планує звільнити Тараса Висоцького — аграрного заступника Мінекономіки. Зокрема, поширюється інформація, згідно якої наразі розглядаються два варіанти — зміна аграрного заступника Мінекономіки або призначення повноцінного міністра АПК», — йдеться у заяві. Таким чином, представники провідних громадських об'єднань зазначають, що Тарас Висоцький був назначений на посаду у вересні 2019 року та, на їхню думку, за сім місяців своєї роботи, не зважаючи на відсутність повноцінного аграрного міністерства, проявив себе як сумлінний, чесний і компетентний фахівець, що повністю відповідає займаній посаді. «Завдяки зусиллям Тараса Висоцького, в умовах карантину був налагоджений ефективний діалог між профільним міністерством та представниками галузі, який за своєю якістю: відкритості, ефективності та продуктивності перевершує досягнення попередників», — наголошують підписати звернення. На думку представників профільних асоціації, відновлення Міністерства аграрної політики є необхідною умовою для успішного розвитку аграрної галузі. Тож урду необхідно прийняти рішення щодо відновлення відомства. «Враховуючи вищезазначене, ми наголошуємо на необхідності збереження Тараса Висоцького на посаді заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, або рівнозначній посаді, якщо буде прийнято рішення про відновлення профільного аграрного міністерства», — наголошується у листі-зверненні.
Український експорт агропродукції у Китай може значно змінитися
AgroNews.ua. -30.04.2020
Угода про “першу фазу”, яка закінчила торговельну війну між Китаєм та США, зобов’язує Китай значно розширити свої закупівлі продуктів харчування, сільського господарства та морепродуктів у США, як цього року, так і у 2021 році. Колишній головний економіст USDA Джо Глаубер заявив, що Китаю доведеться різко прискорити свої закупівлі для досягнення цієї мети, повідомляє agriculture. Про це пише agronews.ua.
“Я думаю, що нам пощастить досягти рівня продажів, як у 2017 році”, – заявив Глаубер під час вебінару Farmdoc Daily . У лютому 2020 року USDA прогнозував експорт сільськогосподарської продукції в 14 мільярдів доларів до Китаю. Угода “першого етапу” вважає “базовим” показником продажів 2017 року – на рівні 24 мільярдів доларів. “Китай повідомив про імпорт на 5 мільярдів доларів американської сільськогосподарської продукції протягом перших трьох місяців цього року. Китаю потрібно буде вдвічі збільшити цей обсяг, до 10 мільярдів доларів, протягом решти трьох кварталів року, щоб досягти планового показника в 36,5 мільярдів доларів цього року”, – сказав Глаубер. Продажі свинини, бавовни, пшениці, кукурудзи та сорго заохочують, але темпи дуже повільні, сказав він. Повідомлялося про незначні продажі сої, як правило, найбільший експорт сільського господарства до Китаю. Глаубер заявив, що Китай традиційно купує американську сою під час збору врожаю, коли ціни найнижчі. “Я не думаю, що ми побачимо багато продажів чи відправлень до кінця літа.”
Україна цьогоріч «грала» на російському експортному зерновому полі
AgroNews.ua. -30.04.2020
Українські експортери скористалися тим, що Росія відставала від торішніх показників поставок свого зерна в інші країни, тож Україна досить вільно почувалася на традиційних російських ринках, – повідомляє аналітик “УкрАгроКонсалт” Єлизавета Малишко. Про це пише agronews.ua.
У 2019/2020 році українським експортерам вдалося закріпитися на ринках, де раніше традиційно панував російський експорт – в Єгипті, Туреччині, Бангладеш. Досягти цього дозволила гнучка цінова політика.Українські трейдери все більш впевнено почуваються на закордонних ринках, передусім пшениці, не бояться цінової гри. Можна сказати, що цьогоріч вони, можливо вперше, продемонстрували агресивну маркетингову політику на ринку пшениці, яка, зазвичай, не була притаманна Україні раніше. Аналогічна цінова історія відбувається і з ячменем. Спочатку очікувалося, що Україна зможе відправити на зовнішні ринки близько 5 млн тонн ячменю. Але темпи відвантажень в першій половині сезону відставали від цільових. І відповідно, були певні ризики, що експортний потенціал не буде реалізований.«Але зараз, коли ціни пішли вгору, в Україні відзначаються незвичайні темпи експорту ячменю для другої половини сезону. Зараз реалізуються ті тендери, які були проведені в січні. Відвантажується ячмінь по закупкам в Саудівську Аравію, Туніс, Алжир. І оголошений цілий ряд нових тендерів. Правда, частина цих тендерів – вже на майбутній урожай, але це потенційно надає підтримку ринку», – зазначила Єлизавета Малишко. У березні експортовано понад 300 тис. тонн ячменю, в квітні цієї культури відвантажили понад 270 тис. тонн.
ЄС може заборонити імпорт етанолу з України
AgroNews.ua. -28.04.2020
В ЄС вимагають ввести заборону на імпорт етанолу, так як він здатен поставить під загрозу не тільки європейський сектор етанолу, а й виробництво не ГМО-сировини, повідомляє feednavigator. Про це пише agronews.ua.
«Ми повинні відхилити запити на тимчасове призупинення мит на етанол. Ми повинні зберегти антидемпінгові і антидотаційні заходи, які в даний час застосовуються до імпорту біодизеля з США», підкреслює Олександр Бачлер, голова робочої групи Сора-Cogeca з біоенергетики. Очікується, що виробництво ріпаку в ЄС в 2020/2021 маркетинговому році складе близько 17 млн тонн через скорочення посівних площ. Посівні площі з багатими білками культурами приблизно на 30% нижче, ніж в 2017/2018 роках, повідомляють Сора-Cogeca. «Зіткнувшись з карантинними заходами в ЄС і в усьому світі, ринки переробки білкових культур ризикують вступити в фазу сильної нестабільності в результаті більш низького попиту на біотоппіво і низького рівня виробництва білкових культур в Європі. У цьому контексті, європейські фермери, кооперативи і організація закликають до комплексу швидких дій».
Україна експортує зерно рекордними темпами – 50 млн т
AГРОПОЛІТ. -29.04.2020
З початку 2019/20 маркетингового року (липень 2019 — червень 2020) станом на 28 квітня 2020 року експорт зернових з України досяг 50 млн тонн.
Про це свідчать дані «Інформаційно-аналітичного порталу АПК України». Експорт зернових в цьому сезоні на 7,72 млн тонн перевищує результат за аналогічний період минулого маркетингового року (42,29 млн тонн). На звітну дату в розрізі культур з України експортовано: пшениці – 18,89 млн тонн (більше на 4,55 млн тонн); ячменю – 4,64 млн тонн (+1,26 млн тонн); кукурудзи – 25,81 млн тонн (+1,97 млн тонн); жита – 8,2 тис. тонн (-80 тис. тонн). Нагадаємо, що міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства розробило Додаток 2 до Меморандуму про взаєморозуміння між Мінекономіки України і учасниками зернового ринку, яким пропонується обмежити експортні відвантаження української кукурудзи на поточний МР.
Україна скоротила поставки кукурудзи до ЄС
AgroTimes.-28.04.2020
Україна у І кварталі 2020 року скоротила поставки кукурудзи до ЄС на 28%, порівняно з аналогічним періодом минулого року (з $ 887 млн до $636 млн) та на 10,8%, порівняно з попереднім кварталом, коли цієї продукції до ЄС було експортовано на $713 млн. Про це свідчать дані Державної митної служби. Натомість експорт зернової в країни Азії протягом січня-березня зріс на 46% – із $553 млн у І кварталі 2019 року до $778 млн у І кварталі 2020 року, і на 51%, порівняно з попереднім кварталом. За звітний період зросли також обсяги поставок кукурудзи в країни Африки: порівняно з І кварталом минулого року – на 45% (з $341 млн до $495 млн), порівняно з попереднім кварталом – на 80% (з $274,5 млн до $495 млн).
Світові ціни на цукор опустилися до 12-річного мінімуму
AgroTimes.-28.04.2020
Світові котирування на цукор-сирець уперше за останні 12 років опустилися нижче 10 центів/англо-фунт, сягнувши 9,8 центів/англо-фунт.
Про це повідомляють аналітики електронної зернової біржі Grain Trade. Починаючи з 12 березня цукор-сирець подешевшав на 40%, а травневі ф’ючерси на біржі в Нью-Йорку у п’ятницю опустилися до найнижчого з червня 2008 року рівня $215/тонна. Котирування білого цукру у мішках знизилися менше, і серпневі контракти в Парижі 21 квітня торгувалися по $322/тонна, що перевищує локальний мінімуму липня-серпня минулого року. Після двох сезонів профіциту, коли у більшості країн накопичувалися запаси та знижувалися ціни на цукор, у 2019/20 МР у світі спостерігається дефіцит цукру внаслідок скорочення виробництва в Індії, Пакистані, Таїланді, Україні та окремих країнах ЄС через посушливу погоду. Частково ситуацію компенсує збільшення виробництва в Росії з 6,13 до 7,71-7,75 млн тонн та Бразилії завдяки зменшенню переробки тростини на етанол. Через посушливі погодні умови та низькі ціни на цукор, у 2020/21 МР суттєво скоротяться площі сівби цукрових буряків в Німеччині, Україні, Білорусії та на півдні Росії. В Україні наразі цукровими буряками засіяно 199,8 тис. га із запланованих 209 тис. га, тоді як у 2019 році ними було засіяно 220 тис. га. Минулого року країна зменшила виробництво цукру майже на 30% – до 1,48 млн тонн унаслідок зменшення посівних площ та низьких світових цін, а також скорочення експорту через високу конкуренцію з Росією на ринках колишніх радянських республік. «Світовий попит на цукор в цьому році продовжить знижуватися внаслідок скорочення споживання дорогих цукерок, соків та солодкої води, викликаного карантинними обмеженнями», – йдеться в повідомленні.
Саудівська Аравія закупила 60 тис. тонн української пшениці
AgroTimes.-27.04.2020
Державний покупець зерна Саудівської Аравії, компанія SAGO, заявила в понеділок, 27 квітня, що зробила свою першу закупівлю пшениці у саудівського інвестора за кордоном. Про це повідомляється на Телеграм-каналі Refinitiv Agriculture з посиланням на Reuters. SAGO повідомила, що купила 60 тис.тонн української пшениці у компанії SALIC, сільськогосподарського інвестиційного підрозділу фонду національного добробуту країни. За інформацією операторів ринку, українська пшениця з умістом протеїну 11% була закуплена з поставкою у вересні цього року за ціною $248/тонна.
На Україну очікує нова тютюнова криза - ЗМІ
Газета по-українські.-29.04.2020
Підвищення в 4 рази акцизу на тютюнові стіки для нагрівання створить додаткові проблеми з наповненням держбюджету.
Скандальний закон №1210, прийнятий ще 16 січня 2020 р., але досі не підписаний президентом України, ще більше розширить недовиконання доходів держбюджету з тютюнового акцизу та ще більше віддалить Україну від законодавства і практики оподаткування Євросоюзу. Про це пише кандидат економічних наук, експерт з питань оподаткування Тетяна Кощук в своїй статті в УНІАН. Закон серед іншого передбачає різке (в 4 рази) підвищення акцизу на тютюнові вироби для нагрівання. "Це нововведення прийнято попри його невідповідність науковим підходам, рекомендаціям Єврокомісії та досвіду країн ЄС щодо оподаткування цієї категорії тютюнових виробів", – пояснює Тетяна Кощук. Експерт нагадує, що у 2018 р. Єврокомісія оприлюднила Звіт для Ради ЄС щодо особливостей застосування положень європейської Директиви 2011/64/ЄС від 21.06.2011 р. до альтернативних тютюнових виробів та їх замінників. У цьому Звіті Єврокомісія рекомендує країнам ЄС визначати ставки акцизу щодо стіків (хітсів) для систем нагрівання тютюну у фіксованій сумі за кожен кілограм продукції – в рамках акцизної категорії "інший тютюн для куріння". Ця категорія, як правило, оподатковується за найнижчими ставками серед тютюнових виробів. Показово, що всі країни-члени Євросоюзу застосовують щодо систем нагрівання тютюну меншу або суттєво меншу ставку акцизу порівняно із сигаретами. Наприклад, у Німеччині така різниця в акцизному навантаженні становить приблизно 9 разів, в Іспанії – 6 разів, в Угорщині – більш як 3 рази. З моменту появи на ринку України тютюнових виробів для нагрівання вони оподатковувались акцизом саме так, як рекомендує Єврокомісія. Але закон №1210 перекреслює європейський підхід.
Зернова корпорація запустила чотири комплекси з виробництва борошна
УНІАН: Новини України.-29.04.2020
Зазначається, що все борошно йде виключно на внутрішній ринок України для стабілізації цін на хлібобулочну продукцію.
Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ) у квітні запустила в роботу 4 борошномельних комплекси та нарощує обсяги виробництва борошна. Про це повідомляє прес-служба корпорації. "Починаючи з 1 квітня поточного року, корпорація запустила в роботу чотири борошномельних комплекси: Кролевецький КХП (Сумська область), Черняхівський елеватор (Житомирська область), Львівський КХП та Тернопільський КХП. Зараз підприємства працюють на повну планову потужність, на сьогодні переробили понад 10 тисяч тонн пшениці, з якої виготовлено понад 7 тисяч тонн борошна", - сказано в повідомленні. Зазначається, що все вироблене на цих підприємствах борошно йде виключно на внутрішній ринок - на хлібокомбінати та заводи, для стабілізації цін на хлібобулочну продукцію. "Серед клієнтів ДПЗКУ - найбільші хлібокомбінати та хлібозаводи Волинської, Івано-Франківської, Харківської, Сумської, Житомирської та Київської областей", - йдеться в повідомленні. Також повідомляється, що в травні корпорація планує продовжити виробництво борошна на цих потужностях і запустити виробництво житнього борошна на одному з власних підприємств.
Експерти прогнозують зростання виробництва та експорту соняшникової олії
УНІАН: Новини України.-27.04.2020
Виробництво соняшникової олії може досягти 6,7 мільйона тонн, експорт - 6,4 мільйона тонн.Україна може значно збільшити виробництво та експорт соняшникової олії у 2019-2020 маркетинговому році (МР, вересень 2019 - серпень 2020). Про це йдеться в повідомленні на сайті асоціації "Укроліяпром". "Очікується, що за підсумками 2019/20 МР виробництво соняшникової олії досягне рекордної позначки 6,6 - 6,7 мільйона тонн (зростання на 2-3% у порівнянні з 2018/19 МР), експорт зросте до 6,3-6,4 мільйона тонн (зростання на 3-5%)", - йдеться в повідомленні. Зазначається, що у 2019/20 МР олійножирова галузь України продовжує нарощування виробництва та експорту олії, шроту, маргаринової продукції та майонезу. Зокрема, у вересні-березні виробництво маргарину збільшилося майже на 20% - до 159 тисяч тонн, соусів і майонезів - на 13%, до 95,5 тисячі тонн. За першу половину сезону виробництво нерафінованої соняшникової олії збільшилося на 11,7% - до 3,8 мільйона тонн, рафінованої – на 21%, до 536 тисяч тонн. Згідно з повідомленням, валовий збір насіння соняшнику врожаю 2019 року сягнув 15,2 мільйона тонн, що на 7,7% більше, ніж роком раніше. Станом на 1 квітня 2020 року залишки насіння соняшнику на складах становили 6,2 мільйона тонн. При цьому урожай соняшнику у 2020 році очікується на 5% нижче, ніж минулого року – на рівні 14,5-15 мільйонів тонн. Як повідомляв УНІАН, у 2019 році Україна експортувала насіння олійних на 2,5 мільярда доларів, а соняшникової олії – на 4,3 мільярда доларів. Найбільшим імпортером цього насіння стала Німеччина (19% усіх поставок), а олії - Індія (30%).
В Україні зросте попит на курятину
УНН.-30.04.2020
На тлі карантину в Україні зросте попит на доступні у ціні продукти харчування, зокрема курятину. Про це розповів старший науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Ярослав Навроцький, передає УНН із посиланням на пресслужбу інституту.
"У ситуації, що склалася, найбільш перспективним виглядає сектор птахівництва, оскільки м’ясо курятини поки що найбільш дешеве", - розповів фахівець. Разом з тим, попит на інші види продукції тваринництва – впаде. Йдеться, зокрема, про м'ясо великої рогатої худоби. Це - найбільш дорогий вид м’ясної продукції, який з початку року подорожчав на 9,2 % – до 157,22 грн за кг. Крім того, може впасти попит на деякі види молочної продукції, зокрема дорогі сири. Галузь рослинництва буде розвиватися неоднорідно, вважає експерт. "Найбільш імовірним буде підвищення попиту на продукти борщового набору: цибуля, морква, картопля, буряк, а також яблука, адже вони є порівняно дешевими товарами довготривалого зберігання", - розповів Навроцький. При цьому, попит на групи товарів нетривалого зберігання, такі як томати, огірки, ягоди та зелень, знижуватиметься, прогнозує експерт. У свою чергу попит на різні види зерна та крупи буде високим, додає Навроцький. "Якщо з лютого 2019 року до лютого 2020 року середньомісячна ціна гречки у торгівельних мережах зросла на 74,5 % – з 17,30 грн/кг до 30,19 грн/кг, то лише протягом березня-квітня цього року внаслідок ажіотажного попиту вона зросла на 43,2 % – до 43,22 грн/кг", - інформує він. Попит на тропічні види фруктів і овочів, горіхи і органічну продукцію також знизиться. Як на занадто коштовні. "Ця тенденція буде посилюватися в найближчі кілька місяців. При цьому збережеться попит на часник, цибулю, імбир і лимон, як види продуктів, що на думку населення здатні підвищувати імунітет", - розповів він.
Продовольчий ринок країни стабільний та прогнозований - Мінекономіки
УНН.- 28.04.2020
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства здійснює щоденний моніторинг експорту зерна, та загалом констатує стабільну ситуацію на продовольчому ринку країни, повідомляє УНН.
“З метою недопущення створення дефіциту продовольчих товарів на внутрішньому ринку та оперативного реагування на ситуації Мінекономіки проводить щоденний моніторинг експорту зерна, у тому числі пшениці”, — зазначає заступник міністра Тарас Висоцький. Загалом продовольча ситуація в країні залишається контрольованою та прогнозованою. “Відповідно до узагальненої оперативної інформації, отриманої від багатьох торговельних мереж, на сьогодні торговельні мережі забезпечені товарами всіх категорій у повному обсязі та мають достатню кількість товарних залишків для забезпечення споживчого попиту у разі його збільшення. Питання наявності продукції на внутрішньому ринку вирішується шляхом діалогу між виробниками і торговельними мережами”, — інформують в Мінекономіки. Україна відповідає оптимістичному рівню продовольчої безпеки, наголошують посадовці. “Потреба внутрішнього ринку в основних продуктах харчування забезпечується в достатньому обсязі, що відповідає оптимістичному рівню продовольчої безпеки, рекомендованому Продовольчою сільськогосподарською організацією ООН, та дозволяє формувати потужну базу для аграрного експорту”, — констатує Висоцький.