За рік ВВП впав на понад 30%
Agravery.- 06.01.2023
Мінекономіки повідомляє, що падіння ВВП України за підсумком 2022 року оцінюється на рівні 30,4% [±2%], що є кращим показником, ніж передбачалось за прогнозами. «Протягом 2022 року економіка України зазнала найбільших за всю історію незалежності втрат, збитків та пошкоджень, які їй завдала рф, масштабувавши 24 лютого по всій протяжності спільного кордону та з території Білорусії й окупованого Криму свій терор, розпочатий ще у 2014 році. У свою чергу, успіхи сил оборони України на полі бою, злагоджена робота Уряду й бізнесу, незламний дух населення, швидкість відновлення зруйнованих/пошкоджених об’єктів критичної інфраструктури вітчизняними службами, а також системна фінансова підтримка з боку міжнародних партнерів дозволили втримати економічний фронт та продовжувати рух у напрямку перемоги», - заявила Перший віцепрем’єр-міністр - Міністр економіки України Юлія Свириденко.
https://agravery.com/uk/posts/show/za-rik-vvp-vpav-na-ponad-30
У 2022 році Україна експортувала молочки на понад $ 340 млн
Agravery.- 06.01.2023
Цьому є декілька причин: - це сприяння європейської спільноти у лібералізації торгівлі між Україною та ЄС, - високі світові ціни на молочні продукти впродовж перших трьох кварталів року, - конкурентність української молочної продукції на європейському ринку у літньо-осінній період. Винятком став четвертий квартал — ціни на молочні продукти у світі почали опускатися, а разом із ними і обсяги відвантажень, - пояснює аналітикиня Асоціації виробників молока Яна Лінецька. В грошовому еквіваленті основними експортними категоріями були сухе молоко (26% у загальній структурі), масло (24%) та казеїн (21%). А основним ринком збуту Європа — через логістичні переваги, високі ціни, а також скасування митного регулювання.
https://agravery.com/uk/posts/show/u-2022-roci-ukraina-eksportuvala-molocki-na-ponad-340-mln
В Україні відмінено заборону на експорт гречки
Agravery.- 05.01.2023
З 5 березня 2022 р. була введена заборона на експорт гречки, яка діяла до кінця року. Уряд України скасував заборону постановою КМУ від 27 грудня 2022 р. №1466 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2023 рік», повідомляє АПК-Інформ. Як вказується в тексті постанови, у 2023 р. нульові експортні квоти встановлюється на такі товари: сіль, енергетичне вугілля, мазут, природний газ, паливна деревина, срібло, золото, брухт дорогоцінних металів. Таким чином, в указаному переліку відсутня будь-яка сільськогосподарська продукція.
https://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-vidmineno-zaboronu-na-eksport-grecki
В грудні 2022 року Україні вдалося експортувати 7 млн т продукції АПК
Agravery.-05.01.2023
Про це повідомляють в Українському клубі аграрного бізнесу. 53% цього експорту було здійснено за допомогою роботи «зернового коридору», а решта – альтернативними експортними шляхами. Однак обов’язково потрібно врахувати, що не вся продукція встигла фізично перетнути кордон. Багато продукції зараз знаходиться в чергах на виїзд як залізницею, так і автомобільними транспортом, що негативно впливає на показники експорту альтернативними шляхами в наступному місяці. Структура експорту продукції в грудні 2022 року: - зернові культури: 4,9 млн т (кукурудза - 63%, пшениця - 34%, ячмінь - 3%). Приріст до показника листопаду: +4%; - олійних культур – 867,6 тис. т (насіння соняшнику – 34%, сої – 29% та ріпаку – 25%). Зниження: -34%; - рослинні олії – 468,4 тис. т (соняшникова олія - 94%, соєва - 5%). Зниження: -9%; - макухи після вилучення рослинних олій – 505,7 тис. т (соняшникова - 90%, соєва - 10%). Приріст: +48%. Зміни в структурі експорту у грудні 2022 року пов’язані зі зменшенням експортних відвантажень олійних культур, які продемонстрували падіння на третину від попередніх обсягів, що пов’язано зі зменшенням обсягів експорту ріпаку. Ріпак, призначений до експорту, вже практично повністю вивезений, і до врожаю наступного року значних відвантажень даної культури не буде.
Названо країну, яка витісняє українську кукурудзу з ринку Китаю
AgroNews.ua. – 10.01.2023
GrainTrade повідомляє, що Китай після відкриття ринку для бразильської кукурудзи зменшив попит на українську кукурудзу, особливо з огляду на затримку постачань . Значний обсяг виробництва кукурудзи другого врожаю в Бразилії та сприятливі для посівів нового урожаю погодні умови активізували продажі, що посилює конкуренцію з експортерами з України та США. Бразилія у грудні експортувала 6,4 млн т кукурудзи, що на 3 млн т перевищує показник грудня 2021 року, а загалом з початку сезону (з березня) відвантажила 40 млн т, що є найбільшим показником з 2013 року та значно перевищує середній 5-річний обсяг експорту — 26 млн т. За прогнозом USDA, у 2022/23 МР Бразилія експортує 44,5 млн т кукурудзи, але фактичний експорт може виявитися більшим з огляду на гарні прогнози виробництва кукурудзи першого врожаю, хоча він переважно йде на внутрішню переробку. За оцінками трейдерів, лише у грудні-січні Бразилія може поставити до Китаю 1,5 млн т кукурудзи. Водночас покупці в ЄС значною мірою залежать від постачань якісної та дешевої кукурудзи без ГМО з Бразилії та України, що посилює конкуренцію для американської кукурудзи. У 2022/23 МР частка кукурудзи з цих країн в обсязі європейського імпорту виросла у порівнянні з 2021/22 МР з 83% до 93% (48% з Бразилії та 45% з України). «Україна у 2022/23 МР експортувала 12,6 млн т кукурудзи (11,5 млн т на цей час торік) завдяки активізації постачання зерна торішнього врожаю у липні-вересні. Затримка збирання урожаю через несприятливу погоду поки не вплинула на темпи експорту, а тепла та суха погода дозволила активізувати збирання, тому прогноз експорту від USDA на рівні 17,5 млн т є досить реалістичним.
https://agronews.ua/news/nazvano-krayinu-yaka-vytisnyaye-ukrayinsku-kukurudzu-z-rynku-kytayu/
Стало відомо, чи вигідна переробка соняшника
AgroNews.ua. – 06.01.2023
Падіння виробництва соняшнику в Україні зазвичай неминуче вело до зростання цін на соняшник/олію, адже частка країни у світовій торгівлі сягала 45-46%, в 2021/22 МР — 40%. «Поточний 2022/23 МР — це виняток із правил. Зниження врожаю соняшнику в Україні призвело не до зростання, а навпаки — до падіння цін і на соняшник, і на олію на світовому ринку під впливом насамперед війни. Ситуація з урожаєм в Україні катастрофічна, падіння на 34% відбувається нечасто. Але світовий баланс виглядає зовсім по-іншому: виробництво олійних культур та олій — рекорд, виробництво соняшникової олії — 2-ге рекордне, запаси соняшнику — рекорд», — заявила аналітик олійного ринку «УкрАгроКонсалт» Світлана Купрєєва. «Ситуація може розгорнутися в бік переробки за умови, що переробники збільшать закупівельні ціни на соняшник, і фермерам буде вигідніше продавати на внутрішній ринок, а не вивозити «золоту» сировину до сусідніх країн. Тенденція нарощування експорту насіння у майбутньому може зіграти злий жарт із українськими переробниками, які можуть зіткнутися з дефіцитом сировини для переробки», — пояснює експерт.
https://agronews.ua/news/stalo-vidomo-chy-vygidna-pererobka-sonyashnyka/
Стало відомо, коли АПК повернеться до довоєнних показників
AgroNews.ua. – 05.01.2023
«Все залежатиме від напрямку агросектору. Звісно, найшвидший цикл відновлення — в рослинництві, хоча розмінування — досить складна процедура. А також у птахівництві. Але якщо скласти всі фактори воєдино, то, на жаль, повноцінне відновлення нашого агросектору займе орієнтовно 2-3 роки, залежно від типу виробництва. Це якщо говорити про показники довоєнних часів», — таку думку висловив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. Він заявив, що у 2023 році аграрії готуються засіяти усі можливі площі, зокрема, сподіваються на розмінування територій, які вже деокупували Збройні Сили України. Буде засіян жоден гектар. Перебої електроенергії на виробництвах у багатьох випадках є доволі критичними, - пояснює перший заступник міністра. «Ми маємо декілька стратегій: одна з них — забезпечити виробництва генераторами. Також міністерство наразі приймає заявки, зокрема, від тваринницьких ферм для включення їх до переліку критичної інфраструктури. Нам дуже важливо забезпечити електроенергією всі виробничі цикли», — наголосив Тарас Висоцький. Як вплине на собівартість виробництва робота сільгосппідприємств на генераторах, він зазначив, що подорожчання буде незначним.
https://agronews.ua/news/stalo-vidomo-koly-apk-povernetsya-do-dovoyennyh-pokaznykiv/
У Мінагрополітики розповіли про плани на цей рік: експорт, дерегуляція, переробка
AgroPolit.com. – 06.01.2023
У цьому році для Мінагрополітики пріоритетними будуть - збільшення експорту агропродукції, дерегуляція, реформа меліорації, розвиток переробки, підтримка аграріїв, міжнародне співробітництво, розповів міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський. Однією з найгостріших проблем для агросектору, за його словами, є мінімальна ліквідність агропродукції. «Якщо минулого року основна робота Міністерства була зосереджена на відновленні морського експорту та пошуку альтернативних шляхів, то цього року нам потрібно працювати над збільшенням ліквідності ринку, якому не вистачає кредитних коштів. Ми шукаємо інструменти, щоб змінити ситуацію», — говорить Сольський. Буде продовжено курс на євроінтеграцію. Мінагрополітики має зобов'язання виконати 696 завдань, що становить 30,8% від загальної кількості (2259) для України, відповідно до плану заходів з виконання Угоди про асоціацію. Міністр підкреслив важливість реалізації масштабних інфраструктурних проектів, таких як будівництво олійного трубопроводу Ягодин-Гданськ.
Майже 90% пасічників продають мед експортерам, які занижують закупівельні ціни
AgroPortal.ua.- 10.01.2023
Практично 90% пасічників України свій мед продають за кордон, звісно, не напряму, а через експортера. Він і формує ціну, і ніякого державного контролюючого органу немає. «Ціна на мед у 2022 році була занизькою. Оскільки мед є експортним продуктом, його продають за кордон, гроші заходять в євро. Але виробнику (пасічнику) ціну не підняли, а навіть навпаки — знизили через те, що курс валют виріс. До війни бджолярам платили 65 грн/кг і зараз платять так само, а восени зовсім скинули ціну до 58-60 грн/кг, хоч Європа та США як брали його, так і беруть», — зазначає Андрій Баскевич. За його словами, експортери домовилися про ціну 60 грн за 1 кг, і пасічник здає, адже потрібно за щось жити. Коли здачі меду перестають йти, експортер ціну піднімає.
Українські аграрії підлаштовуються під європейські норми
AgroPortal.ua.- 09.01.2023
директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності групи «Агротред» Андрій Бут говорить, що Україна має статус кандидата на членство в ЄС, і українцям уже не завадить готуватись до умов роботи на європейському ринку, щоб скласти гідну конкуренцію місцевим виробникам. «Якщо це буде єдиний ринок, то не буде кордонів, а отже не буде черг на митницях. Наразі ж виробники, які вивозять зерно автомобільним транспортом, мають проходити весь процес перетину кордонів двох країн, що суттєво ускладнює та уповільнює процес», — зазначив експерт. Українські аграрії вже зараз підлаштовують підходи до вирощування під європейські норми, майже ніхто не використовує заборонені в ЄС хімікати, тож українське зерно і сьогодні регулярно поставляється на європейський ринок. І якщо після вступу до ЄС аграріям доведеться впровадити зміни в процес виробництва, то вони не будуть суттєвими.
Яку молочку купують українці. Рейтинг
AgroPortal.ua.- 08.01.2023
Під час конференції «Молочний бізнес 2022» результати дослідження озвучив директор з розвитку нових продуктів компанії Kantar Кирило Єжов. 27% споживачів купують молочну продукцію так само, як і до війни, але обирають дешевші магазини та відмовляються від певних категорій товарів. 11% споживачів стали замінювати звичні продукти більш дешевими аналогами в цій же категорії. «Фактори, які впливають на вибір нині, — ціна, якість, дата виробництва, натуральність і виробник. До речі, категорія «виробник» ніколи не займала цієї позиції до війни. Серед ключових змін — дата виробництва і термін виробництва втратили важливість», — розповідає Кирило Єжов. Популярні торговельні марки, продукцію яких найчастіше купують українці, - «Яготинське», «Ферма» та «Галичина».
https://agroportal.ua/news/ukraina/yaku-molochku-kupuyut-ukrajinci-reyting
Купувати українське: споживачі підтримують вітчизняного виробника
AgroPortal.ua.- 06.01.2023
Категорія «купувати українське» посіла друге місце в рейтингу, 44% споживачів хочуть підтримати українського виробника. Такі дані озвучила менеджер з управління молочними, хлібобулочними та замороженими товарами Metro Cash&Carry Ukraine Дарина Рєзнікова під час конференції «Молочний бізнес 2022». «Для споживача сьогодні важлива не кількість промоактивностей, а їхня якість, яка забезпечується вибором продукту, що дійсно потрібен покупцю, та надання виробником товарних запасів», — пояснює вона.
Через обстріли росіян на Херсонщині загинула риба на 400 мільйонів, – Держрибагентство
Бізнес Цензор.- 06.01.2023
Державне агентство меліорації та рибного господарства України повідомляє, що внаслідок обстрілу окупантами прибережної частини Херсона та акваторії Дніпра 2 січня зафіксовано масове знищення водних біоресурсів, а саме – товстолоба, збитки внаслідок цього оцінюються у майже 400 млн грн. "Загибель риби відбулася на ділянці р. Дніпро, яка є зимувальною ямою із загальною площею 2,44 кв. км. При цьому на акваторії площею 10 кв. м у середньому спостерігалося до 5 загиблих особин товстолоба вагою від 7 до 10 кг", – зазначається у повідомленні.
Чи загрожує українцям дефіцит і подорожчання хліба: з'явився прогноз
УНІАН: Новини України.- 09.01.2023
Найближчим часом суттєве подорожчання хліба і дефіцит українцям не загрожує. "Про наявність (хліба - УНІАН) переживати не варто, оскільки запасів зернових, які є основною сировиною для виробництва хліба, в нас достатньо", - повідомив в ефірі інформаційного телемарафону президент Всеукраїнської асоціації пекарів (ВАП) Олександр Тараненко. Основною проблемою для хлібопекарів є перебої з електроенергією. Не всі підприємства мають можливість придбати генератори, це річ дороговартісна – 3-4 млн гривень. Крім того, електроенергія, яка отримується за допомогою генераторів, є значно дорожчою, і це теж відображається на собівартості хліба, негативно впливають на собівартість логістичні витрати та зростання вартості сировини.