Україна прискорить темпи виробництва курятини на 10% у 2020 році, – Милованов
AgroNews.ua. -11.02.2020
У 2020 році Україна стане світовим лідером за темпом зростання виробництва курятини. Таку думку на своїй сторінці в Facebook висловив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов, повідомляє Agronews.
«За прогнозами аналітичного агентства Index Mundi світовим лідером за темпами зростання виробництва м’яса птиці 2020 році стане наша країна. За їх розрахунками, темп зростання виробництва курятини за рік зросте на 8,61%. Таким чином, загальна кількість продукції становитиме 1,45 млн т», – написав він. Тимофій Милованов нагадав, що Україна залишаэться у ТОПі країн-експортерів продукції АПК. «Ми є найбільшим експортером олії, займаємо другу позицію у світі по експорту ячменя, четверте – по кукурудзі. Входимо у десятку по пшениці, вершковому маслу, насінню олійних. По мясу птиці – займаємо сьоме місце», – зазначив він і повідомив, що на слуханнях в аграрному парламентському комітеті 13 лютого 2020 року уряд більш детально проінформує народних депутатів про стан експорту в АПК та динаміку розвитку агросектору.
Оприлюднено проект підтримки АПК на 2020 рік
AgroNews.ua. -11.02.2020
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства презентувало шість програм розподілу держпідтримки АПК на 2020 рік. Інформацію було оприлюднено сьогодні під час слухань у комітеті Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики. Передає Agronews.
Було презентовано наступне. У профільному міністерстві запропонували виділити 4,24 млрд. грн. на підтримку агросектору. Зокрема, на Фонд гарантування кредитів – 0,24 млрд. грн. На здешевлення кредитів пропонують виділити 1,20 млрд. грн. На підтримку галузі тваринництва 1 млрд. грн. На компенсацію придбання техніки та обладнання 1 млрд. грн. На підтримку садівництва, виноградництва та хмілярства 400 млн. грн. Також на розвиток фермерств буде виділено 400 млн. грн. Для українського фермера – європейські умови фінансування:
З низки агропозицій Україна вже є глобальним світовим виробником
AgroNews.ua. -10.02.2020
Такі дані містяться у Європейському статистичному довіднику-2020 “Найважливіші європейські ринки з точки зору FRUIT LOGISTICA”, пише Укрінформ.
“Україна є одним із найбільших виробників овочів і фруктів у Східній Європі. Вона посідає третє місце з виробництва яблук в регіоні, після Польщі та Росії, а також входить у трійку світових виробників черешень та смородини”, – йдеться у довіднику. У ньому також наводяться статистичні дані за останні роки стосовно імпорту та експорту цієї продукції. У 2016 році Україна імпортувала свіжих овочів і фруктів на 443 млн євро, у 2019 – уже на 550 млн, а експортувала відповідно на 38 млн і 65 млн. Торговельний дефіцит при цьому збільшився з 405 млн до 485 млн євро. Зокрема, у період з 2016 до 2019 року експорт Україною свіжих фруктів майже подвоївся з 40 тис. тонн до 88 тис. тонн. Основними позиціями українського фруктового експорту є яблука та кавуни. Але якщо продаж перших зростав за відповідний період дуже стрімко (з 14 до 50 тис. тонн), то по кавунах цифра залишається майже стабільною навіть з легким пониженням (21 тис. і 20 тис. тонн відповідно). Водночас експорт свіжих овочів упав з 65 тис. тонн до 55 тис. тонн. Збільшилися лише продажі цибулі (з 14 до 20 тис. тонн).
Україна стане світовим лідером за темпом зростання виробництва курятини
AgroNews.ua. -08.02.2020
У 2020 р світовим лідером за темпами зростання виробництва м’яса птиці буде Україна. Такий прогноз зробило аналітичне агентство Index Mundi.
За рік Україна зробить 1,45 млн т зазначеної продукції, що на 8,61% більше, ніж в 2019 р. У той же час, згідно з прогнозами, Таїланд збільшить виробництво м’яса птиці на 5,7% – до 3,49 млн т, а Бразилія – лише на 2,4% до 13,9 млн т.«За темпами експорту курятини Україна також в лідерах. У 2020 р країна збільшить поставки продукту за кордон на 12,5%, Таїланд – на 11,1%, а Бразилія – лише на 4,9%», – вказали аналітики. В цілому, в 2020 р Україна експортує 450 тис. т курятини, Таїланд – 1,1 млн т, Бразилія – 4 млн т продукції.
В Україні масово фальсифікують масло та м’ясо
AgroNews.ua. -07.02.2020
Перевірка якості масла, яка проходила в рамках всеукраїнської акції “Стоп, фальсифікат!”, показала, що серед виробленого масла кожна п’ята пачка сфальсифікована. З посиланням на obozrevatel.com, пише Agronews.
Для перевірки було відібрано зразки масла у торговельних мережах чотирьох регіонів: у Сумах, Черкасах, Новій Одесі (Миколаївщина) та в Калуші (Івано-Франківщина). Результати були оприлюднені Держслужбою України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів. Перевірка показала, що приблизно 20% відібраних зразків являють собою підробку. Але категорій сфальшованих продуктів в Україні набагато більше. Так, за даними екс-директора Української асоціації постачальників торгових мереж, економіста Олексія Дорошенка, частка продукції, яка фальсифікується, або продається без сплати податків, оцінюється в 50%.“Якщо говорити в цілому, то за деякими категоріями є порушення в декілька відсотків. Наприклад, ринок пива тінізований на 3-5%. Молочна продукція – на 50%. Найбільш фальсифікованим є ринок горілки – майже на 70%”, – розповів економічний експерт. Також серед найбільш підроблюваних категорій – м’ясні вироби та горілчані вироби, повідомив начальник Головного управління Держспоживслужби в м. Київ Олег Рубан. Він також зауважив, що раніше Служба дійсно фіксувала сфальсифіковану продукцію та продовольчі товари на достатньо високому рівні. “Але вже у минулому році по Києву вийшли на показник в 6-10% від усієї продукції” – підсумував фахівець. При цьому експерт стверджує, що в інших регіонах не так усе добре. Діє правило: чим далі від столиці, тим більше фальсифікату.
За російською картоплею в Україну хлинув російський крохмаль
AgroNews.ua. -07.02.2020
На українському ринку з’явився російський та білоруський крохмаль, який коштує значно дешевше, ніж український. Це перетворює роботу українських крохмальних підприємств на збиткову і вони змушені зменшувати ціни на закупівлю картоплі у виробників. Про це Agronews повідомило поінформоване джерело в Українській асоціації виробників картоплі.
«Якщо на початку сезону переробки ПБП «Вимал» і ТОВ «Крохмалепродукти України» платили за відсоток крохмалистості по 0,16-0,17 грн, то найближчим часом ціна «просяде» на декілька копійок», – говорять картопляри. Крохмальщики пояснюють свої дії зависокою у порівнянні з Білорусією та Росією собівартістю виробництва і демпінгом цих країн при формуванні ціни картопляного крохмалю. За даними вітчизняних виробників, картоплі у вітчизняних сховищах вистачає. Проте через засилля на вітчизняному ринку імпортної продукції, що в сезоні-2019/20 була рекордною за всі роки незалежності – 231 тис. т із червня по грудень 2019 року (це перевищує 220 тис. т експорту української картоплі в 2017 році. – Ред.), продажі української картоплі є напрочуд млявими. Господарствам щастить продавати лише по 2-3 фури (40-60 т) на тиждень. Картоплярі також розповіли про непорядність рітейлерів при прийнятті картоплі на розподільчих центрах.
Росія нарощує поставки курчат в Україну
AgroNews.ua. -07.02.2020
Росія стрімко збільшила експорт курчат в Україну. Експортер – тульський підрозділ американської компанії. Про це з посиланням на російські ЗМІ повідомляє Agronews.
Постачання племінної птиці в Україну за останні чотири роки в натуральних вимірах збільшилося майже вп’ятеро – до 43,7 тонни, що у вартісному вимірі становило $1,4 млн (ріст на 53,2%). В останні роки продажі племінних курчат практично особливо не змінювалися, але 2019 рік став рекордним, дивлячись на поставки в натуральних обсягах у порівнянні з 2018 роком. За даними Федеральної митної служби РФ, Україна закуповує курчат вагою не більше 185 граммів. Основний поставник – “донька” американської компанії Aviagen, що знаходиться у Тульській області. Виробник локалізує майданчики по всьому світу, ближче до споживача, з чим і пов’язано збільшення поставок молодяка з території РФ.
Законопроект: бюджетна підтримка АПК в 1% від валу всієї агропродукції
AgroNews.ua. -06.02.2020
У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №2825 «Про внесення зміни до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо бюджетної підтримки АПК», яким пропонується встановити тривалий період надання бюджетної підтримки сільгосптоваровиробникам. Про це пише propozitsiya.com.
Як зазначив ініціатор законопроєкту, народний депутат Олег Кулініч на своїй сторінці в мережі Facebook, прийняття даного документа буде дуже правильним сигналом стабільності для українських аграріїв, яким щороку доводиться перед прийняттям державного бюджету переживати про те, «чи будуть передбачені кошти і як вони будуть розподілені». На його думку, якщо підтримка АПК буде закріплена відразу на тривалий період, це буде свідчити, що у держави є чітка стратегія щодо розвитку агросектора. Також автори законопроекту пропонують визначити, що бюджетна підтримка АПК встановлюється в розмірі «не менше 1% випуску продукції в сільському господарстві».
Яка Стратегія розвитку АПК потрібна Україні
AgroNews.ua. -05.02.2020
“Чергова спроба хоча б обговорити окремі її напрямки запланована на наступний тиждень, 11 лютого, у межах засідання аграрного комітету ВРУ”, – розповів президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. Про це пише УНН.
Більшість економічно розвинених країн приділяють значну увагу стратегії розвитку та підтримки сільського господарства. Це важливий документ, який на декілька років або навіть десятиліть визначає взаємовідносини держави та сектору АПК, мотивує бізнес інвестувати та заохочує збільшувати продуктивність. В Україні такої стратегії немає, із року в рік змінюються державні програми, напрямки, пріоритети та бюджети, що неминуче призводить до хаосу та нерозуміння політики держави. “Буде слухатися питання державної підтримки аграрної галузі, її дотування і оподаткування. Я буду серед виступаючих, оскільки я писав доповідну на Прем’єр-міністра (Олексія Гончарука – ред.) з цього приводу. Ми не можемо так жити, один рік маючи 6 млрд грн держпідтримки, інший – 4 млрд грн, чи взагалі 1,5 млрд грн, як пропонували”, – зазначив Козаченко. У відповідь на його лист Гончарук доручив міністру розвитку економіки Тимофію Милованову створити робочу групу в Кабміні, куди включити зокрема представників профільних асоціацій. Проблем в АПК багато, каже Козаченко. Перш за все це невизначеність і відсутність стабільності у державній політиці.
Український мед з’явився на ринку Саудівської Аравії
AГРОПОЛІТ. -10.02.2020
Компанія «Асканія-Пак» здійснила перші поставки меду в Саудівську Аравію. Про це повідомила прес-служба компанії, пише Kurkul.com. Саудівська Аравія стала 18-ою країною світу, куди компанія експортує мед-крем для роздрібного ринку, серед них: США, Канада, Сінгапур, Ірак, Катар, а також країни Європи. Керівник відділу експорту компанії «Асканія-Пак» Ольга Стадник розповіла, що наприкінці 2019 р. компанія взяла участь у першій торговій місії з України в Саудівську Аравію. Участь у заході допомога українським виробникам зрозуміти, що лінійка крем-медів з ягодами, фруктами та горіховими пастами подобається закордонному споживачу. Ми давно помітили, що споживачу подобається корисний і натуральний продукт, але ніхто не любить, що мед кристалізується і його стає незручно споживати. Це підштовхнуло нас до виробництва мед-крему з додаванням різних ягід, фруктів, горіхів та насіння. Щоб його створити нам знадобилося немало часу, і найскладнішим етапом розробки технології виробництва було створення стабільної, максимально зручної для споживання консистенції», — коментує Ольга Стадник.
Виноробна галузь України ризикує зникнути у найближчі роки, – експерт
AГРОПОЛІТ. -09.02.2020
Виноробна галузь України сьогодні переживає найскладніші часи за останні 30 років.
Про це заявили науковці кафедри економіки промисловості Одеської національної академії харчових технологій, повідомляє «Голос України».Вчені вважають, що через кілька років українська виноробна галузь може зникнути, адже за останні десять років обсяги виробництва вина в Україні впало удвічі. «Найперша проблема тут — скорочення площ під виноградниками. Дуже великих втрат завдала анексія Криму, де ми залишили 40 відсотків виноградників, і на материку мали менше 49 тисяч гектарів. Але за п’ять останніх років і ці площі скоротилися ще на чотири тисячі гектарів. Це зумовило дефіцит виноматеріалів. Їх доводиться імпортувати, а це призводить до відтоку валюти за кордон», – пояснила доцент академії Наталія Яблонська. Основна причини такої ситуації, наголосила експерт, у якій опинилася галузь – відсутність державної підтримки галузі. Адже виноградарство має тривалий цикл виробництва. П’ять років треба чекати лише на вступ виноградника у фазу плодоношення. Ще два роки – на те, щоб із ягід можна було робити ординарне вино. А для виробництва марочного вина, шампанського та коньяків – набагато довше. Скажімо, для витримки коньяків – майже 50 років. Словом, віддача можлива щонайраніше на восьмий-дев’ятий рік після закладки виноградника, додала експерт.
Гончарук не бачить передумов для створення аграрного відомства
AgroPortal.ua.-10.02.2020
Передумов для для розділення Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства поки що немає.
Про це заявив прем'єр-міністр України Олексій Гончарук в ефірі ICTV.«Реалізація земельної реформи зараз дійсно супроводжується цим міністерством. Там є сильний заступник міністра. Ми думаємо, яким чином посилити цей напрямок, але я зараз не бачу передумов для розділення міністерства», — сказав він. Крім того Гончарук зазначив, що в уряді може з'явитися новий віце-прем'єр, який координуватиме економічний блок.«Абсолютно точно, ми хочемо посилити економічний блок, тому що у нас фокус на залучення інвестицій, і нам точно потрібна людина в уряді, яка буде координувати міністерства економічного блоку, економіки, енергетики, інфраструктури, з фокусом на залучення інвестицій. І на те, щоб захистити промисловість. Тому що той стан справ, який є в промисловості, вимагає особливої уваги…. Це може бути новий віце-прем'єр», — сказав голова уряду.
Трофімцева: Наступним етапом розвитку агросектору повинна стати стратегія 3D
AgroPortal.ua.-08.02.2020
Наступний крок розвитку експортної стратегії АПК — диверсифікація за принципами 3D.
Про це під час V форуму «Стратегії експорту. Трейдинг 2020», організованого ProAgro Group, заявила в.о. міністра аграрної політики та продовольства України в 2019 р. Ольга Трофімцева. «До 2000 р. ми вчилися виробляти. З 2000-го ефективність сектору почала динамічно зростати, ми навчилися експортувати. Наступний крок — диверсифікувати цей експорт», — зазначила вона. За її словами, стратегія експорту 3D — це диверсифікація за трьома напрямками: диверсифікація товарної інфраструктури, ринків збуту та суб'єктів експорту. «Так, в Україні мають бути великі гравці, які на сотнях тисяч гектарів вирощують та експортують кукурудзу, пшеницю, соняшник, тим самим створюючи економічну подушку безпеки з точки зору валютних надходжень, — говорить Трофімцева. — Водночас маємо підтримати середніх і малих сімейних фермерів, який конкурентні в інших галузях — виноградарстві, горіхівництві, козівництві, вівчарстві». Інші сектори, в яких варто диверсифікуватися, — високотехнологічне виробництво, як-от отримання екстрагованого білка з кукурудзи, органічних інгредієнтів для переробної галузі. І звісно — напрямок ag-tech, в якому вже успішно працюють українські компанії. Диверсифікація на різних точках зростання, розвиток високотехнологічного виробництва, переробної галузі допоможе Україні знайти своє місце в створенні ланцюгів доданої вартості у світі, вважає Трофімцева. До того ж, не варто концентруватися на якихось одних ринках збуту, в тому числі, країнах Європейського союзу.
Агросектор випав з числа основних драйверів української економіки
AgroPortal.ua.-05.02.2020
Економічна активність в Україні за результатами 2019 р. зберігалась на достатньо високому рівні — темпи зростання ВВП оцінено у 3,3%, що майже співпадає з показником 2018 року.
Про це йдеться у повідомленні Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. «Водночас, змінились драйвери цього зростання. Так, суттєво уповільнилось зростання зведеного індексу виробництва товарів та послуг за основними видами економічної діяльності (ЗІВ) — до 1,6% загалом за 2019 рік, а в останні місяці року навіть спостерігалось його падіння. Насамперед, це відбувалося за рахунок виробничої сфери. Також незважаючи на черговий рекорд урожаю зернових, уповільнилось сільське господарство (з 8,1% до 1,1% — Ред.). Натомість високий внутрішній попит генерував високі показники в будівництві, торгівлі та низці галузей сфері послуг», — додали у міністерстві. Ключові фактори, що впливали на економічну активність у 2019 році: стабільно висока інвестиційна активність; рекордний врожай зернових; послаблення глобального попиту на тлі посилення торговельних війн; зростання купівельної спроможності населення; зміцнення обмінного курсу гривні. «У 2020 році продовжиться реформування у всіх сферах економіки, модернізація промислового комплексу, активне оновлення інфраструктурних об'єктів. Однак дія чинників, які впливали на розвиток економіки у 2019 р., на тлі уже сформованих у попередніх періодах структурних дисбалансів та накопичених проблем, дещо стримуватимуть зростання економіки в цілому», — прогнозують у міністерстві.
Частка агропродукції в експорті України зросла до 44%
AgroPortal.ua.-05.02.2020
Експорт агропродовольчої продукції з України за підсумками 2019 р склав $22,2 млрд, що на 19% більше ніж за 2018 рік. Імпорт агропродукції за цей же період також зріс на 14% і склав $5,7 млрд.
Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». Як зазначається, зовнішньоторговельний баланс агропродовольчої продукції склав $16,5 млрд, що свідчить про те що Україна є нетто-експортером цієї продукції. «За 2019 р. частка агропродовольчої продукції в структурі загального експорту з України склала 44% (проти 39% в 2018 році) у той час як в структурі імпорту 10% (проти 9% в 2018 році)», — уточнюють експерти. У товарній структурі експорту найбільше зросли поставки з України продукції рослинництва на 31% або $3 млрд. Слід зазначити, що частка експорту продукції рослинництва в загальній структурі експорту агропродовольчої продукції становить 58%. «Нарощення поставок продукції рослинництва відбулося за рахунок збільшення експорту кукурудзи на 49% або $1,7 млрд. Також на 7% або $202,9 млн збільшився експорт готових харчових продуктів. Найбільше по цій категорії зросли поставки соєвого шроту — на 89% ($143,9 млн)», — додають експерти. У товарній структурі імпорту збільшилися закупівлі готової продукції на $279,4 млн (12%) за рахунок закупівлі тютюну та хлібобулочних виробів. Також зріс імпорт продукції рослинництва — на $265,9 млн (17%) за рахунок імпорту картоплі і цитрусових, та продукції тваринництва — на $153,5 млн (17%) за рахунок закупівлі сирів і мороженої та свіжої (охолодженої) риби.
У 2019 Україна оновила рекорд експорту плодоовочевої продукції
AgroTimes.-05.02.2020
Минулого року Україна повністю оговталася від російського ембарго на експорт, проте, не припинила поставки на ринок Росії повністю. За останні роки розширилася географія експорту та якість експортованої продукції.
Про це повідомляє EastFruit. Загалом експорт овочів, фруктів, ягід і горіхів, свіжих, заморожених і сушених приніс Україні в 2019 році $339 млн виручки – на 9,4% більше, ніж в 2018 році і на 20,1% більше, ніж в 2017 році. Головними товарними групами, які забезпечували приріст експорту плодоовочевої продукції були волоські горіхи, ягоди і яблука. Приріст виручки від експорту яблук за два роки перевищив 150%, а експорт горіхів і заморожених ягід зріс приблизно однаково – на 37% за два роки. При цьому питома вага цих трьох провідних категорій в загальному експорті плодоовочевої продукції продовжувала зростати і досягла 70% в 2019 році. На думку експертів Української плодоовочевої асоціації (УПОА), значний потенціал для зростання експорту плодоовочевої полягає в поліпшенні підходів до маркетингу та підвищенні якісних параметрів плодоовочевої продукції, що виллється в більш високу ціну. А для цього українським виробникам доведеться навчитися працювати разом, як це вже зараз роблять ті ж польські садівники.
Холдинг “Хлібні інвестиції” націлився на європейського споживача
Бизнес.-05.02.2020
У “родині” ХК “Хлібні інвестиції” з’явився шостий за рахунком завод — Chanta Mount з виробництва замороженої хлібобулочної продукції. Запуску проекту передувала кропітка робота з вивчення трендів світового хлібного ринку.
А вони за останні 15 років суттєво змінились. Зокрема, якщо брати європейський ринок, то понад 50% загального хлібобулочного портфеля припадає на заморожену продукцію. В Україні ця ніша достатньо вільна. Тому “Хлібні інвестиції” зосередились на створенні індустріального виробництва повного циклу. Зараз на заводі працює одна лінія потужністю 15-20 т на добу, що виготовляє артизанські хліби, зокрема чіабату, багетну групу та мілкоштучні вироби. Влітку 2020 р. планується запуск ще однієї лінії з виробництва заморожених круасанів і виробів з листкового тіста. Її виробнича потужність складе 12 т на добу. Також у планах підприємства, у разі повного завантаження існуючої лінії, — наприкінці поточного року придбати третю лінію з виробництва монопродукту. Поки підприємство “тестує” власну продукцію на українському споживачеві. Тому і рецептуру хліба розробляє, орієнтуючись саме на нього. Скажімо, чіабата в Італії та українська — дещо різні. Українці не хочуть багато “бульбашок” у хлібі. Мовляв, куди ж масло намазати. Італійці люблять крупнопористу структуру та хрустку скоринку. Починаючи експансію на європейські та східні ринки, фахівці Chanta Mount мають врахувати вподобання тамтешнього клієнта.
Украинские животноводы понесли более 2 млрд грн убытков
Дело.-06.02.2020
Рентабельными остались только производство молока и выращивание птицы
В 2019 году украинское животноводство понесло убытки в размере более, чем 2,1 млрд грн. Об этом заявил директор Национального научного центра "Институт аграрной экономики" Юрий Лупенко. "После двух успешных для животноводства лет — 2017 года с прибылью в 6,2 млрд грн и 2018 года с прибылью около 5,3 млрд грн — по результатам 2019 года отрасль понесла более 2,1 млрд грн убытков", — отметил он. По его словам, рентабельными остались только производство молока и выращивание птицы. В пресс-службе учреждения отмечают, что только за счет производства молока сельскохозяйственные предприятия получили в 2019 году более 2,6 млрд грн прибыли. Хотя, в прошлом году доходы на производстве молока в сельхозпредприятиях снизились против 2018 года почти на 1,3 млрд грн. В то же время, уровень рентабельности производства этого вида продукции уменьшится против показателя 2018 года всего на 1% меньше и составит 15,1%. Кроме молочного скотоводства, доходность по результатам 2019 года сохранило выращивание птицы. От этой отрасли агропредприятия получат более чем в 2,5 раза больше, чем в 2018 году — около 275 млн грн в 2019 году против 108,8 млн грн в предыдущем.
Аграрии прогнозируют низкий урожай пшеницы из-за аномальной зимы
Дело.-05.02.2020
Из-за аномальных природных условий в каждом регионе несколько раз пробуждались озимые
Теплая зима, которая сейчас наблюдается в Украине, может негативно сказаться на урожае сельско-хозяйственных культур. Об этом заявил глава Союза селянства Украины Иван Томич, сообщает "Голос.UA". По его словам, урожай озимой пшеницы в 2020 году будет меньшим на 15-20%, в сравнении с прошлогодними результатами. Томич отметил, что обусловит как погода, так и финансовые факторы (более 30% агропредприятий Украины окончили год с убытками, так как им не хватает финансирования). Как заявил эксперт, 10% зерновых культур в Украине недосеяли, причем из-за аномальных природных условий в каждом регионе несколько раз пробуждались озимые. "Это называется "фальш-старт", и это будет негативно отражаться на урожае. Что касается плодовых культур, то сегодня на деревьях уже набухают почки, которые готовы выпустить цветки. Если будут морозы ниже -10°C, возможно, у нас будет год без яблок, без косточковых культур", — считает специалист. Томич добавил, что отсутствие морозов провоцирует ранний старт вегетации деревьев и активное размножение вредителей, распространение грибковых болезней.
Експорт товарів з України збільшився за рахунок рекордних поставок агропродукції
УНІАН: Новини України.-07.02.2020
Експорт товарів з України за минулий рік збільшився на 6,4%.
Експорт товарів з України в 2019 році збільшився на 6,4% за рахунок рекордних поставок агропродукції, незважаючи на погіршення цін для українських експортерів. Про це йдеться в січневому звіті Національного банку України. "Високі врожаї сільськогосподарських культур 2018-2019 років забезпечили рекордні поставки цілого ряду товарів (зернових і олійних культур, олії, макухи олійних), підтримали динамічне зростання експорту продовольчих товарів", - сказано в звіті. Відзначається, що уповільнення зростання в 4 кварталі минулого року було зумовлене тим, що урожай кукурудзи, хоч і був значним, залишився на рівні минулого року. При цьому додатковим фактором нарощування експорту продовольчих товарів став підвищений попит на них з боку Китаю, зумовлений його торговим протистоянням зі США. "В результаті, вперше в історії Китай став найбільшою країною-торговельним партнером України, випередивши Росію, Німеччину та Польщу", - йдеться у звіті.
Президент доручив Кабміну почати підготовку "Укрспирту" до продажу
УНІАН: Новини України.-05.02.2020
Зеленський поставив уряду завдання протягом двох місяців почати підготовку "Укрспирту" до приватизації.
Кабінет міністрів України протягом двох місяців має прийняти всі необхідні підзаконні акти й почати підготовку "Укрспирту" до приватизації. Читайте також "Укрспирт" подвоїв плани з реалізації спирту через детінізацію галузі Про це на нараді за участю представників уряду та Верховної Ради, присвяченому виконанню поставлених перед урядом завдань і планів на найближче майбутнє, заявив президент України Володимир Зеленський, повідомила прес-служба глави держави. Крім цього, правоохоронні органи разом з урядом і Офісом президента мають активізувати боротьбу з нелегальним обігом спирту в Україні. Як повідомляв УНІАН, у грудні 2019 року Верховна Рада прийняла закон, який з 1 січня 2020 року скасував в Україні державну монополію на виробництво спирту з метою вивести ринок спирту з тіні. Закон також передбачає приватизацію існуючих спиртзаводів. www.unian.ua