Україна вперше експортувала заморожені ягоди у США
AgroNews.ua. -01.06.2020
За перші чотири місяці 2020 року українські компанії наростили експорт заморожених ягід і фруктів на 20% в натуральному вимірі та на 37% у вартісному вимірі в порівнянні з тим же періодом 2019 року. Про це повідомляє fruit-inform, пише agronews.ua.
Україна здійснила перші досить великі поставки замороженої суниці садової (полуниці) у США в 2020 році. В той же час, найбільшим покупцем замороженої суниці садової (полуниці) з України у перші місяці 2020 року було Польща, яка більш ніж подвоїла обсяги закупівлі. Ще більш різко зріс експорт замороженої суниці в Німеччину і Чехію, які зайняли друге і третє місце в рейтингу покупців.Трійка ключових країн щодо поставок замороженої малини була такою ж, як і по суниці садової – Польща, Чехія і Німеччина, при цьому найбільший приріст експорту відзначався в Польщу, Німеччину, Італію, Нідерланди та Бельгію. Практично ті ж країни були і серед лідерів по закупівлях в Україні чорниці лісової в 2020 році. Незважаючи на пандемію коронавируса, торгівля замороженими ягодами активізувалася саме в другій половині сезону, тому що за перші шість місяців сезону (з липня по грудень 2019 року включно) експорт заморожених ягід і фруктів знизився на 14% по відношенню до попереднього року в натуральному вимірі і на 6% – у вартісному, йдеться у повідомленні. Серед категорій «заморозки», які виросли більше інших, слід зазначити заморожену суницю садову. Її експорт з України виріс в 2020 році в порівнянні з тим же періодом минулого року більш ніж в два рази в натуральному вимірі. Також більш ніж на 40%, зріс експорт замороженої малини. А ось експорт замороженої чорниці лісової залишився приблизно на тому ж рівні, що і роком раніше. Проте, якщо говорити про обсяги експорту, то лідером залишалася чорниця лісова, до неї наблизилася за обсягом експорту у фізичному вираженні заморожена малина і значно менше експортувалося замороженої суниці садової.
Україна збільшила експорт готової та консервованої риби
AgroNews.ua. -31.05.2020
За перший квартал 2020 року експорт української готової та консервованої риби збільшився на 14%. Про це повідомляє пресслужба Держрибагентства, пише agronews.ua.
“За даними Державної служби статистики України, протягом січня-березня 2020 року нашою державою поставлено на зовнішні ринки 980 тонн готової та консервованої риби на 1,9 млн дол. Такий результат у грошовому вимірі на 232 тис. дол. (14 %) більше, ніж за аналогічний період 2019 року”, – йдеться у повідомленні. Вказано, що найбільшими покупцями цієї товарної позиції (у грошовому вимірі) стали: Молдова (300 тонн на 510,3 тис. дол.); Грузія (203 тонни на 269,1 тис. дол.); Білорусь (82 тонни на 165,5 тис. дол.); США (31 тонна на 134,1 тис. дол.); Ізраїль (82 тонни на 134,1 тис. дол.). “На долю цих країн припадає 64% експортних поставок готової та консервованої риби. Також значні поставки здійснено до Узбекистану, Азербайджану та Німеччини”, – повідомили у пресслужбі.
В Україні втрати посівів від посухи перевищили 900 тис га
AgroNews.ua. -30.05.2020
Альтернативна оцінка втрат посівів вкрай відрізняється від офіційної і наразі уже сягнула 920 тис. га. Про це повідомляє epravda, пише agronews.ua.
Фахівці компанії EOS Data Analytics та Інституту космічних досліджень НАНУ-ДКАУ на основі аналізу космічних знімків змогли оцінити стан озимих культур за травень 2020 р. та дослідили, що на всій території України (включно з окупованими територіями) озимі культури загинули на площі, яка складає близько 920 тис. га. Майже третина втрачених посівів (340 тис. га) зафіксована в Одеській області. Близько 13% озимих культур перебувають у поганому стані, 40% — у пригніченому стані, а 47% перебуває у хорошому стані. На непідконтрольній території, втрати озимих сягнули 68 тис. га, з яких 64 тис. га в Криму. Таким чином, на підконтрольній території втрати озимини сягнули 852 тис. га, або близько 10% від посівних площ озимих культур.
Названо, чи буде Китай імпортувати українське зерно у 2020/2021 МР
AgroNews.ua. -29.05.2020
Для українського зерна в сезоні-2020/21 традиційними ринками збуту залишаться країни Європи і Північної Африки, і в подальшому очікується збільшення закупівель з боку Азії. Таку думку 28 травня в ході онлайн-конференції Grain & Maritime days Online висловив Володимир Осадчук, генеральний директор ТОВ «Кофка Агри ресорсіз Україна». Про це повідомляє АПК-інформ, пише agronews.ua.
«Що стосується Китаю, думаю, багатьох буде хвилювати інтерес даної країни до Причорноморського регіону. На сьогоднішній день нічого не змінилося, попит на зерно з України і Причорноморського регіону залишається на тому ж рівні, а може, навіть і вище. Відповідно, все буде залежати від ціноутворення. Всі пам’ятають період, коли 4-5 років тому китайський ринок був преміальним, всі хотіли туди експортувати. На сьогоднішній день він є звичайним ринком, який практично не дає ніякої премії », – пояснив він. Він також додав, що для китайського ринку актуальними залишаються ячмінь, кукурудза і відзначається зростаючий попит на сою, не вельми ГМ. Відповідно, квоти на імпорт кукурудзи КНР поки не міняла, і, швидше за все, за прогнозами, закупівлі зернових у наступному МР залишаться на рівні поточного.
Україна обговорила з Японією питання активізації двосторонньої економічно-інвестиційної співпраці
AgroNews.ua. -29.05.2020
28 травня відбулася зустріч Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігоря Петрашка з Надзвичайним і Повноважним Послом Японії в Україні Такаші Кураі. Метою заходу стало обговорення торгового і економічного співробітництва та обмін досвідом у боротьбі з COVID-19. Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки, пише agronews.ua.
“Сьогодні Україна, як і більшість країн, стоїть перед серйозними викликами і докладає всіх зусиль для подолання пандемії COVID-19. Але в умовах нинішніх кризових ситуацій, дуже важливо віднаходити шляхи активізації співпраці, адже Японія була і є нашим важливим торговельним і економічним партнером”, – підкреслив Міністр Ігор Петрашко. Так, за 3 місяці 2020 року обсяги двосторонньої торгівлі склали понад 273 млн. дол. США, що на 20,7% більше ніж за аналогічний період 2019 року. Зокрема, експортовано товарів і послуг на суму майже 51 млн. дол. США. “Україна готова до подальшої активізації конструктивного діалогу щодо розширення асортименту українських харчових продуктів на японський ринок”, – додав Міністр. Також було наголошено на зацікавленості України у залученні японських інвестицій у перспективні галузі, такі як IT, інфраструктура, агропромисловий комплекс, космічна галузь, охорона навколишнього середовища, поводження з твердими побутовими відходами, відновлювальні джерела енергії тощо. Станом на 31 грудня 2019 року обсяг японських інвестицій склав 139,86 млн дол. США.
Понад 90% ріпаку Україна цього сезону експортувала до ЄС
AГРОПОЛІТ. – 01.06.2020
За даними асоціації «Укроліяпром», станом на 1 травня 2020 р. Україна експортувала 5,56 млн т основних видів олійних культур, на суму $2,055 млрд.
Про це йдеться на офіційному сайті. Загалом, було експортовано 35,28 тис. т соняшнику на суму $16,5 млн. З них до країн ЄС 73% від загального об’єму, до Іраку та Грузії — по 6,4%, до Мексики — 4% та до Китаю — 3,4%. Також, було експортовано сої 2,54 млн т на суму $828,7 млн. З них до Туреччини відправлено 32,6%, до країн — ЄС 23%, 7,2% — до Єгипту та 4,7% — до Лівану. Ріпаку протягом липня-квітня поточного МР відправлено на зовнішній ринок 2,99 млн т на суму $1,2 млрд, із яких 94,2% експортовано до країн ЄС.
Мінекономіки запровадить заходи для антидемпінгових розслідувань та захисту національного виробника, – Петрашко
AГРОПОЛІТ. – 31.05.2020
Відповідно до Державної програми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених COVID-19, в Україні впроваджуватиметься низка заходів для підтримки українських виробників і тих компаній, які готові виробляти в Україні. Серед ключових короткострокових заходів – захист від імпортних альтернатив (проведення антидемпінгових розслідувань) та надання доступу до державних закупівель.
Про це зазначив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко під час прямого ефіру ток-шоу «Свобода слова Савіка Шустера» 29 травня, повідомляє прес-служба МЕРТ. «Наша мета – це активізація антидемпінгових розслідувань, вихід на збалансовану торгівлю з іншими країнами, більш швидкий перехід на стандарти Євросоюзу, посилення імпортозаміщення та удосконалення системи державних закупівель», – сказав міністр Ігор Петрашко. За його словами, державна система закупівель «ProZorro» – це гарна технічна система, але потребує удосконалення деяких правил. Зокрема, йдеться про додавання критерію локалізації. Хочеш працювати з українським державним замовленням, виробляй в Україні. Хочеш постачати локомотиви в Україну, виробляй ці локомотиви в Україні, хочеш постачати турбіни, виробляй їх в Україні», – наголосив міністр. Він розповів, що середньострокові й довгострокові заходи розподілені за галузевим принципом і функціональним. Галузеві заходи охоплюють промисловість, сільське господарство, енергетику, транспорт та інфраструктуру, інформаційно-комунікаційні технології, сферу послуг. Функціональні заходи включають підтримку МСБ, стимулювання міжнародної торгівлі, залучення інвестицій, розвиток інновацій, розвиток ринку праці, розумне регулювання економічної діяльності.
Зеленський заявив про готовність України постачати продукти Палестині
AГРОПОЛІТ. – 30.05.2020
Президент України Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти у нового посла Палестини в Україні Гашем Хасана Даджані й обговорив із ним важливість подальшого розширення торговельно-економічного співробітництва між двома країнами.
Про це повідомляє прес-служба ОП. «Володимир Зеленський підтвердив готовність України залишатися провідним постачальником продовольчих товарів і сільськогосподарської продукції на палестинський ринок. Сторони із задоволенням відзначили успішний розвиток співпраці в сфері освіти, вагомий внесок України в підготовку національних кадрів для Палестини», – йдеться у повідомленні.
Українці не залишаться без свинини вітчизняного виробництв
AgroReview.-01.06.2020
Про це повідомляє прес-служба Асоціації "Свинарі України". "В ЗМІ прокотилася інформація, що в Україні очікується масове закриття неефективних свинокомплексів.
Дійсно, впродовж останніх років можна спостерігати скорочення кількості господарств. Однак потрібно чітко розуміти, про яке скорочення йдеться. В Україні з 1,5 тис. господарств, лише трохи більше 100 (або 6,5%) утримують понад 5 тис. гол. Тож «вибувають» з галузі переважно ті суб’єкти господарювання, які займаються свинарством додатково до основного виду діяльності. Мова не йде про вихід вагомих гравців ринку, а переважно тих, хто утримує до 2 тис. гол",- зазначили в АСУ. Про це чітко свідчать аналітичні дані. Так, якщо на 1-ше січня 2014-го 3,8 млн свиней утримували 3,26 тис. сільськогосподарських підприємств, то зараз 1,55 тис. підприємств вирощують 3,3 млн свиней. За кількістю операторів сектор «звузився» майже на 52,4% при скороченні поголів’я на півмільйона голів. І не забуваймо, що лише минулого року близько 120 тис. із них «забрала» АЧС, а не неефективність. "Тож ті виробники свинини, які адаптувались до нових умов роботи поступово займають нішу, яка звільнилась, нарощуючи поголів’я та свою вагу на ринку. Зокрема, якщо на початку 2013-го у господарствах з поголів’ям понад 5 тис. голів утримували 58% промислового поголів’я, то зараз на таких свинофермах сконцентровано 74% «індустріальних» свиней»", - зазначають в АСУ. Щоб пересвідчитися у намірах операторів ринку розвивати галузь, Асоціація «Свинарі України» на початку року опитала 100 виробників свинини, які сукупно утримують понад 71% свиней в України (понад 2,3 млн гол.). 59% із них планують розширення виробничих потужностей!!! Ще один позитивний факт — великі гравці ринку, які у попередні роки постраждали від АЧС, повертаються у виробництво. "А значить, заяви про те, що українська м’ясна продукможе зникнути з прилавків, а свинарство — на межі зникнення, які лунають від тих самих експертів упродовж останніх мінімум 7-ми років, — безпідставні. Розраховані лише на тих, хто не орієнтується у специфіці галузі та реальному стані справ", - підсумували в АСУ.
Травневого меду цьогоріч не буде — пасічники
AgroReview.-01.06.2020о
У цьому році шанувальники травневого меду б'ють на сполох: першого меду немає у продажу. І, скоріш за все, як стверджують бджолярі, його або не буде взагалі, або його вигляд і склад суттєво відрізнятиметься від того, до якого ми звикли, повідомляє kurkul.com.
Як повідомляють бджолярі Запоріжжі, цей рік дійсно виявився для них несприятливим. Через обробку полів гербіцидами дехто з пасічників втратив робочих бджіл. Проте більшість бджолярів скаржиться на фактори, які не залежать від людини: холодну весну і, як наслідок, пасивність комах та недостатню кількість рослин-медоносів. Зазначається, що травневого меду пасічники вже не дібрали на 30-40%. З садів і з ріпака взяти весняного меду не вийде, бо немає сонця. Більшість бджолярів велику надію покладають у цьому році на цвітіння соняшника.
"Золоті" яблука: чому фрукти різко подорожчали
Газета по-українські.-29.05.2020
В Україні у сховищах закінчилися яблука врожаю 2019 року. Тому ціни на продукцію зросли. За кілограм яблук у магазинах треба віддати близько 40 грн.
"Торік отримали набагато менший врожай яблук, як мали 2018-го. Більшість фермерів розпродали запаси зі сховищ. Крім того, ціну не виходить збити імпортом. Завозимо яблука з Польщі, але й там вони дорогі", - розповіла Gazeta.ua експертка плодоовочевого ринку Тетяна Гетьман.За її словами, затримується ягідний сезон. Це також негативно впливає на вартість яблук."Раніше на ціну суттєво впливала полуниця. Як тільки ягода масово з'являлася на базарах, продажі яблук падали. Цьогоріч по полуниці повноцінний сезон досі не може розпочатися, а у нас уже початок червня. Пропозиція невелика, а ціни високі. Навіть до кінця сезону полуниця не подешевшає до показників 2019 року", - говорить Гетьман. Додає, що у виграші виробники, які свого часу притримали яблука у сховищах. "Щоправда, ціни не завжди зростають наприкінці сезону. Торік мали гарний врожай яблук. Фермери, які вийшли на ринок наприкінці сезону, змушені були розпродувати яблука за цінами нижчими, як закладали у вересні у сховища", - пояснює експертка.
Україна нагодує Європу і Китай ягодами
24Агро. – 29.05.2020
Українські ягідники значно збільшили продажі заморожених продуктів у країни Євросоюзу.
У перші чотири місяці 2020 року експорт українських заморожених ягід збільшився на 20% порівняно з груднем-2019 і на 37% – порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомляє east-fruit.com. Серед українських ягід найбільший попит у країнах ЄС на суницю, експорт якої збільшився майже вдвічі. Набирає популярності малина – продано вже на 40% більше, ніж торік у цей же період. Але лідером залишається чорниця, незважаючи на те, що обсяги її експорту не виросли. Найбільше українських заморожених ягід відправляється до Польщі, Німеччини і Чехії. Поступово збільшує експорт США. Але найбільшу динаміку демонструє Китай. Особливим попитом у Китаї користується чорниця – за перші чотири місяці поточного року Україна поставила туди у 5,5 разів більше цих ягід, ніж в аналогічний період торік. Виручка досягла 6 мільйонів доларів. Наразі Україна стала провідним постачальником замороженої лісової чорниці до цієї країни, обійшовши Канаду, Швецію, Латвію, Білорусь, Росію і Польщу. Експансія на китайський ринок відбувалася досить стрімко: у 2015-му – обсяг експорту склав 383 тисяч доларів, у 2018-му – 2,8 мільйона, у 2019-му – вже 10 мільйонів. Цьогоріч рекорд може бути побито – якщо Україна влітку збереже весняні темпи продажів. Експортні досягнення українських ягідників дуже тішать, бо ще на початку травня прогнози щодо урожаю були дуже тривожними. Спочатку великої шкоди плантаціям завдали заморозки, потім почали лити рясні дощі. Тим не менше, урожай ягід, за розрахунками експертів, цьогоріч складе 90% порівняно з торішнім, який був вдалим для українських аграріїв.
Кукуруза идет на рекорд: аграрии улучшили прогноз урожая
Сегодня.-01.06.2020
Сложную ситуацию с зерновыми помогли исправить майские дожди
Несмотря на то, что Минэкономики ожидает сокращения урожая в Украине на 10%, обильные майские дожди все же улучшили ситуацию на украинских полях. Так, Украинская зерновая ассоциация в майском отчете улучшила по сравнению с апрельским отчетом прогноз урожая с 94 млн до 98 млн тонн, сообщает "Инфоиндустрия". При этом прогнозируется больший экспорт зерновых и масличных – прогноз увеличился с 57,2 млн до 58,5 млн тонн. "Улучшить прогноз общего урожая в Украине позволило достаточное количество осадков в мае, которые улучшили как увлажненность почвы почти по всей стране, так и состояние озимых и яровых культур. <...> Кроме того, в этом году аграрии значительно расширили площади под кукурузой, что позволяет ожидать новый рекорд урожая этой культуры", – рассказал президент ассоциации Николай Горбачев. По его словам, прогноз урожая пшеницы улучшился до 26,8 млн тонн, в то время как экспорт этой культуры может составить около 18 млн тонн. Это будет второй по показателю урожай пшеницы после прошлогоднего рекорда.
Аграрные атташе, продвижение и интернационализация: как Украина планирует спасать экспорт
УНН.-29.05.2020
В условиях карантина, введенного из-за пандемии Covid-19, украинские предприниматели сократили экспорт курятины, в то же время мировые конкуренты Украины - Бразилия и Таиланд - нарастили. О причинах падения экспорта и возможности Украины сохранить свои позиции на международных рынках УНН рассказали в ГУ "Офис по продвижению экспорта Украины".
Отметим, что за последние годы Украина достигла значительных успехов на международном рынке курятины, в частности она вошла в ТОП главных поставщиков мира. Но пандемия внесла свои коррективы. В Офисе констатировали, что за год Украина сократила экспорт мяса птицы на 13%. "Так при введении карантинных мероприятий в связи с пандемией Covid-19 за март-апрель 2020 года экспорт мяса домашней птицы составил 96,9 млн долларов, что на 13% меньше чем март-апрель 2019 год", - информируют в Офисе, ссылаясь на данные ГТСУ. С начала 2020 года ситуация была еще хуже - ЕС ограничил ввоз курятины из Украины из-за локальной вспышки птичьего гриппа на одном из предприятий. Правда, оперативная реакция со стороны Минэкономики позволила в марте снять все ограничения."Черная полоса" постигла не только Украину, говорят в Офисе продвижения экспорта. За первые три месяца Европа импортировала 200,6 тыс. тонн курятины, что на 18,8% меньше, чем за 1 квартал 2019 года. "Вместе с тем, во время карантина, введенного из-за пандемии Covid-19, увеличилось потребление мяса птицы на внутреннем рынке Украины", - добавили в Офисе. В дальнейшем Украина имеет все шансы сохранить позиции одного из ведущих игроков на мировом рынке курятины, убеждены в Офисе.