Дайджест періодичних on-line видань
з 1 по 3 квітня 2026 року
Зміст стор.
1. Цьогорічний медовий сезон може стати одним із найскладніших за
останні роки 1
2. Високі ціни на добрива загрожують аграрному експорту України
втратою $5 млрд 2
3. Прибуток молочної промисловості України зріс майже вдвічі 2
4. Крафтове виробництво стає економічною силою, коли виробники
об’єднуються 2
5. Агропідприємство на Київщині впровадило енергокомплекс для
економії до 80% електроенергії 3
6. У Вінницькій області створюють агропереробний хаб BRIL PARK
із власною енергетикою 3
7. Близько 95% виробленої в Україні соєвої олії експортується 3
8. Агросезон 2026 стартує під Києвом: 14 травня відбудеться масштабне
відкриття «УКАБ Агротехнології 2026. Київщина» 4
9. Китай вводить оновлені стандарти на рослинні олії: що це означає
для українських експортерів 4
10. Потужні причини дорожчання молокопродуктів загалом компенсувалися
низьким попитом 5
11. Експорт цукру: Україна втратить майже 20%- аналітики 5
12. Гречки вистачає, але ціни ростуть: що насправді відбувається 5
--------------------------------------------------------------
1. Цьогорічний медовий сезон може стати одним із найскладніших за останні роки
Агробізнес Сьогодні.- 31.03.2026
Уже очевидно, що цьогріч втрати серед українських пасік, які зимували на відкритому повітрі, будуть вищими, ніж у попередні роки. Основними причинами залишаються ослаблення сімей і закліщеність, однак у цьому сезоні додалися ще два фактори: нестача кормів і ускладнений доступ бджіл до корму через тривалу низьку вологість і низькі температури.
Посуха і заморозки послабили бджолині сім’ї через слабкий весняний медозбір. Літній медозбір також був нижчим за середній. Це призвело до дефіциту меду в країні та високих цін на нього. В Європі ситуація була подібною.
Теплі зими минулих років послабили дисципліну підготовки до зимівлі. Додатково ситуацію ускладнив слабкий медозбір – багато бджолярів відібрали з вуликів більше меду, ніж було доцільно. Морози, що знищили квіти, позбавили бджіл збалансованого харчування. Якщо нестачу нектару частково можна було компенсувати підгодівлею, то дефіцит пилку – основного джерела білка та мікроелементів – компенсувати значно складніше.
За інформацією з різних регіонів, результати зимівлі значно відрізняються. На окремих пасіках зафіксовано суттєві втрати. Перспективи сезону залишаються невизначеними. Зростають ціни на мед, одночасно подорожчали бджолопакети, сім’ї, інвентар і матеріали. Традиційне прагнення до розширення в умовах високих цін супроводжується підвищеними ризиками, оскільки результати сезону залежать як від погодних умов, так і від ринкової кон’юнктури.
2. Високі ціни на добрива загрожують аграрному експорту України втратою $5 млрд
AgroPolit.com. – 28.03.2026
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначив, що зростання вартості мінеральних добрив створює критичні ризики для проведення посівної кампанії та обсягів майбутнього врожаю. Під час озимої посівної Україна ризикує втратити понад 20% очікуваного врожаю. У грошовому еквіваленті це 5 млрд доларів.
Така цінова ситуація, за інформацією ВАР, ставить під сумнів можливість аграріїв забезпечити поля необхідними ресурсами. На внутрішньому ринку вартість аміачної селітри та карбаміду вже досягла позначки 40 тисяч гривень за тонну. Висока ціна зумовлена як загальносвітовими тенденціями, так і внутрішніми чинниками, зокрема витратами на логістику та митними платежами.
Заступник голови ВАР зазначив, що рентабельність аграрного сектору опинилася під загрозою, оскільки витрати на посівну зростають, тоді як майбутні ціни на зернові та олійні культури залишаються непередбачуваними.
3. Прибуток молочної промисловості України зріс майже вдвічі
AgroPortal.ua.- 24.03.2026
Українська молочна галузь продемонструвала у минулому році помітне покращення фінансових результатів. Так, чистий прибуток молочної промисловості збільшився майже вдвічі — з 1,35 млрд грн до 2,64 млрд грн в порівняні з попереднім роком. Водночас сукупний дохід зріс на 18% — з 105,2 млрд грн до 124,4 млрд грн.
Вінницька область, м.Київ, Полтавська, Черкаська, Київська область традиційно залишаються основними центрами молочної галузі. Саме у цих регіонах компанії генерують найвищий загальний прибуток:
Станом на сьогодні в Україні зареєстровано 575 компаній, для яких основним видом діяльності є перероблення молока, виробництво масла та сиру (КВЕД 10.51), з них 41 має іноземних бенефіціарних власників.
https://agroportal.ua/news/ukraina/pributok-molochnoji-promislovosti-ukrajini-zris-mayzhe-vdvichi
4. Крафтове виробництво стає економічною силою, коли виробники об’єднуються
AgroPortal.ua.- 21.03.2026
Директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської ОВА Людмила Гончаренко розповіла, що крафтове виробництво починає впливати на економіку тоді, коли виробники об’єднуються і коли переходить від формату додаткового заробітку до стабільного легального бізнесу. За її словами, прикладом такої співпраці є сільськогосподарський кооператив «Фермерська родина», який об’єднав близько 30 малих виробників крафтової продукції. Учасники кооперативу виробляють широкий асортимент — від сирів, м’ясних виробів і риби до овочів, фруктів, меду та вин.
Кооператив організував онлайн-замовлення та доставку продукції для львів’ян, започаткував Львівський фермерський ярмарок, реалізує продукцію через мобільну крамницю в різних районах міста.
5. Агропідприємство на Київщині впровадило енергокомплекс для економії до 80% електроенергії
АgroReview. – 01.04.2026
Агропідприємство «Факторія-Агро» (Київська обл.) впровадило сучасний енергетичний комплекс, який дозволяє значно зменшити витрати на електроенергію та забезпечити стабільну роботу навіть за умов перебоїв у енергопостачанні. Для реалізації проєкту було залучено українську компанію Rayton.
Основою комплексу є одна з найпотужніших сонячних електростанцій в аграрному секторі регіону та установка зберігання енергії (УЗЕ). Передбачається, що завдяки цим технологіям підприємство зможе зекономити до 80% на електроенергії та уникнути ризиків зупинки виробництва через нестабільність енергомереж.
Інноваційність комплексу забезпечується STS-перемикачем, що автоматично переводить роботу системи між різними джерелами живлення у разі відключення зовнішньої енергомережі. Це дозволяє уникнути простоїв виробничих процесів, а програмне забезпечення RAYTON CONTROL в режимі реального часу балансує використання сонячної енергії, акумуляторів, резервного генератора та зовнішньої мережі. Зокрема, енергія накопичується у періоди низьких тарифів і використовується під час пікових навантажень.
https://agroreview.com/content/company/agropidpryyemstvo-kyyivshhyni-vprovadylo-energokompleks-dlya/
6. У Вінницькій області створюють агропереробний хаб BRIL PARK із власною енергетикою
АgroReview. – 01.04.2026
У Вінницькій області розпочато формування нового індустріального парку BRIL PARK, який розташований у селищі Браїлів, займає площу 56 гектарів. Цей хаб орієнтований на розміщення підприємств агропереробної та харчової промисловості й створюється на основі існуючої промислової зони, яка має зручний доступ до сировинної бази центральних регіонів країни. Проєкт відкритий для компаній, які зацікавлені у локалізації, розширенні або релокації своїх виробничих потужностей. Парк має вигідне транспортне розташування – індустріальний майданчик інтегровано з автомобільною та залізничною інфраструктурою. Це значно спрощує логістику для постачання сировини, а також відвантаження готової продукції як на внутрішній, так і на зовнішні ринки.
Енергетична автономність та інфраструктурні переваги. BRIL PARK вирізняється акцентом на енергетичній незалежності. На території вже функціонує інженерна інфраструктура, серед якої – електропідстанція потужністю 2,9 МВт та лінія електропостачання, що дозволяє підключення до 35 МВт. У планах також запуск власної сонячної електростанції з потужністю до 30 МВт і впровадження систем накопичення енергії на 20 МВт. Такий підхід покликаний мінімізувати енергетичні ризики для резидентів парку.
https://agroreview.com/events/vinnyczkij-oblasti-stvoryuyut-agropererobnyj-hab/
7. Близько 95% виробленої в Україні соєвої олії експортується
AgroTimes.-24.03.2026
Пресслужба УКАБ повідомила, що тенденція до збільшення виробництва соєвої олії зберігається вже кілька років. Хоча у 2025/26 МР очікується значне скорочення виробництва сої, виробництво соєвої олії зменшиться несуттєво – до 527 тис. т (на 2,6% менше, ніж у 2024/25 МР). Це зумовлене запровадженням експортного мита для тих, хто не є виробниками, та відповідним скороченням експортних відвантажень самої сої.
Внутрішнє споживання соєвої олії залишається мінімальним і становить 25-30 тис. т. Тому близько 95% виробленої соєвої олії експортується. У 2024/25 МР Україна експортувала 520 тис. т цієї продукції , у 2025/26 МР прогнозується зниження на 3,7% – до 501 тис. т. Головним покупцем української соєвої олії у 2024/25 МР став ЄС із часткою 87%.
https://agrotimes.ua/agromarket/blyzko-95-vyroblenoyi-v-ukrayini-soyevoyi-oliyi-eksportuyetsya/
8. Агросезон 2026 стартує під Києвом: 14 травня відбудеться масштабне відкриття «УКАБ Агротехнології 2026. Київщина»
GrowHow.in.ua.- 26.03.2026
Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent оголошують про старт сезону головних польових подій країни. 14 травня відбудеться захід нового формату, що об’єднає понад 150 провідних компаній та тисячі агровиробників.
Це перша масштабна подія сезону, де формуються тренди українського агроринку на весь 2026 рік. Компактний формат дозволить максимально швидко знайти потрібний стенд чи зону нетворкінгу. 150+ експонентів представлять готові кейси: від насіння та ЗЗР до найсучаснішої техніки та цифрових сервісів.
Організатори зазначають: «Ми трансформували традиційний формат у гнучкий простір для діалогу. Наша мета — не просто показати техніку, а надати аграріям інструменти для вирішення конкретних завдань тут і зараз, на початку активного сезону».
Отримайте безплатний квиток за посиланням: https://cutt.ly/utODo9Uo
9. Китай вводить оновлені стандарти на рослинні олії: що це означає для українських експортерів
Elevatorist.com – 29.03.2026
«УкрАгроКонсалт» повідомляє, що з 1 серпня 2026 року в Китаї діятимуть оновлені національні стандарти (GB/T) для чотирьох основних видів їстівних рослинних олій — соєвої, соняшникової, кукурудзяної та арахісової. Мета оновлення — підвищення безпеки та якості продукції, а також більш чітка класифікація і прозорість для споживачів.
Нові правила замінять редакцію 2017 року та охоплять понад 70% споживання рослинних олій у країні. Вони спрощують систему градації якості — у більшості видів олії кількість рівнів зменшується з чотирьох до трьох. Посилюються вимоги до ключових показників, кислотного та пероксидного чисел. Для екстракційної олії встановлюється граничний вміст залишкових розчинників — не більше 20 мг/кг.
Для соєвої олії вперше вводиться розмежування за способом виробництва — на пресовану та екстракційну, що дозволить чітко відрізняти продукт механічного віджиму від олії, отриманої з використанням розчинників. У стандарті для соняшникової олії також з’являються нові категорії, зокрема олія «лінолевого типу» (вміст лінолевої кислоти ≥65%), «олеїнового типу» (вміст олеїнової кислоти ≥65%) та «олія з ядер соняшнику». Додатково запроваджується поділ на сиру і рафіновану продукцію, а рафінована — на пресовану та екстракційну. ля українських експортерів соняшникової та соєвої олії ці зміни означатимуть посилення вимог до якості та маркування. Водночас вони відкриють можливості для преміальних сегментів із підвищеною прозорістю походження.
10. Потужні причини дорожчання молокопродуктів загалом компенсувалися низьким попитом
Infoindustry.- 02.04.2026
Згідно даним Асоціації виробників молока, ціни на молочні продукти у березні переважно зросли через збільшення витрат на логістику внаслідок підвищення цін на паливо, дорожчання енергоносіїв та активізацію експорту.
Відносно попереднього місяця здешевіли лише сметана в плівці, кефір в плівці та пластиковій пляшці, йогурт питний у картонній упаковці, сири Гауда та Моцарела, а ціни на інші молочні продукти виросли.
До кінця березня очікується підвищення цін на молокопродукти.
Попри слабку активність на молочному ринку в зимовий період через кризу надвиробництва молока у світі, в подальшому ймовірне зростання супутніх витрат та подорожчання молочних продуктів. Внаслідок війни в регіоні Перської затоки виникли перебої з поставками нафти по Ормузькій протоці, що вплинуло на стрибок цін на нафтопродукти та збільшення вартості фрахту. Скорочення поставок молочних продуктів з Ірану вплинуло на підвищення інтересу до української молочної продукції з боку покупців з Центральної Азії та Південного Кавказу.
Покращити збут молочних продуктів вітчизняного виробництва всередині країни має підтримка Урядом ПЗУ 6068-д про протидію нечесним торговельним практикам мереж, впровадження захисних заходів від суттєво зростаючого імпорту, сірому імпорту продуктів. Варто закупати продовольство для гуманітарних наборів та інших державних цілей виключно у вітчизняних виробників.
11. Експорт цукру: Україна втратить майже 20%- аналітики
Комерсант Український.- 03.04.2026
Аналітики УКАБ повідомляють, що у 2025-26 МР Україна експортує 505 тис. т цукру, що на 19,7% менше, ніж минулого МР. Поточного МР площі під цукровим буряком скоротилися до 199 тис. га, що на 21,6% менше попереднього МР. Основними причинами скорочення є введення квот на постачання цукру до країн ЄС та ускладнена логістика до інших ринків.
Після запровадження квот на постачання цукру в ЄС загальний експорт у 2024-25 МР знизився до 629 тис. тонн (скорочення на 14,2%). У 2025-26 МР цей показник знову зменшиться – до 505 тис. тонн цукру. Основними напрямками експорту стали стали країни Африки (32%) та Близького Сходу (29%), а частка ЄС становила лише 17%. Також знизилося внутрішнє споживання цукру, через скорочення населення України.
У повідомленні йдеться: “Неможливість швидко перенаправити експорт до інших країн призвела до зменшення площ вирощування сировини та скорочення загального виробництва. Проте висока врожайність і перехідні залишки (620 тис. тонн на початок сезону) дозволяють повністю задовольнити внутрішній попит, а також продовжувати експорт зі збільшенням частки постачань на традиційні ринки”.
https://komersant.ua/eksport-tsukru-ukraina-vtratyt-mayzhe-20-analityky/
12. Гречки вистачає, але ціни ростуть: що насправді відбувається
Час дій.- 21.03.2026
Економіст Олег Пендзин заявив, що у 2026 році питання продовольчої безпеки та вартості базових продуктів харчування залишається одним із найгостріших для українського суспільства На тлі чуток про можливу нестачу гречаної крупи та необхідність її імпорту, експерти наводять дані, які свідчать про достатність внутрішніх резервів. Проте вартість крупи в роздрібних торгівельних мережах продовжує демонструвати тенденцію до збільшення.
Пендзин представив математичний розрахунок реального споживання гречки в країні. За його даними, середньостатистичний громадянин України вживає приблизно 3 кг цієї крупи на рік. Враховуючи чисельність населення, річна потреба внутрішнього ринку становить 81 тисячу тонн.
За словами Олега Пендзина, головними причинами подорожчання є: енергетична складова, виробничі умови, витрати на пакування, логістика та інфляція, загальне зростання цін на пально-мастильні матеріали та транспортні послуги. Також додатковим чинником, стало планове скорочення посівних площ під гречку, що є реакцією аграріїв на низькі закупівельні ціни попередніх сезонів.
Оскільки гречка є специфічним продуктом, що споживається переважно в Україні та деяких сусідніх країнах, вона не має масового попиту на світових ринках. Це обмежує експортний потенціал культури, що автоматично залишає основний обсяг виробленої продукції всередині держави. Таким чином, фізичної нестачі сировини в країні не зафіксовано.
https://chasdiy.org/society/grechky-vystachaye-ale-tsiny-rostut-scho-naspravdi-vidbuvayetsya-74363