top of page

Дайджест періодичних on-line видань з 5 по 11 квітня 2025 року

Дайджест періодичних on-line видань

з  5 по 11 квітня  2025 року


Зміст         стор.

1. ЄС пускає на свій ринок українське насіння олійних культур і буряків 1


2. В Україні виділили 6 млрд грн на підтримку аграріїв 2


3. Молокія виборола місце на ринку ультрапастеризованого молока 2


4. Частка агропродукції в загальному експорті України складає 58% 2


5. Сільське господарство впевнено рухається до 100% цифровізації 2


6. Переяслав Хліб нарощує реалізацію напівфабрикатів 3


7. КРОЗ планує заходити у глибоку переробку соняшнику 3


8. На Рівненщині успішно працює комунальна пекарня 3


9. Український виробник вперше переміг на World Alcohol-Free Awards 3


10. У трендах споживання хлібобулочної продукції — бездріжджовий хліб 4


11. Агроспільнота закликає швидше врегулювати питання режиму торгівлі 

між Україною та ЄС 4


12. “Велике вікно можливостей”. Тарифи Трампа можуть допомогти

 виробникам кукурудзи з України – Reuters 4


13. Українська соя виграє від мит Трампа: Європа збільшує закупівлі 5


14. Для ЄС важливо продовження вільної торгівлі з Україною, – Тарас Качка 5

                                        ------------------------------------------------------------------------

1. ЄС пускає на свій ринок українське насіння олійних культур і буряків

AgroNews.ua. -04.04.2025

Насіннєва асоціація України повідомляє, що Європейський парламент  підтримав рішення з надання в ЄС еквівалентності системі сертифікації та насінню олійних культур і насінню буряків, які виробляються в Україні. В асоціації. Зазначили: «Згідно з ухваленим рішенням насіння соняшнику, олійного ріпаку, сої та буряків отримає доступ до ринків ЄС».

З осені 2020 року еквівалентність ЄС уже поширюється на насіння зернових, сорго та кукурудзи з України. Відповідно до прийнятого документа в Додатку 1 Рішення Ради ЄС 2003/17/ЄС буде оновлено інформацію про Україну. В переліку третіх країн, насіння з яких визнається еквівалентним до вимог ЄС, навпроти будуть зазначені нові культури, на які поширюється еквівалентність. Зміни наберуть чинності на двадцятий день після офіційної публікації.

https://agronews.ua/news/yes-puskaye-na-svij-rynok-ukrayinske-nasinnya-olijnyh-kultur-i-buryakiv/


2. В Україні виділили 6 млрд грн на підтримку аграріїв

AgroPolit.com. – 04.04.2025

Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду 4 квітня. За його словами, аграрний сектор – це ключовий  для економіки країни, забезпечуючи понад 50% від загального обсягу експорту. Прем’єр наголосив, що минулого року український експорт зріс на 13%. Він додав, що в умовах глобальної торгівельної нестабільності уряд має намір посилювати підтримку виробників і експортерів. Зокрема, в межах програми «Зроблено в Україні» буде виділено 500 млн грн на компенсацію вартості вітчизняної сільськогосподарської техніки. Мінекономіки  розширило перелік української техніки та обладнання для агропромислового комплексу, 25% вартості яких компенсується державою. До списку додано 62 нові позиції, що дозволить аграріям і агропереробникам обирати з 11 910 одиниць техніки.

https://agropolit.com/news/29793-v-ukrayini-vidilili-6-mlrd-grn-na-pidtrimku-agrariyiv


3. Молокія виборола місце на ринку ультрапастеризованого молока

AgroPortal.ua.- 09.04.2025

Директорка з маркетингу компанії «Молокія» Тетяна Коровіна під час виступу на виставці-конференції Food&NonFoodMaster-2025 повідомила, що влітку минулого року компанія зафіксувала приріст продажів ультрапастеризованого молока в картонному пакованні порівняно з весняним періодом, попри те, що зайшла у цю висококонкурентну категорію чи не останньою серед українських виробників. Поштовхом до створення ультрапастеризованого молока стала зміна вподобань українців, що спровоковано війною . Споживачі почали надавати перевагу продуктам, які можуть зберігатися довше, – якщо  немає можливості зберігати в холодильнику, коли перебої з електроенергією тощо., і при цьому зберігати свій смак й інші корисні властивості. 

https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/molokiya-viborola-misce-na-rinku-ultrapasterizovanogo-moloka


4. Частка агропродукції в загальному експорті України складає 58%

AgroPortal.ua.- 09.04.2025

За результатами березня поточного  року експорт аграрної продукції з України склав 5,4 млн т на суму $2,1 млрд. і становить  58%  за загального експорту країни у $3,6 млрд,  повідомляє пресслужба Мінагро. Топ-5 категорій експорту: - кукурудза — $514 млн/2,4 млн т; - соняшникова олія — $503 млн/ 441 тис. т; - пшениця — $254 млн/ 1,1 млн т; - соєві боби — $150 млн/ 370 тис. т; - м'ясо птиці — $95 млн/ 41 тис. т. Також спостерігається зростання експорту окремих видів продукції переробки. Зокрема, експорт хлібобулочних виробів порівняно з березнем 2024 року збільшився на 24% (до $29,5 млн, +$7,7 млн), вершкового масла — на 254% (до $9,87 млн, +$7,3 млн), а сирів — на 32% (до $5,3 млн, +$1,4 млн).

Основними торговельними партнерами у березні стали Туреччина ($270,8 млн), Італія ($171,1 млн), Іспанія ($170,4 млн), Єгипет ($162,4 млн) та Нідерланди ($121,6 млн). Загалом 36 країн імпортували українську агропродукцію в обсягах понад $10 млн.

https://agroportal.ua/news/ukraina/chastka-agroprodukciji-v-zagalnomu-eksporti-ukrajini-skladaye-58


5. Сільське господарство впевнено рухається до 100% цифровізації

AgroPortal.ua.- 09.04.2025

Олександр Кравчук, СЕО українського підрозділу компанії «Сингента», зазначив, що сільське господарство України впевнено рухається до 100% цифровізації: від підбору культур, систем захисту та живлення до отримання кредитів і набуття нових знань. Від стійкості й ефективності  роботи такої складної і надзвичайно важливої екосистеми, як сільське господарство, залежить забезпечення глобальної продовольчої безпеки та добробут мільйонів споживачів. «Для України це ще й ключова бюджетоформуюча ланка економіки. Цифрові інструменти та ШІ -  реальні важелі трансформації, що забезпечують сталий розвиток АПК,  підкреслив Кравчук. За його словами, у компанії постійно шукають нові підходи, щоб бути кориснішими для партнерів і підтримувати відкриту комунікацію. Він наголошує  на важливості отримання українськими фермерами найвищих урожаїв, тому в компанії надають ринку сучасні агрорішення, засновані на останніх наукових досягненнях і технологіях.

https://agroportal.ua/news/ukraina/silske-gospodarstvo-vpevneno-ruhayetsya-do-100-cifrovizaciji


6. Переяслав Хліб нарощує реалізацію напівфабрикатів

AgroPortal.ua.- 07.04.2025

Споживання хліба стало меншим. Багато виробів доставляють ЗСУ, а на місцях, у селах і містечках України споживачів поменшало через війну,  розповів директор ТОВ «МИЗА»  (ТМ «Переяслав Хліб»)   Андрій Пироговський. «Люди орієнтуються на меншу вагу хліба, купують переважно половинки, четвертинки, аби споживати свіже і не зберігати. Крім того, вартість хліба зросла за рахунок сировини, логістичних затрат, тому люди менше  можуть собі дозволити. Для нас відсутність людей і їхня платоспроможність відчутна», - сказав Андрій Пироговський. Наразі хлібозавод виробляє приблизно 150 т хлібобулочних виробів на місяць. Виробництво тримається на рівні довоєнного 2021 року і навіть вище, особливо зросла реалізація заморожених напівфабрикатів, цей напрям активно розвивається, розширюється асортимент, з’являються нові види виробів.

https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/pereyaslav-hlib-naroshchuye-realizaciyu-napivfabrikativ


7. КРОЗ планує заходити у глибоку переробку соняшнику

AgroPortal.ua.- 07.04.2025

Власниця ТОВ «КРОЗ» Ольга Полозова розповіла, що підприємство планує замінити частину обладнання і йти в глибоку переробку. Розглядається можливість робити рафінацію та виморожування олії.  Полозова  зазначила, що на запуск глибокої переробки соняшнику потрібно щонайменше €8 млн. «Ми розглядаємо такий варіант, шукаємо обладнання, дивилися і українське, і порівнювали з тим, яке у нас сьогодні працює (чеського та німецького виробника). Тому ми обов’язково до цього прийдемо, але інвестувати величезні кошти наразі не готові», — сказала вона. 

https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/kroz-planuye-zahoditi-u-gliboku-pererobku-sonyashnika


8. На Рівненщині успішно працює комунальна пекарня

AgroPortal.ua.- 07.04.2025

У Бугринській територіальній громаді Рівненської області успішно функціонує комунальне підприємство «Бугринський пекар», яке забезпечує місцевих жителів свіжим хлібом і випічкою. Це стало важливим кроком для громади, оскільки сприяє розвитку місцевого бізнесу та забезпечує населення свіжими хлібобулочними виробами безпосередньо від виробника. КП «Бугринський пекар» відоме своєю якісною продукцією, яка виготовляється з дотриманням традиційних рецептів і сучасних стандартів.​

https://agroportal.ua/multimedia/na-rivnenshchini-pracyuye-komunalna-pekarnya


9. Український виробник вперше переміг на World Alcohol-Free Awards

AgroPortal.ua.- 06.04.2025

Українська пивоварня MOVA з Дніпра здобула золоту та бронзову нагороди на міжнародному конкурсі World Alcohol-Free Awards 2025. У компанії повідомляють, що це перша перемога українського виробника за всю історію проведення цього конкурсу.Темне безалкогольне пиво Dark Non-alcohol (ABV 0,5%, IBU 13, Plato 7) отримало золоту медаль. Судді відзначили у ньому «аромати смаженої кави, патоки та ірису», а також «ідеально збалансований смак, де солодкий солод гармонійно поєднується з ідеальною кількістю гіркоти». Світле безалкогольне пиво Non-alcohol (ABV 0,4%, IBU 30, Plato 6,7) здобуло бронзову нагороду. У цьому сорті експерти оцінили «ароматику хмелю нового світу з тонкими нотами солоду та хвої» та «відтінки бісквітної карамелі». «Для України це дуже важливо, тому що це всесвітній конкурс. Ми вперше брали участь у World Alcohol-Free Awards і одразу взяли золоту та бронзову нагороди. Обидві наші позиції, які були відправлені, отримали гарні коментарі від суддів», — розповіла менеджерка з експорту пивоварні MOVA Катерина Зайцева.

https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/ukrajinskiy-virobnik-vpershe-peremig-na-world-alcohol-free-awards


10. У трендах споживання хлібобулочної продукції — бездріжджовий хліб

AgroPortal.ua.- 06.04.2025

Директор ТОВ «МИЗА» Андрій Пироговський розповів на виставці Food&NonFoodMaster-2025, що споживачі хочуть бачити на полицях магазинів різноманітний  хліб,  великий асортимент. Людей цікавлять новинки, бездріжджовий хліб. ТМ «Переяслав Хліб» намагається слідувати цьому тренду.

Пироговський говорить, що вони спілкуються зі споживачами, й намагаються враховувати потреби, їхні вподобання. Працює цех із виготовлення напівфабрикатів шокового заморожування (круасани, слойки з сосискою, м’ясом, шпинатом, сиром, шоколадом, карамеллю). Окрім заморожених напівфабрикатів, завод виробляє чотири види печива, різні види хліба на дріжджах і заквасці. Співпрацює з регіональними торговельними мережами Київського та Черкаського регіонів, де представлена їхня продукція.

https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/v-trendah-spozhivannya-hlibobulochnoji-produkciji-bezdrizhdzhoviy-hlib


11. Агроспільнота закликає швидше врегулювати питання режиму торгівлі між Україною та ЄС

AgroPortal.ua.- 04.04.2025

Аграрні асоціації наголошують на необхідності якнайшвидшого врегулювання питання майбутнього режиму торгівлі між Україною та ЄС після закінчення дії актуального режиму автономних торговельних заходів (АТЗ). Це повідомляє асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), яка спільно з Громадською спілкою «Всеукраїнський аграрний форум» ( Аграрний союз України, Всеукраїнська Аграрна Рада, Союз птахівників України, Українська аграрна конфедерація, Асоціація виробників молока, Асоціація свинарів України та Національна асоціація цукровиків України) звернулись до Єврокомісії та країн ЄС.

«Українська аграрна спільнота не заперечує щодо пропозиції Європейської комісії замінити щорічне продовження АТЗ на двосторонні торговельні домовленості для подальшої лібералізації торгівлі відповідно до статті 29 Угоди про асоціацію в разі наявності достатнього часу для погодження майбутнього формату торгівлі», — йдеться у повідомленні й зазначається, що позиція аграрної спільноти України за посиланням.

На думку представників агросектору України, таке рішення сприятиме стабільності у доступі до ринку ЄС для наших товаровиробників, а також передбачуваності для європейських фермерів і переробників. Серед головних переваг — довгостроковий характер угоди, що гарантує стабільність для агробізнесу, двосторонній формат із взаємним доступом до ринків та гнучкий механізм поступової лібералізації з урахуванням чутливих категорій продукції та запобіжних заходів.

https://agroportal.ua/news/ukraina/agrospilnota-zaklikaye-shvidshe-vregulyuvati-pitannya-rezhimu-torgivli-mizh-ukrajinoyu-ta-yes


12. “Велике вікно можливостей”. Тарифи Трампа можуть допомогти виробникам кукурудзи з України – Reuters

Bizagro. – 06.04.2025

Reuters повідомляє, що українська кукурудза, важлива складова зернового сектора України, може виграти від тарифів, запроваджених США, якщо частково замінить американську в разі запровадження дзеркальних обмежувальних заходів. За прогнозами, цьогоріч Україна може експортувати близько 22 млн тонн кукурудзи. Хоч, за словами експертів, найбільше переваг від мит отримає Бразилія, вона не здатна задовольнити весь світовий попит, частину якого може покрити Україна.

https://bizagro.com.ua/velyke-vikno-mozhlyvostej-taryfy-trampa-mozhut-dopomogty-vyrobnykam-kukurudzy-z-ukrayiny-reuters/


13. Українська соя виграє від мит Трампа: Європа збільшує закупівлі

Дело.-10.04.2025

Українська соя виграє сезон: ціни тримаються, а європейський попит зростає. Країна продовжує нарощувати позиції на світовому ринку сої попри зовнішні ризики та коливання і зниження активності імпортерів через очікування новин щодо можливих мит між США та ЄС. Однак ціни залишаються стабільними. Аналітики  зазначають, що станом на початок квітня з України вже експортовано майже 93 тис. тонн сої. Окрім того, активна переробка на внутрішньому ринку та високий рівень відвантажень дозволили ефективно розвантажити рекордний цьогорічний врожай. На світовому ринку сої фіксується певне зниження активності імпортерів — частково через очікування новин щодо можливих мит між США та ЄС. Фахівці підкреслюють: «Європейські покупці останні тижні активно контрактують українську соєву олію. Попит з боку переробників залишається високим, а отже й закупівельні ціни на сою стабільно тримаються на привабливому рівні. Це сприяє збереженню маржинальності виробництва. Українська соя продовжує бути конкурентною, навіть на тлі зниження котирувань на біржах», — зауважують аналітики. Вони прогнозують, що світові тренди можуть зіграти на користь України. У США прогнозується зниження площ під кукурудзою на 5–6%, натомість площі під соєю можуть зрости на аналогічну величину. Південна Америка — Бразилія та Аргентина — планує зберігати або навіть нарощувати обсяги виробництва. Проте американська соя наразі втрачає конкурентоспроможність на тлі торговельної напруги між США та ЄС.

https://delo.ua/news/ukrayinska-soya-vigraje-vid-mit-trampa-jevropa-zbilsuje-zakupivli-444550/


14. Для ЄС важливо продовження вільної торгівлі з Україною, – Тарас Качка

ПроАгро. – 09.04.2025

«ПроАгро Груп» пише, що хоча глобальне підвищення тарифів США на імпорт лише краєм зачепило Україну, яка отримала 10% «універсальне» мито і таке ж загальне 25% мито на поставки труб, воно здатне помітно переформатувати український експорт, зокрема, до країн ЄС. Торговий представник України – заступник міністра економіки Тарас Качка вважає у подальшій торгівлі України з Євросоюзом з огляду на нову тарифну політики США можливі два варіанти. Перший – це коли ескалація торговельної війни між США і ЄС перекинеться на аграрну продукцію. В умовах, якщо країни ЄС не зможуть постачати туди свої продтовари і їх надлишок почне тиснути на внутрішній ринок, тоді посиляться заперечення проти безмитного імпорту цих товарів з України. З іншого боку, США також важливий постачальник продукції до ЄС. Якщо європейські мита у відповідь обмежать постачання, наприклад, американської кукурудзи чи сої, тоді можлива ситуація, коли попит на українську продукцію у ЄС виросте. Навіть найбільш консервативні кола там зрозуміють, що для них стратегічно важливий дружній постачальник.

https://proagro.com.ua/news/ukr/dlya-yes-vazhlyvo-prodovzhennya-vilnoyi-torgivli-z-ukrayinoyu-taras-kachka.html



© Центральна науково-технічна бібліотека харчової і переробної промисловості

bottom of page