Дайджест періодичних on-line видань
з 1 по 6 лютого 2026 року
Зміст стор.
1. Хмельницька макаронна фабрика майже повністю на автономному
енергозабезпеченні 1
2. Стало відомо, скільки Україна втратить валютної виручки від зупинок
експорту соняшникової олії 2
3. Частка вітчизняного сиру на ринку України може впасти нижче 50% 2
4. ЄБРР допоможе впровадженню інновацій в агробізнесі України 2
5. Програма підтримки тваринництва: названо топ-3 важливих для
переробників змін 3
6. Як ЄС може сприяти агроекспорту України без шкоди своїм фермерам:
озвучено рішення 3
7. Виробництво молока в 2025 році просіло на 5,2% 3
8. Українсько-корейський проєкт виведе перші партії цибулі на ринок ЄС 4
9. Європі бракує індичатини: вікно можливостей для України 4
----------------------------------------------------------
1. Хмельницька макаронна фабрика майже повністю на автономному енергозабезпеченні
AgroNews.ua. - 03.02.2026
Хмельницька макаронна фабрика (бренд «Тая») в період відсутності енергопостачання повністю працює на автономному енергозабезпеченні, не зменшуючи робочого темпу, та закриває понад 50% місячної потреби в електроенергії альтернативними джерелами. Загальна місячна потреба фабрики в електроенергії становить 300–350 тис. кВт·год. Щоб зменшити енергетичні ризики, виробник розпочав будувати власну систему енергетичної автономності ще у 2022 році, роблячи ставку на диверсифікацію джерел.
Собівартість продукції стрімко зростає, і це неминуче призведе до перегляду цін. У компанії зазначають, що на відміну від вартості електроенергії, виробник не має можливості змінювати відпускні ціни щодня, оскільки зобов’язаний дотримуватися контрактних умов.
Через затяжні відключення електроенергії фабрика вимушена працювати в переважній більшості часу на автономному енергозабезпеченні. В регіоні централізоване електропостачання відсутнє фактично по 19 годин, і бізнес тут не виняток. Для фабрики зупинка виробничих ліній — критичний сценарій. У момент аварійного вимкнення на лініях може одночасно перебувати до 25 тонн напівфабрикату, і зупинка процесу сушіння призведе до дуже вагомих виробничих втрат.
2. Стало відомо, скільки Україна втратить валютної виручки від зупинок експорту соняшникової олії
AgroNews.ua. - 02.02.2026
Завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Інституту аграрної економіки Олександр Захарчук, зазначає, що втрати валютної виручки у 2026 році в країні від зупинок експорту соняшникової олії через обстріли російських окупантів можуть перевищити $0,6 млрд. Це прогнозування він зробив на основі даних, які свідчать, що обсяг експорту української соняшникової олії у 2020 році (до повномасштабного вторгнення) становив 6,1 млн тонн, в наступному – 4,6 млн тонн. За 10 місяців 2025 року Україна відвантажила лише 3,5 млн тонн продукту.
«За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у 2025/26 МР експорт соняшникової олії залишиться на рівні 3,2-3,5 млн тонн, навіть за умови часткового відновлення зернового коридору через Босфор, оскільки інфраструктурні портові потужності втрачено майже наполовину», – підкреслив Захарчук.
3. Частка вітчизняного сиру на ринку України може впасти нижче 50%
AgroPolit.com. – 03.02.2026
Сироваріння в Україні має глибокі історичні корені, але зараз галузь стикається з високою конкуренцією: частка імпортних сирів у 2025 році зросла до 45%. Ринок України пропонує широкий асортимент від твердих (Комо, Звенигора) до кисломолочних сирів, проте через зростання імпорту (на 13% у 2025 році) обговорюються заходи підтримки вітчизняних виробників.
Виконавчий директор Спілки молочних підприємств України (СМПУ) Арсен Дідур заявив, що у 2025 році присутність закордонних сирів на вітчизняному ринку збільшилася з 38% до 45% і за умови збереження поточної динаміки, вже у березні-квітні 2026 року частка української продукції може впасти нижче критичної позначки у 50%.
Ситуація на ринку сирів стала критичною для харчової безпеки України, тому уряд має відреагувати оперативно. За умови відсутності перспективи розслідувань проти європейських постачальників через політичні чинники, владі варто переключити увагу на посилення державної допомоги місцевим виробникам, вважає Дидур.
https://agropolit.com/news/31062-chastka-vitchiznyanogo-siru-na-rinku-ukrayini-moje-vpasti-nijche-50
4. ЄБРР допоможе впровадженню інновацій в агробізнесі України
AgroPolit.com. – 03.02.2026
В Європейському банку реконструкції та розвитку повідомили, що банк схвалив програму технічного співробітництва New Horizons («Нові горизонти»), спрямовану на стимулювання інноваційних інвестицій в агропродовольчу систему України.
Ключовими напрямками програми New Horizons є стимулювання інвестицій на основі поєднання галузевої аналітики та мапування можливостей для прийняття обґрунтованих інвестиційних рішень; підтримка high-potential сегментів шляхом підтримки таких сфер, як виробництво альтернативних протеїнів і стале інтенсивне сільськогосподарське виробництво.
Проєкт повинен стати ключовим інструментом для відновлення національної економіки та прискорення євроінтеграції агробізнесу. Програма орієнтована на підтримку бізнесів, що впроваджують передові технології у виробництво продуктів харчування та сільське господарство.
https://agropolit.com/news/31059-yebrr-dopomoje-vprovadjennyu-innovatsiy-v-agrobiznesi-ukrayini
5. Програма підтримки тваринництва: названо топ-3 важливих для переробників змін
AgroPortal.ua.- 01.02.2026
Генеральний директор молочної компанії «Волошкове поле» Андрій Табалов, вважає, що державна програма підтримки тваринництва до 2033 року передбачає довгостроковий підхід, якого у молочній галузі давно бракувало. Він зазначив, що ціль у 4 млн т молока на переробку на рік виглядає цілком досяжною. У 2025 році на промислову переробку направлено 3,6 млн т, тобто Україна вже досить близько до цієї позначки.
Він додав: «Важливе завдання програми — поступово змінити структуру виробництва молочної сировини, роблячи акцент на розвитку сучасних ферм і зберігаючи важливу роль господарств населення. Наразі співвідношення між молоком від населення та організованих виробників залишається близьким до 50 на 50 і коливається залежно від сезону». Для ринку ця програма має правильний і своєчасний сигнал, виглядає як системний крок.
6. Як ЄС може сприяти агроекспорту України без шкоди своїм фермерам: озвучено рішення
AgroPortal.ua.- 01.02.2026
Перспективним напрямком для українського агроекспорту є країни Африки, проте посилення присутності України на цих ринках потребує нарощування конкурентоспроможності, заявив генеральний директор «Українського клубу аграрного бізнесу» Олег Хоменко, під час форуму.
Експерт підкреслив, що розвиток експортної стратегії базується на прагматичному розрахунку: бізнес інвестує лише туди, де бачить потенційну нішу та прибуток. Беззаперечним є європейський вектор, але він залишається серйозним викликом для українських виробників. Євроінтеграція вимагає не лише гармонізації законодавства, а й реальної адаптації виробничих потужностей до стандартів ЄС — від норм захисту рослин і добробуту тварин до кліматичних й екологічних вимог. Додатковим бар'єром є фінансові ризики — африканські контрагенти часто мають проблеми з платоспроможністю та дотриманням строків розрахунків. У таких умовах бізнес потребує гарантій, які дозволять мінімізувати вірогідність несплати за поставлений товар.
Олег Хоменко зазначає: «Одним із рішень може бути розвиток «Експортно-кредитного агентства» (ЕКА), яке б могло забезпечити гарантії під час експорту до африканських країн. Якщо держава наразі не має достатнього ресурсу для повного фінансування агентства, варто ініціювати діалог з європейськими партнерами».
7. Виробництво молока в 2025 році просіло на 5,2%
AgroTimes.-03.02.2026
Згідно з даними Держстату, протягом минулого року в Україні виробили 6,86 млн тонн молока, що на 5,2% менше, як порівняти з аналогічним періодом минулого року. Сільгосппідприємства виробили 3,19 млн тонн молока, що на 7% більше, ніж у 2024 році. Натомість у господарствах населення обсяги надоїв молока в 2025 році скоротилися на 13,6%, як порівняти з попереднім роком, ‒ до 3,67 млн тонн. Отже, за підсумками 2025 року частка підприємств у виробництві молока-сировини склала 46,5%, а господарств населення – 53,5%.
Попри блекаути та російські атаки, темпи приросту виробництва молока-сировини в промисловому секторі України році були одними з найкращих у Європі та світі, вважає Георгій Кухіашвілі, аналітик Асоціації виробників молока.
https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/vyrobnycztvo-moloka-v-2025-roczi-prosilo-na-52/
8. Українсько-корейський проєкт виведе перші партії цибулі на ринок ЄС
AgroWeek.-06.02.2026
Південна Корея розглядає експорт української цибулі як один із напрямів сталого розвитку агробізнесу. В межах українсько-корейського проєкту заплановано відправляти перші партії продукції до Європи під брендом зимової корейської цибулі, при цьому продажі всередині України не будуть обмежені.
Цим проектом займаються «Пан Білан» з Одеської області у співпраці з корейськими партнерами. Окрім організації експорту, проєкт передбачає впровадження рідких органічних добрив і сучасних засобів захисту рослин для підвищення якості продукції та екологічності виробництва.
Ключовим елементом проєкту є модель, за якою малі фермери формують товарні партії, концентруючись довкола однієї площі — логістичного центру. Продукція учасників надходитиме на цей майданчик, де її сортуватимуть, зберігатимуть і готуватимуть до експорту, що дозволить знизити витрати і підвищити стандарти якості упаковки та маркування для європейського ринку.
Проєкт передбачає створення Smart Village — моделі цифровізації, яка охоплює як виробничі процеси, так і соціальну інфраструктуру громади. Цифрові рішення дбатимуть про моніторинг технологій вирощування, логістику та облік продукції.
У 2026 році партнери розраховують розпочати експорт як брендованої продукції до європейських країн, водночас зберігаючи можливість реалізації цибулі на внутрішньому ринку.
https://agroweek.com/agrobiznes/ukrayinsko-korejskyj-proyekt-vyvede-pershi/
9. Європі бракує індичатини: вікно можливостей для України
AgroWeek.-06.02.2026
Європі бракує індичатини, і це створює відчутне вікно можливостей для українських виробників. Зростання попиту в країнах ЄС може відкрити додаткові ринки збуту для експортерів України за умови приведення продукції у відповідність до європейських стандартів якості та харчової безпеки. Для агропідприємств це можливість збільшити обсяги виробництва та диверсифікувати продуктові лінійки — від свіжого та охолодженого м’яса до перероблених продуктів. Ключовим фактором залишається відповідність санітарним і фітосанітарним вимогам імпортних ринків, підвищення контролю якості, сертифікація за міжнародними стандартами.
Необхідні кроки для виходу на зовнішні ринки: потрібні скоординовані дії - розвиток холодового ланцюга, модернізація пакувальних і переробних потужностей, налагодження логістичних маршрутів та пошук надійних торгових партнерів у ЄС. Важливими є інвестиції в сертифікацію та відповідність правилу походження продукції
https://agroweek.com/agroekonomika/yevropi-brakuye-indychatyny-vikno-mozhlyvostej/