Дайджест періодичних on-line видань
з 1 по 8 травня 2026 року
Зміст стор.
1. Молочна галузь України опинилася під серйозним тиском 1
2. Україна збільшила валютну виручку від агроекспорту завдяки
переробці 2
3. Україна вийшла на ринок Африки: як працюють аграрні хаби 2
4. Українське вино потребує промоції на внутрішньому та
міжнародному ринках 2
5. Фуд-аналітики назвали смакові тренди в безалкогольних напоях 3
6. Український актор запропонував виноробам ідею популяризації
вина 3
7. В Україні почали випускати високобілкове молоко 3
8. Постачальник цукру поділився стратегією виходу на
міжнародний ринок 3
9. «Яготинський» створив лінійку кефіру з міксом ягід і фруктів 4
10. «Яготинський» почав виробляти густий кефір, який можна
їсти ложкою 4
11. Єдині стандарти органіки: новий закон відкриє Україні ринок
ЄС і посилить контроль якості 4
12. Виробники масла в Україні зазнають збитків через перенасичення
ринку 5
13. Тваринництву України пророкують продовження стагнації у
2026 році 5
-----------------------------------------------------------------------
1. Молочна галузь України опинилася під серйозним тиском
AgroNews.ua. - 07.05.2026
Асоціація виробників молока повідомляє, що через війну, енергетичні проблеми та зростання витрат молочна галузь України цьогоріч опинилася під серйозним тиском. Порівнянно з минулим роком у березні виробництво молока скоротилося більш ніж на 10% у і становило близько 496 тис. тонн. За перший квартал загальний обсяг також зменшився — до 1,31 млн тонн.
Структура виробництва змінилася: основну частку тепер забезпечують агропідприємства (58%), тоді як домогосподарства скоротили виробництво майже на чверть. Підприємства трохи наростили обсяги, але цього недостатньо, щоб компенсувати загальне падіння.
Подорожчання енергоносіїв і логістики, дефіцит працівників, безпекові ризики і складнощі з фінансуванням - головні проблеми галузі. У прифронтових регіонах ситуація ще складніша через руйнування інфраструктури та втрату ресурсів.
https://agronews.ua/news/molochna-galuz-ukrayiny-opynylasya-pid-serjoznym-tyskom/
2. Україна збільшила валютну виручку від агроекспорту завдяки переробці
AgroNews.ua. - 01.05.2026
Пресслужба Мінекономіки України повідомила, що у І-му кварталі 2026 р. Україна експортувала 15,5 млн тонн аграрної продукції на загальну суму $6,3 млрд. При цьому в загальному експорті її частка становила 62%, що підтверджує головну роль сектору у формуванні валютної виручки держави.
Структура експорту залишається концентрованою: топ-5 товарних категорій забезпечили 68% виручки, топ-10 – 81%. Лідерами залишаються кукурудза, соняшникова олія та пшениця. Географія експорту української аграрної продукції залишається стабільною: країни ЄС забезпечили 49% поставок, регіон MENA (Близький Схід і Північна Африка) – 20%, Туреччина – 12%, інші країни – 18%. Водночас Туреччина суттєво посилила свої позиції – її частка зросла з 9% до 12%.
Таким чином, аграрна галузь – лідер у поповненні бюджету країни, і, великою мірою, завдяки переробці.
https://agronews.ua/news/ukrayina-zbilshyla-valyutnu-vyruchku-vid-agroeksportu-zavdyaky-pererobczi/
3. Україна вийшла на ринок Африки: як працюють аграрні хаби
AgroPolit.com. – 04.05.2026
Комерційний директор консорціуму «Рідне», завдяки якому були створені агрохаби в Африці, Сергій Ковальчук, заявив, що Україна поступово намагається закріпитися на африканському ринку продовольства і водночас конкурувати там із рф. За його словами, основна ставка робиться на так звану «м’яку силу» — постачання їжі, гуманітарні програми та спільні економічні проєкти. Першим кроком стало відкриття аграрного хабу в Гані. Його створили українські виробники разом із місцевими партнерами для того, щоб об’єднати українські технології та продукти з місцевим виробництвом і разом випускати харчові набори, в яких поєднуються африканські інгредієнти - рис або продукти з маніоки, та українські — борошно, олія, консерви й інші товари. Частину продукції Україна постачає, а частину виробляють на місці. Це допомагає створювати робочі місця в самій Африці.
https://agropolit.com/news/31511-ukrayina-viyshla-na-rinok-afriki-yak-pratsyuyut-agrarni-habi
4. Українське вино потребує промоції на внутрішньому та міжнародному ринках
AgroPortal.ua.- 04.05.2026
Під час дискусії на форумі «Виноградарсько-виноробна галузь — зміни, які обіцяють покращення? Діалог бізнесу та держави» керівниця Центру підтримки експорту, президентка ГС «Український HoReCa кластер», ГС «Український експортний альянс» Ірина Зеленіна зазначила, що Україна занадто молода для експорту крафтової винної продукції. Виходити на нові ринки потрібно, зростаючи інформаційно. Варто показувати світові, що в Україні є вино. Вона сказала: «В Україні не розвинена культура споживання вина. Робота з В2С дуже дорога, потрібно достукатися до споживача, проводити ярмарки, частування, доносити все про власну продукцію. Щоби просувати українське вино на міжнародні ринки, часто виробник не має підтримки, тому питання фінансів тут №1».
Міжнародні виставки — це окремий вид маркетингу, який може допомогти у промоціїі українського вина, але основна робота відбувається після заходу. До того ж на виставках варто працювати не тільки на стенді, а і спілкуватися з міжнародними партнерами, подивитися, що роблять конкуренти, що вони продають, як комунікують між собою..
5. Фуд-аналітики назвали смакові тренди в безалкогольних напоях
AgroPortal.ua.- 03.05.2026
У 2026-2027 роках, за даними фуд-аналітиків, смаковими трендами, які будуть використовуватися в напоях, стануть фруктові: апельсин, мандарин, лимон, лайм, кумкват. Ягідні смаки: малина, полуниця, чорниця і незвичайні поєднання, наприклад, апельсин – малина, лісові ягоди – лимон, ожина – лайм. Серед тропічних смаків найбільш трендовим є ананас. Про це під час зустрічі лідерів фудритейлу на церемонії нагородження переможців VIII дегустаційного конкурсу Favorite Food&Drinks розповіла комерційна директорка компанії-виробника готової їжі «Есаром Юкрейн» Людмила Кузьменко.
Вона зазначила: «Цікавими є також напої зі смаками десертів, наприклад, цукерок, цукрової вати. Сьогодні цей тренд набуває популярності в усьому світі, 67% виробників, натхненні кулінарними смаками, вже випустили низку продуктів».
https://agroportal.ua/news/ukraina/fud-analitiki-nazvali-smakovi-trendi-v-bezalkogolnih-napoyah
6. Український актор запропонував виноробам ідею популяризації вина
AgroPortal.ua.- 02.05.2026
Український актор, режисер, сценарист Ахтем Сеітаблаєв під час дискусії на форумі «Виноградарсько-виноробна галузь — зміни, які обіцяють покращення? Діалог бізнесу та держави» наголосив, що на культуру споживання вина потрібно дивитися ширше. Виноробам варто співпрацювати з МЗС, виходити на міжнародні ринки, аби представляти вино на культурологічних акціях, кінофестивалях, які насамперед ініційовані саме Україною.
«Цього року ми збираємося знімати українську художню стрічку. Тож я закликаю до співпраці виноробів: ми можемо використати в кіно вашу продукцію, адже наше завдання — допомогти і собі, і українському виробнику», — зазначив Ахтем Сеітаблаєв. Потрібно красиво представити український бренд.
7. В Україні почали випускати високобілкове молоко
AgroPortal.ua.- 02.05.2026
Спілка молочних підприємств України повідомила, що компанія «Люстдорф» розширила асортимент продукції під ТМ «Селянське»: випустила перше ультрапастеризоване молоко з підвищеним вмістом білка. Вміст білка становить 4,5 г на 100 г молока. Водночас виробник знизив жирність продукту до 0,5%.
Новинка поєднує звичний смак молока з вищим вмістом білка, що може зацікавити споживачів, які звертають увагу на збалансоване харчування.
https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/selyanske-vipustila-visokobilkove-moloko
8. Постачальник цукру поділився стратегією виходу на міжнародний ринок
AgroPortal.ua.- 02.05.2026
Під час конгресу FMCG Expo 2026 засновник ТОВ «Цукрова Біржа» Олександр Харченко розповів, що обсяги експорту цукру в ТОВ зросли, 2024 рік у компанії був рекордним. У структурі експорту ЄС займає 27%. Обмеження на експорт, які були зняті, сприяли розвитку цукрової галузі.
Харченко каже, що через заборону на експорт цукру в 2023 році агротрейдер не зміг виконати контракт із партнерами з Німеччини на постачання 20 тис. т цукру. «На жаль, у нас більше не було можливостей вийти на контракти з постачання 20 тис. т цукру в одну мережу, але ми маємо інші пропозиції. Сьогодні працюємо з партнерами в Чехії, Сербії, Чорногорії, Боснії та Герцоговині, Австрії, Румунії та з африканським ринком», — зазначив Олександр Харченко.
Він розповів, що компанії вдалося відпрацювати систему так, що є можливість легко знаходити ефективні рішення, і в цьому допомагає комплексний підхід: - Робота з локальними партнерами; - Логістика, особливо для таких низькомаржинальних продуктів як цукор, вирішальна; - Фінансове питання, особливо якщо працювати з незнайомими ринками, є дуже важливим.
«Для себе міжнародну торгівлю ми формуємо так, що продаємо вже не лише один продукт, а готове рішення, вибудовуючи системну роботу (продукт + партнери + фінанси + логістика), і це дає результат», — зауважив Олександр Харченко.
9. «Яготинський» створив лінійку кефіру з міксом ягід і фруктів
AgroTimes.-04.05.2026
В групі компаній «Молочний альянс» розповили, що бренд «Яготинський» розробив лінійку кефіру «ЯGOтинський», яка об’єднує три смаки: манго ‒ апельсин, полуниця ‒ м’ята та без наповнювача. ГК «Молочний альянс» володіє ТМ «Яготинський», У новому кефірі жирністю 2,3% збережена концентрація живих молочнокислих бактерій на рівні 5+ мільярдів у одній пляшці. Пакування: ПЕТ-пляшки по 520 г.
https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/yagotynskyj-stvoryv-linijku-kefiru-z-miksom-yagid-i-fruktiv/
10. «Яготинський» почав виробляти густий кефір, який можна їсти ложкою
AgroTimes.-29.04.2026
В групі компаній «Молочний альянс» повідомили, що бренд «Яготинський» додав у асортимент густий кефір жирністю 2,5%, який можна їсти ложкою. «Кефір настільки щільний та ніжний, що нагадує густий йогурт або м’який десерт, Це ‒ результат термостатного сквашування, що створює природну густу текстуру з непорушним згустком і фірмовими грудочками». ‒ зазначає виробник.
Густий кефір смакує ложкою і легко п’ється. Крім того, він може стати основою повноцінного сніданку, бо гармонійно поєднується з насінням чиа, горіхами, свіжими ягодами чи злаками.
11. Єдині стандарти органіки: новий закон відкриє Україні ринок ЄС і посилить контроль якості
GrowHow.in.ua.-07.05.2026
Комітет ВРУ з питань аграрної та земельної політики підтримав законопроєкт №13204-1, який передбачає запровадження єдиних стандартів вирощування, виробництва та маркування органічної продукції. Як повідомили у пресслужбі парламенту, документ має на меті зробити ринок органічної продукції більш прозорим, посилити державний контроль і водночас забезпечити захист споживачів. У парламенті також зазначають, що нові правила сприятимуть розвитку сільських територій, створенню робочих місць, зростанню переробки та виробництва продукції з високою доданою вартістю.
За словами голови профільного комітету Олександр Гайду, цей законопроєкт - важливий крок на шляху євроінтеграції аграрного сектору. Він зазначив: «Його головна мета – сформувати зрозумілі та єдині правила для всіх учасників ринку: від виробництва до маркування продукції. Це дозволить споживачам бути впевненими у якості товарів із позначкою “органічний”».
Також документ передбачає посилення державного контролю у сфері органічного виробництва, що має допомогти очистити ринок від недобросовісних виробників і зловживань із маркуванням. Законопроєкт покликаний не лише врегулювати галузь, а й підвищити довіру до органічної продукції та посилити інтеграцію України до європейського економічного простору.
12. Виробники масла в Україні зазнають збитків через перенасичення ринку
Дело. – 05.05.2026
В Україні різко падають ціни на масло: що відбувається?
Український ринок вершкового масла опинився у складній ситуації через падіння попиту на зовнішніх ринках та перенасичення внутрішнього. Високі обсяги виробництва та зниження експортних цін створюють значний тиск на виробників і роблять цей сегмент менш рентабельним.
Через продаж великими партіями цей напрям стає збитковим. Додатковим фактором тиску стало попереднє зростання закупівельних цін на молоко, що підвищило витрати переробників.
На зовнішніх ринках попит на українське масло знизився. Основні імпортери скоротили закупівлі, віддаючи перевагу дешевшим альтернативам, що обмежує експортні можливості. Водночас лише окремі ринки залишаються доступними для невеликих партій продукції за зниженими або конкурентними цінами.
Внутрішній ринок також не здатен повністю поглинути надлишкові обсяги. Оптові ціни залишаються на рівні, який не забезпечує рентабельності виробництва. Компанії активізують продажі через акційні пропозиції або частково переходять на виробництво альтернативної продукції з високою жирністю, однак це не вирішує проблему накопичення запасів.
https://delo.ua/news/virobniki-masla-v-ukrayini-zaznayut-zbitkiv-cerez-perenasicennya-rinku-465064/
13. Тваринництву України пророкують продовження стагнації у 2026 році
UkrAgroConsult.- 01.05.2026
За прогнозом науковців ННЦ «Інститут аграрної економіки», в Україні поточного року виробництво продукції тваринництва буде менше проти попереднього року на 2,3% та становитиме 197,9 млрд грн. Як зазначив заступник директора ННЦ ІАЕ, член-кореспондент НААН Олександр Нечипоренко, очікується зменшення проти показників 2025 року виробництва м’яса — вирощування худоби і птиці — на 1,6%, зокрема м’яса ВРХ — на 6,9%, м’яса свиней — на 4,7%, м’яса овець і кіз — на 6,5% та м’яса інших тварин — на 1,5%. Скорочення цих обсягів передбачається переважно внаслідок скорочення поголів’я в господарствах населення: ВРХ (без корів) — на 20%, свиней — на 7% та овець і кіз — на 10%. Також очікується зменшення за показником «реалізація продукції у живій масі» в усіх категоріях господарств: ВРХ — на 7 , свиней — на 5% та овець і кіз — на 7%. Збільшення виробництва очікується лише по м’ясу птиці — на 0,9%, зростання якого передбачається шляхом реалізації продукції у живій масі — на 2%. Прогнозується також спад виробництва молока (на 4,3%) та вовни (на 5,1%). Виробництво яєць залишиться на рівні минулого року.
Загалом, за прогнозом «Інституту аграрної економіки», тваринництво перебуває у стадії стагнації, демонструючи прогнозоване зменшення валової продукції внаслідок зменшення поголів’я, зростання вартості кормів і енергоресурсів, обмеження доступу до ринків збуту та постійних ризиків, пов’язаних зі збройною агресією рф на території України.