Дайджест періодичних on-line видань
з 1 по 9 січня 2026 року
Зміст стор.
1. Українські сировари масово скорочують виробництво 1
2. Україна ризикує втратити світове лідерство по головному
експортному продукту 2
3. Логістика, обстріли овочесховища: названі основні проблеми аграріїв 2
4. Експорт соняшнику з України упав до мінімуму за 20 років 2
5. Українська агропродукція за рік вийшла на 19 нових ринків 3
6. В індустріальних парках розмістились 37 заводів: основні напрями
— агропереробка та харчі 3
7. Агроекспорт України сягнув $22,5 млрд: частка ЄС зменшується 3
8. В Україні виготовили понад 1,5 млн т цукру: шість заводів досі
працюють 4
9. Молочна галузь: прогнози на 2026 рік залишаються
стримано-песимістичними 4
10. Росія цілеспрямовано знищує українську олійну галузь –
Укроліяпром 4
11. Українське молоко домінує на молдовському ринку 4
12. Новий Закон про вино та продукти виноградарства набув
чинності з 1 січня 2026 5
---------------------------------------------------------------
1. Українські сировари масово скорочують виробництво
AgroNews.ua. - 08.01.2026
У грудні споживання сирів в Україні традиційно зросло, однак дедалі більше споживачів віддають перевагу європейським сирам через нижчу ціну. Наприкінці року пропозиція недорогого імпортного сиру суттєво збільшилася. Продажі вітчизняної продукції вдалося підтримати переважно за рахунок активних акцій, але навіть у межах акцій українські сири часто дорожчі за імпортні аналоги, що змушує виробників або йти на глибокі знижки, або скорочувати випуск. За підсумками року випуск твердих і напівтвердих сирів зменшився порівняно з минулим роком.
І у наступному році вітчизняні сировари не очікують зниження імпорту, адже європейський сир залишається конкурентним за ціною. За оцінками, значна частка продажів напівтвердих сирів припадає на продукцію з ЄС, і ця тенденція, ймовірно, посилиться. Альтернативою внутрішньому ринку для частини виробників залишається експорт, де цінові умови є привабливішими.
https://agronews.ua/news/ukrayinski-syrovary-masovo-skorochuyut-vyrobnycztvo/
2. Україна ризикує втратити світове лідерство по головному експортному продукту
AgroNews.ua. - 03.01.2026
Керівниця аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Світлана Литвин повідомила, що Україна залишається найбільшим експортером соняшникової олії у світі, але ситуація може змінитися – нас активно наздоганяє росія.
Водночас виконавчий директор Першого українського сільськогосподарського кооперативу (ПУСК) Олександр Буюклі звертає увагу на те, що нарощення експортних потужностей країни-агресорки відбулося в тому числі за рахунок тимчасово окупованих територій. С початку вторгнення росії на територію України, значна частина площ, де вирощували соняшник, була окупована. Це негативно вплинуло на виробництво в Україні. Соняшник з окупованих територій йде до росії. Тому, ймовірно, за обсягами виробництва вони нас випереджають, - зазначає Буюклі.
Поки що Україна зможе втримати лідерство, як головний експортер соняшникової олії в світі, прогнозує директор ПУСК – принаймні, ще в цьому році.
3. Логістика, обстріли овочесховища: названі основні проблеми аграріїв
AgroPolit.com. – 03.01.2026
У поточному сезоні українські аграрії стикнулися з високою конкуренцією, нестачею овочесховищ та ускладненою логістикою через війну. «В Україні – хронічний дефіцит потужностей по зберіганню. На виході маємо ситуацію, коли на полях багато овочів борщового набору, і фермери не хочуть їх зберігати – особливо, коли ми говоримо про ситуативних гравців, а не системних. Вони не хочуть брати на себе ризики: прилетить – не прилетить, буде світло – не буде. Краще кошти отримати зараз, навіть продаючи дешевше», – зазначив президент Української плодоовочевої асоціації Тарас Баштанник.
В січні ціни на овочі ще можуть бути низькими, але потім і вони почнуть дорожчати. Картопля закінчиться в середині весни – і українці почнуть їсти імпортну польську, просто тому, що в сусідній Польщі є сховища.
Головними викликами в 2026 році для українських аграріїв лишатимуться питання логістики. Неможливість експортувати достатні обсяги врожаю не тільки призведе до збитків українських фермерів, але й може стати сильним ударом для економіки України та її платіжного балансу.
4. Експорт соняшнику з України упав до мінімуму за 20 років
AgroPortal.ua.- 08.01.2026
За перші чотири місяці сезону експорт українського соняшнику на найнижчому рівні за останні два десятиріччя — 12 тис. т., розповіла аналітик олійного ринку «УкрАгроКонсалт» Світлана Купрєєва. У сегменті шроту відповідна ситуація — низькі темпи експорту та зниження потенціалу всього сезону.
«Затримки у зборі врожаю та стримування продажів соняшнику з боку аграрія тримають показники експорту олії на низьких рівнях. У грудні додались воєнні ризики та наслідки, що призвели до зниження експортного потенціалу грудня. За чотири місяці експортовано приблизно 1,3 млн т, тоді як зазвичай останнім часом це рівень близько 2,0 млн т», — зазначила Купрєєва. Логістичні проблеми можуть вплинути не лише на експорт сезону 2025/26, а й на виробничі рішення під урожай 2026 року — скорочення інвестицій у технології, врожайність і ресурси.
https://agroportal.ua/news/ukraina/eksport-sonyashniku-z-ukrajini-na-minimumi-za-20-rokiv
5. Українська агропродукція за рік вийшла на 19 нових ринків
AgroPortal.ua.- 07.01.2026
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повідомила, що упродовж 2025 року було відкрито 19 нових ринків для експорту української аграрної продукції. Відкрито ринки таких країн:
Республіка Молдова — консервовані корми для домашніх тварин, перероблені корми для домашніх тварин (окрім консервованих), молоко, продукти на основі молока; Турецька Республіка — консервовані корми для домашніх тварин; Республіка Чилі — мука з нутрощів, м’ясо-кісткове та пір’яне борошно, олії або жири від птахів, свиней і коней; Боснія і Герцеговина — топлені жири, не призначені для споживання людиною, що використовуються як кормовий матеріал, перероблений протеїн тваринного походження; В’єтнам — молоко, продукти на основі молока не призначених для споживання людиною; Албанія — яйця для споживання людиною; Канада — яйця столові; Малайзія — яєчні продукти. Також до Малайзії з України поїде молоко та молочні продукти, призначені для споживання людиною.
Продукція птахівництва: Султанат Оман — м’ясо, субпродукти та інші продукти птахівництва; Грузія — композитні продукти з вмістом м’яса птиці та молочних продуктів, доведені до кулінарної готовності, призначені для споживання людиною.
Водночас розширено доступ української продукції рибного господарства до азійських ринків, зокрема до Китаю (морські ссавці, водні продукти дикого вилову). Держава Кувейт дозволила постачати з України перероблені харчові продукти.
https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajinska-agroprodukciya-za-rik-viyshla-na-19-novih-rinkiv
6. В індустріальних парках розмістились 37 заводів: основні напрями — агропереробка та харчі
AgroPortal.ua.- 06.01.2026
В Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України повідомили, що на кінець 2025 року в індустріальних парках країни збудовано або будується 37 промислових підприємств, значна частина яких працює у сфері агропереробки та виробництва харчових продуктів.
22 заводи вже введені в експлуатацію, ще 15 перебувають на етапі будівництва. Ці підприємства забезпечили створення 3716 робочих місць. Окрім агропереробки та харчової галузі, в індустріальних парках розвиваються галузі машинобудування, меблева та деревообробна промисловість. У минулому році держава надала підтримку 13 індустріальним паркам для реалізації 22 інфраструктурних проєктів.
7. Агроекспорт України сягнув $22,5 млрд: частка ЄС зменшується
AgroPortal.ua.- 06.01.2026
За підсумками 2025 року Україна експортувала агропродукції на суму $22,53 млрд, що на 8,8%, або на $2,15 млрд менше за результат попереднього року, повідомила асоціація «Український клуб аграрного бізнесу». Зазначається: «Попри зменшення валютної виручки частка АПК у загальній структурі експорту товарів у 2025 році склала 56,1%. Хоча цей відсоток дещо знизився порівняно з рекордним 2023 роком, коли агропродукція займала 61% усього експорту, галузь продовжує генерувати понад половину доходів країни від зовнішньої торгівлі».
За даними експертів, найбільш помітним трендом, стало скорочення агроекспорту до ЄС. Якщо у 2022-2024 роках частка ЄС у структурі українського агроекспорту стабільно перевищувала 50%, то 2025 року вона впала до 47,5% . На тлі зменшення експортних надходжень спостерігається зворотна тенденція в сегменті імпорту. У минулому році закупівлі іноземної агропродукції зросли до рекордних за останні п’ять років $8,75 млрд. 2025 року понад 53% від усього агроімпорту ($4,64 млрд) надійшло з країн ЄС, що підкреслює глибоку інтеграцію споживчого ринку України з європейським.
https://agroportal.ua/news/ukraina/agroeksport-ukrajini-syagnuv-22-5-mlrd-chastka-yes-zmenshuyetsya
8. В Україні виготовили понад 1,5 млн т цукру: шість заводів досі працюють
AgroPortal.ua.- 05.01.2026
НАЦУ «Укрцукор» повідомила, що 26 цукрових заводів, які входять до асоціації, станом на 1 січня 2026 року переробили 10,43 млн т цукрових буряків і виробили 1574 тис. т цукру. У документі йдеться: «Вихід цукру склав 15,19% (+1,13% порівняно з минулим сезоном) за цукристості буряків 17,63% (+0,88% до минулорічного показника)», В асоціації зазначили, що у січні переробку цукрових буряків продовжать 6 цукроварень. По прогнозам, сезон переробки солодких коренів завершиться до 20 січня 2026 року.
9. Молочна галузь: прогнози на 2026 рік залишаються стримано-песимістичними
Bizagro. – 07.01.2026
ІНФАГРО пише, що ознак швидкого завершення війни немає, а світова кон’юнктура розвивається не на користь експортерів. Аналітики Rabobank прогнозують зниження світових цін на молочну продукцію через значні запаси та експортні надлишки, з ризиком затяжного спаду до середини або кінця 2026 року.
Для українських товаровиробників молочної галузі 2026 рік може стати ще одним складним роком. Водночас у довгостроковій перспективі експерти оцінюють шанси галузі позитивніше: аграрії та переробники, які збережуть поголів’я, інвестуватимуть у сталість і модернізацію, можуть отримати конкурентні переваги вже після 2026 року.
https://bizagro.com.ua/molochna-galuz-prognozy-na-2026-rik-zalyshayutsya-strymano-pesymistychnymy/
10. Росія цілеспрямовано знищує українську олійну галузь – Укроліяпром
Bizagro. – 07.01.2026
Генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук заявив, що російські удари по підприємствах олійно-жирової галузі України мають системний характер і спрямовані на знищення бюджетоформуючої та експортоорієнтованої індустрії.
Галузь формує понад 15% валютної виручки та близько 20% товарного експорту країни. «Останні удари по заводах у портах, тепер — по Bunge. Це планове знищення галузі. Росіяни нищать бюджетоформуючу й експортоорієнтовану індустрію», — зазначив Капшук.
https://bizagro.com.ua/rosiya-czilespryamovano-znyshhuye-ukrayinsku-olijnu-galuz-ukroliyaprom/
11. Українське молоко домінує на молдовському ринку
Kurkul. – 02.01.2026
Республіка Молдова у минулому році значною мірою залежала від імпорту молочних продуктів, а Україна забезпечила понад дві третини постачань цього продукту на місцевий ринок. У період січень–листопад Молдова імпортувала молоко та молокопродукти на загальну суму $23,4 млн із обсягом 26,7 тис. т. І найбільший обсяг сирого молока надійшов саме з України — 16,8 тис. т (66,1% від загального імпорту). На другому місці за обсягом поставок опинилася Румунія, а Польща і Білорусь теж забезпечували частину імпорту.
Експерти галузі наголошують, що така залежність Молдови від імпорту молока з України пов’язана з тісними торгівельними зв’язками між країнами та географічною близькістю, що істотно зменшує логістичні витрати для імпортерів.
https://kurkul.com/news/40282-ukrayinske-moloko-dominuye-na-moldovskomu-rinku
12. Новий Закон про вино та продукти виноградарства набув чинності з 1 січня 2026
LIGA ZAKON.-01.01.2026
На початку 2026 року в Україні набуває чинності Закон України «Про виноград, вино та продукти виноградарства». Цей Закон встановлює сучасні вимоги до галузі, наближуючи українське законодавство до стандартів ЄС.
Закон регулює всі суспільні відносини, пов'язані з: виробництвом, переробкою, реалізацією, маркуванням та обігом винограду, продуктів виноградарства, винних ароматизованих продуктів; продукцію із зареєстрованим географічним зазначенням; ввезення/вивезення зазначеної продукції.
Наводяться ключові інструменти та інновації: захист географічних зазначень (ГЗ): встановлюються чіткі правила для офіційного визнання й охорони назв вин та виноградної продукції, пов'язаних з певною місцевістю, кліматом чи традицією, виноградарсько-виноробний реєстр: державна система, що акумулює інформацію про виноградники, виробників та інших учасників ринку, забезпечуючи простежуваність продукції, дана класифікація та термінологія, встановлюються вимоги до виноградарства та виробництва, обмеження щодо пакування, заборонені матеріали.