Зміст стор.
1. Названо агропродукцію, на яку Україна вже вичерпала квоти ЄС 1
2.Україна може втратити до $5 млрд експортної виручки 2
3. Україна змінить вимоги до молочної продукції за стандартами ЄС:
Молдова посилює умови імпорту 2
4. Світовий ринок молока змінюється: попит на протеїн стає
головним драйвером 3
5. Менше борошна, більше круп: як змінився експорт продуктів
переробки зерна 3
6. Дубномолоко випустило на ринок сирні соуси 4
7. Темпи зростання переробленої продукції в агроекспорті України
сповільнились 4
8. Зареєстровано ще один індустріальний парк із виробництвом
харчів і напоїв 4
9. Українські ОЕЗи припинили переробку ріпаку та переходять
на соняшник 5
10. В Україні видали двомовний інформаційно-історичний артбук
про український хліб 5
11. Україна може втратити до 5 мільярдів доларів через логістичну
кризу в агросекторі 5
12. Британія знайшла небезпечну бактерію в яйцях відомого виробника
з України 6
13. Через кілька місяців почнеться нова криза: Зеленський попередив світ
про небезпеку 6
--------------------------------------------------
1. Названо агропродукцію, на яку Україна вже вичерпала квоти ЄС
AgroNews.ua. - 11.10.2026
За даними Європейської комісії, які наводить УКАБ. станом на 1 жовтня 2026 року суттєві зміни відбулися за ліцензійними квотами на продукцію птахівництва та яєць. Із початком IV кварталу для цих товарів відкрився останній квартальний обсяг 2026 року, і за основними квотами він був майже повністю розподілений між заявниками.
За квотою на свіже м’ясо птиці у жовтневому розподілі було доступно 23,34 тис. т, а заявки імпортерів ЄС становили 28,33 тис. т. У результаті розподілено практично весь доступний обсяг — 23,34 тис. т. Таким чином, сукупно через імпортні ліцензії вже розподілено практично 93,35 тис. т, або 100% річної квоти. Ще більш виражений попит спостерігається за яйцями. За квотою на яйця та яйцепродукти на доступні близько 2,26 тис. т було подано заявок на 14,3 тис. т, а за яйцями у шкаралупі — 12,66 тис. т заявок при доступному обсязі близько 2,27 тис. т.
За квотою на заморожене м’ясо птиці ситуація залишається іншою. У жовтні розподілено ще близько 1,24 тис. т, однак сукупний розподілений обсяг становить лише 4,97 тис. т, або 18,7% річної квоти. Відповідно, понад 21,6 тис. т річного обсягу залишається нерозподіленим.
Помітно зріс розподіл квот за молочною продукцією. Найвищий рівень має знежирене молоко та вершки у порошку.За молоком та згущеним молоком додатково розподілено 0,81 тис. т, у результаті чого накопичений обсяг становить 4,86 тис. т, або 32,4% річної квоти. За вершковим маслом та іншими молочними жирами суттєвих змін не відбулося.
Серед зернових після активного вересневого розподілу квоти на ячмінь нових заявок у жовтневому раунді не було. За борошном із зернових культур у новому раунді додатково розподілено близько 1,50 тис. т, тому сукупний показник зріс до 10,78 тис. т, або 35,9% річного обсягу. Річна квота на пшеницю була повністю розподілена раніше. Водночас за квотами на яловичину та двома квотами на свинину заявки відсутні — станом на початок жовтня їхній річний обсяг залишається нерозподіленим.
У режимі First Come – First Serve протягом вересня використання тарифних квот продовжило зростати. Станом на 1 жовтня повністю вичерпані квоти на яблучний сік та неденатурований етиловий спирт, а квота на цукрову кукурудзу використана вже на 99,7%, тобто фактично також наблизилася до повного вичерпання. Високий рівень використання зберігається за цукром — 90,3% річного обсягу, натуральним медом — 87,1%, консервованими або переробленими томатами — 78,5%, а також крохмалями — 65,3%.
https://agronews.ua/news/nazvano-agroproduktsiyu-na-yaku-ukrayina-vzhe-vycherpala-kvoty-yes/
2.Україна може втратити до $5 млрд експортної виручки
AgroNews.ua. - 11.10.2026
Якщо проблеми з аграрною логістикою та блокування портів не буде вирішено, Україна ризикує втратити до $5 млрд експортної виручки. Близько 30 млн тонн врожаю при цьому можуть залишитися заблокованими всередині країни. Це обговорювали учасники круглого столу «Фінансового клубу» за участю представників Міністерства аграрної політики та продовольства України та керівників банків.
Найбільші втрати можуть припасти на експорт олії — $2–3 млрд, вважають учасники заходу. Однією з головних проблем стало різке зростання вартості перевезень. Додаткові логістичні витрати вже перевищують 60 євро на тонну, через що експорт зернових для частини виробників стає збитковим.
Проблеми виникають не лише на морських маршрутах. Через російські удари, зношеність та високу вартість ремонту близько половини локомотивного парку наразі не працює. Замінити залізницю автотранспортом повною мірою неможливо через дефіцит водіїв, пов’язаний зокрема з мобілізацією та бронюванням працівників. Через обмежені можливості експорту в аграріїв виникає дефіцит потужностей для зберігання.
https://agronews.ua/news/ukrayina-mozhe-vtratyty-do-5-mlrd-eksportnoyi-vyruchky/
3. Україна змінить вимоги до молочної продукції за стандартами ЄС: Молдова посилює умови імпорту
AgroPolit.com. – 09.10.2026
Щоб узгодити національні правила із законодавством ЄС, Україна готує зміни до вимог щодо виробництва вершкового масла та жирів для намазування. Водночас Молдова планує запровадити спеціальні умови імпорту для окремих молочних продуктів і кормових добавок з України..
Україна повідомила Світову організацію торгівлі про проєкт змін до вимог щодо молока, молочних продуктів і жирів для намазування. Документ враховує зауваження європейської сторони до попередньої редакції українських правил. Зміни стосуватимуться визначення вершкового масла. Чинні українські норми передбачають, що продукт має вироблятися «безпосередньо з молока або вершків». Європейська сторона вказала, що таке формулювання суворіше за вимоги ЄС. У новій редакції пропонують визначити вершкове масло як продукт, отриманий «з молока та/або певних молочних продуктів». Це має узгодити українські правила з Регламентом ЄС № 1308/2013.
Також планують чіткіше встановити допустимі відхилення фактичного вмісту жиру від зазначеного на маркуванні — на рівні ±1 та ±2 відсоткових пунктів. Нові положення почнуть діяти з 1 січня 2029 року.
4. Світовий ринок молока змінюється: попит на протеїн стає головним драйвером
AgroPolit.com. – 28.09.2026
Виробництво молока в ключових країнах-експортерах продовжує зростати. Одним із головних факторів розвитку галузі стає довгострокове зростання попиту на продукти з високим вмістом білка. Дедалі споживачі обирають раціони з підвищеним вмістом білка, що формує стабільний попит на молочні інгредієнти та готову продукцію. Найпомітніше ця тенденція проявляється на ринках Європи та США, де активно зростають продажі продуктів із високим вмістом протеїну. У Південно-Східній Азії попит на молочну продукцію залишається стійким, попри логістичні перебої та геополітичні ризики, які впливають на міжнародну торгівлю. На тлі стабільного попиту світове виробництво молока також демонструє позитивну динаміку. Зростання обсягів фіксують в Океанії, США та Євросоюзі.
Інші виклики в молочної галузі України. Через падіння світових цін і низькі тарифи в Європі експорт української молочної продукції від початку року скоротився на 18% у грошовому вимірі.
5. Менше борошна, більше круп: як змінився експорт продуктів переробки зерна
AgroPortal.ua.- 15.10.2026
У перші 3 місяці 2026/27 МР експорт продуктів переробки зерна з України склав 120,1 тис. т, що на 9,2% поступається показникам аналогічного періоду попереднього сезону, повідомила спілка «Борошномели України». У структурі експорту найбільшу частку (72,1%) займають висівки — у липні – вересні обсяг постачань на зовнішні ринки склав 86,6 тис. т. Цей показник на 1,3% поступається результатам аналогічного періоду 2025/26 МР. Ключовими ринками збуту українських висівок у 2026/27 МР стали Туреччина — 72,5 тис. т (83,7% від загального обсягу постачань), Румунія — 3,9 тис. т (4,5%), Угорщина — 3,3 тис. т (3,8%), Польща — 2,0 тис. т (2,3%), Кіпр — 1,5 тис. т (1,7%), Нідерланди — 1,0 тис. т (1,2%).
Експорт пшеничного борошна у перші 3 місяці сезону склав 8,6 тис. т, що на 41,1% нижче за показник аналогічного періоду попереднього сезону. Основними імпортерами українського пшеничного борошна стали Молдова — 4,4 тис. т (50,9%), Чехія — 1,9 тис. т (22,7%), Палестина — 0,7 тис. т (8,4%), Ізраїль — 0,4 тис. т (4,6%), Швеція — 0,3 тис. т (3%). Експорт борошна з інших видів зерна склав 0,7 тис. т, що на 26,3% перевищує показники аналогічного періоду попереднього МР. До топ-5 країн-імпортерів цієї продукції увійшли Молдова — 561 т (76,4%), Ізраїль — 108 т (14,7%), Нідерланди — 23 т (3,1%), Польща — 21 т (2,9%), Сербія — 11 т (1,5%).
Експорт зерна обробленого з України склав 10,2 тис. т, що на 36,9% поступається результатам аналогічного періоду минулого сезону. До топ-5 країн імпортерів цієї продукції увійшли Румунія — 3,0 тис. т (29,4%), Велика Британія — 0,9 тис. т (8,6%), Німеччина — 0,8 тис. т (7,5%), Польща — 0,6 тис. т (6,0%), Туреччина — 0,5 тис. т (4,9%).
6. Дубномолоко випустило на ринок сирні соуси
AgroPortal.ua.- 11.10.2026
ТМ КОМО повідомляє , що компанія «Дубномолоко» (Рівненська обл.) представила нову лінійку сирних соусів під брендом KOMO Chef. Підприємство виготовляє понад 15 млн кг твердих сирів і 4 млн кг плавлених сирів. Має сертифікат відповідності міжнародному стандарту FSSC 22000.
Асортимент нової продукції охоплює три смаки: «4 сири», «Карбонара» та «Жульєн». Соуси призначені для доповнення гарячих страв. продукт достатньо додати до готової страви та перемішати, щоб отримати сирний соус за кілька хвилин.
https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/dubnomoloko-vipustilo-na-rinok-sirni-sousi
7. Темпи зростання переробленої продукції в агроекспорті України сповільнились
AgroPortal.ua.- 11.10.2026
Дані Міністерства економіки та довкілля свідчать, що у першому півріччі 2026 року українські експортери збільшили частку обробленої аграрної продукції, але темпи зростання помітно сповільнились. За перше півріччя з України експортували сировинних товарів на $6,59 млрд, а переробленої — на $5,9 млрд, що складає 52,7% та 47,3% відповідно. Для порівняння, у відповідні періоди попередніх років це співвідношення становило: 2025 рік — 52,9% та 47,1%; 2024 рік — 58,5% та 41,5%.
Продукція з найбільшою часткою переробленої продукції в експорті: молоко та продукти його переробки — 94,9%; насіння зернових та олійних культур і продукти переробки — 92,7%; фрукти та ягоди і продукти переробки — 53,9%; бобові та продукти переробки — 38%; овочі та продукти переробки — 33%; м’ясо та продукти переробки — 12,3%; зернові та продукти переробки — 7,6%.
8. Зареєстровано ще один індустріальний парк із виробництвом харчів і напоїв
AgroPortal.ua.- 10.10.2026
Індустріальний парк «МОРЕ» у Київській області включили до Реєстру індустріальних парків. Парк буде розташований на території Пристоличної сільської територіальної громади Бориспільського району Київської області. Ініціатором створення парку є ТОВ «Терра Буд Девелопмент», повідомила пресслужба Міністерства економіки та довкілля. У міністерстві вважають, що це підвищить інвестиційну привабливість Київської області, дозволить отримати додаткові надходження до місцевих бюджетів та сприятиме розвитку переробної промисловості України.
«Планується створити до 500 нових робочих місць. Серед основних напрямів роботи — виробництво харчових продуктів, напоїв, машин і устатковання, готових металевих виробів, крім машин і устатковання, а також виробництво будівельних матеріалів із глини й альтернативна енергетика», — зазначають в міністерстві. Фінансування передбачає кошти ініціатора та долученого інвестора, керуючої компанії, учасників та інших суб’єктів індустріального парку, а також державне стимулювання.
На сьогодні в Україні зареєстровано 127 індустріальних парків у майже всіх регіонах. Станом на кінець 2025 року в індустріальних парках збудовано чи будувались 37 промислових підприємств. Обсяг залучених інвестицій в індустріальні парки перевищує 45 млрд грн.
9. Українські ОЕЗи припинили переробку ріпаку та переходять на соняшник
AgroPortal.ua.- 06.10.2026
Олійно-екстракційні заводи в Україні практично припинили переробку ріпаку й активно переходять на соняшник.Соняшник на ринку уже пропонується по 17,5-19 тис. грн/т з доставкою на завод порівняно з цінами на ріпак на рівні 19-20 тис. грн/т. Експортні ціни на ріпак протягом тижня залишалися на рівні 500-520 $/т, або 22–22,5 тис. грн/т.
Фахівці зазначають, що пропозиція з боку фермерів залишається обмеженою, оскільки виробники зараз більше сконцентровані на збиранні пізніх культур та відкладають продажі й постачання ріпаку на експорт. Постійні атаки на українські порти та судна продовжують ускладнювати експорт і знижують попит на сировину з боку переробників, тому ціни на соняшник, сою та ріпак в Україні залишаються під тиском.
Аналітики зазначають: «Збільшення пропозиції соняшнику, сої та кукурудзи підвищує попит на автомобільний і залізничний транспорт, тому вартість експортної логістики продовжує зростати. Це додатково знижує внутрішні закупівельні ціни на ріпак та інші сільгоспкультури в Україні, і такий тиск може зберігатися до грудня – січня».
Протягом вересня Україна експортувала 428,7 тис. т ріпаку проти 292,6 тис. т у серпні, а також 154,5 тис. т ріпакової олії, що підтверджує високі темпи експорту.
10. В Україні видали двомовний інформаційно-історичний артбук про український хліб
AgroPortal.ua.- 01.10.2026
Після кількох років роботи в Україні вийшов «Хліб. Україна. Альманах» — унікальний двомовний інформаційно-історичний артбук про український хліб, його минуле, сучасність і майбутнє. Про це повідомляє Всеукраїнська асоціація пекарів та Спілка «Борошномели України», які працювали над створенням видання. У виданні хліб постає як щоденна частина життя українців, елемент культури та традицій, продукт великої індустрії, предмет мистецького осмислення та свідок історичних подій.
Альманах простежує, як хліб супроводжував Україну та українців у різні періоди історії та набував нового значення разом із розвитком країни. Він зберігався у традиціях і родинній пам’яті, ставав образом у кіно, поезії та фотографії, був частиною промислового розвитку, пережив трагедію Голодомору, а під час повномасштабної війни знову став знаком стійкості та приналежності до української нації — достатньо згадати, як слово «паляниця» у 2022 році перетворилося на спосіб розпізнати своїх.
11. Україна може втратити до 5 мільярдів доларів через логістичну кризу в агросекторі
AgroReview.-11.10.2026
Український аграрний сектор переживає серйозну кризу, яка може призвести до значного зменшення валютних надходжень та втрати до 5 мільярдів доларів експортної виручки. Ситуація вимагає невідкладних дій, оскільки затримки з експортом негативно впливають на всі ланки економіки: від фермерів до валютного ринку країни.
Логістичні проблеми загрожують експортному потенціалу
Під час нещодавньої дискусії, організованої «Фінансовим клубом» за участі представників Міністерства аграрної політики та банківського сектору, експерти наголосили на складній ситуації із вивезенням цьогорічного врожаю. За їхніми оцінками, на внутрішньому ринку може залишитися близько 30 мільйонів тонн аграрної продукції, що не може бути експортована через обмеження роботи морських портів та інші логістичні труднощі. Це створює додатковий тиск на виробників, які не мають змоги реалізувати свою продукцію та забезпечити подальше фінансування посівних робіт.
Вплив на фінансову стабільність агропідприємств
Експорт продукції АПК традиційно слугує одним із основних джерел наповнення державного бюджету. Проте блокування транспортних шляхів може суттєво похитнути фінансову стійкість не лише великих агрохолдингів, а й дрібних і середніх фермерських господарств. Аграрії не можуть отримати кошти від експорту зерна та іншої продукції, що ставить під загрозу їхню економічну стабільність та подальший розвиток.
Необхідність оперативних рішень
Учасники круглого столу підкреслили, що для мінімізації втрат необхідно якнайшвидше розблокувати порти, а також розвивати альтернативні логістичні шляхи. Важливо забезпечити державну підтримку, спрямовану на здешевлення логістики й розширення доступу до кредитних ресурсів. Без системної допомоги з боку уряду та міжнародних партнерів аграрний сектор може опинитися на межі масштабної кризи, а багато виробників — втратити можливість продовжувати свою діяльність.
https://agroreview.com/content/agropolitics/ukrayina-mozhe-vtratyty-milyardiv-dolariv/
12. Британія знайшла небезпечну бактерію в яйцях відомого виробника з України
УНІАН: Новини України.-13.10.2026
Британський держорган з контролю якості харчових продуктів у Англії, Уельсі та Північній Ірландії Food Standards Agency (FSA) повідомляє, що в курячих яйцях української компанії-виробника "Ясенсвіт", поставлених в Велику Британію, виявили сальмонелу.
FSA радить торговельним мережам не направляти такі яйця на подальшу переробку, вилучити їх з обігу та утилізувати у безпечний спосіб. У разі здійснення роздрібного продажу постачальниками, яйця слід відкликати, тобто повернути товар від споживачів. Так само викинути продукт з кодом 3UA1012066 радять і самим споживачам.
Якість українських продуктів – головні новини
В квітні про сальмонелу в українській курятині заявило Агентство харчової безпеки Азербайджану. Бактерію нібито виявили у партії замороженого м’яса, яке Україна постачала до цієї країни. В лютому Молдова відмовилася від поставок курятини з України через нібито виявлений антибіотик метронідазол в кормах для українських птахів, які постачалися до країни. Кабмін класифікував подібні дії, як "дискримінаційні або недружні" і розглядав можливість введення дзеркальних заборон щодо молдавського вина, спирту та винограду.
13. Через кілька місяців почнеться нова криза: Зеленський попередив світ про небезпеку
УНІАН: Новини України.-12.10.2026
Проблеми можуть виникнути одразу в трьох регіонах, вважає президент. Ситуація критична
Поки всі говорять про кризу в паливному секторі, найближчим часом може виникнути ще одна проблема у сфері сільського господарства, заявив президент України Володимир Зеленський.
Під час Варшавського форуму безпеки він зазначив: "Повірте мені, через два-три місяці усі говоритимуть про кризу в сільському господарстві, бо виникне дефіцит продовольства у країнах Африканського континенту, у деяких країнах Азії та на Близькому Сході, адже ми експортуємо мільйони тонн продовольства на ці ринки". А зараз морські шляхи заблоковано і Сполучені Штати цього не відчувають, додав він. Тож проблема тут не лише в енергоносіях.
Зернова криза - що відомо
на тлі блокування портів РФ та України в Чорному морі у вересні почали зростати світові ціни на пшеницю. Україна виступає за переговори з РФ щодо зернового перемир’я та пошуку рішення. Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов наголосив, що Україна блокує російські порти так само як це робить РФ. Можливо саме це дасть РФ розуміння про необхідність домовлятися, вважає Ченцов.
Україна намагалася переорієнтувати частину експорту зерна через суходіл. Втім, Польща і Румунія відмовилися від надання своєї території для цього. Офіційна причина – обмеження транспортної інфраструктури і небажання її розбудовувати.