Дайджест періодичних on-line видань
з 10 по 16 січня 2026 року
Зміст стор.
1. Україні вдалося експортувати 11 млн куб м біометану за рік 1
2. USDA підвищив прогноз світового виробництва олійних культур:
що в Україні 1
3. Компанія-виробник хліба ALVIVA GROUP завершила перший
агросезон: врожай перевищив 5 тис. тонн 2
4. Україна різко скоротила присутність на європейському ринку
зернових, при цьому лідирує в експорті олійних до ЄС — Spike Brokers 2
5. Україна не змогла повністю використати європейську квоту на імпорт
пшениці у 2025 році: ЄС закриває попит французькою та балтійською
зерновою 3
6. Єврокомісія перевірила, як в Україні контролюють якість продуктів –
результати аудиту 3
7. Україна втратила більше половини ринку ЄС за популярним
експортним товаром 3
-----------------------------------------------------------
1. Україні вдалося експортувати 11 млн куб м біометану за рік
AgroPolit.com. -09.01.2026
У 2025 році приватні компанії України експортували понад 11,2 млн куб м газоподібного біометану власного виробництва. Експорт біометану розпочався у лютому 2025 року, коли перша українська компанія (Вітагро) експортувала 67,5 тис. куб м біометану власного виробництва газотранспортною системою до Словаччини. До цього в історії України біометан не експортувався.
Всього, у минулому році три українські компанії експортували газоподібний біометан. Найбільше біометану у 2025 році експортував Холдинг МХП – близько 8,7 млн куб м або 77% усього експорту. На другому місці за обсягами експорту українського біометану Група Вітагро – близько 2,5 млн куб м у 2025 році.«Галс Агро» здійснила одну експортну поставку біометану власного виробництва – понад 75 тис. куб м.
Галузь біометану в країні активно розвивається, що є стратегічним напрямом енергетичної незалежності та експорту. В Україні вже працюють 4 біометанові заводи.
У 2026 року очікується запуск ще 5 нових заводів загальною потужністю близько 20 млн кубічних метрів на рік. Експорт став можливим завдяки прийняттю законодавства про митне оформлення біометану, що дозволило транспортувати його через ГТС.
https://agropolit.com/news/30963-ukrayini-vdalosya-eksportuvati-11-mln-kub-m-biometanu-za-rik
2. USDA підвищив прогноз світового виробництва олійних культур: що в Україні
24Агро. -14.01.2026
Міністерство сільського господарства США у січні збільшило прогноз світового виробництва олійних культур на 2,89 мільйона тонн порівняно з груднем. Зростання забезпечили насамперед соя у Бразилії та США, а також соняшник в Аргентині.
За оцінками USDA, світове виробництво олійних культур у 2025/26 МР році становитиме 693,15 мільйона тонн, що на 2,89 мільйона тонн більше порівняно з грудневим прогнозом. Водночас урожай олійних у 2024/25 МР аналітики оцінюють у 684,34 мільйона тонн.
Прогнози для України залишилися без змін, 6 мільйонів тонн сої та 10,5 мільйона тонн соняшнику, хоча фактичний збір є дещо нижчим. У 2026 році в Україні не очікується суттєвого подорожчання соняшникової олії через світові ціни, споживчі вподобання та логістичні чинники. Попит на дешевшу пальмову олію в Європі та логістичні проблеми сприяють стабільності цін на соняшникову олію в Україні.
Аналітики зазначають, що ринки олійних культур і надалі перебуватимуть під тиском через очікуване зростання пропозиції сої з Бразилії у січні – лютому, а також сезонне збільшення пропозиції ріпаку й соняшнику навесні.
https://24tv.ua/agro24/svitove-virobnitstvo-oliynih-kultur-zroste-prognoz-usda_n2988650
3. Компанія-виробник хліба ALVIVA GROUP завершила перший агросезон: врожай перевищив 5 тис. тонн
Elevatorist.com – 13.01.2026
ALVIVA GROUP — провідний виробник борошна, хліба, випічки, сніданків та кондитерських виробів в Україні під брендами «Київхліб», «Тарта», «Супер Тост», «Тенді», «Норден Брод», «Брітіш Сендвіч» та «Київмлин». Група успішно завершила перший рік роботи в агросекторі України. У сезоні 2024/25 група зібрала свій перший врожай озимої пшениці та соняшнику в Київській і Чернігівській областях, повідомила пресслужба компанії.
«Загальний валовий збір сягнув 5,42 тис. т при врожайності пшениці 3,16 т/га та соняшнику 1,9 т/га», — зазначили в ALVIVA GROUP.
Увесь обсяг вирощеної продукції спрямували на потреби підприємств групи. Це дозволило зміцнити вертикальну інтеграцію бізнесу, оптимізувати виробничі ланцюги та гарантувати стабільне постачання високоякісної сировини.
4. Україна різко скоротила присутність на європейському ринку зернових, при цьому лідирує в експорті олійних до ЄС — Spike Brokers
Elevatorist.com – 12.01.2026
Spike Brokers повідомляє, що у сезоні 2025/26 європейський імпорт зернових та олійних помітно змінився: попит на українське зерно впав, тоді як у сегменті олійних Україна зберігає ключові позиції.
З липня минулого року ЄС загалом скорочує імпорт зернових, а частка України в постачанні м’якої пшениці, ячменю та кукурудзи суттєво зменшилася. Лідерство в цих сегментах перейшло до Канади, США та Бразилії. Зокрема: кукурудза — частка зменшилась з 56% до 26%; м’яка пшениця — падіння з 67,3% до 22,3%.
Брокери зазначають: «Україна втратила значну частину своїх ринкових позицій у межах європейського аграрного ринку. Єдиними культурами, де вона збільшила свою частку, стали овес і сорго, які мають нішеве значення».
Крім того, ЄС скоротив імпорт олійних культур і продуктів переробки на 14%. Україна зберегла лідерство в постачанні ріпаку, однак її частка знизилася через високий європейський врожай та нижчий попит з боку біопалива. Ріпак — частка зменшилась з 62% до 57% (1,06 млн т); Ріпаковий шрот — падіння з 75% до 13%.
Ринок олійних ЄС рухається до більшої диверсифікації, але залишається структурно залежним від української продукції у високододаних товарах (олії) та сировині для біопалива (ріпак).
5. Україна не змогла повністю використати європейську квоту на імпорт пшениці у 2025 році: ЄС закриває попит французькою та балтійською зерновою
Elevatorist.com – 09.01.2026
У 2025 році Україна не змогла повністю використати квоту ЄС на імпорт пшениці обсягом 758,3 тис. т. За даними Єврокомісії, нереалізованими залишилися 232,5 тис. т. Це відповідає й українській статистиці: у червні–грудні 2025 року Україна експортувала до ЄС близько 534 тис. т пшениці, повідомила Вікторія Блажко, керівниця редакційного контенту та аналітики ASAP Agri. Квоту на імпорт української пшениці ЄС відновив 6 червня 2025 року на рівні 583,3 тис. т до кінця року. Наприкінці жовтня її збільшили до 758,3 тис. т у межах перегляду річного ліміту — з 1 млн до 1,3 млн т.,що знову задало жорсткі рамки для річного експорту.
Водночас фактичні обсяги експорту української пшениці до ЄС були обмежені не лише квотними умовами. У ІІ половині минулого року стримуючим чинником стала висока внутрішня пропозиція зерна в самому Євросоюзі. За оцінками Єврокомісії, виробництво м’якої пшениці в ЄС у 2025 році сягнуло 134,4 млн т — другого найвищого показника за всю історію спостережень. За таких умов потреба блоку в імпорті суттєво знизилася навіть за наявності доступної квоти.
Водночас конкуренція з боку російської пшениці й надалі залишатиметься потужною з огляду на високу експортну квоту зерна РФ — 20 млн т, встановлену на період з 15 лютого по 30 червня 2026 року.
6. Єврокомісія перевірила, як в Україні контролюють якість продуктів – результати аудиту
Укрінформ.-09.01.2026
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повідомляє, що аудит Єврокомісії підтвердив надійність системи державного контролю в Україні за залишками ветеринарних препаратів, пестицидів та забруднюючих речовин у продуктах тваринного походження.
У повідомленні йдеться: "З 29 вересня по 10 жовтня 2025 року в Україні працювала місія Генерального директорату Європейської комісії з питань охорони здоров’я та безпечності харчових продуктів (DG SANTE). Метою аудиту було оцінити, як в Україні здійснюється державний контроль за залишками ветеринарних препаратів, пестицидів та забруднюючих речовин у тваринах і продуктах тваринного походження".
7. Україна втратила більше половини ринку ЄС за популярним експортним товаром
УНІАН: Новини України.-12.01.2026
Частка України на ринку імпортної кукурудзи ЄС за рік впала більш ніж вдвічі – з 56% до 26%, або з 5,78 млн тонн до 2,15 млн тонн в ваговому вимірі. На зміну вітчизняній продукції прийшли бразильська та американська, які сумарно покрили понад дві третини європейських потреб в кукурудзі. Варто зазначити, що і самі потреби ЄС значно скоротилися – з 10,33 млн тонн до 8,22 млн тонн, або ж на 20%.
Аграрії називають головною причиною погоду, яка суттєво затримала збиральну кампанію наприкінці літа та восени. Майже 9% вітчизняної кукурудзи й досі залишаються незібраними в полях. Зараз це зробити фактично неможливо через сильні морози.
Додатково затримали відвантаження української продукції обстріли російськими окупантами портової інфраструктури. Тож у американської кукурудзи було достатньо часу, аби закріпитися на ринку ЄС та розширити свою частку на ньому.
В таких умовах українським аграріям доводиться знаходити нові ринки збуту, якими стали Туреччина та країни регіону MENA – Північна Африка та Близький Схід. Серед країн ЄС продовжує активно купувати українську кукурудзу Італія.